Організаційно-педагогічні умови підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії у навчально-трудовій діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ВИБОРУ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ У НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Романчук Василь Прокопович

Київ 2002

Анотація

Романчук В.П. Органiзацiйно-педагогiчнi умови пiдготовки старшокласникiв до вибору майбутньої професiї у навчально-трудовiй дiяльностi. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук за спецiальнiстю 13. 00. 07 -- теорiя i методика виховання. - Iнститут проблем виховання АПН України, Київ, 2002.

У дисертацiї дослiджуються органiзацiйнi та педагогiчнi аспекти профорiєнтацiйної роботи i їх вплив на пiдготовку старшокласникiв до свiдомого вибору майбутньої професiї. На основi аналiзу психолого-педагогiчної лiтератури розкрито сутнiсть поняття “готовнiсть старшокласника до вибору майбутньої професiї”, визначено структуру, показники компонентiв, рiвнi та критерiї оцiнювання цiєї готовностi. Теоретично обгрунтовані змiст пiдготовки, орiєнтований на сучаснi соцiально-економiчнi вiдносини, що знайшло вiдображення у вiдповiднiй структурi регiонального плану профорiєнтацiйної роботи з учнiвською молоддю в межах мiста. Виявлено механiзм реалiзацiї заходiв загальномiського профорiєнтацiйного плану в навчально-трудовiй дiяльностi школярiв.

Експериментальним шляхом встановлено наявний рiвень готовностi старшокласникiв до вибору майбутньої професiї та перевiрено вплив запропонованої методики на ефективність цього процесу. Доведено доцiльнiсть запровадження системи органiзацiйно-педагогiчних умов удосконалення профорiєнтацiйної роботи з учнiвською молоддю.

Ключовi слова: готовнiсть старшокласникiв до вибору майбутньої професiї, професiйна орiєнтацiя, координацiя профорiєнтацiйної роботи, загальний мiський план з професiйної орiєнтацiї учнiвської молодi.

1. Загальна характеристика дослідження

старшокласник професія педагогічний трудовий

Актуальність дослідження. Основний вид діяльності за допомогою якого людина досягає найважливіші життєві цілі - професійна. Якраз від її якості залежить повнота самореалізації особистості. Тому в сучасних умовах конкурентоспроможність фахівців на ринку праці визначається не тільки рівнем загальної та спеціальної підготовки, а й передбачає наявність таких якостей особистості як відповідальність, висока мобільність, швидка адаптованість до змін тощо.

Важливим етапом розвитку та становлення професіонала є вчасний, свідомий та обгрунтований вибір майбутньої професії, що відповідає можливостям та бажанням і який узгоджений з вимогами об'єктивних чинників ринку праці. Одним із напрямів вирішення цієї соціально-педагогічної проблеми є підготовка старшокласників до професійного самовизначення у навчально-трудової діяльності.

Фундаментальні психолого-педагогічні дослідження проблеми підготовки учнівської молоді до вибору майбутньої професії здійснені К. Альбухановою-Славською, С. Батишевим, І. Бехом, Л. Буєвою, Ф. Іващенком, Д. Кікнадзе, Є. Клімовим, Я. Коломинським, А. Короткевичем, Г. Костюком, Б. Ломовим, В. Моляко, В. Мясищевим, В. Поляковим, Д. Узнадзе, В. Чебишевою та іншими дослідниками, які визначили методологічні підходи, мету, завдання, зміст цього процесу та засоби його реалізації.

Дослідження соціально-економічних, педагогічних та психологічних аспектів проблеми профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю висвітлені в працях Л. Денисенко, Д. Закатнова, М. Левківського, Г. Левченка, В. Рибалки, В. Сидоренка, В. Синявського, Р. Павелківа, Є. Павлютенкова, Н. Побірченко, М. Тименка, Б. Федоришина, М. Янцура, та ін., а також дослідників із ближнього зарубіжжя: І. Ареф'єва, Л. Йовайши, А. Карпова, Є Клімова, С. Крягдже, К. Платонова, Н. Пряжнікова, С. Чистякової, Г. Щукіної.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що науковці, які працювали над проблемою готовності, пропонують її вирішення за рахунок удосконалення якості змісту підготовки та створення сприятливих умов для свідомого професійного самовизначення, зосереджуючи увагу, власне, на формуванні активності, ініціативності, відповідальності, самостійності, творчості, дисциплінованості тощо - головних властивостей особистості, які необхідні для швидкої орієнтації у різноманітних життєвих ситуаціях в умовах ринкових відносин.

Основу методології нашого дослідження складають праці І. Беха (особистісно-зорієнтоване виховання), Н. Побірченко (вікова періодизація готовності учнів до підприємницької діяльності), В. Рибалки (особистісний підхід у профільному навчанні), Б. Федоришина (система професійної орієнтації), Є. Павлютенкова (управління професійним самовизначенням школярів), В. Сидоренка (формування готовності учнів до майбутньої праці у процесі трудового навчання).

З-поміж усіх існуючих педагогічних засобів підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії ми зосередили свою увагу на організаційних та методичних аспектах конструювання змісту підготовки та засобів його реалізації у загальноосвітніх школах, оскільки саме там за рахунок варіативної частини шкільного компонента є можливість для здійснення заходів загальноміського плану з профорієнтаційної роботи. За такого підходу координацію профорієнтаційної роботи в межах міста та узгодження змісту діяльності суб'єктів профорієнтаційного впливу, напрями яких реалізуються в процесі вивчення учнями курсу “Основи вибору професії”, ми розглядали як сукупність організаційно-педагогічних умов підготовки школярів до професійного самовизначення.

Незважаючи на суттєві методичні напрацювання, нами було виявлено ряд суперечностей, які стосуються удосконалення профорієнтаційних можливостей змісту навчально-трудової діяльності старшокласників. Серед них виділено декілька, а саме: профорієнтаційні заходи не пов'язані, як правило, з актуальними проблемами школярів і стосуються здебільшого діагностики окремих аспектів професійного самовизначення особистості; недостатньо використовується інформаційна функція профорієнтації, оскільки суттєво не відповідає сучасним вимогам запровадження ринкової економіки; не узгоджено форми та методи координації діяльності суб'єктів профорієнтації у деформованій пострадянській структурі підготовки учнівської молоді до вибору майбутньої професії, організаційно-педагогічні умови їх взаємодії тощо.

Виявлені протиріччя зумовили: необхідність забезпечення змісту підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії достовірною та динамічною професіографічною інформацією (кон'юнктура ринку праці, професійні заклади освіти різних форм власності, сучасні вимоги професій); узгодження змісту діяльності суб'єктів профорієнтаційного впливу шляхом складання загальноміського плану з професійної орієнтації учнівської молоді; визначення педагогічних аспектів використання заходів загальноміського плану профорієнтаційної роботи для вивчення учнями основ вибору професії.

Тому, враховуючи актуальність проблеми, нами була визначена тема дисертаційного дослідження: “Організаційно-педагогічні умови підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії у навчально-трудовій діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою науково-дослідної теми лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання АПН України “Педагогічне обґрунтування системи підготовки учнівської молоді до професійного самовизначення в умовах реформування національної освіти”, державний реєстраційний номер 0198U008167. Тема дисертаційного дослідження закоординована Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні за № 333-к (протокол №5 від 29. 05. 2001 року).

Об'єкт дослідження - підготовка старшокласників до вибору майбутньої професії.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії у навчально-трудовій діяльності.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективні організаційно-педагогічні умови підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії у навчально-трудовій діяльності.

У дослідженні ми виходили з гіпотези, згідно з якою готовність старшокласника до вибору майбутньої професії - складне особистісне утворення, яке має свою структуру і підлягає цілеспрямованому формуванню. Ефективність цього процесу зросте, якщо підготовка старшокласників до вибору майбутньої професії буде координуватися регіональним планом професійної орієнтації учнівської молоді, запровадження якого передбачає інтеграцію змісту загального плану з профорієнтаційної роботи та змісту підготовки старшокласників з основ вибору майбутньої професії.

Відповідно до гіпотези, перед дослідженням були поставлені такі завдання:

1. Проаналізувати стан проблеми у педагогічній теорії та практиці.

2. Уточнити сутність та структуру поняття “готовність старшокласника до вибору майбутньої професії” (ГСВМП), розкрити зміст, визначити рівні, критерії і показники цієї готовності.

3. Виявити та обгрунтувати організаційно-педагогічні умови вдосконалення підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії, які зорієнтовані на координацію профорієнтаційної роботи в певному регіоні і знаходять своє відображення в інтеграції змісту підготовки з основ вибору професії та змісту загальноміського плану з професійної орієнтації учнівської молоді.

4. Перевірити вплив визначених експериментальних факторів на рівень ГСВМП і на основі здобутих результатів дослідження розробити методичні рекомендації для впровадження в практику роботи загальноосвітніх шкіл.

Методологічною й теоретичною основою дослідження є основні положення Закону України “Про освіту”, Державної національної програми “Освіта. Україна ХХI століття”, концепція 12-річної загальноосвітньої школи, основні ідеї особистісно-орієнтованого виховання, закономірності виховання та розвитку особистості, концептуальні положення професійного самовизначення суб'єкта

Методи дослідження: теоретичний та ретроспективний аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціологічної, методичної літератури та законодавчих документів Міністерства освіти і науки України, порівняння та узагальнення результатів дослідження, анкетування, спостереження, бесіда, тестування, констатуючий та формуючий педагогічний експеримент, методи статистичної обробки результатів дослідження.

База дослідження. Середні загальноосвітні школи № 12, 24, 26, 28 м. Рівне, Рівненський Центру соціально - психологічної допомоги.

Наукова новизна дослідження полягає в: уточненні сутності поняття “готовність старшокласника до вибору майбутньої професії”, його структури, визначенні критеріїв, показників та рівнів сформованості цього особистісного утворення; обґрунтуванні системи організаційно-педагогічних умов ефективного формування готовності старшокласників до вибору майбутньої професії.

Теоретичне значення роботи полягає у виявленні та обґрунтуванні змісту структурних компонентів ГСВМП; визначенні оптимальної методичної тактики підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії, яка будується відповідно територіального принципу і координується регіональним планом профорієнтаційної роботи з урахуванням інформаційної, діагностичної, формуючої та прогностичної функцій професійної орієнтації.

Практичне значення здобутих результатів дослідження визначається тим, що розроблено і впроваджено: методику підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії, яка спирається на регіональні особливості соціального та економічного середовища; методику педагогічного оцінювання рівня сформованості означеної готовності; варіант загального плану профорієнтаційної роботи із старшокласниками, який може використовуватися практичними працівниками.

Особистий внесок автора полягає в узагальненні теоретичного матеріалу та висуненні на цій основі ідеї про необхідність узгодження та координації профорієнтаційної діяльності відповідно територіального принципу; теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці доцільності введення регіонального плану з профорієнтаційної роботи у процес формування ГСВМП та сукупності педагогічних засобів його реалізації у навчально-трудовій діяльності учнів; у вдосконаленні змісту програми курсу “Основи вибору професії” для учнів 9 класу відповідно до заходів загальноміського плану з профорієнтації та впровадження методичних рекомендацій для практичних працівників.

Надійність та вірогідність основних результатів дослідження забезпечується використанням комплексу наукових методів, які адекватні поставленим завданням і взаємодоповнюють один одного; поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих результатів; відповідністю всієї сукупності теоретичних положень і висновків як між собою, так і з даними дослідно-експериментальної роботи.

На захист виносяться:

- структура готовності старшокласників до вибору майбутньої професії, яка визначається сукупністю мотиваційного, когнітивного та практичного компонентів. Структурні компоненти взаємодіють, розвиваються і піддаються цілеспрямованому формуванню;

організаційно-педагогічні умови вдосконалення підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії, серед яких регіональний план професійної орієнтації учнівської молоді, заходи якого втілюються у навчально-трудову діяльність у змісті курсу “Основи вибору професії”.

Апробація і впровадження результатів дослідження проводилася шляхом виступів на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми трудового навчання і професійної орієнтації учнівської молоді” м. Рівне, 3-4 березня 1993; на Міжнародній науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління” м. Рівне, 25 - 26 травня 2000 р.; на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стан та перспективи професійної орієнтації, трудового і профільного навчання та професійної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів” м. Бориспіль, 14 -15 лютого 2002 р.; виступах на засіданні кафедри педагогіки Рівненського державного педагогічного університету, засіданнях лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання АПН України.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось протягом 1992 - 2002 років і мало чотири етапи.

На першому, пошуковому, етапі (1992-1996) визначалися теоретико-методологічні передумови дослідження та проводився пошуковий експеримент. З метою теоретичного осмислення проблеми було вивчено спеціальну літературу, що стосувалася ГСВМП та різних аспектів професійного самовизначення учнівської молоді, опрацьовано методичні матеріали з питань профорієнтації школярів та інші джерела, які стосуються проблеми дослідження, а також проаналізовано досвід організації та проведення профорієнтаційної роботи у навчально-виховних та професійних освітніх установах. У процесі теоретичного аналізу розроблені вихідні положення дослідження, які спиралися також на результати констатуючого експерименту. Було проаналізовано і визначено об'єктивні та суб'єктивні чинники становлення й розвитку ГСВМП. Для оцінки сформованості досліджуваного феномена було розроблено систему показників і апробовано, на етапі констатуючого експерименту, методику їх діагностики.

На другому етапі (1996-1999) дослідження результати пошукового експерименту були використані під час розробки експериментальної методики підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії у навчально-трудовій діяльності, уточнено програму та методику дослідно-експериментальної роботи.

На третьому етапі (1999-2000) проводився формуючий експеримент, спрямований на перевірку достовірності висунутої гіпотези дослідження. До програми дослідження на даному етапі входило впровадження експериментальної програми курсу “Основи вибору професії” для учнів 9-х класів, яка реалізовувалася шкільним психологом (34 години) за рахунок варіативної частини шкільного компонента та вчителем трудового навчання (17 годин), як складової частини програми з трудового навчання. Забезпечення змісту використання різних форм і методів профорієнтаційної роботи погоджувалося відповідно загальноміського плану професійної орієнтації учнівської молоді. На різних стадіях формуючого експерименту проводилися спеціальні діагностичні зрізи за встановленими показниками, які були піддані кількісному і якісному аналізу. Одержані таким чином результати дозволили зробити відповідні висновки щодо правомірності передбачених гіпотезою положень.

На четвертому етапі (2000-2002) дослідження опрацьовувалися результати формуючого експерименту, узагальнювалися здобуті у процесі теоретичного аналізу проблеми та проведення дослідно-експериментальної роботи результати дослідження, формулювалися загальні висновки, уточнювалися окремі положення організації профорієнтаційної роботи із старшокласниками, розроблялися та впроваджувалися в освітню практику науково-методичні рекомендації формування ГСВМП.

Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображені у 12 публікаціях та науково-методичних працях (із них 8 - одноосібно, 3 - у фахових виданнях).

Структура дисертації складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, переліку використаної літератури (234 найменування) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 201 сторінку, з яких 155 сторінок - основного тексту. Робота містить 18 таблиць на 25 сторінках, 3 додатків на 42 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовані актуальність і доцільність дослідження; визначені об'єкт, предмет, гіпотезу та завдання дослідження; визначено методологічну основу і методи дослідження; розкриті основні етапи, наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи; представлені дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Проблема підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії у педагогічній теорії і практиці” досліджуються соціально-педагогічні передумови вдосконалення підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії; аналізується стан проблеми у психолого-педагогічній теорії та практиці; розкривається зміст поняття “готовність старшокласника до вибору майбутньої професії”; визначаються організаційні та педагогічні аспекти, які впливають на ефективність цього процесу в навчально-трудовій діяльності школярів.

Інтенсивне дослідження педагогічних аспектів проблеми формування готовності учнівської молоді до професійного самовизначення розпочалося у 60-ті роки. Проте на даний час поняття “готовність” визначається дослідниками по різному. Переважно “готовність” розглядається як стан (М. Дяченко, Е. Ільїн, М. Левітов, Д. Мехіладзе, І. Назімов, Л. Нерсесян, В. Пушкін, В. Ядов), як якість особистості (Є. Павлютенков, К. Платонов, В. Серіков, Е. Федорчук, В. Шадріков), як комплекс здібностей (В. Ананьєв, С. Рубінштейн), як синтез певних особистісних якостей (С. Дибін, В. Крутецький, В. Ширинський), як системне особистісне утворення (С. Васильєв, А.Ведєнов, М. Дяченко, Л. Кандибович).

Врахувати весь спектр особистісних характеристик, необхідних випускнику школи для вчасного та адекватного вибору майбутньої професії надто складно, тому у своєму дослідженні ми дотримувалися точки зору тих дослідників (М. Дяченко, Л. Кандибович та ін.), які вважають, що готовність старшокласників до вибору майбутньої професії - складне особистісне утворення, компоненти якого утворюють певну структуру. При цьому виявлення в структурі готовності показників, які забезпечують ефективність вибору, спирається на функціональний підхід, запропонований М. Левітовим, Л. Нерсесяном, В. Пушкіним, а дещо пізніше в психології праці та професійній орієнтації Є. Клімовим, Є. Павлютенковим, К. Платоновим.

Таким чином, теоретичний аналіз проблеми виявив, що ГСВМП - системне особистісне утворення, яке складається з певної кількості компонентів, які взаємодіють, розвиваються, піддаються цілеспрямованому формуванню і у своїй сукупності забезпечують обгрунтований вибір майбутньої професії.

У структурі готовності нами було виділено мотиваційний, когнітивний та практичний компоненти.

Мотиваційний компонент визначає ставлення старшокласника до вибору майбутньої професії. Показниками цього компоненту є інтереси, мотиви, професійні наміри. Загальним критерієм виявлення мотиваційного компоненту є чіткість ієрархічної структури мотивів, їх стійкість і дієвість.

У когнітивному компоненті ми виділили знання власних індивідуальних особливостей, вимог професійного середовища та механізмів узгодження цього протиріччя. Критеріями виступають глибина, міцність та самооцінка знань.

У практичному компоненті суттєвим, перш за все, є вміння знаходити, користуватися та забезпечувати інформацією процес вибору майбутньої професії (інформація про власні індивідуальні особливості, вимоги конкретної професії, попит на ринку праці тощо). Критеріями цього компоненту є точність вмінь та навичок.

Завдання констатуючого експерименту полягали у визначенні об'єктивних умов, у яких здійснюється вибір старшокласниками майбутньої професії та суб'єктивних чинників (внутрішнього стану особистості старшокласника), що визначають рівень готовності до цього вибору.

Так, у 2000 році безробітних на обліку у державній службі зайнятості перебувала третина осіб віком до 28 років від загальної чисельності незайнятих громадян. У Рівненській області станом на 1.03.2001 р. зареєстровано молоді відповідного віку 47,8 тис. (62%). Наведені офіційні дані не враховують прихованого безробіття, яке в цілому значно вище.

Порівняння статистичних даних із щорічної доповіді Президента у Верховній Раді України стосовно стану здоров'я учнівської молоді дало можливість стверджувати, що вимоги професійного середовища зростають, а стан здоров'я випускників загальноосвітніх шкіл погіршується.

Проведений констатуючий експеримент, у якому були задіяні 343 досліджувані (з них 9-ті класи - 169 учнів і відповідно 10 - 83, 11 - 96), мав на меті визначити сукупність особистісних характеристик, необхідних випускнику школи для обгрунтованого вибору професії, оволодіння та майбутньої самореалізації у конкретній трудовій діяльності. За такого підходу ми намагалися дотримуватися цілісного вивчення ГСВМП, тому отримані результати за окремими показниками структури готовності (інтереси, мотиви, наміри, знання, вміння та самооцінка) були зведені до загальних чисел, які характеризують різні рівні ГСВМП.

Високий рівень характеризується наявністю у школярів чіткої структури мотиваційної сфери, у якій інтерес до професії - домінуючий мотив у навчально-трудовій діяльності, що підпорядковує собі всі інші. Проблема вибору майбутньої професії та шляхів оволодіння нею вирішена. Міцність та глибина знань про професії, їх вимоги та попит на ринку праці дають можливість удосконалювати власні індивідуальні особливості та здійснювати конкретні кроки з оволодіння майбутньою професією.

Рівень вище середнього проявляється у тих старшокласників, які за достатньо глибокими та міцними знаннями про професію та власними індивідуальними особливостями, пасивні до професійного майбутнього. Чітко диференційована структура мотивів, адекватна самооцінка не впливають на активність учнів у вирішенні питання вибору майбутньої професії. Старшокласники обмежуються тільки вибором навчальної установи для продовження освіти.

Середній рівень - загальний рівень знань та вмінь достатній, але відсутній життєвий інтерес до конкретної діяльності, її аналізу. Школярі неорганізовані і безініціативні, а тому надають перевагу лише тим видам діяльності, які викликають у них тимчасовий інтерес. Мотиваційна сфера - ситуативна. Нечітка диференціація мотивів, переважають мотиви спілкування. Професію аналізують поверхово.

Рівень нижче середнього - не обрана майбутня професія. Школярі цієї групи мають як правило, низький рівень знань та вмінь. Погано диференційована структура мотивації. Проблема вибору майбутньої професії для групи цих учнів - не актуальна.

Низький рівень - як правило, це учні які мають проблеми не тільки пов'язані з вибором майбутньої професії, але й відрізняються від інших успішністю з шкільних предметів та неадекватною самооцінкою. Самооцінка значно завищена або занижена. Відсутні інтереси до будь-якої діяльності.

Узагальнені результати констатуючого дослідження ГСВМП представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Результати констатуючого дослідження ГСВМП (абс./відн.)

В цілому констатуючі результати дослідження ГСВМП виявили, що тільки у випускних класах відносно актуалізується проблема професійного вибору (таблиця 1.), але суттєвих вікових зрушень у цьому процесі немає. Серед усіх здобутих результатів варто наголосити на кількості старшокласників, які отримали низький рівень. Таких учнів 10,6% у 9 класі, 8,43% у 10 класі і відповідно 9,37% - учнів 11 класу.

Дослідження зовнішніх факторів, які впливають на вибір учнями майбутньої професії, дали змогу дійти висновку, що на час проведення констатуючого експерименту, з-поміж усіх існуючих, найважливішими є сім'я та близьке соціальне середовище (друзі, знайомі тощо). Подібний вибір, який піддається хаотичному впливові різних чинників, ставить під сумнiв якiсть професiйного вибору старшокласниками. Порівнюючи отриманi результати з опублiкованими ранiше дослiдженнями впливу батькiв на вибiр професiї (у дослiдженнях Л. Йовайшi - 45,7%, у Т. Буянової - 32,5%, у К. Ботякова - 49%, у В. Геворкян - 53%, у О. Михайлової - 35%) дали можливість стверджувати, що протягом майже 40 років залишається стабільна ситуація, коли вплив батькiв на вибiр майбутньої професії є вирішальним у всіх відношеннях. Нажаль школі не належить відповідне місце у цьому процесі, як у тогочасній, так i в нинішній ситуації.

З'ясування розумiння батьками специфiки i важливостi надання дитинi порад та їх здатностi забезпечити iнформацiйну основу для прийняття старшокласниками рiшення про вибiр професiї засвiдчило, що серед них значна частина (31,92 %) мас досить змiстовну iнформацiю, яка стосується попиту в певних фахiвцях, але тiльки 10,63 % опитаних батькiв змогли назвати бiльше 10 вимог конкретної професiї.

В цiлому констатуючі результати засвiдчили невідповідність ГСВМП сучасним вимогам ринкового середовища. Було з'ясовано, що дiюча система професiйної орiєнтацiї учнівської молодi, яка була чiтко впорядкована i на достатньому рiвнi виконувала соцiальне замовлення, функцiонувала вiдповiдно вимог планової економiки i не ставила високих критерiїв до квалiфiкацiї рiвня загальної та спецiальної пiдготовки. Вона мала за мету забезпечити народне господарство робiтничими професiями. Але запровадження ринку працi, в якому конкурентоспроможність визначається освiтнiм та професiйним рiвнем фахiвцiв, негативно вплинуло на умови, в яких знаходяться старшокласники на етапi вибору майбутньої професiї у сучасних соцiально-економiчних умовах.

Аналiз теоретичних та прикладних дослiджень цiєї проблеми виявив, що підґрунтям для змiни дiючої системи профорiєнтацiйної роботи було скорочення робочих мiсць (поява значної кiлькостi безробiтних) i тому традицiйнi профцентри трансформувалися у центри зайнятостi населення. Це призвело до демонтажу вибудуваної моделi пiдготовки учнiвської молодi до професiйного самовизначення. Профцентри, якi займалися питаннями координацiї професiйної орiєнтацiї школярiв, переорiєнтувалися на працевлаштування безробiтних. Цим самим було лiквiдовано структуру, яка координувала пiдготовку учнiвської молодi до вибору майбутньої професiї згiдно територiального принципу.

Проведений ретроспективний аналiз дав можливiсть з'ясувати, що вперше координацiя та iнтеграцiя профорiєнтацiйної дiяльностi органiзацiй, закладiв i вiдомств розглядалася дослiдниками у 20 рр. ХХ ст. В той перiод було запропоновано рiзноманiтнi форми, серед яких варто вiдзначити спiльнi плани шкiл, навчальних та психотехнiчних закладiв, профконсультацiйних бюро, бiблiотек, радiо, преси, спiлки письменникiв тощо. Метою дiяльностi було виховання у школярiв iнтересiв до робiтничих професiй та направлення пiдлiткiв до ФЗУ.

Початком активного посилення уваги до проблем узгодження дiяльностi профорiєнтацiйної роботи вважається перша половина 60-х рокiв, коли на державному рiвнi приймається ряд постанов та нормативних документiв. Серед них безпосередньо постанова про координацiю професiйно орiєнтацiї вiдповiдно, до якої органiзацiйна структура профорiєнтацiйної роботи з учнями будується за принципом територiального розподiлу. Це спричинило запровадження системного підходу в професійній орiєнтацiї та дослідження, поряд з особистісними складниками, функціональних компонентів системи профорiєнтацiйної роботи до яких належать організаційні аспекти формування ГСВМП.

Вперше розпочалася така робота в Литвi з створення мiжвiдомчої ради професiйної орiєнтацiї та мiжшкiльного координацiйного пункту. Набутий досвiд у процесi експерименту та апробований у Литовськiй й Латвiйський РСР, згодом був перенесений в iншi республiки Радянського Союзу.

У 80-х роках для удосконалення органiзацiйних функцiй створюються центри профорiєнтацiї, якi мали забезпечити координацiю профорiєнтацiйної роботи в межах певноiї територiальної одиницi для впорядкування дiяльностi суб'єктiв профорiєнтацiйного впливу та створення на рiзних рiвнях координуючих центрiв.

У межах району таку функцiю виконували профцентри, у школi - шкiльна рада тощо. Результати наукових дослiджень та методичнi напрацювання 20-30 рокiв знайшли своє продовження у працях С. Клiмова, С. Павлютенкова, К. Платонова, С. Чистякової, Ю. Вавiлова.

На сучасному етапi ведеться пошук можливостей розв'язання цього складного завдання. Аналiз законодавчих та нормативних документiв, а також вивчення iсторичного досвiду здiйснення функцiй координацiї змусило нас звернути увагу на соцiально-психологiчну службу, оскiльки елементи такої системи вже створенi й функцiонують. Серед завдань, визначених у положеннi про що службу, зазначено, що до районного Центру нацiональної соцiально-психологiчної служби входить консультативнi кабiнети, центри профорiєнтацiї, у яких працюють профконсультанти, психологи, соцiальнi працiвники й соцiологи. Серед функцiй, якi мають вирiшуватися зазначеними суб'єктами, с безпосередня допомога у професiйному самовизначеннi учнiвської молодi

У другому роздiлi “Дослiдно-експериментальна перевiрка органiзацiйно педагогiчних умов пiдготовки старшокласникiв до вибору майбутньої професiї у навчально-трудовiй дiяльностi “обгрунтованi органiзацiйнi та педагогiчнi умови спiльної дiяльностi суб'єктiв професiйної орiєнтацiї в межах мiста та форми їх взаємодiї. Все це знайшло своє вiдображення у розробцi регiонального плану профорiєнтацiйної роботи з учнiвською молоддю та у виявленнi механiзмiв запровадження профорiєнтацiйних заходiв у навчально-трудову дiяльнiсть, зокрема, стосовно вивчення старшокласниками основ вибору професiї.

Перелiченi аспекти стали предметом формуючого експерименту. Загальна кiлькiсть учасникiв його учасникiв становила 256 дослiджуваних (учнi 9 класу). Серед них: експериментальна група А - 59 старшокласникiв, експериментальна група Б - 63 старшокласники та контрольна - 134 старшокласники. Рiзниця мiж експериментальними групами А та Б полягала в тому, що в групi А заходи регiонального плану профорiєнтацiйної роботи склали змiст курсу “Основи вибору професiї” для учнiв 9-х класiв (34 години), який викладався шкiльним психологом, а в групi Б вчителем трудового навчання (17 годин).

У процесi дослiдно-експериментальної роботи було виявлено, що серед дiючих форм координацiї дiяльностi рiзноманiтних суб'єктiв профорiєнтацiйного впливу в межах певної територiальної одиницi важливе мiсце належить регiональному плану профорiєнтацiйної роботи. Його змiст передбачає узгодження виховних та навчальних дiй рiзних учасникiв, якi впливають на ГСВМП. Така форма координацiї професiйної орiєнтацiї, що враховує сучаснi особливостi соцiального та економiчного середовища, є логiчним продовженням дослiджень А. Щербакова, С. Чистякової, С. Павлютенкова i має на метi реалiзувати не тiльки iнформацiйну, дiагностичну та формуючу функцiю, а й прогностичну. I сутнiсть полягає в забезпеченнi змiсту пiдготовки старшокласникiв прогностичною професiографiчною iнформацiєю (прогнозування динамiки попиту на окремi категорiї фахiвцiв, особливостi перспектив соцiально-економiчного розвитку регiону, удосконалення методичного забезпечення дiяльностi профорiєнтаторiв тощо).

Ми зосередили свої зусилля на розглядi координацiї дiяльностi школи та Центру соцiально-психологiчної допомоги, оскiльки на даний час iснує нормативна база для такої взаємодії та створена розгалужена мережа територiальних одиниць.

У процесi дослiдження було виявлено, що ефективнiсть пiдготовки старшокласникiв до вибору майбутньої професiї зросте, якщо заходи регiонального плану з професiйно орiєнтацiї узгоджено й несуперечливо запроваджуються у навчально-трудову дiяльнiсть. Одним iз механiзмiв такої органiзацiї с курс “Основи вибору професiї” для учнiв 9-х класiв, введений до варiативної частини шкiльного компонента та уточнений нами вiдповiдно до робочого плану з профорiєнтацiї учнiвської молодi в межах мiста.

В основу модернiзованої нами програми було покладено положення про те, що вибiр професiї - це складний i вiдповiдальний момент у життi людини, який передбачає всебiчний аналiз власного “хочу”, “можу” та “потрiбно”.

Перший компонент - вимагає аналiзу наявних потреб, iнтересiв, бажань, якi сформованi в процесi розвитку особистостi пiд впливом соцiального середовища. Здебiльшого ставлення до майбутньої професiйно працi у старшокласникiв уже сформоване i завдання курсу полягає в актуалiзацiї та допомозi чiтко усвiдомити наявнiсть, об'єм i рiвень сформованостi цих сполук. Вирiшення цих завдань безпосередньо пов'язане з пiдвищенням рiвня мотивацiйного компонента ГСВМП. Усвiдомлення учнями свого “хочу” - це перший крок для подальшого виявлення реальних можливостей досягнення бажаного.

“Можу” - це наявнiсть рiвня знань, вмiнь, навичок, достатнього психiчного розвитку та його складових (пам'ятi, уваги, мислення, самооцiнки тощо), задовiльного стану здоров'я. Виявлення зазначених складових - найголовнiший та найскладнiший аспект пiдготовки старшокласникiв до професiйного самовизначення.

Розумiння та глибоке усвiдомлення старшокласниками власних бажань та можливостей вимагає їх спiвставлення та знаходження оптимальної мiж ними вiдповiдностi. Результатом цього має стати досягнення компоненту - чи “потрібно”. Його варто розумiти як план дiй, вiдповiдно до якого будується програма самовиховання, що спрямована на розвиток та удосконалення необхiдних у майбутньому професiйно - важливих якостей та особистiсних характеристик старшокласника.

Пiдвищення рiвня готовностi когнiтивного компоненту не обмежується тiльки вирiшенням викладених питань, але й стосується формування адекватної самооцiнки отриманих знань про можливостi виконання в майбутньому конкретно працi. Знаходження найкращої вiдповiдностi мiж тим, що “може” i тим, що “хоче” особистiсть досягнути залежить вiд адекватної оцiнки себе як майбутнього професiонала.

Поряд з необхiдними для прийняття рiшення знаннями про вибiр майбутньої професiї, важливе мiсце належить i вмiнням використовувати отриману пiд час занять iнформацiю як для одноразового вирiшення проблеми, що постала перед закiнченням школи, так i в майбутньому самостiйно вирiшувати при необхiдностi подiбнi проблеми.

Характеристикою ринкового середовища с динамiчнiсть та мiнливiсть, яка вимагає вiд працiвникiв мобiльностi та швидкого пристосування до змiни напряму професiйної дiяльностi, робочого мiсця або ж професiї взагалi. Саме тому наявнiсть необхiдних умiнь передбачає динамiчне вирiшення проблем. Постiйний аналiз суб'єктом дiяльностi вiдповiдностi рiвня загальної та спецiальної пiдготовки, особистiсних характеристик у контекстi зростаючих професiйних вимог повинно стати спонукальною силою для самовдосконалення, яка ґрунтується на вмiннi аналiзувати та видiляти рiзнi аспекти професiйної працi.

Отже, уточнення змiсту курсу вiдповiдно до загального мiського плану з профорiєнтацiйної роботи передбачало висвiтлення в процесi теоретичного навчання та практичних занять певних програмних блокiв.

Перший стосується ознайомлення учнiв iз змiстом та структурою професiй, значенням правильного вибору професії для особистостi й суспiльства.

Оволодiння схемою аналiзу професiй та її структурою поступово переходить (у вiдповiдностi до змiсту нашої програми) вiд ознайомлення старшокласникiв з професiограмами рiзних професiй до складання професiограми власної майбутньої професiї. У кiнцевому випадку це має привести до формування в учнiв уявлення про “свiт професiй”. Реалiзацiя прогностичної функцiї загальномiського плану вiдбувається у процесi оволодiння учнями об'єктивною та достовiрною ринковою iнформацiєю, яка стосується попиту на ринку працi конкретних фахiвцiв та прогнозування його особливостей на близьку та далеку перспективу. З огляду на це ми намагалися у змiстi програми трансформувати стихiйний вплив деформованої ринкової iнформацiї, що забезпечується близьким соцiальним середовищем у цiлеспрямовану пiдготовку, яка передбачає глибоке розумiння вимог професiй, що користуються попитом на ринку працi.

Саме тому координацiя пiдготовки старшокласникiв має спиратись на результати дiяльностi суб'єктiв професiйно орiєнтацiї, якi аналiзують ринок працi в сучасних умовах та прогнозують динамiку попиту на окремi категорiї фахiвцiв вiдповiдно перспектив соцiально-економiчного розвитку окремого регiону.

Складена старшокласниками професiограма майбутньої професiї (систематизований опис професiї) утримує всебiчну характеристику певного виду професiйної дiяльностi, мiстить iнформацiю про те, якi функцiї виконує фахiвець, якi знаряддя працi використовує, в яких умовах працює, яким чином досягає успiхiв та вказує на шляхи здобуття професiї й перспективи професiйного зростання.

Для успiшного професiйного самовизначення старшокласники мусять поряд з умiнням аналiзувати професiї знати й власнi iндивiдуальнi особливостi, як підґрунтя адекватної самооцiнки. Це положення представляло другий блок змiсту програми курсу “Основи вибору професiї”.

Формування загальних понять про психiчнi процеси та iндивiдуальнi особливостi особистостi, якi вирiшуються в ходi викладу теоретичних положень та проведення практичних занять, вiдповiдно до розробленого нами курсу, спрямованi на забезпечення школярiв iнформацiєю про реальне “Я” i врахування iндивiдуальностi при виборi майбутньої професiї.

Третiм блоком змiсту курсу “Основи вибору професiї” є ознайомлення учнiв з напрямами оволодiння майбутньою професiєю. Оскiльки сучаснi соцiально - економiчнi потреби, гнучкiсть виробництва обумовлюють необхiднiсть пiдготовки фахiвцiв, здатних ефективно впроваджувати у практику досягнення науки i технiки, тому, вiдповiдно до регiонального плану з професiйної орiєнтацiї м. Рiвне, було зiбрано iнформацiю, яка стосується Рiвненської областi, i яка постiйно поповнювалася i включалася у змiст пiдготовки з основ вибору старшокласниками майбутньої професiї.

Здобутi результати формуючого експерименту пiддавалися обробцi методами статистичного аналiзу за двома напрямами. Спочатку дослiджувалися кiлькiснi та якiснi змiни у розвитку показникiв структури ГСМВП у експериментальнiй групi А та Б, якi порiвнювалися з результатами контрольної групи. Наступним напрямом було порiвняння здобутих узагальнених результатiв у експериментальних групах А та Б.

Для порiвняльного аналiзу ефективностi формування ГСВМП в експериментальнiй А та Б i контрольнiй групах нами було визначено загальну кiлькiсть дослiджуваних, якi отримали високий та вище середнього рiвнi готовностi та виявлено зростання кiлькостi дослiджуваних цих груп до загальної їх кiлькостi. Рiзниця мiж експериментальними групами та контрольною визначалася нами шляхом знаходження середнього у результатах експериментальних груп та порiвняння рiзницi отриманих результатiв iз даними контрольної групи. Такий аналiз результатiв був спрямований на виявлення загальних змiн, якi стосувалися в цiлому дослiдно-експериментальної роботи.

Оскiльки в методицi пiдготовки в експериментальних групах були суттєвi вiдмiнностi, то аналiз результатiв передбачав дослiдження загальних зрушень у структурi ГСВМП, якi вiдбулися в учасникiв експерименту, та виявлення розбiжностей мiж експериментальними групами А та Б. Для цього нами визначалася кiлькiсть дослiджуваних, у яких пiдвищився рiвень ГСВМП пiсля проведення формуючого експерименту.

Узагальненi результати дослiдно-експериментальної роботи представлено у таблицi 2.

Таблиця 2. Результаги дослiдження ГСВМП пiсля експерименту в контрольнiй та експериментальних (А, Б) групах (абс. / вiдн.).

Як свідчать одержанi результати, кiлькiсть учнiв, якi мають високий та вище середнього рiвнi готовностi у експериментальних групах в цiлому збiльшилася на 2,54% та вiдповiдно на 7,69% (разом 10,23%) порiвняно з контрольною групою. Такi результати дають пiдстави стверджувати, що врахування у профорiєнтацiйнiй роботi органiзацiйно-педагогiчних умов позитивно впливає на рiвень ГСВМП. При цьому варто наголосити, що кiлькiсть учасникiв експериментальних груп iз високим та вище середнього рiвнем збiльшилася за рахунок учнiв, якi мали рiвень готовностi середнiй та нижче середнього, тодi як у контрольнiй групi кiлькiсть учнiв, якi склали середнiй рiвень, зменшилася за рахунок нижче середнього рiвня.

В цiлому формуючi результати, де реалiзацiя заходiв загальномiського плану з профорiєнтацiйної роботи здійснювалась шкiльним психологом, в групi А, значно вищi нiж в групi Б, де курс “Основи вибору професiї” читався вчителем трудового навчання. За результатами дослiдження кiлькiсть старшокласникiв, якi виявилися на високому та вище середньому рiвнi, становить 4,15 %.

Проведене дослiдження дає пiдстави зробити такi висновки:

1. Провiдним фактором удосконалення пiдготовки старшокласникiв до свiдомого вибору майбутньої професiї є їх залучення до рiзноманiтних видiв навчально-трудової дiяльностi в урочний та позаурочний час. Ефективнiсть такої пiдготовки визначається вiдповiдним рiвнем готовностi школяра до органiзацiї та прийняття рiшення щодо вибору майбутньої професiї.

2. На основi визначення поняття “готовнiсть старшокласника до вибору майбутньої професії” як системного особистiсного утворення, що вiдображає здатнiсть особистостi органiзовувати власну дiяльнiсть по забезпеченню процесу професiйного вибору, нами вичлененi такi його компоненти: мотивацiйний, когнiтивний та практичний. Це дозволило змогу виявити напрями удосконалення загальної ситуацiї, в якiй здiйснюється вибiр професiї i на основi цього побудувати доцiльну профорiєнтацiйну роботу з учнями старших класiв в межах одного мiста.

3. На основi розкриття соцiальних, психолого-педагогiчних та органiзацiйних чинникiв, якi безпосередньо впливають на якiсть пiдготовки школярiв до вибору майбутньої професiї нами зроблено висновок про деформацiю дiючої ранiше загальнодержавної системи професiйної орiєнтацiї учнiвської молодi. Остання була спрямована на забезпечення народного господарства квалiфiкованою робочою силою. У зв'язку з швидкими темпами скорочення робочих мiсць вона переорiєнтувалася у прикладному аспектi на вирiшення проблеми безробiття, як необхiдного атрибуту ринкової економiки. Внаслiдок цього частина створених ранiше структурних пiдроздiлiв припинила будь-яку профорiєнтацiйну дiяльнiсть з учнiвською молоддю. В цiй ситуацiї особливого значення набуло введення територiальних центрiв профорiєнтацiї якi здiйснювали координацiю профорiєнтацiйної дiяльностi згiдно територiального принципу, до складу служб зайнятостi. Це створило певний вакуум у розв'язаннi проблеми узгодження змiсту профорiєнтацiйної роботи з учнiвською молоддю, методичного забезпечення практичних працiвникiв вiдповiдно до регiональної специфiки соцiально -- економiчного середовища та ін., що суттєво вплинуло, як засвiдчили результати констатуючого експерименту, на рiвень готовностi старшокласникiв вирiшувати проблеми професiйного майбутнього.

4. Проведений аналiз психолого-педагогiчних дослiджень дав можливiсть видiлити ефективнi форми координацiї профорiєнтацiйної роботи До них належить регiональний план професійної орiєнтацiї учнiвської молодi, який спрямований на забезпечення органiзацiйних умов для пiдготовки старшокласникiв до вибору майбутньої професiї в сучасних економiчних вiдносинах. Педагогiчно доцiльним механiзмом реалiзацiї заходiв загальномiського плану з профорiєнтацiйної роботи с змiст курсу “Основи вибору професiї” для старшокласникiв.

5. Формуючий експеримент дозволив виявити результативнiсть впливу включення учнiв до спецiально органiзованого навчання з основ вибору професiї, змiст якого спрямований на формування у школярiв мотивацiйної сфери, iнформованостi про професiї (свiт “Професiй”), знання власних iндивiдуальних особливостей (образ “Я“), їх адекватної самооцiнки та вмiння будувати програму професiйного розвитку.

6. Ефективнiсть пiдготовки старшокласникiв до вибору майбутньої професiї у навчально-трудовiй дiяльностi залежить вiд реалiзацiї таких органiзацiйно-педагогiчних умов: iнтегрування змiсту загальномiського плану професiйної орiєнтацiї учнiвської молодi у змiст пiдготовки учнiв з основ вибору професiї; впровадження у навчально-трудову дiяльнiсть таких форм профорiєнтацiйної дiяльностi, якi вiдповiдають сучасним вимогам ринкового середовища та активiзують процес вибору старшокласниками майбутньої професiї.

7. Результативнiсть пiдготовки значно зростає, якщо заходи загальномiського плану профорiєнтацiйної роботи та зміст курсу з основ вибору професiї спрямовують старшокласників на усвiдомлення суб'єктивної значущостi правильного вибору майбутньої професiї, усвiдомлення себе суб'єктом професiйного самовизначення.

8. Розробленi та впровадженi методичнi рекомендацiї для керiвникiв регiональних центрiв соцiально-психологiчної допомоги та практичних працiвникiв, якi здiйснюють пiдготовку з основ вибору професiї сприяли пiдвищенню рiвнів ГСВМП, що свiдчить про ефективнiсть запропонованої методики.

Проведене дослiдження не повнiстю висвiтлює проблему ГСВМП. Подальшого дослiдження, на наш погляд, потребують такi аспекти проблеми: розробка особистiсно-зорiєнтованої програми пiдготовки старшокласникiв до вибору майбутньої професiї на основi запропонованого робочого варiанта загальномiського плану з профорiєнтацiйної роботи; створення технологiй запровадження заходiв загальномiського плану профорiєнтацiйної роботи у процесi профiльного навчання старшокласникiв i вiдповiдних технологiй активiзацiї професiйного самовизначення школярiв.

Основнi матерiали дисертації викладенi в таких роботах автора

1. Романчук В.П. Сучаснi проблеми пiдготовки старшокласникiв до вибору майбутньої професiї. //Оновлення змiсту, форм та методiв навчання i виховання в закладах освiти. Науковi записки Рiвненського державного гуманiтарного унiверситету. - 2001. - №17. - С. 82 - 85.

2. Романчук В.П. Готовнiсть старшокласникiв до вибору майбутньої професiї. //Науковi записки Тернопiльського держ. пед. ун-ту. Серiя: Педагогiка. - 2001. - №3. - С. 98 - 101.

3. Романчук В.П. Органiзацiйнi аспекти профорiєнтацiйної роботи iз старшокласниками. //Оновлення змiсту, форм та методiв навчання i виховання в закладах освiти. Науковi записки Рiвненського державного гуманiтарного унiверситету. - 2002. - №20. - С. 119 - 126.

4. Шляхов Л.С., Карпов В.П., Романчук В.П. Читатель размышляет, критикует, предлагает... //Среднее специальное образование. - 1987. - №3. - С. 32 - 35.

5. Романчук В.П. Социально-психологические особенности учебной группы: Метод. рекомендации. - К.: РМК МЗ УССР, 1980. - 32 с.

6. Романчук В.П., Туровська Л.В. Методичнi рекомендацiї по впровадженню модульно-розвиваючого навчання. - Рiвне: РКТ, - 1995. - 38 с.

7. Романчук В.П., Туровська Л.В. Тести. Класифiкацiя, приклади, побудова: Методичний посiбник. - Рiвне: РКТ, - 1996. - 36 с.

8. Романчук В.П. Навчально-виховнi та професiйнi заклади Рiвненщини: Iнформацiйний довiдник. - Рiвне: Центр соц.- псих. роботи, 1999. - 57 с.

9. Романчук В.П., Мельник О.В. Експериментальна програма та збiрник практичних завдань до курсу “Основи вибору професiї”. -- К: Iнститут проблем виховання АПН України, 2000. - 98 с.

10. Романчук В.П. Соцiально - психологiчнi умови успiшної адаптацiї студента iнституту культури. //Тези доповiдей республiканської науково-теоретичної конференцiї “Радянський спосiб життя i завдання пiдготовки та виховання кадрiв для установ культури та мистецтва”. - Рiвне: КДIК, 1977. - С. 144 - 145.

11. Романчук В.П. Особливостi управлiння розвитком вищого навчального закладу в сучасних умовах. //Тези доповiдей i повiдомлень Мiжнародної науково - методичної конференцiї “Актуальнi проблеми пiдготовки фахiвцiв в умовах реструктуризацiї органiв регiонального управлiння”. - Рiвне: РДТУ, 2000. - С. 85 - 86.

12. Романчук В.П. Форми профорiєнтацiйної роботи iз старшокласниками. //Тези доповiдей i повiдомлень Всеукраїнської науково-практичної конференцiї “Стан та перспективи професiйної орiєнтацiї, трудового i профiльного навчання та професiйної пiдготовки учнiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв”. - Бориспiль (Київська обл.): Інститут проблем виховання АПН України, 2002. - С. 199 - 203.

Размещено на Allbest.ru