Формування громадянських якостей старшокласників в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи (в умовах полікультурного регіону)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 373.5.032

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ (В УМОВАХ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО РЕГІОНУ)

Спеціальність 13.00.05 - Соціальна педагогіка

РУДЬ МАРІЯ ВАЛЕНТИНІВНА

Луганськ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

Харченко Сергій Якович, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти:

Лактіонова Галина Михайлівна, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту педагогіки та психології професійної освіти АПН України (м. Київ);

Шпак Валентина Павлівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і початкового навчання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Провідна установа:

Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України, кафедра соціальної педагогіки.

Захист відбудеться "12" грудня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.053.01 у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий "11" листопада 2002 р.

Учений секретар Л.Л. Бутенко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми. Розвиток сучасної Української держави, її багатонаціональної спільноти, входження цієї спільноти в систему цивілізованої співдружності визначним чином залежить від того, наскільки кожен підростаючий громадянин буде готовий до здійснення зазначених процесів. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема формування громадянських якостей особистості в майбутніх поколінь. Про це говориться й у ряді програмних документів (Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концепція громадянської освіти в Україні, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності та інших). Проблема формування громадянських якостей особистості завжди знаходилась в полі зору видатних учених-мислителів усіх часів і народів (Аристотель, Епікур, Гегель, Ян Гус, Я. Коменський, Лівій, М. Падуанський, Платон, Д. Прістлі, Ж.-Ж. Руссо, Сократ та інші). Вона зважувалася відповідно до закономірної логіки тих культурно-історичних процесів, що детермінували й процеси громадянського становлення особистості. Особливості розвитку українського національного етносу, української державності мають специфічні характеристики, які й визначають сьогодні парадигму громадянського виховання в Україні. Ці особливості тією чи іншою мірою знайшли своє відображення в дослідженнях українських вчених та громадських діячів (С. Васильченко, Остап Вишня, І. Гізель, А. Макаренко, С. Пельцький, Ф. Прокопович, С. Русова, М. Стельмах, П. Тичина, Г. Тютюнник).

На сучасному етапі розвитку педагогічних ідей формування громадянськості, громадянських якостей, різні аспекти процесу їх формування опрацьовують Д. Дорошенко, О. Ковальчук, В. Кузь, О. Машталер, Ю. Руденко, Є. Сявавко, З. Сергійчук, М. Стельмахович та інші. Проблему українського громадянського становлення розглянуто в роботах В. Верховинця, Н. Гаврилюка, В. Скуратівського, Є. Сявавко; виховання громадянина в його психолого-педагогічному і народознавчому аспектах вивчають П. Ігнатенко, В. Поплужний, Н. Косарєва, Л. Крицько; патріотичне виховання учнів - М. Вишняк, С. Грушеватий, В. Костюк, В. Коваль.

Зазначені проблеми ставали предметом аналізу вчених близького зарубіжжя (Г. Анісімова, А. Апохін, М. Матіс, Т. Рюлькер, С. Наумабаєва, М. Тайчінов) та дальнього зарубіжжя (У. Баррей, Дж. Дьюї, Л. Колберг, П. Наторп).

Різні аспекти проблеми формування громадянських якостей особистості представлені в дисертаційних дослідженнях: Г. Кловак, І. Охріменка, О. Баранкова (традиції української етнопедагогіки в рамках чинників формування національної самосвідомості); К. Плівачук, Л. Бойко, Р. Пріми, В. Яніва (соціалізація особистості засобами народної творчості, родинно-побутової звичаєвості); І. Тисячника, Я. Журицького (психологічні особливості громадянського самовизначення школярів); В. Бочарової, Г. Корди (соціальне середовище як фактор формування особистості); Л. Голіка, Г. Левченка, Т. Клинченка, М. Красовицького (полікультурна освіта).

Суттєвими для розв'язання завдань нашого дослідження явилися роботи з освітянських питань, пов'язаних з регіональними особливостями. Насамперед це стосується таких, які безпосередньо пов'язані із вихованням патріотично настроєних, національно свідомих громадян нашої держави. З відомих історичних та політичних причин ці особливості були найбільш специфічними саме для Луганського полікультурного регіону. Зараз Луганська область - це досить великий регіон, що за чисельністю населення (більше 2,5 млн. чол.) і територією є одним з найбільш значних в Україні. Луганська область як геополітична й соціокультурна частина України має ту характерну рису, що вона населена великою кількістю етносів і по суті являє собою яскраву мозаїчну картину взаємодії різноманітних національних культур. На території області мешкає біля 30 етносів. Основні українські групи - українці (51,9 %) й росіяни (43,8 %). З огляду на це ми повинні, не протиставляючи себе іншим територіям, піклуватися і про свою оригінальність. Мати своє самобутнє обличчя в галузі культури й освіти. Тому положення дисертації спираються і на праці педагогів, які досліджували регіональні аспекти даної проблеми або торкалися їх, - М. Дарманського, В. Курила, О. Мазуркевич, І. Прокопенка, С. Савченка, Б. Ступарика, а також на розвідки науковців інших спеціальностей - М. Антоненка, А. Атояна, М. Бірюкової, Т. Болбат, І. Кононова.

Разом з тим, сьогодні залишаються відкритими й мало дослідженими ті аспекти проблеми формування громадянських якостей особистості підростаючих поколінь, що пов'язані з розробкою змісту громадянського виховання у зв'язку з перетвореннями в соціально-економічній, ідеологічній, духовній галузях життя полікультурного суспільства; зі створенням соціально-педагогічних умов для розвитку особистості й нових поколінь як суб'єктів громадянської культури і власної життєтворчості - громадянського самовизначення, самоствердження, самореалізації; із прилученням вихованців і вихователів до цінностей загальнолюдської, національної й національно-регіональної культури. Водночас нами не виявлено цілісного системного дослідження соціально-педагогічної проблеми формування громадянських якостей старшокласників безпосередньо в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи і, тим більше, в умовах певного полікультурного регіону.

Загальноосвітню школу ми розглядаємо не тільки як інститут базової освіти, але і як соціально-педагогічний центр формування громадянських якостей особистості й, насамперед, особистості старшокласника в силу його природно-культурних, соціально-культурних, соціально-психологічних і вікових особливостей розвитку.

Тут особливо значимими стають ті дослідження, у яких акцент робиться на розробку технологій становлення громадянськості школяра, відповідних теоретико-практичних і дослідно-експериментальних моделей формування громадянських якостей особистості в умовах різноманітного полікультурного простору України. Таких фундаментальних робіт у галузі вітчизняної педагогіки поки що недостатньо.

Через перераховані вище обставини виникла, таким чином, необхідність по-новому поглянути на проблему формування громадянських якостей старшокласників з концептуально-змістовних і технологічних позицій, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження - "Формування громадянських якостей старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи (в умовах полікультурного регіону)".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося відповідно до плану наукової роботи Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка на період до 2002 року в рамках комплексного дослідження кафедри соціальної педагогіки "Теоретико-методичні основи змісту й технології навчання студентів соціальній роботі" (0101V001373 - Державний реєстраційний номер).

Об'єкт дослідження - процес формування громадянських якостей старшокласників в полікультурному середовищі.

Предмет дослідження - основні напрямки формування громадянських якостей старшокласників у загальноосвітній школі полікультурного регіону.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка соціально-педагогічної технології формування громадянських якостей старшокласників в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи (в умовах полікультурного регіону).

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні про те, що процес формування громадянських якостей старшокласників загальноосвітньої школи в умовах полікультурного регіону буде більш ефективним, якщо він спиратиметься на відповідну соціально-педагогічну технологію, яка:

- відповідає нормативно-правовим актам (Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концепція громадянської освіти в Україні);

- ураховує національні та полікультурні (регіональні) аспекти процесу формування громадянських якостей школярів в їх єдності;

- базується на конституційно-громадянських, громадянсько-патріотичних, етнонародно-педагогічних, морально-естетичних напрямках процесу формування громадянських якостей старшокласників;

- спирається на соціально-педагогічний моніторинг проектувальної, організаторської та гностичної діяльності її суб'єктів, спрямованої на громадянське виховання особистості старшого школяра та його базові громадянські якості.

Відповідно до мети та гіпотези були поставлені такі завдання дослідження:

- здійснити історико-генетичний і соціально-педагогічний аналіз феномену громадянськості, її становлення та на його основі розробити понятійний апарат дослідження;

- визначити сутність громадянських якостей старшокласників та процесу їх формування в умовах полікультурного середовища;

- виокремити основні соціально-педагогічні напрямки формування громадянських якостей старшокласників;

- розробити соціально-педагогічну технологію формування громадянських якостей старшокласників та упровадити її в навчально-виховний процес загальноосвітніх закладів Луганського полікультурного регіону;

- розробити практичні рекомендації щодо формування громадянських якостей старшокласників для соціально-педагогічних працівників шкільного рівня освіти.

У процесі дослідження були використані такі методи: теоретичні: аналіз філософської, соціологічної, культурологічної, психолого-педагогічної, літератури для визначення теоретико-методологічних основ дослідження та здійснення історико-педагогічного аналізу проблеми; метод системного аналізу при обґрунтуванні принципів, закономірностей формування громадянських якостей старшокласників в умовах полікультурного регіону; метод теоретичного моделювання при визначенні структури та особливостей формування громадянських якостей старшокласників; емпіричні: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетне опитування, педагогічний експеримент, метод вивчення документації й учнівських робіт, узагальнення незалежних характеристик для визначення сучасного стану й перспектив формування громадянських якостей старшокласників; статистичні методи для обробки експериментальних результатів, кількісного аналізу емпіричного матеріалу.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають положення про: філософські, психолого-педагогічні, культурологічні якості громадянина як суб'єкта життєдіяльності й пріоритету природної світобудови (М. Вебер, В. Вернадський, Л. Виготський, Е. Геккель, Г. Костюк, Ф. Мюллер, Платон, Й. Шванцкара); психологічні закономірності громадянського розвитку особистості згідно з різними моделями "психологічного образу людини" (Б. Ананьєв, М. Бердяєв, В. Бехтерєв, П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Ж. Піаже); соціально-педагогічний досвід формування громадянськості особистості в різних суспільствах (У. Баррей, Дж. Дьюї, І. Зверєва, Л. Колберг, Г. Лактіонова, В. фон Ловеніх, А. Маслоу, Т. Моріта, Б. Скіннер, П. Наторп, К. Платонов, Р. Рамзей, В. Сластєнін, П. Сміт); конкретно-педагогічний і технологічний підходи до формування громадянськості особистості (В. Беспалько, С. Харченко, І. Зверєва, Л. Коваль, А. Кушнір, Г. Лактіонова, Х. Міскес, Э. Моллєнхауер, А. Нісімчук, О. Падалка, І. Підласий, В. Семенов, Е. Стоунс, С. Хлебік, В. Шпак); концептуальні основи формування громадянськості в умовах сучасної України (В. Бегет, В. Бочарова, Л. Коваль, В. Кузь, Г. Лактіонова, Г. Легенький, Н. Луг, І. Мартинюк, І. Мигович, В. Москаленко, В. Москалець, І. Підласий, Ю. Руденко, С. Хлебік, В. Янів, В. Яремчук), а також концептуальні положення загальнодержавних нормативних документів: Конституція України, Концепція національного виховання, Концепція громадянської освіти в Україні, Концепція середньої загальноосвітньої школи в Україні.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: на основі історико-педагогічного аналізу дістала подальшого розвитку проблема формування громадянськості, громадянських якостей особистості в умовах полікультурного регіону; вперше визначена сутність процесу формування громадянських якостей старшокласників в умовах полікультурного регіону; визначені основні напрямки їх формування, їх значення та місце у феномені громадянськості; удосконалена теоретична соціально-педагогічна модель процесу формування формування громадянських якостей старшокласників в полікультурному середовищі; вперше розроблено соціально-педагогічну технологію формування громадянських якостей старшокласників в умовах Луганського полікультурного регіону.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що: виділені практичні аспекти проблеми формування громадянських якостей молоді на основі відповідного історико-генетичного та соціально-педагогічного аналізу; створена практична модель процесу формування громадянських якостей старшокласника з урахуванням усіх складових становлення його громадянської зрілості; розроблено соціально-педагогічну технологію формування громадянських якостей старшокласників з метою її впровадження у масову практику загальноосвітніх шкіл; розроблено відповідні рекомендації для педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл полікультурного регіону щодо напрямків, змісту, засобів, форм і методів реалізації процесу формування громадянських якостей старшокласників.

Цілісна соціально-педагогічна технологія формування громадянських якостей старшокласників та окремі її аспекти впроваджено у навчально-виховний процес середніх загальноосвітніх шкіл м. Луганська: СШ №5 (довідка №39/1 від 10.06.2002), СШ №6 (довідка №73 від 10.06.2002), СШ №7 (довідка №172 від 10.06.2002), СШ №8 (довідка №186 від 10.06.2002), СШ №13 (довідка №37 від 11.06.2002), СШ №14 (довідка №64 від 11.06.2002), СШ №15 (довідка №81 від 10.06.2002), СШ №26 (довідка №63 від 10.06.2002).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи та кафедри педагогіки ЛДПУ імені Тараса Шевченка, на щорічних університетських науково-практичних конференціях "Дні науки" (1997-2002 роки). Здійснювалася в процесі дослідно-експериментальної роботи в загальноосвітніх школах м. Луганська, шляхом участі у Міжнародній науково-практичній конференції "Університет і регіон" (Луганськ, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції "Соціальна робота: Теорія, досвід, перспективи" (Ужгород, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інновації в сучасному педагогічному процесі: теорія та практика" (Луганськ, 1999); публікації статей з проблеми дослідження.

Публікації: 8 наукових і науково-методичних праць (5 статей у збірниках наукових праць і 3 статті у збірниках матеріалів конференцій), зокрема, 5 - у наукових фахових виданнях.

Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (281 найменування), додатків. Повний текст дисертації викладено на 240 сторінках, основний текст викладено на 180 сторінках, 6 додатків на 38 сторінках, 13 таблиць, 15 ілюстрацій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, завдання, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значимість роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи дослідження" здійснюється аналіз соціально-педагогічної, філософської літератури з проблеми формування громадянських якостей особистості; розкривається сутність і зміст процесу формування громадянських якостей старшокласників у полікультурному регіоні; визначається роль регіонального компонента в системі формування громадянських якостей особистості; обґрунтовується положення про необхідність цілісного системного дослідження проблеми формування громадянських якостей старшокласників безпосередньо в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи і, тим більше, в умовах певного полікультурного регіону.

Сама ідея формування громадянських якостей особистості в рамках громадянського виховання виникає в античності як відповідь на глобальну суспільну потребу, пов'язану з протиріччям між інтересами індивіда й держави, і завдяки зусиллям Сократа, Платона й Аристотеля остаточно оформляється й стає традиційною для всіх гуманітарних і суспільних наук.

У період середньовіччя ідея громадянського виховання принижується. Замість прославляння культу громадянських прав і обов'язків вільної особистості в їхній діалектичній єдності починає панувати заповідь-догма: "Усяка душа нехай буде покірна вищій владі".

Ідея громадянського виховання реанімується в працях гуманістів епохи Відродження Н. Макіавеллі (позиція гуманістичного активізму), Т. Мора (антиіндивідуалістичне тлумачення громадського життя; моральність як основа громадянської активності), і Т. Кампанелли (результат громадянського виховання - гармонія інтересів особистості й суспільства, громадянськість індивіда).

У розвиток ідей формування громадянина, його громадянських якостей значний внесок зробили: англійський учений і громадський діяч Д. Прістлі; французькі просвітителі XVIII ст. Ж. -Ж. Руссо, К. Гельвецій П. Гольбах; німецький філософ Г. Гегель.

Значну увагу проблемі громадянськості, громадянському вихованню завжди приділяли українські вчені-мислителі: Г. Сковорода, О. Духнович, Б. Грінченко (педагогіка народу - основна віха формування патріотизму, гуманізму, чесності, порядності); Г. Ващенко, Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко (для утвердження української державності вирішальне значення має виховання в молоді громадянськості, громадянських якостей); В. Антонович, М. Костомаров, П. Куліш (концепція цілості в українському народі комплексної громадянськості); В. Сухомлинський (наукова парадигма й практична реалізація системного й комплексного підходів до формування громадянських якостей підростаючої людини).

Останнє десятиліття ознаменоване рядом робіт вітчизняних учених (Г. Балл, Ю. Бойко, О. Вишневський, Д. Донцов, О. Дорошенко, П. Ігнатенко, О. Киричук, Н. Косарєва, Г. Лактіонова, І. Мартинюк, В. Поплужний, Ю. Руденко, Р. Скульський, М. Стельмахович, В. Шпак, О. Штика) в галузі національно-громадянського виховання, громадянського становлення особистості, що формується. У цих роботах розглядаються сутнісні аспекти досліджуваної нами проблеми: її теоретико-методологічне обґрунтування; загальнонаукові підходи; конкретно-наукові й технологічні концепції; методи й методики формування громадянських якостей українця.

Теоретичний аналіз проблеми формування громадянських якостей старшокласників у навчально-виховному процесі школи в умовах полікультурного регіону показав, що закономірним результатом еволюції суспільного розвитку стало сучасне полікультурне суспільство, що являє собою складну систему, яка поєднує людей різних національностей із усією сукупністю їхніх форм взаємодії, взаємозалежності і взаємовпливу. Атрибутом полікультурного суспільства виступає феномен самодостатності, що дозволяє і здатний забезпечити особисту мотивацію діючих у ньому суб'єктів з урахуванням їхніх національних особливостей, етнічної культури й політико-економічних і соціальних реалій тієї держави, у якій ці суб'єкти існують.

У нашому дослідженні ми дотримуємось моделі "єдиного полікультурного суспільства", у якій суспільство розглядається з погляду єдиної цілісності, що здійснює стратегію демократичного об'єднання народів і їхніх культур з метою гуманістичного суспільного прогресу (М. Матіс). Ця модель функціонує на чотирьох рівнях: всезагальне громадянське виховання, загальне державне громадянське виховання, регіональне (місцеве) громадянське виховання й індивідуальне (особистісне) громадянське виховання. Два останніх з них безпосередньо відносяться до предмета нашого дослідження.

Аналіз відповідної формально-логічної процесуальної системи громадянського виховання особистості в рамках полікультурності суспільного ладу дозволив визначити певні громадянські якості особистості (патріотизм, інтернаціоналізм, демократизм, громадянська свідомість, громадянська самосвідомість і самовизначення, громадянське мислення, громадянська відповідальність, почуття громадянської гідності, громадянські обов'язки, громадянська совість, громадянська мужність, громадянська діловитість, національна та полікультурна зрілість).

У ході дослідження нами були визначені соціально-педагогічні закономірності функціонування процесу формування громадянських якостей особистості в полікультурному регіоні:

- процес формування громадянських якостей особистості протікає в умовах співвідношення відповідних об'єктивних і суб'єктивних факторів власне громадянського становлення (держава, полікультурний регіон, інтелектуально-практична діяльність і так далі);

- основною умовою процесу формування громадянських якостей особистості виступає соціально-зумовлена чи особисто значима специфічна громадянська діяльність;

- процес формування громадянських якостей в умовах полікультурного регіону має свою мету, завдання, зміст, форми, методи, умови, на рівні самостійної науково-практичної задачі.

До соціально-педагогічних механізмів формування громадянських якостей особистості в соціокультурному середовищі ми відносимо: об'єктивні фактори: національно-територіальні, соціально-економічні, соціальне середовище (звичаї, традиції, мовні особливості регіону); суб'єктивні фактори: ідеологія, політика, мораль, право, освіта й інші форми громадянської свідомості, психологія національної самосвідомості, духовність, традиції, звичаї, побут і так далі.

До соціально-педагогічних умов формування громадянських якостей старшокласників ми відносимо: опору на державний і регіональний досвід у галузі громадянського виховання, що відповідає змісту процесу формування громадянських якостей особистості в освітньо-виховних соціальних інститутах з поліетно-культурним складом учнів; цілеспрямоване систематичне активне включення майбутніх громадян у соціокультурні процеси, що ґрунтуються на державно-національних, регіональних і індивідуальних (особистісних) цінностях; урахування всієї соціально-педагогічної сфери: школа, сім'я, оточення, засоби інформації та інші.

В ході констатуючої діагностики нами були визначені три рівні сформованості громадянських якостей старшокласників: високий рівень громадянської вихованості старшокласників характеризується повнотою їхніх основних громадянських знань; достатнім ступенем вираження власних перспективних громадянських позицій; яскравою спрямованістю своїх громадянсько-гуманістичних почуттів; наявністю системи громадянських якостей, що спираються на відповідну систему базових якостей особистості; доцільною свідомою адаптацією до впливу основних чинників середовища; середній рівень громадянської вихованості старшокласників характеризується недостатньою повнотою їхніх основних громадянських знань; не яскравим ступенем вираження власних перспективних громадянських позицій; виборчо-ситуативною спрямованістю своїх громадянсько-гуманістичних прав; слабко усвідомленою адаптацією до впливу основних чинників середовища; низький рівень громадянської вихованості старшокласників відзначається фрагментарним характером їхніх громадянських знань; невираженням власних перспективних громадянських позицій; ситуативною спрямованістю своїх громадянсько-гуманістичних почуттів; відсутністю системи громадянських якостей і системи базових якостей особистості; схильністю до дезадаптивних, дестабілізуючих й інших асоціальних умов впливу сукупного чинника соціального середовища.

У процесі формування громадянських якостей особистості в полікультурному середовищі на розглянутих нами рівнях провідне значення набуває регіональний компонент, під яким ми розуміємо цілісний комплекс територіально-географічних, природних, соціально-політичних, економічних, культурно-історичних, демографічних, національно-етнічних, конфесійних, педагогічних та інших особливостей, що визначають зовнішню й внутрішню ситуацію громадянського становлення старшокласника в умовах полікультурного регіону. Самі ж громадянські якості формуються й виявляються в процесі громадянської діяльності старшокласників за допомогою певної системи спеціальних засобів, методів і прийомів і з урахуванням відповідних критеріїв: виразності основних громадянських знань; перспективних громадянських позицій старшокласників; громадянсько-гуманістичних почуттів; основних громадянських якостей старшокласників; базових якостей особистості, що визначають її громадянську культуру. Регіональний компонент є необхідним і достатнім фактором, що визначає спрямованість процесу формування громадянських якостей старшокласників на персональний особистісний розвиток людини як представника своєї держави, регіону, міста, соціальної спільноти.

Таким чином, на основі проведеного теоретичного аналізу з проблеми формування громадянських якостей особистості у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи полікультурного регіону були визначені основні напрямки формування громадянських якостей старшокласників у полікультурному середовищі.

У другому розділі "Основні напрямки формування громадянських якостей старшокласників в умовах полікультурного регіону" здійснюється діагностичний аналіз сформованості громадянських якостей сучасних старшокласників; опрацьовується педагогічна технологія формування громадянських якостей старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи; описується дослідно-педагогічне впровадження соціально-педагогічної технології формування громадянських якостей старшокласників, організація дослідно-експериментальної роботи, хід і результати дослідження.

До основних проблем, що негативно впливають на реалізацію мети й завдань формування громадянських якостей старшокласників, ми віднесли такі. По-перше, самі вчителі недостатньо володіють концептуальними й технологічними основами процесу формування громадянських якостей особистості (актуальність, сутність, підходи й принципи, мета й завдання, зміст, форми, суб'єкти, шляхи реалізації і так далі). По-друге, майбутньому громадянину України просто необхідно розбиратися й володіти сутністю таких понять, як "етнос", "нація", "народ", "етнічна група", "національні меншості" і так далі. По-третє, під впливом різних новітніх об'єктивних і суб'єктивних обставин у психології певної частини старших школярів, як нами було встановлено, можуть домінувати дві полярні крайності: антиукраїнські настрої та ультрапатріотичні почуття. Зазначені явища багато в чому є наслідком ігнорування чи нерозуміння емоційної складової громадянськості (патріотичні й національні почуття, почуття гуманізму; правові й екологічні почуття, тощо). По-четверте. Найбільш "слабкими ланками" серед громадянських якостей і властивостей старшокласників, за даними нашої первинної діагностики, виявилися: знання ознак національної ідентифікації; знання регіональних особливостей етнокультури, традицій, звичаїв; розуміння значення специфічних відносин і власної життєвої позиції людини XXI століття; уміння співвіднести культуру свого регіону з національно-державною культурою; доброзичливе ставлення до людей, непримиренність до брутальності, жорстокості; почуття людської гідності, національної гордості; дотримання моральних норм, вироблених певною етнічною спільністю; здатність до співпереживання; громадянська відповідальність за долю свого народу; полікультурна зрілість, інтернаціоналізм у поєднанні з патріотизмом, громадянська відповідальність, громадянська активність, національне достоїнство; громадянська самостійність, громадянська грамотність.

У процесі громадянського виховання старшокласників ми враховували провідні інститути й агентів соціалізації: родину, навчальні заклади, мікросоціум, спільноту однолітків, референтні групи, друзів, відео й телебачення, Інтернет; їхню роль і можливості у розв'язанні завдань формування громадянських якостей особистості.

У процесі формування громадянських якостей старшокласників нами були визначені основні напрями роботи: освіта, організація колективної творчої діяльності й відносин, створення умов для позитивного вільного проводження часу відповідно до тенденцій "громадянської моди", створення різних за змістовною спрямованістю клубів і організацій.

Виходячи з вищесказаного основними характеристиками соціально-педагогічної технології є: поєднання в діяльності педагога конструктивної, організаторської й виконавської функцій, високий ступінь її варіативності. Усі ці складові реалізуються в процесі, орієнтованому на визначений соціально-педагогічний результат. Досягається він за допомогою: а) технологічних прийомів - способів індивідуального розв'язання конкретного навчально-виховного завдання. Формою вираження його можуть бути опорні сигнали, конспекти, гра, драматизація; б) технологічних форм, які стимулюють творчу активність дітей, виявляють їхні індивідуальні схильності й здібності; в) технологічних засобів, що включаються в соціально-педагогічну технологію як окремі ланки чи самостійні технологічні ланцюжки розв'язання конкретного технологічного завдання.

В основу соціально-педагогічної технології формування громадянських якостей особистості ми включили загально-педагогічні методи; форми процесу становлення громадянських якостей старшокласників: політичні (полікультурні клуби, клуби "Юних парламентаріїв", шкільні ради самоврядування; зустрічі з представниками різних культурних центрів, прес-клуби, брейн-рінги); правові (клуби юного правознавця, допомога в проведенні виборчих кампаній, участь у правозахисних акціях); патріотичні (патріотичні клуби, військово-спортивні ігри, краєзнавча робота, пошукова діяльність, створення сімейних літописів, святкування пам'ятних дат; клуби по збереженню народних традицій).

У технологічному практико-педагогічному аспекті реалізація регіонального компоненту як найважливішої умови ефективності процесу громадянського виховання припускала: конкретизацію цілей і завдань громадянського виховання відповідно до регіональних особливостей і можливостей конкретної освітньої установи; поглиблення розуміння змісту громадянської полікультурної освіти, регіонального виховання, включення в зміст навчально-виховного процесу місцевого культурно-історичного досвіду, включення учнів у відповідні види діяльності; розробку особистісно-орієнтованих засобів взаємодії загально-педагогічних принципів і принципів, актуалізованих регіональною соціокультурною ситуацією.

Соціально-педагогічна технологія формування громадянських якостей старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи в нашому дослідженні базується на: суспільно-необхідних якостях сучасного випускника школи - людини і громадянина; соціально-педагогічній технології формування громадянських якостей старшокласників у навчально-виховному процесі школи в умовах полікультурного регіону; соціально-педагогічній моделі загальноосвітньої школи як полікультурної виховної системи; технології діагностичного цілепокладання.

Практичне впровадження соціально-педагогічної технології формування громадянських якостей старшокласників у навчально-виховний процес експериментальних шкіл Луганського полікультурного регіону здійснювалося на основі відповідних напрямків, форм, засобів і методів, що забезпечили, на наш погляд, основні шляхи розв'язання проблеми формування громадянських якостей старшокласників:

§ громадянська освіта й розвиток суб'єктів педагогічної взаємодії на основі програми навчання й самонавчання (програма семінару для вчителів "Концептуальні й технологічні основи формування громадянських якостей старшокласників", категорійно-понятійний аппарат за проблемою); програм і уроків громадянсько-патріотичної мужності ("Громадянськість, як інтегративна якість особистості", "Зміст уроків громадянсько-патріотичної мужності як форми і методу формування громадянських якостей старшокласників у навчальній та позаурочній діяльності");

§ громадянське виховання й розвиток старшокласників на основі реалізації відповідних провідних виховних технологічних напрямків (конституційно-громадянський, громадянсько-патріотичний, етно-народно-педагогічний, морально-естетичний);

§ педагогічна діагностика рівня сформованості громадянських якостей особистості (початкова, поточна й узагальнююча); педагогічне прогнозування (передбачення майбутніх змін у формуванні громадськості особистості; визначення шляхів удосконалення громадянської особистості; проектування ходу розвитку громадянсько-педагогічного процесу).

Аналіз результатів формуючого експерименту дозволяє визначити динаміку рівня сформованості громадянських якостей старшокласників (Таблиця 1).

Таблиця 1.

Динаміка рівня сформованості громадянських якостей старшокласників (усереднений показник, %)

Рівні	До експерименту	Після експерименту
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Низький	44,6	44,4	43,7	19,9
Середній	37,6	38,1	38,7	41,3
Високий	17,8	17,5	17,6	39,8

Перевірка гіпотез про значущість розходжень між показниками експериментальних та контрольних груп до і після експерименту проводилась за допомогою критерія Фішера та критерія Пірсона.

У ході формуючого експерименту було скореговано теоретико-методологічні й дослідно-експериментальні, соціально-педагогічні аспекти технології формування громадянських якостей старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи Луганського полікультурного регіону, проведено уточнюючу діагностику за результатами впровадження зазначеної соціально-педагогічної технології в соціально-педагогічний процес і доведено її ефективність.

Загальний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи дозволяє дійти висновку щодо можливості та доцільності використання запропонованої у дисертації соціально-педагогічної технології формування громадянських якостей старшокласників шляхом впровадження її у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл полікультурного регіону за розробленими у даному дослідженні основними напрямками формування громадянських якостей особистості.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає можливість сформулювати теоретичні й практичні висновки:

1. Формування громадянських якостей старшокласників є нагальною потребою сучасного етапу розвитку України, як громадянської спільноти взагалі, системи її освіти та виховання зокрема.

2. Теоретико-методологічний аналіз показує, що проблему формування громадянських якостей особистості слід розв'язувати з точки зору феномену громадянськості, де громадянськість є інтегративною єдністю якостей і властивостей особистості, що визначають її соціальну спрямованість, готовність до досягнення особистих соціально-значимих інтересів, цілей відповідно до наявних у суспільстві, державі умов, особистих потреб і можливостей, прийнятих у суспільстві моральних норм. Розуміння громадянськості, таким чином, втілюється в громадянських якостях особистості.

3. Громадянські якості особистості являють собою певну систему, цілісне особистісне утворення. Кожна громадянська якість - це єдність емоційного і поведінкового компонентів. Значимими провідними чинниками формування громадянських якостей старшокласників виступають: соціальне середовище, особливості полікультурного регіону. Формування громадянських якостей старшокласників проходить на трьох взаємозалежних рівнях: когнітивному (формування полікультурної громадянської свідомості та самосвідомості як ядра громадянської культури, громадянської гідності); емоційно-почуттєвому (формування емоційних ставлень до себе, що характеризується внутрішньою свободою особи); морально-вольовому (участь у громадянській діяльності, що має суб'єктивно-особистісну й соціальну значимість).

4. Відповідно до складу цієї системи відбувається процес її формування в умовах навчально-виховного процесу загальноосвітніх шкіл з урахуванням вікових особливостей старшокласників та особливостей полікультурного середовища. У соціально-педагогічному аспекті до особливостей старшокласників ми відносимо: сензитивність юнацького віку, громадянську ідентифікацію, громадянську індивідуалізацію, громадянську персоналізацію. Особливості полікультурного середовища вимагають у процесі формування громадянських якостей старшокласників урахування низки об'єктивних та суб'єктивних факторів: національно-територіальні, соціально-економічні, соціальне середовище, ідеологія, політика, мораль та інші. громадянське виховання особистість полікультурне

5. Згідно з першорядними завданнями процесу формування громадянських якостей особистості, основними напрямками в цьому процесі було визначено такі: конституційно-громадянський (формування основ громадянськості, політичної культури), громадянсько-патріотичний (формування патріотичного відношення до гуманістичних цінностей, загальнонаціональних і загальнодержавних інтересів), етно-народно-педагогічний (вплив сім'ї та інших інститутів соціалізації особистості засобами народної педагогіки), морально-естетичний (формування основ громадянськості старшокласників засобами морально-естетичної спадщини українського народу).

6. Кожен з напрямків розглядається як відносно самостійний компонент у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл полікультурного регіону і базується на соціально-педагогічному моніторингу, який дозволив здійснити початкову, поточну й узагальнюючу діагностики рівня сформованості громадянських якостей старшокласників.

7. Конкретне втілення напрямків формування громадянських якостей старшокласників у практику загальноосвітніх шкіл полікультурного регіону відбувалося у процесі реалізації відповідної соціально-педагогічної технології, яка є системою щодо цілей, задач, змісту, форм, методів та результатів цілісного процесу формування громадянськості особистості.

8. У процесі дослідно-експериментального впровадження соціально-педагогічної технології формування громадянських якостей старшокласників у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл відбулися позитивні зміни: зросла група старшокласників високого та середнього рівня щодо сформованості громадянських якостей.; змінилися якісні характеристики громадянської складової спрямованості особистості старшокласників щодо таких громадянських якостей, як патріотизм, інтернаціоналізм, національна та полікультурна зрілість.

9. Викладені результати дослідно-експериментальної роботи можна рекомендувати широкому колу соціально-педагогічних працівників, вчителям загальноосвітніх закладів для подальшої науково-педагогічної розробки проблеми формування громадянських якостей юнацтва та молоді вже засобами інших напрямків формування громадянських якостей особистості (громадянськості в цілому), на основі новітніх соціально-педагогічних технологій та моделей.

Викладені в цьому дослідженні результати не претендують на повноту розв'язання аналізованої проблеми. Подальшого розгляду вимагають питання щодо формування громадянських якостей особистості у різних суспільно-політичних, громадянських та інших молодіжних організацій і рухів; формування громадянськості в сім'ї та ближньому соціумі. Важливим уявляється і питання створення комплексної соціально-педагогічної системи формування громадянських якостей молоді шляхом розробки відповідних програм і методик.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ РОБОТАХ АВТОРА

1. Рудь М.В. Рівні розвитку громадянських якостей старшокласників // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - Луганськ, 2001. - № 9(41). - С. 176-180.

2. Рудь М.В. Етнопедагогічні аспекти громадянського виховання // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук. -метод. зб. / За заг. ред. Г.І. Льогенького та В.І. Сипченка. - Слов'янськ: Видавн. центр СДПІ, 2000. - Вип. 9. - С. 192-198.

3. Рудь М.В. Національне виховання в російськомовних регіонах: особливості розвитку // Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя: Зб. наук. -метод. праць / Ред.кол. О.А. Дубасенюк та ін. - К.: ІЗМН, - Житомир: Держ. пед. ін-т, 1999. - С. 83-85.

4. Рудь М.В. Національно-регіональний компонент в громадянському вихованні старшокласників // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук. -метод. зб. / За заг. ред. Г.І. Легенького та В.І. Сипченка. - Слов'янськ: ІЗМН - СДПІ, 1999. - Вип. VІІ. - С. 165-169.

5. Рудь М.В. Шляхи взаємодії школи та сім'ї в процесі соціалізації особистості // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - Луганськ, 1999. - № 1(11). - С. 84-87.

6. Рудь М.В. Громадянське виховання старшокласників в умовах полікультурного регіону // Матеріали міжнар. наук. -практ конф. "Універси-тет і регіон" (5-6 грудня 2001 р.) / Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля. - Луганськ: Вид-во СНУ, 2001. - С. 48-49.

7. Рудь М.В. Нові підходи в полікультурному вихованні старшокласників // Інновації в сучасному педагогічному процесі: теорія та практика: Матер. всеукр. наук. -практ. конф. (21-22 грудня 1999 р.). - Луганськ: Вид-во ЛДПУ, 2000. - Ч. 1. - С. 183-186.

8. Рудь М.В. Громадянське становлення особистості старшокласника в умовах полікультурного середовища // Соціальна робота: Теорія, досвід, перспективи: Матер. доп. та повід. міжнар. наук. -практ. конф. (21-22 жовтня 1999 р.). - Ужгород, 1999. - Ч. ІІ. - С. 308-311.

АНОТАЦІЯ

Рудь М.В. Формування громадянських якостей старшокласників в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи (в умовах полікультурного регіону). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.05 - соціальна педагогіка. - Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2002.

Захищається рукопис, що містить дослідження процесу формування громадянських якостей старшокласників в умовах полікультурного регіону. У дисертації визначено сутність і зміст процесу формування громадянських якостей старшокласника, виявлено його основні сфери. Проведено історико-педагогічний аналіз проблеми громадянського виховання особистості на Україні. Простежено генезис уявлень українських філософів і педагогів про фактори формування громадянських якостей людини, про роль регіонального компонента й полікультурного середовища в громадянському становленні особистості. Виявлено основні шляхи, форми й методи громадянського виховання старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи полікультурного регіону.

Визначено основні технологічні соціально-педагогічні умови формування громадянських якостей особистості в полікультурному суспільстві; сформулювано деякі рекомендації щодо найбільш загальних питань формування громадянських якостей старшокласників.

Ключові слова: громадянськість, громадянські якості особистості, формування громадянських якостей старшокласників, полікультурне суспільство, полікультурне середовище.

АННОТАЦИЯ

Рудь М.В. Формирование гражданских качеств старшеклассников в учебно-воспитательном процессе общеобразовательной школы (в условиях поликультурного региона). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - социальная педагогика. - Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченко, Луганск, 2002.

Защищается рукопись, которая содержит исследование процесса формирования гражданских качеств старшеклассников в условиях поликультурного региона. В диссертации определена сущность и содержание процесса формирования гражданских качеств старшеклассника, выявлены его основные сферы. Осуществлен историко-педагогический анализ проблемы гражданского воспитания личности на Украине. Прослежен генезис представлений украинских философов и педагогов о факторах формирования гражданских качеств человека, о роли регионального компонента и поликультурной среды в гражданском становлении личности. Определены основные пути, формы и методы гражданского воспитания старшеклассников в учебно-воспитательном процессе общеобразовательной школы поликультурного региона.

Удалось определить основные технологические социально-педагогические условия формирования гражданских качеств личности в поликультурном обществе; сформулировать некоторые рекомендации относительно наиболее общих вопросов формирования гражданских качеств старшеклассников; выделить три компонента системы гражданского воспитания в поликультурном регионе: региональный, государственный и общечеловеческий (или мировой). У любого компонента своя функция и свои специфические задачи. Общечеловеческий компонент гражданского воспитания обеспечивает включение отдельного человека в "мировое общество, в результате его реализации индивид ощущает свою принадлежность к человечеству". Государственный компонент гражданского воспитания содержит "базовый комплекс тех знаний, усвоение которых обеспечивает ученику возможность быть равноправным гражданином" Украины независимо от региона, где он живет. Региональный компонент, построенный на основе "объективной информации об экономической, социокультурной жизни своего региона в целом", района, города, где живет ученик, разрешит выпускнику в будущем активно включиться в трудовую деятельность своего края, своего государства в целом. Региональное воспитательное пространство устанавливается на основе взаимодействия регионального, государственного и мирового опыта развития образования с целью развития и удовлетворения образовательных потребностей жителей региона.

Регионализация гражданского воспитания - результат непрерывного и открытого взаимодействия трех воспитательных пространств: мирового, государственного и регионального. Региональный компонент охватывает общие для жителей региона представления, фактические сведения, явления и события, специфические для конкретного региона, на основе которых должно быть выстроено научное знание, поведение и деятельность личности, сама система формирования его гражданских качеств.

Выделены два основных региональных аспекта, которые предусматривают: изучение социального статуса школьника в поликультурном регионе и этнопсихологические особенности процесса формирования гражданских качеств личности в поликультурной среде; раскрыта сущность понятий: поликультурное общество, поликультурная среда, поликультурное гражданское воспитание.

Ключевые слова: гражданственность, гражданские качества личности, формирование гражданских качеств старшеклассников, поликультурное общество, поликультурная среда.