Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИЩА АТЕСТАЦІЙНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ВИХОВАННЯ ДИСЦИПЛІНОВАНОСТІ У КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Військова педагогіка та психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Здобувач Гречко С.М.

Хмельницький - 1998

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано в Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького.

Науковий керівник - кандидат військових наук, професор Бастричев В.С., Науково-дослідний інститут ПВУ, начальник інституту, м. Хмельницький.

Офіційні опоненти:

1. Дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор Синьов В.Н., Київський інститут внутрішніх справ України, зав. кафедри педагогіки.

2. Кандидат педагогічних наук, доцент Гладкова В.М., Технологічний університет Поділля, зав. кафедри педагогіки та психології, м. Хмельницький.

Провідна організація - Академія Збройних Сил України, кафедра історії війн та воєнного мистецтва, м. Київ.

Захист відбудеться "24” грудня 1998 року о 10 годині на засіданні разової спеціалізованої вченої ради К 26.701.76 на базі Академії Прикордонних військ України ім.Б. Хмельницького за адресою: 280003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького.

Автореферат розісланий "23” листопада 1998 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат військових наук,

старший науковий співробітник Артамонов Б.Б.

Загальна характеристика роботи

Дисциплінованість військовослужбовців є ключовою основою забезпечення безпеки України, надійного захисту її кордонів, успішного виконання інших службово-бойових завдань. Тому ще з далекої давнини наші предки приділяли особливу увагу вихованню в особового складу дисциплінованості. Вирішення даної проблеми набуває певного значення і в сучасних умовах.

Актуальність теми. Кардинальні політичні, соціальні й економічні перетворення в Україні вимагають нового осмислення та вирішення проблеми виховання молоді. Розроблено ряд концепцій, автори яких єдині в думці щодо необхідності радикального оновлення існуючої виховної системи, впровадження системного підходу до виховання на основі гуманізації, демократизації, індивідуалізації, інтеграції виховного процесу. Кожна з наявних концепцій на сьогодні має свій специфічний підхід до вирішення проблем виховання в сучасних умовах. Так, наприклад, пропонується: цілісне формування особистості через саморозвиток (О.А. Бодалєв, З.А. Малькова, Л.І. Новикова, В.А. Караковський та ін.), особистісний підхід і педагогізація суспільства (В.А. Коротов, Б.Т. Лихачов, А.П. Сидельковський та ін.), забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей, розуміння виховання як підготовки особистості до виконання різноманітних соціально-рольових функцій (Н.Н. Толончук), як системного і системостворюючого об'єкта (Ю.П. Сокольников), надання пріоритету формуванню моральності у вихованні (Є.В. Бондаревська та ін.), опора на суспільні виховні інститути у вихованні (Ю.О. Гапон), звернення до глибинного значення поняття "виховання" (А. Прохоров і В. Рузін).

Здійснення в сучасних умовах необхідних перетворень у Прикордонних військах України неможливе без удосконалення духовної культури військовослужбовців, на що звернена особлива увага в державній національній програмі "Освіта” (Україна ХХІ століття), а також в Указі Президента від 4.09.98 року.

Наукова розробка проблеми виховання є досить тривалою і багатоаспектною. Так, зміст моральних почуттів із психологічної точки зору розглядали Л.С. Виготський, Б.І. Додонов, С.Х. Раппорт, Б.М. Теплов, Г.Х. Шингаров, Л.Г. Юлдашев, П.М. Якобсон та ін.; механізм емоційних процесів - Л.І. Божович, В.К. Вилюнас, А.В. Запорожець, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн; активне соціально-психологічне навчання майбутніх спеціалістів - Яценко Т.С. та ін.

Вагомий внесок у розробку теорії та практики виховання військовослужбовця внесли військові педагоги та психологи О.В. Барабанщиков, В.І. Вдовюк, А.Н. Герасимов, П.Н. Міст, В.П. Давидов, Н.Ф. Ільїн, А.І. Капустін, Н.І. Киряшов, А.І. Липський, С.С. Муцинов, Н.Ф. Феденко та ін. Питання військово-педагогічної підготовки офіцерів Прикордонних військ України, формування її військово-професійної спрямованості, виховання і самовиховання досліджувалися в дисертаційних роботах В.О. Балашова, Д.В. Іщенка, О.Д. Сафіна та ін. Це свідчить про безперервні пошуки шляхів удосконалення процесу виховання дисциплінованості військовослужбовця.

Відсутність безпосередніх досліджень, спрямованих на підвищення рівня дисциплінованості військовослужбовців у сучасних умовах призводить до того, що навчально-виховний процес у вищих військових навчальних закладах не досягає мети та здійснюється, як правило, у формі сукупності заходів. Дисциплінованість курсанта як якість особистості розуміється і трактується неоднозначно, її зміст зводиться, як правило, до виконавчості.

Таким чином, недостатня теоретична і методична розробленість, соціальна та педагогічна значущість проблеми цілеспрямованого виховання дисциплінованості в курсантів визначили вибір теми дисертаційного дослідження: "Системний підхід до виховання дисциплінованості у курсантів вищих військових навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до плану науково-практичної діяльності Прикордонних військ України у рамках НДР шифр №296-0010 К "Дослідження проблеми регулювання взаємовідносин між військовослужбовцями в підрозділах та частинах Прикордонних військ України”.

Об'єктом дослідження: є навчально-виховний процес у вищих військових навчальних закладах.

Предмет дослідження: процес виховання у курсантів дисциплінованості.

Мета дослідження - виявити компоненти, структуру та функціональні зв'язки системного підходу до виховання дисциплінованості у курсантів, шляхи та педагогічні умови ефективного його використання в сучасних умовах.

Гіпотеза дослідження. Ефективність виховання дисциплінованості в курсантів підвищиться, якщо його здійснювати на основі системного підходу.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати сутність системного підходу до виховання дисциплінованості особистості.

2. Виявити компоненти, структуру та функціональні зв'язки виховання дисциплінованості курсантів на основі системного підходу.

3. Визначити основні шляхи та педагогічні умови виховання у курсантів дисциплінованості на основі застосування системного підходу та розробити відповідний психолого-педагогічний інструментарій її оцінки.

Методологічну основу дослідження складають концепції гармонійного розвитку особистості: філософські, психолого-педагогічні підходи, наукові положення, що розкривають структуру особистості та закономірності її формування, взаємозв'язок свідомості індивіда та його діяльності, закономірності спілкування і взаємодії людей, структуру педагогічної діяльності.

У роботі було використано принцип загального зв'язку та взаємообумовленості явищ, що відображає ідею цілісності об'єктивної дійсності.

Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс взаємодоповнюючих методів: теоретичний аналіз джерел із проблеми, що досліджується (документальний метод); спостереження; інтерв'ю; бесіди; метод експертних оцінок; моделювання; педагогічний експеримент; методи статистичної обробки дослідно-експериментальних даних.

Наукова та теоретична новизна результатів, отриманих особисто автором, полягає в уточеннні сутності системного підходу до виховання дисциплінованості у курсантів; компонентів, структури і функціональних зв'яків між ними в процесі виховання; подальшому визначенні основних шляхів та педагогічних умов що забезпечують ріст рівня виховання дисциплінованості у курсантів на основі системного підходу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методики оцінки рівня дисциплінованості та опрацюванні рекомендацій щодо підвищення рівня виховання дисциплінованості у курсантів на основі системного підходу.

Матеріали дослідження можуть бути використані у військово-навчальних закладах при організації та проведенні навчально-виховної роботи, при перепідготовці офіцерських кадрів, а також з метою підвищення військово-професійної майстерності.

Особистий внесок здобувача. У статтях, що опубліковані в співавторстві, особистим внеском автора є:

у статті "Військово-патріотичне виховання" - розкрито сучасну інтерпретацію змісту військово-патріотичного виховання на основі національно-історичних традицій українського народу, пропаганди бойових традицій Прикордонних військ, подано опис новітніх форм військових ритуалів;

у статті "Аналіз системи взаємовідносин військовослужбовців у сучасному військовому колективі" - розкриті особливості системи взаємовідносин військовослужбовців з урахуванням специфіки служби в Прикордонних військах України.

Вірогідність результатів та основних висновків дисертаційної роботи забезпечено методологічною обгрунтованістю її вхідних позицій, коректним застосуванням комплексу взаємодоповнюючих психолого-педагогічних і статистичних методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження; кількісним та якісним аналізом матеріалу, позитивною динамікою дослідно-експериментальних показників виховання дисциплінованості у курсантів.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на науково-методичних конференціях в АПВУ у 1997-1998 роках, на міжкафедральній методичній нараді у 1998 році.

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 8 наукових статей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Рукопис містить 165 сторінок машинописного тексту, включаючи 5 таблиць, 2 ілюстрації та 5 додатків на 23 сторінках. Список використаних літературних джерел на 17 сторінках містить 204 найменування.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; проаналізовано стан її опрацювання у науковій літературі; методологію, на базі якої було проведено науковий аналіз, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи системного підходу до виховання у курсантів дисциплінованості" аналізується поняття "дисциплінованість" як психолого-педагогічна категорія, ґенеза і сутність системного підходу до виховання дисциплінованості у курсантів, стан практики виховання дисциплінованості у курсантів.

Проведений аналіз свідчить, що соціальна активність військової дисципліни в сучасних умовах досягається завдяки дотриманню законів і моральних правил. Це автор вважає першим і найважливішим показником рівня дисциплінованості курсантів. Другий її показник - внутрішня упорядкованість дій і культура спілкування курсантів. Військову дисципліну автор розглядає як основну ознаку ефективної діяльності, яка складається з морально-правової унормованості, внутрішньої упорядкованості та соціально-психологічної організованості. Структура військової дисциплінованості при цьому складається з основних блоків: дисциплінарної компетентності; мотиваційного блоку; характерологічного блоку.

Дисциплінарна компетентність - це знання особливостей особистості та рівня її підготовленості, що дають змогу курсантам правильно орієнтуватися у різноманітних ситуаціях, ефективно здійснювати дії по виконанню статутів та інших військових вимог.

Основою дисциплінованості є мотиваційний блок, що включає переконання та життєві принципи, які в особистості виражаються у повазі до законів і статутів, прав командирів і начальників, визнанні своїх обов'язків, почуття внутрішньої відповідальності.

Характерологічний блок дисциплінованості містить якості особистості, які зумовлюють внутрішню організованість, стійкість психіки та поведінки, здатність протиcтояти труднощам, самовладання, наполегливість. Вивчення й аналіз ґенези системного підходу до виховання дисциплінованості в особистості військового свідчить, що даний процес має моральну основу.

Як свідчать результати дослідження, ефективність застосування системного підходу забезпечується: цілеспрямованістю та єдністю поглядів усіх категорій командирів і начальників з питань виховання дисциплінованості в курсантів; єдністю виховної, організаторської, адміністративно-господарської роботи та підпорядкуванням її меті військового виховання; включення до змісту виховної роботи усіх її основних компонентів з метою більш повного та глибокого розкриття патріотичних, військових, моральних, правових і естетичних мотивів дисциплінованої поведінки.

Проведений аналіз з даного питання дозволив зробити висновок: системний підхід до виховання дисциплінованості у курсантів характеризується побудовою і функціонуванням соціально-педагогічної системи, яка передбачає врахування об'єктивних умов і суб'єктивних чинників, у яких проходить військово-педагогічний процес, скоординованою взаємодією вихователів за метою та змістом, формами і методами виховання.

Під час дослідження проведено аналіз стану практики виховання дисциплінованості у курсантів, виявлено шляхи підвищення її ефективності та визначено основну мету і завдання. Основними шляхами є: розробка єдиного задуму щодо зміцнення військової дисципліни; залучення різних категорій вихователів і курсантів до активної виховної діяльності; контроль, урахування і стимулювання внеску кожного в зміцнення військової дисципліни; безперервність у керуванні системним вихованням дисциплінованості у курсантів.

У другому розділі "Системний підхід до керівництва виховання дисциплінованості у курсантів" виявлено педагогічні умови професійного формування командирів як вихователів; дано обґрунтування спілкування як основного чинника формування дисциплінованості в майбутніх офіцерів; розкрито компоненти, структуру та функціональні зв'язки системного підходу до виховання дисциплінованості у курсантів.

виховання курсант дисциплінованість системний підхід

Аналіз результатів проведеного дослідження дозволив виявити педагогічні умови підвищення ефективності управління вихованням дисциплінованості у курсантів, основними з яких є: компетентність; активізація діяльності офіцерів у навчанні та вихованні курсантів; правильне визначення ключових, вихідних даних, які є основою керівних актів.

Дослідження показало, що підвищення готовності командирів підрозділів до вирішення питань виховання дисциплінованості у курсантів обумовлюється їх психолого-педагогічною підготовленістю до вирішення виховних завдань, яка включає: методологічну підготовку, яка забезпечує розуміння сутності системного підходу, механізму його функціонування та розвитку; психолого-педагогічну підготовку, яка дозволяє успішно реалізувати методичні та директивні положення; методичну підготовку, що безпосередньо пов'язана зі створенням і забезпеченням оптимального функціонування системи виховання дисциплінованості у курсантів.

Результати дослідження дозволили зробити висновок, що одним із важливих компонентів системного підходу до виховання дисциплінованості у курсантів є процес спілкування. Спілкування - це і засіб, і зміст, і умови військово-педагогічної діяльності. При спілкуванні системостворюючим чинником виступають виховні відносини. В процесі дослідження автором було визначено такі основні педагогічні умови спілкування:

1) урахування специфіки процесу спілкування, яка повинна відображати багаторівневі відносини між курсантами та офіцерами;

2) належна організація процесу спілкування, яка повинна передбачати перебування курсанта як у позиції об'єкта, так і суб'єкта спілкування;

3) організація процесу спілкування з урахуванням особливостей військово-професійної діяльності майбутніх офіцерів, контактності курсантів поміж собою.

Виховання дисциплінованості курсантів здійснювалось з урахуванням автором таких сторін у структурі спілкування: комунікативної, інтерактивної і перцептивної. Комунікативна сторона спілкування полягає в обміні інформацією між індивідами, які спілкуються. Інтерактивна сторона - в організації взаємодії між індивідами, які спілкуються. Перцептивна сторона спілкування означає процес взаємосприймання та взаємопізнання співрозмовниками один одного і встановлення на цій основі взаєморозуміння.

У дисертаційній роботі розкрито зміст, форми, методи та педагогічні умови вирішення завдань спілкування. З цією метою було розроблено методику педагогічного спілкування з майбутніми офіцерами, в основу якої покладено алгоритм, який передбачав: вибір військовим педагогом об'єкта спілкування; моделювання процесу спілкування; управління спілкуванням у педагогічному процесі, що розвивається; аналіз ефективності комунікативних впливів; корекція моделей спілкування. Зазначена методика здійснювалася у поєднанні з використанням персональних карток зауважень курсанту з метою підвищення ефективності педагогічного спілкування.

Автором було також визначено компоненти, структуру та системостворюючі зв'язки виховання дисциплінованості у курсантів. При цьому системно-структурний підхід стосовно виховання дисциплінованості у курсантів полягає в тому, що цей процес досліджується як педагогічна система, в яку входять структурні (мета, зміст виховання, засоби педагогічної комунікації, об'єкти та суб'єкти виховання) і функціональні (гносеологічний, проективний, конструктивний, комунікативний, організаторський) компоненти, які розкриті в дисертаційній роботі.

У зв'язку з цим, одним з найважливіших компонентів системи виховання дисциплінованості в курсантів автор розглядає мету виховання. При цьому слід мати на увазі і те, що виховання дисциплінованості забезпечується відповідним змістом. Зміст виховання - це комплекс ідей, теоретичних положень, норм, правил, які вихователь повинен сформувати у вихованців. Тому для реалізації багатогранного змісту виховання дисциплінованості в процесі дослідження задіяна система педагогічних впливів, яка є сукупністю принципів, методів, форм і засобів виховання, що склалися в теорії та практиці.

Відбір системоутворюючих методів, форм і засобів виховання дисциплінованості у курсантів автор здійснював за двома основними ознаками: вони повинні створювати необхідні та достатні передумови для формування дисциплінованості у майбутніх офіцерів, створювати відповідну спрямованість у всіх методах, формах і засобах виховання, у кожному компоненті системи, в їх ієрархії у цілому.

Таким чином, визначені та проаналізовані компоненти системи виховання військової дисциплінованості у курсантів (мета, зміст, педагогічні впливи, сфери, умови, суб'єкти, об'єкти, оцінка та корекція результатів) утворюють цілісність, єдність під впливом суб'єктивного чинника в процесі реальних взаємовідносин, що складаються поміж вихователями і вихованцями.

У третьому розділі "Дослідно-експериментальна перевірка ефективності системи виховання дисциплінованості у майбутніх офіцерів” розкрито особливості організації та проведення, результати дослідно-експериментального дослідження.

Розроблену систему виховання дисциплінованості у курсантів було перевірено в процесі дослідно-експериментального дослідження, яке було здійснене на базі Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. До експертного опитування та експериментальної роботи було залучено 3 курсантських факультети, серед яких: 3 начальники факультетів, 6 командирів курсантських дивізіонів, 28 начальників навчально-прикордонних застав, 40 сержантів (старшин застав і командирів відділень), 5 кафедр (20 чоловік).

Таким чином, у проведенні експерименту брали участь 6 навчальних застав, три з яких були контрольними, а три - експериментальними. Вибір такої кількості курсантів в експериментальних і контрольних підрозділах диктувався репрезентативністю вибірки, а вибір молодших курсів - мінімально необхідним трирічним періодом проведення дослідно-експериментальної роботи, який дозволив означеним підрозділам охопити весь цикл виховання в навчальному закладі. Вибір контрольних та експериментальних груп із числа перших трьох курсів навчання також диктувався їх вирішальною роллю у формуванні дисциплінованості. Це підтверджується даними анкетного опитування офіцерів підрозділів і викладачів: 39,1 % з них назвали вирішальним у вихованні дисциплінованості перший курс навчання; 25,2 % - другий; 25,9 % - третій; 9,8 % - четвертий.

У дисертаційному дослідженні враховано, що курсанти на третьому та четвертому курсах навчання проходять військове стажування, результати якого дозволяють повніше визначити ефективність всієї програми дослідно-експериментальної роботи.

Дослідно-експериментальна робота в підрозділах складалася з таких основних етапів: визначення групи якостей-критеріїв, які включають складові дисциплінованості, найбільш актуальні для даного періоду навчання курсантів і конкретного підрозділу; планування виховної роботи, спрямованої на досягнення необхідного рівня дисциплінованості; педагогічно доцільне втілення в практику виховних впливів; аналіз отриманих результатів і оцінка рівня дисциплінованості курсантів; корекція отриманих результатів педагогічних впливів; аналіз підсумкової групи якостей-цілей.

Таким чином, на кожний семестр визначалися якості-критерії. Кількість таких якостей не перевищувала 4-5. Три з них (виконавчість, старанність та активність) були обов'язковими для кожного семестру, інші визначалися в залежності від особливостей і завдань курсових підрозділів. Визначені на семестр якості-критерії заносилися у спеціальні картки-оцінки дисциплінованості курсантів. У них включалися ті якості, які необхідні конкретному курсанту з врахуванням специфічних вимог до його особистості.

Поряд із висуненням конкретної виховної мети та здійсненням педагогічних впливів дослідно-експериментальна робота базувалася на аналізі й ретельному врахуванні досягнутих результатів (за допомогою спеціальних карток-оцінок).

Експертами виставлялися оцінки курсанту за кожну окрему якість-критерій. На основі цих оцінок підраховувався середній показник за шестибальною шкалою.

Експертами виступали 65 чоловік, кількість яких була значно вищою за необхідну та достатню, при якій їх оцінки відповідали довірчій ймовірності g = 0,95.

За допомогою методу групових експертних оцінок (ГЕО) автор визначив критерії, які характеризують дисциплінованість. Визначивши ваговий коефіцієнт кожного критерію, відранжувавши їх, автор дійшов висновку, що дисциплінованість курсантів найбільш повно характеризується трьома головними якостями-критеріями: виконавчістю, старанністю у вивченні навчальної програми й активністю у зміцненні статутного порядку. Виконавчість найбільш повно відображає сутність поведінки людини в умовах військової організації; старанність - необхідна передумова дисципліни курсанта; активність у зміцненні дисципліни - відображає специфіку поведінки курсанта як майбутнього офіцера. У своїй сукупності ці якості характеризують зовнішню, реально досягнуту грань у поведінці курсантів. Базуючись на них, можна одержувати поведінковий критерій (ПК), що являє собою індивідуальну оцінку дисциплінованості у конкретного курсанта:

ПК = aВВ + aСС + aАА, (1)

де ПК - поведінковий критерій;

В - узагальнена оцінка за виконавчість;

С - узагальнена оцінка за старанність;

А - узагальнена оцінка за активність;

a - ваговий коефіцієнт якість-критерія.

Отриманий результат порівнювався із замірюванням, яке було зроблено на початку експерименту, що дозволяло виявити показник приросту.

Узагальнена оцінка виконавчості (активності, старанності) вираховувалась за формулою

В = Вкд. bкд + Внз. bнз+ Всд. bсд + Вснз. bснз+ Вкв. bкв, (2)

де В - узагальнена оцінка за виконавчість;

Вкд - оцінка за виконавчість, виставлена командиром дивізіону;

Внз - оцінка начальника застави;

Всд - оцінка старшини дивізіону;

Всн - оцінка старшини навчальної застави;

Вкв - оцінка командира відділення;

b - ваговий коефіцієнт посадової особи.

Включення сержантів у число осіб, які беруть участь в оцінці дисциплінованості, дозволило підвищити їхній авторитет і роль у вихованні курсантів.

На основі індивідуальних показників дисциплінованості курсантів підраховувалась середня оцінка Oсер за підрозділ у цілому:

де ПКi - індивідуальна оцінка дисциплінованості у i-го курсанта;

n - кількість курсантів у підрозділі.

Це дозволило порівняти результати експериментальних і контрольних груп, отримані за період дослідно-експериментального дослідження (рис.1). Їхній аналіз свідчить, що в експериментальних підрозділах відбувається високе зростання рівнів усіх трьох якостей поведінкового критерію, у контрольних - зростання рівнів цих якостей незначне. Так, активність курсантів у роботі щодо зміцнення статутного порядку в експериментальних підрозділах зростала щорічно в середньому на 2,0 бали, а в контрольних - лише на 1,2 бали.

Таким чином, в експериментальних підрозділах отримано більш високі показники, ніж у контрольних, що підтверджує ефективність розробленої системи виховання дисциплінованості у курсантів, а саме: позитивними виявилися результати розвитку дисциплінованості у курсантів (табл.1). Крім цього, курсанти експериментальних підрозділів виявилися краще підготовленими до вирішення завдань щодо зміцнення дисципліни, ніж контрольних.

Таблиця 1

Результати розвитку дисциплінованості у курсантів

Аналіз даних табл.1 свідчить, що вищий (високий) рівень дисциплінованості мали 8,1 % (38,0 %) курсантів експериментальних підрозділів і 5,9 % (23,7 %) - контрольних відповідно.

Ефективність розробленої системи виховання підтверджується також результатами опитування курсантів після військового стажування: в експериментальних підрозділах 51,6 % опитаних відзначили, що їм поталанило зміцнити дисципліну в підлеглому підрозділі; 34,2 % вважають, що вона майже не змінилася, 14,2 % не змогли відповісти однозначно на поставлене запитання. У контрольних підрозділах ці цифри відповідно склали 36,2 % 56,1 % і 7,7 %. Вищими виявилися і показники військово-професійної підготовки. В експериментальних підрозділах середній бал за підсумками складання іспитів становить 4,4, а в контрольних - 4,0.

Ефективність розробленої системи виховання дисциплінованості у курсантів також підтверджують дані, що характеризують динаміку розвитку дисциплінованості як цілісної якості особистості майбутніх офіцерів (рис.2). Із рис.2 видно, що кількість курсантів, які мають високий рівень дисциплінованості, за три роки в експериментальних підрозділах зріс у середньому на 20 - 22 %, а в контрольних - на 9 - 12 %. Низький рівень знизився на 13 - 15 % та 2 - 4 % відповідно. Перш за все, це відбулося за рахунок курсантів, які мали середній (низький) рівень дисциплінованості.

Таким чином, з проведеного дослідно-експериментального дослідження можна зробити висновок: запровадження системного підходу до виховання дисциплінованості у курсантів дозволяє досягти більш високих показників у вихованні дисциплінованості у курсантів вищих військових навчальних закладів.

Висновки

1. Виховання дисциплінованості - складне сплетіння цілеспрямованих і стихійних, керованих і некерованих дій. Провідну роль тут відіграють цілеспрямовані впливи, вони і є власне педагогічним процесом, їх множинність складається в систему.

2. Використання системного підходу сприяє підвищенню ефективності виховання дисциплінованості майбутнього офіцера. Він характеризується єдністю структурних та функціональних компонентів, спрямованих на реалізацію дисциплінуючих об'єктивних і суб'єктивних чинників.

3. Реалізація системного підходу до виховного процесу досягається за рахунок визначення та побудови ієрархії структури, встановлення функціональних зв'язків її компонентів, кожний з яких набуває нових комплексних рис: збагачується і конкретизується мета виховання дисциплінованості; всебічними й актуальними стають зміст та методи виховної роботи; розвиваються і зміцнюються відносини субординації, координації та співробітництва.

4. Як свідчать результати експерименту, основними шляхами виховання дисциплінованості у курсантів на підставі системного підходу є: підвищення рівня сформованості основних складових дисциплінованості (старанності, виконавчості та активності); розробка єдиного задуму щодо зміцнення військової дисципліни; залучення різних категорій вихователів і курсантів до активної діяльності; контроль, урахування і стимулювання внеску кожного в зміцнення військової дисципліни; безперервність керування системою виховання дисциплінованості у майбутніх офіцерів. В цілому ці основні шляхи та ряд інших сприяють вихованню дисциплінованості як синтезуючої якості особистості.

5. Основними педагогічними умовами виховання дисциплінованості у курсантів є:

системний підхід, що включає системоутворюючі структурні і функціональні компоненти виховання дисциплінованості у курсантів;

використання системоутворюючих методів, форм і засобів виховання дисциплінованості у курсантів;

свідома виконавчість курсантів; їх старанність у виховному процесі; активність курсантів у зміцненні військової дисципліни;

готовність і здатність курсантів до якісного вирішення завдань з підтримання статутного порядку у військах.

6. Основними показниками активності курсантів у зміцненні військової дисципліни є: всебічна усвідомлена підтримка вимог директивних документів, спрямованих на зміцнення військового порядку; вимогливість, аналіз та оцінка своїх дій і вчинків.

7. Виховання дисциплінованості в курсантів із використанням системного підходу потребує постійного керування, сутність якого полягає у побудові та забезпеченні оптимального функціонування у ввузі системи організаційного, методичного, психологічного та матеріально-технічного забезпечення.

8. Проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу і показало, що ефективність системного підходу до виховання дисциплінованості в курсантів обумовлюється його компонентами, структурою та функціональними зв'язками і залежностями поміж ними.

9. Розробка поставлених у дослідженні завдань сприяє вирішенню важливих аспектів теорії та практики виховання курсантів на сучасному етапі розвитку військової педагогіки, визначає перспективний напрямок для подальших досліджень, таких як виховання дисциплінованості у офіцерів в процесі службово-бойової діяльності, самовиховання дисциплінованості курсантів в процесі навчання.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гречко С.М. Психолого-педагогічні основи виховання та гуманітарної підготовки військовослужбовців. Навчально-методичний посібник для частин та підрозділів ПВУ. - Хмельницький: АПВУ, 1998. - 150 с.

2. Гречко С.М., Сидорук Д.Г. Військово-патріотичне виховання // Збірник наукових робіт № 2, частина III. - Хмельницький: АПВУ, 1996. - С.62-64.

3. Гречко С.М. Особенности комплексного подхода в воспитании дисциплинированности курсантов военно-учебных заведений // Збірник науково-методичних робіт № 4, частина II. - Хмельницький: АПВУ, 1997. - С.139-143.

4. Гречко С.М. Повышение эффективности организационно-педагогического обеспечения опережающего развития командиров подразделений как воспитателей // Збірник науково-методичних робіт № 4, частина II. - Хмельницький: АПВУ, 1997. - С.144-147.

5. Бастричев В.С., Гречко С.М. Аналіз системи взаємовідносин військовослужбовців у сучасному військовому колективі // Збірник науково-методичних робіт № 4 частина ІІ. - Хмельницький: АПВУ, 1997. - С.113-116.

6. Гречко С.М. Виховати патріота // Матеріали республіканської науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю Хмельницької обласної клінічної лікарні. - Хмельницький, 1998. - С.136-137.

7. Гречко С.М. Роль личного общения офицера-воспитателя в формировании дисциплинированности у будущих офицеров // Матеріали республіканської науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю Хмельницької обласної клінічної лікарні. - Хмельницький, 1998. - С.139-141.

8. Гречко С.М. Резервы повышения эффективности воспитания дисциплинированности у курсантов // Матеріали республіканської науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю Хмельницької обласної клінічної лікарні. - Хмельницький, 1998. - С.143-144.

Анотацiя

Гречко С.М. Системний підхід до виховання дисциплінованості у курсантів вищих військових навчальних закладів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 20.02.02. Військова педагогіка та психологія. - Академія Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького, Хмельницький, 1998.

Дисертація присвячена дослідженню питань виховання дисциплінованості у курсантів на основі системного підходу. У роботі науково обґрунтовані компоненти, структура та функціональні зв'язки підвищення ефективності виховання дисциплінованості у курсантів на основі системного підходу. Виявлені та обґрунтовані основні шляхи та педагогічні умови виховання курсантів. Розроблена методика оцінки виховання дисциплінованості у курсантів на основі системного підходу.

Ключові слова: системний підхід, дисциплінованість, система, компоненти, структура, функціональні зв'язки.

Размещено на Allbest.ru