Інтегративний підхід до виховання у молодших школярів здорового способу життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем виховання АПН України

УДК 371.72:373.3

13.00.07 - теорія та методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Інтегративний підхід до виховання у молодших школярів здорового способу життя

Кондратюк Світлана Миколаївна

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Пушкарьова Тамара Олексіївна, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, завідувач кафедрою педагогіки, психології і методики початкового навчання

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор Оржеховська Валентина Михайлівна, Інститут проблем виховання АПН України, завідувач лабораторією превентивного виховання

- кандидат педагогічних наук, Лапаєнко Світлана Володимирівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, старший науковий співробітник відділу проблем виховання у закладах професійної освіти

Провідна установа: Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, кафедра історії педагогіки та порівняльної педагогіки Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться " 27 " травня 2003 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, Київ, вул. М. Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано " 25 " квітня 2003 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

Анотація

Кондратюк С.М. Інтегративний підхід до виховання у молодших школярів здорового способу життя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена проблемі виховання у молодших школярів здорового способу життя з позиції інтегративного підходу. Науково обґрунтовані зміст, форми, методи і організаційно-педагогічні умови виховання у молодших школярів здорового способу життя. Запропонована модель інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя, що оптимізує цей процес.

Досліджено ефективність впливу інтегративного підходу на рівень знань, вмінь та навичок здорового способу життя, фізичний розвиток, фізичну підготовленість до навчально-виховного процесу молодших школярів. Розроблені методичні рекомендації щодо виховання у молодших школярів здорового способу життя для батьків, вчителів і дітей.

Основні результати дослідження впроваджено в практику роботи початкових шкіл та курсову перепідготовку вчителів і вихователів при обласних інститутах післядипломної освіти.

Ключові слова: інтегративний підхід, здоровий спосіб життя, здоров'я фізичне і психічне, фізичний розвиток, фізична підготовленість.

Кондратюк С.Н. Интегративний подход к воспитанию в младших школьников здорового образа жизни. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2003.

В диссертации исследуется проблема интегративного подхода к воспитанию у младших школьников здорового образа жизни, решение которой рассматривается как необходимое условие формирования здорового образа жизни и сохранения здоровья детей.

Рассмотрена проблема формирования у школьников здорового образа жизни в психолого-педагогической и медико-биологической литературе, его сущность, критерии, показатели, уровни сформированности здорового образа жизни школьников.

Анализ научно-методической литературы по данной проблеме дал возможность определить, что воспитание у младших школьников здорового образа жизни нуждается в интегративном подходе к его решению и предполагает социально обусловленную целостность активно взаимодействующих участников воспитательного процесса (педагогов, родителей, медицинских работников, психологов); духовных и материальных факторов, направленных на формирование в условиях школы и за ее пределами физического и психического здоровья личности способной к саморазвитию и самосовершенствованию.

На основании результатов анализа психолого-педагогической и медико-биологической литературы выделены основные составляющие здорового образа жизни детей младшего школьного возраста. Здоровый образ жизни младших школьников рассматривается как форма жизнедеятельности, которая основывается на требованиях суточных биологических ритмов и включает такие основные составляющие как личная гигиена, двигательная активность, режим питания и сна, закаливание, чередование активности и отдыха, отсутствие вредных привычек.

Нами определены уровень знаний содержания и методов здорового образа жизни, уровень биологической зрелости, физическое развитие и физическая подготовленность к обучению, состояние здоровья младших школьников. Диагностика уровня сформированости у младших школьников здорового образа жизни осуществлялось с помощью таких критериев как познавательный, мотивационный и деятельностный. Результаты констатирующего этапа исследования свидетельствуют, что 36% младших школьников имеют представление о здоровом образе жизни, 24,6% учеников младших классов не достигли биологической зрелости, 48,7% - физически неподготовлены к учебной деятельности, 41,5% - имеют хронические заболевания.

Рассмотрены содержание, формы, методы и организационно-педагогические условия формирования у младших школьников здорового образа жизни, научно обоснована модель интегративного подхода к воспитанию у младших школьников здорового образа жизни.

Содержание воспитания у младших школьников здорового образа жизни основывалось на общих педагогических принципах (системности и последовательности, научности и доступности, учета возрастных и индивидуальных особенностей, гуманизации и демократизации, взаимосвязи требований семьи и школы, превентивности) с учетом психофизиологических особенностей детей младшего школьного возраста.

Разработаны методические рекомендации к воспитанию здорового образа жизни младших школьников для учителей, родителей и учеников.

Описаны результаты экспериментальной проверки эфективности влияния интегративного подхода на формирование у младших школьников здорового образа жизни.

Результаты исследования свидетельствуют о том, что благодаря интегративному подходу к воспитанию здорового образа жизни у младших школьников сформировались стойкие знания и умения к оздоровительной деятельности, вырос уровень гигиенической культуры, одновременно повысился уровень здорового образа жизни в семьях, где именно дети стали его инициаторами.

Ключевые слова: интегративный подход, здоровый образ жизни, здоровье физическое и психическое, физическое развитие, физическая подготовленность.

Kondratuk S.M. Integration approach to education in younger schoolboys of sound image lifes. - Manuscript.

Thesis for a degree of a candidate in pedagogical sciences by speciality 13.00.07 - Theory and strategy education. Institute of Upbringing Problems. Academy of Pedagogical Sciences of Ukraines, Kyiv, 2003.

Integration approach is researched In thesises to education beside younger schoolboys of sound lifestyle. In work presented new approach to the conservation of fortification and to restore health of younger schoolboys. Determined main components of sound lifestyle. Scientifically motivated organizing-pedagogical conditions of integration approach to education beside younger schoolboys of sound lifestyle.

Explored influence of integration approach on the physical development, physical preparedness to the school of younger schoolboys, knowledge level, skills and skills of sound lifestyle. Installed that knowledge of contents and methods of integration approach when unbringing a sound lifestyle of younger schoolboys ensures a conservation health of pupils of initial classes.

Key words: integration approach, sound lifestyle, health physical and psychic, physical development, physical preparedness.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. У будь-якому суспільстві, побудованому на гуманістичних і демократичних засадах, здоров'я людини є вищою цінністю, найважливішим надбанням держави. Насамперед це стосується здоров'я дитини.

В Україні основні підходи до збереження і зміцнення здоров'я дітей і молоді визначені у Законі України "Про охорону дитинства", у Державних національних програмах "Діти України" та "Освіта" (Україна ХХІ століття), міжгалузевій комплексній програмі "Здоров'я нації на 2002-2011рр.", національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття. Таке соціальне замовлення суспільства вимагає системного і комплексного підходу до виховання здорового способу життя школярів.

Однак в останні роки більшість показників здоров'я дітей України характеризуються проявами негативних тенденцій. Практика свідчить, що 30% сучасних учнів початкових класів мають хронічні захворювання, кількість яких збільшується до закінчення школи. Майже 90% випускників шкіл мають різні відхилення у стані здоров'я; у 80% спостерігається порушення постави, у 45% - короткозорість, у 40% - порушення серцево-судинної системи та нервово-психічні відхилення. Після Чорнобильської трагедії загальний стан здоров'я дітей погіршився, під загрозою знаходиться майбутнє генофонду нації, ось чому сьогодні здорова дитина стає багатством не лише батьків, а й держави.

Погіршення стану здоров'я дітей відбувається на фоні напруженої санітарно-епідемічної ситуації в країні, забруднення довкілля, зниження життєвого рівня багатьох сімей, недостатньої медичної допомоги, нездорового індивідуального способу життя. Низький рівень здоров'я дітей великою мірою також обумовлений відсутністю свідомого ставлення до власного здоров'я, розуміння його значення для себе, свого майбутнього, для суспільства.

Якщо врахувати дані про захворюваність дітей, невміння дітей і дорослих керувати своїм здоров'ям, потреба в організації нових підходів до формування здорового способу життя школярів надзвичайно зростає.

Для сучасних досліджень проблем формування здорового способу життя в Україні характерний різноаспектний підхід. Філософський та соціальний аспект формування здорового способу життя дітей та молоді відображено у працях А.Ф. Бойко, Н.А. Гундарова, В.А. Крюкова, Ю.П. Лисицина, О.В. Сахно, Л.П. Сущенко; медико-біологічний аспект розроблено у дослідженнях М.М. Амосова, Н.Б. Борисенко, В.А. Єренкова, А.В. Мартиненко, А.Г. Хрипкової. У наукових працях В.М. Оржиховської, Є.І. Буліча, Т.Є. Бойченко, С.О. Юрочкіної, С.О. Свириденко, І.К. Медчука, М.В. Гамезо, С.Л. Рубінштейна висвітлюється психолого-педагогічний аспект формування здорового способу життя школярів.

Важливість виховання здорового способу життя у молодших школярів обумовлена розумінням, що лише з самого раннього дитинства можна прищепити основні знання, навики і звички з охорони здоров'я, які згодом перетворяться у важливий компонент загальної культури людини і вплинуть на формування здорового способу життя усього суспільства. Саме у віці 6-9 років закладається майбутній потенціал здоров'я, це найважливіший час для виховання здорового способу життя. Діти молодшого шкільного віку вже здатні розуміти й усвідомлювати залежність стану здоров'я від способу життя.

Вивчення стану проблеми формування здорового способу життя у педагогічній науці продемонструвало, що значна кількість сучасних досліджень присвячена формуванню здорового способу життя шляхом фізичного удосконалення (О.Д. Дубогай, М.Д. Зубалія, А.В. Мерлян, І.І. Петренко, І.А. Паніна, Н.М. Хоменко). Напрями валеологічної обізнаності відображено у працях Т.Є. Бойченко, В.П. Горащука, Л.П. Сущенко, Т.Г. Кириченка, С.О. Юрочкіної. Формування ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя досліджувалось В.М. Оржеховською, А.І. Сологуб, Г.І. Власюк, С.В. Лапаєнко, Г.Л. Кривошеєвою. Водночас залишається недостатньо вивченим інтегративний підхід до виховання у школярів здорового способу життя.

В контексті нашого дослідження особливе значення мають роботи, присвячені формуванню здорового способу життя дітей молодшого шкільного віку (О.Д. Дубогай, Т.Є. Бойченко, А.Ф. Борисенко, А.Н. Мерлян, І.І. Петренко, С.О. Свириденко, Н.М. Хоменко).

Результати анкетування вчителів, батьків та деякі експериментальні дані свідчать, що у дітей молодшого шкільного віку є необхідні передумови для формування знань, вмінь та навиків здорового способу життя. Їм доступне розуміння цінності власного здоров'я та здоров'я ближніх. Молодші школярі знають правила безпечної поведінки, можуть оцінити свій спосіб життя та спосіб життя інших. У навчально-виховному процесі формування здорового способу життя переважно відбувається засобами фізичного виховання, але й вони майже не підтримуються сім'єю. Тому особливого значення набуває цілеспрямований педагогічний вплив на особистість, визначення умов, змісту, форм і методів, які є дієвими у вихованні здорового способу життя молодших школярів.

Враховуючи актуальність проблеми, недостатність її теоретичного і практичного опрацювання, існування педагогічних протиріч між потенційними можливостями молодших школярів у формуванні здорового способу життя і станом виховної практики, відсутністю методики цілеспрямованого виховання цієї якості особистості, було визначено тему дослідження "Інтегративний підхід до виховання у молодших школярів здорового способу життя".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Тема дисертації входить до плану наукової комплексної програми розвитку дітей "Росток", затвердженої наказом Міністерства освіти № 116 від 12.04.1996р. Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка від 22 грудня 1997р., протокол № 5, затверджена Радою координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні від 26 січня 2000р., протокол № 1.

Об'єкт дослідження - процес виховання у молодших школярів здорового способу життя.

Предмет дослідження - інтегративні зміст, форми і методи виховання здорового способу життя молодших школярів.

Мета дослідження - науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити інтегративні зміст, форми, методи і організаційно-педагогічні умови виховання у молодших школярів здорового способу життя.

Гіпотеза: ефективність виховання здорового способу життя у молодших школярів значно підвищиться завдяки застосуванню інтегративного підходу, якщо:

зміст виховання здорового способу життя молодших школярів інтегруватиме наукові досягнення педагогіки, психології, медицини та біоритмології;

виховна методика ґрунтуватиметься на принципі природовідповідності;

здійснюватиметься особистісно-діяльнісний та діалогічний підходи до виховання у молодших школярів здорового способу життя.

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання дослідження:

- з'ясувати стан проблеми формування здорового способу життя у педагогічній теорії і освітній практиці;

- уточнити сутність поняття "здоровий спосіб життя" стосовно молодшого шкільного віку та визначити основні його складові;

- визначити критерії та показники сформованості у молодших школярів здорового способу життя;

- обґрунтувати модель інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя;

- розробити та експериментально перевірити інтегративні зміст, форми, методи та організаційно-педагогічні умови виховання у молодших школярів здорового способу життя.

Методологічною основою дослідження є концепція цілісного педагогічного процесу (Ю.К. Бабанський, В.С. Ільін), а також сукупність ідей про:

визначення людини як вищу цінність і мету суспільного розвитку;

провідну роль активності самої особистості в процесі її розвитку;

єдність природи, людини і суспільства;

системний і цілісний підхід до педагогічних явищ.

Дослідження ґрунтується на основних положеннях Законів України "Про освіту", "Про середню освіту", на положеннях державних національних програм "Освіта (Україна XXI століття)" та "Діти України", національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття.

Теоретичною основою дослідження стали праці педагогів, психологів, медичних працівників і фізіологів з питань формування здорового способу життя, передовий досвід шкіл України та зарубіжжя. У процесі розробки змісту, форм і методів інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя ми спирались на праці у галузі: філософії і соціології (А.Ф. Бойко, Н.А. Гундарова, В.А. Крюкова, Ю.П. Лисицин, А.В. Сахно, Л.П. Сущенко), медицини і гігієни (М.В. Антропова, М.М. Амосов, І.І. Брехман, С.М. Громбах, А.Г. Хрипкова), біоритмології (Б.С. Алякринський, Ю.Ф. Змановський, Н.Н. Куінджі, І.Є. Лісовенко, С.І. Степанова), психології (М.В. Гамезо, О.І. Даниленко, Н.А. Крупеніна, С.Л. Рубінштейн, В.С. Хомік), педагогіки (О.Н. Воленко, М.С. Дубовис, Н.Б. Коростельов, С.Ф. Цвек).

Для вирішення поставлених завдань з'ясовувалися методи теоретичного аналізу філософської, психолого-педагогічної, медико-біологічної літератури з проблеми дослідження; вивчення державних документів щодо перспектив розвитку шкільних закладів з питань виховання здорового способу життя школярів; порівняльний аналіз, систематизація, моделювання змісту, методів та організаційно-педагогічних умов; емпіричного узагальнення масового і передового педагогічного досвіду з проблеми формування здорового способу життя школярів, анкетування тестування, бесіди, спостереження; статистичного дослідження, математична обробка здобутих експериментальних даних, статистичне визначення результатів експерименту з метою аналізу змін рівня сформованості у молодших школярів здорового способу життя та встановлення наукової достовірності здобутих результатів.

База дослідження. Педагогічний експеримент здійснювався протягом 1997-2002 років на базі загальноосвітніх середніх шкіл № 3, № 8, № 15 та класичній гімназії № 2 м. Сум. Експериментом було охоплено 360 молодших школярів, 6 психологів, 6 медичних працівників, 108 батьків та 36 педагогів цих закладів.

Дослідження проводилося з 1997 по 2002 рік у три етапи.

На першому етапі (1997-1998 рр.) визначалися об'єкт, предмет, завдання, формувалась гіпотеза дослідження, опрацьовувалась філософська, соціальна, психолого-педагогічна та медико-біологічна література з проблеми. Проаналізовано та уточнено сутність поняття "здоровий спосіб життя". Проведено констатуючий експеримент, під час якого проаналізовано масову практику та передовий досвід роботи початкової школи з виховання здорового способу життя школярів, визначено критерії сформованості здорового способу життя в учнів початкових класів та педагогічні протиріччя цього процесу, розроблено методику формуючого експерименту.

На другому етапі (1998-2000 рр.) проводилася дослідно-експерименталь-на робота, у ході якої перевірялися положення висунутої гіпотези, апробовувалися розроблені інтегративний зміст, форми, методи та організаційно-педагогічні умови, обґрунтовувалася модель інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя.

На третьому, заключному етапі дослідження (2000-2002рр.) здійснювалася дослідна перевірка і впровадження розробленої моделі інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя та узагальнювався здобутий експериментальний матеріал.

За результатами експериментального дослідження розроблялися методичні рекомендації для вчителів, батьків та учнів початкових класів у відповідності до мети дослідження. Уточнювалися висновки, літературно оформлялася дисертаційна робота.

Наукова новизна дослідження полягає в уточненні змісту поняття "здоровий спосіб життя молодших школярів", обґрунтуванні інтегративних змісту, методів, форм виховання здорового способу життя та організаційно-педагогічних умов їх реалізації у навчально-виховному процесі початкової школи; визначені критеріїв сформованості здорового способу життя і типу прояву цієї якості як показника валеологічної вихованості молодших школярів.

Практичне значення одержаних результатів визначається розробкою:

ефективної моделі інтегративного підходу до виховання здорового способу життя учнів;

конкретних засобів виховання у молодших школярів здорового способу життя;

методики визначення сформованості в учнів ціннісного ставлення до свого здоров'я;

методичних рекомендацій для педагогів, батьків та учнів щодо застосування інтегративного підходу у вихованні здорового способу життя.

Результати дослідження можуть бути використані у масовій педагогічній практиці роботи початкової школи; вчителями, студентами вищих закладів освіти у курсі педагогіки і методики виховної роботи; слухачами курсів підвищення кваліфікації; у організації спільної навчально-виховної роботи початкової школи та сім'ї.

Вірогідність і об'єктивність результатів дисертаційного дослідження забезпечуються методологічною обґрунтованістю його вихідних теоретичних положень; застосуванням взаємодоповнюючих методів науково-педагогічного пошуку, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибіркової сукупності; якісною та кількісною обробкою емпіричних даних; позитивними результатами експериментального виховання, апробацією і впровадженням їх у практику роботи початкових шкіл.

На захист виносяться:

науково обґрунтована й експериментально перевірена модель інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя;

інтегративні зміст, форми, методи та організаційно-педагогічні умови виховання здорового способу життя молодших школярів;

критерії і показники сформованості здорового способу життя молодших школярів.

Апробація та впровадження одержаних результатів дослідження: основні положення дисертації обговорювались на Всеукраїнських семінарах-нарадах вчителів, які працюють за комплексною програмою розвитку дітей "Росток" (Суми, 1997-1998рр.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах" (Київ, 2000р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Здоров'я і освіта": проблеми та перспективи (Донецьк, 2002р.); методичних семінарах кафедри педагогічної творчості та кафедри педагогіки, психології і методики початкового навчання Сумського державного педагогічного університету

ім. А.С. Макаренка; на шкільних педагогічних радах загальноосвітніх шкіл № 3, № 8, № 15 та класичній гімназії № 2 м. Сум. Результати дослідження відображено в науково-методичних посібниках, статтях та матеріалах конференцій.

Публікації. Основні теоретичні положення і результати дослідження висвітленні у 6 одноосібних публікаціях автора, з яких 5 надруковано у фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (248 джерел) та 11 додатків. Повний обсяг дисертації 195 сторінок, з них 156 сторінок основного тексту. Дисертація вміщує 18 таблиць, 2 рисунка, 7 діаграм на 18 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначаються об'єкт, предмет, формулюється гіпотеза, мета і головні завдання, визначаються методологічні та теоретичні засади, методи дослідження; розкриваються наукова новизна, теоретична і практична значущість дослідження, положення, що виносяться на захист; визначаються етапи науково-дослідної роботи.

У першому розділі - "Проблема виховання у молодших школярів здорового способу життя в теорії і практиці" - дається аналіз стану дослідження проблеми виховання у молодших школярів здорового способу життя у філософській, медико-біологічній та психолого-педагогічній літературі; узагальнюються результати вивчення педагогічного досвіду з досліджуваної проблеми; уточнюється поняття "здоровий спосіб життя молодших школярів"; визначаються основні складові здорового способу життя для учнів початкових класів; досліджуються результати проведеного діагностичного експерименту.

Аналіз та наукове обґрунтування проблем пов'язаних з формуванням здорового способу життя людини, займають чільне місце у спадщині класиків різних галузей світової науки від Я.А. Коменського до сучасних філософів, педагогів, психологів та медичних працівників.

Проблема формування здорового способу життя молодших школярів на сучасному етапі досліджувалась у працях А.Ф. Борисенко, В.П. Горащука, Н.Н. Десятниченко, О.Д. Дубогай, Н.Б. Коростельова, І.І. Петренко, С.О. Свириденко, А.Г. Хрипкової, Н.М. Хоменко, В.І. Шахненка та ін.

Результати здійсненого аналізу науково-методичної літератури й визначення складових здорового способу життя дозволили констатувати, що виховання у молодших школярів здорового способу життя неможливо без інтегративного підходу до вирішення цієї проблеми. Оскільки проблема здорового способу життя комплексна за своїм змістом є предметом дослідження багатьох наук, то результативна розробка педагогічного аспекту можлива на основі інтеграції теоретичних положень медико-біологічної та психолого-педагогічної наук.

Проблема інтеграції як спосіб її розв'язання в освіті досліджувалась Т.Г. Браже, В.В. Моштук, Ю.М. Колягіним, Л.В. Тарасовим, Т.О. Пушкарьовою, В.І. Якіляшеком, А.В. Ясинським та ін.

Аналіз медико-біологічних аспектів формування здорового способу життя показав, що методологічні засади його розв'язання закладено у працях Б.С. Алякринського, Н.А. Гундарова, В.А. Доскіна, Н.Н. Куінджі, С.С. Зільман, Ю.Ф. Змановського, Е.І. Лісовенка та ін. Дослідження психолого-педагогічного аспекту проблеми висвітлено у працях С.М. Громбаха, О.Д. Дубогай, О.І. Даниленко, Н.П. Локалової, Е. Чарлтона та ін.

Історичний аналіз проблеми виховання здорового способу життя засвідчив, що питанням збереження здоров'я дітей відводили особливу роль А.Я. Коменський, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Г.С. Сковорода, І.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський.

Дослідження провідних науковців сучасності (О.І. Воленка, Л.Г. Водогрєєва, В.П. Горащука, Е.К. Петровської, С.О. Юрочкіної та ін.) свідчать, що в останнє десятиліття посилилась увага до проблеми формування здорового способу життя як основи збереження здоров'я, але поняття "здоровий спосіб життя" трактується цими науковцями по-різному.

Приймаючи за концептуальну основу свого дослідження формування здорового способу життя у процесі діяльності, ми розглядаємо його як форму життєдіяльності, яка ґрунтується на вимогах добового біоритму і включає такі основні складові, як режим дня, особиста гігієна, рухова активність, режим харчування та сну, загартування, чергування праці та відпочинку, відсутність шкідливих звичок.

На констатуючому етапі дослідження з'ясовувався рівень сформованості у молодших школярів здорового способу життя за його загальними критеріями: наявністю знань про здоров'я і здоровий спосіб життя; дотриманням вимог здорового способу життя у повсякденному житті; станом здоров'я, рівнями фізичного розвитку і біологічної дозрілості, фізичною підготовленістю до навчання. В результаті встановлено, що лише 36% молодших школярів з більшою чи меншою мірою глибини розуміють, що входить у зміст поняття "здоровий спосіб життя", дотримуються здорового способу життя лише 30,2% учнів початкових класів, 5,7% взагалі ведуть нездоровий спосіб життя (не виконують ранкової гімнастики, не загартовуються, не дотримуються режиму дня, невірно харчуються, не дотримуються режиму сну тощо). З'ясувалося, що причинами такого стану є здебільшого недостатня увага дорослих до оздоровлення дітей і здорового способу життя та відсутність систематичної і комплексної роботи з прищеплення молодшим школярам знань, умінь і навичок здорового способу життя; що значною мірою пояснює їхнє слабке здоров'я.

У процесі діагностування встановлено, що 41,5% учнів перших класів прийшли до школи хворими, 24,6% - не досягли біологічної зрілості на час вступу до школи, фізично непідготовленими до навчально-виховного процесу виявилося 48,7% молодших школярів, 66,4% учнів початкових класів постійно стомлюються у процесі навчальної діяльності.

Таким чином, цілком очевидно, що означена проблема не знайшла свого розв'язання у педагогічній теорії та практиці, що підтверджується наявними педагогічними протиріччями:

валеологічні питання висвітлюються у навчальних предметах початкової школи, але переважна більшість молодших школярів взагалі не розуміє змісту здорового способу життя;

рівень знань про здоровий спосіб життя у молодших школярів недостатній, але збільшення обсягу знань про збереження здоров'я покращує показники сформованості здорового способу життя молодших школярів;

вчителі теоретично розуміють важливість проблеми формування у молодших школярів здорового способу життя, хоча на практиці ця робота проводиться епізодично;

батьки визначають здоровий спосіб життя як головний чинник збереження здоров'я, але вважають формування у молодших школярів здорового способу життя справою школи;

медичні працівники шкіл визначають основним завданням формування здорового способу життя дітей попередження і лікування захворювань.

У другому розділі - "Напрями удосконалення процесу виховання у молодших школярів здорового способу життя" - науково обґрунтовано модель інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя.

Розробка моделі інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя ґрунтується на ряді виховних принципів, що сформувались у педагогічній науці: єдності свідомості і поведінки; поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самостійністю; єдності вимог і координації дій усіх учасників виховного процесу.

Реалізація процесу виховання у молодших школярів здорового способу життя за умови запровадження інтегративного підходу здійснювалась у процесі об'єднання трьох напрямів виховних впливів.

Завдання першого напряму виховного впливу полягало в ознайомленні і розширенні уявлень молодших школярів про здоровий спосіб життя за умови збагачення змісту навчальних предметів фізіологічними, біоритмологічними, медичними та гігієнічними знаннями. Так, предмети "охорона життя і здоров'я учнів" та факультативний курс "валеологія" доповнювалися медичними та фізіолого-гігієнічними аспектами здорового способу життя; "навколишній світ" та "природознавство" знайомили молодших школярів з основами біоритмології; на уроках фізичного виховання відбувалося оволодіння навичками та вміннями ведення здорового способу життя засобами гігієни і фізичної культури. Виховний вплив на молодших школярів здійснювався не лише у навчальному процесі, але й поза ним.

Другий напрям координував вплив виховуючих суб'єктів з метою формування у молодших школярів здорового способу життя. Учасники виховного процесу застосовували відповідні своїм можливостям форми і методи роботи з дітьми. Для педагогів це були уроки, класні і виховні години, факультативні заняття, гуртки, секції, де використовувалися наступні методи виховання: бесіди, розповіді, виховні ситуації, вправи, змагання тощо. Медичними працівниками та психологами застосовувалась діагностика, корекція, психотренінги, тестування та інше. Батьки слідкували за дотриманням дітьми режиму дня, проводили бесіди та розмови на оздоровчу та гігієнічну тематику, показували особистий приклад. Особливе місце у системі оволодіння учнями знань і вмінь що до вимог здорового способу життя посідали ігри - дидактичні, рольові, імпровізовані та інші. Часто вони відігравали роль домашнього завдання, в якому діти використовували свої знання та життєвий досвід. Таким чином, молодші школярі поповнювали та закріплювали знання про збереження здоров'я не лише під час навчального процесу, але й поза ним.

Третій напрям передбачав удосконалення організаційно-педагогічних умов виховання у молодших школярів здорового способу життя шляхом створення у навчально-виховних закладах служби управління вихованням здорового способу життя учнів початкових класів. Діяльність такої служби була спрямована на:

забезпечення оздоровчої спрямованості навчально-виховного процесу;

формування фізично і психічно здорової особистості всіма учасниками виховного процесу (єдності дій і співпраці педагогів, медичних працівників, психологів і батьків);

запровадження інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя у практику початкової школи.

Мета діяльності служби управління вихованням здорового способу життя полягала у забезпеченні, зміцненні, збереженні і відтворенні здоров'я молодших школярів у навчально-виховному процесі. Кожна підструктура цієї службі виконувала свої завдання і мала відповідні засоби їх вирішення.

Завданням ради педагогів, яка складалась з вчителів-предметників, класних керівників, вихователів було дотримання таких вимог:

- відповідність навчального плану і програм фізичним і психічним можливостям дітей молодшого шкільного віку;

- покращання психологічних умов у навчально-виховному процесі;

- безпосередня участь у оздоровленні шкільного середовища.

Психолого-фізіологічна служба, до якої належали психологи, лікарі та вчителі-валеологи, вирішувала завдання контролю за дотриманням санітарно-гігієнічних та мікрокліматичних норм навчального закладу, пропаганди здорового способу життя, організації і проведення загально шкільних конференцій, семінарів, консультацій.

Служба традиційних і не традиційних методів оздоровлення об'єднувала керівників валеологічних гуртків, вчителів фізичного виховання спеціалістів оздоровчих методик, яка виконувала функції профілактики захворювань дітей, консультування учнів, батьків і вчителів, приймала участь у педагогічних консиліумах, запроваджувала оздоровчі методики у навчально-виховному процесі.

Зміст виховання здорового способу життя ґрунтується на загальних виховних принципах: систематичності та послідовності, науковості і доступності, врахуванні вікових та індивідуальних особливостей, гуманізації і демократизації, взаємозв'язку вимог школи і сім'ї, превентивності. Враховуючи психофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку дані принципи мають свої специфічні особливості.

Важливого значення у розробці змісту виховання у молодших школярів здорового способу життя набув принцип природовідповідності. Він є основоположним при доборі змісту виховання та підпорядковує зазначені вище принципи. Реалізація принципу природовідповідності передбачає організацію способу життя молодших школярів відповідно до природних та індивідуальних біологічних ритмів, опору на природні сили і особливості дитини. школяр виховання здоровий інтегративний

Зміст виховання здорового способу життя сприяв усвідомленню молодшими школярами особистої значущості у збереженні і зміцненні свого здоров'я, актуалізації мотиваційної сфери учнів у розвитку їх оцінних умінь.

Форми і методи виховання у молодших школярів здорового способу життя передбачали особистісно-діяльнісний та діалогічний підходи.

Зважаючи на визначені підходи, важливе значення мають форми і методи, які їх забезпечують: розповіді, бесіди, виховні ситуації, вправи, привчання, заохочення, ігри тощо. Враховуючи це, діалогічний підхід до виховання у молодших школярів здорового способу життя забезпечував мотиваційну спрямованість на здоровий спосіб життя, формував стійкі переконання у його необхідності. Особистісно-діяльнісний підхід передбачав включення учнів у конкретну практичну роботу зі зміцнення і збереження свого здоров'я у рамках системи здорового способу життя.

У ході реалізації завдань з впровадження інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя відбувалася ціннісна орієнтація педагогів, батьків, і учнів на збереження і зміцнення здоров'я, що змінило їхнє пасивне ставлення до цієї проблеми. З виховною метою нами розроблено відповідні методичні рекомендації.

Вивчення впливу інтегративного підходу на виховання у молодших школярів здорового способу життя здійснювалося у ході формуючого експерименту.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка ефективності інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя" - визначено методику дослідження, розкрито зміст формуючого етапу експерименту, викладено результати експериментальної перевірки впливу інтегративного підходу на ефективність виховання у молодших школярів здорового способу життя.

Дослідження здійснювалось у два етапи: 1) попередній та 2) основний. В ході кожного з них для реалізації поставленої мети вирішувалися такі завдання:

1 етап - уточнити організаційні вимоги до застосування розробленої моделі інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя;

2 етап - з'ясувати зміни рівнів сформованості здорового способу життя учнів, а також виявити ставлення педагогів, батьків, учнів, психологів та медичних працівників шкіл до запропонованих змісту, форм, методів і організаційно-педагогічних умов виховання здорового способу життя молодших школярів.

Формуючий етап експерименту здійснювався у межах діючої у початкових школах України програми розвитку дітей "Росток", у якій чітко просліджуються інтегративні процеси у змісті навчання і виховання. Процес виховання у молодших школярів здорового способу життя відрізнявся обсягом змісту, розширенням форм і методів виховання та організаційно педагогічними умовами.

У відповідності до структури формуючого етапу експерименту було виділено 4 експериментальних та 4 контрольних класи шкіл № 3, 8, 15 і класичної гімназії № 2 м. Сум.

У експериментальних класах безпосередньо дисертантом чи під його керівництвом педагогами запроваджувалась науково обґрунтована модель інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя. Всього у формуючому етапі експерименту брали участь 180 учнів початкових класів.

Критеріями ефективності експериментальної роботи визначені:

пізнавальний (показники і рівень навченості й засвоєння школярами основних компонентів здорового способу життя);

мотиваційний (цінність особистого здоров'я і здоров'я рідних);

діяльнісний (критерії здоров'я: показники фізичної підготовленості дітей до школи та рівень фізичного розвитку).

У кожного з критеріїв були визначені високий, середній та низький рівні.

Аналіз отриманих результатів рівнів сформованості здорового способу життя за трьома основними критеріями (пізнавальний, мотиваційний та діяльнісний) дає можливість вести порівняння його показників у контрольних та експериментальних класах. Експериментальні дані наведені у табл. 1.

Таблиця 1. Узагальнені результати розподілу молодших школярів контрольних та експериментальних класів за рівнями сформованості здорового способу життя

Класи	Високий	Середній	Низький
	Початковий %	Підсумковий %	початковий %	підсумковий %	Початковий %	Підсумковий %
Експериментальні	20,7	55,6	33,8	36,3	45,5	8,1
Контрольні	20,5	28,2	33,3	41,5	46,2	30,3

Зіставлення узагальнених підсумкових даних в експериментальних і контрольних класах вказує на позитивну динаміку сформованості у молодших школярів експериментальних класів здорового способу життя.

Так, значно підвищився показник високого рівня сформованості у молодших школярів експериментальних класів здорового способу життя з 20,7% на початковому до 55,6% на підсумковому зрізі, відсоток учнів із середнім рівнем сформованості залишився майже без змін і становив 36,3% порівняно з 33,8% на початку експерименту. Низький рівень здорового способу життя у молодших школярів експериментальних класів на підсумковому зрізі значно зменшився і становив лише 8,1%. За такого підходу в контрольних класах відбувались незначні зміни в показниках, на що суттєво впливає відсутність або недостатня сформованість хоча б одного зі складових здорового способу життя. Так, низький рівень сформованості мають 30,3% молодших школярів контрольних класів, середній - 41,5%, високий - 28,2%.

Таким чином, аналіз результатів експериментальних даних дозволяє уточнити сформульований раніше висновок: учні, що навчаються за експериментальною методикою, мають більш високий рівень сформованості здорового способу життя. Наведені результати показують, що запропонований зміст, форми і методи виховання здорового способу життя молодших школярів виявилися ефективними завдяки інтегративному підходу, до вирішення цієї проблеми.

Результативність розробленої методики перевірялась також на основі виділених у дослідженні загальних показниках сформованості здорового способу життя, а саме фізичної підготовленості молодших школярів до навчання та рівня фізичного розвитку.

За діагностикою показників фізичної підготовленості молодших школярів до навчально-виховного процесу учнів контрольних та експериментальних класів були отримані та порівняні результати, які свідчать про значні кількісні зміни у динамці показників фізичної підготовленості молодших школярів експериментальних класів в порівнянні з показниками контрольних класів.

Порівняльний аналіз результатів експериментальних досліджень вказує на залежність фізичної підготовленості молодших школярів до навчання від обсягу застосованих у руховому режимі експериментальних класів спеціальних вправ у комплексі ранкової гімнастики, гімнастики до занять, спортивній годині та фізичних вправ для занять вдома.

Аналіз результатів фізичного розвитку учнів початкової школи на підставі ваги та окружності грудної клітки, вирахуваних за відповідними формулами, дає підставу вести порівняння згаданих вище показників як в динаміці їх розвитку за віком, так і за статевими ознаками.

Під час формуючого експерименту були здійснені два діагностичних зрізи з визначенням фізичного розвитку молодших школярів. Перший зріз проводився на початку навчального року, коли інтегративний підхід до виховання у молодших школярів здорового способу життя тільки починав діяти, другий - наприкінці четвертої навчальної чверті.

Порівняльні результати даних контрольних класів свідчать, що хлопчики молодшого шкільного віку ще не досягають ваги тіла за стандартними показниками, тоді як дівчатка першого і другого класів навіть перебільшують стандартні норми ваги тіла і лише у третьому класі простежується невідповіність норми на 2,5 кг. За результатами аналізу окружності грудної клітки молодших школярів контрольних класів простежується тенденція до зниження цих показників як у хлопчиків, так і у дівчаток відносно нормативів стандартних показників у середньому на 2 см.

Порівняльний аналіз результатів експериментальних класів довів, що молодші школярі з усіх стандартних показників майже досягають норми у фізичному розвитку. Різниця відносно нормативів стандартних показників ваги тіла в експериментальних класах у хлопчиків, складає 0,5 кг, а окружність грудної клітки повністю відповідає стандартним показникам, а у дітей першого і другого класів ці показники перебільшують норми на 1 см.

Аналізуючи рівень фізичного розвитку молодших школярів, ми можемо стверджувати на підставі наших експериментальних досліджень, що фізичний розвиток учнів початкових класів залежить від їхньої фізичної підготовленості і рівня розвитку рухових здібностей та рухової активності.

Підсумовуючи результати дослідження на основі й узагальненні даних, можна констатувати, що в ході проведеної роботи у молодших школярів експериментальних класів значно підвищився рівень фізичної підготовленості до навчання, покращився фізичний розвиток учнів початкових класів, рівень сформованості здорового способу життя зріс з 20,7% на початку експерименту до 55,6% на кінець експерименту; у контрольних класах ці частки відповідно становили 20,5% і 30,3%.

Результати дослідження свідчать про те, що завдяки інтегративному підходу до виховання здорового способу життя у молодших школярів експериментальних класів сформувались досить стійкі знання і уміння щодо оздоровчих дій, зріс рівень гігієнічної культури, водночас підвищився рівень здорового способу життя у сім'ях, де саме діти стали його ініціаторами.

В цілому проведене дослідження підтвердило основні положення гіпотези і дозволило зробити такі висновки:

1. Вивчення стану проблеми формування здорового способу життя школярів у педагогічній науці продемонструвало, що до цього часу досліджувалися головним чином окремі аспекти формування здорового способу життя школярів, проте інтегративний підхід серед них не розглядався, а відтак, автори не достатньо спирались на принципи цілісності, комплексності та безперервності у навчально-виховній роботі.

Проблема інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя набуває актуальності на сучасному етапі як складова проблеми формування здорового способу життя учнів та важлива умова гуманізації освіти.

2. Дані констатуючого етапу експерименту з формування у молодших школярів здорового способу життя в масовій педагогічній практиці свідчать про його недостатню ефективність, безсистемність, низький рівень компетентності шкільних працівників, відсутність цілеспрямованого формування ціннісного ставлення дитини до власного здоров'я, слабкий зв'язок школи з сім'єю і як результат нерозуміння молодшими школярами сутності поняття "здоровий спосіб життя", необізнаність щодо його складових.

3. Виходячи з філософського, психологічного та медико-біологічного розуміння сутності поняття "здоровий спосіб життя", це особистісне утворення молодших школярів розглядаємо як форму життєдіяльності, яка ґрунтується на вимогах добового біологічного ритму і включає такі основні складові як режим дня, особиста гігієна, рухова активність, режим харчування та сну, загартування, чергування праці і відпочинку, відсутність шкідливих звичок.

4. Критеріями сформованості у молодших школярів здорового способу життя визначено: пізнавальний, мотиваційний та діяльнісний. До показників сформованості здорового способу життя у молодших школярів ми віднесли: володіння вміннями і навичками збереження і зміцнення здоров'я, ціннісне ставлення до власного здоров'я, високий рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості до навчання.

5. У досліджені розроблено і обґрунтовано модель інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя, у якій передбачено об'єднання трьох виховних напрямів, що функціонально взаємопов'язані між собою.

Перший напрям - це збагачення змісту навчальних предметів. Він дає можливість:

розширити уявлення молодших школярів про здоровий спосіб життя;

сформувати мотиваційну спрямованість до збереження свого здоров'я.

Другий напрям - організаційно-педагогічні умови, які дозволяють значно розширити сферу впливу на виховання у молодших школярів здорового способу життя як у навчальний так і в поза навчальний час. Така виховна форма забезпечує безперервність у процесі вихованні здорового способу життя молодших школярів.

Третім напрямом є форми і методи інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя. Вони забезпечують:

- діалогічний та особистісно-діяльнісний підходи до виховання у молодших школярів здорового способу життя;

- оптимальний режим дня, заснований на добових біологічних ритмах, що сприяє розумінню дітей природовідповідності існування.

Таким чином, інтегративний підхід до виховання у молодших школярів здорового способу життя передбачає розширення організаційно-педагогічних можливостей, збагачення змісту виховання, розробку форм і методів виховання у відповідності до вікових особливостей дітей 6 - 10 років та підвищення рівня знань у виховуючих осіб з цієї проблеми.

6. Реалізація змісту виховання у молодших школярів здорового способу життя відбувалася у процесі активної діяльності дітей і спілкуванні з іншими людьми, насамперед з батьками, працівниками школи (вчителями, вихователями, психологами, медичними працівниками). Це і забезпечило багатосторонній виховний вплив на ціннісне ставлення учнів до здорового способу життя.

Зважаючи на залежність виховного ефекту від активної і позитивної внутрішньої позиції особистості, зміст виховання здорового способу життя у молодших школярів доцільно реалізувати на особистісно-діяльнісному принципі організації виховної роботи, який передбачає активне включення молодших школярів у формування їхнього здорового способу життя.

7. Методи виховання здорового способу життя обирались в залежності від психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку і включали:

- методи формування поглядів і переконань щодо здорового способу життя:

а) словесні методи (роз'яснення, бесіди, розповіді, казки);

б) метод прикладу (позитивний приклад педагогів, батьків, новаторів здорового способу життя);

- методи формування оздоровчої поведінки:

а) педагогічний вплив (порада, вимога, виховні ситуації);

б) привчання до виконання певних дій (режиму дня, вправи);

- методи стимулювання діяльності і поведінки:

а) змагання (ігри, шкільні спартакіади);

б) заохочення (схвалення).

8. Запропонована модель інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя без ускладнень може бути реалізована за умов звичайного педагогічного процесу у різних типах початкової школи, як частина виховної системи загальноосвітніх закладів.

9. Модель інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя перевірено в експериментальному навчально-виховному процесі. У ході експериментальної роботи порівнювалися результати експериментальних і контрольних класів, які наочно показали низький рівень сформованості здорового способу життя у молодших школярів контрольних класів.

За результатами проведеної експериментальної роботи можна зробити висновок, що інтегративний підхід дає змогу підвищити рівень сформованості в учнів початкових класів здорового способу життя з 20,7%, на початку експерименту, до 55,6% наприкінці (у контрольних класах цей показник відповідно складає 20,5% та 28,2%). Дослідження показало, що завдяки підвищенню рівня сформованості здорового способу життя відбувалася позитивна динаміка у фізичному розвитку та фізичній підготовленості молодших школярів, поліпшився стан їхнього здоров'я.

10. Результати формуючого експерименту підтвердили гіпотезу дослідження про доцільність запровадження у навчально-виховний процес інтегративного підходу до виховання у молодших школярів здорового способу життя.