Розвиток пізнавальної самостійності курсантів-прикордонників з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей

Размещено на http://www.allbest.ru/

[??????? ?????]

Академія Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького

Боровик Людмила Володимирівна

Розвиток пізнавальної самостійності курсантів-прикордонників з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей

Спеціальність 20.02.02 - Військова педагогіка та психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький - 1998



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, Державний Комітет у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, доцент, Томчук Михайло Іванович, кафедра психології Вінницького державного педагогічного університету, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент, Савчин Мирослав Васильович, кафедра психології Дрогобицького державного педагогічного інституту, завідувач кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент, Дуткевич Тетяна Вікторівна, кафедра психології Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету, завідувач кафедри.

Провідна установа: Київський військовий гуманітарний інститут, кафедра соціальної та військової психології, Міністерство оборони України, м. Київ.

Захист відбудеться “24“грудня 1998 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Академії Прикодонних військ України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 280003, м.Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (280003, м. Хмельницький - 3, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розісланий “ 9 “ вересня 1998р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат військових наук, професор В.С. Бастрічев.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розбудова України як економічно сильної, цивілізованої європейської держави можлива за умови забезпечення її територіальної цілісності і незалежності. На етапі кардинальних соціально-економічних перетворень в усіх сферах суспільного життя формування висококваліфікованих офіцерів Прикордонних військ України (ПВУ), здатних до творчої праці, є першочерговим завданням Академії Прикордонних військ України (АПВУ).

Як свідчить практика навчання курсантів, рівень засвоєння ними системи професійних знань та навичок на сьогодні є недостатнім. Це обумовлюється низкою об'єктивних і суб'єктивних причин. Саме тому вивчення їх та врахування індивідуально-психологічних особливостей курсантів у процесі навчання є актуальною проблемою.

Розвиток пізнавальної самостійності - проблема складна і багато-гранна. У психологічному аспекті вона у певній мірі представлена у працях І.Д. Беха, Л.С. Виготського, В.В. Давидова, О.М. Леонтьєва, С.Д. Максименка, О.М. Матюшкіна, Н.В. Чепелєвої, та ін. Ряд авторів (Б.П. Єсіпов, В.К. Буряк та ін.) у своїх дослідженнях розглядають самостійність як абстрактне поняття, не виходячи за межі розуміння власне пізнавальної самостійності як риси особистості, що необхідна для активного творчого оволодіння новими знаннями у незвичних, екстремальних умовах, які характерні для служби в ПВУ. Нами встановлено, що випускники АПВУ не в достатній мірі володіють вміннями і навичками самостійного здобуття професійних знань, зокрема із курсу математики. Окремі вчені (Т.І. Шамова, П.І. Підкасистий та ін.) розглядають пізнавальну самостійність як таку, що складається з мотиваційного (М), змістовно-операційного (Z) та емоційно-вольового (Е) компонентів, що добре, на нашу думку, узгоджується з науковим уявленням про психологічну структуру особистості.

Практика підготовки курсантів в АПВУ свідчить, що однією з найбільш актуальних проблем на сьогодні є розвиток пізнавальної самостійності курсантів молодших курсів на заняттях з математики. У багатьох з них пізнавальна активність спрямована, перш за все, на оволодіння власне знаннями, а не способами їх отримання; операційна сторона пізнавальної самостійності курсантів сформована недостатньо.

Все це підтверджує необхідність пошуку шляхів цілеспрямованого формування пізнавальної самостійності курсантів АПВУ з перших днів їх навчання. Досягнення цієї мети можливе за умови глибокого теоретико-експериментального аналізу сутності цього процесу. На превеликий жаль, до сьогодні теоретично не розроблена та експериментально не перевірена модель формування пізнавальної самостійності курсантів військових навчальних закладів. Реалізація останнього дала б можливість більш цілеспрямовано здійснювати, з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей курсантів, управління процесом навчання та забезпечувати якісний рівень підготовки сучасних військових спеціалістів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових робіт Академії Прикордонних військ України і планом науково-дослідних робіт НДЦ ПВУ за шифром 298-0039К “Анкета-К” - “Методика та програмне забезпечення проведення анкетного тестування кандидатів на проходження служби за контрактом”.

Об'єкт дослідження - пізнавальна самостійність курсантів АПВУ у процесі вивчення курсу математики.

Предмет дослідження - психологічні механізми і умови розвитку пізнавальної самостійності курсантів молодших курсів у процесі вивчення курсу математики.

Мета дослідження полягає у вивченні психологічних механізмів та умов, у розробці психолого-педагогічних засобів розвитку пізнавальної самостійності курсантів з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей.

Гіпотеза дослідження. Оптимізація пізнавальної самостійності курсантів-прикордонників в процесі вивчення курсу математики шляхом врахування їх індивідуально-психологічних особливостей позитивно позначиться на пізнавальній активності, успішності, а у кінцевому результаті на рівні розвитку особистості майбутнього офіцера-прикордонника.

Виходячи з мети, предмету і гіпотези були сформульовані наступні задачі дослідження:

1) провести аналіз психолого-педагогічної літератури, вузівської практики з проблеми розвитку пізнавальної самостійності особистості у процесі навчання математиці;

2) узагальнити результати теоретико-експериментальних досліджень з проблеми пізнавальної самостійності особистості, побудувати її модель;

3) виявити умови, психологічні механізми розвитку та обґрунтувати основні напрямки удосконалення пізнавальної самостійності курсантів у процесі вивчення курсу вищої математики;

4) розробити методику формування пізнавальної самостійності майбутніх офіцерів з урахуванням рівнів розвитку їх мотиваційного, змістовно-операційного та емоційно-вольового компонентів;

5) експериментально перевірити ефективність впливу на розвиток пізнавальної самостійності особистості авторської методики навчання математиці курсантів АПВУ, розробити відповідні навчально-методичні рекомендації.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених задач, досягнення мети, перевірки гіпотези застосовувався комплекс методів дослідження:

- теоретичне дослідження (аналіз, порівняння та узагальнення теоретичних положень, ефективності впливу на пізнавальну самостійність особистості навчальних програм, підручників, методик, тощо);

- констатуюче дослідження (спостереження, опитування, анкетування, метод експертних оцінок, метод незалежних характеристик, ін.);

- формуючий психолого-педагогічний експеримент;

- методи математичної статистики та обробки результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- подальший розвиток набули поняття “пізнавальна самостійність”, “структура пізнавальної самостійності особистості”;

- питання розвитку пізнавальної самостійності розв'язується автором на основі диференційованого підходу, з урахуванням домінування у структурі кожного індивіда одного з трьох компонентів пізнавальної самостійності: мотиваційного, змістовно-операційного, емоційно-вольового;

- удосконалені концептуальні положення, що поглиблюють розуміння психологічної сутності пізнавальної самостійності особистості;

- вперше розроблена модель розвитку пізнавальної самостійності особистості;

- подальший розвиток отримали психолого-педагогічні механізми, умови та засоби організації оптимального функціонування цієї моделі в процесі навчання курсантів математиці.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що:

- розроблено методичні рекомендації щодо викладання тем “Диференціальні рівняння”, “Теорія границь”;

- підготовлено навчально-методичні посібники “Диференціальне числення. Ряди”, “Методичні рекомендації для підготовки курсантів до екзамену з вищої математики”;

- запропоновано дидактичне забезпечення викладання теми “Векторна алгебра” на основі розробленої автором методики удосконалення пізнавальної самостійності особистості;

- розроблено і впроваджено у науково-дослідній роботі НДЦ ПВУ за шифром 298-0039К “Анкета-К” - “Методика та програмне забезпечення проведення анкетного тестування кандидатів на проходження служби за контрактом” - методику визначення мотивації вибору професії та психодіагностики рівня розвитку пізнавальної самостійності.

Результати дослідження впроваджено у навчальному процесі Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького, у роботі науково-дослідного центру ПВУ.

Вірогідність результатів дослідження була забезпечена теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів, що відповідають меті і завданням дослідження; результатами дослідної перевірки теоретичних положень у психолого-педагогічному експерименті; поєднанням кількісного і якісного аналізів отриманих емпіричних даних; коректним використанням методів математичної статистики.

Особистий внесок автора.

У статті“Аналіз компонентного складу когнітивної самостійності”, яка опублікована у співавторстві, особистим внеском автора є: аналіз стану проблеми розвитку пізнавальної самостійності особистості, її мотиваційного, змістовно-операційного і емоційно-вольового компонентів.

Апробація роботи здійснювалась шляхом публікації основних наукових результатів та обговорень виступів дисертантки на науково-практичних конференціях “Проблеми підвищення військово-прикладної спрямованості викладання загальнонаукових дисциплін” (Хмельницький, 1996), “Дослідження динамічних процесів у військово-інженерних конструкціях” (Хмельницький, 1997), на міжнародній конференції “Науково-теоретичні, методичні засади конструювання змісту професійної освіти” ( Вінниця, 1998).

Публікації. Основний зміст дисертації та результатів досліджень опублікований у 6 наукових роботах.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Текст роботи викладено на 158 сторінках, робота містить 10 таблиць, 38 рисунків, 4 графіки, бібліографія містить 219 найменувань.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

пізнавальний самостійність математика навчання

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи.

У першому розділі - “Розвиток пізнавальної самостійності особистості як наукова проблема” - відображено стан дослідження даної проблеми вітчизняними та зарубіжними психологами і педагогами, обґрунтовано поняття “пізнавальна самостійність особистості”.

Дослідженням даної проблеми займались науковці Д.В. Іщенко, О.А. Вальчук, С.С. Григорук, С.М. Ткаченко, ін. На превеликий жаль, до сьогодні структура пізнавальної самостійності особистості розкривається вченими більше з позиції педагогічної, ніж психологічної науки. Саме тому, на нашу думку, психологічна структура пізнавальної самостійності особистості може бути представлена у вигляді схеми (Рис. 1).

Рис. 1 - Структура пізнавальної самостійності особистості

На основі потреби у самостійній пізнавальній активності в особистості формується її мета і мотиви. Успішність самостійної пізнавальної діяльності (дій, операцій тощо) у значній мірі детермінується наявним попереднім досвідом особистості: знаннями, вміннями, її озброєністю методами, способами, засобами самостійного пізнання. Результативність самостійної пізнавальної діяльності детермінується також рівнем розвитку емоційно-вольової сфери особистості.

Психолого-педагогічний аналіз проблеми засвідчує, що дещо краще вивчені особливості пізнавальної самостійності особистості в умовах її навчання в середній загальноосвітній, професійній школі. Значно менше подібних досліджень у вищих і тим більше у вищих військових навчальних закладах. Це зумовило необхідність вивчення цієї проблеми в умовах навчальної діяльності курсантів АПВУ.

На процес розвитку пізнавальної самостійності особистості є різні погляди: через організацію самостійних робіт, підбір і розв'язування навчальних задач ( Е.Я. Голант, В.К. Майборода, Б. П. Єсіпов, М. Н. Скаткін та ін.); через формування прийомів пізнавальної діяльності (Н.А. Менчинська, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін); через використання узагальнених знань, що складають орієнтовну основу діяльності (П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна); через навчання елементів методологічних знань (І.Я. Лернер, П.І. Підкасистий); через розвиток самоконтролю навчальної діяльності (Л.І. Рувінський).

У роботі пізнавальна самостійність розглядається як складна властивість особистості, яку можна представити у вигляді таких трьох взаємопов'язаних компонентів: мотиваційного, змістовно-операційного, емоційно-вольового.

Мотивація пізнавальної самостійності складна. Її мотиви тісно між собою взаємопов'язані. На кожному етапі професійного становлення курсантів змінюється їх вагомість, трансформується структура провідних та другорядних мотивів. Нами встановлено, що мотивами пізнавальної самостійності є: моральні, соціальні, пізнавальні, естетичні, творчі, матеріальні, престижні, ін.

Одними з найвагоміших мотивів оволодіння військовою справою є мотиви професійного становлення, самовдосконалення особистості (М.І. Томчук, О.Д. Сафін). Вони визначаються сполученням інтересу до професії з інтересом до навчальних предметів, до саморозвитку особистості у процесі учіння.

За результатами дослідження нами встановлено, що в мотиваційному компоненті пізнавальної самостійності особистості можна виділити три різні групи мотивів: - мотиви, що пов'язані з різними соціальними взаємодіями курсанта з іншими людьми; - мотиви, пов'язані зі змістом учбової дисципліни і процесом її засвоєння; - мотиви, що пов'язані із змістом навчальної дисципліни, процесом її засвоєння, і, які передбачають елементи творчості і самоосвіти. Оскільки курсанти з рівнем розвитку мотиваційного компоненту М3 зустрічаються рідко, тому у подальшому ми будемо розглядати лише два перших рівні розвитку останнього.

Мотиваційна сфера учбової діяльності курсанта впливає не тільки на емоційний, пізнавальний, інтелектуальний розвиток особистості, але й на формування, виховання його як офіцера, фахівця, який розуміє суспільну значущість своєї майбутньої професії.

Другий компонент пізнавальної самостійності курсантів охоплює систему провідних знань і навичок навчально-пізнавальної діяльності, які визначають вміння юнаків самостійно оволодівати новими знаннями і способами навчальної діяльності. Показником сформованості змістовної сторони пізнавальної самостійності є усвідомлення курсантами факту засвоєння системи знань. Показником же сформованості операційної сторони пізнавальної самостійності є вміння виділяти головне, самостійно планувати свою навчально-пізнавальну діяльність і здійснювати її самоконтроль. За цим показником ми характеризуємо рівні розвитку змістовно-операційного компоненту наступним чином:

- цей рівень розвитку змістовно-операційного компоненту властивий курсантам, які знають основні теореми і означення курсу, вміють розв'язувати стандартні задачі, при відповідях допускають порушення логічної послідовності викладу, не можуть виділити головного в своїй навчально-пізнавальній діяльності. Планування здійснюють без чітко поставленої мети. Самоконтроль застосовують не завжди;

- характеризується тим, що курсанти з таким рівнем сформованості змістовно-операційного компоненту, вірно застосовують теоретичні положення при розв'язуванні задач, не допускають істотних неточностей; вміють пов'язувати теорію із практикою. Виділяють головне у наступній навчально-пізнавальній діяльності і на цій основі формулюють мету, прагнуть її урахувати при самоконтролі, але не завжди враховують специфіку матеріалу, який вивчається;

- характеризується тим, що курсанти з таким рівнем розвитку змістовно-операційного компоненту, глибоко і міцно засвоїли у повному обсязі програмний матеріал, чітко формулюють основні означення та теореми, не відчувають труднощів при доведенні тверджень, уміють заперечувати їх. Чітко виділяють головне у наступній навчально-пізнавальній діяльності та у відповідності з цим ставлять мету цієї діяльності. З урахуванням цілей і задач складають повний план роботи, здійснюють самоконтроль у відповідності з метою та завданнями роботи.

В основі емоційно-вольового компоненту пізнавальної самостійності лежить готовність особистості до здійснення вольового зусилля по подоланню труднощів у пізнавальному процесі і реалізація вольового зусилля в учбовій дії.

Сучасний рівень розробки проблем вольового розвитку особистості, зокрема, вольових зусиль у пізнанні дозволяє, на нашу думку, в якості показників, що найбільш чітко проявляються в навчально-пізнавальній діяльності курсанта виділити ступінь систематичності, напруженості роботи на заняттях, прагнення до завершення усіх видів пізнавальної діяльності.

Зміна умов навчально-пізнавальної діяльності у вузі, а саме, відсутність постійного контролю з боку викладача, створюють у першо-курсників, навіть з достатньо розвиненими пізнавальними мотивами, ілюзію свободи та необов'язковості систематичної напруженої навчальної праці. Це закладає передумови відставання у розвитку вольового компоненту пізнавальної самостійності майбутніх офіцерів-прикордонників. Для того, щоб уникнути цього, необхідно організувати систематичне виконання курсантами самостійних завдань, створивши певну установку на термін їх завершення. У роботі сформульовані наступні рівні розвитку емоційно - вольового компоненту пізнавальної самостійності:

- рівень розвитку емоційно-вольового компоненту, що властивий курсантам, у яких вольові зусилля по подоланню пізнавальних труднощів виявляються слабко; на заняттях з математики вони часто розслаблюються, не прагнуть довести розв'язування задачі до логічного завершення, не проявляють систематичності у самостійній роботі;

- характеризується тим, що на заняттях з математики курсанти працюють напружено, часто виходять за межі навчальної ситуації, самостійно складаючи задачі та розв'язуючи завдання підвищеної складності за власною ініціативою, однак, при серйозних труднощах відступають;

- характеризується тим, що вольові зусилля курсанта виявляються в усіх видах навчально-пізнавальної діяльності: на заняттях він працює напружено на протязі всього часу, систематично доводить справу до завершення.

У подальшому будемо розглядати лише перші два рівні емоційно - вольового компоненту та , оскільки саме ці рівні, як виявлено автором, притаманні більшості курсантів молодших курсів.

Покомпонентний аналіз складу пізнавальної самостійності дозволив зробити висновок про те, що кожен компонент виконує певну функцію: мотиваційний - є спонукальною основою самостійної навчально-пізнавальної діяльності; змістовно-операційний - створює базу для її реалізації; емоційно-вольовий - забезпечує самостійне досягнення мети, її завершення. Для удосконалення пізнавальної самостійності особистості потрібно створювати певні умови для розвитку її складових з урахуванням домінування у розвитку кожного індивіда тих чи інших особистісних компонент.

Індивідуальні відмінності у навчальних здібностях курсантів викликають необхідність диференційованого підходу до організації процесу їх навчання і самостійної роботи. У свою чергу реалізація подібного підходу передбачає виділення певних рівнів пізнавальної самостійності юнаків.

Ми представляємо пізнавальну самостійність, як систему, всі компоненти якої взаємопов'язані та взаємообумовлені. Модель пізнавальної самостійності можна представити у вигляді об'єкту який дозволяє враховувати всі вищевказані компоненти.

За рівнем сформованості компонентів пізнавальної самостійності нами виділено 12 комбінацій об'єкту []. Графічною інтерпретацією моделі пізнавальної самостійності може бути паралелепіпед, ребра якого є характеристиками відповідних компонентів. Виділена модель пізнавальної самостійності курсантів дає можливість більш продумано, цілеспрямовано впливати на процес її удосконалення з врахуванням індивідуального і диференційованого підходу до її розвитку. У роботі проведено аналіз усіх виділених об'єктів пізнавальної самостійності і представлено графічні структури кожного об'єкту.

Запропонована модель дозволяє суттєво узагальнити, згрупувати всю індивідуальну різноманітність пізнавальної самостійності курсантів і звести її до певних типів об'єктів, з якими значно простіше проводити психолого-педагогічний аналіз та реалізувати диференційований підхід до розвитку пізнавальної самостійності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення ними курсу вищої математики.

У другому розділі - “Теоретичні аспекти розвитку пізнавальної самостійності курсантів-прикордонників” розглядаються і обґрунтовуються основні напрямки розвитку пізнавальної самостійності курсантів АПВУ.

Модель пізнавальної самостійності дозволила виділити теоретичні аспекти реалізації диференційованого підходу до її розвитку. Модель розвитку пізнавальної самостійності особистості дозволяє на практиці здійснити послідовний динамічний перехід в її розвитку від низьких рівнів до більш високих (рис. 2).

Рис. 2 - Схема послідовного переходу від низьких рівнів розвитку пізнавальної самостійності особистості до більш високих

Функціонування моделі пізнавальної самостійності може відбуватись у трьох напрямках: перший характеризується домінуючою зміною рівня сформованості мотиваційного компоненту; другий - зміною змістовно-операційного; третій - емоційно-вольового компонентів.

Зупинимось більш детально на методичних аспектах розвитку пізнавальної самостійності курсантів АПВУ за кожним із вищезазначених напрямків.

Стержневим компонентом пізнавальної діяльності є спрямованість особистості, в основі якої лежить пізнавальна мотивація. Відомо, що від ступеня зацікавленості навчальним предметом залежить рівень уваги курсантів на заняттях, їх активність, критичність розуму, креативність.

Тому перший напрямок розвитку пізнавальної самостійності можна представити за допомогою схеми:

.

Здійснення кожного етапу перетворень передбачає підйом курсантів на значно вищий рівень розвитку пізнавальної самостійності. Оскільки юнаки з пізнавальною самостійністю [] інертні, то на першому етапі важливо реалізувати міжпредметні зв'язки, які привернуть увагу курсантів до математики. Їм пропонуються завдання, розв'язання яких не потребує глибоких теоретичних знань, але дозволяє викликати почуття впевненості у своїх силах, бажання їх розв'язувати і цим підтримувати позитивні мотиви, які виникають у курсантів.

Логіка подальшого розвитку пізнавальної самостійності у вказаному напрямку, передбачає підвищення рівня змістовно-операційного компоненту, який потребує більш глибоких знань. Цьому сприятиме розв'язування змістовних, більш складних задач. Курсанти з пізнавальною самостійністю [M2Z2E1], як правило, песимісти. Вони невисокої думки про результати своєї діяльності. Тому наступний етап нашої схеми передбачає підвищення рівня розвитку емоційно-вольового компоненту. Велика роль на даному етапі відводиться розвитку почуття впевненості, віри в свої сили. Курсантам, пізнавальна самостійність яких відповідає об'єкту [], потрібно давати певний підбір задач, який сприяв би підвищенню рівня змістовно-операційного компоненту, поглиблював би їх знання, розвивав математичні вміння та навички. Другий напрямок розвитку пізнавальної самостійності курсантів визначається зростанням рівня сформованості змістовно-операційного компоненту. Даний напрямок представлений наступною схемою:



.

Змістовний компонент включає в себе володіння методами розумової діяльності. На першому етапі цього напрямку курсантам даються завдання на повторення теоретичних аспектів теми, що вивчається, тобто те, що відомо їм з шкільного курсу математики. При цьому потрібно організувати сумісну роботу курсантів і викладача на занятті. Одним з показників сформованості змістовно-операційного компоненту є вміння працювати з літературою, з конспектами лекцій, вміння складати задачі, вміння виділяти головне і саме цьому потрібно навчати юнаків. На другому етапі цього напрямку йде подальше підвищення рівня змістовно-операційного компонента, тобто []. Курсанти з такою пізнавальною самостійністю зустрічаються досить рідко. Це обдаровані люди, які навіть не виявляючи великих вольових зусиль, справляються з навчальним матеріалом. Однак, якщо навіть у талановитих людей не виховані терпіння у навчанні, наполегливість і цілеспрямованість, то вони, за звичай, не можуть себе реалізувати. Важлива задача - підтримати такого курсанта в більшій мірі, ніж інших, розвивати в нього інтерес і бажання вчитися. На наступному етапі відбувається перехід від пізнавальної самостійності [] до []. Завдання у цьому випадку потрібно підбирати таким чином, щоб вони поглиблювали у курсантів прагнення знаходити практичне застосування розглянутих фактів в математиці, у спеціальних дисциплінах, формували негативне ставлення до механічного заучування курсу математики. Тут відводиться велика роль проблемному навчанню, яке сприяє розвитку інтересу до матеріалу, пізнавальних потреб. Інформація, що викликає інтерес, перепрацьовується за допомогою мислення і емоцій. Тому наступний крок у нашій схемі - підвищення рівня розвитку емоційно-вольового компоненту, тобто перехід від об'єкту [] до об'єкту []. Емоційні переживання, почуття інколи виступають у ролі мотиву, і у людини виникає потреба в певній діяльності. Якщо розв'язання задачі приносить задоволення курсанту, то це викликає впевненість і бажання пережити ще не раз подібні почуття. Таким чином, розвиток пізнавальної самостійності у випадку домінуючої зміни змістовно-операційного компоненту зводиться до формування знань, вмінь і навичок з предмету, які в свою чергу впливають на мотиваційну, емоційно-вольову сфери особистості.

Зростання рівня пізнавальної самостійності за третім напрямком відбувається за схемою:

.

Виховання необхідних вольових якостей і здатності до вольової регуляції діяльності є складовою частиною розвитку пізнавальної самостійності особистості. Найбільша складність для курсантів - це самостійне розв'язування математичних задач. Тому на першому етапі розвитку пізнавальної самостійності необхідно підбирати такі завдання, щоб у результаті їх розв'язання в аудиторії виникала жвавість, починалось обговорення розв'язків, з'являвся високий пізнавальний інтерес. Дуже корисними є задачі з суперечливою умовою, які дають установку на критичну діяльність, що веде до глибокого розуміння предмету, а отже до рівня []. На наступному етапі пропонується перехід від[] до []. Цей умовний рівень пізнавальної самостійності потребує більш солідних теоретичних знань. Вміння розв'язувати задачі є показником глибокого володіння матеріалом. Тому на даному етапі досить важливо пропонувати задачі, що допускають різні розв'язки. Систематична, планомірна і наполеглива робота у застосуванні курсантами вмінь по відшуканню різних способів розв'язування задач сприяє розвитку дослідницьких здібностей юнаків, які в свою чергу, розвивають пізнавальну самостійність. Логіка подальших досліджень потребує підвищення рівня мотиваційного компоненту. Мотивація навчання виконує декілька функцій: спонукальну, активізуючу і регулюючу. Специфіку цих функцій потрібно враховувати на даному етапі, а тому курсантам пропонуються задачі з реалізацією внутрішніх предметних зв'язків, але вже на більш високому рівні, на відміну від переходу , а тому маємо перехід .

Таким чином, в залежності від індивідуальних особливостей курсантів пріоритетним у розвитку їх пізнавальної самостійності може бути один з виділених способів. Саме тому у подальшому детально аналізуються три напрямки розвитку пізнавальної самостійності особистості у процесі вивчення математики.

У третьому розділі “Розвиток пізнавальної самостійності курсантів-прикордонників у процесі вивчення математики” - розкриваються особливості організації експериментального дослідження, його основні результати.

На першому його етапі вивчався стан проблеми у вузівській практиці, проводився констатуючий експеримент. Автором були виділені конкретні показники, які характеризують рівні розвитку зазначених компонентів пізнавальної самостійності особистості і проаналізовані їх особливості у курсантів різного соціального походження, у тих що служили і не служили в армії до вступу в АПВУ, тощо.

На другому етапі дослідження експериментально реалізовувався метод цілеспрямованого розвитку пізнавальної самостійності курсантів за методиками, описаними в другому розділі дисертації, проводилась загальна оцінка ефективності їх впливу, розроблялись необхідні науково-практичні рекомендації.

На третьому етапі дослідження проводився природній навчальний експеримент з метою перевірки ефективності впливу запропонованої методики на розвиток пізнавальної самостійності курсантів військових навчальних закладів. До експерименту було залучено 172 курсанти першого курсу АПВУ. В експериментальних групах була реалізована методика проведення практичних занять з вищої математики, що описана вище. У контрольних групах ця методика не застосовувалась. Контрольні та експериментальні групи курсантів були в цілому поставлені в ідентичні умови навчання: однакова кількість занять з кожної теми, рівний об'єм навчального матеріалу, об'єм завдань на самопідготовку, тощо. У ході експериментального дослідження виявлялась динаміка зміни пізнавальної самостійності курсантів обох груп, визначався її початковий рівень розвитку, а також виявлялось за яким із трьох запропонованих напрямів буде відбуватись найбільш ефективний розвиток їх пізнавальної самостійності. Для виявлення динаміки зміни пізнавальної самостійності курсантів у процесі традиційного і експериментального навчання використовувались контрольні роботи на його проміжному і завершальному етапах. У відповідності до спеціально розроблених критеріїв оцінки результатів виконання роботи кожен курсант міг попасти в одну з розглядуваних раніше груп. Вибірки курсантів випадкові і незалежні.

Властивість, яка вимірюється (пізнавальна самостійність), має неперервний розподіл і виміряна за шкалою порядку, що має 5 категорій. Категоріями у даному випадку будемо вважати ті п'ять рівнів розвитку пізнавальної самостійності, які виділені для кожного з трьох вищезазначених напрямків її удосконалення. Таким чином, у даному випадку виконані всі припущення критерія Вілконсона-Манна-Уїтні, який дозволяв перевірити сформульовану автором гіпотезу. Для перевірки гіпотези за допомогою критерію підраховувалось значення статистики критерія Т за наступною формулою:



Результати формуючого експерименту представлені у таблиці.

Результати проведення навчаючого експерименту з курсантами АПВУ

Кількість	ВИДИ ГРУП
юнаків у	Контрольна	Експериментальна
віднесених до категорії:	напрям 1	напрям 2	напрям 3	напрям 1	напрям 2	напрям 3
категорії 1	20 %	24 %	16%	9 %	11 %	11 %
категорії 2	25 %	25 %	40 %	11 %	11 %	11 %
категорії 3	23,5 %	9 %	11 %	20 %	13 %	20 %
категорії 4	21,5 %	30 %	22 %	38 %	45 %	41 %
категорії 5	10 %	12 %	11 %	22 %	20 %	17 %

напрям 1: ,

напрям 2: ,

напрям 3: .

Були проведені обрахунки критерію Т. У результаті одержали, що у випадку формування пізнавальної самостійності за першим напрямком Тнабл. > Ткритич. (10,086 > 9,488); для другого напрямку маємо, що Тнабл. > Ткритич. ( 10,366 > 9,488 ); для третього напрямку - Тнабл. > Ткритич. (12,29 > 9,488).

Таким чином, аналіз результатів експерименту підтвердив ефективність застосування розробленої методики з метою вдосконалення пізнавальної самостійності курсантів. Результати проведеного експерименту доводять справедливість висунутого припущення про можливість цілеспрямованого розвитку пізнавальної самостійності курсантів з урахуванням рівня їх індивідуально-психологічного розвитку.



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На основі узагальнення результатів проведеного теоретико-емпіричного дослідження зроблено такі висновки:

1. Виявлено недостатній рівень розвитку пізнавальної самостійності у курсантів молодших курсів АПВУ, що зумовлено проблемами довузівської підготовки молоді і вимагає пошуку психолого-педагогічних засобів ефективної організації самостійної навчальної роботи курсантів.

2. Аналіз психолого-педагогічної літератури, вузівської практики, результати констатуючого експерименту в АПВУ дозволили розкрити психологічну сутність пізнавальної самостійності особистості, її структуру, яка представляє собою єдність мотиваційного, змістовно-операційного та емоційно-вольового компонентів. Виділено показники та рівні розвитку кожного з компонентів пізнавальної самостійності у курсантів.

3. Розроблена модель пізнавальної самостійності особистості, що представляє собою об'єкт зі структурою [Mi Zj Ek], і найбільш повно враховує психологічні особливості кожного індивіда. На основі цього виявлено і охарактеризовано 12 рівнів пізнавальної самостійності курсантів, розкрито динаміку їх розвитку у процесі навчання.

4. Виявлено чинники, умови, психологічні механізми, що детермінують пізнавальну самостійність особистості. Це дало можливість обгрунтувати головні напрямки диференційованого підходу до цілеспрямованого розвитку пізнавальної самостійності курсантів у процесі вивчення курсу вищої математики.

5. Встановлено, що пізнавальна самостійність, активність, а в результаті і якість підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників покращується при дотриманні певних умов: розвитку у курсантів мотивації учіння, підвищенні рівня їх знань та навичок самостійної роботи, врахуванні у процесі навчання особливостей їх емоційно-вольової сфери.

6. Аналіз індивідуального розвитку компонентів пізнавальної самостійності курсантів молодших курсів АПВУ сприяв розробці методики активного впливу на удосконалення їх пізнавальної самостійності на заняттях з вищої математики. З цією метою використовувався комплекс спеціальних дидактичних та психолого-педагогічних засобів.

7. Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили правомірність висунутої нами гіпотези. Розроблена методика диференційованого підходу до розвитку пізнавальної самостійності курсантів-прикордонників на заняттях з вищої математики суттєво впливає на їх активність, самостійність та успішність навчання.

8. Впроваджена у навчальний процес АПВУ методика активного розвитку пізнавальної самостійності курсантів, з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, може з успіхом використовуватись у процесі підготовки спеціалістів в інших військових навчальних закладах України.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Боровик Л.В. Модель пізнавальної самостійності // Збірник наукових праць №2, Ч.3. - Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1996. - C.98-101.

2. Сафін О.Д., Боровик Л.В. Аналіз компонентного складу когнітивної самостійності. // Збірник наукових праць №2, Ч.3. - Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1996. - C.93-97.

3. Боровик Л.В. Мотиваційний компонент пізнавальної самостійності слухачів-прикордонників // Збірник наукових праць №5, Ч.3. - Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1997. - С.140-145.

4. Боровик Л.В. Обгрунтування теоретичної моделі когнітивної самостійності курсантів військових закладів освіти. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія 3: Педагогіка і психологія. - 1998. - №2. - C.51-53.

5. Боровик Л.В. Структура теоретичної моделі пізнавальної самостійності курсантів військових закладів освіти. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія 3: Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - C.91-94.

6. Боровик Л.В. Особливості психодіагностики змісту когнітивної самостійності слухачів академії. // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції.-Вінниця: ВДПУ, 1998 - С.44-49.



АНОТАЦІЯ

Боровик Л.В. Розвиток пізнавальної самостійності курсантів-прикордонників з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 20.02.02 - Військова педагогіка та психологія. - Академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Хмельницький, 1998.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми розвитку пізнавальної самостійності курсантів молодших курсів вищих військових навчальних закладів. Проведено її теоретико-експериментальний аналіз. У дослідженні обгрунтовані модель пізнавальної самостійності особистості, основні напрямки її вдосконалення з урахуванням особливостей індивідуально-пихологічного розвитку курсантів.

Ключові слова: розвиток, аналіз, модель, пізнавальна самостійність, удосконалення, особистість, особливості індивідуально-психологічного розвитку.



АННОТАЦИЯ

Боровик Л.В. Развитие познавательной самостоятельности курсантов-пограничников с учетом их индивидуально-психологических особенностей. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 20.02.02. Военная педагогика и психология. - Академия Пограничных войск Украины, Хмельницкий, 1998.

Диссертация посвящена исследованию проблемы развития познавательной самостоятельности курсантов младших курсов высших военных учебных заведений. Проведен ее теоретико-экспериментальный анализ. В исследовании обоснованы модель познавательной самостоятельности, основные направления ее совершенствования с учетом особенностей индивидуально-психологического развития курсантов.

Ключевые слова: развитие, анализ, модель, познавательная самостоятельность, совершенствование, личность, особенности индивидуально-психологического развития.



SUMMARY

Borovik L.V. The development of the cognitive independence of the borderguard students due to their individual psychological peculiarities. - Manuscript.

This thesis is for taking a scientific degree of a Candidate of Psychological Sciences on the speciality 20.02.02 - Military Pedagogics and Psychology. The Academy of the Bordeguard Troops of Ukraine, named after Bogdan Khmelnitsky, Khmelnitsky City, 1998.

The thesis is dedicated to the study of the problems of the development of the cognitive independence of the students of the first and second years of studying of higher military schools. Psychological and pedagogical analysis of its state has been conducted. Logic and graphic model of the structure of the cognitive independence and the main directions of the improvement of this quality of the individual have been substantiated. Didactic ensuring of this process has been given.

The key words are: development, structure, model, cognitive independence, improvement, individual, process.

Размещено на Allbest.ru