Теоретик-методичні засади морального виховання майбутніх офіцерів державної прикордонної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

ТЕОРЕТИК-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Грязнов Ігор Олександрович

Тернопіль - 2005

1. Загальна характеристика роботи

моральний виховання військовослужбовець курсант

Актуальність і доцільність дослідження. Однією з найважливіших умов успішного вирішення завдань державного будівництва є надійна охорона кордону України. Реформування Державної прикордонної служби України (ДПСУ) передбачає перш за все забезпечення високого рівня професійної підготовки, формування морально-психологічних якостей особистості прикордонників.

Загальний моральний клімат у військових підрозділах вирішальною мірою визначають особистісні якості їх керівників, оскільки саме на офіцерів покладена відповідальність за належне виконання службових обов'язків особовим складом, налагодження правильних міжособистісних стосунків у військових підрозділах ДПСУ. Прояви аморальності особливо неприпустимі в курсантському середовищі вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ), які здійснюють підготовку майбутніх керівників підрозділів. Адже усі промахи, допущені у вихованні курсантів, неодмінно проявляться пізніше у їх професійній діяльності.

Аналіз реального стану виховної роботи з майбутніми офіцерами ДПСУ засвідчує про його невідповідність сучасним вимогам в площині завдань морального виховання, поставлених Законом „Про Державну прикордонну службу України“, Концепцією виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України тощо. Підготовка офіцерів-прикордонників нової генерації пов'язана не тільки з високопрофесійними компетенціями, а й моральними якостями особистості. Останні формуються в цілісному процесі морального виховання, який на думку провідних вчених, розглядається як загально-методологічна технологія духовного розвитку та формування особистості (В. Андрущенко, І. Бех, В. Бутенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лозовой).

У науковій літературі висвітлено окремі теоретико-методичні проблеми виховання військовослужбовців. Концептуальні, змістові та технологічні аспекти підвищення ефективності цього процесу у сучасних умовах розкриті у працях відомих педагогів: М. Варія, Г. Васяновича, А. Галімова, Д. Іщенка, В. Маслова, М. Нещадима, Б. Олексієнко, О. Пометун, В. Синьова, Г. Темка, В. Ягупова. Над обґрунтуванням теоретичних і методичних аспектів морально-естетичного виховання в Збройних силах та інших військових формуваннях України працювали вчені Н. Карпунова, І. Колодій, Ю. Семенов, Г. Штефанич. Про необхідність розвитку моральних якостей прикордонників наголошується у наукових розробках Л. Джигун, А.Катковського, Д. Коцеруби, С. Крука, М. Морозова, В. Шевчук та інших.

У перелічених вище та ряді інших наукових дослідженнях проблема морального виховання майбутніх офіцерів розглядається лише частково як окремий компонент всієї системи виховного процесу. Названі автори не ставили перед собою завдання всебічного й ґрунтовного дослідження морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників як цілісної педагогічної системи.

Відсутність системних досліджень проблеми морального виховання майбутніх офіцерів призводить до того, що командно-викладацький склад ВВНЗ змушений керуватися теоретичними положеннями й практичними рекомендаціями, розробленими не для курсантів, а для інших категорій молоді, самостійно їх корегувати і, тим самим, вирішувати виховні завдання без належного науково-педагогічного супроводу. Необхідність подолання цього недоліку стає ще більш очевидною, якщо зважити на те, що курсантські роки - це найсприятливіший сенситивний період для виховання моральних якостей офіцерів з врахуванням специфіки їх майбутньої професійної діяльності. Упущене на даному етапі дуже важко компенсувати в процесі військової служби. Таку думку висловили більше 88 % опитаних осіб офіцерського складу.

Вирішення сучасних проблем в теорії і практиці морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників пов'язане з необхідністю подолання основних суперечностей зовнішнього і внутрішнього характеру.

До зовнішніх суперечностей, які стосуються соціального середовища, у якому перебувають курсанти під час навчання у ВВНЗ, можна віднести перш за все суперечності між:

сучасними вимогами держави до морального обліку офіцерів ДПСУ та загальним станом сформованості моральних якостей майбутніх офіцерів-прикордонників, проявами негативних явищ у курсантських групах у ВВНЗ;

недостатньою усвідомленістю організаторами навчально-виховного процесу ВВНЗ кардинального зростання ролі морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників у готовності до виконання функцій охорони державного кордону як атрибута сучасної європейської держави та необхідністю забезпечення нових рис культурного обліку офіцерів у зв'язку з євроінтеграційними процесами в Україні;

необхідністю здійснення морального виховання курсантів як складної, поліфункціональної системи та відсутністю у сучасній вітчизняній військово-педагогічній літературі фундаментальних праць, у яких були б розкриті положення системного підходу до проблеми морального виховання.

Основні внутрішні суперечності, які торкаються духовної культури, світогляду й переконань курсантів, можна сконцентрувати навколо суперечностей між:

потребою майбутніх офіцерів-прикордонників у розвитку моральних якостей своєї особистості та відповідними обмеженнями цього розвитку в умовах професійної діяльності під час охорони Державного кордону України;

індивідуальними внутрішніми світоглядними позиціями курсантів, з якими вони прийшли у ВВНЗ, та загальними установками науково-педагогічного складу, який намагається організовувати роботу з курсантами на єдиних виховних принципах.

вимогами статутів Збройних сил України щодо правил поведінки та виконання службових обов'язків, які звужують можливості реалізації курсантами свободи совісті, і їх прагненнями до духовної свободи, у тому числі свободи віросповідання.

Таким чином, потреба здійснення радикальних змін у виховному процесі ВВНЗ, спрямованих на формування високоморальної особистості майбутнього офіцера-прикордонника, необхідність системного дослідження цієї проблеми з врахуванням сучасних вимог до офіцерів ДПСУ зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Теоретико-методичні засади морального виховання майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до перспективного плану дисертаційних досліджень у ДПСУ в 1998-2005 роках та в рамках колективних тем науково-дослідних робіт: “Професійна етика військовослужбовців Прикордонних військ” (шифр 202 - 0011 К “Етика”); “Підвищення ефективності оперативно-службової діяльності Прикордонних військ України за рахунок формування стилю професійного спілкування у офіцерів” (шифр 201 - 0076 І “Стиль”); “Формування соціально-психологічної компетентності молодих керівників-офіцерів у військових формуваннях Воєнної організації держави” (шифр 203 - 0001 І “Компетенція”).

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) 30 жовтня 2003 року (протокол № 3) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 24 лютого 2004 року (протокол № 2).

Об'єкт дослідження - виховний процес у вищих військових навчальних закладах.

Предмет дослідження - теорія і методика морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці системи морального виховання майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України.

Концепція дослідження. У формулюванні концептуальних положень дисертаційної роботи ми виходили з того, що моральне виховання спрямоване на формування світоглядних основ повсякденного пізнання і практики, суспільної моральності особистості. У зв'язку з цим дослідження проблеми морального виховання військовослужбовців у контексті визначення теоретико-методологічних основ його розвитку доцільно здійснювати в історичному, структурному і функціональному аспектах.

Дослідження базується на наукових ідеях і положеннях, основними з яких є такі:

1. Періоди становлення теоретико-методологічних підходів до морального виховання військовослужбовців пройшли еволюційний шлях: від багатовікового і планомірного знищення культури, національної самосвідомості українців в умовах бездержавності до становлення України як суверенної європейської держави, що диктує необхідність створення принципово нової системи морального виховання її захисників. Першоосновою цієї системи повинні бути національні та загальнолюдські моральні цінності. Ця ідея є системотвірним чинником у моральному вихованні майбутніх офіцерів-прикордонників.

2. Засади морального виховання курсантів-прикордонників повинні обґрунтовуватись з урахуванням специфіки їх майбутньої професійної діяльності. Прикордонник вільний у виборі засобів для досягнення мети оперативно-службової діяльності, але як особистість, в ім'я досягнення позитивних цілей, він відповідає за наслідки своїх дій. Ураховуючи положення етичної праксеології, прикордонник зобов'язаний діяти відповідно до морального характеру мети. Підхід до вибору засобів, адекватних меті, полягає в наступному: доцільним і моральним є той засіб, якого необхідно і достатньо для досягнення морально-позитивної і вищої мети і який не змінює їх морального характеру.

3. Основу системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників складають: мета, завдання, функції (інтегруюча, регулювальна, розвивальна), зміст виховної роботи; сфери діяльності курсантів ВВНЗ (службова, виховна, навчальна); педагогічні впливи (методи, форми, засоби виховання) та суб'єкти педагогічного впливу; оцінка і корекція результатів виховної роботи (критерії та рівні); системні принципи та науково-методичне забезпечення виховного процесу.

4. Ключовою ідеєю реалізації системи морального виховання є неаддитивність властивостей системи щодо її компонентів і підсистем (єдність на рівні цілісної системи виявляється в наявності нових властивостей системи, які не притаманні її окремим компонентам). Упровадження в навчально-виховний процес сучасної системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників дасть можливість підвищити рівень сформованості моральних якостей у курсантів, зміцнити боєготовність органів та підрозділів Державної прикордонної служби України.

5. Сучасна система морального виховання передбачає удосконалення навчально-виховного процесу ВВНЗ на таких принципах: єдності загальнолюдського і національного; послідовності, систематичності і безперервності набуття психолого-педагогічних та етичних знань, оволодіння моральними якостями особистості; відповідності цілей, змісту морального виховання службовій діяльності на кордоні; особистісно-орієнтованого підходу до морального виховання курсантів.

6. Реалізація педагогічної системи здійснюється шляхом впровадження заходів науково-методичного забезпечення, яке передбачає: урахування чинників впливу соціального середовища на моральне виховання майбутніх офіцерів-прикордонників; поглиблення етичних знань курсантів-прикордонників у навчальному процесі; формування моральних якостей курсантів у процесі позааудиторної виховної роботи; здійснення морального виховання курсантів на основі християнських цінностей; підвищення моральної культури командно-викладацького складу ВВНЗ.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність підготовки офіцерських кадрів для ДПСУ значно підвищиться за умови впровадження у навчально-виховний процес сучасної системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників, яка: забезпечує на основі національних та загальнолюдських цінностей формування моральних якостей курсантів з метою зміцнення боєготовності органів та підрозділів ДПСУ; побудована на теоретичних засадах, що враховують історико-педагогічні аспекти розвитку морального виховання у військових формуваннях України та зарубіжних країн; враховує умови сучасного соціального середовища, новітні методики формування і розвитку моральних якостей; передбачає особистісно орієнтоване моральне виховання, самовираження та самовиховання курсантів; структурно і функціонально орієнтована на поетапне формування у курсантів моральних якостей з використанням сукупності критеріїв, показників та рівнів оцінки моральної вихованості.

Згідно з метою та гіпотезою дослідження було визначено такі його завдання:

1. На основі ретроспективного аналізу літератури визначити особливості становлення теоретико-методичних підходів до морального виховання у військових формуваннях України та зарубіжних країн.

2. Здійснити діагностику сучасного стану та виявити специфіку морального виховання у Збройних Силах, Державній прикордонній службі України та в іноземних арміях.

3. Обґрунтувати концептуальні засади і структуру сучасної системи морального виховання майбутніх офіцерів ДПСУ.

4. Виявити й обґрунтувати критерії, показники і рівні моральної вихованості курсантів.

5. Розробити науково-методичне забезпечення реалізації системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників.

6. Експериментально перевірити ефективність системи морального виховання майбутніх офіцерів ДПСУ.

Методологічною основою дослідження є:

багатовимірний підхід до аналізу педагогічної реальності, який розглядається в культурологічних, аксіологічних та онтологічних аспектах;

ідеї і концепції сучасної науки про: культуру як сукупність матеріальних та духовних цінностей людства, специфічний спосіб людської діяльності, важливий засіб цілісного формування особистості і процес творчої самореалізації особистості; вирішальну роль морального виховання у перетворенні суспільного життя країни та її військових формувань; сутність навчально-виховного процесу як специфічної форми суспільної діяльності;

загально-філософські і соціально-педагогічні положення теорії особистості;

положення вітчизняної військово-педагогічної та психологічної науки стосовно вимог до рівня морально-психологічних якостей майбутніх офіцерів-прикордонників.

Дослідження здійснювалось на основі концепції безперервної і цілісної професійної підготовки кадрів у ВВНЗ та будувалося з урахуванням положень Конституції, Законів України, Статутів Збройних Сил України, згідно із сучасними вимогами до рівня професіоналізму викладачів ВВНЗ і директивними документами Адміністрації ДПСУ щодо організації навчально-виховного процесу в НАДПСУ.

Теоретичну основу дослідження становлять висновки та положення:

системно-структурного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (М. Галагузова, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кушнір, М. Монахов); психологічної (І. Бех, М. Боришевський, Л. Виготський, П. Гальперин, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко, С. Рубінштейн) і педагогічної наук (Г. Васянович, В. Кравець, А. Макаренко, О. Пометун, М. Стельмахович, В. Сухомлинський, М. Фіцула) щодо розвитку моральних якостей особистості; теорії педагогічних систем (С. Архангельський, В. Беспалько, Н. Кузьміна, В. Пікельна, Г. Троцко); педагогіки та психології військового виховання (О. Барабанщиков, М. Варій, Д. Іщенко, В. Маслов, М. Нещадим, Б. Олексієнко, Є. Потапчук, О. Сафін, М. Томчук, Г. Темко, О. Тімченко, В. Ягупов.

Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використовувались адекватні авторському задуму методи дослідження:

теоретичні методи: ретроспективний та порівняльний аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблеми дослідження для визначення підходів у моральному вихованні військовослужбовців в Україні та в іноземних арміях; аналіз і синтез отриманих даних для уточнення сутності й особливостей морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників; систематизація й узагальнення теоретичних положень в процесі визначення і уточнення концептуальних засад виховного процесу у ВВНЗ; моделювання і класифікація педагогічних процесів і явищ з метою прогнозування динаміки їх змін в ході побудови структури педагогічної системи морального виховання курсантів; узагальнення й корекція теоретико-методологічних позицій та експериментальних даних дослідження у процесі наукового обґрунтування принципів реалізації системи морального виховання майбутніх офіцерів ДПСУ;

емпіричні методи: вивчення виховного досвіду ВВНЗ, анкетування, письмове опитування, тестування, бесіди-інтерв'ю, пряме та опосередковане педагогічне спостереження, аналіз поведінки курсантів, метод експертних оцінок застосовувались з метою діагностики стану морального виховання у ВВНЗ. НАПВУ, виявлення недоліків у виховній роботі з курсантами, факторів виховного впливу тощо; констатуючий і формуючий, локальний і фронтальний формуючий педагогічні експерименти використовувались для перевірки ефективності усієї системи морального виховання майбутніх офіцерів ДПСУ та окремих її структурних елементів;

методи математичної статистики застосовувались для обробки даних педагогічного експерименту, перевірки вірогідності отриманих результатів дослідження щодо структури, змісту, науково-методичного забезпечення ефективного функціонування теоретично обґрунтованої системи морального виховання.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось в органах та підрозділах ДПСУ. Основною базою експериментальної роботи була НАДПСУ, де перевірялась ефективність системи морального виховання майбутніх офіцерів ДПСУ. Всього різними видами дослідження було охоплено 1250 курсантів та 360 осіб командно-викладацького складу.

Дослідження проводилось у три етапи протягом 1999 - 2005 років.

Перший етап - пошуково-аналітичний (1999 - 2000 рр.) - присвячено: теоретичному аналізу філософської, психологічної та педагогічної літератури з метою поглибленого вивчення проблеми і рівня її розробки; аналізу історичного досвіду, сучасних концепцій морального виховання у світі та Україні; визначенню вихідних позицій дослідження, мети, основних завдань; вивченню стану морального виховання у ДПСУ, проведенню його критично-конструктивного аналізу; визначенню специфіки впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на формування моральних якостей у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Другий етап - теоретико-експериментальний (2000 - 2003 рр.) - основний етап, протягом якого обґрунтовано концепцію морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників; удосконалено критерії, показники і рівні моральної вихованості курсантів; розроблено структуру і змістове наповнення системи морального виховання майбутніх офіцерів ДПСУ; здійснено серії констатуючих та формуючих експериментів з метою перевірки окремих елементів педагогічної системи та її цілісної структури; розпочато впровадження у практику системи морального виховання.

Третій етап - завершально-корекційний (2003 - 2005 рр.) - присвячено аналізу і математичній обробці основного формуючого педагогічного експерименту; здійснено корекцію окремих складових запропонованої педагогічної системи, узагальнено результати експериментальної роботи; уточнено практичні висновки та рекомендації; проведено заходи щодо поширеного впровадження одержаних результатів у навчально-виховний процес ВВНЗ України; здійснено літературне оформлення дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні й обґрунтуванні теоретичних і методичних засад морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників з врахуванням специфіки впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на формування їх моральних якостей.

Уперше розроблено систему морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників, компонентами якої є: мета (сформувати моральні якості курсантів на підставі сучасних вимог та змісту моделі спеціаліста та освітньо-кваліфікаційної характеристики); завдання (етична освіта, перетворення етичних знань у моральні переконання, вироблення навичок належної поведінки, формування потреби та здатності до морального самовдосконалення, виховання непримиренного ставлення до аморальності); зміст (комплекс ідей, теоретичних положень, норм, правил); принципи (єдності загальнолюдського і національного; відповідності цілей, змісту морального виховання службовій діяльності на кордоні; послідовності, систематичності і безперервності набуття психолого-педагогічних та етичних знань, оволодіння моральними якостями особистості; особистісно-орієнтованого підходу); функції (інтегруюча, регулювальна, розвивальна); сфери (службова, виховна, навчальна); об'єкти і суб'єкти морального виховання; оцінка і корекція результатів; взаємозв'язки між компонентами (ієрархічні, управління, розвитку); науково-методичне забезпечення (комплексно-цільова програма реалізації системи, програми та зміст навчальних курсів “Етика та естетика”, “Кодекс професійної честі офіцера-прикордонника”, методичні рекомендації).

Удосконалено: критерії (інформаційно-пізнавальний, мотиваційно-ціннісний, операційно-діяльнісний), показники і рівні моральної вихованості курсантів; концептуальні підходи до морального виховання прикордонників.

Дістали подальшого розвитку: категорії та поняття морального виховання майбутніх офіцерів ДПСУ (моральне виховання курсантів-прикордонників, моральний авторитет, моральний обов'язок, військова честь прикордонника, моральний стан курсанта-прикордонника, моральна відповідальність, моральна міцність військової дисципліни, розвинене почуття совісті); обґрунтування специфіки морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників; шляхи підвищення моральної культури командно-викладацького складу ВВНЗ.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: здійснено історико-теоретичний аналіз літератури з даної проблеми, що дало можливість виявити особливості і специфіку еволюційного розвитку морального виховання у військових формуваннях України та зарубіжних країн й визначити концептуальні підходи до морального виховання військовослужбовців-прикордонників; систематизовано й розвинуто категоріально-понятійний апарат науково-педагогічної проблеми “моральне виховання майбутніх офіцерів-прикордонників”; розроблено концепцію морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників; визначено сукупність елементів соціального середовища та види їх зв'язків з сучасною системою морального виховання; теоретично обґрунтовано ієрархічні зв'язки, зв'язки управління та зв'язки розвитку між компонентами системи морального виховання майбутніх офіцерів ДПСУ.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у визначенні суперечностей та труднощів в організації морального виховання курсантів у сучасних умовах, обґрунтуванні науково-методичного забезпечення реалізації системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників та розробці методів оцінки моральної вихованості курсантів.

Запропонована автором система морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників може застосовуватись командним складом органів ДПСУ з метою покращання результатів оперативно-службової діяльності. Одержані результати можуть бути використані при створенні методичних посібників з військової педагогіки та психології, історії, у налагодженні сучасної системи виховної роботи у військових формуваннях України.

Обґрунтовані в дослідженні результати впроваджено у навчально-виховний процес НАДПСУ (акт реалізації від 24.12.2004 р.) і Київського юридичного інституту МВС України (акт реалізації від 15.12.2004 р.) та використано у діяльності Української Православної Церкви (Київський Патріархат) (акт реалізації від 21.12.2004 р.) й Української Греко-католицької Церкви (акт реалізації від 7.12.2004 р.), а також під час проведення наукових досліджень у Науково-дослідному інституті ДПСУ (акт реалізації від 21.12.2004 р.).

Окремі положення дослідження відображені у спільних угодах про взаємодію між Державним комітетом у справах охорони державного кордону України й Українською Православною Церквою, Українською Православною Церквою - Київський Патріархат, Українською Греко-католицькою Церквою, в методичних рекомендаціях управління виховної роботи Адміністрації ДПСУ, а також використовуються під час проведення занять з військової педагогіки та психології, етики та естетики, методики виховної роботи в НАДПСУ.

Особистий внесок здобувача. Усі висвітлені у дисертації наукові результати отримані автором самостійно.

У методичному посібнику, написаному у співавторстві, особисто дисертанту належать підходи й пропозиції щодо врахування морального обліку кандидатів на контрактну службу у прикордонних військах. У статтях, опублікованих у співавторстві, особистим внеском здобувача є наступні аспекти: “Психологічний аналіз педагогічних конфліктів” - визначення сутності та стратегій розв'язання міжособистісного конфлікту; “Виховання військовослужбовців віруючих, представників різноманітних конфесій” - рекомендації щодо виховної роботи з віруючими військовослужбовцями; “Деякі аспекти морального виховання військовослужбовців Прикордонних військ України” - обґрунтування напрямів морального виховання; “Особливості морального виховання курсантів НАПВУ ім. Богдана Хмельницького на бойових традиціях Прикордонних військ України” - зміст морального виховання; “Формування моральних почуттів як важлива складова морального виховання майбутніх фахівців-прикордонників” - обґрунтування заходів системи морального виховання; “Етична бесіда, як метод морального виховання військовослужбовців-прикордонників” - методичні рекомендації до проведення бесіди; “Вплив авторитету військового керівника на моральне виховання військовослужбовців” - особливості впливу авторитету військового керівника на моральне виховання підлеглих; “Деякі аспекти аналізу стану військової дисципліни” - визначення рівнів і стану військової дисципліни; “Вплив стажування на формування моральних якостей курсантів” - особливості впливу стажування на моральне виховання курсантів; “Підвищення моральної культури офіцерів Національної академії Державної прикордонної служби України” - визначення організаційно-педагогічних заходів; “Формування моральних переконань у майбутніх офіцерів-прикордонників” - особливості реалізації елементів системи морального виховання, спрямованих на формування моральних переконань.

Вірогідність здобутих результатів дослідження забезпечується: методологічною та теоретичною обґрунтованістю наукових положень, які визначають логічну конструкцію системи морального виховання майбутніх прикордонників та ієрархічні зв'язки між її компонентами; застосуванням комплексу методів, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням теоретичних і емпіричних методів; тривалим періодом (1999-2005 рр.) дослідно-пошукової роботи; перевіркою теоретично обґрунтованих результатів експериментальними дослідженнями із залученням репрезентативної вибірки курсантів (1250 осіб) та математичною обробкою отриманих кількісних даних експерименту; логічним і систематичним поєднанням якісного і кількісно-фактологічного аналізу результатів; ґрунтовною апробацією теоретико-методичних засад досліджуваної проблеми і широким впровадженням прикладних розробок.

На захист виносяться:

1. Система морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників як поліфункціональна педагогічна система з наявністю ієрархічних зв'язків, зв'язків управління та розвитку.

2. Концепція морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників, яка у концентрованому вигляді відображає теоретико-методичні засади морального виховання курсантів-прикордонників з урахуванням специфіки їх майбутньої професійної діяльності.

3. Категоріально-поняттєвий апарат науково-педагогічної проблеми морального виховання курсантів-прикордонників.

4. Науково-методичне забезпечення реалізації системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників в умовах реформування Державної прикордонної служби України.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, експериментальні і прикладні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення та узагальнені висновки були представлені у вигляді доповідей і отримали схвалення на 17 наукових, науково-практичних і науково-методичних конференціях та семінарах різного рівня:

міжнародних: конференціях “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства” (Мелітополь, 2004 р.), “Формування духовно-моральних цінностей у дітей та молоді” (Вінниця, 2004 р.), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004 р.), “Освіта і наука: пошук нових парадигм” (Хмельницький, 2004 р.) і міжнародному семінарі священнослужителів “Теоретичні основи та методика душпастирської діяльності священика серед військовослужбовців” (Хмельницький, 2002 р.);

всеукраїнських: “Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом” (Хмельницький, 2004 р.), “Формування національних та загальнолюдських цінностей спеціаліста у контексті його професійної підготовки у вищому навчальному закладі” (Ужгород, 2004 р.);

регіональних: “Василь Олександрович Сухомлинський і сучасна школа” (Хмельницький, 2001 р.), “Морально-психологічне забезпечення навчально-виховної і службової діяльності” (Хмельницький, 2001 р.), “Самовиховання як фактор розвитку особистості” (Хмельницький, 2002 р.), “Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах” (Львів, 2003 р.), “Педагогічні технології підготовки спеціалістів в сучасних умовах розвитку вищої освіти” (Хмельницький, 2004 р.), “Правоохоронна діяльність: теорія, практика і навчання” (Київ, 2004 р.), “Організація та психологічне супроводження виховної роботи зі слухачами й курсантами вищих навчальних закладів спецслужб і правоохоронних органів України” (Київ, 2004 р.).

Про отримані результати та висновки дисертаційної роботи доповідалося на засіданнях: науково-дослідного відділу, кафедр педагогіки та психології, соціально-економічних дисциплін, міжкафедральних семінарах і нарадах НАДПСУ (1999 - 2005 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 47 публікаціях, у тому числі: 1 монографії, 2 навчальних посібниках, 39 статтях у провідних наукових фахових виданнях, 5 статтях у збірниках наукових праць і журналах, 17 статтях та тезах доповідей у збірниках матеріалів конференцій, з них 36 праць є одноосібними.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст дисертації викладено на 357 сторінках, повний обсяг дисертації становить 469 сторінок. Ілюстрації і окремі матеріали подано у 27 таблицях, на 14 рисунках і у 14 додатках, які займають 70 сторінок. Список використаних джерел складає 417 найменувань на 43 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і своєчасність теми дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу і методи дослідження, сформульовано методологічні та концептуальні положення, проаналізовано загальну ступінь дослідженості проблеми у професійній педагогіці та стан її реалізації у педагогічній практиці.

У першому розділі - “Моральне виховання військовослужбовців як педагогічна проблема” - висвітлено матеріали дослідження історії виникнення, становлення та розвитку морального виховання військовослужбовців, а також результати аналізу його сучасного стану, виявлені особливості морального виховання у Збройних Силах, Державній прикордонній службі України та в іноземних арміях.

Реорганізація всіх соціальних інститутів нашого суспільства (економічних, політичних, правових, ідеологічних) породила кризову ситуацію. В останні роки спостерігається розшарування суспільства не лише за економічним рівнем, але й за моральними поглядами і цінностями громадян. Офіційні джерела, засоби масової інформації пропагують орієнтації та цінності бізнесу, матеріальні привілеї і багатства. Відбувається комерціалізація як суспільних, так і особистісних цінностей. Має місце домінування спотворених орієнтацій окремих молодих людей на отримання матеріальних благ будь-якою ціною, в тому числі й шляхами, далекими від моральних принципів.

Важливе місце в сучасних умовах займають національні цінності. Вони є життєвим елементом сучасної моралі, частиною державної ідеології, виступають основою розвитку культури й освіти в Україні. Але вони неоднаково сприймаються в різних регіонах і серед різних вікових категорій населення.

Опираючись на філософські, педагогічні, психологічні дослідження, науковці дедалі активніше шукають шляхи поліпшення морального виховання особистості. Проблемі морального виховання приділена увага в працях учених І. Беха, І. Валько, М. Боришевського, В. Жуковського, В. Кушніра, Н. Ничкало, В. Пікельної, М. Подберезьського, О. Пометун, В. Сідака, В. Синьова, С. Сисоєвої, М. Сметанського, М. Стельмаховича, Л. Степаненко, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської, П. Щербаня, О. Ярмоленко, Т.Яценко та інших.

Одна з особливостей моралі полягає в тому, що вона пронизує все життя, будь-яку професійну й іншу діяльність, виступаючи як її своєрідний обов'язковий аспект. До представників суспільства, для яких норми моралі, моральні переконання і почуття власної гідності є професійно значущими, належать і прикордонники. Завдяки гуманізації та демократизації суспільства роль моральних елементів в їхній поведінці і діяльності неухильно зростає.

Виходячи з Указів Президента України, враховуючи ідеї науковців М. Галагузової, С. Крука, С. Казьмірчука, С. Форостовець, О. Філя та результати власних спостережень і експертних оцінок щодо якостей молодих офіцерів ДПСУ можна зробити висновок, що проблему морального виховання курсантів-прикордонників необхідно розглядати на трьох рівнях соціального середовища: макрорівні, мезорівні та мікрорівні (рис.1).

У сучасних умовах процес удосконалення морального виховання військовослужбовців України здійснюється вкрай повільно і суперечливо. У загальному інформаційному потоці, що породжується соціальними проблемами, теоретичні та практичні аспекти морального виховання військовослужбовців розкриті слабо. Зміна поглядів на моральне виховання, засобів його забезпечення не може бути здійснена авторитарними методами - наказами, рекомендаціями й іншими впливами, які довели свою недостатню ефективність. Перелом у суспільній думці військовослужбовців може бути досягнутий лише за умови, якщо буде створена система морального виховання, яка б пропонувала активну участь всіх категорій військовослужбовців у виховному процесі.

Рис. 1. Проблеми морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників на рівнях соціального середовища

Аналіз норм, вимог, настанов моралі показує, що вони мають історичний характер. У них відображено і закріплено цінний гуманний досвід організації, утвердження й охорони етнічно-соціальних відносин. Гуманні за своєю суттю моральні відносини зміцнювали громадське життя, поглиблювали внутрішній світ людей, сприяли розвитку демократичних засад у суспільстві.

Моральні норми протягом тисячоліть виконували історично важливі функції регулятора стосунків між людьми, народами і державами. Уперше в історії усвідомлене застосування засобів, методів, прийомів і форм морального виховання військовослужбовців спостерігається у регулярних арміях. Ретроспективний аналіз теорії та практики морального виховання у військових формуваннях свідчить про те, що першоосновою зазначеного процесу були національні і загальнолюдські моральні цінності.

Підходи до морального виховання військовослужбовців доцільно пов'язати із такими періодами в історії України: період перебування України у складі Російської Імперії, Австро-Угорщини та Польщі; період радянських часів; становлення України як суверенної європейської держави у пострадянський період.

Накопичений досвід морального виховання у збройних силах НАТО (США, Великобританії, Німеччини, Франції, Туреччини) та інших країн становить певний інтерес у силу того, що офіцерський корпус цих держав достатньо результативно виконує завдання з виховання, керівництва і формування морально-бойового духу особового складу, що підтверджується успішним виконанням військових операцій у різних точках планети. Армія в цих країнах розглядається як важливий соціальний інститут, який сприяє зближенню вихідців з різних верств суспільства. Вважається, що, проходячи через нього, у молодих людей формуються моральні якості. Проведений аналіз дає можливість визначити основні тенденції розвитку системи морального виховання військовослужбовців країн НАТО: зведення турботи про морально-психологічні якості командних кадрів та особового складу до рангу державної політики; посилення практичної спрямованості виховної роботи щодо виховання морально-психологічних якостей; зростаюча деідеологізація та гуманізація процесу виховання особового складу; відмова військового командування від формування стереотипів “образу ворога”; визнання військовослужбовця особистістю з усіма людськими потребами, виховання його на загальнолюдських морально-етичних нормах з урахуванням специфіки військової професії; наявність у моральному вихованні яскраво вираженої релігійної спрямованості та здійснення його на загально-релігійних принципах; посилення профілактичної спрямованості морального виховання. У повсякденній виховній діяльності командирів, військових капеланів велика увага приділяється заходам щодо попередження серед підлеглих негативних явищ (наркоманії, алкоголізму, самогубств, нестатутних взаємовідносин). Творче ставлення до зарубіжного досвіду здатне позитивно вплинути на розвиток теорії і вдосконалення практики морального виховання майбутніх офіцерів ДПСУ.

Результати педагогічної діагностики свідчать, що навчально-виховний процес у ВВНЗ, які здійснюють підготовку фахівців для ДПСУ здійснюється без урахування рівня моральної вихованості курсантів. При цьому немає науково обґрунтованих вимог до рівня моральної вихованості, які були б виражені у зручних для практичного застосування критеріях її оцінки; відсутнє методичне забезпечення підготовки науково-педагогічного та командного складу щодо вивчення аспектів удосконалення морального виховання курсантів у навчально-виховному процесі, інших видах діяльності, керування процесом самовиховання в процесі морального виховання курсантів. Більше 63% опитаних курсантів висловили незадоволеність щодо ефективності морального виховання. 52 % опитаних осіб науково-педагогічного і командного складу зазначили, що заходи, які проводяться у ВВНЗ, не орієнтовані на вдосконалення морального виховання курсантів.

Моральні цінності 69% курсантів зумовлені сприйняттям соціальної й економічної обстановки в країні і конкретною життєвою ситуацією, що не гарантує в майбутньому їх успішної оперативно-службової діяльності. Готовність лише 76,7% випускників служити на первинних посадах у підрозділах кордону свідчить про серйозність проблеми формування моральних цінностей та мотивації курсантів до встановленого порядку проходження офіцерської служби.

У процесі морального виховання курсантів мають місце труднощі, які ускладнюють його організацію. Перша група труднощів - суб'єктивні труднощі, які характеризується, по-перше, наявністю у частини курсантів старих, іноді неправильних уявлень про норми поведінки, браком життєвого досвіду, умінь творчо застосовувати отримані етичні знання на практиці. По-друге, у деяких курсантів через неправильно сформований життєвий досвід складається хибне уявлення про окремі явища в мікросоціальних середовищах військових формувань. По-третє, курсантському віку властива підвищена емоційність, яка часто виражається у висуванні підвищених, ідеалізованих сподівань щодо поведінки командного та науково-педагогічного складу, що призводить до розчарувань і навіть прямих конфліктів, порушення військової дисципліни. По-четверте, існують труднощі в засвоєнні програмного матеріалу з курсу „Етика та естетика“, який вивчається на першому курсі, в адаптаційний період.

Друга група - це група труднощів об'єктивного характеру, які не залежать від курсантів, але мають важливе значення для їх морального виховання. По-перше, це труднощі, пов'язані з існуючими недоліками навчально-виховного процесу й організацією роботи з морального виховання майбутніх офіцерів. По-друге, це недоліки в укомплектовуванні ВВНЗ висококваліфікованими кадрами вихователів.

Проведене діагностичне обстеження дозволяє констатувати що ефективність морального виховання залежить від: морального досвіду курсантів, отриманого до вступу у ВВНЗ; моральної (чи не моральної - такі випадки трапляються) поведінки вихователів, викладачів, командирів ВВНЗ, які повинні бути взірцем для курсантів, особливо першокурсників; системності виховної роботи, її спрямованості на формування морального обліку майбутніх офіцерів. Сформовані у свідомості курсантів моральні поняття й переконання відображаються у їх поведінці, вчинках, міжособистісних стосунках і, у першу чергу, щодо командирів, начальників, викладачів та товаришів по навчанню. Визначені в дослідженні особливості морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників необхідно враховувати в процесі створення системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників.

У другому розділі - “Теоретичні основи системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників” - обґрунтовано концепцію морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників, розроблено критерії, показники та рівні оцінки моральної вихованості курсантів, досліджено теоретичні основи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників, обґрунтовано систему морального виховання майбутніх офіцерів ДПСУ.

Ядром будь-якої концепції виховання є ідея вдосконалення якостей особистості, орієнтована на реальний чи створений в уяві моральний ідеал. Основними ідеями концепції морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників є: ретроспективні підходи до морального виховання військовослужбовців; урахування специфіки майбутньої професійної діяльності курсантів; системність заходів морального виховання курсантів; неаддитивність властивостей системи морального виховання щодо її компонентів і підсистем; удосконалення навчально-виховного процесу ВВНЗ на принципах морального виховання курсантів; реалізація педагогічної системи шляхом впровадження заходів науково-методичного забезпечення.

Розробка й уточнення категорій та понять теорії морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників є необхідним науково-дослідним процесом. Упорядкування категоріального апарата, надання йому однозначності, побудова у формі несуперечливої системи, розкриття його методологічної сутності надає нової якості теорії морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників.

У дослідженні моральні якості майбутніх офіцерів-прикордонників класифіковано за такими ознаками: ставлення до Батьківщини (патріотизм, відданість Батьківщині, вірність військовому обов'язку, відповідальність, самовідданість); ставлення до службової діяльності (мужність, витримка, самовладання, стійкість, рішучість, дисциплінованість, принциповість, сміливість, відвага, хоробрість, ініціативність, чесність, безкорисливість, відкритість, ретельність, діловитість, самостійність); ставлення до інших людей (колективізм, справедливість, великодушність, терпимість, вимогливість, правдивість, увічливість, делікатність, доброзичливість, товариськість, порядність; особисті якості (скромність, гордість, вимогливість, самокритичність, почуття власної гідності та честі).

У дослідженні дано визначення таких понять, як “моральне виховання курсантів-прикордонників”, “моральний авторитет”, “моральний обов'язок”, “військова честь прикордонника”, “моральний стан курсанта-прикордонника”, “моральна відповідальність”, “моральна міцність військової дисципліни”, “розвинуте почуття совісті”, які покладено в основу службової діяльності курсантів-прикордонників.

Результати аналізу наукової літератури та сучасного стану навчально-виховного процесу дали можливість визначити сутність морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників як цілеспрямовану роботу начальників, кадрових і виховних апаратів, науково-педагогічного складу, суспільних інститутів щодо формування у курсантів високих громадянських, морально-психологічних і професійних якостей.

Для оцінки моральної вихованості майбутніх офіцерів-прикордонників шляхом використання методу групових експертних оцінок було розроблено інформаційно-пізнавальний, мотиваційно-ціннісний, операційно-діяльнісний критерії. Інформаційно-пізнавальний критерій виражається в таких показниках: рівень володіння системою необхідних для ефективного виконання службових обов'язків етичних знань; здатність самостійно оцінювати рівень моральної вихованості підлеглих; здатність здійснювати аналіз морального клімату в колективі підлеглих, формувати власну аргументовану позицію. Мотиваційно-ціннісний критерій виявляється в таких показниках: усвідомлення значущості морального виховання для майбутньої професійної діяльності; прагнення до вдосконалення етичних знань, умінь і навичок морального виховання; свідоме ставлення до виконання своїх обов'язків, коли єдність слова та справи стає повсякденною нормою моральної поведінки курсанта. Операційно-діяльнісний критерій визначається у таких показниках: уміння застосовувати етичні знання для вирішення завдань оперативно-службової діяльності; уміння оцінювати моральний потенціал колективу, моральність стилю діяльності підлеглих, керівників; уміння самостійно організовувати процес морального виховання серед підлеглих. Відповідно до критеріїв і показників було розроблено п'ять рівнів моральної вихованості курсантів, а саме: дуже високий, високий, середній, низький та дуже низький.

Створення системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників здійснювалось на основі системного підходу, який дав можливість розкрити конкретні механізми цілісності навчально-виховного процесу, виявити різноманітні типи зв'язків між компонентами системи і сформувати за їх допомогою єдину систему морального виховання майбутніх офіцерів ДПСУ. Компонентами системи визначено: мета; завдання; зміст морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників; принципи; функції та сфери морального виховання; науково-методичне забезпечення; об'єкти і суб'єкти морального виховання; оцінка і корекція отриманих результатів; відносини і взаємозв'язки між компонентами.

У процесі розгляду сукупності систем, пов'язаних із моральним вихованням майбутніх офіцерів-прикордонників, виділено як суперсистему -- зовнішнє стосовно ВВНЗ середовище (суспільство, соціальні інститути держави, військові формування України), як велику мегасистему - цілісний навчально-виховний процес ВВНЗ, до складу метасистеми віднесено елементи процесу навчання, виховання, психологічної підготовки, самовдосконалення курсантського складу та інші, які функціонують у ВВНЗ та в комплексі забезпечують різні види підготовки курсантів, у тому числі і моральне виховання. Зв'язки між суперсистемою, мегасистемою, метасистемою та системою морального вихованням курсантів стосовно останньої носять зовнішній характер. Всередині системи морального виховання є велика кількість мікросистем, які представлено у якості компонентів системи.

При моделюванні системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників було використано основні системні принципи, які розглядались у дослідженнях Т. Ільїної, І. Колодія, Ю. Конаржевського, М. Красовицького, В. Пікельної, Ю. Семенова, Г. Сороки, Г. Троцко, О. Ярмоленко, а саме:

цілісності (залежність кожного компоненту, властивості та зв'язків системи від їх місця і функцій усередині цілого);

структурності (можливість опису системи через установлення її структури, тобто мережі її зв'язків і відносин у системі);

взаємозалежності системи та середовища (система формує і виявляє свої властивості в процесі взаємодії з середовищем і є при цьому провідним активним компонентом взаємодії);

ієрархічності (кожний компонент системи в свою чергу може розглядатися як система, а система морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників є одним із елементів більш широких систем виховання);

множини варіантів опису кожної системи (через принципову складність кожної системи її адекватне пізнання потребує побудови множини - безлічі різних моделей, кожна з яких описує лише певний аспект системи).

У системі морального виховання реалізуються інтегруюча, регулювальна і розвивальна функції. Інтегруюча поєднує в одне ціле раніше розрізнені, неузгоджені виховні впливи. Регулювальна функція спрямована на впорядкування педагогічних процесів, на управління ними. Розвивальна функція забезпечує динаміку системи, що характеризується, з одного боку, оптимізацією її функціонування, а з іншого - її оновленням, удосконаленням.

Цілісне функціонування системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників є результатом взаємодії всіх її компонентів. Кожний компонент системи (рис. 2) посилює інтеграцію, що дає можливість обирати методи керівництва моральним вихованням курсантів, які забезпечують досягнення поставленої мети.

Аналіз праць учених І. Колодія, Ю. Семенова, Г. Троцко, О. Ярмоленко дозволив виділити основні зв'язки при моделюванні авторської системи, а саме:

1) універсальний закономірний зв'язок - взаємодія всіх компонентів та явищ;

2) зв'язки за порядковим принципом: ієрархічні зв'язки (що вище, що нижче, що більш значуще); зв'язки управління (що активніше); зв'язки розвитку, які зумовлюють зміни у функціонуванні.

Ієрархічна структура системи характеризується зв'язками як по горизонталі, коли мають на увазі зв'язки між однотипними складовими компонентів системи, так і по вертикалі, - зв'язками, яким належить провідна роль у забезпеченні єдності мети та змісту, форм і методів роботи з курсантами, в узгодженні педагогічних зусиль за об'єктами та часом.

Системний підхід передбачає зміцнення і розвиток усієї сукупності системних зв'язків при обов'язковому урахуванні управлінських зв'язків. Основними сферами, в яких існують зв'язки управління, є: службова (ректор ВВНЗ - командування факультетів - командири підрозділів - курсанти); виховна (заступник ректора по роботі з особовим складом - заступники командирів підрозділів по роботі з особовим складом - сержанти підрозділів - курсанти); навчальна (заступник ректора з навчальної роботи - начальники кафедр - науково-педагогічний склад - курсанти). Послаблення управлінських зв'язків між названими компонентами може призвести до серйозної неузгодженості всередині всієї системи морального виховання майбутніх офіцерів-прикордонників.