Організація самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту (за матеріалами вивчення іноземних мов)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ

ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ

КАНДИДАТА ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК

Організація самостійної пізнавальної

діяльності студентів

сільськогосподарського інституту

(за матеріалами вивчення

іноземних мов)

Заскалєта Світлана Григорівна

КИЇВ- 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Науковий керівник: кандидат фізико-математичних наук,

старший науковий співробітник

СОЛДАТЕНКО Микола Миколайович,

Інститут педагогіки і психології

професійної освіти АПН України, м.Київ,

завідувач лабораторії педагогічної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ДЬОМІН Анатолій Іванович,

Національний аграрний університет,

м. Київ, професор кафедри педагогіки і

психології;

кандидат педагогічних наук, старший

науковий співробітник

РЕДЬКО Валерій Григорович,

Інститут педагогіки АПН України,

м.Київ, завідувач лабораторії методики

іноземних мов.

Провідна установа: Одеський державний університет

ім. І.І. Мечникова, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти України, м.Одеса.

Захист відбудеться “22” березня 2000 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інтитуту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинского, 9).

Афтореферат розіслано “21” лютого 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Сучасний етап соціально-економічного і політичного розвитку України в умовах ринкових відносин ставить перед вищою школою завдання вирішення проблеми підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Основні вимоги до рівня професійної підготовки фахівців відображені в Законі України “Про освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). Професійна освіта не була зорієнтована на підготовку працівників до роботи в умовах ринкової економіки. Це підкреслювалось в Указі Президента України “Про основні напрями реформування професійної освіти в Україні” (1996 р.).

Особливого значення в перехідний період, який супроводжується значними змінами у взаємовідносинах між учасниками економічної діяльності, набуває проблема гуманітаризації підготовки студентів в сільськогосподарських інститутах у зв'язку з їх майбутньою поліфункціональною професійною діяльністю.

Саме тому сучасний етап розвитку педагогіки вищої школи характеризується пошуком нових шляхів реалізації потенціалу творчого співробітництва викладачів і студентів. Аналіз педагогічної практики переконує нас в тому, що інформаційно-репродуктивний метод малоефективний для підвищення якості підготовки спеціаліста.

Суперечність між сучасними вимогами до спеціаліста сільського господарства та рівнем його підготовки вимагає утвердження нових взаємовідносин між суб'єктами педагогічної діяльності. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є удосконалення організації самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Формування особистості, здатної самостійно і творчо працювати в нових умовах, є головною метою педагогічного процесу. Одним з головних засобів досягнення цієї мети ми вбачаємо в ефективній організації самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Аналіз науково-методичної літератури, навчально-програмної документації, практики викладання і результати експериментальної роботи показали, що для підготовки ініціативних спеціалістів сільського господарства, які працюють творчо, необхідно докорінно змінити ставлення до самостійної пізнавальної діяльності студентів, її організації.

Все зазначене вище визначає актуальність проблеми організації самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту.

Проблему професійної підготовки і розробки моделі спеціаліста аналізують Н.М. Буринська, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало, В.А. Семиченко. Питання пізнавальної діяльності, її активізації і мотивації навчання розглядають А.І. Дьомін, В.І. Лозова, А.К. Маркова, М.М. Поташник, О.Я. Савченко.

Організаційно-педагогічні умови самостійної пізнавальної діяльності учнів і студентів привернули увагу Ю.К.Бабанського, М.О.Данилова, Л.В.Жарової, В.А.Козакова, Ю.М.Кулюткіна, Р.А.Нізамова, В.О.Онищука, П.І.Підкасистого, М.І.Піскунова, М.М.Скаткіна та ін.

Педагогічні дослідження проблеми організації самостійної пізнавальної діяльності студентів присвячені, в основному, загальноосвітній школі. Загальним питанням організації навчання студентів у вищих закладах освіти присвятили свої дослідження С.І.Архангельський, А.М.Алексюк, В.П.Безпалько, К.Д.Марквардт, А.Г.Молібог, інші вчені та педагоги.

Удосконаленню навчально-пізнавального процесу в загальноосвітній і вищій школах присвячені праці А.А.Вербицького, В.М.Вергасова, О.Г. Мороза, М.Д.Ярмаченка та інших.

Теоретичні проблеми навчання іноземної мови у вищому закладі освіти розробляли вітчизняні (Б.О.Бенедиктов, Е.В.Бєляєв, І.О.Зимня, О.О.Леонтьєв, Е.Л.Носенко та ін.) та зарубіжні психолінгвісти (Аберкромбік Д., Бердс Дж., Ерліх С., Керрол Дж., Кларк Е., Ріверс В.М., Торндайк Е.).

Розкрито питання методики викладання іноземної мови у школі та вищому закладі освіти, в тому числі немовному (Є.В.Агаркова, М.А.Аріян, І.М.Берман, О.Б.Тарнопольський та ін.).

Разом з тим, безпосередньо комплексних системних дослідженнь, які стосуються профілю сільськогосподарського вищого навчального закладу, проводиться недостатньо. Відсутні дослідження щодо організації самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту на практичних заняттях з іноземної мови.

Отже, потреби сільського господарства в спеціалістах, які готові до творчої самостійної роботи, з одного боку, і недостатня розробка цієї проблеми в загальній педагогічній теорії та практиці, з іншого боку, і в сільськогосподарських вузах, зокрема, зумовили актуальність даного дослідження.

Викладене вище зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: “Організація самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту (за матеріалами вивчення іноземних мов)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційна робота проводилася згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи лабораторії педагогіки і психології вищої школи Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми “Психолого-педагогічні основи технології навчання у вищій школі”(РК 0199 И 000390).

Об'єкт дослідження: самостійна пізнавальна діяльність студентів сільськогосподарського інституту.

Предмет дослідження: самостійна пізнавальна діяльність студентів, її організація, зміст, методи та засоби у сільськогосподарському інституті.

Мета дослідження: розробити, теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити модель організації самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту при навчанні іноземної мови, підготувати рекомендації щодо її впровадження в навчальний процес для студентів вищих закладів сільськогосподарської освіти.

Концептуальні ідеї дослідження. Організація самостійної пізнавальної діяльності студентів спрямована на підвищення якості фахової і професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі сільського господарства. Визначаючи провідну концептуальну ідею, ми враховували, що на сучасному етапі розвитку освіти не забезпечується належний рівень готовності майбутніх спеціалістів до роботи в сучасних умовах ринкової економіки, оскільки базується на традиційних методах. Удосконалення організації самостійної пізнавальної діяльності студентів базується на основі створення умов для інтелектуального саморозвитку, максимальної реалізації особистих здібностей студентів. При цьому в процесі навчання встановлюються суб'єкт - суб'єктні відносини між викладачем і студентами.

Головна ідея та основні положення концепції відображені в гіпотезі дослідження, яка базується на припущенні, що ефективність самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту підвищуватимися за таких умов: впровадження теоретично обгрунтованої морделі організації самостійної пізнавальної діяльності студентів; розробки та введення спецкурсу “Організація самостійної роботи студентів” в умовах сільськогосподарського інституту.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження необхідно було розв'язати такі завдання:

Вивчити стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці навчання.

Теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити модель організації самостійної пізнавальної діяльності студентів у сільськогосподарському інституті на заняттях з іноземної мови.

Визначити критерії, показники і рівні ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності студентів під час занять з іноземної мови.

Виявити і сформулювати системоутворюючі фактори організації самостійної пізнавальної діяльності студентів під час практичних занять з іноземної мови.

Методологічною основою дослідження є принципи: загальнофілософські, які грунтуються на цілісності, діалектиці цілого і частини, методології пізнання - єдності пізнавальної і практичної діяльності; психологічні, які включають поняття свідомості і діяльності, розвитку психіки, формування особистості і діяльності, активності студентів в процесі оволодіння знаннями, детермінізму; педагогічні, побудовані на науковості, системності, свідомості, активності, зв'язку навчання з життям, створення необхідних умов для навчання, переходу від навчання до самоосвіти, створення позитивного емоційного фону навчання.

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці дослідників щодо визначення суті навчально-пізнавальної діяльності (Г.М. Александров, С.І.Архангельський, В.П.Беспалько, Б.П.Єсипов, Л.В.Жарова, Н.О.Менчинська, Р.А.Нізамов, О.М.Пєхота, П.І.Підкасистий, В.Д.Шадріков, та ін.); основні принципи системного підходу і елементи системного аналізу (Л.Берталанфі, Н.Вінер, У.Ешбі, І.В.Блауберг, В.М.Садовський, Е.Г.Юдін і ін.); твердження психологічної науки про єдність свідомості і діяльності, формування особистості в діяльності (Б.Г. Ананьєв, Г.С.Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Г.С. Сухобська), її активності, самостійності в процесі навчання (Г.О. Балл, Л.С.Виготський, В.О.Моляко та ін.); педагогічні принципи науковості, системності, активності, розвитку пізнавальних сил, створення позитивного фону навчання (А.М.Алексюк, Л.П.Арістова, Ю.К.Бабанський, М.О.Данилов, Л.В.Занков, С.О.Сисоєва, М.М.Скаткін, Г.І.Щукіна і ін.); професійний розвиток студентів університетів (А.М. Алексюк, А.І. Дьомін, В.О.Кан-Калик, В.А. Козаков, В.В. Сагарда, М.І.Шкіль).

У ході розв'язання поставлених завдань використано емпіричні та теоретичні методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури і навчально-методичної документації; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду; діагностичні методи (анкетування, інтерв'ю, тестування, бесіди, опитування); обсерваційні методи (прямі, непрямі спостереження, самоспостереження, самооцінка); прогностичні методи (метод експертних оцінок, моделювання, ранжування; праксіометричні методи (аналіз продуктів творчої діяльності студентів, професіографічний аналіз); експериментальні методи (констатуючий, формуючий експерименти); математичний метод (статистичні методи обробки даних експеримента).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-екпериментальна робота проводилася у 1994-1998рр. на базі Миколаївського державного сільськогосподарського інституту. Всього дослідженням було охоплено 750 студентів факультетів: механізації сільського господарства, агрономічного, економічного, зооінженерного.

Етапи дослідження.

Дослідження проходило у два етапи.

На першому (пошуковому) етапі (1994-1995рр.) аналізувалась філософська, соціологічна, психологічна та методична література з проблеми дослідження й інші джерела з питань організації педагогічної праці в школі і вищому закладі освіти. Уточнювалася проблема дослідження, вивчався педагогічний досвід і стан організації самостійної пізнавальної діяльності, самостійної роботи студентів в сільськогосподарському інституті. На підставі результатів цього аналізу було розроблено методику констатуючого експерименту та проведено його.

На другому етапі (1995-1998рр.) було проведено формуючий експеримент. Перевірялись і узагальнювались результати експериментальної роботи, уточнювались висновки, розроблялися, перевірялися і впроваджувалися методичні поради в практичній роботі викладачів сільськогосподарського інституту. Визначено вплив експериментальних матеріалів на ефективність організації самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше обгрунтовано і розроблено модель організації самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту під час занять з іноземної мови; виявлено психологічні і педагогічні особливості організації самостійної пізнавальної діяльності студентів в умовах цього закладу; розроблена і впроваджена система пізнавальних завдань для студентів на заняттях з іноземної мови; розроблено і впроваджено методику спецкурсу “Організація самостійної роботи студентів”; набули подальшого розвитку визначення критеріїв, показників і рівнів самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що обгрунтовано критерії, показники і рівні самостійної пізнавальної діяльності студентів; визначено шляхи підвищення рівня самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту на практичних заняттях з іноземної мови; систематизовано методи та форми організації самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій щодо оптимізації навчального процесу, а також у висвітленні психологічних стимулів активізації самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту при навчанні іноземної мови.Розробка серії завдань, що ускладнюються, для самостійної роботи, програми спецкурсу “Організація самостійної роботи студентів”, можуть становити інтерес для викладачів вищих закладів освіти не тільки сільськогосподарського профілю, але й можуть використовуватися викладачами гуманітарних, професійних та спеціальних дисциплін в методичній та навчальній роботі.

Розроблена модель та спецкурс впроваджені в практику роботи викладачів кафедри іноземних мов Миколаївського державного сільськогосподарського інституту (довідка № 170 від 15.02.2000р.), Миколаївського державного педагогічного університету (довідка № 01/67 від 14.02.2000р.), Миколаївської філії Національного університету Києво-Могилянська Академія (довідка № 157 від 10.02.2000р.).

Особистий внесок автора полягає у розробці моделі організації самостійної пізнавальної діяльності студентів,безпосередній організації і проведенні дослідно-експериментальної роботи, у розробці та практичній перевірці критеріїв, рівнів та показників ефективності самостійної пізнавальної діяльності студентів, консультуванні та забезпеченні методичними матеріалами учасників експерименту.

Вірогідність результатів і основних висновків дослідження забезпечується використанням комплексу методів, адекватних об'єктові, предмету, меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибіркової сукупності; коректним застосуванням методів математичної обробки емпіричних даних та якісної інтерпретації результатів.

На захист виносяться:

- теоретично обгрунтована модель організації самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту на практичних заняттях з іноземної мови;

- критерії, показники і рівні сформованості самостійної пізнавальної діяльності студентів на практичних заняттях з іноземної мови;

- методика викладання спецкурсу “Організація самостійної роботи студентів”.

Апробація результатів дослідження. Проміжні та кінцеві результати дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданні лабораторії педагогіки і психології вищої школи Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, на Міжнародних науково-практичних конференціях “Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми” (Чернівці, 1996р.), “Концепція гуманізму в становленні та розвитку національної професійної освіти” (Київ -Одеса, 1997р.), “Освітні технології в школі та вузі” (Миколаїв, 1999 р.), міжрегіональних науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми удосконалення післядипломної освіти педагогічних працівників (в аспекті реалізації Державної національної програми “Освіта” ( “Україна ХХI століття”)” (Миколаїв, 1994р.), науково-практичному семінарі “Педагогічна освіта: досвід, проблеми, перспективи” (Миколаїв, 1996р.), науковій конференції “Психолого-педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання мовознавчих дисциплін у вищій та середній школі” (Миколаїв, 1998).

Публікації.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 10 публікаціях, всі без співавторів, у тому числі: 5 статей у провідних наукових фахових виданнях, 5 статей у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (215 найменувань, з них 8-іноземними мовами), додатків (24 с.). Загальний обсяг дисертації 187 сторінок (143 с. основного тексту). У роботі наведено 10 таблиць (10с.), 2 малюнки (2с.), 4 діаграми (4с.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми, визначаються об'єкт, предмет, мета, гіпотеза і завдання дослідження, розкриваються його теоретико-методологічні основи і методи, обгрунтовуються наукова новизна, теоретичне і практичне значення, вірогідність отриманих результатів, наводяться відомості щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі - “Організація самостійної пізнавальної діяльності студентів як проблема сучасної педагогіки” - розглядаються теоретичні аспекти досліджуваної проблеми. Результати аналізу стану проблеми організації самостійної пізнавальної діяльності студентів з позиції загальнотеоретичного, науково-педагогічного та спеціального підходів показав недостатню вивченість теоретико-методологічних та методичних основ даної проблеми, критеріїв-показників та рівнів ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності, механізму та шляхів удосконалення ефективності організації такої діяльності. На сьогодні склалась певна невідповідність між соціальною значимістю організації самостійної пізнавальної діяльності студентів та рівнем теоретичного і практичного вирішення цієї проблеми. Її грунтовне дослідження можливе за умови глибокого вивчення індивідуальних пізнавальних можливостей, самоорганізаційних здібностей кожного студента.

Самостійна пізнавальна діяльність студентів розглядається нами як така діяльність, що передбачає самодетермінованість, самомотивованість, самопрограмованість пізнавальної діяльності студентів, реалізується у вигляді системи самостійних пізнавальних дій і зумовлена рівнем розвитку їх пізнавальних процесів та емоційно-вольової сфери.

Нами були виявлені основні підходи дослідників щодо організації даного виду діяльності учнів та студентів.

Представниками першого підходу (умовно ми його назвали “цільовим”) є А.Е.Богоявленська, О.Т.Бровкіна, О.П.Бруновт,. Ці автори основну увагу в процесі організації самостійної пізнавальної діяльності звертають на мету і засоби їх досягнення.

Представниками другого підходу (“розумового”) є Ю.К.Бабанський, О.О.Богданов, В.В.Герасимов, М.О.Данилов, В.К.Колобаєв, М.М.Скаткін, В.Л.Шатуновський. Ці дослідники головним в організації даного виду діяльності вважають рівні розвитку пізнавальних процесів (сприймання, уяву, мислення).

Представниками іншого підходу (“методичного”) є М.М.Анцибор, Г.С.Гнітецька, Н.Ф.Голованова, Л.В.Жарова, В.О.Онищук, Л.Д.Павлова, Г.Г.Папернюк, І.Д.Первін, П.І.Підкасистий, О.В.Рогова, Б.І.Ходос. Ці автори основну увагу зосередили на методичному аспекті організації, а саме: меті, мотивах, методах і формах.

На нашу думку, самостійній пізнавальній діяльності можуть бути притаманні такі елементи, як “мета”, “мотиви”, “планування”, “управління”, “контроль”, “кінцевий результат” тощо.

Разом з тим, в підходах не знайшли відображення питання, пов'язані з підготовкою студентів до різних форм організації пізнавальної діяльності; невміння студентів організувати таку діяльність. Крім того, увага дослідників не завжди була привернута до особистості студента з його неповторними індивідуальними пізнавальними здібностями та інтересами.

Розуміння суті самостійної пізнавальної діяльності, терміну “організація” дало нам можливість сформулювати власне визначення поняття “організація самостійної пізнавальної діяльності студентів”: це - система спільних дій викладача і студента, яка спрямована на реалізацію пізнавального циклу кожного студента, в процесі якого активну детермінуючу роль виконують студенти. У даному визначені ми намагались поєднати системний підхід щодо організації самостійної пізнавальної діяльності з специфікою останньої, конкретну мету і завдання, які ставляться перед студентами на заняттях, - з їх індивідуальними пізнавальними можливостями.

В експериментальному дослідженні брали участь 750 студентів.

Вагома роль у процесі організації самостійної пізнавальної діяльності відводиться тим якостям, без яких неможливе її здійснення. Опитування студентів різних факультетів показало, що найвищі ранги мають такі якості викладачів: вимогливість - I ранг; компетентність - II; організованість - III (економічний факультет); компетентність - I; вимогливість - II (агрономічний факультет); вимогливість - I; компетентність - II (факультет механізації); організованість - I; розуміння студентів -II (зооінженерний факультет).

Що ж стосується самих викладачів іноземної мови, найчастіше вони називають такі якості: професіоналізм, компетентність, організованість, організаторські здібності, наявність спеціальних знань з питань організації навчально-виховного процесу, любов до професії, артистизм, відповідальність за доручену справу.

Важливе значення має і визначення якостей студентів, які необхідні для успішної організації їх самостійної діяльності. Так, студенти різних факультетів вказали якості, які сприяють успішній організації самостійної пізнавальної діяльності. Це: бажання самих студентів займатись організацією діяльності -15%, зацікавленість -13%, наполегливість -14%.

Особливий інтерес викликало у нас дослідження таких якостей студентів, як “організованість” та “самостійність”. Проведене дослідження свідчить про низький рівень розвитку цих якостей у студентів. Лише 16% з них мають високий рівень розвитку організованості, 34% - середній і 54% - низький. Що стосується розвитку “самостійності”, то 34% студентів мають високий рівень, 50% -середній і 16% - низький.

Дослідження факторів впливу на процес організації самостійної пізнавальної діяльності та їх аналіз дав можливість визначити найбільш значимі з них. На думку студентів, найбільший вплив на цей процес мають такі фактори: компетентність викладачів і їх високі моральні якості, наявність достатньої матеріальної бази інституту, факультету і навчально-методичного забезпечення.

Викладачі ж серед основних факторів виділяють такі: компетентність викладачів з предмета та питань організації самостійної пізнавальної діяльності студентів, матеріально-технічне і методичне забезпечення навчального процесу, інтелектуальний розвиток і пізнавальні здібності студентів.

Знання факторів, які впливають на процес організації діяльності, дасть можливість викладачам і студентам приділити спеціальну увагу їх дослідженню і функціонуванню, що поліпшить ефективність організації діяльності в цілому. самостійна пізнавальна заняття студент

У другому розділі - “Теоретичні основи та експериментальні результати в удосконаленні організації самостійної пізнавальної діяльності студентів” - здійснюється: аналіз матеріалів констатуючого, формуючого та контрольного експериментів; розробка, впровадження та перевірка ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності студентів на практичних заняттях з іноземної мови; розробка та експериментальна перевірка критеріїв-показників і рівнів ефективності організації діяльності; аналіз експериментальних даних та визначення шляхів удосконалення організації самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Важливим компонентом самостійної пізнавальної діяльності студентів, який складає основу його структури, є самостійна робота, яку студент виконує з допомогою викладача або без неї.

У процесі дослідження було показано, що арсенал методів і засобів самостійної роботи необхідно розширювати. Без цього неможливе вирішення завдань раціональної організації самостійної пізнавальної діяльності студентів. При підборі методів самостійної роботи ми спирались на такі критерії:: узгодженість методів з цілями та завданнями самостійної роботи, з навчальними “можливостями” студентів, а також навчальними “можливостями” викладачів та ін. Для вирішення завдання організації самостійної роботи в сільськогосподарському вищому закладі освіти, де рівень підготовки студентів неоднорідний, викладач повинен, з одного боку, постійно адаптуватися до умов навчання, з іншого - виконувати умови планування і чіткої організації самостійної роботи.

У ході нашого експериментального дослідження з'ясувалося, що у 60% студентів не вистачає навичок самостійної роботи і лише 35% першокурсників вважають себе підготовленими до самостійної роботи. Враховуючи результати дослідження, нами було прочитано спецкурс: “Організація самостійної роботи студентів” з метою допомогти студентам оволодіти необхідними прийомами навчальної праці.

Аналіз реалізованого в навчальному процесі удосконалення організації самостійної пізнавальної діяльності студентів проводився на прикладі викладання іноземної мови. При вирішенні проблеми ми враховували специфіку викладання іноземної мови в сільськогосподарському інституті.

Головним завданням проведеного експерименту було встановлення впливу ефективної організації самостійної пізнавальної діяльності студентів на якісні показники процесу навчання шляхом порівняння показників контрольних і експериментальних груп.

Показники успішності експериментальних груп вище контрольних при порівнянні.

Проведений аналіз дозволив зробити висновки про те, що організація спецкурсу і самостійної роботи студентів при навчанні іноземної мови є достатньо ефективними і при однакових витратах часу забезпечують більшу систематичність роботи студентів протягом семестру і сприяють підвищенню рівня засвоєння навчального матеріалу.

Вивчення психологічної і педагогічної літератури, експериментальне дослідження дали змогу сформулювати такі критерії - показники ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності: застосування викладачами і студентами системного підходу до організації даного виду діяльності; особливості конвенціоналізму (характеру професійних і міжособистісних стосунків, які встановлюються між викладачем і студентами в процесі організації діяльності); позитивні особистісні зміни (мотиваційні, емоційно-оцінні, інтелектуальні), які формуються у студентів в даному процесі.

У результаті запропонованої нами організації пізнавальної діяльності у студентів підвищились також і рівні самоорганізації пізнавальної діяльності.

Аналіз результатів початкового й підсумкового зрізів в експериментальних групах свідчить про істотне зростання кількості студентів експериментальних груп I та II курсів /Е1, Е2/ з середнім і високим рівнем організації самостійної пізнавальної діяльності при відповідному зменшенні кількості з низьким рівнем, а також збереження в основної частини студентів контрольних груп I та II курсів /К1, К2/ попереднього рівня.

Не менш важливо для викладачів і студентів дотримуватися і такої організаційно-педагогічної умови: процес організації самостійної пізнавальної діяльності студентів повинен носити цілеспрямований, систематичний і циклічний характер.

У процесі дослідження були розроблені і апробовані 8 варіантів пізнавальних завдань для самостійної пізнавальної діяльності студентів (подані в додатках). Найпростіший варіант - 1, а найскладніший - 8. Залежно від рівня організації діяльності, а також підготовленості студента до заняття, його психологічного стану спільно з викладачем обирались певні пізнавальні завдання. Із зростанням рівня оволодіння організаційними засадами студенти мали право працювати за більш складною програмою. Підсумковий контроль з боку викладачів засвідчив, що 55% студентів агрономічного факультету, 62% - механізації, 63% - економічного і 48% студентів зооінженерного факультету почали працювати за більш складними пізнавальними завданнями. Це дає нам підстави стверджувати про підвищення рівня організації самостійної пізнавальної діяльності студентів на практичних заняттях з іноземної мови.

Експериментальне дослідження дозволило нам сформулювати дидактичні умови ефективної організації і вдосконалення самостійної пізнавальної діяльності студентів. Одна із них така: ефективна організація самостійної пізнавальної діяльності студентів може формуватися протягом тривалого періоду і включати кілька стадій свого розвитку. Чим вище рівень пізнавальних завдань, які виконують студенти, тим більших успіхів можуть досягти викладачі і студенти в процесі організації пізнавальної діяльності.

Підсумковий контроль викладачів - експертів засвідчив, що 62% студентів експериментальних груп почали працювати за більш складними пізнавальними програмами. Це дає підстави стверджувати про підвищення рівня організації самостійної пізнавальної діяльності студентів та про позитивні зміни в розвитку пізнавальних процесів і організаційних якостей студентів.

ВИСНОВКИ

Розв'язання сучасних завдань підготовки висококваліфікованих спеціалістів у сільськогосподарському інституті зумовлює необхідність пошуку нетрадиційних підходів, нових форм організації навчально-пізнавальної діяльності, підвищення рівня майбутніх фахівців аграрно-промислового комплексу.

Аналіз психологічної та педагогічної літератури свідчить, що підвищення рівня самостійної пізнавальної діяльності студентів на сучасному етапі є об'єктивною закономірністю, що зумовлюється сукупністю факторів: інтенсивним розвитком інформаційних технологій у всіх сферах людського буття; оновленням філософії сучасної освіти, центром якої став загальнолюдський ціннісний компонент; гуманістично зорієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу; необхідністю підвищення рівня активності та відповідальності студентів за майбутню діяльність; спрямування викладача на формування творчої особистості студента, готовності останнього до здобуття професії та активної діяльності у нових соціально-економічних умовах.

Практичне вирішення проблеми здійснюється в межах домінуючих у педагогіці та психології положень, згідно з якими процес організації самостійної пізнавальної діяльності студентів зводиться до відображення мети і мотивів пізнавальних процесів (мислення, сприймання, уява та ін.) і функціонування моделей системи (змісту, методів, умов, форм, “зворотнього зв'язку”, діяльності студентів і викладачів).

Дослідження проблеми на її практичному рівні свідчить про те, що організації самостійної пізнавальної діяльності студентів не приділяється належної уваги, і як результат - недостатньо розроблені психолого-педагогічні основи даного виду діяльності; умови та форми її функціонування, оцінки ефективності тощо.

Значні потенційні пізнавальні можливості іноземної мови ефективно не реалізуються традиційними формами і методами навчання. Забезпечення високого рівня сформованості пізнавальних умінь пов'язане з впровадженням в навчальний процес педагогічних умов, які зумовлюють співробітництво та співтворчість між викладачем і студентами в процесі навчально-пізнавальної діяльності, гуманізацію відносин в системі “викладач - студент”, “студент - студент”.

Одержані експериментальні дані дають підстави стверджувати про дієвість і конструктивність впровадження розробленої моделі організації самостійної пізнавальної діяльності студентів, спецкурсу “Організація самостійної роботи студентів” для практичних занять з іноземної мови, серії пізнавальних завдань для самостійної роботи для студентів сільськогосподарського інституту. Це підтверджується позитивним впливом на рівень організації самостійної пізнавальної діяльності студентів, сприяє поліпшенню їх успішності, формує такі якості, як “організованість” і “самостійність”.

Ефективність організації самостійної пізнавальної діяльності зумовлюється дотриманням ряду організаційно-педагогічних і методичних умов. Організаційно-педагогічними умовами самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту на практичних заняттях з іноземної мови є такі: впровадження моделі, яка базується на основі суб'єкт-суб'єктного співробітництва викладачів і студентів у процесі вирішення навчально-пізнавальних завдань; організація даного виду діяльності студентів повинна бути спрямована на розв'язання актуальних завдань вищої школи, а саме: оволодіння студентами глибокими і міцними знаннями, уміннями і навичками, виховання у них організованості, активності, самостійності, відповідальності тощо; процес організації самостійної пізнавальної діяльності студентів повинен носити цілеспрямований та систематичний характер.

Ефективна організація самостійної пізнавальної діяльності студентів може здійснюватись протягом тривалого періоду; ефективність організації даного виду діяльності студентів залежить від рівня розвитку їх системного мислення; володіння викладачами і студентами достатніми знаннями і уміннями щодо організації самостійної пізнавальної діяльності студентів на практичних заняттях з іноземної мови.

Розроблені та експериментально перевірені критерії і рівні оцінки ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності дають можливість визначити готовність студентів до організації самостійної пізнавальної діяльності; суттєво впливати на формування високого рівня цієї діяльності; бачити та оцінювати кінцевий результат пізнавальної діяльності.

Виявлені і сформульовані системоутворюючі фактори організації самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту під час вивчення іноземної мови (мета, мотиви, способи і прийоми виконання завдань, критерії, прогнозування, планування, управління, контроль, кінцевий результат, оцінка).

Виконане дослідження дозволяє сформулювати рекомендації Міністерству освіти України і Академії педагогічних наук України щодо вдосконалення організації самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарських вищих закладів освіти:

сприяти впровадженню спецкурсу “Організація самостійної роботи студентів” у вищих закладах освіти;

виступити організатором розробки комплексної програми щодо науково-методичного, матеріального, соціального та правового забезпечення самостійної пізнавальної діяльності студентів вищих закладів освіти України.

Дослідження не претендує на повноту охоплення проблеми та її вичерпне розв'язання. До подальших напрямів дослідження цієї важливої проблеми вважаємо за доцільне винести такі: організація самостійної пізнавальної діяльності; оптимальне поєднання управління і самоуправління пізнавальною діяльністю студентів; розкриття специфіки підготовки до організації самостійної пізнавальлної діяльності на заняттях з іноземної мови; теоретичне обгрунтування системи роботи викладацького колективу вищих закладів освіти сільськогосподарського профілю щодо формування у студентів пізнавальних умінь; виявлення впливу пізнавальних умінь на якість знань з предмета "Іноземна мова" і шляхів його реалізації; вивчення зарубіжного досвіду з організації самостійної пізнавальної діяльності в системах освіти інших країн.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ:

Заскалєта С.Г. Особливості організації самостійної пізнавальної діяльності студентів при навчанні іноземній мові // Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб. наук. пр. “Мистецтвознавство та теорія і практика освіти”. - К.:ТОВ “Міжнар. фін. агенція”. - 1998. - С. 32-35.

Заскалєта С.Г. Психолого-педагогічні особливості самостійної пізнавальної діяльності студентів при навчанні іноземної мови // Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб. наук. пр. “Підготовка кадрів до навчально-виховних закладів освіти” - Х.: Книж. видав. “Каравела”.- 1998. - С. 25-28.

Заскалєта С.Г. Основи організації самостійної пізнавальної діяльності студентів при навчанні іноземної мови // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.: НПУ. - 1999. - Ч. 1. - С. 26-32.

Заскалєта С.Г. Критерії і рівні ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності студентів // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.: Логос. - 1999. - Ч. ІІІ. - С. 69-76.

Заскалєта С.Г. Основні підходи до вдосконалення організації самостійної пізнавальної діяльності студентів // Професійна підготовка фахівців вищої школи в умовах оновленої парадигми освіти: Зб. наук. праць “Проблеми сучасного мистецтва і культури”.- Харків: Книж. видавництво "Каравела".- 1999. - С.22-28.

Заскалєта С.Г. Самостійна робота студентів при вивченні іноземної мови як засіб активізації пізнавальної діяльності // Психолого-педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання мовознавчих дисциплін у вищій та середній школі: Матеріали наук. конф. - Миколаїв: МФ НаУКМА. - 1998. - С. 47-51.

Заскалєта С.Г. Самостійна робота студентів при вивченні іноземної мови як засіб активізації пізнавальної діяльності// Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Матеріали Міжн. наук. - практ. конф. - У 6-ти кн. - Чернівці: “Митець”.- 1996.- Кн. 5. - С. 164-166.

Заскалєта С.Г. Ділова гра як засіб активізації пізнавальної діяльності / за матеріалами вивчення іноземної мови на немовних факультетах/ // Педагогічна освіта: досвід, проблеми, перспективи: Науково-метод. збірник за матеріалами наук. -практ. семінару. - Миколаїв.- 1996.- С. 93-94.

Заскалєта С.Г. Самостійна робота студентів при вивченні іноземної мови як засіб активізації пізнавальної діяльності// Збірник матеріалів доповідей та повідомлень науково-методичної конференції інституту, присвяченої 20-річчю історичного факультету (16 травня 1997 р.) / Ред. кол.: Білюк О.В., Киричук Т.М., Любарська О.М. та ін. - Миколаїв.- 1997. - С. 90-92.

Заскалєта С.Г. Ділова гра при вивченні іноземної мови // Освітні технології в школі та вузі: Зб. статей наук.-практ. конф. - Миколаїв.- 1999. - С. 182-187.

АНОТАЦІЇ

Заскалєта С.Г. Організація самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту (за матеріалами вивчення іноземних мов). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидита педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена проблемі організації самостійної пізнавальної діяльності студентів. Досліджено теоретичні основи проблеми, обгрунтовано сутність, структуру та рівні готовності студента до такої діяльності. Досліджено теоретичні основи проблеми готовності студентів сільськогосподарського інституту до самостійної пізнавальної діяльності на заняттях з іноземної мови.

Проаналізовані інструктивно-методичні матеріали процесу організації самостійної пізнавальної діяльності майбутнього спеціаліста при вивченні іноземної мови. Визначені системоутворюючі фактори організації самостійної пізнавальної діяльності студентів на практичних заняттях з іноземної мови. Визначені критерії-показники і рівні ефективності організації самостійної пізнавальної діяльності студентів на заняттях з іноземної мови. Запропоновано спеціальний курс “Організація самостійної роботи студентів”.

Основні результати дослідження опубліковані у 10 працях і знайшли своє втілення в практиці роботи вищих закладів освіти.

Ключові слова: пізнавальна діяльність, організація, самостійність, активність, сутність і структура, самостійна робота.

Заскалета С.Г. Организация самостоятельной познавательной деятельности студентов сельскохозяйственного института (по материалам изучения иностранных языков). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена проблемам организации самостоятельной познавательной деятельности студентов. Исследованы теоретические основы проблемы, обоснованы сущность, структура и уровни готовности студентов сельскохозяйственного института к данной деятельности.

Проанализированы инструктивно-методические материалы процесса организации самостоятельной познавательной деятельности будущего специалиста при изучении иностранного языка. Определены системообразующие факторы организации познавательной деятельности студентов на практических занятиях по иностранному языку. Предложен специальный курс “Организация самостоятельной работы студентов”.

Процесс организации самостоятельной познавательной деятельности студентов должен носить комплексный характер, а также проходить систематически.

Как показывает наше исследование, организация самостоятельной познавательной деятельности студентов предусматривает постоянное усовершенствование педагогического мастерства преподавателя. Основными направлениями такого усовершенствования нами определены: глубокий всесторонний логический, дидактический, а также психологический анализ учебного материала по иностранному языку; ознакомление с литературными источниками по базовым дисциплинам для студентов сельськохозяйственных институтов; разработка и использование познавательных заданий, деловых игр, заданий и вопросов; комплексное использование технических средств обучения; оценка и анализ результатов организации самостоятельной познавательной деятельности студентов, внесение корректив для её усовершенствования.

Предложенная комплексная организация самостоятельной познавательной деятельности студентов позволяет: обеспечить преемственность аудиторной и внеаудиторной форм самостоятельной работы студентов, активизировать эту работу; максимально освободить преподавателя, что позволяет выделить время для консультаций; дифференцировать и индивидуализировать обучение студентов; научить студентов организовывать собственную познавательную деятельность; более эффективно управлять процессом обучения в целом за счет введения дополнительной прямой и обратной связи.

Не менее важным является выполнение дидактических условий: эффективная организация самостоятельной познавательной деятельности студентов может формироваться на протяжении длительного периода и включать несколько стадий; эффективность организации данного вида деятельности непосредственно зависит от уровня подготовки; владение преподавателями и студентами достаточными знаниями и умениями в организации самостоятельной познавательной деятельности студентов на практических занятиях по иностранному языку.

В результате эксперимента подтвердилась выдвинутая гипотеза о возможности повышения качества знаний по иностранному языку за счет усовершенствования организации самостоятельной познавательной деятельности студентов, повышается эффективность и растет успеваемость студентов экспериментальных групп на занятиях по иностранному языку.

Основные результаты исследования опубликованы в 10 работах и нашли свое практическое применение в практике работы вуза.

Ключевые слова: познавательная деятельность, организация, самостоятельность, активность, сущность и структура, самостоятельная работа.

Zaskaleta S.Gr. Organization of independent cognition activity of students in Agricultural Institute (in the process of foreing languages studing). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree by speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - The Institute of Pedagogics and Psychology of Professional Education of the Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kyiv, 2000.

The research is devoted to the problem of organization of independent cognition activity of students in Agricultural Institute in the process of foreign languages.It is researched the theoretical background of the problem, proves substance, structure and levels of student's readiness for such kind of activity.

It is analyzed instructional methodical materials of this process on Foreign languages classes. The special course “Independent work of students” are suggested.

The main results of this research are published in 10 works and have been put into practice of higher educational establishment.

Key words: cognition activity, organization, independent, activity, substance and structure, independent work.

Размещено на Allbest.ru