Трудова підготовка учнів загальноосвітніх шкіл України (1945-1999 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

УДК371.035.3

АВТОРЕФЕРАТ

ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ

КАНДИДАТА ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК

ТРУДОВА ПІДГОТОВКА УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ УКРАЇНИ (1945-1999 рр.)

Дем'янчук Степан Петрович

13.00.01- загальна педагогіка та історія педагогіки

Івано-Франківськ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському експериментальному інституті педагогічної освіти, Асоціація вищих навчальних закладів України недержавної форми власності.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Вихрущ Анатолій Володимирович Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Нісімчук Андрій Сергійович,

Волинський державний університет імені Лесі Українки, професор кафедри педагогіки (м. Луцьк)

кандидат педагогічних наук, доцент

Туранов Юрій Олексійович

Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,

доцент кафедри трудового навчання (м. Тернопіль).

Провідна установа - Інститут педагогіки АПН України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться 27 червня 2000 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К20.051.01 у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника за адресою 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 57, ауд. 702 педагогічного факультету.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці

Прикарпатського університету імені Василя Стефаника за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 57

Автореферат розісланий "24" травня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Рега О. С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На межі тисячоліть дедалі очевидніша політична, соціально-економічна, психолого-педагогічна значущість повноцінної національної системи трудової підготовки молоді. Життя вкотре підтверджує висновки про велику роль праці в розвитку особистості. Особливої ваги набувають питання залучення підростаючого покоління до трудової діяльності в нових економічних умовах, коли ефективна підготовка учнів до праці стає не тільки чинником економічного добробуту держави, самореалізації і творчого розвитку людини, а й передумовою її виживання. Не випадково польський соціолог і філософ Адам Шафф, аналізуючи значення трудової діяльності для молоді, підкреслював, що робота є своєрідним символом самостійності, соціальної повноцінності, а її відсутність нівелює стимул до навчання і водночас із "екзистенціальною порожнечею" породжує нудьгу і навіть спричиняє психічні захворювання.

У нових історичних умовах вперше з'являється можливість всебічно науково оцінити будь-яке педагогічне явище без ідеологічних застережень, та упередженого ставлення до тих або інших аспектів вітчизняного чи зарубіжного досвіду. Це особливо важливо в контексті теми нашого дослідження, оскільки ключові питання підготовки підростаючого покоління до праці завжди розв'язували на найвищому партійному і державному рівні.

Для розуміння механізмів функціонування систем різних рівнів важливе значення мають такі положення.

По-перше, ієрархія систем. Кожна система є підсистемою щодо системи вищого порядку, і водночас кожний елемент системи - це також своєрідна система нижчого порядку. Через те першочерговим завданням є визначення компонентів структури системи, їх взаємодії і функціональних особливостей.

По-друге, важливим чинником функціонування і розвитку систем, зокрема соціальних, є оптимальне управління. Не випадково з-поміж структурних компонентів будь-якої системи виділяють об'єкт управління, мету управління даним об'єктом, методи і засоби управління, апарат контролю й оцінки результатів управління за відповідними критеріями, а також апарат оперативного регулювання корекції поведінки об'єкта у випадку, якщо одержані результати не збігаються з наперед поставленою метою управління.

По-третє, складність системних утворень зумовлює появу суперечностей під час визначення мети, стратегії і тактики її досягнення.

По-четверте, потрібно чітко розмежувати закономірності розвитку системи і системні методи дослідження.

По-п'яте, соціальні системи, зокрема й педагогічні, завжди варіативні і складні для прогнозування.

Для розуміння суті трудової підготовки учнів, крім системного підходу, важливе значення має культурологічний аспект. Ми погоджуємося з висновком, що оволодіння учнями загальноосвітніх шкіл знаннями і навичками для участі в праці - це діяльність, спрямована на підготовку особистості до засвоєння і творчого розвитку матеріальної культури народу

Щоб визначити перспективи державної політики щодо трудової підготовки учнів, потрібно уточнити суть базового, методологічного поняття "трудова діяльність". Як не дивно, у сучасній науці немає однозначного визначення цього поняття. На нашу думку, найбільш вдалим є підхід тих авторів, котрі розглядають працю як діяльність, що характеризується трьома ознаками: усвідомленістю, енерговитратами, наявністю корисного, суспільно значущого результату. Важливий також висновок економістів про гуманізацію економіки, зміщення акцентів у процесі взаємодії матеріальних і людських ресурсів у бік останніх, що зумовлено значенням кваліфікації працівників, зростанням ролі особистих якостей, зокрема в другій половині ХХ ст.

Дедалі більшого поширення набуває ідея про якість робочої сили. Не випадково спеціалісти порівнюють витрати США на освіту і професійну підготовку лише з асигнуваннями на оборонну промисловість і звертають увагу на порівняно невисокий професійний рівень робочої сили нашого суспільства.

Окремі аспекти трудової підготовки учнів неодноразово аналізували українські вчені (І. Бугаєвич, А. Вихрущ, В. Гетта, М. Гриценко, М. Грищенко, В. Гусєв, Й. Гушулей, М. Делік, А. Дьомін, І. Зельдіс, В. Кухарський Г. Левченко, М. Левківський, В. Мадзігон, І. Матюша, Є. Мілер'ян, В. Містюк, В. Моляко, І. Назимов, Н. Ничкало, Є. Павлютенков, В. Рак, М. Рябухін, Д. Сергієнко, Б. Сіменач, Д. Сметанін, В. Сухомлинський, Д. Тарнопольський, Г. Терещук, Д. Тхоржевський, Б. Федоришин, П. Ярмоленко, І. Яровий та інші).

Водночас перехід до нових економічних відносин, який в умовах України є вже реальністю, потребує уточнення теоретичних, структурних і функціональних аспектів системи трудової підготовки учнів, що й зумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження " Трудова підготовка учнів загальноосвітніх шкіл України (1945 - 1999 рр.)".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з колективною темою науково-дослідних робіт кафедри педагогіки Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти "Закономірності розвитку освітніх систем".

Предмет дослідження: система трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах України другої половини ХХ ст.

Мета дослідження: дослідити тенденції розвитку системи трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл, ефективність її функціонування в нових соціально-економічних умовах.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати особливості розвитку радянської системи трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах України другої половини ХХ ст.

2.Дослідити еволюцію системи підготовки учнів до трудової діяльності в умовах переходу до нових економічних відносин.

3.Виявити перспективні напрями трудової підготовки учнів у національній школі України.

Методи дослідження: теоретичний аналіз філософської, педагогічної, психологічної, економічної, методичної літератури з питань трудової підготовки учнів, порівняльний аналіз досліджуваних явищ, класифікація, узагальнення та систематизація, контент аналіз.

Основні джерела дослідження. У процесі дослідження було використано матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (Ф. 166), Центральної наукової бібліотеки ім. В. Вернадського, наукових бібліотек Тернопільської області і Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.

Наукова новизна дослідження полягає в системній оцінці розвитку основних форм трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах України другої половини ХХ ст., поглибленні відомостей про зміст і методи трудового навчання учнів, уведенні в науковий обіг нових історичних фактів.

Теоретичну значущість дослідження становить наукове обґрунтування моделі трудової підготовки учнів, виявлення шляхів підвищення ефективності функціонування її системи в нових економічних умовах.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її висновки і положення можуть бути творчо використані для удосконалення нормативно-правової бази трудової підготовки учнів сучасної школи, а також в процесі професійного навчання вчителів праці, під час викладання курсів "Історія педагогіки", "Педагогіка", "Соціальна педагогіка" для розробки програм спецкурсів для студентів та слухачів інститутів післядипломної освіти.

Вірогідність результатів і головних висновків дисертаційного дослідження забезпечено кількісним і якісним аналізом використаного матеріалу, значним обсягом джерельної бази, використанням контент-аналізу.

Особистий внесок автора полягає у з'ясуванні особливостей розвитку радянської системи підготовки учнів до трудової діяльності в 40-х - 90-х роках ХХ ст., дослідженні специфіки науково-методичного забезпечення навчального процесу, визначенні шляхів удосконалення трудової підготовки школярів у нових економічних умовах.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Окремі результати дослідження впроваджувались під час роботи в Чортківській школі-інтернаті, використовувалась у виступах на науково-практичній конференціях: "Національна школа України: закономірності становлення і розвитку" (Тернопіль, 1996 р.), Міжнародній науковій конференції "Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку" (Тернопіль,1997р.) "Українська система виховання: проблеми і перспективи (Івано-Франківськ, 1998 р.), "Психолого-педагогічні основи розвитку творчих здібностей особистості (Тернопіль, 1998 р.), на Всеукраїнській конференції з питань трудового навчання (Тернопіль,1999р.),),на методичних семінарах, а також у 9-ти публікаціях автора.

Структура дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 163с., основна частина - 143 с., 6 додатків; список використаної літератури містить 171 джерело.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, наукову новизну, практичну значущість.

У першому розділі (Передумови розвитку радянської системи трудової підготовки учнів" (1945-1999рр.) проаналізовано особливості реформування радянської системи народної освіти, проблему трудової підготовки учнів в освітній політиці партійних органів. Зазначено, що повернення до уроків трудового навчання в загальноосвітній школі було можливим лише після вказівки Й.В. Сталіна, який у відповіді на лист Л.Д. Ярошенка в Політбюро ЦК ВКП(б) наголосив на важливості запровадження "загальнообов'язкового політехнічного навчання". Проте, кардинальна переоцінка пріоритетів відбулася тільки після зміни партійного керівництва. Звернено увагу на диспропорцію між кількістю випускників середніх шкіл і прийнятих на перші курси вищих навчальних закладів.

Проаналізовано особливості науково-методичного забезпечення навчального процесу, зокрема перші програми з ручної праці, а також підручники, написані провідними українськими вченими.

Зроблено висновок, що найбільшим досягненням радянської освітньої політики в контексті досліджуваної проблеми було створення державної системи трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл. Незважаючи на істотні недоліки і суперечності, радянська школа прагнула набути статусу трудової і політехнічної. Державна підтримка цієї ідеї забезпечувала поступовий розвиток системи, яка хоча й не могла бути досконалою внаслідок ідеологічних, соціально-економічних і морально-психологічних причин, проте загалом доволі успішно виконувала свої функції.

Водночас залежність спрямованості освітніх реформ від волі партійних лідерів, відсутність механізмів демократичного обговорення нагальних освітянських проблем, ігнорування національних традицій, уніфікація змісту, форм і методів навчальної діяльності певною мірою спричинили дискредитацію ідеї трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл.

Дослідження засвідчило складний і суперечливий зв'язок між державною системою трудової підготовки учнів і станом науково-методичного забезпечення навчального процесу. Якщо розвиток державної трудової підготовки піддається періодизації і дає змогу визначити певні закономірності функціонування її системи, то питання виділення окремих періодів запровадження науково-методичної літератури пов'язане із значними труднощами. На перший погляд, це суто теоретичний аспект проблеми, що безпосередньо не впливає на педагогічну теорію і практику. Насправді цей приклад показує, що узаконення або відміна уроків трудового навчання чи інших форм навчально-виховного процесу регламентується тільки нормативними документами. На створенні належної системи науково-методичного забезпечення позначаються інерційність офіційних діячів освіти, складний і суперечливий характер переходу кількісних показників у якісні.

Встановлено, що починаючи з другої половини 50-х років, формується вітчизняна школа теоретиків трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл, представники якої, спираючись на здобутки минулих років і практичний досвід, зуміли забезпечити навчально-виховний процес відповідними програмами, посібниками і науковими рекомендаціями.

Характерною особливістю радянської системи трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл було ігнорування потреб та інтересів окремої особистості, перевага колективних форм організації навчально-виховного процесу, спрощений підхід до оцінки індивідуальних якостей школярів.

Недоліком була й недостатня увага до підготовки в Україні вчених вищої кваліфікації (докторів педагогічних наук). Це певною мірою гальмувало процес створення наукових шкіл (зокрема, в регіонах, віддалених від столиці), ускладнювало появу потрібних монографічних досліджень.

Специфіка радянської системи трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл не сприяла розвитку належного інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу, що спричинило відставання від розвинених зарубіжних країн.

Відсутність власного спеціалізованого журналу, аналогічного до російськомовного, знижувало ефективність теоретичних і методичних досліджень українських учених.

Актуальною залишається проблема виділення періодів розвитку системи трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл.

Ю.П. Аверічев виділяє три етапи розвитку системи трудової підготовки учнів упродовж 50-80-х років виділяє три етапи. Перший етап тривав з початку 50-х років до 1958 р., другий - 1959-1966 рр., третій - 1967-1987 рр. Зазначимо, що другий етап, названий автором "великим стрибком", був невдалим і дискредитував ідею трудової підготовки. Загалом, погоджуючись з наведеною періодизацією, зауважимо, що 1987 р. не можна вважати верхньою межею періоду, оскільки для цього, на нашу думку, немає достатніх підстав.

Є.Д. Волохова поділяє період після 1984 р. на три етапи: 1984-1988 рр. - реалізація завдань шкільної реформи; 1988-1992 рр. - Всесоюзний з'їзд працівників освіти і виконання його рішень аж до його розпаду СРСР; з 1993 р. - перехід до ринкових відносин.

Матеріали нашого дослідження дають підстави стверджувати, що найбільш перспективною є періодизація, запропонована А. Вихрущем, котрий виділяє такі субперіоди розвитку системи трудової підготовки учнів у досліджуваний період. Після першого періоду (1917-1937 рр.) за часів Радянської влади було ще два періоди: 1937-1952 рр., і 1952-1991 рр.У свою чергу , вони поділялися на своєрідні субперіоди: 1937-1941; 1941-1945; 1945-1952 роки, а також 1952-1958; 1958-1966; 1966-1977 рр; 1977-1984; 1984-1991 роки, 1991р. - до наших днів.

Дослідження особливостей системи трудової підготовки учнів на різних етапах підтверджує її залежність від демографічної ситуації в країні, специфіки виробничих відносин, прогностичних моделей розвитку науки і техніки. Наявність такої великої кількості чинників ускладнює прийняття оптимальних рішень, визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх систем.

У другому розділі (Теоретичні основи трудового навчання учнів" найбільше уваги приділено аналізу праць видатного українського педагога В.О. Сухомлинського, який, використовуючи переваги системного підходу, зумів на основі практичного досвіду досягти високого рівня теоретичних узагальнень. Дослідження спадщини ученого-педагога дало змогу визначити філософські, дидактичні, психологічні, соціальні та інші аспекти трудової діяльності учнів (рис.1).

Логічним доповненням теоретичних підвалин є структурна і функціональна схеми трудової підготовки учнів.

Проаналізовано роль педагогічної періодики в розвитку системи трудової підготовки учнів, а також особливості професійного удосконалення вчителів трудового навчання. Доведено непослідовність і суперечливість державної політики щодо підготовки вчителів, а також певне відставлення системи науково-методичного забезпечення педагогічної освіти.

На основі аналізу трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл зроблено висновки про перспективність дослідження даної проблеми на трьох рівнях: теоретичному, структурному, функціональному. Такий підхід дає змогу об'єктивно оцінити як значення праць окремих педагогів, так і особливості розвитку освітніх систем.

За роки радянської влади найбільш вдало, як показало дослідження, було опрацьовано теоретичні аспекти, зокрема, структуру трудової підготовки учнів.

Водночас в роботі не порушується питання про ефективність даної системи з позиції сьогодення. Радянська система трудової підготовки учнів діяла у відповідних соціально-економічних умовах.

Зазначено, що, крім наявності ідеологічних штампів, рівень теоретичних узагальнень був високий. Незважаючи на певну послідовність у визначенні основних напрямів освітньої політики, учені і вчителі наполегливо продовжували пошук оптимального змісту форм і методів трудової підготовки учнів.

На особливу увагу заслуговує вдале поєднання трудової підготовки учнів під час уроків і в позакласній роботі.

В.О. Сухомлинський, власне кажучи, поклав край дискусії про продуктивну і непродуктивну працю, запропонувавши педагогічну класифікацію трудової діяльності учнів: за її суспільною значущістю; за співвідношенням навчальної і виховної мети; розумових і фізичних зусиль; за роллю і місцем у розумовому, моральному, фізичному, естетичному вихованні, політехнічній освіті; за характером знарядь праці; за її результатами; за оплатою.

Для розвитку педагогічної теорії, порівняльного, аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду, обговорення актуальних проблем теорії і практики, оперативного поширення новаторських методик вирішальне значення має педагогічна періодика. Відсутність спеціального фахового журналу рідною мовою обмежила можливості українських теоретиків і практиків для популяризації своїх ідей, ознайомлення з традиціями трудової підготовки учнів у розвинених країнах. Водночас щороку підвищувався рівень наукових досліджень. Зокрема вчені-педагоги вивчали особистісні і вікові особливості учнів у профорієнтаційній роботі, досліджували специфіку професійного консультування, розробляли професіограми.

Українські науковці виконали багато цікавих досліджень з питань розвитку технічної творчості учнів. Особливу увагу приділяли розв'язанню технічних задач і проблемному викладанню навчального матеріалу.

Поступово вдосконалювалася система науково-методичного забезпечення відповідних профілів педагогічної освіти. Водночас, як показав аналіз перспективних планів науково-дослідної роботи педагогічних інститутів початку 50-х років, питання підготовки вчителів до керівництва процесом трудового навчання учнів майже не розглядаються. Цікавий досвід було нагромаджено в педагогічних училищах України.

Реформа освіти в 1958 р. сприяла активізації педагогічного керівництва процесом трудової підготовки учнів. З-поміж профілів, за якими готували вчителів, найбільший інтерес становлять такі спеціальності: фізика, електротехніка і машинознавство; біологія, основи сільськогосподарського виробництва; загально технічні дисципліни, праця; малювання, креслення, праця. На нашу думку, таке поєднання навчальних предметів невиправдано забуто. Пояснюється це передусім, тим, що державна політика стосовно підготовки вчителів трудового навчання у вищих педагогічних закладах була непослідовною.

У третьому розділі (Система трудової підготовки учнів в умовах переходу до нових економічних відносин" насамперед проаналізовано складні соціально-економічні умови перехідного періоду. У доповідні Кабінету Міністрів для Верховної Ради (Про становище молоді в Україні" (1995р.) відверто визнано, що питома вага юнаків і дівчат серед безробітних зросла до 43%, 27% молодих людей не хочуть працювати, 200 тис. підлітків залишаються поза навчальними закладами і виробництвом. На жаль, проблему зайнятості молоді не розв'язано і в наш час. Упродовж 90-х років не вдалося розробити ефективний законодавчий механізм для збереження і розвитку матеріальної бази трудового навчання учнів, у нормативних документах недостатньо уваги приділено поліпшенню професійної підготовки та умов діяльності вчителів трудового навчання.

Незважаючи на тимчасові труднощі, наявність власної державності є головною передумовою створення повноцінної системи трудової підготовки учнів. Цьому сприятимуть дванадцятирічний строк навчання в середній школі, розробка нових програм і складання підручників, поява спеціалізованих періодичних видань, доступність зарубіжного досвіду.

Встановлено, що трудова підготовка учнів привертає дедалі більшу увагу в світі. За даними В.І. Туташинського, на першому етапі в школах Німеччини, США, Австрії вивчають предмет (Праця", у Франції і Фінляндії - (Ручна праця", у старших класах шкіл Франції і Росії (Технологія", в Австрії - (Естетика і ручна праця", у Польщі - (Техніка". У нашому дослідженні зроблено акцент на вивченні курсу (Технологія" в школах Росії, досвід яких можна успішно використовувати й в Україні.

Принципово новий період розвитку системи трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл розпочався в Україні в 1991 р. Аналіз особливостей її теоретичних аспектів упродовж останніх 10 років дає підставу зробити такі висновки:

Перехід до нової соціально-економічної політики, повільне впровадження соціально орієнтованих ринкових реформ зумовлюють об'єктивні труднощі, що негативно впливають на ефективність функціонування державної системи трудової підготовки учнів. За даними відомих економістів (Р. Айзен Є. Савельєв, О. Устенко, М. Чумаченко, А. Сидоренко), у 1996р. в Україні було вироблено валового внутрішнього продукту на душу населення менше ніж у європейських постсоціалістичних державах, крім Боснії, Герцеговини, Македонії та Молдови. Країна посіла перше місце у Європі за рівнем смертності і останнє - за рівнем народжуваності (з 1991 р. до 1996 р. померло на 1,2 млн. чоловік більше, ніж народилося). За таких умов центральною проблемою залишається збереження і поступове вдосконалення існуючої системи трудової підготовки молоді з урахуванням кращих прикладів європейського досвіду.

Фахівців давно непокоїть помітне відставання української молоді за рівнем професійної і кваліфікаційної підготовки. Відсутність належної система матеріального стимулювання, несприятливі умови трудової діяльності і значний відсоток тяжкої фізичної праці деформують систему професійної орієнтації. Складність не тільки в тому, що продуктивна праця у сфері виробництва нашої держави поступово втрачає пріоритетність серед молодих людей, а й в інерційності економічних процесів, які потребуватимуть корекції упродовж десятків років.

Порівняльний аналіз нормативно-правової бази в Україні і Російській Федерації дає підстави зробити попередній висновок про певне відставання нашої держави в реформуванні змісту трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл, невисоку активність у вивченні, узагальненні і використанні зарубіжного досвіду. Прикро, але факт, що немалу роль у науково-методичному забезпеченні освітніх реформ у Росії відіграють українські вчені. З-поміж перспективних аспектів трутової підготовки учнів, які розробляють у Російській Федерації, виділяємо оригінальний курс „Технологія", а також цілеспрямоване прилучення юнаків і дівчат до підприємництва, дослідження переваг проективної діяльності тощо.

Як позитивний факт відзначимо те, що трудове навчання є предметом державного компонента змісту базової освіти, питання трудової підготовки учнів посіли належне місце в Державній національній програмі „Освіта". (Україна XXI ст.), опрацьовано концепцію підготовки учнів до трудової діяльності, видано нові програми з трудового навчання, а також спецкурсів, факультативів, гурткових занять, створено асоціацію вчителів трудового навчання праці, затверджено Положення про навчальні майстерні загальноосвітнього навчально-виховного закладу і положення про МНВК, проведення Всеукраїнських олімпіад з трудового навчання, розробку тестових завдань з трудового навчання тощо.

Початок демократичних перетворень в Україні засвідчив не тільки досягнення, а й недоліки, характерні для сучасної системи трудової підготовки учнів. Зокрема, привертають увагу факти розвалу матеріальної бази трудового навчання, самоусунення підприємств від школи, а вчителів від проблем трудового виховання учнів, підміни підготовки до продуктивної праці підготовкою до подальшого навчання, відсутності належного методичного забезпечення технічної творчості учнів (Д.О. Тхоржевський); зменшення граничної наповнюваності класів для поділу на підгрупи. Дуже важливо оновити зміст трудового навчання, узаконити трудову підготовку учнів в усіх типах шкіл (В.І. Туташинський); підвищити рівень формування в сільських школярів культури господаря землі (В.З. Моцак); Громадськість і науковців непокоїть незадовільний стан графічної підготовки школярів (В.К. Сидоренко); недостатня політехнічна озброєність школярів (В.М. Мадзігон); слабка увага до питань диференціації й індивідуалізації трудового навчання (Г.В. Терещук); неготовність учнів до узагальнення і систематизації знань про технічні об'єкти, необізнаність у питаннях перенесення набутих знань, несформованість фундаментальних понять з технікознавства (Й.М. Гушулей).

Критична оцінка стану трудового навчання підростаючого покоління зобов'язує визначити пріоритетні напрями розвитку педагогічної науки і шляхом спеціальних досліджень удосконалювати структурні і функціональні аспекти національної системи трудової підготовки учнів.

ВИСНОВКИ

У трудовій підготовці учнів загальноосвітніх шкіл України упродовж другої половини XX ст. виникла унікальну можливість для порівняння ефективності двох моделей соціально-економічного устрою і відповідно двох варіантів освітньої політики. Перша модель дістала назву тоталітарної і характеризується плановістю економіки, нівелюванням національних особливостей, перевагою державних інтересів над потребами особистості, уніфікацією системи народної освіти, закритістю інформаційного простору тощо. Перевагою радянської моделі трудової підготовки учнів був насамперед її системний характер. Можна не погоджуватися із визначенням окремих пріоритетних напрямів, недоцільністю надмірного ідеологічного впливу, але не можна не визнати ефективності даної системи для конкретних історичних умов і форм державного управління. Об'єктивний аналіз мети, змісту, форм і методів трудової підготовки учнів, неупереджена оцінка системи науково-методичного забезпечення можуть бути творчо використані для розробки принципово нової теоретичної бази для трудової підготовки учнів у XXI ст.

Для оцінки ефективності системи трудової підготовки учнів і значення спадщини відомих педагогів перспективним виявився трирівневий підхід: теоретичний, структурний і функціональний. Використання цієї методики для оцінки новизни теоретичних і практичних аспектів діяльності В.О. Сухомлинського дало змогу, на нашу думку, уникнути описовості, об'єктивно визначити коло проблем, актуальних для сучасної школи.

Складність порівняльного аналізу радянської системи трудової підготовки і сучасної зумовлена насамперед тим, що в першому випадку ми маємо справу із завершеною системою, у другому - з перехідним періодом до ринкових відносин, який супроводжується пошуками нових пріоритетів, зниженням економічних і демографічних показників, відсутністю досвіду долання кризових явищ великого масштабу. За таких умов особливого значення набувають традиції минулого і підтримка, насамперед законодавча, нових форм підготовки молоді до успішної професійної діяльності.

Складна економічна ситуація спричинила згортання розгалуженої системи професійної орієнтації учнів загальноосвітніх шкіл. На початок 2000 р. маємо лише окремі соціологічні дослідження про престижність професій серед учнів і систему науково-методичного забезпечення, розроблену в минулі роки.

Викликає тривогу повільне розв'язання актуальних завдань підготовки учні до трудової діяльності. У 1994 р. А.В. Вихрущ визначив дев'ять напрямів наукових пошуків монографічного рівня (трудова підготовка в зарубіжних країнах, трудова підготовка дівчат, лонгетюдні дослідження механізму професійного вибору, трудова підготовка учнів сільських шкіл, історія методики трудового навчання, технічна творчість учнів, професійна підготовка вчителів трудового навчання, народні традиції трудової підготовки учнів, хрестоматія національної педагогіки). Упродовж наступних п'яти років жодне із завдань не було виконане. Турбує відсутність порівняльних досліджень національного і зарубіжного досвіду трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл і, зокрема, методики трудового навчання. Парадоксальність ситуації в тому, що до розв'язання названих проблем спеціалісти ближче підійшли в XIX ст., ніж у другій половині XX ст.

Аналіз періодичних видань досліджуваного періоду підтвердив важливу роль фахових журналів. Одним із найбільших досягнень минулих років було видання журналу „Трудова підготовка в закладах освіти України" (1995р.). Якщо буде врахований досвід педагогічної журналістики минулих років, узагальнений зокрема і в нашій дисертації, значущість журналу дедалі підвищуватиметься.

Непоодинокі випадки негативного ставлення до трудового навчання. Робляться спроби підміни цілеспрямованої трудової підготовки ознайомленням учнів з галузями, що не стосуються сфери матеріального виробництва. Проведене нами дослідження підтверджує, що непослідовність освітньої політики щодо трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл неминуче призведе до відставання України в економічному змаганні, спричинить значні труднощі випускників на ринку праці.

трудовий підготовка учень освітній

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Вихрущ А.В., Дем'янчук С.П. Система трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах України (1945-199рр.). - Тернопіль: Поліграфічний центр "Print shop", 1999. - 180с.

2. Дем'янчук С.П. Нормативно-правова база трудової підготовки учнів у незалежній Україні// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 1999. - №5. - С. 110-116.

3. Дем'янчук С.П. Роль педагогічної періодики в розвитку трудової підготовки учнів// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2000.- №2.- С.54-60.

4. Вихрущ А.В., Дем'янчук С.П. Василь Сухомлинський про систему трудового виховання учнів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 1999.- №3. - С.43-47.

5. Вихрущ А.В., Дем'янчук С.П. Підготовка вчителів до керівництва процесом трудового навчання учнів (1945-1999рр.) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 1999. - №5. - С.56-65.

6. Дем'янчук С.П. Особливості трудової підготовки учнів загальноосвітніх шкіл у незалежній Українській державі // Українська система виховання: проблеми, перспективи.- Івано-Франківськ.- 1999.- Вип.27.-С.333-338.

7. Дем'янчук С.П. Особливості управління системою освіти малого міста // Вісник Тернопільської академії народного господарства.- 1998.-Вип.3.-С.137-139.

8. Дем'янчук С.П. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі установи освіти//В зб. наук. праць "Економічні проблеми розвитку Західноукраїнського агропромислового комплексу в умовах переходу до ринкової економіки".- Тернопіль: ТАНГ, 1996. - С. 41-43.

9. Дем'янчук С.П. Соціально-педагогічні особливості малого міста //В зб. наукових праць "Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку".- Тернопіль: ТАНГ, 1997.- С. 179-182.

Дем'янчук С.П. Трудова підготовка учнів загальноосвітніх шкіл України (1945-1999 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. -Прикарпатський державний університет ім. В.Стефаника, Івано-Франківськ, 2000.

Дисертацію присвячено питанням розвитку системи трудової підготовки учнів у загальноосвітніх школах України другої половини XX ст..

Автор аналізує політичні, соціально-економічні передумови освітніх реформ, переваги і недоліки трудової підготовки учнів.

Проведено порівняльний аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду. Визначено особливості трудової підготовки учнів в умовах переходу до ринкових відносин. Запропоновано заходи для поліпшення професійної підготовки вчителів трудового навчання, конкретні рекомендації для вдосконалення науково-методичного забезпечення навчального процесу. Основні результати дослідження можуть бути використані в педагогічних університетах України, зокрема під час вивчення історії педагогіки, опрацювання спецкурсів, а також підготовки нормативних документів.

Ключові слова: трудова підготовка учнів, професійна орієнтація, система, зміст навчання.

Демянчук С.П. Трудовая подготовка учащихся в общеобразовательных школах Украины (1945-1999 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. -Прикарпатский государственный университет им. В.Стефаника, Ивано-Франковск, 2000.

Диссертация посвящена вопросам развития системы трудовой подготовки учащихся в общеобразовательных школах Украины второй половины XX ст. Автор изучил политические, социально-экономические условия проведения образовательных реформ, преимущества и недостатки трудовой подготовки учащихся.

Осуществлен сравнительный анализ отечественного и зарубежного опыта. Определены особенности трудовой подготовки учащихся в условиях перехода к рыночным отношениям. Предложены пути совершенствования профессиональной подготовки учителей трудового обучения, конкретные рекомендации для улучшения научно-методического обеспечения учебного процесса. Основные результаты исследования могут быть использованы в педагогических университетах Украины, в частности во время изучения истории педагогики, для разработки спецкурсов, а также при подготовке нормативных документов.

Большое внимание в диссертации уделено опыту трудовой подготовки учащихся в условиях советской системы образования. Объясняется это тем, что в последнее время идею трудового обучения в общеобразовательной школе нередко рассматривают как следствие марксистско-ленинской идеологии. Опыт отечественных и зарубежных школ дает возможность сделать вывод, что трудовая подготовка учащихся является закономерным этапом в процессе развития систем образования. Естественно, что опыт решения вопросов трудовой подготовки учащихся (1945-1991 гг.) в бывшем СССР не однозначен. Ряд аспектов образовательной политики (непоследовательность, игнорирование национальных вариантов развития и прогностических программ, закрытость информационного пространства) может служить своеобразным предостережением для современной национальной школы. В то же время нигилистическое отрицание прошлого без глубокой научной оценки также является ошибкой.

В диссертации рассмотрены вопросы трудового воспитания, поднятые в работах В.А.Сухомлинского. Анализируются философские, дидактические, методические аспекты функционирования воспитательной системы, созданной выдающимся педагогом.

Установлено, что в современных условиях вопросы трудовой подготовки учащихся общеобразовательных школ решаются недостаточно эффективно. Депопуляция, изменение численности и состава трудовых ресурсов, новые требования к формированию профессионально-квалификационных качеств, изменение мотивов социально-трудовой активности - все это влияет на установки учащихся, обуславливает объективные предпосылки для коррекции учебно-воспитательного процесса.

Определены положительные аспекты современной системы трудовой подготовки учащихся: создание новой нормативно-правовой базы, демократизация учебного процесса, внимание к интересам личности, создание нового поколения учебников, учебных планов и программ.

Ключевые слова: трудовая подготовка, профессиональная ориентация, система, содержание обучения.

Demyanchuk S.P. Pupils' labour training at comprehensive schools of Ukraine (1945-1999). - Manuscript.

A Thesis for a Candidate Degree in Pedagogics, Speciality - 13.00.01 - General Pedagogics and History of Pedagogics, V.Stefanyk Precarpathian State University, Ivano-Frankivsk, 2000.

The dissertation is dedicated to the questions of development of system of pupils' labour training at comprehensive schools of Ukraine in the second half of the XXth century.

Political, social and economic pre-conditions of educational reforms are studied in this thesis as well as advantages and disadvantages of pupils' labour training.

The comparative analysis of national and foreign experience has been conducted. The peculiarities of pupils' labour training have been determined under conditions of establishing of market relations.

The following measures to improve vocational training of teachers in labour preparation are offered here as well as concrete recommendations to improve scientific and methodic security of educational process.

The basic results of the research can be used at Pedagogical Universities of Ukraine, especially when studying history of pedagogics, working out special courses and also preparing normative documents.

Key-words: Pupils' Labour Training, Vocational Guidance, System, Contents of Education.

Размещено на Allbest.ru