Підготовка майбутнього вчителя до виховної роботи засобами народознавства

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИ

13.00.07 - Теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутнього вчителя до виховної роботи засобами народознавства

Шах Ганна Василівна

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Нісімчук Андрій Сергійович,

Волинський державний університет імені Лесі Українки,

проректор з навчальної роботи

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор

Кічук Надія Василівна,

Ізмаїльський державний педагогічний інститут,

декан педагогічного факультету;

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Постовий Віктор Григорович,

Інститут проблем виховання АПН України,

завідувач лабораторією сімейного виховання.

Провідна установа - Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м.Київ.

Захист дисертації відбудеться “22” лютого 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України (04060,м.Київ, вул. М.Берлінського, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060,м.Київ, вул. М.Берлінського, 9).

Автореферат розісланий "20" січня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.П.Пустовіт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості теми. У сучасних умовах розвитку національної освіти в Україні виникла нагальна потреба у проведенні суттєвих науково обгрунтованих змін у діяльності вищої школи, які за своєю суттю і спрямованістю відповідали б об'єктивним умовам національного відродження, поглибленню демократизації та гуманізації вищої школи, переходу до високоефективної підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи.

Узагальнення теорії та удосконалення технології народознавчо-філологічної підготовки студентів сприяє розв'язанню завдань своєчасного виявлення і максимального розвитку потенціалу майбутнього педагога як суб'єкта соціального та професійного становлення, що сприяє виробленню у спеціаліста прагнення до самовдосконалення, самовизначення, самореалізації.

Такий підхід зумовлений врахуванням об'єктивних і суб'єктивних основ народознавчо-філологічної підготовки особистості, врахуванням його діалектичного зв'язку, що визначається суспільними потребами, ціннісними орієнтаціями і установками студента-філолога та співвідношенням категорій “етнопедагогіка”, “технологія народознавства”, “народознавча діяльність”.

Актуальність і вибір теми нашого дослідження обгрунтовується певними суспільними факторами:

- соціальним замовленням держави щодо використання культурно-історичних цінностей нашого народу, його традицій і звичаїв, глибокого осмислення взаємозв'язків національного і загальнолюдського у професійній підготовці особистості майбутнього вчителя;

- спрямованістю на національне виховання особистості;

- розв`язанням суперечностей між соціальною потребою глибокого оволодіння технологією народознавства в навчально-виховному процесі випускниками вузів і реальним рівнем їх готовності до цієї роботи у загальноосвітній школі;

- важливим соціальним, політичним, науковим і економічним значенням досліджуваної проблеми;

- гармонізацією духовних і матеріальних вимірів сучасного життя.

Викладачі нинішніх вищих навчальних закладів відчувають певну потребу у теоретичних знаннях народознавчого спрямування, в актуальних пізнавальних орієнтирах щодо механізму реалізації технології народознавчо-філологічної підготовки особистості. Визначення особливостей виховної роботи викладачів вищого навчального закладу, постійне вдосконалення методики народознавчої діяльності у процесі вивчення іноземної мови є актуальною проблемою у розробці питань теорії та технології професійної підготовки особистості.

Окремі аспекти, що торкаються проблем підготовки майбутніх педагогів у вищій школі, розглядалися багатьма авторами, причому з різних наукових підходів: розробка нових педагогічних технологій (А.Алексюк, І.Бех, В.Бондар, Н.Ничкало, А.Нісімчук, І.Підласий, І.Прокопенко та ін.); дослідження теорії модульно-рейтингової технології навчання (В.Беспалько, А.Фурман, Л.Романишина); обгрунтування теоретичних проблем контролю за професійними знаннями (Ю.Бабанський, В.Беспалько, В.Козаков, С.Майборода, Н.Тализіна та ін.).

У дисертаційному дослідженні акцентується увага на народних традиціях української нації, які глибоко розкриті у педагогічній спадщині О.Духновича, Г.Сковороди, Лесі Українки, К.Ушинського та ін. Фундаментальне значення для розв`язку проблем народознавчо-філологічної підготовки особистості мають етнопедагогічні наукові праці вчених-філологів, педагогів, етнографів, письменників України: О.Воропая, М.Драгоманова, М.Коцюбинського, І.Франка, Т.Шевченка.

Проведений нами системний історико-педагогічний аналіз наукових першоджерел показує, що висвітлення проблеми народознавчо-філологічної підготовки особистості знайшло своє відображення у наукових працях П.Кононенка, В.Москальця, М.Стельмаховича, В.Струманського - історико-народознавчий аспект; А.Алексюка, В.Андрєєва, О.Вербицького, І.Зязюна, Л.Коваль, Н.Кічук, А.Нісімчука, Л.Орбан, І.Підласого, А.Фурмана, М.Шкіля - технологія формування моделі майбутнього фахівця.

Здійснюючи науково-пошукову діяльність, узагальнюючи позитивний педагогічний досвід, ми переконалися у тому, що професійна компетентність викладачів, їх педагогічна майстерність та власна творчість забезпечується знанням основ технології народознавства, яка визначає педагогічно обгрунтований підхід для формування професійних рис особистості у процесі вивчення англійської мови.

Технологія народознавства - це наперед задана педагогічна система, складові елементи якої об`єднані дидактичною метою, котра реалізується через ефективний механізм методичного впливу на навчально-пізнавальну діяльність майбутніх вчителів.

Технологія - слово грецького походження, яке в перекладі з оригіналу означає “знання про майстерність”. Отже, у нашому дослідженні термін “технологія народознавства” є передбаченою моделлю системи дій викладача і студентів, які необхідно реалізувати в ході оптимально-організованого навчально-виховного процесу з метою одержання високих професійних знань. Таке розуміння концептуальних підходів технології народознавства узгоджується з дослідженнями вчених В.Беспалька, А.Нісімчука, І.Прокопенка, Ю.Шрейдера, А.Шарова та ін.

У нашій роботі творче використання технології народознавства визначається як стимулюючий процес, що характеризує прагнення її суб`єктів, реалізувати себе, репрезентувати власне розуміння виховних цілей, котрі ефективно впливають на свідоме формування педагогічно-професійних рис у навчально-пізнавальній діяльності.

Враховуючи те, що механізм використання технології народознавства у підготовці майбутніх вчителів до виховної роботи є важливою передумовою формування творчої особистості, ця наукова проблема набирає актуальності і є важливим напрямком удосконалення педагогічної технології загалом.

У нашому дослідженні творча народознавча діяльність визначається як активізуючий фактор, який характеризує прагнення суб'єктів виявити об'єктивність у засвоєнні народознавчих знань та їх використанні в сприятливих умовах вивчення англійської мови. За висновками нашої роботи саме народознавча діяльність дає змогу певною мірою позбутися суперечності між необхідним рівнем розвитку особистості студента й реальним рівнем його майбутнього професійного становлення. При цьому народознавча діяльність педагога розуміється нами як природна необхідність загального розвитку особистості, а не виму-шеного соціального обов'язку.

Проводячи науково-пошукову роботу, ми враховували, що процес підготовки вчителів іноземних мов спирається на інтенсивні міжнародні економічні, політичні, культурні, етнічні відносини і вимагає ефективного викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі. Адже перед викладачами постають важливі завдання не тільки досягти досконалого оволодіння кожним студентом іноземною мовою, ознайомити з національною культурою і звичаями народів-носіїв мови, а й здійснити цей процес в нерозривному зв'язку з вивченням витоків української культури.

Застосування технології народознавства у вищій школі дозволяє враховувати асиміляцію наявних дидактичних ланок та акомодацію новацій, тобто інтеріоризацію суб'єктом народознавчо-виховного досвіду, що веде до внутрішніх змін у формуванні позитивної професійної свідомості, дозволяє забезпечити цілісність розвитку індивідуальних рис, які впливають на рівень формування народознавчих знань майбутніх фахівців.

Таким чином, об'єктивна необхідність грунтовної професійної підготовки студентів вищої школи до життя і педагогічної діяльності в умовах демократизації суспільства вимагає розв`язання суперечнос-тей між реальними і суб'єктивними рівнями формування народознавчої свідомості особистості; розв'язання народознавчо-педагогічних зав-дань у підготовці висококваліфікованих вчителів-вихователів, враху-вання аспектів теоретичної та практичної розробки педагогічної технології. Їх практична реалізація зумовила вибір теми нашого дослідження: “Підготовка майбутнього вчителя до виховної роботи засобами народознавства”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до науково-дослідної теми Волинського державного університету імені Лесі Українки на 1994 -1999р.р. “Педагогічна технологія у сучасному вузі” н.д. - (0196V 006627).

Мета дослідження полягає у теоретико-експериментальному обгрунту-ванні технології народознавства в системі професійної підготовки вчителя до виховної роботи, реалізації механізму використання матеріалів народознавчого спрямування у процесі навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Об'єкт дослідження -- процес професійної підготовки вчителя до виховної роботи.

Предмет дослідження-технологія використання народознавства в навчально-виховному процесі на факультеті романо-германської філології.

Мета, об`єкт, предмет дослідження дозволили нам конкретизувати задачі дослідження:

- з`ясувати стан досліджуваної проблеми в теорії і практиці вищої педагогічної школи;

- обгрунтувати технологію народознавства, яка реалізується у процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до виховної роботи;

- виявити ефективність експеримен-тальної технології народознавства у процесі одержання професії студентами;

- розробити і апробувати науково-методичні рекомендації з питань використання технології народознавства у процесі підготовки викладача іноземної мови у сучасній вищій школі.

Науковими джерелами дослідження стали праці відомих педагогів (Г.Виноградов, С.Русова, В.Сухомлинський, К.Ушинський); про-відних вчених (А.Алексюк, А.Богуш, В.Бондар, І.Зязюн, Б.Кобзар, П.Кононенко, 0.Мороз, А.Нісімчук, В.Постовий, М.Стельмахович, В.Струманський, Б.Ступарик, М.Ярмаченко та ін.), які приділяли певну увагу народознавчому спрямуванню у професійній підготовці особистості.

У ході дослідження використовувалися наукові методи різних рів-нів пошукової роботи: організаційні (порівняльний, комплексний); теоретичні (аналіз психолого-педагогічної літератури, синтез та узагальнення історичного матеріалу); емпіричні (діагностич-ні - анкетування, інтерв'ю, рейтинг, бесіди; обсерваційні - пряме і опосередковане спостереження; прогностичний - шкалювання; експериментальні - констатуючий і формуючий експеримент; праксиметричні - аналіз результатів творчої діяльності вчителів, викладачів, студентів); математично-статистична обробка результатів.

Дослідження проходило в три етапи.

І етап /1993-1994/-- теоретико-дослідницький. На цьому етапі відбувалося теоретичне осмислювання проблеми, висунення гіпотези, з'ясовувалась майбутня методика дослідження.

ІІ етап (1994-1997) -- діагностично-експериментальний. Основною метою цього етапу було конструювання оптимальної нормативної моделі знань і вмінь вчителя в процесі використання технології народознавства при вивченні іноземної мови. З метою її створення та перевірки і уточнення раціональної системи цих умінь нами детально вивчався та аналізувався позитивний досвід і діяльність 80-ти вчителів іноземної мови м. Луцька, Нововолинська, Рівного, Ужгорода.

ІІІ етап (1997-1999) - експериментально-теоретичний. Включав в себе узагальнення проміжних і кінцевих результатів, формулювання основних висновків, впровадження їх у процес підготовки студентів до майбутньої діяльності вихователя. В експерименті брало участь 540 студентів, 37 викладачів вузів, 28 працівників освіти.

Особистий внесок автора полягає у теоретичній розробці та обгрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми, безпосередній організації і проведенні дослідно-експериментальної роботи, консультуванні та забезпеченні методичними матеріалами викладачів, задіяних у процесі науково-пошукової діяльності.

Наукова новизна дослідження полягає у розробці гнучкої техно-логії народознавства, яка реалізувалась у процесі підготовки вчителя іноземної мови до виховної роботи; визначенні структури народознавчих знань і вмінь вчителя з високим рівнем підготовки; виявленні педагогічних умов, які підвищують ефективність фахової підготовки студентів; встановленні закономірних тенденцій у засвоєнні народознавчого матеріалу; моделюванні підготовки вчителя-вихователя у народознавчому аспекті; проектуванні технології народознавства, оптимізованої на підготовку майбутнього вчителя до використання матеріалів патріотич-ного спрямування для виховання учня як свідомого громадянина.

Практична значущість дослідження визначається тим, що ідеї та матеріали науково-пошукової роботи використовуються у читанні лекційних курсів, розробці методичних рекомендацій та навчальних посібників для викладачів, студентів і учнів. Матеріали дослідження можуть бути використані для вдосконалення чинних програм вузу; обгрунтованого запровадження психолого-педагогічних, методичних та навчальних дисциплін народознавчого спрямування, альтернативних програм навчання та виховання учнів в практичній роботі вчителів загальноосвітніх шкіл.

Апробація і впровадження результатів нашої роботи здійснювалась на інформаційному та практичному рівнях: через публікацію наукових матеріалів, в яких подавалися поточні результати, висновки дослідження; розробку методичних рекомендацій з актуальних питань процесу вищої та загальноосвітньої школи; використання матеріалів та дослідницьких результатів роботи відбувалось через підготовку доповідей та виступів на науково-практичних конференціях “Bilateral getting to know and understand each other as a way to better future for all of us” /Lublin, 1999/; “Педагогічна технологія у сучасному вузі” /Луцьк, 1995/; “Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості”. /Київ-Луцьк, 1994/; на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки та Луцького державного технічного університету /1993-1999р.р./; автором читалися лекції, семінарські, практичні, заняття з використанням результатів дослідження для студентів факультету романо-германської філології Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (209), додатків. Обсяг дисертації -157 сторінок. У роботі наведено 28 таблиць, 5 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено предмет, мету, завдання, окреслено методи й етапи наукового пошуку, сформульовано наукову новизну, систематизовано практичне значення, підтверджено вірогідність результатів, апробацію і впровадження основних положень науково-пошукової роботи.

У першому розділі “Професійна підготовка майбутніх фахівців - об'єкт педагогічного дослідження” розглядаються історико-педагогічні аспекти народознавчої підготовки особистості; узагальнюються педагогічні можливості використання народознавства у навчальному процесі; обгрунтовується технологія народознавства у процесі фахової підготовки особистості: сутність, своєрідність, наступність.

У матеріалах цього розділу акцентується увага на аналізі наукових джерел народознавства, що дозволило виділити специфіку прояву психологічних особливостей формування професійної свідомості студентів-філологів, а саме: виникнення особистісного новоутворення “внутрішня саморегуляція”, тобто переживання себе як майбутнього вихователя через прояв таких рівнів: домагання (34,2%), чуттєво-емоційний (28,5%), професійний (43,7%).

У дослідженні подається аналіз перших впорядкованих праць з народознавства українського етносу (Я.Мартович, В.Палетик, Г.Калиновський, Г.Сковорода та ін.), динаміка розвитку народознавства на основі аналізу праць В.Антоновича, Ф.Вовка, В.Гнатюка, М.Грушевського, М.Драгоманова, П.Житецького, Ф.Колесси, М.Костомарова, М.Максимовича, О.Потебні, І.Срезневського, П.Чубинського, в яких відображалися життя і побут українців.

Народознавча підготовка студентів - це процес вироблення в особистості майбутнього фахівця конкретних психологічних засобів засвоєння народознавчих знань, розуміння ролі історичних знань про свою країну, свій народ, його традиції та звичаї, вироблення професійних навичок та вмінь вихователя у процесі засвоєння нормативно-практичного курсу англійської мови та інших дисциплін.

Отже, аналіз історико-педагогічних аспектів проблеми дозволив нам обгрунтувати методику організації дослідження технології народознавства, врахувавши основні науково-історичні джерела з питань використання матеріалів етнопедагогіки у процесі вивчення іноземної мови, здійснити структурний аналіз провідних ідей стосовно динаміки розвитку технології обраної проблеми у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів до виховної роботи, передбачити регіональні особливості діяльності вузу, його матеріально-технічну базу.

Узагальнення педагогічних особливостей використання технології народознавства у процесі виховання спирається на врахування визначених рівнів підготовки особистості при обгрунтуванні ряду особливостей, а саме: використання технології народознавства узгоджується у певній моделі-системі, у тісному зв'язку з навчальною та позанавчальною діяльністю особистості.

У другому розділі дисертації “Реалізація технології народознавства у професійній підготовці особистості” аналізуються особливості використання функцій рідної мови у процесі професійної підготовки студентів до виховної роботи; обгрунтовується структура формування педагогічних умінь у пізнавальній діяльності.

У нашому розумінні технологія народознавства у процесі вивчення іноземної мови - це модель обгрунтованої у логічній послідовності дидактичної системи, яка реалізується у практичній діяльності викладачів вузу з метою формування професійних знань, умінь і навичок, що впливають на високий рівень етнопедагогічної обізнаності особистості майбутнього вчителя.

Розв`язуючи задачі дослідження, ми визначили, яким чином на основі глибоких знань рідної мови опановується студентами англійська мова. Рідна мова втілює в собі одну з основних ознак нації, засвоюючи особливості якої, майбутні педагоги формують своє національне світосприймання, логічно обгрунтоване національне мислення. Мова концентрує в собі весь культурно-історичний шлях нації, є могутнім природнім засобом об`єднання народу, консолідації національних сил.

Мова - це оригінальний засіб спілкування людей та пізнання дійсності, самобутній спосіб мислення (що не повторюється в інших народів), і нічим не замінимий інструментарій творчості, національної культури, неодмінна умова духовності (національної психології, характеру, світогляду), національної системи виховання.

Репрезентуючи діяльність викладача з питань організації навчально-виховного процесу як складну керовану систему, ми вважаємо, що структура її складається з ряду підсистем, визначальною серед яких є діяльність з використання матеріалів народознавства. Компоненти цієї підсистеми становлять складну діалектичну єдність та найбільш повно відображають структуру педагогічної діяльності викладачів.

В основі обгрунтування цієї структури лежить аналіз постановки та розв'язання дидактичних завдань викладачами високого рівня професійної підготовки. Їх діяльність є моделлю реалізації технології народознавства у процесі вивчення іноземної мови. Для діяльності цієї категорії викладачів характерне:

- чітке усвідомлення навчально-пізнавального завдання;

- наявність системи взаємопов'язаних тактичних завдань, які визначаються структурою та змістом стратегічних цілей;

- підпорядкування розв'язання тактичних завдань вирішенню головного дидактичного завдання;

- різноманітність у заходах та методах вирішення тактичних завдань в залежності від конкретної педагогічної ситуації.

Такий високий рівень вимагає досить глибоких професійних знань, а саме: знань фактичного матеріалу, теоретичних основ та ефективних навчальних методик використання матеріалів народо-знавства з найбільшою ефективністю.

Проводячи дослідження, ми переконалися, що розв'язання дидак-тичних завдань потребує від учителя не тільки фахових знань, а й вмінь, оскільки основу професійних умінь складає спроможність педа-гога цілеспрямовано використовувати свої знання та навички для най-більш ефективної підготовки особистості студента до виховної роботи.

Анкетування, тести, аналіз контрольних робіт, особисті бесіди зі студентами, викладачами, керівниками гуртків, власні спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю майбутніх вчителів протягом 1993 - 1999 років дозволило нам за результатами дослідження умовно визначити п'ять груп респондентів.

Перша група - правильні відповіді на всі питання дослідження; друга група - більша частина відповідей правильних; третя група - менша частина відповідей правильних; четверта група - неправильні відповіді протягом року; п'ята група - респонденти не давали відповідей.

За всієї умовності поданої вище класифікації поділу респондентів на п'ять груп вона дозволяє встановити певну тенденцію формування професійних якостей майбутніх вчителів-вихователів у процесі засвоєння лінгвістичних знань, виявлення їх бажань та інтересів у ході навчально-пізнавальної діяльності. Одержану і оброблену інформацію подаємо у таблиці 1.

Таблиця 1

Аналіз прояву професійних інтересів та бажань студентів І-ІІ курсів факультетів романо-германської філології (К-125, в% до загальної кількості респондентів, 1996 рік)

Групи	1	2	3	4	5
Експериментальні	37,.6	20,9	17,9	14,0	9,6
Контрольні	15,3	18,4	21,2	27,3	17,8

Результати проведеного дослідження переконують, що у підготовці вчителя до виховної роботи засобами народознавства важливе місце займає досконале володіння мовою, яке передбачає осмислення, глибоке сприйняття етнопедагогіки, вивчення історії свого народу, культурних надбань України.

У третьому розділі “Обгрунтування доцільності дослідно-експериментальної технології народознавства” узагальнюється використання дидактичних можливостей народознавства у підготовці спеціалістів; систематизується матеріал, який розкриває організаційні форми активізації навчального процесу щодо підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи; обгрунтовується взаємозв`язок пізнавальної та громадської діяльності студентів у професійній підготовці.

У процесі проведення педагогічного експерименту ми проаналізували ставлення студентів IV курсу факультету романо-германської філології до використання української національної фразеології у процесі вивчення англійської мови на основі збирання матеріалів фольклору. Виявили, що ставлення студентів до використання української національної фразеології у процесі пошукової роботи реалізується так: використання крилатих висловів складало -- 36,1%; прислів'їв -- 26,5%; приказок -- 25,1%.

Аналіз наведених вище даних, дає підставу зробити висновок, що у контрольних та експериментальних групах зростає бажання студентів старших курсів факультету романо-германської філології вивчати українські національні фразеологізми у процесі оволодіння англійською мовою на засадах усної народної творчості, але використання прислів'їв і приказок у контрольних групах значно нижче ніж у експериментальних. Це пояснюється тим, що у процесі здійснення розвитку професійних навичок використовувалася неефективна технологія навчання.

У формуванні професійних рис допомагає не лише дидактичний матеріал, а й такий розділ у науці про мову, як фразеологія (ідіоматика). Вона дає можливість викладачу-мовнику використовувати в роботі зі студентами колоритні метафори, порівняння, поєднання образів. Образна фразеологія національної (в даному разі української) мови така ж творча, самобутня частина загальної культурної спадщини, як інші словесні жанри фольклору.

Одним з важливих завдань нашого дослідження було експериментальне обгрунтування технології народознавства, оптимізованої щодо цілей підготовки майбутнього вчителя для використання етнопедагогіки у процесі вивчення англійської мови та виявлення її ефективності. народознавство вчитель виховний

Дослідний проект моделі обгрунтованої технології народознавства пройшов випробування на факультеті романо-германської філології ВДУ і дозволив нам скорелювати попередні умови формуючого експерименту, виявити позитивні сторони професійної підготовки вчителя до виховної роботи.

Тенденційність існуючого змісту фахової підготовки вчителя іноземної мови у вузі не відповідає потребам української національної школи і суспільства, вимагає певної уваги до розв`язання наукової проблеми розробки гнучкої технології народознавства, в процесі підготовки вчителя іноземної мови, а саме врахувати такі аспекти:

- переорієнтацію навчальних планів, програм і підручників як для середньої, так і для вищої школи;

- передбачити формування інформаційного напрямку, виходячи із змісту національної освіти.

Такий підхід дає можливість через призму технології народознавства сформувати особистість майбутнього вчителя-вихователя як високосвідомого громадянина України і досягти кращого результату у засвоєнні іноземної мови. Це підтверджується особливостями мовленнєвої інформації народознавчого характеру, бо специфіка її в тому, що така інформація пов'язана з історією і культурою рідного народу, а тому з життям кожного українця. Національна приналежність визначає також особливості психології, характеру, свідомості та самосвідомості, способу мислення, світогляду, тобто у народознавсті ми вивчаємо самі себе.

Проводячи аналіз анкет, тестів, бесід, інтерв'ю зі студентами факультету романо-германської філології ми склали таблицю 2 про виявлення рівня знань респондентів щодо мовленнєвої інформації народознавчого характеру.

Таблиця 2

Результати виявлення народознавчо-філологічних знань студентів

у процесі виконання творчих робіт (К-118, в %)

Групи	Роки
	1996	1997	1998
Оцінки	5	4	3	2	5	4	3	2	5	4	3	2
Експеримент	33,7	44,1	18,7	3,5	34,4	44,7	17,8	3,1	37,1	45,4	15,2	2,3
Контрольні	11,8	16,1	64,5	7,6	10,8	17,2	65,8	6,2	12,1	19,4	62,3	6,2

Таким чином, у процесі формуючого експерименту ми виявили, що респонденти, ознайомившись з досвідом добре обгрунтованої навчально-пізнавальної діяльності з питань народознавства у поєднанні з вивченням англійської мови, проявляють більш свідоме ставлення до оволодіння професійними вміннями та навичками вихователя.

Реалізація технології народознавства дає позитивні результати у формуванні професійно-патріотичних рис студента, спонукає його до власної творчості. Однак, лише 37,1 % респондентів проявляють високий рівень у процесі навчально-пізнавальної діяльності, а це вказує на те, що викладачі вузів мають великий резерв для удосконалення підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи.

Проводячи формуючий експеримент, вивчаючи ефективність використання етнопедагогіки в процесі навчально-пізнавальної діяльності студентів, досліджуючи роль національного мислення особистості, розвиток її професійного світогляду та особливостей формування професійно-патріотичних рис характеру майбутнього вчителя іноземної мови, ми переконались, що ефективність механізму реалізації матеріалів народознавчого спрямування залежить від професійної підготовки викладачів, які використовують сучасні науково-методичні рекомендації з проблеми новітніх технологій народознавства.

На підставі одержаних результатів апробування запропонованої технології народознавства у процесі вивчення іноземної мови студентами факультету романо-германської філології ми дійшли таких висновків:

1.Розвиток професійного інтересу у майбутніх вчителів на основі використання запропонованої технології народознавства у процесі вивчення англійської мови визначається їх особистою участю в різних видах навчально-пізнавальної діяльності, яка сприяє формуванню у студентів національних почуттів, національної свідомості, загальнолюдських позитивних рис, котрі необхідні у процесі майбутньої практичної виховної роботи.

2. Одержані результати дослідження дали підставу зробити узагальнення, що у формуванні професійних рис майбутніх вчителів-вихователів важливою умовою народознавчо-філологічної підготовки студентів є творче використання наукових надбань, а технологія народознавства буде ефективною тоді, коли народознавчо-філологічна підготовка особистості здійснюватиметься як цілісна поетапна система, яка забезпечить засвоєння етнопедагогічних знань, перетворення їх у переконання та опанування вміннями реалізувати знання у майбутній виховній діяльності.

3. Доведено, що використання нових підходів у реалізації механізму технології народознавства у процесі вивчення англійської мови дозволяє обгрунтувати ефективність таких дидактичних принципів: історичної необхідності та логічності використання матеріалів етнопедагогіки; неперервності народознавчо-філологічної підготовки особистості; взаємообумовленості міжпредметних зв`язків, їх реалізації з урахуванням інтегрованого та диференційованого підходів; застосування системності у професійно-народознавчій спрямованості навчального матеріалу.

4. Встановлено, що оновлення змісту кожного блоку навчальних дисциплін, форм і методів технології народознавства у процесі вивчення іноземної мови, які спрямовані на підготовку вчителів-вихователів нової формації, дозволить підвищити ефективність формування у студентів умінь і навичок із урахуванням їх інтересів, бажань та нахилів до здійснення всебічного і гармонійного розвитку учнів сучасної школи.

5. У результаті педагогічного експерименту нами реалізовано модель формування професійно-педагогічних якостей особистості, яка базувалась на таких принципових положеннях:

- сприймання студентами кожного учня потенційним творцем власної життєдіяльності, майбутнім активним громадянином;

- визнання пріоритетною ідеології ефективної науково-практичної підготовки студентів-філологів, які в майбутньому формуватимуть національну еліту України;

- організація навчально-пізнавальної діяльності студентів факультетів іноземних мов на основі суспільного замовлення і їх намагання реалізувати себе як професіоналів в реальному житті.

6. Обгрунтування системи формування професійно-педагогічних якостей особистості у нашому дослідженні спирається на розкриття змісту наукової діяльності студента-філолога, реалізацію його творчих здібностей у процесі засвоєння певної суми народознавчо-педагогічних знань, умінь, навичок та правил поведінки учнів.

7. Реалізуючи методику дослідження обраної проблеми, нами розроблене власне розуміння терміну “технологія народознавства” у процесі вивчення англійської мови. Технологія народознавства (ТН) -- це модель обгрунтованої у логічній послідовності педагогічної системи, яка реалізується у практичній діяльності викладачів вузу з метою формування професійних знань, умінь і навичок, що сприяють високому рівню вихованості особистості.

8. Одержані теоретичні та науково-методичні висновки переконують, що виховний процес, який забезпечує реалізацію механізму використання технології народознавства у процесі вивчення англійської мови, покликаний озброїти студентів необхідними для професійно-практичної діяльності знаннями, вміннями, які вдосконалювалися у процесі навчально-пізнавальної діяльності, підвищувалася ефективність підготовки вчителів до виховної роботи на основі враховування наших рекомендацій.

Проведене дослідження не вичерпує розкриття всіх питань даної проблеми, тому подальше вивчення її буде сприяти удосконаленню процесу підготовки майбутніх вчителів до виховної роботи засобами народознавства.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Шах Г. Технологія використання народознавства у процесі навчально-пізнавальної діяльності студентів-філологів // Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: ВДУ, 1999. - №1. - С.65-66.

2. Пльотка Г. Врахування специфіки сполучуваності мовних одиниць у фразеологізмах в англійській та українській мовах у навчальному процесі // Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: ВДУ, 1997. - №5. - С.80-81.

3. Пльотка Г. Виховний потенціал використання в педагогічному процесі вузу української фразеології в іншомовному зіставленні // Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: ВДУ, 1997. - №1. - С.28-30.

4. Пльотка Г. Технологія використання в педагогічному процесі вузу української національної фразеології в іншомовному зіставленні //Наукові записки аспірантів. - Луцьк: ВАД, 1997. -Вип. 4. - С.53-57

5.Plyotka H. Ethnology Application in Teaching English. - Vynnytsya // 2nd National TESOL Ukraine Confernce Papers.- 1997.- p.19-20.

6.Пльотка Г., Кримська Г. Технологія використання народознавст-ва при вивченні іноземної мови // Педагогічна технологія у сучасному вузі: Матеріали наук. конф., листопад 1995 р. - Луцьк, 1995. - С. 69-70.

7. Кримська Г., Пльотка Г. Мова народу як основа народознавства і духовності // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості: Матеріали наук. конф., червень 1994 р. - Київ-Луцьк, 1994. - С. 380-381.

8. Шах Г. Ми - українці: Методичні рекомендації.- Луцьк: ЛДТУ, 1999. - 1,1 д.а.

9. Пльотка Г., Кримська Г. Теоретичні основи використання народознавства в системі вуз-школа // Матеріали ХLІІ наукової конференції професорсько -викладацького складу і студентів ВДУ. - 1996. - С.238-239.

10. Пльотка Г. Роль рідної мови при вивченні іноземної //Збірник наукових праць ЛІІ. - Частина друга. - Луцьк. - 1997. - С.220-221.

АНОТАЦІЇ

Шах Г.В. Підготовка майбутнього вчителя до виховної роботи засобами народознавства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07-теорія і методика виховання. - Волинський державний університет ім. Лесі Українки, Луцьк, 2000.

Дисертація є комплексним дослідженням технології використання матеріалів народознавства у процесі вивчення англійської мови, підготовки майбутніх вчителів до виховної роботи в школі. В дисертації обгрунтовуються історичні аспекти нової технології народознавчо-філологічної підготовки особистості, механізму її вдосконалення у навчально-пізнавальній діяльності, формування у студентів професійних якостей, необхідних для здійснення виховного процесу в сучасній школі.

Ключові слова: технологія народознавства, народознавча діяльність, національна фразеологія, етнопедагогіка.

Шах А.В. Подготовка будущего учителя к воспитательной работе средствами народоведения.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. Волынский государственный университет им. Леси Украинки, Луцк, 2000.

Диссертация является комплексным исследованием технологии использования материалов народоведения в процесе изучения английского языка, подготовки будущих учителей к воспитательной работе в школе. В работе обосновываются исторические аспекты новой технологии народоведческо-филологической подготовки личности, механизма ее усовершенствования в учебно-познавательной деятельности, формирования у студентов профессиональных качеств, необходимых для осуществления воспитательного процеса в современной школе.

Ключевые слова: технология народоведения, народоведческая деятельность, национальная фразеология, этнопедагогика.

Shakh A.V. Training of future teachers for educational work by means of ethnology.- Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Pedagogy (speciality 13.00.07 - Theory and methodics of education). - Volhyn State University named after L. Ukrainka, Lutsk, 2000.

The dissertation is a complex research into technology of ethnology's materials using in the teaching English process, preparation of future specialists for educational work in school. Are substantiated historical aspects of the new person's ethno-philologycal preparation's technology, mechanism of its improvement in the educational-cognitive activity, forming the students' professional qualities which are necessary for performing educational process in a modern school. Scientifically grounded and experimentally checked principles of future English teachers' professional influence upon formation of pupils positive civil features.

Analysis of historical and pedagogical aspects of the problem helped us to substantiate the methods of research taking into consideration the main scientific and historical sources in materials of ethnopedagogy usage in the process of learning foreign language, to make structural analysis of ideas touching upon the development of the technology dynamics in professional training of the future specialists to foresee regional peculiarities of the high school activity, its material and technical basis.

Generalization of pedagogical peculiarities of ethnology technology in educational process is based on appointed taking into concideration professional training levels in substantiating some peculiarities such as usage of technology concerte in a creation model-system in close contact with educational and out-of-school activity.

One of the main talks of the research was the experimental base of the ethnology technology focused on the aims of training the future teachers in using ethnopedagogy in the process of foreign language learning and checking up its effectiveness.

Experimental project of the based ethnology technology was checked up in Romanic and Germanic philology department of VSU and allowed to determine conditions of forming experiment and positives of professional training.

Tendentiousness of professional training modern content doesnt Tendentiousness of professional training modern content doesnt correspond to national school and society needs, demand the attention to solving scientific problem of making flexible ethnology technology in the process of foreign language teacher training, taking into consideration such aspects: re-orientation of educational plans programs and textbooks for secondary and high schools; foresee the formation of informational direction being orientated towards national education content.

Such an approach makes possible to form a personality of future teacher through ethnology technology as conscious citizen of Ukraine to get better result in learning English. It is confirmed by peculiarities of speaking ethnological information because its specific character is that this information is connected with the history and culture of the native people and thats why with life of every Ukrainian. National belong determings the peculiarities of psychology, character, consciousness, the way of thinking, world outlook, so in ethnology we learn ourselves.

We found in the process of forming experiment that students which got acquainted with the experience of well-substantiated educational-cognitive activity in the sphere of ethnology together with learninig English show more conscious attitude to mastering professional skills and abilities.

Realization of ethnology technology gives a positive result in formation of professional features of students inspires to their creation. But the number of the students with high level of such skills and abilities is too little. This fact shows that teachers have a great reserve for professional training improvement.

Creating forming experiment and studing the efectiveness of using the ethnopedagogy in the process of educational-cognative activity, learning the role of national thinking of the personality, development of its professional world outlook and peculiarities of forming professional features of character the future teacher of English we understood that efectiveness of realization ethnology depends upon professional training of teachers who use ethnology technology.

The key words: ethnology, ethnopedagogy, employment of ethnology's technology.

Размещено на Allbest.ru