Формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

з теми: «Формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності»

13.00.07 - теорія і методика виховання

Салко Володимир Васильович

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтва, м. Київ.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор Миронюк Олена Григорівна, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, кафедра гуманітарних і соціологічних наук, м. Київ.

Офіційні опоненти: - доктор філософських наук, академік Академії педагогічних наук України, Зязюн Іван Андрійович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти, директор;

- кандидат педагогічних наук, професор Обертинська Анелія Петрівна, Державна Академія керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений діяч мистецтв України.

Провідна установа: Миколаївський державний педагогічний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України.

Захист відбудеться 31.10.2000 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 254060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (254060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розіслано 29.09.2000р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

Загальна характеристика роботи

культура педагогічний етичний школяр

Актуальність дослідження. Завдання гуманізації процесу виховання дітей і молоді, що постали як першочергові в сучасних умовах, потребують пошуку фундаментальних підходів до розробки проблеми формування морально-етичної культури особистості.

В Указі президента України “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формуванню здорового способу життя громадян”, який прийнято 27 квітня 1999 року, міститься й положення щодо активізації культурно-просвітницької та виховної роботи серед населення, насамперед, серед дітей і підлітків, через відродження національних свят та обрядів, пропаганду кращих духовних надбань українського народу, підтримку та розвиток традицій, спрямованих на зміцнення української родини; виховання любові до рідної землі, формування демократичного світогляду, самосвідомості та національної гідності громадян України.

Практика свідчить про те, що сучасний виховний процес не забезпечує на достатньому рівні формування морально-етичної культури молодших школярів. У цьому зв'язку художньо-творча дозвіллєва діяльність дітей, що здійснюється в рамках закладів соціально-культурної сфери і позашкільних навчальних закладів освіти (палаців і будинків культури, клубів, палаців і будинків дітей та молоді, центрів культури і дозвілля молоді, художніх студій тощо) має значні можливості у здійсненні формування морально-етичної культури підростаючої особистості. Суттєвим тут є можливість створити емоційно-комфортну атмосферу і спрямувати поведінку дітей у відповідності з гуманістичними виховними цілями.

У даному дослідженні морально-етична культура молодших школярів визначена як певна система механізмів свідомого відтворення набутих знань, уявлень щодо моральних вимог у відповідних вчинках. Як система регуляції поведінки, вона обов'язково передбачає формування моральної свідомості, що забезпечує вільний моральний вибір та конструктивність морально-етичних відносин.

Актуальність проблеми формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності та відсутність комплексних наукових пошуків обумовили вибір теми даного дослідження, визначили його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження входить до плану науково-дослідної роботи Київського національного університету культури і мистецтв і виконувалось у межах наукової комплексної програми досліджень кафедри менеджменту культурно-дозвіллєвої діяльності.

Об'єкт дослідження: процес формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності.

Мета: теоретичне обгрунтування і практична розробка педагогічної технології морально-етичного виховання молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності і її експериментальна перевірка.

Гіпотеза дослідження: ефективне формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності забезпечується організаційно-методичною системою, яка передбачає: активізацію емоційно-чуттєвої сфери вихованців; цілеспрямовану освітньо-виховну роботу з усвідомлення моральних норм і цінностей, вироблення до них позитивного оцінного ставлення; стимулювання відповідної вчинкової активності.

Завдання:

- дати визначення поняття “морально-етична культура” у контексті педагогічних завдань;

- розкрити виховний потенціал художньо-творчої дозвіллєвої діяльності;

- визначити критерії і рівні сформованості морально-етичної культури молодших школярів;

- обгрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності.

Дослідно-експериментальною роботою були охоплені 570 школярів 1-3 класів, що відвідують заклади соціально-культурної сфери і позашкільні навчальні заклади освіти Вінницької, Київської, Житомирської, Одеської, Донецької, Львівської областей, автономної Республіки Крим, а також викладачі, керівники художньо-творчих колективів, батьки.

Формуючий експеримент проводився на базі дитячого клубу-студії “Радосинь” Будинку залізничників м. Козятина Вінницької області. Були визначені експериментальна і контрольна групи, що за особистісними характеристиками відповідали меті і завданням дослідження. Для вихователів-керівників, викладачів і батьків було створено постійно діючий семінар “Школа виховання емоцій і почуттів”.

Дослідження проводилось у 1994 - 1996 роках у три етапи. На першому етапі /1994-1995р./ вивчалась філософська, культурологічна, психологічна, педагогічна література з проблеми; виявлялась міра її розробленості; аналізувався досвід морально-етичного виховання молодших школярів у закладах соціально-культурної сфери і позашкільних навчальних закладах освіти; визначались основні напрямки дослідження; була сформульована робоча дослідницька гіпотеза.

На другому етапі /1995-1996р./ проводився констатуючий експеримент, опрацьовувався дослідницький матеріал з метою проведення формуючого експерименту.

На третьому етапі /1996р./ теоретично обґрунтовувались педагогічні умови формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності, здійснювався формуючий експеримент, спрямований на застосування педагогічної технології морально-етичного виховання учнів 1-3 класів, визначалась ефективність усієї роботи, узагальнювались результати.

Стан наукової розробки проблеми. Морально-етичне виховання особистості привертає увагу дослідників різних галузей науки. Особливий інтерес для нашого дослідження становлять праці філософського спрямування (Т.Г. Аболіна, С.Ф. Анісімов, В.І. Бакштановський, М.М. Бахтін, О.Г. Дробницький), в яких достатньо повно розроблені питання цінностей моралі і культури. Глибоко та послідовно розглядаються етичні аспекти в загальному контексті культурного розвитку особистості у працях О.О. Бодальова, Л.Б. Волченко, О.М. Корніяки та ін.

В сучасній педагогіці і психології значна увага приділена проблемам формування моральної свідомості, самосвідомості дітей та молоді, виявлення їх у соціально значущих вчинках (В.М. Коротов, О.Л. Крупенін, П.А. М'ясоїд, Е.Ш. Натанзон, В.А. Роменець, Н.О. Шевченко, Н.Є. Щуркова).

Чільне місце у роботах Ю.Л. Афанасьєва, І.Д. Беха, І.А. Зязюна, Л.Г. Коваль, А.І. Комарової, О.Г. Миронюк І.Ф. Надольного, В.І. Чепелєва та ін. посідають теми духовного та культурологічного спрямування, що пов'язані з поведінкою та моральною свідомістю індивіда.

Дедалі активніше розробляється комплекс питань з гуманістичного й морального виховання дітей різного віку засобами мистецтва (Ф. Аль-Мувейль, О.А. Бездверна-Хомерікі, О.М. Гавеля, Л.О. Диненкова, Н.А. Кутова). Помітно виділяються роботи М.Г. Іванчук, О.О. Ставицького, в яких автори в процесі експериментальної роботи з дітьми молодшого шкільного віку пропонують оптимальні умови формування моральних почуттів і усвідомлення моральних вимог.

Проте спеціальних досліджень, присвячених питанням формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності, не проводилось.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали праці вчених Ю.Л. Афанасьєва, І.Д. Беха, О.Г. Дробницького, Л.Г. Коваль, А.І. Комарової, Т.І. Левченко, І.П. Манохи, П.А. М'ясоїда, В.Ю. Питюкова, В.А. Роменця.

Джерелознавчою базою дослідження є літературні матеріали: роботи філософського, психолого-педагогічного, соціологічного, культурологічного напрямків, в яких розкриваються головні морально-етичні категорії, принципи, закономірності, подається соціально-психологічний аналіз моральної свідомості та поведінки особистості, висвітлюється гуманістична спрямованість педагогічного процесу.

У роботі використовувались такі методи: педагогічні спостереження, анкетування, інтерв'ю і бесіди з молодшими школярами, їх батьками, з викладачами і керівниками художньо-творчих гуртків, проводились констатуючий та формуючий експеримент, діагностичне тестування.

Наукова новизна дисертації полягає у педагогічно спрямованому уточненні сутності поняття “морально-етична культура молодших школярів”, науковому обгрунтуванні і розробці технології експериментально-виховної роботи з розвитку морально-етичної свідомості і вчинкової активності вихованців у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності, визначенні критеріїв діагностики морально-етичної культури та рівнів її сформованості.

Теоретичне значення дослідження складає теоретичне обґрунтування та розробка педагогічної технології формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності.

Практична значущість дослідження визначається тим, що матеріали і висновки дослідної роботи можуть бути використані у практиці закладів соціально-культурної сфери і позашкільних навчальних закладів освіти, а також у читанні лекцій, проведенні семінарських і практичних занять, підготовці курсових і дипломних робіт у вищих навчальних закладах.

Особистий внесок автора полягає у теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми, безпосередній організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, консультуванні організаторів позашкільної роботи, культурно-освітніх працівників, що брали участь у проведенні експерименту.

Вірогідність і вмотивованість наукових положень, висновків та рекомендацій забезпечується результатами якісної та кількісної обробки одержаних даних, використанням методів дослідження, адекватних поставленим завданям.

Апробація дослідження та його висновків здійснювалась у процесі експериментальної роботи з формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності, на науково-практичних конференціях у містах Донецьку, Житомирі, Києві, Кіровограді, Миколаєві, Одесі, в рамках госпрозрахункових тем науково-дослідного центру і відділу мистецько-естетичних питань культури і народної музичної творчості при Київському національному університеті культури і мистецтва, через публікацію наукових робіт, у яких відображено основні теоретичні і практичні положення дисертації.

На захист виносяться:

- наукове обгрунтування процесу формування морально-етичної культури учнів 1-3 класів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності;

- педагогічна технологія морально-етичного виховання молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності;

- педагогічні умови формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності;

- критерії сформованості морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності.

Публікації: основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 14 публікаціях автора.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (270) та додатків (7). Загальний обсяг дисертації - 222 сторінки, основний зміст викладено на 178 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі розглядається актуальність теми дослідження, визначається ступінь її розробленості; окреслюється мета і завдання дисертаційної роботи, розкриваються її методологічні основи; визначено основні концептуальні положення, що виносяться на захист; представлено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дослідження.

У першому розділі “Теоретичі проблеми формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності” викладено результати теоретичного аналізу проблеми морально-етичної культури, представлені основні принципи й положення, на яких ґрунтується її дослідження.

Визначено, що українознавча модель національного виховання включає систему цінностей, на вищому рівні якої знаходиться моральне виховання (абсолютні цінності). Морально-етична культура вводиться до системи координат значущих якостей особистості і передбачає свідоме відтворення набутих знань, уявлень, уподобань щодо культури та етики поведінки у спілкуванні з конкретною людиною. Як система механізмів регуляції поведінки, морально-етична культура обов'язково включає розвиток моральної свідомості, сприйняття моральних вимог та норм на емоційно-чуттєвому рівні, відповідних моральних дій, культуру спілкування та етикет.

Морально-етичне виховання дітей завжди було важливим елементом виховних традицій українського народу. Ідеал доброї, чесної, благородної людини-громадянина відстоювали в своїх працях І.Величковський, П.Могила, Ф.Прокопович. Проблема формування високих моральних якостей, етичного ставлення до сім'ї, роду, держави, духовності притаманна творчості Г.Сковороди, Т.Шевченка, П.Куліша, І.Котляревського, І.Франка, Лесі Українки, І.Нечуй-Левицького та ін.

Українські демократи ХІХ сторіччя намагались відшукати не тільки витоки моральних норм, але й встановити критерії їх оцінки. Тут моральнісний ідеал втілював у собі уявлення про морально досконалу особистість і норми її поведінки у суспільстві.

Українські вчені М.Костомаров, М.Максимович, О.Потебня, П.Юркевич та ін. звернулися до вивчення народної моральної культури, виділили риси та моральнісні особливості менталітету українського народу, дали їм наукове обгрунтування.

Орієнтація на мораль, традиції народної нормотворчості, настанова на терпимість до звичаїв і духовних цінностей інших народів визначаються В. Антоновичем, М. Драгомановим, М. Грушевським, Ф. Вовком як найхарактерніші риси національного менталітету, що склався в Україні упродовж тисячоліть.

На основі досліджень С.Й. Грици, Н.М. Корнієнка, Т.В. Липової, І.Ф. Ляшенка, О.С. Найдена, О.М. Семашка, І.М. Юдкіна та ін. робиться висновок щодо теперішнього спрямування української національної ментальності, яка, будучи невід'ємною від пізнання інших культур, орієнтується не тільки на духовні цінності рідного народу, а й на усвідомлення спільності та відмінності інтересів різних соціально-етнічних спільностей, які завжди перебувають у стані культурного діалогу між собою.

Визначається, що саме народна педагогіка спроможна прищепити дитині повагу до найвищих цінностей, пам'яті народу, вчить милосердно ставитись до іншої людини, формує здатність до співчуття.

Розгляд теоретичних аспектів формування морально-етичної культури дозволив визначити такі компоненти у її структурі: “культура морально-етичної свідомості”, “культура емоцій і почуттів”, “культура поведінки”. Ці компоненти можна визначити лише умовно, оскільки вони взаємопов'язані між собою й взаємозалежні.

У роботі простежується поступовий процес формування морально-етичної культури дітей молодшого шкільного віку від наслідування норм поведінки, закріплених у вимогах народної педагогіки, сім'ї, родинної школи, творах мистецтва тощо (1 етап) через прийняття емоційно-чуттєвою сферою (2 етап) до здійснення моральнісних вчинків на рівні свідомості (3 етап).

Ми виходимо з того, що характер поетапності формування морально-етичної культури знаходиться у прямій залежності від особистісної характеристики суб'єкту виховання, від стартового рівня його вихованості. Тут значення набуває використання таких основних принципів виховання як природовідповідність, культуровідповідність, суб'єкт-суб'єктна взаємодія.

У дослідженні обгрунтовуються психолого-педагогічні передумови формування морально-етичної культури молодших школярів, розкриваються механізми та закономірності розгортання пізнавально-перетворюючих дій вихованців як основи їх моральнісної діяльності.

Культура поведінки, що має свій морально-етичний аспект, передбачає наявність сформованих вчинкових дій та практичне оволодіння навичками гречної поведінки. За допомогою вчинку особистість виявляє себе суб'єктом власного життя. Відношення “суб'єкт-життя” реалізується через саморозвиток, вчинкову активність.

З позицій діяльнісного підходу вчинкова активність розглядається як багатокомпонентне утворення, що має виявлення на якісно особистісному та поведінковому рівнях. Головною ознакою вчинкової активності є розгортання вчинкової дії з наявністю високого рівня мотивації, свідомості, вольових зусиль, самоаналізу й самооцінки. Відповідно до цього визначаються компоненти вчинкової активності: мотиваційний, орієнтаційний, дійовий, регулятивно-вольовий, оцінно-аналітичний.

У дослідженні визначаються характерні особливості особистісного розвитку дітей молодшого шкільного віку: усвідомлене оволодіння соціальними нормами, проте лише їх зовнішніми формами; сенситивність до правил поведінки та до тих її зразків, які демонструє значущий дорослий (вчитель); відсутність у дитини моралі як інтеріоризованих норм, незважаючи на те, що вона має ідеальні еталони “правильної” і “неправильної” поведінки; формування теоретичного ставлення до дійсності та вміння вчитись; як мотив діяльності першокласника виступає оцінка вчителя (вихователя) сама по собі і тому вона важливіша за власні реальні досягнення; інтенсивне становлення саморегуляції, переважне значення планування, обмірковування дії, а не сам результат.

У цілеспрямованому формуванні морально-етичної культури молодших школярів як головні визначаються такі складові: формування мети морально-етичної дії; визначення засобів здійснення і регуляції морально-етичної поведінки; виховання впевненості у правильності прийнятого рішення; розвиток здатності до виконання поставлених рішень й оцінки своєї поведінки (вчинку); збереження результатів вчинку у своєму індивідуальному досвіді. Опитування 110 школярів Центру дитячої та юнацької творчості Дніпровського району м. Києва дозволило встановити, що визначальним фактором у тому, як себе поводити, для молодших школярів виявилась думка батьків (47%) (ця відповідь зайняла перше місце у числі рангів); на другому - вчителів (31%); на третьому - порада товаришів (17%); тільки 5% респондентів вказали, що знаходять приклади для поведінки у казках, віршах, фільмах, народних піснях тощо.

Серед найважливіших життєвих цінностей діти вибрали такі, як “бути багатим” (39%), “мати хорошу роботу” (18%), “добре навчатись” (16%), “бути гарним” (9%), “бути справедливим” (4%), “бути слухняним” (1,5%). Такі моральні цінності, як доброта, допомога людям, співчуття одержали дуже низький рейтинг у відповідях дітей.

Опитуванням встановлено, що тільки невелика кількість респондентів (2,5%) знайома з правилами поводження у транспорті, у гостині та на вулиці. Низькі показники у відповідях одержані і на питання щодо гречного поводження вдома, в гостині та на вулиці. Діти майже не виявили обізнаності з правилами прийому гостей, мовного етикету, культури рухів.

Понад 60% молодших школярів практично ніколи не замислювались над своєю поведінкою, вчинками, ставленням до інших, 20% - залежно від ситуації, 12% - іноді замислювались, і тільки 7% - звикли аналізувати свої вчинки.

Акцентується увага на розв'язанні таких питань: залучення молодших школярів до моральних цінностей, створення сприятливого морально-етичного простору у виховному процесі, що забезпечує дитині захищеність і психологічний комфорт, надає можливість для продуктивної праці і творчості; посилення морально-етичної дії мистецьких творів різних жанрів; професійний підхід до вихованців.

У другому розділі “Педагогічні умови розвитку морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності” висвітлюються науково-педагогічні та практично-аналітичні засади організації й проведення педагогічного експерименту, перевірено технологію педагогічно-виховного впливу на молодших школярів в умовах художньо-творчої дозвіллєвої діяльності.

У виборі педагогічно-виховних методів, що використовувались у дослідженні, ми виходили з концепції духовності й моральності А.А. Вострикова, розробленої автором на засадах загальної гуманізації особистості. Використано комплексну систему методів виховання-самовиховання, що є найбільш доцільними для організованого процесу суб'єкт-суб'єктної взаємодії. При цьому самовиховання ми розглядаємо на рівні самоудосконалення, що може здійснюватись як інтуїтивний самовплив або за допомогою осмисленої системи прийомів. Головним визначено спрямування виховної дії на саморозвиток дитини.

У дослідженні використані методи: виховного впливу педагога-керівника, виховного впливу групи, самовиховання й самоорганізації, організації художньо-творчої дозвіллєвої діяльності, створення виховних ситуацій.

Побудова виховного процесу грунтувалась на таких положеннях: розвиток дитини залежить від її активності; характер цієї активності визначається суб'єктивно і виявляється через вчинкову дію; педагогічна взаємодія з вихованцем передбачає вироблення у нього позитивного ставлення до соціальних цінностей; увесь процес співтворчості з дитиною повинен проводитись на основі опанування надбаннями сучасної культури і у відповідності до мети виховання. Основною формою роботи стало включення молодших школярів у художньо-творчу діяльність в рамках функціонування дитячого клубу-студії “Радосинь”. Тут діяли секції: театральна, хореографічна, народної музичної творчості.

В процесі проведення формуючого експерименту визначено три рівні морально-етичної культури молодших школярів, що передбачали різний ступінь засвоєння моральних цінностей, починаючи від нижчого, пасивного, й переходячи до вищого, що характеризувався появою ознак морально-етичної свідомості.

Педагогічно-виховна робота, спрямована на формування морально-етичної культури молодших школярів, проходила у декілька етапів.

На першому етапі відбувалось усвідомлення сутнісного змісту різних категорій морально-етичної культури, ознайомлення з моральними цінностями, нормами (за допомогою аналітичного осмислення літератерно-сценічного матеріалу).

На другому етапі на прикладі вчинків окремих героїв, особистісного рольового відтворення їх дій, йшов процес засвоєння цінностей та категорій на емоційно-чуттєвому рівні через усвідомлення і переживання протилежних за характером визначень (справедливо-несправедливо, любов-ненависть, терпимість-нетерпимість, честь-безчестя, краса-потворність, добро-зло та ін.)

На третьому етапі проводилось спостереження за власними діями-вчинками на основі морально-етичних норм та принципів, що були засвоєні в процесі здійснення виховної роботи. У межах діяльності “Академії ввічливості й гречності” діти брали участь у постановці казкових вистав, у яких манери і стиль поведінки окремих персонажів допомагали у засвоєнні різних правил і норм етикету. Це вистави: “Погода вдома” - про поведінку у колі сім'ї, “Привіт від старих чобіт” - про культуру привітання, “Куди йдемо ми з П'ятачком” та “Гості під соусом” - про культуру поводження у гостині та приймання гостей, “Ця чудова вулиця” та “Не треба кричати - ти у лісі” - про поводження на вулиці та на природі, “Слони на телефоні” - про культуру телефонних розмов, “На самоті і серед друзів” - про культуру спілкування з друзями, “Не поливайте Пушкіна варенням” - по культуру читання тощо. Особлива увага приділялась формуванню культури поведінки у молодших школярів, їх практичному опануванню різними видами етикету - мовного, поведінкового, а також вербальних і невербальних форм спілкування. На цьому етапі здійснювався також пошук умов, за якими експериментальна програма виховання мала бути результативною.

Ефективним у дослідженні виявилось використання різних форм спілкування на основі суб'єкт-суб'єктних відносин. Такими формами були:

- “Розкриття” дитини як суб'єкта спілкування. Утворювались спеціальні комфортні умови на засіданнях, заняттях із студійцями.

- “Співучасть” дитини у педагогічно-виховному спілкуванні. Тут впроваджувався принцип взаємодії керівника з дітьми у художньо-творчій роботі.

- “Піднесення” дитини у суб'єкт-суб'єктних відносинах, що передбачало стимулювання ціннісних новоутворень особистості за умови позитивної оцінки, схвалення чи підтримки доброзичливим зверненям до вихованця.

Найбільш ефективними у експериментальній роботі виявились такі прийоми: демонстрація доброзичливості; використання довірливих запитань з метою виявлення зацікавленості до духовного світу дитини, ступеню співчуття й співпереживання стосовно неї; надання допомоги; підтримка оптимістичного настрою; оцінювання, що передбачало певне ставлення до соціальних явищ, до людської діяльності, до поведінки, визначення їх значущості, відповідності нормам і принципам моралі.

Доцільним виявилось використання таких прийомів, як “Я-повідомлення”, “Ти-повідомлення” та “Природні наслідки”.

Усі навчально-виховні завдання в експериментальній роботі носили характер вчинкової дії і розрізнялись за дидактичними цілями, змістовними характеристиками, напрямками засвоєння елементів морально-етичної культури, рівнем самостійності та характером спілкування. Використовувались такі форми роботи, як навчально-тренувальні вправи, сюжетно-рольові ігри, тематичні імпровізації, ігри-фантазії, хореографічні вікторини.

Для спостереження за динамікою морально-етичного розвитку дітей визначені різні індивідуально-типологічні групи: “миролюбні” - з установкою на позитивне вирішення проблем, співробітництво, усвідомлене ставлення до добра і зла; “помірно стримані”, з властивим їм честолюбством, самовпевненістю, орієнтацією на спілкування, встановлення контактів; “агресивні”, зі спрямованістю особистості на задоволення власного “Я”, з виявленням підвищеної роздратованості і бажанням піднести свій статус.

У процесі експериментальної роботи фіксація зрушень у поведінці дітей проходила за допомогою анкети “Мій вибір”, методів групового та монографічного спостереження.

Критеріями ефективності експериментального дослідження були визначені: морально-етична вихованість, морально-етична свідомість, вчинкова активність. Включення емоційно-чуттєвої сфери розглядалось як перехід на вищий рівень морально-етичної свідомості й вихованості.

Ознаками морально-етичної вихованості молодших школярів обрано: спрямованість особистості, схильність до конфліктної поведінки, мотив вчинкової дії, особистісне виявлення вихованців.

Для визначення спрямованості особистості використано орієнтаційну анкету Б. Басса, адаптовану у відповідності з завданнями дослідження. Виявлено такі види спрямованості особистості:

1. Орієнтація на задоволення власного “Я”, на виявлення агресивності, надмірного прагнення підвищити свій статус.

2. Спрямованість на спілкування, на встановлення контактів, орієнтація на повагу друзів, колективу.

3. Усвідомлене ставлення до добра і справедливості, прагнення до встановлення дружніх взаємин, позитивного вирішення проблем, ділового спілкування і досягнення загальної мети.

В процесі проведення експерименту співвідношення кількості дітей, орієнтованих на різні типи спілкування, значно змінилось. Якщо на початку експерименту значна більшість молодших школярів була орієнтована на задоволення власного “Я”, виявляла роздратованість у разі невдач, то, наприкінці роботи, більшість учнів виявили потяг до встановлення справедливості, орієнтувались на мирне розв'язання проблем, на досягнення у спілкуванні спільної мети. У контрольній групі показники суттєво не змінились.

Для вивчення схильності до конфліктної поведінки був використаний тест К. Томаса, адаптований Н.В. Гришиною для аналогічних досліджень. За цією методикою використано двомірну модель регулювання конфліктів на основі двох факторів - кооперації та наполегливості. Виначено 5 позицій щодо подолання конфліктної ситуації - від уникнення й пристосування до співпраці.

Перший зріз, проведений на початку експерименту, виявив неспроможність переважної більшості вихованців розв'язати конфліктну ситуацію без зовнішньої допомоги (72,5%). Наприкінці експериментальної роботи ситуація значно змінилась. Переважна більшість - 57,5% вихованців вже були спроможні подолати конфлікт, дійшовши до компромісу чи співпраці. При цьому засіб співпраці виявився найбільш ефективним, хоча й потребував значно більшого часу для свого втілення.

Діагностика мотивації вчинкової дії здійснювалась за допомогою створення ситуації вибору морально-етичної цінності - норми, ідеалу тощо. Результатом вибору мала стати вчинкова дія. Дослідження виявило, що під впливом експериментальної роботи сталися значні зміни у мотивації вчинкової дії. Так, найвища морально-етична позиція мотиву вчинкової дії - “Мені здалося, що так буде найсправедливіше, краще для всіх”, перейшла з шостого місця (до експерименту) на друге (після експерименту). Позиція “Мені просто хотілося, не знаю, чому”, яка одержала перше рангове місце до експерименту, стала, навпаки, набагато менш привабливою під впливом виховної програми і одержала наприкінці тільки 5-те місце.

За ознакою особистісного виявлення учнів після проведення експерименту зафіксоване зрушення у виявленні елементів інтелекту, творчих досягнень, здатності до самокерування своєю поведінкою. Значно покращились показники прояву елементів інтелекту та творчих досягнень, здатності до самокерування своєю поведінкою у експериментальній групі. Кількість учасників, що належали до нижчого рівня, значно зменшилась (з 47,5% на початку, до 25,5% - наприкінці екперименту); кількість дітей, що за проявом особистісних якостей належали до вищого рівня, значно збільшилась (від 7,5% на початку до 30,0% наприкінці експерименту). Зміни у морально-етичній свідомості були виявлені за допомогою обчислювання загального коефіцієнту сформованості (К_СМЕС), що виступав показником ступеня усвідомленості дитиною певних цінностей, запропонованих їй. Так, за групою цінностей “ставлення до людей”, К_СМЕС дорівнював 0,55 (до експ.) і 0,86 (накінець роботи); за критерієм “ставлення до культури спілкування” були одержані чисельні показники 0,52 (до експ.) і 0,92 (після експ.); за цінністю, що відбиває “ставлення до виявлення почуттів” К_СМЕС визначається як 0,48 (до експ.) і 0,72 (після експ.).

Під впливом експериментальної програми сталися суттєві зміни у виявленні різних ознак вчинкової активності. Зменшилась кількість учасників з низьким рівнем вчинкової активності у експериментальній групі (з 72,0% до 32,5%); частина учнів значно розвинулась і перейшла до групи середнього рівня (22,5% до експерименту і 37,5% після його здійснення). В той же час учасники з середнім рівнем вчинкової активності піднялись на вищий рівень (5,0% - до початку роботи і 30,0% - після експерименту). У контрольній групі значних зрушень у співвідношенні рівнів вчинкової активності не виявлено.

За всіма критеріями перевірки роботи доведена ефективність експериментальної програми формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності.

У висновках узагальнюються основні підсумки дослідження, формулюються рекомендації, пропонуються подальші напрямки у вивченні цієї проблеми.

Експериментальне дослідження виявило педагогічні умови підвищення ефективності процесу морально-етичного виховання молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності. Головними з них є:

- визнання пріоритету національної культури і народної педагогіки України у змісті програми виховання;

- принципи гуманістичної педагогіки, що базуються на розумінні виховного процесу як суб'єкт-суб'єктної взаємодії вихователя й вихованця;

- застосування елементів педагогічної технології з орієнтацією на системний та діяльнісний підходи;

- використання системи педагогічно-виховних факторів-стимулів, які сприяють підвищенню вчинкової активності молодшого школяра у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності;

- створення психологічно-комфортних умов для розвитку особистості й художньо-творчих здібностей молодшого школяра;

- застосування виховної вимоги, що виконує функції залучення дитини до діяльності і прояву особистості на рівні сучасної морально-етичної культури;

- залучення до різних видів художньо-творчої дозвіллєвої діяльності (ігрової, виконавської, навчально-творчої) й трансформація цієї діяльності у систему вчинкових дій, спрямованих на засвоєння моральних норм та вимог, правил гречної поведінки;

- створення ситуацій, які у реальній чи казковій (сценічній формі) знайомлять дітей з правилами поведінки, з культурою спілкування;

- використання в організації процесу формування морально-етичної культури молодших школярів методів і прийомів розвитку вчинкової активності.

Складність і багатоаспектність проблеми, яку ми досліджували, не вичерпується цією роботою. Подальший науковий пошук доцільно спрямувати на дослідження проблем, пов'язаних з вивченням механізмів взаємодії школи із закладами соціально-культурної сфери і позашкільними навчальними закладами освіти у вирішенні завдань морально-етичної освіти і виховання, підготовки майбутніх спеціалістів до роботи з дітьми в організації соціально цінного і раціонального дозвілля.

Основні положення та результати дослідження відображено в таких публікаціях

1. Використання народних казок у формуванні мораль-но-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності /Соціалізація особистості: Зб. на-ук. праць.- К., НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000. Вип.2.- С.244-254.

2. Сучасний стан формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності /Соціалізація особистості: Зб. наук. праць.- К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2000. Вип.1.- С.238-253.

3. Художньо-творча діяльність як фактор розвитку морально-етичної культури молодших школярів /Проблеми загальної і професійної педагогіки: Зб. наук. праць //Проблеми сучасного мистецтва і культури.- Харків: Книж. видавн. “Каравела”, 2000.- С.215-223.

4. До проблеми розвитку морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності //Питання культури півдня України в світовому аспекті сьогодення. Вип.1.- Миколаїв: МП “Можливості Кіммерії”, 1998.- С.74-81.

5. Естетичне виховання дітей молодшого шкільного віку засобами духовної музики /Питання культурології: Міжвідомчий збірник наукових статей. Вип. 15.- К.: КДУ культури та мистецтва, 1997.- С.110-113.

6. Естетичне виховання школярів засобами бальної хореографії /У зб.: Відродження і розвиток культури України: проблеми історії, теорії і практики: Всеукраїнська наукова конференція.- К.: КДІК, 1993.- С.73-75.

7. К вопросу о формировании нравственных качеств у молодежи /В сб.: Актуальные проблемы подготовки кадров в области искусства и культуры в свете перестройки высшего и среднего специального образования: Респ. науч. практ. конф.: Тезисы докладов.- Николаев, 1988.- С.127-129.

8. Культурно-дозвіллєва діяльність у сис-темі виховної роботи зі школярами /Художня культура, проблеми, перспективи: Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції.- К.: КДІК, 1995.- С.43-49.

9. Мистецтво та духовний розвиток особистості /Питання культурології: Міжвідомчий збірник наукових статей. Вип. 15.- К.: КДУ культури та мистецтва, 1997.- С.135-137.

10. Психолого-педагогічні передумови формування морально-етичної культури молодших школярів.- К.: Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”, 1999.- Т.14.- С.359-365.

11. Розвиток особистості молодшого школяра в умовах виховання морально-етичної культури у позашкільній роботі.- К.: Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”, 1999.- Т.16.- С.521-542.

12. Роль бальной хореографии в воспита-нии культуры поведения школьников /Роль искусства в воспитании творческой личности: Тезисы докладов и выступлений.- Кировоград: пединститут им. А.С.Пушкина, 1990.- С.80-81.

13. Теоретичні основи формування морально-етичної культури молодших школярів у культурно-дозвіллєвій діяльності.- Питання культури півдня України: Наукові записки МФ КНУКіМ з проблем культурології.- Миколаїв, 1998.- С.40-48.

14. Художнє виховання школярів в умовах культурно-спортивних комплексів /Культурно-освітня робота: Респ. міжвід. зб.- К.: Мистецтво, 1989.- С.88-95.

Анотація

Салко В.В. Формування морально-етичної культури молодших школярів у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2000.

На основі аналізу методологічних підходів до проблеми дослідження дано визначення поняття морально-етичної культури у контексті педагогічних завдань, обгрунтовані психолого-педагогічні передумови її формування у молодших школярів, здійснена розробка технології експериментально-виховної роботи, простежуються особливості впливу та ефективність такої технології на розвиток морально-етичної свідомості і вчинкової активності вихованців у художньо-творчій дозвіллєвій діяльності.

Ключові слова: морально-етична культура, морально-етична свідомість, вчинкова активність.

Аннотация

Салко В.В. Формирование морально-этической культуры младших школьников в условиях художественно-творческой досуговой деятельности.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2000.

В диссертации исследуется проблема формирования морально-этической культуры младших школьников в художественно-творческой досуговой деятельности. На основе анализа методологических подходов к проблеме исследования дается определение понятия морально-этической культуры, обосновываются психолого-педагогические предпосылки ее формирования у младших школьников.

В соответствии с целью и гипотезой исследования разработана организационно-методическая система воспитательной работы, предусматривающая активизацию эмоционально-чувственной сферы воспитанников, осознанное отношение к нравственным нормам и принципам, выработки у детей оценочного отношения к нравственным ценностям, стимулирование поведенческой активности.

Обучающие воспитательные задания в экспериментальной работе предусматривали использование ситуации действия-поступка, отличались постановкой различных дидактических целей, содержательными характеристиками, уровнем усвоения элементов морально-этической культуры, самостоятельностью, характером общения.

В работе предложен поэтапный подход к формированию морально-этической культуры младших школьников, который включал: осознание сущности различных категорий морально-этической культуры; усвоение ценностей на эмоционально-чувственном уровне, противоположных по своему характеру (справедливость-несправедливость, любовь-ненависть, терпимость-нетерпимость, честность-нечестность, красота-уродство, добро-зло и др.); личное участие в практическом овладении различными видами этикета - языкового, поведенческого, а также вербальных и невербальных форм общения.

В качестве критериев сформированности морально-этической культуры у младших школьников были выбраны: морально-этическая воспитанность, морально-этическое сознание, активность действия-поступка. Включенность эмоционально-чувственной сферы рассматривалось как переход на высший уровень морально-этического сознания и воспитанности.

В исследовании выделены различные индивидуально-типологические группы: “миролюбивые” с установкой на положительное разрешение проблем, предрасположенностью к сотрудничеству, осознанному отношению к добру и злу; “умеренно сдержанные”, которым свойственны такие черты характера, как честолюбие, самоуверенность, ориентация на общение, установление контактов; “агрессивные”, с направленностью личности на удовлетворение собственного “Я”, с выявлением повышенной раздражительности и желанием повысить свой статус.

Исследованием установлено, что под воздействием экспериментальной работы изменилось количественное соотношеное детей, ориентированных на разные типы общения. Значительно возросло количество учеников с направленностью на сотрудничество, достижение общей цели в совместных действиях, с установкой на справедливость и добро.

Исследованием установлены и экспериментально подтверждены педагогические условия повышения эфективности процесса формирования морально-этичесой культуры младших школьников в художественно-творческой досуговой деятельности.

Ключевые слова: морально-этическая культура, морально-этическое сознание, активность поступка.

Summary

Salko V.V. Formation of the moral-ethic culture for junior school-pupils under the condition of art-creative leisure.- Manuscript.

The thesis for a degree of a candidate of pedagogic sciences by speciality 13.00.07 - Theory and methodics of education. Institute of Upbringing Problems. Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

On the basis of analysis of the methodological approaches to the research problems, an essence of moral-ethic culture concept has been defined, the psychologic-pedagogic premises of itis formation for junior school-pupils are grounded, the development of experimental-educatory work technology has been done, the features of influence on, and efficiency of such a technology on a pupils moral-ethic consciousness, and behoviour activity under the art-creative leisure.

Key words: moral-ethic culture, moral-ethic conscionsness, behaviour activity.

Размещено на Allbest.ru