Визначення освітнього рейтингу курсантів вищих військових навчальних закладів в умовах модульної системи навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Визначення освітнього рейтингу курсантів вищих військових навчальних закладів в умовах модульної системи навчання

Комишан Анатолій Іванович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Згідно з Концепцією військової освіти в Україні, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року №1410, підготовка офіцерських кадрів інтегрована до загальнодержавної системи вищої освіти і здійснюється відповідно до Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту” та інших нормативно-правових актів, що діють в Україні. Найважливіша роль у підготовці військових кадрів належить вищим військовим навчальним закладам (ВВНЗ) та військовим навчальним підрозділам державних вищих навчальних закладів (ВНЗ).

Необхідно відзначити, що організація навчально-виховного процесу у ВВНЗ, порівняно з ВНЗ, має специфічні особливості. Ці особливості полягають насамперед у тому, що зміст військової освіти включає, крім загальноосвітньої (загальнонаукової) та фахової підготовки, ще й загальновійськову підготовку і базується не тільки на державних стандартах вищої освіти, а й на вимогах керівних документів Збройних Сил України до обсягу підготовки військових фахівців.

Однією з ключових дидактичних проблем, що стоять сьогодні перед педагогічною наукою взагалі та перед педагогікою вищої військової школи зокрема, є не вирішені до кінця завдання створення та запровадження в навчальних закладах таких технологій навчання і методик діагностики, прогнозування й експертизи якості підготовки фахівців, які забезпечили б інтенсивне оволодіння тими, хто навчається, міцними знаннями, уміннями і навичками та які сприяли б якісному самостійному системному засвоєнню змісту навчання. Науковці і педагоги-практики на сучасному етапі розвитку педагогічної науки докладають чимало зусиль для вирішення цієї проблеми.

Так, навчальному процесу у вищій школі присвячені праці А. Алексюка, С. Архангельського, Ю. Бабанського, О. Барабанщикова, І. Біжана, А. Вербицького, М. Нещадима, О. Челпанова та ін.; освітньо-професійній підготовці і діагностуванню - праці А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Беспалька, В. Лєдньова та ін.; управлінню навчальним процесом - праці В. Беспалька, В. Козакова, Н. Тализіної та ін.; педагогічним технологіям навчання - праці І. Богданової, В. Бондара, М. Кларіна, О. Пєхоти, І. Підласого, І. Прокопенка, Г. Селевка, С. Сисоєвої, Д. Чернілєвського, М. Чошанова, П. Юцявічене, І. Якиманської та ін.; діагностуванню рівня підготовки тих, хто навчається - праці В. Беспалька, І. Булах, І. Підласого та ін.; питанням професійної підготовки та побудови моделей підготовки фахівців - праці О. Барабанщикова, І. Беха, В. Кушніра, А. Лігоцького, В. Маслова, К. Мєтєшкіна, В. Міхєєва, А. Ростунова і Л. Железняка, О. Смірнової, Н. Тализіної, М. Феденка та ін.; проблемам професійно-педагогічної діяльності - праці О. Глузмана, Н. Ничкало, І.Зязюна; дидактичним аспектам підготовки офіцерів запасу праці О. Безносюка, П. Стефаненка; проблемам якості підготовки військових фахівців - праці І. Біжана, В. Маслова, М. Нещадима, А. Ростунова й Л. Железняка, В. Ягупова та ін.

Аналіз науково-педагогічних джерел свідчить про зростання інтересу науково-педагогічних працівників до використання такого інноваційного навчання, як модульна система навчання. Найбільш змістовними, на нашу думку, є науково-експериментальні роботи щодо реалізації модульної системи навчання і контролю за успішністю тих, хто навчається, дослідників А. Алексюка, І. Богданової, І. Булах, В. Козакова, П. Юцявічене та інших. Наукові розробки зазначених авторів спираються на результати власних експериментальних досліджень, які доводять ефективність цієї системи навчання.

Постійно зростає кількість дисертаційних робіт, присвячених упровадженню модульної системи навчання і рейтингових систем контролю. Це дисертаційні дослідження І. Бабіна, О. Безносюка, В. Бочарнікової, В.Воловник, Л.Гранюк, С.Кубіцького, І.Мельничука, О. Попович, Л.Романишиної, І.Романюка, О.Сидорко, П.Стефаненка, Н. Шиян, Л. Штефан.

У роботах О. Безносюка, О. Власка, В. Воловник, А. Кривошлика, Е. Лусса, С. Кубіцького, М. Науменка, М. Нещадима, М. Новічонка, Ю. Онуфрія, Ю. Приходька, І. Романюка, В. Талалаєва, В. Ткаченка, В. Толубка, Є. Тоньшина, Г. Тимонькіна та ін. розкрито й обґрунтовано різні підходи до розв'язання цієї проблеми у ВВНЗ. Разом з тим, шляхи вирішення проблеми визначення освітнього рейтингу курсантів в умовах модульної системи навчання в системі військової освіти розроблені ще недостатньо. У роботах авторів, які досліджували ці проблеми, недостатньо використовується системний підхід, а саме: не повною мірою ураховуються функції, що покладаються на курсантів у період їхнього навчання у ВВНЗ. Недостатня увага приділена також розробці методики визначення коефіцієнтів вагомості різних видів діяльності курсантів та складових видів їхньої діяльності, використання яких дозволяє об'єктивно і диференційовано визначити чисельні значення часткових рейтингів різних видів діяльності курсантів та їх складових. З цих причин в опублікованих роботах нечітко і неповністю розроблена методика освітнього рейтингу і часткових рейтингів курсантів як за певний, так і за весь період навчання у ВВНЗ.

Актуальність теми полягає в необхідності розробки науково обґрунтованої методики визначення освітнього рейтингу курсантів ВВНЗ в умовах модульної системи навчання як ефективного засобу активізації самостійної пізнавальної діяльності курсантів, їхньої всебічної підготовки до військово-професійної діяльності у військах. Ця методика має охоплювати всі види діяльності курсантів: навчальну, наукову та науково-технічну, службову, суспільну, спортивну та спортивно-масову, а також діяльність з розвитку особистих професійних якостей.

Таким чином, актуальність зазначеної проблеми, її недостатня наукова розробленість і потреби практики підготовки військових фахівців зумовили вибір теми дослідження „Визначення освітнього рейтингу курсантів вищих військових навчальних закладів в умовах модульної системи навчання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукової та науково-технічної діяльності науково-дослідного відділу (наукових проблем військової освіти) Харківського військового університету (ХВУ) і є складовою частиною науково-дослідних робіт за темами: „Дослідження шляхів підвищення якості підготовки військових фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів та їх діагностика” (150/НМЦ-53 ТЗ); „Дослідження модульно-рейтингової системи організації педагогічного процесу з метою підвищення його ефективності щодо підготовки військових фахівців” (150/56 ТЗ); „Розробка методологічних основ планування розвитку системи військової освіти” (150/НМЦ-64 ТЗ); „Методика оцінки ефективності системи військової освіти” (147/12702 ТЗ) (замовником цих робіт є Департамент кадрової політики та військової освіти Міністерства оборони України), а також в межах комплексної науково-дослідної роботи кафедри педагогіки факультету психології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна „Сучасні педагогічні технології в організації відносин особи з довкіллям” (держ. реєстр. №9-35-03).

Тема узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 24 лютого 2004 року).

Об'єкт дослідження - система навчання курсантів у ВВНЗ Міністерства оборони України.

Предмет дослідження - процес визначення освітнього рейтингу курсантів ВВНЗ Міністерства оборони України в умовах модульної системи навчання.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики визначення освітнього рейтингу курсантів за результатами їхньої діяльності в умовах модульної системи навчання у ВВНЗ.

Гіпотеза дослідження. Визначення освітнього рейтингу курсантів ВВНЗ в модульній системі навчання буде сприяти ефективності їхньої освітньої діяльності за умови впровадження у навчально-виховний процес методики рейтингування, яка відображала б структуру і зміст діяльності курсантів і базувалась би на моделі та адекватній їй рейтинг-моделі діяльності й ураховувала б науково обґрунтовані коефіцієнти вагомості видів та складових видів діяльності курсантів.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження визначено завдання дослідження:

1. На основі аналізу науково-педагогічної літератури визначити понятійно-термінологічний апарат та основні підходи до розв'язання проблеми дослідження.

2. На основі комплексного аналізу діяльності курсанта ВВНЗ та системного підходу до розв'язання визначеної проблеми розробити модель діяльності курсанта

та адекватну їй рейтинг-модель.

3. Розробити методику визначення освітнього рейтингу курсантів ВВНЗ в умовах модульної системи навчання.

4. Експериментально перевірити вплив розробленої методики на успішність засвоєння курсантами навчальних дисциплін.

5. Підготувати методичні рекомендації для суб'єктів навчально-виховного процесу щодо визначення рейтингу курсантів в умовах модульної системи навчання у ВВНЗ.

У процесі реалізації поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: теоретичні: аналіз психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури, а також нормативної документації з питань організації навчально-виховного процесу для здійснення аналізу розробленості проблеми і визначення вихідних теоретико-концептуальних засад дисертаційного дослідження; ретроспективний аналіз власного педагогічного досвіду для обґрунтування комплексу діагностичних методик за проблемою дослідження; моделювання для відображення ієрархічної структури діяльності курсантів; емпіричні: експертне опитування з метою визначення коефіцієнтів вагомості видів діяльності курсантів та їх складових; педагогічний експеримент, проведення бесід, пряме і непряме спостереження для виявлення результативності експериментального дослідження; статистичні: математичної статистики і критеріального аналізу одержаних результатів для визначення кількісних показників діяльності курсантів та обґрунтування достовірності дослідження.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять: ідеї Г.-В.Ф. Гегеля про загальні схеми діяльності в процесі перетворення людиною не тільки природи, але й самої себе; положення системного та інших підходів до оцінювання професійної готовності та ефективності і якості підготовки фахівців (А. Алексюк, С. Архангельський, Ю. Бабанський, О. Барабанщиков, В. Беспалько, І. Булах, В. Давидов, І. Підласий, А. Ростунов і Л. Железняк, Н. Тализіна та ін.), а також модульної системи навчання (А. Алексюк, І. Богданова, П. Стефаненко, В. Огнев'юк, А. Фурман, М. Чошанов, П. Юцявічене та ін.) і рейтингового контролю (О. Безносюк, В. Бочарнікова, А. Кривошлик і Е. Лусс, М. Нещадим, Л. Романишина, І. Романюк, П. Стефаненко, В. Толубко та ін.).

Основою дослідження були концептуальні положення щодо розвитку вищої освіти в Україні, які викладені в Законі України „Про вищу освіту” та в інших нормативно-правових документах.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що на основі запропонованого підходу вперше розроблено: методику визначення освітнього рейтингу курсантів за результатами їхньої діяльності в умовах модульної системи навчання у ВВНЗ, яка базується на ієрархічній моделі та адекватній їй рейтинг-моделі діяльності курсанта; дістали подальшого розвитку наукові уявлення щодо сутності рейтингування. Введено і визначено поняття: „освітній рейтинг курсанта”, „частковий рейтинг курсанта”, „модель діяльності курсанта”, „рейтинг-модель діяльності курсанта”; створено ієрархічну модель діяльності курсанта ВВНЗ та адекватну їй рейтинг-модель. Уточнені поняття: „рейтингова оцінка”, „відносна оцінка”, „первинна оцінка”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій „Визначення рейтингу курсанта в умовах модульно-рейтингової системи навчання у вищому військовому навчальному закладі”, а також програмно-методичного забезпечення визначення рейтингу курсантів КУРСАНТ-Е, який дозволяє за результатами їхньої навчальної діяльності в умовах модульної системи навчання оперативно підраховувати рейтингові оцінки і рейтинги курсантів.

Матеріали дослідження впроваджено у ВВНЗ Міністерства оборони України у 2001-2003 роках (довідка №150/НМЦ/271 від 15.10.03.), в Харківському військовому університеті (акт №3/3/68 від 13.04.04), у Харківському національному університеті радіоелектроніки (довідка №02/27-2486 від 09.06.04), у Військовому інституті внутрішніх військ МВС України (акт №2/14/96 від 24.06.04).

Результати дослідження можуть бути використані в навчально-виховній роботі різних типів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Експериментальною базою дослідження був Харківський військовий університет. Експериментальні дослідження проводились поетапно з вересня 1999 р. по лютий 2003 р. У дослідженні були задіяні 232 науково-педагогічних працівника (204 - на етапі визначення коефіцієнтів вагомості видів діяльності курсантів та їх складових, 28 - безпосередньо в експериментальній роботі) та 159 курсантів ХВУ.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювались: на Другій міжнародній науково-методичній конференції „Сучасні технології вищої освіти” (Одеса, ОДАХ, 2003); V міжвузівській науково-методичній конференції „Експертні оцінки елементів навчального процесу” (Харків, 2003); ІІ науково-практичній конференції молодих вчених Харківського військового університету (Харків, 2003); Науково-практичній конференції на честь 70-річчя заснування військової підготовки у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка „Військова наука і освіта: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2003); семінарах в науково-дослідному відділі (наукових проблем військової освіти) ХВУ, семінарах кафедри психології та педагогіки ХВУ та кафедри педагогіки факультету психології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.

Публікації. Результати дослідження відображені в 11 одноособових публікаціях, з них: 6 - статей у провідних наукових фахових виданнях, 4 - статті у збірниках матеріалів науково-практичних і науково-методичних конференцій та 1 - методичні рекомендації.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (205 найменувань) та 10 додатків на 77 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 257 сторінок друкованого тексту. Робота містить 26 таблиць, 32 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність досліджуваної проблеми, розкрито зв'язок роботи з науковими програмами та планами, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, окреслено методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження основних положень дисертації.

У першому розділі „Теоретичні питання визначення освітнього рейтингу курсантів за результатами їхньої діяльності в умовах модульної системи навчання” проаналізовано погляди дослідників на модульну систему навчання, зроблено оцінку можливостей її застосування в організації навчально-виховного процесу у ВВНЗ, розглянуто проблему рейтингового контролю діяльності курсантів як складову частину модульної системи навчання. Проведено аналіз підходів застосування модульної системи навчання та рейтингування тих, хто навчається. На основі проведеного аналізу з'ясовано, по-перше, що технологія навчання, в назві якої використовується поняття „модуль”, має широкий спектр визначень і відображає існування різних точок зору розуміння поняття „модуль” й технології його побудови як у плані структурування змісту навчання, так і розробки форм та методів навчання. Поряд з розходженнями спостерігається спільність поглядів як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників (І. Бабін, О. Безносюк, В. Бочарнікова, Дж. Рассел, Л. Романишина, П. Стефаненко, А. Фурман, М. Чошанов, Н. Шиян, П. Юцявічене та ін.) на те, що модульна система навчання є інноваційною і такою, яка припускає нові підходи до побудови змісту навчання та взаємодії суб'єктів навчального процесу. По-друге, проведений аналіз робіт з проблеми рейтингування (О. Безносюк, В. Бочарнікова, О. Власко, В. Воловник, С. Єршов, Т. Лобова, М. Новічонок, І. Романюк, В. тТалалаєв, В. Толубко та ін.) показав, що в українській і зарубіжній науковій літературі недостатньо висвітлено питання рейтингування, яке займає особливе місце в модульній системі навчання, оскільки дає можливість визначити освітній рейтинг тих, хто навчається, зокрема й курсантів ВВНЗ.

Рейтингування здійснюється з метою оперативного управління пізнавальною діяльністю курсантів як з боку науково-педагогічних працівників, так і самих курсантів, на основі результатів самоконтролю, підготовки та стимулювання курсантів до оволодіння системою знань, умінь та навичок протягом всього періоду навчання у ВВНЗ, а також з метою більш ефективного використання потенціалу підготовлених військових фахівців.

Відомо, що англійське слово „рейтинг” означає кількісну оцінку діяльності і місце індивіда у конкретній спільноті. Саме таке тлумачення цього терміну використовується для розв'язання проблеми дослідження з урахуванням оцінювання діяльності курсантів в умовах модульної системи навчання.

Під освітнім рейтингом курсанта розуміється кількісна оцінка за результатами його діяльності (до неї входять: навчальна, наукова та науково-технічна, службова, суспільна, спортивна та спортивно-масова діяльність, а також діяльність з розвитку особистих професійних якостей), яка визначає його місце по відношенню до результатів діяльності інших курсантів, що навчаються за тією ж спеціалізацією, того ж року навчання.

Запропонований у дисертації концептуальний підхід до рейтингування курсантів ВВНЗ за результатами їхньої діяльності, з використанням системного уявлення про розв'язання цієї проблеми, включає три основні етапи, які передбачають розробку: моделі діяльності курсанта ВВНЗ; рейтинг-моделі, адекватної моделі діяльності курсанта ВВНЗ; методики визначення освітнього рейтингу і часткових рейтингів курсанта з різних видів його діяльності, а також методик визначення рейтингових оцінок.

Діяльність курсанта ВВНЗ - це соціально визначена форма його функціонування, виконання різних завдань під час навчання у ВВНЗ. Діяльність курсанта характеризується чотирма компонентами: метою діяльності, засобами діяльності, процесом діяльності, результатами діяльності. Ці компоненти властиві всім видам та складовим діяльності курсанта. Особливостями діяльності курсанта ВВНЗ є спрямованість на підготовку до виконання військово-професійних завдань і обов'язків як у мирний, так і воєнний час. Крім того, у період навчання кожен курсант ВВНЗ виконує службові обов'язки згідно з військовими статутами Збройних Сил України, тобто для діяльності курсанта характерне поєднання навчання, виховання і розвиток його здібностей до військово-професійної діяльності у військах.

Під моделлю діяльності курсанта розуміється схематичний опис сукупності його дій, спрямованих на розв'язання головного завдання - стати висококваліфікованим військовим фахівцем. Модель діяльності курсанта розроблена на основі функцій, характерних для нього під час навчання у ВВНЗ. Розробка моделі діяльності курсанта ВВНЗ є першим і головним етапом розробки методики визначення освітнього рейтингу курсантів за результатами їхньої діяльності в умовах модульної системи навчання. Саме в модель діяльності курсанта закладається мета і показники, які потрібно враховувати в процесі рейтингування курсантів. Модель діяльності курсанта ВВНЗ являє собою складну ієрархічну структуру. На першому рівні декомпозиції представлена на рис.1. На 1-му рівні декомпозиції моделі діяльності курсанта ще неможлива кількісна оцінка результатів його діяльності з різних видів. Тому необхідна подальша декомпозиція видів діяльності. Методика побудови моделей діяльності курсантів для всіх видів діяльності в авторефераті ілюструється на прикладі розробки моделі для навчальної діяльності курсанта (рис.2). Усі моделі інших видів діяльності курсанта розкриті в дисертації. Навчальна діяльність - це основний вид діяльності курсанта ВВНЗ. У дисертаційному дослідженні модель навчальної діяльності курсанта має два рівні декомпозиції (на другому рівні вже можлива кількісна оцінка).

ДІЯЛЬНІСТЬ КУРСАНТІВ ВВНЗ

Рис.1 Модель діяльності курсанта ВВНЗ на першому рівні її декомпозиції

На рис.2 ці рівні позначені як 2-ий і 3-ій тому, що нумерація рівнів здійснюється відносно загальної моделі діяльності, в якій навчальна діяльність входить до складу 1-го рівня декомпозиції моделі діяльності курсанта.

Рис.2 Модель навчальної діяльності курсанта ВВНЗ

Модель діяльності курсанта ВВНЗ, декомпозиція якої доведена до таких рівнів, на яких можливі кількісні оцінки результатів його діяльності, є основою для розробки рейтинг-моделі діяльності курсанта.

Аналогічні моделі діяльності розроблені для інших видів діяльності курсанта. Вони є складовими загальної моделі діяльності курсанта.

У другому розділі „Розробка методики визначення освітнього рейтингу курсантів за результатами їхньої діяльності в умовах модульної системи навчання” обґрунтовується концептуальний підхід до визначення освітнього рейтингу курсантів за результатами їхньої діяльності в умовах модульної системи навчання у ВВНЗ. Він базується на розробленій рейтинг-моделі. В основу методології рейтингування курсантів покладено принципи системного підходу.

Під рейтинг-моделлю діяльності курсанта в дисертації розуміється модель, яка адекватна моделі його діяльності і розкриває структуру визначення освітнього рейтингу курсанта.

Освітній рейтинг курсанта визначається за виразом:

, (1)

де _і - коефіцієнти вагомості видів діяльності курсанта на першому рівні декомпозиції;

R_і - частковий рейтинг курсанта за результатами по і-му виду діяльності на

першому рівні декомпозиції моделі діяльності.

Визначення чисельних значень коефіцієнтів вагомості видів діяльності на першому рівні декомпозиції моделі діяльності проводилось експертним опитуванням 204 висококваліфікованих науково-педагогічних працівників ХВУ з використанням методу парних порівнянь, розробленого Т.Сааті. Значення цих коефіцієнтів, після математичної обробки результатів опитування, наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Чисельні значення коефіцієнтів вагомості видів діяльності курсантів

Частковий рейтинг курсанта - це число, яке визначає місце курсанта за результатами з відповідного виду його діяльності або складової будь-якого виду діяльності серед курсантів, що навчаються з тієї самої спеціалізації того ж року навчання.

В ієрархічній рейтинг-моделі частковий рейтинг, найближчий до рейтингової оцінки, називається частковим рейтингом курсанта нижнього рівня декомпозиції R_j по j-ій складовій виду діяльності. Він визначається за виразом:

, (2)

де P_j - рейтингова оцінка курсанта по j-ій складовій виду діяльності;

- сума таких же рейтингових оцінок усіх m курсантів, що навчаються з

тієї самої спеціалізації того ж року навчання;

m - чисельність курсантів тієї ж самої спеціалізації, того ж року навчання.

Реалізація запропонованого в дисертації концептуального підходу для визначення освітнього рейтингу курсантів в умовах модульної системи навчання в авторефераті наводиться на прикладі визначення часткового рейтингу з навчальної діяльності R₁. Методика побудови рейтинг-моделей для всіх видів діяльності ілюструється на прикладі побудови рейтинг-моделі навчальної діяльності курсанта (рис.3).

Для визначення часткових рейтингів нижнього рівня декомпозиції спочатку необхідно визначити рейтингові оцінки Р_j кожної складової навчальної діяльності. Рейтингова оцінка - це виражена в балах оцінка курсанта, за якою визначається його частковий рейтинг нижнього рівня декомпозиції з відповідної складової діяльності. Вона визначається за виразом:

, (3)

де _іj - коефіцієнти вагомості і-х первинних оцінок по j-ій складовій діяльності;

О_іj - і-ті первинні оцінки, отримані курсантом за засвоєння j-их складових навчальної діяльності;

n - кількість первинних оцінок по j-ій складовій діяльності.

Коефіцієнти вагомості _іj первинних оцінок О_іj з усіх складових визначались за допомогою експертного опитування за винятком складової навчальної діяльності “Засвоєння дисциплін навчального плану та виконання інших навчальних заходів”. Коефіцієнти вагомості з цієї складової визначались пропорційно кількості годин, відведених навчальними (тематичними) планами на вивчення окремих дисциплін та модулів цих дисциплін, а також виконання інших навчальних заходів. Чисельні значення коефіцієнтів вагомості усіх інших складових видів діяльності визначались за тією ж методикою, що й чисельні значення коефіцієнтів вагомості видів діяльності на першому рівні декомпозиції моделі. Їх чисельні значення наведені в дисертації.

Для складової навчальної діяльності “Засвоєння дисциплін навчального плану та виконання інших навчальних заходів” рейтингові оцінки визначались через відносні оцінки В, з усіх інших складових навчальної та інших видів діяльності - через первинні оцінки О. Відносна оцінка - це відношення первинної оцінки O, отриманої курсантом за засвоєння (виконання) деякої складової, до максимального значення первинної оцінки O_max за засвоєння (виконання) цієї складової в прийнятій шкалі оцінювання:

. (4)

Використання відносних оцінок дозволяє застосовувати будь-яку систему оцінок. Це має важливе значення у контексті Болонського процесу, згідно з яким можлива передача переліку оцінок з предметів, який показує здобутки того, хто навчається, у навчанні від одного навчального закладу до іншого.

Для окремих складових видів діяльності в якості рейтингових оцінок використовуються первинні оцінки О_ij. Первинна оцінка - це оцінка отримана курсантом за засвоєння (виконання) відповідної складової найнижчого рівня декомпозиції діяльності у визначеній системі оцінювання.

Моделі діяльності курсанта й адекватні їм рейтинг-моделі, методики визначення часткових рейтингів з інших п'яти видів діяльності (наукової та науково-технічної, службової, суспільної, спортивно-масової та спортивної, з розвитку особистих професійних якостей) та їх складових розкрито в дисертації.

У третьому розділі „Експериментальна перевірка впливу рейтингування курсантів в умовах модульної системи навчання на підвищення рівня їхньої успішності” висвітлено хід, основні етапи педагогічного експерименту, проаналізовано його результати і на їх основі оцінено вплив методики визначення освітнього рейтингу курсантів в умовах модульної системи навчання на підвищення рівня їхньої успішності.

Експериментальне дослідження складалося з п'яти етапів за роками набору курсантів. Перед початком експерименту (після другого року навчання) для забезпечення його якості навчальні групи курсантів переформовувалися в експериментальні і контрольні групи таким чином, щоб успішність у цих групах була відносно однаковою. При цьому експериментальні групи курсантів вивчали обрані для експерименту дисципліни за модульною системою навчання, а контрольні групи курсантів - за традиційною. Методика педагогічного дослідження мала однакову структуру як із дисциплін, обраних для проведення експерименту, так і на кожному етапі (за роками набору курсантів), що дало можливість забезпечити систематичну значущість оцінюваних результатів цього педагогічного експерименту. Вибір навчальних дисциплін для проведення педагогічного експерименту визначався вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників ВВНЗ, необхідним методичним і матеріально-технічним забезпеченням навчального процесу та кваліфікацією науково-педагогічних працівників. Кількість курсантів складала: в експериментальних в групах - 80, контрольних групах - 79. Обмежена чисельність курсантів, задіяних в експерименті, обумовлена особливостями державного кадрового замовлення на підготовку військових фахівців за спеціалізаціями. В цих умовах чисельність курсантів, які навчаються за однією спеціалізацією, того ж самого року набору знаходиться в межах від 10 до 85.

Навчальні дисципліни, що були визначені для проведення експериментально-дослідницької перевірки впливу рейтингування курсантів на підвищення рівня їхньої успішності, курсанти експериментальних груп засвоювали, в основному, за індивідуальними планами. Отримані курсантами експериментальних груп первинні оцінки на всіх заняттях під керівництвом науково-педагогічних працівників виставлялись у журнал обліку результатів контролю знань і вмінь курсантів за модулями дисциплін та видами навчальних занять дисциплін в цілому. За результатами рейтингового контролю знань змістовної частини модуля і рейтингового контролю вмінь і навичок, що здійснювався на всіх видах занять, кожен курсант експериментальних груп одержував первинні оцінки, які надалі переводилися у відносні оцінки. Рейтингові оцінки, по яким визначався найближчий частковий рейтинг, обчислювались через відносні оцінки.

Порівняння рівня успішності курсантів експериментальних і контрольних навчальних груп здійснювалося за результатами складання екзаменів, а рейтингування курсантів експериментальних груп - за допомогою розробленої на основі запропонованої методики інформаційно-розрахункової системи “КУРСАНТ-Е”.

В педагогічному експерименті обрані такі оціночні характеристики: середній

екзаменаційний бал з дисципліни m* - математичне очікування випадкової величини екзаменаційних оцінок; дисперсія d для середнього екзаменаційного балу; довірчий інтервал I_в для середнього екзаменаційного балу, який виступає мірою точності і надійності оцінки середнього екзаменаційного балу за умови обмеженої кількості даних (так званої потужності ансамблю).

Обробка експериментальних даних проводилася з використанням пакету програм MathCAD. Результати обробки результатів складання екзаменів курсантами експериментальних та контрольних груп наведені у табл. 2.

Таблиця 2. Результати складання екзаменів курсантами експериментальних і контрольних груп

Довірчі інтервали для експериментальних даних розраховані для довірчої імовірності = 0,8. Це свідчить про те, що результати підвищення рівня успішності курсантів за рахунок використання методики визначення освітнього рейтингу курсантів в умовах модульної системи навчання одержані з достовірністю 80%.

Аналіз результатів експерименту показує, що значення середнього балу складання екзаменів m* з усіх дисциплін сумісні з балами, що отримали курсанти експериментальних груп, навчаючись за модульною системою навчання з використанням методики визначення освітнього рейтингу, а розкид значень m* по всіх дисциплінах для експериментальних навчальних груп не перевищує 10%.

На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що середній рівень знань, умінь і навичок курсантів експериментальних груп вищий, ніж середній рівень знань курсантів контрольних груп.

Незважаючи на незначну потужність ансамблів (невелика кількість курсантів) для наборів 1997 і 1998 років, з усіх навчальних дисциплін, обраних для проведення експерименту, спостерігається стійке перевищення середнього балу курсантів експериментальних груп над середнім балом курсантів контрольних груп. Результати складання екзаменів курсантами в експериментальних групах за обраними для проведення експерименту дисциплінами і їх результати рейтингового контролю за модулями з цих дисциплін, в основному, збіглися, за винятком результатів екзаменів окремих курсантів, які отримали різні оцінки з тієї ж самої дисципліни на екзаменах і в результаті модульного контролю. Ці відхилення знаходяться в межах статистичної значущості. Аналіз перевищення середнього балу і відсотка оцінок „відмінно” та „добре” у курсантів експериментальних груп по відношенню до курсантів контрольних груп наведений у табл. 3.

Таблиця 3. Дані про перевищення середнього балу і кількості оцінок „відмінно” та „добре”, отриманих курсантами експериментальних груп по відношенню до оцінок, отриманих курсантами контрольних груп

Таким чином, рейтингування за запропонованою методикою в умовах модульної системи навчання, яка використовувалась в експериментальних групах, позитивно вплинула на підвищення пізнавальної діяльності курсантів, а також на кінцеві результати підготовки компетентних військових фахівців.

ВИСНОВКИ

У ході теоретико-експериментального дослідження визначеної проблеми було вирішено всі поставлені завдання, отримано результати та зроблено такі висновки:

1. У дисертації проведено аналіз можливостей та особливостей використання модульної системи навчання у ВВНЗ, теоретичне узагальнення і нове рішення проблеми рейтингування курсантів ВВНЗ, яке полягає у створенні моделі і рейтинг-моделі діяльності курсанта та розробці на їхній основі методики визначення освітнього рейтингу курсантів ВВНЗ в умовах модульної системи навчання.

2. Науковий аналіз поглядів і підходів до рейтингування тих, хто навчається, в умовах модульної системи навчання показав що: проблема цілісного використання модульної системи навчання і рейтингування на сьогоднішній день стає актуальною у зв'язку з модернізацією вищої освіти України та з плануванням її приєднання до Болонської конвенції; в українській та зарубіжній науковій літературі, незважаючи на велику низку праць, недостатньо висвітлено питання системного підходу до рейтингування тих, хто навчається.

3. Проведений у ході дослідження аналіз та узагальнення різних підходів, відображених у публікаціях з проблеми рейтингування, по-перше, дозволяють стверджувати, що проблема визначення освітнього рейтингу тих, хто навчається, взагалі і зокрема курсантів ВВНЗ, за результатами їхньої діяльності в умовах модульної системи навчання не досліджувалась (у більшості наукових праць, а також в дисертаціях вона розглядалася в основному за результатами навчальної діяльності тих, хто навчається.), по-друге, дозволив виробити цілісний підхід до тлумачення понятійно-термінологічного апарату проблеми дослідження, а саме таких понять, як „освітній рейтинг”, „модель діяльності”, „рейтинг-модель діяльності”, „частковий рейтинг”, „рейтингова оцінка”, „відносна оцінка”, „первинна оцінка”.

4. На основі запропонованого у дисертації підходу до визначення освітнього рейтингу курсантів ВВНЗ розроблено модель діяльності курсанта, яка має ієрархічну структуру і включає види його діяльності і їх складові, декомпозиція яких доводиться до рівня, на якому можливе визначення кількісних оцінок результатів його діяльності з різних видів діяльності та їх складових, а також рейтинг-модель, адекватну моделі діяльності курсанта яка структурно відображає алгоритм визначення освітнього рейтингу.

5. У дисертації розроблено методику визначення освітнього рейтингу курсантів ВВНЗ в умовах модульної системи навчання, яка базується на розроблених моделі і рейтинг-моделі діяльності курсанта, і яка на відміну від існуючих публікацій з досліджуваної проблеми, дозволяє визначати рейтинги не тільки з навчальної діяльності курсантів, а й із таких важливих видів їхньої діяльності як наукова та науково-технічна, службова, суспільна, спортивна та спортивно-масова, а також діяльності з розвитку особистих професійних якостей, які в підсумку визначають компетентність випускника ВВНЗ як військового фахівця.

За математичними виразами, запропонованими в розробленій методиці, здійснюється визначення освітнього і часткових рейтингів курсантів, а також рейтингових оцінок, які можуть бути рекомендовані для застосування у педагогічній практиці.

6. На прикладі основного виду діяльності курсантів - навчальної діяльності - проведений педагогічний експеримент, який дозволяє зробити висновок, що рейтингування курсантів згідно з розробленою у дисертації методикою визначення освітнього рейтингу курсантів за результатами їхньої діяльності в умовах модульної системи навчання позитивно вплинуло на підвищення рівня їхньої успішності, про що свідчить перевищення середнього балу курсантів експериментальних груп за результатами складання екзаменів з дисциплін, задіяних в експерименті, на 0,32 порівняно з результатами складання екзаменів курсантами контрольних груп. Також курсанти експериментальних груп більш успішно засвоювали й ті навчальні дисципліни, які не входили до групи експериментальних.

7. Уведення розробленої методики рейтингування значною мірою усуває негативні сторони зрівняння курсантів за результатами їхньої діяльності, а саме: зникають усереднені групи відмінників, хорошистів та трієчників, що дає можливість більш диференційовано провести рейтингування курсантів; рейтингування ураховує роботу курсантів протягом певного періоду навчання (семестр, навчальний рік, весь період навчання), спонукає до змагання у навчально-виховному процесі й істотно стимулює прагнення курсантів до здобування знань, умінь і навичок, які впливатимуть на формування необхідного рівня їхньої готовності до майбутньої військово-професійної діяльності; знижується можливість одержання курсантами випадкових оцінок.

8. Для визначення рейтингових оцінок і рейтингів за результатами засвоєння курсантами програм навчальних дисциплін, на основі розробленої методики, за допомогою програмного продукту Delphi розроблена інформаційно-розрахункова система “КУРСАНТ-Е”, яка сприяла оперативній і якісній обробці даних у ході педагогічного експерименту.

9. Уведення у практику вищої військової школи України запропонованої методики рейтингування освітньої діяльності курсантів дозволить керівництву ВВНЗ оптимізувати: по-перше, управління навчально-виховним процесом з метою глибокого засвоєння курсантами освітньо-професійних програм підготовки військових фахівців за спеціальностями та спеціалізаціями і всебічної підготовки випускників ВВНЗ до військово-професійної, соціально-професійної та соціально-побутової діяльності у військах згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників ВВНЗ; по-друге, процес розподілу випускників ВВНЗ відповідно до їхнього освітнього рейтингу.

10. Запропонований у дисертаційному дослідженні підхід до рейтингування курсантів ВВНЗ може бути використаний для рейтингування діяльності інших учасників навчально-виховного процесу.

Матеріали цього дослідження дозволяють подолати низку труднощів у процесі навчання за допомогою налагодженої системи рейтингування діяльності курсантів. Разом з тим подальшого дослідження потребують: розробка педагогічних тестів як складової частини засобів діагностики якості вищої освіти з використанням сучасних технічних засобів; установлення суб'єктно-суб'єктних відносин між науково-педагогічними працівниками і курсантами в умовах модульно-рейтингової системи навчання.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

рейтингування курсант освіта

9. Комишан А.І. Методологічний підхід до визначення коефіцієнтів вагомості видів, складових та елементів діяльності курсантів вищих військових навчальних закладів в умовах модульного навчання за допомогою експертного опитування // Экспертные оценки элементов ученого процесса: Программа и материалы V межвузовской науч.-метод. конф. Харьков, 2003. - С.58 - 60.

10. Комишан А.І. Методологічний підхід до визначення коефіцієнтів вагомості видів діяльності курсанта в умовах модульно-рейтингової технології навчання //Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб. наук. пр. - Проблеми оновлення змісту і методів навчання у закладах освіти. Харків: Стиль-Издат, 2003. - С.68-78.

11. Комишан А.І. Методика визначення рейтингу діяльності курсанта в умовах модульно-рейтингової системи навчання у вищих військових навчальних закладах // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. - Випуск 6. - Харків: УІПА, 2003. - С. 220-228.

Размещено на Allbest.ru