Інформаційно-телекомунікаційні технології як засіб індивідуалізації навчання курсантів вищих військових навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна Академія державної Прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Спеціальність 13.00.04.

Теорія і методика професійної освіти

Інформаційно-телекомунікаційні технології як засіб індивідуалізації навчання курсантів вищих військових навчальних закладів

ТАУШАН Дмитро Вікторович

Хмельницький - 2003

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні процеси розвитку української державності, інформатизації та глобалізації суспільства вимагають якісного розв'язання наявних проблем і пошуку шляхів ефективного поступу в усіх царинах життя. У сфері освіти нагальні завдання та перспективи розвитку визначено законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державною національною програмою “Освіта: Україна ХХІ століття”, Національною доктриною розвитку освіти України, Національною програмою інформатизації, Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні, Указом Президента України №928/2000. Серед завдань, що визначаються в цих документах як пріоритетні, є реалізація індивідуалізації навчання та впровадження інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТТ) у навчально-виховний процес.

Особливо актуальними ці завдання є для розвитку Збройних Сил та Державної прикордонної служби (ДПС) України. Саме вони забезпечують обороноздатність та територіальну цілісність Української держави, відтак, мають відповідати найсучаснішим вимогам, зокрема в сфері інформатизації та використання сучасних технологій.

На новому інформаційному етапі розвитку суспільства особливо гостро постає завдання ефективного використання ІТТ у підготовці висококваліфікованих офіцерських кадрів. Однак сучасний стан впровадження ІТТ у навчально-виховний процес вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ), особливо в процесі викладання гуманітарних дисциплін, зокрема іноземної мови (ІМ), засвідчує його відставання від потреб часу та вимог зазначених керівних документів.

Питанням впровадження та ефективного застосування засобів ІТТ присвячено чимало теоретичних і експериментальних досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Зокрема, окремі питання використання засобів новітніх інформаційних технологій у навчанні розкрито у працях відомих учених В. Ю. Бикова, Б. С. Гершунського, Р. С. Гуревича, О. М. Довгялла, К. Доулінг, М. І. Жалдака, Ю. О. Жука, Г. Кедровича, В. І. Клочка, М. П. Лапчика, І. І. Мархеля, Ж. А. Меншикової, І. В. Роберт та інших. Використання ІТТ у процесі викладання та вивчення ІМ досліджували М. Варшауер, В. Є. Краснопольський, О. П. Крюкова, Є. С. Полат, П. І. Сердюков, Д. Сперлінг. Індивідуалізований, диференційований, особистісно-орієнтований підходи до навчання розглядалися у роботах В. М. Володька, П. М. Гусака, М. П. Кривко, Л. А. Мартіросян, О. М. Пєхоти, М. І. Сметанського, В. В. Сєрікова, Л. Є. Смалько, І. С. Якиманської та інших. Індивідуально-орієнтована система навчання і розвитку особистості розроблялася М. П. Гузиком, І. Є. Пассовим, І. І. Стеценком, Н. Д. Хмель.

Окремі питання індивідуалізації навчання у ВВНЗ розглядали О. Ф. Волобуєва, В. М. Гапонова, І. А. Скопилатов, І. В. Сніцар, Т. Ф. Пепельніцина; питанням використання засобів ІТТ у ВВНЗ присвятили свої дослідження О. В. Безпалов, І. Г. Дровнікова, А. А. Желдак, А. С. Сіцінський, С. О. Федорова та інші.

Відзначаючи безперечну цінність проведених у цій галузі досліджень, слід зазначити, що можливості ІТТ у підвищенні ефективності навчання майбутніх офіцерів іноземної мови до цього не були предметом спеціального наукового дослідження у вітчизняній педагогіці. Між тим, необхідність такого дослідження зумовлена невідповідністю стану забезпеченості інформаційно-телекомунікаційними технологіями освітнього процесу ВВНЗ, рівнем їхнього впровадження та адаптованості до потреб військової освіти, з одного боку, та динамікою розвитку самих ІТТ і потребою їхнього ефективного використання, з іншого. Ситуація, що склалася у навчально-виховному процесі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (НАДПСУ), також зумовлює необхідність наукового обґрунтування умов використання засобів ІТТ для підвищення ефективності викладання та вивчення ІМ.

Соціально-педагогічне значення, недостатня теоретична розробленість окремих аспектів зазначеної проблеми, необхідність вдосконалення процесу мовної підготовки офіцерських кадрів та впровадження в цей процес ІТТ зумовили вибір теми дисертації: “Інформаційно-телекомунікаційні технології як засіб індивідуалізації навчання курсантів вищих військових навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

У надрукованій у співавторстві статті “Застосування інформаційних технологій як засобу індивідуалізації навчання” внеском автора є аналіз дидактичних можливостей засобів ІТТ, визначення нових функцій викладача на заняттях з використанням комп'ютерної техніки.

Апробація результатів дослідження.

Основні положення та результати дисертації обговорено та схвалено на 6 - й міжнародній конференції TESOL Ukraine “The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, КПІ, 2001р.), та науково-методичній конференції “Шляхи удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічних працівників академії на сучасному етапі розвитку вищої освіти” (Хмельницький, НАПВУ, 2003 р.).

Про одержані результати та висновки роботи доповідалося на засіданнях кафедри англійської мови та спільних нарадах викладачів кафедр англійської мови, педагогіки і психології, німецької та другої іноземної мови НАДПСУ.

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано сім наукових статей, з них п'ять - у провідних фахових виданнях, дві - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

телекомунікаційний навчання іноземний мова

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано його гіпотезу та завдання, розкрито методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи й особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів.

У першому розділі - “Теоретичні засади індивідуалізації навчально-пізнавальної діяльності” проведено ретроспективний аналіз питань індивідуалізації, диференціації та особистісної орієнтації навчально-пізнавальної діяльності, вивчено стан розробленості питань персоніфікованого навчання у сучасній вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній літературі, визначено можливості реалізації індивідуально-орієнтованого підходу в процесі навчання ІМ.

Аналіз питання в історичному зрізі на основі робіт О. А. Бударного, В. М. Володька, М. П. Гусака, А. О. Кірсанова, О. М. Пєхоти, Є. С. Рабунського, І. Е. Унт та інших визначив основні підходи до індивідуального, диференційованого та особистісно-орієнтованого навчання (принцип - концепція - технологія - система), періоди дослідження проблеми індивідуалізації навчання (емпіричний, психологічний, технологічний), критерії класифікації типологічних особливостей тих, кого навчають (здібності, пізнавальний інтерес, рівень IQ, мотиви навчання, успішність, активність, працездатність, темперамент, психічні процеси, спрямованість тощо). У цілому пошук шляхів індивідуалізації навчання ґрунтувався в радянській педагогіці на засадах гуманістичного та особистісного підходів, розроблених П. К. Анохіним , Ю. К. Бабанським, Л.С. Рубінштейном, І. Е. Унт, проте істотно обмежувався, а на певних етапах і гальмувався панівними ідеологічними принципами. Сучасні дослідники (І. Д. Бех, О. А. Гузенко, І. С. Якиманська) на основі фундаментальних праць зазначених дидактів активно розробляють проблему особистісно-орієнтованої освіти, розглядаючи її як новий тип, форму або засіб навчання та виховання.

Дещо по іншому розглядається проблема “навчання орієнтованого на учня” у роботах зарубіжних психологів та педагогів Дж. Келлі, Х. Райнерта, У. Річмонда, Б. Саймона, Ф. Стайнера, П. Уайта та ін. Було визначено, що практика індивідуалізованого навчання детермінується залежно від тієї концептуальної програми формування особистості, до системи якої вона належить, зокрема раціоналістичної, біхевіористської, маніпулятивної, гуманістичної.

Незважаючи на достатню розробленість проблеми вітчизняними та зарубіжними педагогами, до цього часу не досить чітко розмежовано поняття “індивідуальний підхід”, “індивідуалізація”, “диференціація” навчання; “індивідуальне”, “індивідуалізоване”, “індивідуально-орієнтоване”, “особистісно-орієнтоване”, “персоніфіковане” навчання.

Ми поділяємо думки тих вітчизняних дослідників, які вважають, що індивідуальна орієнтація навчання повинна ґрунтуватися на суб'єктній активності того, кого навчають (В. М. Володько, Т. Ф. Пепельніцина), який має змогу навчатися за “власною траєкторією” (термін вживається М. П. Гусаком, П. І. Сердюковим та ін.) у рамках визначеної навчальної програми, що сприятиме врахуванню та розвитку його індивідуальних якостей. Диференціацію навчання, на наш погляд, можна розглядати не тільки як один із видів чи шляхів індивідуалізації навчання, а й як окрему педагогічну систему.

Аналіз психолого-педагогічної літератури також дав нам підстави стверджувати, що особистісно-орієнтоване навчання не є синонімом індивідуально-орієнтованого, а виступає ширшим поняттям, що передбачає врахування та розвиток не лише певних індивідуальних якостей, здібностей та особливостей тих кого навчають, а й психологічних якостей особистості, її самоактуалізації, самооцінки тощо.

Для досягнення поставленої мети в даному дослідженні було використано термін “індивідуально-орієнтоване навчання” (розроблено в працях Є. І. Пассова, М. П. Гузика, І. І. Стеценка, Н. Д. Хмель). Під індивідуально-орієнтованим навчанням ми розуміємо таку організацію навчального процесу ВВНЗ, що створює умови для врахування і розвитку індивідуально-типологічних особливостей кожного курсанта, його творчих, розумових, комунікативних та інших здібностей, дозволяє йому рухатися власною навчальною траєкторією і дає можливість максимально повно виявити і реалізувати власні потенційні пізнавальні можливості та індивідуальні якості у процесі навчання ІМ.

Практична реалізація індивідуально-орієнтованого навчання спрямована на гуманізацію відносин між учасниками навчального процесу, базується на максимальному врахуванні специфіки викладання та вивчення конкретного навчального предмета (у нашому досліджені - англійської мови), особливостей служби майбутніх офіцерів-прикордонників і спрямована на розвиток індивідуальних якостей курсантів з метою їх успішної реалізації в навчальній та службово-професійній діяльності.

Можливості втілення індивідуально-орієнтованого підходу в навчальному процесі ВВНЗ зумовлені основними завданнями викладачів у процесі навчання іноземної мови: визначення оптимального поєднання колективної та індивідуальної форм роботи курсантів, з урахуванням виховних і дидактичних цілей заняття, змісту навчального матеріалу, рівня підготовки навчальної групи та окремих курсантів, їх індивідуальних особливостей, специфіки навчального процесу ВВНЗ.

Як показали наші дослідження, значний потенціал для реалізації індивідуально-орієнтованого навчання ІМ мають засоби ІТТ.

У другому розділі “Дидактичні умови ефективного використання засобів інформаційно-телекомунікаційних технологій у процесі навчання іноземної мови” розкриваються інформаційно-телекомунікаційні технології у навчанні; аналізуються їх можливості для інтенсифікації та підвищення ефективності навчання ІМ; розглядаються вимоги до рівня знань і умінь курсантів і викладачів ВВНЗ, умови їх готовності до ефективного застосування ІТТ у навчальному процесі; пропонується методика використання засобів ІТТ для вивчення англійської мови.

Інформаційно-телекомунікаційні технології у навчанні розглядалися нами як сукупність принципово нових засобів і методів обробки даних, що є цілісними технологічними системами, які забезпечують збирання, збереження, обробку, передавання і подання інформації, необхідної для педагогічного процесу за допомогою комп'ютерної та телекомунікаційної техніки, локальних та глобальних інформаційних мереж.

Проведений аналіз інновацій у педагогічній теорії та практиці дає підстави вважати, що можливості ІТТ (мультимедіа, гіпертекст, гіпермедіа, віртуальна реальність, Інтернет-технологія тощо) є такими, що дозволяють реалізувати індивідуально-орієнтований підхід до навчання ІМ у ВВНЗ.

Нами було виявлено, що для підвищення ефективності навчання в умовах ВВНЗ за допомогою засобів ІТТ, необхідно комплексно використовувати основні фактори інтенсифікації навчання: посилення цілеспрямованості, поглиблення мотивації, підвищення інтересу до навчальної діяльності, збільшення інформативної місткості занять, підвищення складності завдань, прискорення темпу навчальних дій, активізація навчально-пізнавальної діяльності курсантів, удосконалення форм організації навчально-виховної діяльності, розвиток умінь та навичок самоосвіти і самовиховання, активізація навчальної діяльності викладача.

Вивчення досвіду використання засобів ІТТ у НАДПСУ та інших ВВНЗ в процесі навчання іноземної мови дало нам змогу визначити можливості вдосконалення методів і організаційних форм навчання за рахунок створення і використання спеціальних програмних засобів - комплексних мультимедійних курсів, які дозволяють реалізувати в навчальному процесі можливості сучасних ІТТ та максимально врахувати специфіку навчального процесу ВВНЗ, пов'язану з особливостями одночасного навчання і військової служби: жорстку регламентацію життєдіяльності курсантів, обмеження використання навчального та особистого часу, підвищені фізичні та психологічні навантаження тощо.

Виявлено, що найбільшого дидактичного ефекту можна досягти за умови комплексного використання можливостей засобів сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій. Комплексне використання ІТТ у навчанні вимагає від учасників навчального процесу відповідних знань інноваційних технологій і вміння їх раціонально застосовувати. Згідно з цим було окреслено обсяг знань і вмінь викладачів та курсантів у сфері ІТТ, умови їхньої готовності до використання засобів ІТТ під час викладання та вивчення ІМ. Це дало змогу виділити напрями вдосконалення підготовки майбутніх офіцерів та визначити необхідні для цього засоби ІТТ.

З метою систематизації знань щодо застосування ІТТ у навчальному процесі було додатково уточнено класифікацію сучасного навчально-програмного забезпечення за дидактичними цілями, призначенням і формою організації занять.

Для розробки навчально-програмного забезпечення і його максимального пристосування для завдань індивідуалізації навчання було створено групу, в якій інтегровано зусилля викладачів ІМ та фахівців з інформаційних технологій. Це дало можливість визначити й описати алгоритм розробки програмних засобів навчального призначення (рис. 1), що подано в авторефераті у скороченому графічному вигляді.

На основі даного алгоритму, який включає як педагогічні, так і технічні етапи, а також з урахуванням вимог до подібного роду навчальних курсів, нами було розроблено спеціалізований КМК вивчення англійської мови (рис.2), обґрунтовано його призначення, основні функції, описано методику використання.

Рис. 1 Алгоритм розробки програмного забезпечення навчального призначення

У третьому розділі - “Експериментальне обґрунтування ефективності використання інформаційно-телекомунікаційних технологій як засобу індивідуалізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів ВВНЗ” визначено завдання та методику проведення педагогічного експерименту, розкрито сутність організації експериментального дослідження, проведено аналіз одержаних результатів, на основі чого було сформульовано науково-практичні рекомендації щодо впровадження та ефективного використання засобів ІТТ.

Головною метою експериментальної роботи була перевірка можливостей використання ІТТ для підвищення ефективності навчання іноземної мови як засобу індивідуалізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів ВВНЗ.

Завдання педагогічного експерименту полягало у визначенні комплексу методів дослідження, що забезпечують науково-об'єктивну і доказову перевірку правильності гіпотези та дозволяють довести ефективність запропонованих методів застосування засобів ІТТ у навчальному процесі.

Формуючий експеримент проводився на базі Національної академії Прикордонних військ України; на певних етапах дослідно-експериментальної роботи використовувалася також база Кам'янець-Подільського військово-інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії, вивчався досвід використання ІТТ в інших ВВНЗ України та зарубіжжя.

Рис. 2. Структура комплексного мультимедійного курсу

Загальна кількість учасників експерименту на всіх етапах склала 391 курсант. Було підібрано дві групи: експериментальна (194 чол.) та контрольна (197 чол.), рівень іншомовних мовленнєвих знань, умінь та навичок яких був приблизно однаковим.

На першому етапі було проведено констатуючий експеримент, у процесі якого вивчався досвід створення і впровадження програмних засобів навчального призначення в НАДПСУ та інших ВВНЗ; оцінювалися можливості наявної комп'ютерної техніки та готовність викладачів і курсантів до її використання; аналізувалися зміст та особливості викладання англійської мови, виявлялися найбільш складні розділи та теми, визначалися види занять, на яких доцільно використовувати засоби ІТТ. Окрім цього було виявлено рівень знань курсантів з англійської мови у процесі навчання за традиційною методикою; розроблено КМК і методику його застосування в навчальному процесі, визначено функції курсанта, викладача та КМК на кожному етапі заняття.

Результати констатуючого експерименту стали основою для планування, підготовки і проведення другого етапу - формуючого педагогічного експерименту.

На другому етапі було здійснено оцінку ефективності навчання в умовах використання засобів ІТТ та розробленого КМК на різних видах занять з ІМ.

На основі результатів експерименту було уточнено теми і розділи дисципліни, типи занять, на яких доцільно використовувати комплекс можливостей засобів ІТТ; визначено психолого-педагогічні принципи індивідуально-орієнтованого навчання з використанням засобів ІТТ; визначено критерії ефективності запропонованої системи заходів; апробовано програмні засоби навчального призначення на практичних заняттях з англійської мови; зафіксовано дані експерименту на основі початкових і кінцевих вимірів; оцінено поточні витрати часу, засобів і зусиль; виявлено умови ефективного застосування засобів ІТТ на заняттях; інтерпретовано експериментальні дані.

У процесі експерименту заняття з англійської мови у контрольній групі проводилися за традиційною методикою, без застосування засобів ІТТ. В експериментальній групі наряду з традиційною методикою систематично використовувалися програмно-апаратні засоби ІТТ, зокрема розроблений нами спеціалізований КМК вивчення англійської мови.

Слід зауважити, що відповідно до запропонованої методики, засоби ІТТ використовувалися не лише на практичних заняттях, а й під час самопідготовки, у процесі науково-дослідної діяльності, під час написання курсових робіт.

Обробку результатів експерименту було здійснено за допомогою методів математичної статистики з використанням t-критерію Стьюдента, значення якого порівнювалося з табличним. Це дало можливість зробити висновок про невипадковість одержаних результатів та вірогідність твердження про наявність істотних відмінностей у рівнях мовленнєвих знань, умінь та навичок курсантів контрольної та експериментальної груп.

Вихідний та кінцевий рівні мовленнєвих знань, умінь та навичок курсантів визначалися за допомогою стандартизованого комп'ютерного лексико-граматичного тесту англійської мови “ТOEFL” на початку та наприкінці навчального року. Відповідно до суми набраних балів було визначено 3 рівня цих складових іншомовної комунікативної компетенції (ІКК) курсантів: низький, середній і високий.

На основі результатів тесту було зроблено аналіз рівнів тих складових ІКК, які можна було відносно швидко перевірити за допомогою комп'ютера (знання лексики та граматики, уміння та навички читання, аудіювання, письма та перекладу) в експериментальній і контрольній групах.

Аналіз числових даних виконання тесту “ТOEFL” (рис. 3, рис. 4) наочно свідчить про наявність істотних відмінностей у рівнях мовленнєвих знань, умінь та навичок в експериментальній і контрольній групах. Так, рівень зазначених складових ІКК зріс з 159,4 балів до 209,5 (16,7%) у експериментальній групі та з 160,4 балів до 186 (8,53%) у контрольній.

Одержані у процесі експерименту дані підтверджують нашу гіпотезу, що застосування засобів ІТТ на заняттях з англійської мови сприяє значному покращенню рівня знань, мовленнєвих умінь та навичок курсантів, підвищує ефективність навчання ІМ.

Аналіз результатів педагогічного експерименту стосовно визначення ефективності методики застосування розроблених програмних засобів навчального призначення в навчальному процесі з комплексним використанням засобів ІТТ, дав можливість зробити висновки про те, що використання розробленого нами КМК під час вивчення ІМ уможливлює самостійний вибір кожним курсантом режиму, темпу та рівня роботи, власної траєкторії досягнення мети навчання. Використання якісних комп'ютерних програм, спеціалізованих навчальних курсів, що містять мультимедійні, гіпертекстові системи, засоби зворотного зв'язку, сприяє розвитку комунікативних здібностей, навичок навчальної діяльності, тренуванню пам'яті.

Науково-практичні рекомендації Адміністрації ДПС, керівному та науково-педагогічному складу НАДПСУ, сформульовані нами у третьому розділі, уможливлюють реалізацію розроблених положень та програмного продукту навчального призначення, створюють передумови для підвищення ефективності використання засобів ІТТ у навчально-професійній діяльності ДПС України.

Отже, проведене дослідження дало змогу зробити висновки про ефективність і доцільність використання засобів ІТТ та розробленого КМК в умовах індивідуально-орієнтованого навчання англійської мови у ВВНЗ та підтвердило правомірність висунутої гіпотези.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз сучасного стану індивідуалізації навчально-пізнавальної діяльності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці свідчить про її актуальність та наявність різних підходів до її реалізації. Існують також відмінності у трактуванні понять “індивідуалізація”, “диференціація” “індивідуально- й особистісно-орієнтоване” навчання, які розглядаються як взаємопов'язані, взаємообумовлені, та відносно самостійні процеси цілеспрямованого формування і розвитку особистості завдяки побудові навчання на основі максимального врахування індивідуальних якостей тих, кого навчають. Проведений аналіз різних підходів дав змогу розглядати індивідуально-орієнтоване навчання як педагогічний підхід, реалізація якого дає можливість створити сприятливу систему суб'єкт-суб'єктних відносин усіх учасників педагогічного процесу, наблизивши його до потреб та можливостей курсантів у процесі їхнього навчання ІМ.

Реалізацію індивідуально-орієнтованого підходу до мовно-професійної підготовки курсантів слід розглядати як фактор інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності, що дозволяє використання можливостей та засобів навчання ІМ у ВВНЗ, зокрема і сучасних ІТТ.

2. Використання засобів ІТТ на заняттях з практичного курсу англійської мови у НАДПСУ дає можливість: індивідуалізувати навчання ІМ, підвищити його ефективність за умов реалізації зазначених факторів інтенсифікації навчання ІМ, підвищення ступеня самостійності навчально-пізнавальної діяльності курсантів, оптимального поєднання індивідуальних та групових форм навчання, забезпечення готовності учасників навчального процесу до раціонального використання сучасного програмно-апаратного забезпечення ІТТ.

Найбільшого педагогічного ефекту можна досягти за умов диференційованого та комплексного використання можливостей засобів ІТТ під час організації різних форм навчальної діяльності. Виявлено необхідність інтеграції зусиль розробників програмного забезпечення для створення якісних програмних засобів на основі мульти- та гіпермедіа технологій, що передбачають можливість зворотного зв'язку й адаптації програмного продукту до вимог конкретного ВВНЗ та індивідуальних особливостей кожного курсанта. Зроблено наголос на тому, що інформатизація навчання суттєво змінює форми, методи та зміст навчання, але впровадження засобів ІТТ у навчальний процес не може замінити викладача; його роль не знижується, а змінюється.

3. Проведене дослідження дало змогу уточнити вимоги до рівня знань, умінь і навичок викладачів та курсантів у сфері ІТТ, відповідність яких нормативним вимогам є головною умовою забезпечення теоретичної і практичної готовності викладачів і курсантів до ефективного використання засобів ІТТ, що також створює реальні передумови для раціонального застосування засобів ІТТ у процесі навчання ІМ. Визначені ступені та критерії оцінки готовності учасників навчального процесу до використання апаратно-програмного забезпечення, телекомунікаційних засобів навчального призначення дають можливість виявити ефективність використання ІТТ не тільки у НАДПСУ, а й у інших ВВНЗ України.

4. Уточнення класифікації сучасних програмних засобів ІТТ за дидактичними цілями, призначенням, формою організації занять дало змогу визначити, що структура спеціалізованих комп'ютерних навчальних програм для вивчення ІМ повинна складатися з головного меню, основної та допоміжної частин, навчально-інформаційного, тренувального, пояснювального та сервісного модулів, які, в свою чергу, включатимуть необхідну кількість відповідних блоків. Алгоритм розробки спеціалізованих КМК передбачає такі етапи: а) обґрунтування необхідності створення програмного продукту; б) формулювання вимог до майбутньої програми; в) уточнення науково-теоретичної бази, розробка методики використання програми; г) розробка інтерфейсу, меню комп'ютерної програми, її змістовне наповнення, тестування пілотної версії; д) апробація навчальної програми, визначення ефективності її використання, сертифікація готового програмного продукту; е) практичне застосування комп'ютерного курсу, його інтеграція з навчальними планами вивчення дисципліни; ж) удосконалення програми, її адаптація, зворотній зв'язок з користувачами.

На основі зазначеного алгоритму, з урахуванням вимог до навчальних програмних продуктів, оперативно-службової діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників, особливостей навчання у ВВНЗ та можливостей його індивідуалізації було розроблено спеціалізований КМК для вивчення англійської мови та методику його використання на заняттях з ІМ.

5. Якісний і кількісний аналіз експериментальних даних з відповідною статистичною обробкою дав змогу визначити переваги використання ІТТ на різних видах занять з англійської мови. Результати експерименту підтвердили ефективність використання ІТТ у навчанні ІМ курсантів ВВНЗ як засобу індивідуалізації їхньої навчально-пізнавальної діяльності, що підвищує ефективність навчального процесу і відповідає гіпотезі дослідження, а також показали шляхи подальшого удосконалення використання засобів ІТТ у вищих військових навчальних закладах.

Результати роботи довели ефективність запропонованої методики розробки та використання спеціалізованого навчально-інформаційного програмного забезпечення вивчення ІМ у ВВНЗ.

6. Розроблені науково-практичні рекомендації Адміністрації ДПС, керівному та науково-педагогічному складу НАДПСУ сприятимуть підвищенню ефективності використання засобів ІТТ у цілому, і запропонованого КМК зокрема. Практична реалізація рекомендацій дає змогу більш раціонально використовувати наявні засоби ІТТ у навчальній та службово-професійній діяльності військовослужбовців та працівників ДПС України.

Проведене дослідження природно не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми, однак його результати можуть сприяти подальшим пошукам за такими напрямами: оптимізація професійної підготовки та перепідготовки офіцерів засобами дистанційних технологій, визначення змісту і структури інформаційно-педагогічного забезпечення навчального процесу; педагогічні основи використання глобальних мереж під час вивчення іноземної мови.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ