Формування правосвідомості особистості військовослужбовців-прикордонників України
Рівень правосвідомості військовослужбовців строкової служби Прикордонних військ України і військовослужбовців за контрактом. Їх правове виховання, його мета, завдання. Аналіз засобів, форм і методів правового виховання військовослужбовців-прикордонників.
Рубрика | Педагогика |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.08.2013 |
Размер файла | 24,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Формування правосвідомості особистості військовослужбовців-прикордонників України
Царенко Володимир Іванович
АнотаціЯ
Царенко В.І. Формування правосвідомості особистості військовослужбовців-прикордонників України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю: 12.00.01 -- теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2003.
У дисертації здійснено комплексне дослідження питань сутності, структури і функцій правосвідомості на прикладі військовослужбовців Прикордонних військ України.
Автором визначено рівень правосвідомості військовослужбовців строкової служби Прикордонних військ України та військовослужбовців за контрактом, запропоновано визначення правосвідомості військовослужбовця-прикордонника та науково обгрунтовані теоретичні положення моделі правосвідомості військовослужбовця Прикордонних військ України.
Визначено правове виховання цієї категорії військовослужбовців, його мету, завдання. Здійснено аналіз засобів, форм і методів правового виховання військовослужбовців-прикордонників.
Запропоновано доповнення до Статуту Прикордонних військ з охорони державного кордону України та запропоновано практичні рекомендації щодо покращення правового виховання військовослужбовців-прикордонників України.
АННОТАЦИЯ
правосвідомість військовослужбовець прикордонник
Царенко В.И. Формирование правосознания личности военнослужащих-пограничников Украины. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01. - Теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2003.
Диссертация посвящена вопросам правового сознания личности на примере военнослужащих Пограничных войск Украины.
В условиях построения демократического правового государства в Украине, реформирования Пограничных войск Украины в правоохранительный орган - Государственную Пограничную Службу, в связи с изменением военно-политической обстановки на государственной границе Украины, значительно возрастает роль правового сознания в регулировании поведения этой категории военнослужащих.
На основе изучения существующих концепций правосознания, исследования особенностей прохождения военной службы военнослужащими Пограничных войск Украины, автор выделяет признаки и определяет правосознание личности военнослужащего ПВУ как продукт исторического развития, форму общего сознания личности, представляющее собой оценочное отражение правовой действительности связанной со спецификой его деятельности на основе психических, интеллектуальных, эмоциональных и волевых процессов и состояний, которое обогащается вследствие свободного взаимодействия с другими формами сознания и осуществляет регулирующее воздействие на поведение лица во время прохождения военной службы в Пограничных войсках Украины и обуславливает надлежащее исполнение им обязанностей по охране государственной границы Украины.
Для определения ценности правосознания в регулировании деятельности военнослужащего Пограничных войск Украины его правосознание автор рассматривает как систему получения и обработки правовой информации и правовых знаний с целью формирования у него правомерного поведения. В этой связи рассмотрены внутренние и внешние функции правосознания личности военнослужащего-пограничника.
Рассмотрена структура правосознания личности на примере военнослужащих Пограничных войск Украины и научно обоснованы ее теоретические составляющие. Исходя из этого предложена модель правосознания личности военнослужащего ПВУ.
Определение уровня правосознания военнослужащих срочной службы и военнослужащих по контракту ПВУ побудило автора сделать вывод о необходимости повышения правосознания этой категории пограничников.
Правовое воспитание как вид педагогической деятельности, направленной на формирование правового сознания определено автором как целенаправленная, организованная, систематическая деятельность Управления воспитательной работы Госкомитета и штаба Пограничных войск Украины, командиров (начальников), их заместителей по воспитательной работе с целью формирования правосознания военнослужащих ПВУ. Определены конечные, промежуточные цели правового воспитания пограничников и его задачи. Рассмотрены формы, методы и средства правового воспитания военнослужащих ПВУ. Теоретически обосновано преобладание правовой пропаганды в воспитательной работе в ПВУ.
Разработаны дополнения к разделу “Воспитательная работа” Устава Пограничных войск Украины по охране государственной границы (Часть II. Пограничная застава). Предложены практические рекомендации для улучшения правовоспитательного процесса в ПВУ.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Зміна воєнно-політичної обстановки на державному кордоні, перегляд концептуальних підходів до охорони державного кордону України та реалізація стратегії достатності в забезпеченні прикордонної безпеки держави обумовлює реформування Прикордонних військ України у Державну прикордонну службу України - правоохоронний орган спеціального призначення, на який покладається виконання двох головних функцій - забезпечення недоторканності державного кордону України й охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Безпосередніми виконавцями вказаних функцій на державному кордоні є військовослужбовці-прикордонники як співробітники нового правоохоронного органу, які для виконання службово-оперативних завдань повинні мати такий рівень правосвідомості і правової культури, який би забезпечував належне виконання поставлених перед ними службово-оперативних завдань.
Актуальність теми обумовлена й тим, що на сьогодні виконання військового обов'язку в Прикордонних військах, як особливого виду державної діяльності, потребує від військовослужбовців-прикордонників свідомої законослухняної поведінки та знань великої кількості нормативно-правових актів. Про це йдеться у положеннях військових статутів Збройних сил України та статутах Прикордонних військ з охорони державного кордону України.
Належний рівень правосвідомості військовослужбовців-прикордонників забезпечить якісне виконання службово-оперативних завдань в умовах складної та динамічної обстановки на державному кордоні.
Аналіз причин подальшого зростання кількості правопорушень, скоєних особовим складом ПВУ, свідчить про те, що рівень правової свідомості та правової культури деяких військовослужбовців, у тому числі посадових осіб, залишається невисоким.
Одними з головних причин такого становища є: традиційна недооцінка необхідності формування правосвідомості та правової культури у військовослужбовців ПВУ; відсутність в Прикордонних військах стійкої системи формування правосвідомості та правової культури у військовослужбовців-прикордонників; слабка орієнтація воїнів на роботу з підвищення рівня своїх правових знань.
Розбудова України як незалежної правової держави, кардинальні зміни, які відбуваються у всіх сферах життя, визначають широку потребу виховання нового покоління свідомих громадян, патріотів нації, держави, захисників її кордонів, удосконалення системи освіти та виховання, у тому числі військових кадрів. Мова йде як про вдосконалення організаційної структури та змісту навчально-виховного процесу в Прикордонних військах, так і про необхідність формування всебічно розвиненої особистості військовослужбовця ПВУ як члена громадянського суспільства.
Сутність наукового завдання полягає у науковій розробці поняття, сутності, змісту, функцій саме правосвідомості особистості військовослужбовців-прикордонників України, форм, методів і засобів їх правового виховання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено на кафедрі теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках науково-дослідної роботи "Фахівець" (220-0065 К "Удосконалення підготовки особового складу у світлі Концепції підготовки ПВУ до 2005 року") Науково-дослідного інституту Прикордонних військ України, про що свідчить акт про реалізацію результатів наукових досліджень № 58 від 3.06.2002 р.
Об`єктом дослідження є правосвідомість особистості військовослужбовців прикордонних військ України.
Предметом дослідження є поняття, рівень, структура, механізм, функції та процес формування правосвідомості військовослужбовців Прикордонних військ України.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукова розробка і обґрунтування поняття, сутності, змісту, функцій правосвідомості військовослужбовців-прикордонників України, форм, методів і засобів їх правового виховання.
Завдання дослідження:
проаналізувати існуючі підходи до питання про поняття, структуру, функції правосвідомості особистості;
виявити об'єм та зміст правових знань, які мають військовослужбовці-прикордонники, визначити рівень їх правосвідомості;
розробити модель правосвідомості військовослужбовця-прикордонника;
з'ясувати та конкретизувати мету, завдання, принципи правового виховання військовослужбовців ПВУ;
теоретично обґрунтувати засоби, форми, методи, які використовуються у правовому вихованні військовослужбовців ПВУ;
сформулювати практичні рекомендації для запровадження у процес правового виховання військовослужбовців Прикордонних військ України.
Методами дисертаційного дослідження є:
а) загальнофілософський діалектичний метод, за допомогою якого правосвідомість військовослужбовців Прикордонних військ України розглядається як явище, яке визначається природою людини та умовами її життєдіяльності, пов'язане з іншими формами свідомості та обумовлює поведінку людини, постійно розвивається та якісно оновлюється;
б) загальнонаукові методи: явище і суть, аналіз і синтез, форма і зміст, конструктивно-критичний підхід. За допомогою системно-структурного методу правосвідомість воїна-прикордонника розглянуто як систему елементів та досліджено структуру цієї системи. На підставі функціонального методу запропоновано варіант внутрішнього функціонування механізму правосвідомості на прикладі військовослужбовця ПВУ. За допомогою порівняльного методу проводилось розмежування правосвідомості та правової культури і визначено спільні та відмінні ознаки; спеціально-юридичний метод сприяв визначенню ознак правосвідомості військовослужбовців-прикордонників та формулюванню цього поняття. Метод екстраполяції дозволив шляхом прямих аналогій накопичений юридичною наукою досвід правовиховної роботи впровадити до розглядуваної категорії військовослужбовців.
в) спеціальні та прикладні методи. Зокрема за допомогою конкретно-соціологічного і статистичного методу отримані кількісні та якісні оцінки правосвідомості військовослужбовців-прикордонників України, проаналізовані статистичні дані щодо кількості вчинених правопорушень; використовуючи анкетування та інтерв'ювання отримано відомості про рівень та зміст правосвідомості військовослужбовців ПВУ.
У дисертації використані положення, категорії та поняття, розроблені
по-перше дорадянськими вченими-юристами Л.І. Петражицьким, В.Л. Крюковським, М.М. Товстоплясом, М.М. Коркуновим;
по-друге, радянськими та сучасними вітчизняними вченими які досліджували питання суспільної правосвідомості серед яких Бельський К.Т., Бура Н.А., Бойков А.Д, Козюбра М.І, Лукашева Є.А., Назаренко Є.В., Оборотов Ю.Н., Остроумов Г.С., Потопейко Д.А., Рабінович П.М., Ратинов А.Р., Рябко И.Ф, Сапун В.А., Сокуренко В.Г., Фарбер И.Є. та інші;
по-третє, українськими вченими-юристами, які досліджували питання формування правосвідомості та правового виховання - Головченко В.В., Грошевой Ю.М., Зенін В.П., Котюк В.О., Крижанівський А.Ф., Оксамитний В.В., Сливка С.С., Соколов Н.Я., Темченко В.І. Хохряков Г.Ф. та ін.;
по-четверте, радянськими та зарубіжними вченими в галузі соціології права, психології та педагогіки - Кальман Кульчар, Рубінштейн С.Л., Макаренко А.С., Ушинський К. Д. та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором зроблено спробу комплексного аналізу проблеми формування правосвідомості військовослужбовців-прикордонників. За характером, сутністю і змістом дане дисертаційне дослідження є першим в Україні, у якому досліджуються питання змісту, структури, рівня та обсягу, функцій і механізму внутрішнього функціонування правосвідомості саме військовослужбовців Прикордонних військ України.
У дисертації висвітлено ряд нових або таких, що мають елементи новизни, положень і висновків:
Вперше теоретично обґрунтовано функціонування професійної правосвідомості військовослужбовців-прикордонників, яке обумовлене специфікою їх діяльності по забезпеченню державної безпеки і захисту державного кордону України.
Вперше визначено професійну правосвідомість військовослужбовця-прикордонника, як оціночне відображення правової дійсності, пов'язаної із специфікою його діяльності, на основі психічних, інтелектуальних, емоційних і вольових процесів і станів, здатне до збагачення внаслідок вільної взаємодії з іншими формами свідомості, яке здійснює регулюючий вплив на поведінку особи при виконанні обов'язків по охороні державного кордону України.
Дістали подальшого розвитку наукові положення структури моделі професійної правосвідомості військовослужбовців-прикордонників, яка включає: по-перше, мінімум професійних правових знань такого змісту:
1) Положення Закону України “Про Державний кордон України”;
Положення Закону України “Про Прикордонні війська України”;
Зміст статей 201, 305, 331, 332, 419 Кримінального кодексу України;
Зміст статей 185-10, 202, 204-1 Кодексу України про Адміністративні правопорушення;
Положення Статуту Прикордонних військ з охорони державного кордону України;
по-друге, повага до обов'язку захисника кордону, на основі усвідомлення значущості забезпечення державної безпеки, охорони суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України,
по-третє, готовність військовослужбовця-прикордонника за будь-яких умов виступити на захист державного кордону України і належним чином виконати обов'язок захисника державного кордону.
4. Подальшого розвитку набули накові положеня мети правового виховання військовослужбовців-прикордонників. Кінцевою метою правового виховання військовослужбовців ПВУ є підвищення їх правової свідомості і правової культури, формування поваги до виконання обов'язку захисника кордонів нашої держави на підставі глибокого усвідомлення державної незалежності і призначення Прикордонних військ України у справі забезпечення безпеки держави. Проміжними цілями правового виховання цієї категорії військовослужбовців є: набуття необхідних професійних правових знань; формування поваги до правового закону, відданості конституційному обов'язку, Військовій присязі, народу України; формування вмінь застосовувати норми права в конкретних службово-оперативних ситуаціях; зміцнення на конституційній основі єдиноначальності, правопорядку і військової дисципліни; попередження нестандартних відносин і злочинів серед військовослужбовців-прикордонників.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації використовуються при викладанні курсу “Військове право” у навчальному процесі Національної академії Прикордонних військ України, що підтверджено актом про реалізацію результатів наукових досліджень від 11 лютого 2003 року. Висновки і положення дисертації використані у науково-дослідній роботі “Фахівець” Науково-дослідного інституту Прикордонних військ України (акт про реалізацію результатів наукових досліджень № 58 від 3 червня 2002 року).
Апробація результатів дисертації проводилась на міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів на юридичному факультеті Хмельницького інституту регіонального управління і права на тему “Актуальні проблеми правознавства очима молодих учених” 29-30 квітня 2002 року; на регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів на юридичному факультеті Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника на тему “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” 20 квітня 2001 року; на науково-практичній конференції на тему “Актуальні проблеми правознавства” 28 лютого 2001 року юридичного інституту при Тернопільській академії народного господарства; на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. За темою дослідження видано п'ять публікацій у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертації
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її мета та основні завдання, дається характеристика об'єкта, предмета дослідження, зазначено перелік використаних в роботі методів, розкривається наукове і практичне значення праці, сформульовано концептуальні положення, які відзначаються новизною, надаються відомості про апробацію результатів дослідження, структуру та обсяг роботи.
Розділі 1. "Поняття, ознаки та визначення правосвідомості військовослужбовців-прикордонників України" складається із трьох підрозділів. Він містить огляд та аналіз літературних джерел за темою дослідження, ознаки та визначення правосвідомості військовослужбовця Прикордонних військ України та механізм функціонування цієї правосвідомості.
Автором розглянуто основні концепції правосвідомості на підставі цього він прийшов до висновку, що період виникнення та розвитку теорії правосвідомості в нашій юридичній науці можна розділити на три етапи. Перший - розвиток категорії правосвідомість в дорадянський період в роботах Л.І. Петражицького, М.М. Коркунова, В.Я. Крюковського, М.М. Товстопляса, які правосвідомість розглядали як форму існування інтуїтивного права. Другий - дослідження соціалістичної правосвідомості в межах марксистсько-ленінської теорії держави і права в радянську добу. Правосвідомість на цьому етапі була запорукою просування соціалістичного суспільства шляхом до комунізму. Правова свідомість визначалась як засіб зміцнення соціалістичної законності, як сума поглядів, ідей, уявлень робітничого класу і всіх трудящих мас про соціалістичне право і законність, про право і законність експлуататорського суспільства, про розвиток і призначення діючого права в суспільному житті громадян і їх об'єднань, про практику здійснення правових норм і шляхів укріплення соціалістичної законності, як історично якісно новий, вищий тип суспільної правосвідомості, яка визначається відношенням робітничого класу, всіх трудящих до права як сума поглядів класу чи всього суспільства на те, що є право і що не є право. Згодом у визначенні правосвідомості виділяють як галузі правову ідеологію та правову психологію, зазначають раціональні та класові ознаки правосвідомості, встановлюють пріоритет правової ідеології держави, виділяють як структурні елементи соціалістичної правосвідомості суспільну, групову та індивідуальну правосвідомість. Пізніше сформулювали "інформаційну" модель та запропонували виділяти в правосвідомості законодавця три елементи: пізнавальний, оціночний, вольовий.
Після розпаду Радянського Союзу на цілий ряд незалежних суверенних держав марксистсько-ленінська теорія держави і права втратила свій домінуючий вплив на юридичну науку та позбавила її ідеологічних нашарувань і заборон. З проголошенням Акта державної незалежності України, прийняттям нової Конституції, яка проголосила Україну незалежною, демократичною, правовою державою, розпочався третій етап розвитку наукових досліджень правосвідомості без партійних і класових ознак. Вчені отримали нові можливості для наукового і творчого пошуку. Правосвідомість стали визначати як правові знання, переконання, уявлення, ідеї, настрої, почуття людей в сфері правової діяльності, як правову дійсність у формі юридичних знань та оціночних відношень до права, практики його реалізації, як сукупність уявлень, переконань, оцінок, настроїв та правових почуттів людей в сфері державно-правових явищ, як об'єктивно існуючий набір взаємопов'язаних ідей, емоцій, які виражають відношення суспільства, груп, індивідів до права. З точки зору філософської та психологічної науки, індивідуальну правосвідомість особи визначають як форму відображення правових явищ, яка включає в себе психічні, інтелектуальні, емоційні й вольові процеси і стани: знання діючого права і законодавства, правові вміння і навички, правове мислення, правові емоції і почуття, правові орієнтації, позиції, мотиви, правові переконання і установки, які систематизуються в прийнятих рішеннях і направлені на пізнання, спілкування і взаємодію в процесі правової діяльності й поведінки у сфері правовідносин. Правосвідомість формується і через інформацію як координаційну систему багатовимірності одержання, використання, поширення та зберігання інформації у правовому полі, що характеризує ставлення працівника до правової дійсності та встановлення об'єктивної істини. Останнім часом у юридичній науковій літературі науково обгунтовано існування професійної правосвідомості в інших сферах суспільної діяльності. Тобто вона властива не тільки юристам, а й іншим суб'єктам, діяльність яких пов'язана із правозастосовчою чи правотворчою діяльністю. Зокрема А.Ф. Крижанівський у своєму дисертаційному дослідженні розглядає правосвідомість спеціалістів-керівників народного господарства як різновид професійної правосвідомості. Функціонування інших різновидів професійної правосвідомості в різних сферах суспільного життя досліджували: Баранов, В.І. Грошевой Ю.М., Соколов Н.Я., Темченко П.П., та інші. Дану точку зору підтримує автор та теоретично обгрунтовує функціонування професійної правосвідомості у військовослужбовців-прикордонників яка обумовлена специфікою їх діяльності по забезпеченню державної безпеки і захисту державного кордону України.
Професійна правосвідомість військовослужбовця-прикордонника, на думку автора, є оціночним відображенням правової дійсності, пов'язаної із специфікою його діяльності, на основі психічних, інтелектуальних, емоційних і вольових процесів і станів, здатне до збагачення внаслідок вільної взаємодії з іншими формами свідомості, яке здійснює регулюючий вплив на поведінку особи при виконанні обов'язків по охороні державного кордону та виключної економічної (морської) зони України.
Для визначення ролі правосвідомості в регулюванні поведінки військовослужбовця-прикордонника України автор його правосвідомість розглядає як систему отримання та обробки правової інформації і правових знань з метою формування у прикордонника правомірної поведінки. З цієї точки зору функції правосвідомості військовослужбовця-прикордонника можна класифікувати на внутрішні, тобто способи і напрямки вироблення правомірної поведінки на основі правових знань та переконань і зовнішні - напрямки взаємодії правосвідомості з оточуючою правовою дійсністю. Внутрішні функції (відображення, оціночна, фіксування інформації, співставлення, визначення цілей діяльності, прогностична, формування і корегування діяльності) забезпечують обробку правової інформації та виробляють варіант правомірної поведінки, а зовнішні (між інформаційної взаємодії, пізнавальна, регулююча, виховна) забезпечують взаємозв'язок правосвідомості з соціальною правовою дійсністю, тому їх і називають соціальними функціями правосвідомості особистості.
У Розділі 2. "Структура і рівень правосвідомості військовослужбовців-прикордонників України" з'ясовується структура правосвідомості на прикладі військовослужбовців-прикордонників України, досліджується рівень цієї правосвідомості та рівень правосвідомості військовослужбовців за контрактом ПВУ.
Автор, розглядаючи сучасні розуміння структури правосвідомості особистості, теоретично обґрунтовує, що найбільшу теоретичну і практичну цінність у визначенні структурних елементів правосвідомості військовослужбовця-прикордонника України мають такі функціональні компоненти:
рівень і об'єм правових знань, якими володіють на сьогодні військовослужбовці ПВУ;
відношення розглядуваної категорії військовослужбовців до права та правових інститутів, яке виявляється в правових переконаннях і почуттях особи;
готовність до цілеспрямованої правомірної діяльності на основі сформованої мети цієї діяльності, зважених мотивів, прийнятих вольових рішень на основі правового світогляду.
Завдяки аналізу структурних елементів правосвідомості військовослужбовця-прикордонника України автор пропонує теоретичні положення моделі правосвідомості захисника кордонів нашої держави. Відповідно до структури правосвідомості особистості, модель правосвідомості військовослужбовця-прикордонника складається із таких компонентів: по-перше, мінімум професійних правових знань прикордонників такого змісту: а) положення Закону України “Про Державний кордон України”; б) положення Закону України “Про Прикордонні війська України”; в) зміст статей 201, 305, 331, 332, 419 Кримінального кодексу України; г) зміст статей 185-10, 202, 204-1 Кодексу України про Адміністративні правопорушення; д) положення Статуту Прикордонних військ з охорони державного кордону України; по-друге - поваги до обов'язку захисника кордону, на основі усвідомлення значущості охорони суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України; по-третє - готовності військовослужбовця-прикордонника за будь-яких умов виступити на захист державного кордону України і належним чином виконати обов'язок захисника державного кордону.
Шляхом соціологічного дослідження, яке було проведене у 1999-2000 р. над військовослужбовцями ПВУ підрозділів прикордонних загонів автор досліджує рівень правосвідомості військовослужбовців строкової служби ПВУ. Соціологічне дослідження мало на меті: а) виявити рівень знань військовослужбовців строкової служби ПВУ правових норм, які їм необхідні для виконання обов'язків служби та найелементарніших норм основних галузей права України; б) отримати соціологічну інформацію про відношення військовослужбовців-прикордонників до права шляхом виявлення думок щодо мотивів дотримання законів і ефективності заходів забезпечення законності в частинах і підрозділах Прикордонних військ України; в) встановити основні джерела, з яких отримують правову інформацію прикордонники; г) визначити інтерес військовослужбовців строкової служби до правових знань та їх побажання щодо покращання правової пропаганди. Загальний об'єм вибірки становив 815 військовослужбовців строкової служби ПВУ.
У Західному напрямі опитано 238 респондентів, у Південному - 193, у Південно-східному - 202, в Азовсько-Чорноморському - 186.
Репрезентативність вибірки забезпечувалась її випадковістю: по-перше кожен військовослужбовець-прикордонник мав однакову вірогідність бути представленим у вибірці внаслідок випадкового вибору підрозділів; по-друге незалежність опитувань досягалась особливостями дислокації прикордонних застав, завдяки чому попередні опитування не могли вплинути на наступні. Соціологічне дослідження виявило невідповідність фактичного рівня правосвідомості сьогоднішнім вимогам служби у ПВУ та визнано його низьким.
Аналогічне дослідження проведено автором із іншою категорією військовослужбовців - військовослужбовцями Прикордонних військ України за контрактом. Рівень правосвідомості військовослужбовців за контрактом виявився нижчим від рівня правосвідомості військовослужбовців строкової служби ПВУ. Крім цього автор переконався у відсутності стійкої системи правового виховання цієї категорії військовослужбовців ПВУ. На підставі отриманих результатів автор приходить до висновку про необхідність підвищення рівня правосвідомості військовослужбовців-прикордонників.
Розділ 3. "Завдання, мета й зміст правового виховання військовослужбовців-прикордонників України" присвячений дослідженню правового виховання як різновиду педагогічної діяльності, яка направлена на формування правової свідомості. Автором досліджується поняття, зміст, мета і завдання правового виховання військовослужбовців ПВУ
Автор приєднується до існуючої точки зору, що виховання не тільки залишається однією із самих масових форм людської діяльності, але й продовжує нести основне навантаження по формуванню людської соціальності, оскільки основне завдання виховання - зміна людини в напрямку, який визначається суспільними потребами.
Правове виховання відіграє значну роль у сьогоднішніх умовах службово-бойової діяльності Прикордонних військ України: по-перше, виникла потреба у формуванні високого рівня правової свідомості військовослужбовців-прикордонників, яка, в свою чергу, детермінована виконанням правоохоронних функцій Прикордонними військами у прикордонній смузі, реформуванням Прикордонних військ України у Державну прикордонну службу й тим, що на сьогодні військовослужбовці-прикордонники продовжують здійснювати правопорушення і злочини. По-друге, зростає увага до правового виховання з боку Президента України, Кабінету Міністрів та Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - Командувача Прикордонних військ України.
Правове виховання військовослужбовців-прикордонників України автор розглядає як цілеспрямовану, організовану, систематичну діяльність Управління виховної роботи Держкомітету та штабу Прикордонних військ України, командирів (начальників), їх заступників з виховної роботи і штабів з метою формування правосвідомості та правової культури військовослужбовців Прикордонних військ України.
Кінцевою метою правового виховання військовослужбовців ПВУ є підвищення їх професійної правової свідомості і правової культури, формування поваги до виконання обов'язку захисника кордонів нашої держави на підставі глибокого усвідомлення державної незалежності і призначення Прикордонних військ України у справі забезпечення безпеки держави; проміжними цілями правового виховання цієї категорії військовослужбовців є: набуття необхідних професійних правових знань; формування поваги до правового закону, відданості конституційному обов'язку, Військовій присязі, народу України; формування вмінь застосовувати норми права в конкретних службово-оперативних ситуаціях; зміцнення на конституційній основі єдиноначальності, правопорядку і військової дисципліни; попередження нестандартних відносин і злочинів серед військовослужбовців ПВУ.
Засоби правового виховання військовослужбовців-прикордонників України, на думку автора, є системою заходів і предметів, які використовуються в правовому вихованні військовослужбовців-прикордонників в процесі реалізації вибраного методу, а також різноманітні види педагогічної діяльності, які застосовують суб'єкти для досягнення мети правового виховання військовослужбовців-прикордонників. До системи засобів правового виховання військовослужбовців ПВУ автор відносить: "живе слово" вихователя, наочні посібники, навчальні кіно- та відео- фільми, засоби масової інформації, наукову і навчальну літературу, збірники нормативно-правових актів, культурно-освітні заклади і т. д. Форма правового виховання військовослужбовців-прикордонників України розкриває зміст цієї діяльності та є організованою системою заходів, методів та засобів і спрямована на формування правосвідомості військовослужбовців Прикордонних військ України. Серед традиційних форм правового виховання у ПВУ широкого застосування отримала правова пропаганда у формі лекції, бесіди, вечорів запитань і відповідей, диспутів, дискусій, днів, декад, місячників пропаганди правових знань, юридичних консультації, виступів в пресі, по радіо і телебаченню, видання науково-популярної юридичної літератури. На думку автора необхідно частіше застосовувати форми індивідуального впливу на військовослужбовця - індивідуальну правовиховну роботу зокрема.
Методи правового виховання військовослужбовців-прикордонників України -- це сукупність прийомів або способів правовиховного впливу на їх правосвідомість, за допомогою яких здійснюється формування у них необхідних правових знань, вмінь, навичок та найкраще досягається мета правовиховного заходу.
Висновки
Правосвідомість особистості розмежовуємо від групової та суспільної правосвідомості за обсягом, кількістю носіїв та терміном функціонування.
Професійна правосвідомість військовослужбовця-прикордонника як продукт історичного розвитку суспільства, форма загальної свідомості особи, є оціночним відображенням правової дійсності, пов'язаної із специфікою діяльності особи, на основі психічних, інтелектуальних, емоційних і вольових процесів та станів, здатне до збагачення внаслідок вільної взаємодії з іншими формами свідомості, має складну структуру та здійснює регулюючий вплив на діяльність особи в процесі виконання обов'язків по охороні державного кордону та виключної економічної (морської) зони України;
3. Функціональні компоненти структури індивідуальної правосвідомості воїнів-прикордонників України: а) рівень та обсяг правових знань, якими володіють на сьогодні військовослужбовці ПВУ. б) відношення розглядуваної категорії військовослужбовців до права та правових інститутів, яке виявляється в правових переконаннях і почуттях особи; в) готовність до цілеспрямованої правомірної діяльності на основі сформованої мети цієї діяльності, зважених мотивів, прийнятих вольових рішень на основі правового світогляду.
4. Структурними компонентами моделі правосвідомості особистості військовослужбовця-прикордонника України є: по-перше, професійні правові знання такого змісту: а) положення Закону України “Про Державний кордон України”; б) положення Закону України “Про Прикордонні війська України”; в) зміст статей 201, 305, 331, 332, 419 Кримінального кодексу України; г) зміст статей 185-10, 202, 204-1 Кодексу України про Адміністративні правопорушення; д) положення Статуту Прикордонних військ з охорони державного кордону України; по-друге, повага до обов'язку захисника кордону, на основі усвідомлення значущості охорони суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України; по-третє, готовність військовослужбовця-прикордонника за будь-яких умов виступити на захист державного кордону України і належним чином виконати обов'язок захисника державного кордону.
5. Професійна правосвідомість військовослужбовця-прикордонника України є системою отримання та обробки правової інформації і правових знань з метою формування у нього правомірної поведінки. На цій підставі функції правосвідомості воїна-прикордонника класифікуємо на внутрішні, тобто способи і напрямки вироблення правомірної поведінки на основі правових знань і переконань та зовнішні - напрямки взаємодії правосвідомості із оточуваною правовою дійсністю.
Правове виховання військовослужбовців-прикордонників України це цілеспрямована, організована, систематична діяльність Управління виховної роботи Держкомітету та штабу Прикордонних військ України, командирів (начальників), їх заступників з виховної роботи і штабів з метою формування професійної правосвідомості військовослужбовців ПВУ.
Кінцевою метою правового виховання військовослужбовців ПВУ є підвищення їх правової свідомості і правової культури, формування поваги до виконання обов'язку захисника кордонів України на підставі глибокого усвідомлення державної незалежності і призначення Прикордонних військ України у справі забезпечення безпеки держави;
Завданнями правового виховання військовослужбовців-прикордонників є: а) набуття мінімуму професійних правових знань; б) формування поваги до права та нашої держави, розуміння її суверенітету та територіальної цілісності; в) формування вмінь професійно реалізовувати надані законодавством права і обов'язки військовослужбовця-прикордонника; г) створення обстановки законності й нетерпимості до правопорушень в підрозділах та запобігання порушенням військової дисципліни; д) виховання поваги до органів охорони державного кордону та фаху прикордонника як охоронця державного кордону України.
Засоби правового виховання військовослужбовців-прикордонників України - це система заходів і предметів, які використовуються в правовому вихованні в процесі реалізації вибраного методу, а також різноманітні види педагогічної діяльності, які застосовують суб'єкти для досягнення мети правового виховання військовослужбовців-прикордонників.
Форма правового виховання військовослужбовців-прикордонників України розкриває зміст цієї діяльності та є організованою системою заходів, методів та засобів і спрямована на формування правосвідомості військовослужбовців Прикордонних військ України.
Методи правового виховання військовослужбовців-прикордонників України - це сукупність прийомів або способів правовиховного впливу на їх правосвідомість, за допомогою яких здійснюється формування у них необхідних правових знань, вмінь, навичок та найкраще досягається мета правовиховного заходу.
На підставі викладеного пропонуємо наступні практичні рекомендації щодо покращення правового виховання військовослужбовців-прикордонників України:
Управлінню правового забезпечення охорони державного кордону Держкомкордону України доповнити статут Прикордонних військ з охорони державного кордону України (Частина ІІ. Прикордонна застава (проект)) розділ “Виховна робота” підрозділом “Правове виховання”, який би містив поняття правового виховання військовослужбовців-прикордонників України, його мету та завдання .
Управлінню виховної роботи Держкомкордону України:
а) відпрацювати програму та тематичний план правовиховної роботи із різними категоріями військовослужбовців-прикордонників;
б) періодично організовувати підвищення кваліфікації посадових осіб обов'язком яких є правове виховання військовослужбовців-прикордонників та забезпечувати їх необхідними довідковими і методичними матеріалами;
в) планувати правовиховну роботу, здійснювати керівництво та організовувати її у з'єднаннях і частинах, систематично контролювати її стан.
3. Командирам (начальникам), їх заступникам з виховної роботи при проведенні правовиховних заходів активно використовувати наочні приладдя, технічні засоби навчання і всі доступні форми словесно-образної наочності. Використовувати потенціал телебачення, преси, радіо. Створити умови для заняття правовим самовихованням військовослужбовців-прикордонників, здійснювати керівництво та надавати їм необхідну допомогу.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Царенко В. Правосвідомість військовослужбовців за контрактом у Прикордонних військах України // Юридичний вісник.(м. Одеса) - 2002. - №2. - С. 62-66.
2. Царенко В.І. Функції індивідуальної правосвідомості воїна-прикордонника // Держава і право: 36. наук. пр. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького ПАН України; Спілка юристів України, 2002. - Вип.15. -С. 49-54.
3. Царенко В.І. Теоретичні питання формування правосвідомості воїнів-прикордонників шляхом правового самовиховання // Держава і право: 36. наук. пр. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького ПАН України; Спілка юристів України, 2002. - Вип.16. - С. 22-27.
4. Царенко В.І. Структура і рівень правосвідомості військовослужбовців строкової служби Прикордонних військ України. Збірник наукових праць № 10. Частина ІІ. - Хмельницький: видавництво національної академії ПВУ, 2000. - С. 383-387.
5. Царенко В.І. Організація правовиховної роботи в Прикордонних військах України - гарантія військовослужбовцям строкової служби ПВУ знати свої права і обов'язки // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: 36. наук. пр. - Івано-Франківськ: "Плай", Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, 2001. - Випуск У. - С. 57-62.
6. В. Царенко Роль і місце правового самовиховання в формуванні правосвідомості воїнів-прикордонників України. Вісник. Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених”. - Хмельницький: Інститут регіонального управління і права, 2002. - С.32-33.
7. В. Царенко Функціонування професійної правосвідомості військовослужбовців строкової служби ПВУ. Актуальні проблеми правознавства. Науковий збірник ЮІТАНГ. - Тернопіль: Юридичний інститут Тернопільської академії народного господарства, 2001. - С. 163-165.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Завдання громадських організацій. Напрямки роботи Зборів офіцерів. Основні напрямки діяльності органів громадського контролю. Організація ветеранів частини як добровільне громадське об'єднання військовослужбовців запасу Внутрішніх Військ МВС України.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 27.04.2011Аналіз педагогічних праць з правового виховання. Форми правової свідомості. Необхідність та ефективність юридичного виховання в сучасній загальноосвітній школі. Шляхи формування правосвідомості та культури особистості. Зміст виховного заходу "Закон і ми".
курсовая работа [42,2 K], добавлен 24.10.2010Сутність методів систематичного та послідовного виховання. Формування умінь і навичок моральної поведінки. Принципи забезпечення всебічного гармонійного розвитку особистості. Характеристика завдання дошкільного виховання відповідно до закону України.
реферат [622,0 K], добавлен 07.04.2015Загальне уявлення про поняття, завдання та принципи трудового виховання дітей згідно із працями В.О. Сухомлинського. Визначення шляхів, засобів та методів його здійснення. Характеристика праці як одного із основних компонентів формування особистості.
реферат [38,2 K], добавлен 09.11.2010Розгляд способів вирішення проблем правової освіти та правового виховання громадян. Засоби масової інформації як один із найвпливовіших засобів формування правосвідомості населення. Знайомство з особливостями створення юридично грамотного суспільства.
реферат [14,2 K], добавлен 12.03.2017Психолого-педагогічні основи правового виховання молодших школярів, його сутність і завдання. Шляхи, умови та засоби формування правової поведінки учнів молодшого шкільного віку. Розробка експериментальної методики правового виховання молодших школярів.
дипломная работа [90,4 K], добавлен 07.08.2009Естетичне виховання в давнині і в сучасній школі. Проблема формування естетичних почуттів, розвитку особистості. Вплив середовища на систему естетичних цінностей. Рівень художньо-естетичної підготовки особистості. Естетичне виховання у позакласній роботі.
реферат [18,0 K], добавлен 17.11.2009Роль морального виховання в розвитку особистості. Проблема, сутність морального виховання у психолого-педагогічній літературі (завдання, мета, принципи). Система моральних цінностей та сідомість людини. Форми і методи морального виховання особистості.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 27.09.2008Ознайомлення зі змістом морального виховання школярів. Основні завдання та цілі правового виховання особистості. Визначення кінцевої мети та шляхів розвитку естетичної, статевої, трудової, економічної та фізичної культури підростаючого покоління.
курсовая работа [33,7 K], добавлен 30.11.2010Виховання як цілеспрямований процес формування гармонійно розвиненої особистості. Етапи становлення особистості через виховання. Соціальні завдання школи. Особливості та технології соціального виховання, використовувані прийоми в сучасній школі.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 16.01.2011