Фізичний розвиток учнів допоміжної школи засобами художньої гімнастики

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ ДЕФЕКТОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

13.00.03 - Корекційна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Фізичний розвиток учнів допоміжної школи засобами художньої гімнастики

Шевченко Ольга Володимирівна

КИЇВ-2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка

Науковий керівник: - кандидат педагогічних наук, професор

Григор'єв Анатолій Йосипович,

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

кафедра теоретичних основ фізичного виховання

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, старший науковий

співробітник

Козленко Микола Опанасович,

пенсіонер

- кандидат психологічних наук

Корнієнко Анатолій Антонович,

Інститут соціальної та політичної

психології АПН України,

заступник директора

Провідна установа: - Інститут проблем виховання АПН України,

лабораторія фізичного виховання, м. Київ

Захист відбудеться “ 25 ” вересня 2001 р. о “15.30” год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті дефектології АПН України (04060, м.Київ, вул.М.Берлинського, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту дефектології АПН України (04060, м.Київ, вул.М.Берлинського, 9).

Автореферат розіслано “ 23 ” серпня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Колупаєва А. А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В останні роки спостерігається зниження інтересу до фізичної культури, скорочується мережа позашкільних спортивних секцій, що призвело до зниження рухової активності у всіх вікових групах населення. Найбільш відчутний цей дефіцит у школярів, інтенсивна рухова організація яких часто обмежується тільки уроками фізичної культури (О.Д.Дубогай, Л.М.Мовчан, 1989; М.І.Калинський, 1990; Н.В.Білошицька, 2000; О.С.Куц, 2000; А.В.Цьось, 2000).

Погіршується рівень фізичного розвитку, провокується виникнення ряду хронічних захворювань внутрішніх органів, порушуються обмінні процеси, що приводить до патологічного стану більшості органів і систем (Е.С.Вільчковський, М.О.Козленко, В.П.Мацулевич, 1988; Ю.Г.Васін, 1989; В.С.Язловецький, 1991).

В умовах роботи з дітьми, які мають особливості психофізичного розвитку, проблема інтелектуальної і фізичної працездатності значно загострюється. Особливої актуальності набуває фізичне тренування і загартування дівчаток, фізіологічна конституція яких більш складна, тонка і легко піддається негативним подразникам.

Процес фізичного виховання дівчаток потребує особливої уваги. Враховуючи фізіологічні особливості будови жіночого організму, виникає потреба використовувати всі засоби, спрямовані на підготовку дівчат до життєдіяльності, приділяючи увагу медичному нагляду за станом здоров'я, гігієнічному і фізичному вихованню (О.А.Олександров, 1988). Позитивний вплив на формування організму дівчаток, подолання чи компенсацію вад їх психофізичного розвитку, на наш погляд, мають здійснювати заняття художньою гімнастикою.

Художня гімнастика відповідає особливостям жіночої моторики, передбачає виконання м'яких, гнучких рухів, танцювальних за характером. Різноманітність фізичних навантажень, їх широкий діапазон дозволяє варіювати ними як в роботі з нормальними, так і дітьми, які мають вади психофізичного розвитку.

У той же час програмою фізичного виховання в допоміжній школі не передбачено проведення з дівчатками занять з художньої гімнастики. У практиці роботи допоміжних шкіл недостатньо використовуються вправи художньої гімнастики.

Недостатня розробленість проблеми фізичного розвитку учнів допоміжної школи засобами художньої гімнастики, а також значні можливості цього виду занять у корекції рухових якостей дітей молодшого шкільного віку зумовили вибір теми дослідження "Фізичний розвиток учнів допоміжної школи засобами художньої гімнастики".

Об'єкт дослідження - фізичне виховання розумово відсталих учнів молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження - корекційно-педагогічні умови фізичного розвитку розумово відсталих учнів засобами художньої гімнастики.

Мета дослідження полягає у розробці і експериментальному обгрунтуванні педагогічної системи формування гімнастичних рухів в учнів молодших класів допоміжної школи та виявленні змагального впливу на їхній фізичний розвиток.

Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:

- дослідити особливості фізичного розвитку розумово відсталих дівчаток молодшого шкільного віку та вивчити потенціальні можливості включення їх до занять художньою гімнастикою;

- обгрунтувати і експериментально перевірити педагогічну систему формування гімнастичних дій у позакласній гуртковій роботі (спортивна секція);

- створити навчально-корекційну модель тренувального процесу розумово відсталих школярів на основі гімнастичного алгоритму та виявлення його впливу на фізичний розвиток;

- розробити методичні рекомендації з впровадження педагогічної системи формування гімнастичних рухів у практику допоміжної школи.

Методи дослідження: відсталий тренувальний гімнастика заняття

- теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, теоретичне узагальнення і осмислення одержаних експериментальних даних, порівняння, класифікація, аналіз навчальних досягнень учнів;

- емпіричні: діагностичні методи (бесіда, тестування, інтерв'ювання учнів, вчителів, батьків), прогностичні (педагогічний констатуючий і формуючий експеримент, аналіз отриманих результатів).

Наукова новизна роботи полягає у:

- психолого-педагогічному обгрунтуванні положень щодо потенціальних можливостей оволодіння розумово відсталими учнями шкільного віку активними гімнастичними рухами та виявленні психолого-педагогічних умов їх формування;

- розробці показників і критеріїв відбору вправ різної складності, моделі навчально-тренувальних занять художньою гімнастикою;

- розробці методики проведення занять з художньої гімнастики в умовах допоміжної школи;

- розробці і впровадженні педагогічної системи формування гімнастичних рухів та механізмів включення дівчаток в багатоступеневу змагальну діяльність за програмою Інваспорту та Спешл Олімпікс Інтернешнл.

Практична значущість дослідження полягає у створенні і обгрунтуванні на підставі теоретичних положень та експериментальних матеріалів, рекомендацій щодо використання розробленої педагогічної системи формування гімнастичних рухів в практиці роботи допоміжної школи; розробці методичних засад і прийомів індивідуальної і групової роботи по засвоєнню учнями різних видів вправ з художньої гімнастики, побудованих на основі врахування особливостей моторики і фізичного розвитку школярів. Одержані у дослідженні результати доповнюють теорію фізичного виховання розумово відсталих дітей і розширюють педагогічний досвід фізичного розвитку учнів засобами художньої гімнастики. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці майбутніх дефектологів, у системі післядипломної педагогічної освіти, а також можуть застосовуватись у позакласній гуртковій роботі, проведенні шкільних, міжшкільних конкурсів та змагань за програмою Інваспорту.

Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні основних положень теорії і методики формування гімнастичних рухів в учнів у результаті спеціально організованої навчальної діяльності на основі застосування комплексу корекційно-педагогічних підходів; у впровадженні в практику роботи допоміжної школи науково обгрунтованих методичних прийомів навчання розумово відсталих дітей загальнофізичних та гімнастичних рухів; у розробці науково-методичних засад включення учнів з особливостями психофізичного розвитку в змагання з художньої гімнастики.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на обласних та Всеукраїнських наукових конференціях з проблем фізичної культури та спорту (Київ, 1993), міжвузівському семінарі-практикумі з методики викладання художньої гімнастики та музично-ритмічних вправ (Дніпропетровськ, 1994) та Всеукраїнських конференціях з актуальних проблем валеологічної освіти, оздоровчої фізичної культури та фізичної реабілітації (Кіровоград, 1995, 1996, 1997), на серпневих нарадах вчителів-дефектологів Кіровоградської області (1999, 2000), на засіданні Національної Федерації Гімнастики України (2000, Київ). Результати дослідження обговорювались на засіданні кафедри теоретичних основ фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (1999, 2000) та лабораторії олігофренопедагогіки інституту дефектології АПН України (2001).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 15 наукових працях. З них 4 статті у спеціальних фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація викладена на 161 сторінці і складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 18 таблицями (за обсягом - 14 с.), 27 рисунками (за обсягом - 12 с.) і 2 діаграмами (за обсягом - 1 с.). В роботі використано 155 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, розкрито наукову новизну, практичне і теоретичне значення роботи.

У першому розділі - "Проблема фізичного розвитку учнів допоміжної школи в спеціальній психолого-педагогічній літературі" - сформульовано основні теоретичні та методологічні підходи до розкриття проблеми; подається огляд наукових праць з галузі дослідження функцій організму дитини в аспектах фізичного і психічного розвитку та підготовки учнів до самостійного життя в сучасних суспільних відносинах. Зокрема відзначається, що проблема інтеграції в суспільство, навчання і виховання дітей з вадами розвитку має велике соціальне значення (Х.С.Замський, 1980; В.І.Бондар, 1994; В.М.Синьов, 1994). В ряді досліджень аналізуються особливості їх фізичного розвитку, рухових функцій, які без спеціально організованої корекційно-виховної роботи стримують оволодіння необхідними знаннями, уміннями і навичками. Це підтверджують показники стану психомоторних процесів у дітей: в 58-62% обстежених розумово відсталих школярів виявлені складні і різноманітні порушення моторики і фізичного розвитку (Б.В.Сермєєв, 1976; М.О.Козленко, 1987; М.Д.Зубалій, 1989; О.Д.Дмитрієв, 1991; Т.П.Висковатова, 1997; А.Й.Григор'єв, 1997). Ці порушення у поєднанні зі зниженням інтелекту є серйозною перешкодою для включення елементарних рухів у шкільні і трудові навички і потребують виправлення. Тому дослідження особливостей моторики і фізичного розвитку учнів молодших класів допоміжної школи і їх врахування у навчально-виховному процесі дозволить конкретизувати роботу вчителя фізичного виховання і намітити послідовність у корекційній роботі.

Проведено вивчення сучасного стану фізичного виховання в практиці роботи допоміжної школи та виявлено можливості запровадження гімнастичної підготовки дівчаток початкових класів. На цій підставі робиться обгрунтування проблеми дослідження, а саме, застосування в навчально-корекційній роботі елементів художньої гімнастики як активного засобу всебічного розвитку учнів допоміжної школи, формування у них фізичного, інтелектуального і духовного потенціалу.

У розділі - "Зміст і методика експериментально-дослідницької роботи поетапного навчання розумово відсталих дітей художній гімнастиці" - викладено завдання і методичні основи наукового дослідження.

Основною організаційною формою експерименту було обрано позакласну роботу з фізичного виховання, зокрема, спортивну секцію художньої гімнастики, якою керувала тренер-дослідник, з поступовим залученням до цієї роботи вчителів фізичного виховання експериментальних допоміжних шкіл. З часом планувалося внести зміни до програми фізичного виховання із зміщенням акценту в бік гімнастичних вправ у комплексі з загальнорозвивальними і корекційними діями.

Навчальний експеримент здійснювався впродовж 5 років з 1996 по 2000 рік на базі Кіровоградських спеціальних шкіл №1 та №2, з яких допоміжна школа №1 визначена експериментальною, а №2 - контрольною. На другому етапі до експериментальної роботи було залучено всі школи-інтернати Кіровоградської області.

Експериментальна робота здійснювалась в III етапи, кожен з яких хронологічно відповідав одному навчальному року:

І - адаптаційний етап з оволодіння дівчатками елементарними гімнастичними рухами (вік учениць - 7-9 років);

П - активно-формуючий, який передбачав навчання вправам з предметами при музичному супроводі (10-11 років);

Ш - змагально-удосконалюючий етап, який полягав у спортивному удосконаленні, включенні розумово відсталих дітей в змагання різних рівнів (12 років і більше).

Оскільки опанування діями художньої гімнастики гіпотетично передбачає високий рівень активізації як інтелектуальних, так і фізичних якостей, то визначення їх розвитку і формування стало логічним завданням при організації відбору розумово відсталих дівчаток. Дані спеціальних вимірювань представлені в таблиці 1. Показники свідчать не тільки про значне відставання розумово відсталих дівчаток у спеціально-гімнастичних показниках від норми, але і про їх низькі показники загальнофізичного розвитку до початку експерименту.

Адаптаційний етап передбачав системну підготовку відібраних учнів допоміжної школи до занять художньою гімнастикою. Їх адаптація до навчання елементам художньої гімнастики здійснювалась з урахуванням психологічних особливостей віку дітей та своєрідності фізичного розвитку. Через весь зміст адаптаційного етапу проходила ідея самопізнання, виховання впевненості в своїх силах, очікування результатів на перспективу. Тому до роботи на цьому етапі залучалась значна кількість педагогічних працівників і в першу чергу практичних психологів. Про складність роботи в адаптаційному періоді свідчить психологічний аналіз учнів експериментальної групи, проведений практичним психологом спеціальної школи №1 М.Кіровограда. За отриманими показниками вдалося встановити, що склад досліджуваних відрізняється значною неоднорідністю за основним діагнозом, а також за пізнавальними можливостями, контактністю, імпульсивністю, афективними проявами поведінки. Це зумовило застосування спеціальних методик корекції психіки, функціональної готовності до навчально-експериментальної діяльності.

У формуванні суто гімнастичних дій було визначено три періоди, в кожному з яких вирішувались відповідні корекційно-розвивальні завдання. В першому періоді було створено модель виконання гімнастичних вправ, побудованих з урахуванням особливостей моторики і фізичного розвитку учнів молодших класів допоміжної школи.

В кожному з конструктивних гімнастичних елементів виділялась своя внутрішня етапність:

а) спочатку дітям визначалась класифікація вправ;

б) пояснювалась основа техніки виконання;

в) нарешті всі ці структурні елементи поєднувались у певну цілісну вправу.

Враховуючи специфічні особливості розвитку розумово відсталих школярів, необхідно було адаптувати складний матеріал даного виду спорту до умов роботи та можливостей розумово відсталих дітей. Відповідно для засвоєння певних вправ, елементів, алгоритмів дій передбачалось значно більше дозування часу, а головне, було запропоновано нову спеціальну навчально-корекційну структуру тренувального процесу. Певний запрограмований складний елемент художньої гімнастики для даної категорії дітей ми розбивали на чіткі, логічно закінчені, гнучкі, здатні до інтегрування в зворотному процесі, фізичні дії з усталеним алгоритмом.

На активно-формуючому етапі експериментальної роботи основна увага зосереджувалась на формуванні у розумово відсталих дітей умінь і навичок виконання вправ з гімнастичними предметами в умовах музичного супроводу. Оскільки це якісно новий для розумово відсталих дітей удосконалений вид гімнастичної діяльності, він вимагав пропедевтичного періоду. У зв'язку з цим на першій фазі гімнастичні предмети змінювались спеціально розробленими тимчасовими замінниками: замість скакалки застосовувались шарфи, кульки заміняли м'ячі, а прапорці - обручі і стрічки.

Така пропедевтика дала змогу в подальшому досконало оволодіти вправами з предметами. Цьому сприяла також робота по формуванню здатності сприйняття музики в процесі вивчення ритмово-танцювальних вправ, яка стала невід'ємною частиною композиційних елементів у рухах дітей з ослабленою психомоторикою.

На третьому етапі відбувалося включення спортивних змагань у педагогічний процес навчання художньої гімнастики. Кожен період змагальної підготовки відповідав певному циклу навчання гімнастичним вправам і будувався з урахуванням вікових особливостей, посильності змісту і характеру фізичного виховання.

В організації змагальної діяльності з розумово відсталими дівчатками ми виявили емоційний стрес, який впливав певним чином на всі системи їх діяльності, змінюючи працездатність, емоційну готовність і мотиваційну структуру. За нашими спостереженнями у дівчаток експериментальної групи частіше виникав гострий реактивний стрес внаслідок неадекватної оцінки ситуації. Для його регуляції використовувались верхній мотиваційний рівень, нижній біологічний, програмування діяльності, захисні системи організму та резерви тотальної мобілізації. Спеціальний розвиток емоційно-вольової сфери в системі антистресової підготовки до змагальних дій повинен був впливати на якість загальної фізичної структури, що в свою чергу мало посилити змагальні стимули.

Оцінюючи систему спеціального психолого-педагогічного стимулювання розумово відсталих дівчаток до участі в змаганнях, ми прийшли до висновку, що за рахунок використання внутрішніх (емоційних), а також введення зовнішніх додаткових педагогічних стимулів значно активізується участь дітей у спортивній діяльності, а також позитивно змінюється їх змагальний статус.

Педагогічний експеримент в цілому показав високу ефективність запропонованої нами навчально-дослідної діяльності. У дівчаток експериментальної групи значно зросли показники спеціальної гімнастичної підготовки. В порівнянні з початком першого етапу експерименту результативність оволодіння основними гімнастичними рухами підвищилась від 13% в окремих вправах до 88% (Таблиця 2).

Так, при виконанні вправи "шпагат" якісні показники у дівчаток експериментальної групи у порівнянні з контрольною переважали на 67,5 - 88%. У вправах зі скакалкою їхні показники зросли на 41,5%. Виконання специфічних вправ типу "султан", "міст" тощо також характеризувалося позитивною динамікою і в експериментальній групі дало ефект поліпшення на + 3,1, + 3,5 за спеціальною шкалою (Ж.А.Білокопитова, 1991). Помітні зміни відбувалися в координації рухів, їхня результативність за "естафетним тестом" підвищилась на 61,2%.

Дівчатка не тільки опанували елементи, зв'язки, комбінації і композиції, але і навчились брати участь у гімнастичних змаганнях різного рівня.

Достатній рівень експериментальної роботи підтверджують їх виступи на обласних та Всеукраїнських конкурсах. Три учасниці експериментальної групи стали переможницями місцевих, районних та обласних олімпіад з художньої гімнастики, двоє вийшли у фінали Всеукраїнських змагань, а учениця Охрарова Мар'яна стала переможцем міжнародних змагань "Багіра - 2000".

Заняття художньою гімнастикою дівчаток досліджуваної групи позитивно вплинули на їхній загальний розвиток та розвиток гімнастичних якостей. Окрім зростання спеціально гімнастичних та загальнофізичних якостей у дітей значно поліпшились показники фізичного розвитку. Так, масо-зростовий показник (індекс Кетле) в учениць експериментальної групи відповідав середньому і складав 218-233 г/см (за шкалою О.Д.Дубогай і Л.М.Мовчан, 1989). На початку експериментальної діяльності цей показник відповідав низькому рівню.

Значно поліпшився такий показник фізичного розвитку, як постава. Якщо на початок експерименту плечовий індекс становив 87,4% і вказував на сутулуватість, то після його завершення він становив 92,3%.

Перш за все у дівчаток експериментальної групи у порівнянні з контрольною групою різко підвищились навчальні досягнення у фізичній культурі в школі (діаграма. 1).

Діаграма 1.

Показники зростання навчальних досягнень учнів в оволодінні фізичною культурою (експериментальна, контрольна групи)

За основу успішності ми брали оцінкові показники за певні навчальні періоди: цикли, чверті, півріччя та роки (класи). Поліпшення успішності дівчаток експериментальної групи на уроках фізичної культури ми пояснюємо перш за все тим, що художня гімнастика:

1. Сприяла загальному фізичному розвитку, зміцненню здоров'я і підвищенню працездатності.

2. Активно впливала на інші фізичні прояви організму дитини, забезпечуючи більш високі досягнення в прикладних навичках і уміннях застосовувати їх в повсякденній діяльності.

3. Позитивно сприяла розвитку гнучкості, швидкості, спритності і високої координації рухів.

4. Розвивала вольові якості: рішучість, сміливість, наполегливість, дисциплінованість.

5. Формувала моральні знання і уміння - колективізм, бажання підкоряти свої дії загальним інтересам тощо.

6. Сприяла естетичному вихованню дівчаток.

У третьому розділі - "Організаційно-методичні основи запровадження художньої гімнастики в практику роботи допоміжних шкіл" - обґрунтовуються положення про те, що тренувально-експериментальна робота та проведення різного рівня змагань з художньої гімнастики є складний, багатофункціональний комплекс взаємопов'язаних дій, які при відповідних умовах можуть виконувати реабілітаційні, корекційно-відновлюючі функції.

В навчально-тренувальних заняттях з художньої гімнастики, проведених нами в експерименті, використовувалися вправи різного характеру, реалізація яких здійснювалась на основі врахування вад моторики та фізичного розвитку учнів допоміжної школи. Зокрема, як методичний орієнтир для виховання спеціально-гімнастичних якостей у розумово відсталих дітей виступали науково обгрунтовані тренувальні системи, розроблені провідними фахівцями художньої гімнастики Ж.А.Білокопитовою, О.В.Бірюк, Л.М.Буц, А.М.Дерюгіною, В.С.Зінченко, Т.С.Лисицькою, Л.П.Орловою, Ю.Н.Шишкарьовою, адаптовані нами до умов допоміжної школи, а також наші методики.

У вихованні загальнофізичних, зокрема, рухових якостей даної категорії дітей базовими були дослідження відомих науковців в галузі теорії та методики фізичного. виховання: М.В.Антропової, Е.С.Вільчковського, Ю.В.Верхошанського, Л.В.Волкова, О.А.Гужаловського, М.О.Козленка, З.І.Кузнецової, А.М.Макарова, Б.В.Сермєєва, Ю.Г.Травіна, В.П.Філіна.

З урахуванням цих досліджень та одержаних в експерименті матеріалів, ми розробили методичну систему проведення тренувань з розумово відсталими дітьми. За цією системою розвиток гімнастичних рухів здійснювався на основі спеціальних вправ, спрямованих на формування гнучкості, координації рухів, швидкості та швидкісно-силових якостей (стрибучості), силової витривалості та акробатичних рухів.

Запропонована складна експериментальна програма навчання розумово відсталих дітей вправам художньої гімнастики мала спеціальне психолого-педагогічне забезпечення. Його роль виявилась у формуванні навичок і операцій, необхідних для вирішення фізичних, інтелектуальних і психологічних завдань.

Використання розробленої структури навчально-тренувальної діяльності в корекційно-розвивальному процесі допоміжної школи, диференціація гімнастичних завдань у відповідності з типологічними та індивідуальними особливостями учнів, дозволили не тільки забезпечити їх активну участь в навчальній діяльності, змаганнях, але й створювати засоби психолого-педагогічного стимулювання, формувати наступність і чітку систему запровадження художньої гімнастики в корекційно-виховний процес.

ВИСНОВКИ

1. Одержані в дослідженні матеріали показали, що у корекції вад фізичного розвитку учнів допоміжної школи важливого значення набуває впровадження в систему спеціального навчання занять з художньої гімнастики. В результаті проведеного дослідження встановлено, що у процесі фізичного виховання учні молодших класів допоміжної школи зазнають різні за характером, складністю і походженням труднощі, зумовлені, з одного боку, особливостями їхнього психофізичного розвитку, з іншого - незадовільним станом практики фізичного виховання, зумовленої, головним чином, недооцінкою ролі і значення художньої гімнастики в розвитку їхньої фізичної активності.

2. Вивчення особливостей фізичного розвитку учнів молодших класів допоміжної школи, виявлення їх здатності до відтворення просторових, часових та силових ознак рухів при виконанні вправ різної складності дало підстави для розробки експериментальної методики формування спеціальних гімнастичних дій. Основу цієї методики становила розроблена нами модель навчально-тренувальних занять, практична реалізація якої здійснювалася на основі засвоєння дітьми елементів художньої гімнастики, окремих вправ та цілісних композицій системно-послідовного виконання. При цьому кожна вправа дробилася за відповідною схемою на дозовані елементи з фіксацією їх тренером-експериментатором та дитиною з наступним об'єднанням в цілісну композицію різної координаційної складності. Побудована у такий спосіб методика експериментального навчання вправ художньої гімнастики забезпечувала не тільки успішне оволодіння уміннями і навичками їх виконання, а й, що дуже важливо, розвивала аналітико-синтетичну діяльність, забезпечувала моторну стабільність, чітку відповідність та взаємозв'язок рухів з музичним супроводом.

3. У зв'язку з необхідністю підготовки учнів допоміжної школи до участі в змаганнях з художньої гімнастики у формуючому експерименті передбачалися засоби подолання антистресового стану, послаблення хворобливих чинників, включення їх у різні форми конкурентної боротьби, починаючи від індивідуального суперництва на рівні групи, шкільного колективу до районних, міських, обласних, республіканських змагань та змагань за програмою "Інваспорт", "Спешл Олімпікс Інтернешнл".

4. При аналізі результатів дослідження було встановлено позитивну залежність між розвитком моторних функцій. Виконання вправ з художньої гімнастики характеризувалося зосередженістю, раціональним розподілом на рухомі об'єкти, швидким переключенням з одного епізоду на інший, більшим об'ємом і інтенсивністю наочно-оглядової, словесно-логічної, смислової і рухової пам'яті.

5. Відзначено позитивний вплив тренувань на формування критичного мислення дівчаток експериментальної групи, поліпшення у них процесів контролю, самоконтролю, взаємоконтролю. З цією метою нами було сплановано навчально-підготовчий період, в якому передбачалися зміни в загальноприйнятій систематиці суддівства змагань з художньої гімнастики. Зокрема, на другому етапі навчання похибки у виконанні базових вправ вартістю 0,2 балів зменшувались тренером до 0,1 бала, а виконання базових елементів з предметами - з 0,1 бала до 0,05.

6. Як показали результати констатуючого та навчаючого експериментів, формування гімнастичних рухів в учнів потребує спеціальної підготовки за основними фізичними та гімнастичними показниками, які успішно розвиваються на заняттях художньої гімнастики. Підтвердженням цієї гіпотези є результати, отримані в дослідженні.

7. Зміни статистичних характеристик фізичної підготовленості дівчаток експериментальної групи були дещо нижчими у порівнянні з спеціально гімнастичними, проте все ж відчутними. Приріст показників за моторними тестами (Б.В.Сермєєв, 1973) в порівнянні з вихідними показниками становив від 8,2% до 19,3%. Зокрема, сила правої кисті підвищилась на 19,3%.

Станова динамометрія відповідно зросла на 11,2%. Поліпшились швидкісні показники. Так, п'ятисекундний біг на місці дав поліпшення результатів на 14,8%. Частково ці показники покращувалися за рахунок того, що з кожним наступним роком природньо фізичний розвиток дітей поліпшувався, мужнів і загартовувався їхній організм. В той же час порівняння цих показників в учнів експериментальних і контрольних груп дає підстави для визначення різниці з позитивними балансом на користь перших і становить відповідно:

- 1 показник +1,5;

- 2 показник + 0,6;

- З показник + 1,6.

8. Одержані у дисертаційному дослідженні матеріали підтверджують основні положення про те, що художня гімнастика відповідає особливостям структури будови жіночого організму не тільки в нормі, а й у випадках психофізичної патології. Заняття художньою гімнастикою позитивно впливають як на загальний фізичний розвиток дівчаток, так і на удосконалення їхньої рухової діяльності, зокрема, на виконання плавних, гнучких рухів танцювального характеру і здійснюють корекційний вплив не лише на фізичну сферу, а й створюють сприятливу основу для поліпшення таких психічних функцій як мислення, пам'ять, увага, сприймання, відтворення. Організуюча основа музики, її ритмічна структура, динамічна забарвленість, темпові зміни викликають концентрацію уваги, активізують запам'ятовування гімнастичних рухів, швидку реакцію на зміну музичних фраз.

9. Матеріали дослідження засвідчують, що ефективність корекційної роботи у допоміжній школі зростає у тих випадках, коли до занять з художньої гімнастики

залучаються учні з раннього віку (1-2 класи). Важливим при цьому є й те, що вказані заняття в першу чергу повинні спрямовуватися на корекцію акту дихання, нормалізацію тонусу, збільшення сили м'язів, виправлення якісних порушень рухової діяльності, ліквідацію чи стійку компенсацію порушень з боку органів і систем, викликаних тим чи іншим захворюванням, поступовою адаптацією організму дітей до дії фізичних навантажень.

Проблема корекції дефектів моторики і фізичного розвитку учнів допоміжної школи має багатоаспектний характер і може бути успішно розв'язана за умови врахування вікових, статевих, індивідуальних особливостей психофізичного розвитку учнів. Її розв'язання потребує подальших пошуків механізмів запровадження занять з художньої гімнастики в школах для дітей з різними сенсорними недоліками та з затримкою психічного розвитку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНИЙ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

1. Шевченко О.В. Система засобів, спрямованих на удосконалення рухової підготовленості дівчат-олігофренів з надмірною вагою тіла // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури в навчальних закладах України". - Кіровоград, 1993. - С.25-26.

2. Шевченко О.В. Особенности организации и методика учебно-тренировочного урока для девочек младшего школьного возраста // Міжнародна науково-практична конференція "Фізична культура, спорт та здоров'я нації". - Вінниця, 1994. - С.123-125.

3. Шевченко О.В. Порівняльна характеристика розвитку рухової підготовленості розумово відсталих дівчаток молодшого шкільного віку // Матеріали П Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури та валеологія в навчальних закладах України". - Кіровоград, 1994. - С. 143-144.

4. Шевченко О.В. Стан адаптаційного потенціалу системи кровообігу у дівчаток-олігофренів молодшого віку з надмірною вагою тіла // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури та валеологія в навчальних закладах України". - Кіровоград, 1994. - С. 144-147.

5. Шевченко О.В. Стан хвилинної потреби кисню у руховій діяльності дівчаток-олігофренів 8-9 років //Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури та валеологія в навчальних закладах України". - Кіровоград, 1995 - С. 67-68.

6. Шевченко О.В. Особливості розвитку рівноваги у розумово відсталих дівчаток молодшого віку // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України". - Кіровоград, 1995. - С.67-68.

7. Шевченко О.В. Вплив функціональної музики та активізація рухових можливостей дівчаток-олігофренів 7-9 років з надмірною вагою тіла в процесі занять фізичними вправами // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України". - Кіровоград, 1996. - С.81-82.

8. Шевченко О.В. Розвиток відчуття ритму у аномальних дівчаток молодшого шкільного віку //Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України". - Кіровоград, 1996. - С.100-101.

9. Шевченко О.В. Порівняльний аналіз фізичного розвитку та рухових якостей розумово відсталих дівчаток 8-9 років з надмірною вагою тіла та нормою // Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеологія". - Кіровоград, 1999. - С. 177-181.

10. Шевченко О.В. Построение учебно-тренировочного занятия с умственно отсталыми девочками 8-9 лет // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків, 1999 - №15. - С.43-45.

11. Шевченко О.В. Обгрунтування пошуку оптимальних шляхів фізичного виховання розумово відсталих дітей // Педагогічні науки: Наукові записки. - Вип.28. - Кіровоград, 2000. - С. 169-171.

12. Шевченко О.В. Формування у розумово відсталих дітей умінь і навичок виконання вправ з гімнастичними предметами // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків, 2001. - С.9-13.

13. Шевченко О.В. Дослідження адаптаційних умов формування гімнастичних навичок у розумово відсталих дітей // Педагогічні науки: Наукові записки. - Вип.32. - Кіровоград, 2001. - С.211-213.

14. Шевченко О.В. Формування культури рухів у розумово відсталих дітей //Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України в сучасних умовах. - Кіровоград, 2001. - C. 170-172.

15. Шевченко О.В. Змагальна діяльність з художньої гімнастики в допоміжній школі // Дефектологія. - 2001. - №3. - С. 38-41.

АНОТАЦІЇ

Шевченко О.В. Фізичний розвиток учнів допоміжної школи засобами художньої гімнастики - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук з спеціальності 13.00.03 - корекційна педагогіка. Інститут дефектології АПН України. Київ, 2001.

В дисертації аналізуються результати теоретичного і експериментального дослідження фізичного розвитку учнів допоміжної школи засобами художньої гімнастики. Аналізуються специфічні особливості розвитку аномальних дітей у порівнянні з нормою. Доводиться, що на відміну від нормально розвинутих, діти з вадами психофізичного розвитку потребують серйозного удосконалення фізичної та емоційної підготовки. В умовах роботи з такими дітьми значно загострюється проблема їх загальної працездатності. Особливо підвищується її актуалізація в роботі з дівчатками, фізіологічна конституція яких більш складна, тонка і легко піддається негативним подразникам. Обґрунтовується, що художня гімнастика відповідає особливостям жіночої моторики, здатності до виконання м'яких, гнучких рухів, широкий діапазон яких дозволяє застосовувати її як в роботі з нормальними так і з аномальними дітьми. Особливо сприятливим для такої роботи є молодший шкільний вік (7-13 років).

На основі проведеного обстеження фізичного розвитку дівчаток допоміжної школи було здійснено їх відбір для навчання художній гімнастиці.

Основна експериментальна робота включала в себе комплексні етапи адаптаційного, активно-формуючого та змагально-удосконалюючого спрямування. Для засвоєння суто гімнастичних рухів було створено модель виконання вправ, побудовану з урахуванням особливостей психофізичного розвитку розумово відсталих дітей, в якій запрограмований складний елемент художньої гімнастики розбивався на чіткі, логічно закінчені, гнучкі, здатні до інтегрування фізичні дії з усталеним алгоритмом. Навчання розумово відсталих дітей вправам з гімнастичними предметами - якісно новий вид діяльності, він вимагав проведення пропедевтичного періоду. Така робота пов'язана із застосуванням функціональної музики і логоритмічних вправ. Активним мотиваційним стимулом стало включення дівчаток у змагання різного рівня. Для регуляції їх емоційної діяльності застосовувалась спеціальна антистресова підготовка.

Педагогічний експеримент довів високу ефективність запропонованої педагогічної системи формування гімнастичних дій у позакласній гуртковій роботі, яку було взято за основу розробки методичних рекомендацій щодо організації і запровадження цього виду діяльності в умовах допоміжної школи.

Ключові слова: фізичний розвиток, художня гімнастика, корекційний вплив, рухова сфера, анатомо-фізіологічні властивості, мотивація, змагальна діяльність.

Шевченко О.В. Физическое развитие учеников вспомогательной школы средствами художественной гимнастики -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.03 - коррекционная педагогика. Институт дефектологии АПН Украины. Киев, 2001.

В диссертации анализируются результаты теоретического и экспериментального исследования физического развития учеников вспомогательной школы средствами художественной гимнастики. Анализируются специфические особенности развития детей с недостатками в психофизическом развитии в сравнении с нормой. Умственно отсталые дети требуют серьезного совершенствования физической и эмоциональной подготовки. В условиях работы с такими детьми значительно обостряется проблема их общей работоспособности. Особенно повышается ее актуализация в работе с девочками, физиологическая конституция которых более сложная, тонкая и легко поддается неблагоприятным раздражителям. Обосновывается, что художественная гимнастика отвечает особенностям женской моторики, способности выполнения мягких, гибких движений, широкий диапазон которых позволяет использовать их как в работе с нормальными, так и аномальными детьми. Особенно благоприятным для такой работы является младший школьный возраст (7-13 лет).

На основе проведенного всестороннего исследования физического развития девочек вспомогательной школы был осуществлен их специфический отбор, для обучения художественной гимнастике.

Основная экспериментальная работа включала комплексные этапы адаптационного, активно-формирующего и соревновательно-совершенствующего направления. Для формирования гимнастических движений была создана модель выполнения упражнений рассчитанная специально на умственно отсталых детей, в которой запрограммированный сложный элемент художественной гимнастики разбивался на четкие, логические законченные, гибкие, способные к интегрированию физические навыки с установленным алгоритмом. Обучение умственно отсталых детей упражнениям с гимнастическими предметами - качественно усовершенствованный вид деятельности, который требует проведения пропедевтического периода. Такая работа тесно связана с использованием функциональной музыки и логоритмических упражнений. Активным мотивационным стимулом стало привлечение девочек к соревнованиям различного уровня.

Проведено изучение форм и методов коррекционного и реабилитационного влияния художественной гимнастики на компенсацию психофизических недостатков умственно отсталых детей. Сделаны попытки внедрить взаимосвязь специальной, физической деятельности в активных ее формах и проявлениях с изобразительным, путем переноса последовательности позиционных действий на спортивную площадку. Подобная связь активно использована с процессами песенно-музыкального, словесно-ритмического восприятия.

Для регуляции их эмоциональной деятельности использовалась специальная антистрессовая подготовка.

Развитие гимнастических движений должно осуществляться на основе использования специальных упражнений по формированию гибкости, координации движений, быстроты, скоростно-силовых качеств, силовой выносливости и акробатических движений. Предложенная сложная трехэтапная экспериментальная программа обучения умственно отсталых детей художественной гимнастике имела специальное психологическое обеспечение.

Использование разработанной структуры учебно-тренировочной деятельности в коррекционном процессе вспомогательной школы, дифференциация гимнастических заданий в соответствии с индивидуальными особенностями учащихся позволили обеспечить их активное участие в учебной деятельности и гимнастических соревнованиях.

Педагогический эксперимент показал высокую эффективность предложенной педагогической системы формирования гимнастических движений во внеурочной секционной работе, что дало основание разработать методические рекомендации и внедрение этого нового вида деятельности в условиях вспомогательной школы.

Ключевые слова: физическое развитие, художественная гимнастика, коррекционное влияние, двигательная сфера, анатомо-физиологические особенности, мотивация, соревновательная деятельность.

O.V.Shevchenko. The physical development of the children of the auxiliary school by means of rhythmic gymnastics - Manuscript.

Dissertation for receiving the scientific degree of candidate of pedagogical sciences spesiality 13.00.03 - corrective pedagogic - Institute of Defectology of the APS of Ukraine. Kyiv.2001.

The dissertation contains the results of theoretical and experimental research of the corrective pedagogical conditions of the formation of gymnastic abilities of mentally handicapped children. Specific peculiarities of anatomic, physical and morphofunctional development of anomalous children in comparison with the norm are analyzed here.

Anomalous children need serious improvement of their physical, intellectual and emotional training. The problem of general ability to work of sick children is emphasized in the process of work with them. It's especially seen while working with girls whose physiological constitution is more complicated, delicate and easily influenced by unfavorable irritants. It's obvious, that calisthenics answers the peculiarities of the female motive functions, the ability to perform smooth and lithe motions, the wide range of which allows to use them both in work with normal and anomalous children. Junior school age is mostly preferable for such work (age 7-13).

On the basis of the all-round research of the main contingent of the girls of auxiliary school there was made a special choice for training calisthenics, musical and rhythmic exercises.

Experimental work included complex stages of adaptational, active-formational and competitive direction.

The model of studying exercises for anomalous children was created for consolidation of gymnastics habits. The participation of girls in competitions of various level became an active motivational stimulus.

Special antistress training was used for the regulation of their emotional activity.The pedagogical experiment proved the high effectiveness of the suggested corrective developing research work. It gave the opportunity to develop methodical recommendations on organization and introduction of this new kind of activity at auxiliary schools.

Key words: physical development, calisthenics, corrective influence, motive sphere, motivation, anatomic and physical peculiarities, competitive activity.

Размещено на Allbest.ru