Організація навчально-виховного процесу в класах профілю "Іноземна філологія"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація навчально-виховного процесу в класах профілю «Іноземна філологія»

Дітковська CM.,

Зеленое О.С.,

Шульга Л. А.

Геополітичні, комунікативні й технологічні перетворення в суспільстві XXI ст. залучили як до безпосереднього, так і до опосередкованого спілкування (наприклад, через Інтернет) велику кількість людей найрізноманітніших професій, віку та інтересів. Відповідно зросла потреба у використанні іноземних мов. Вивчення іноземних мов є засобом для оволодіння іншими предметними галузями у сфері гуманітарних, природничих та інших наук - таким чином, іноземні мови, як і рідна мова, являють собою базу для загальної та спеціальної освіти. Для сучасної мовної освіти характерна міждисциплінарна інтеграція, багаторівневість, варіативність, орієнтація на міжкультурний аспект оволодіння мовами.

Метою нашої роботи є аналіз особливостей організації сучасного навчально-виховного процесу в класах профілю «Іноземна філологія».

Головна тенденція сучасної мовної освіти є полікультурність і мовний плюралізм. Розвитку даної тенденції сприяє розширення спектру мов, що вивчаються, збалансоване вивчення іноземних мов на ранньому етапі навчання, студіювання другої іноземної мови в середній школі [6, с.9].

Вивчення двох іноземних мов сприяє процесу безпосереднього розвитку особистості, підвищенню загальної освіченості та культури, відповідає міжнародним тенденціям, документам ради Європи і Юнеско, в яких визнається необхідність оволодіння як мінімум двома іноземними мовами для сучасної освіченої людини.

Зміст навчання іноземних мов у середній школі спрямований на розвиток у школярів культури спілкування у процесі формування всіх складових іншомовної комунікативної компетенції [1, с.6].

У початковій школі складаються умови для ранньої комунікативно-психологічної адаптації молодших школярів до нового мовного світу і для подолання психологічних бар'єрів у використанні іноземної мови як засобу спілкування; для розвитку мотивації для подальшого оволодіння іноземними мовами.

Схема 1.

В основній школі поширюється діапазон використання мовних засобів. До моменту закінчення основної школи учні досягають допорогового рівня (рівень А2) володіння іноземною мовою у головних видах мовної діяльності (мовленні, аудіюванні, читанні, письмі), яке дає їм можливість продовжувати мовну освіту на третьому ступені повної середньої школи.

У 8 - 9 класі передбачається передпрофільна підготовка учнів, яка повинна допомогти їм у самовизначенні й у виборі рівня навчання у старшій ланці базового або поглиблено-профільного, орієнтованого на використання іноземних мов у подальшій освіті і після закінчення школи, і на вибрану сферу майбутньої професійної діяльності.

Профільний рівень передбачає поглиблене вивчення предмета, використання більш широкого спектру мовного матеріалу з метою здійснення іншомовного спілкування у різних комунікативних ситуаціях (у тому числі професійно-орієнтованих) і подальшого розвитку і вдосконаленню комунікативних іншомовних умінь в усіх видах мовної діяльності, включаючи переклад з іноземної мови на українську.

Згідно з Державним освітнім стандартом в якості прикладу для іноземної мови рекомендовано філологічний профіль з виходом на професії вчителя, перекладача, лінгвіста, викладача, бібліотекаря. Проте, філологічний профіль може мати більш широкий «вихід» на різні спеціалізації/ професії, оскільки в основі філологічної освіти лежить навчання мовній взаємодії, тобто текстовій діяльності (обміну усними та письмовими текстами), у нашому випадку іншомовними, що може бути професійно значимим для значно більшої кількості спеціальностей.

Крім того, іноземна мова може входити у якості профільного навчального предмета у будь-який інший профіль (гуманітарний, природничо-науковий, фізико-математичний, технологічний).

Таким чином, ступінь сформованості іншомовних мовленнєвих, учбово-пізнавальних та загальнокультурних умінь школярів 10-11класів на профільному рівні створює реальні передумови для врахування конкретних потреб школярів у використанні іноземної мови при вивченні різних шкільних навчальних предметів, а також у самоосвітній діяльності в областях знань, що їх цікавлять, і в сферах людської діяльності згідно з їх професійними орієнтаціями та планами на майбутнє.

Одним з головних завдань, які стоять перед сучасною системою освіти, є забезпечення послідовності між профільною загальноосвітньою школою та Вузом. Це означає, що навчання старшокласників повинно логічно переходити у підготовку майбутніх спеціалістів, щоб між випускним класом школи і першим курсом не було непоборного розриву [5,с.36].

У чому ж особливість профільного навчання іноземної мови у філологічному профілі?

По-перше, профільний рівень забезпечує кількісний приріст іншомовних знань, відбувається поглиблення базового рівня. Це стає можливим за рахунок збільшення кількості годин на профільний предмет «Іноземна мова» і більш глибокого опрацювання інваріантного ядра змісту цієї навчальної дисципліни [3,с.54].

По-друге, у філологічному профілі при вивченні іноземної мови здобуваються знання, формуються навички і вміння, пов'язані саме з галуззю філології як особливої сфери людської діяльності. При цьому створюється професійна направленість. Основною метою навчання є накопичення знань про мову, літературу країн мови,що вивчається. За допомогою іноземної мови, як «міжпредметної» навчальної дисципліни учнів можна націлити практично на будь який вид діяльності, що дозволяє реалізувати прикладну направленість навчання іноземної мови у філологічному профілі. При цьому під прикладною направленістю слід розуміти орієнтацію здобутих у профілі іншомовних знань, навичок і вмінь на конкретну діяльність (навчальну, професійну), передбачаючи їх практичне застосування.

У роботі «Профільне навчання іноземним мовам на старшому ступені загальноосвітньої школи» [2,с.36] подано перелік наукових напрямків, на які може бути спрямований філологічний профіль.

Крім філології, лінгвістики у переліку вказані такі спеціальності: журналістика (діяльність журналіста безпосередньо пов'язана з використанням мови, причому журналіст-міжнародник зобов'язаний володіти однією або кількома мовами); світова економіка; соціально-культурний сервіс і туризм; міжнародні відносини тощо.

Таким чином, одним з головних завдань навчання у філологічному профілі висувається практична орієнтація учнів на майбутню навчальну професійну діяльність. Для забезпечення повноцінної послідовності шкільної і вузівської освіти потрібно як можна активніше впроваджувати профільне навчання іноземним мовам.

Рівень знань випускника філологічного профілю повинен наближуватися до кінця навчання до рівня В2 у термінах Ради Європи.

Це досить висока планка і лише цей рівень може гарантувати функціональне володіння мовою, забезпечити можливість повноцінної профорієнтації засобами іноземної мови і впровадження філологічної освіти у рамках Вузу.

Профільне навчання, яке впроваджується лише з 10 класу не можна рівняти до профільного навчання у школах з поглибленим вивченням іноземних мов, де учні зорієнтовані на мовний профіль з самого початку вивчення іноземної мови і таким чином мотивовані.

Щодо профільного навчання [5,с.38] іноземним мовам у старших класах загальноосвітньої школи, тут все знаходиться у стадії становлення, і потрібно діяти дуже обережно, спираючись на нормативні документи: стандарт, базисний навчальний план, програми з іноземних мов, які конкретизують текст стандарту.

Крім цього не завадить вивчати досвід профільного навчання у старших класах, напрацьований окремими школами.

Загальновідомо, що старший ступінь повної середньої школи досить неоднорідний за складом учнів. У деяких вже достатньо розвинена професійна орієнтація: вони знають, яку професію оберуть. Інші не дуже впевнені. Вони ще не мають чітко виражених зацікавленостей. Дехто зовсім не знає, на чому зупинити свій вибір.

Особливу проблему складає ставлення учнів до іноземної мови. Існує велика різниця у рівні володіння мовою. Деяким учням важко дістається іноземна мова, вони втратили мотивацію до її вивчення.

Крім того, слід також мати на увазі, що в 10 клас приходять учні з різних шкіл.

Як в таких умовах взяти до уваги можливості і потреби всіх школярів? Тільки на основі диференційного підходу до учня, на основі індивідуалізації навчання. Перехід на особистісно-орієнтовану парадигму освіти створює реальні умови для цього. Велику роль у цьому процесі відіграє вчитель.

На старшому ступені запроваджується двохрівневе навчання: 1) у межах загальноосвітнього курсу (3 години на тиждень) і 2) у межах поглибленого профільного курсу (6 годин на тиждень).

Учні, які вибрали загальноосвітній (базовий) курс навчання, завершують свою загальноосвітню підготовку з предмета, що повинно їм забезпечити функціональне володіння іноземною мовою на загальноосвітньому рівні.

Цей рівень згідно стандарту Ради Європи може відповідати пороговому рівню BI.

Кількість 3 години на тиждень у базовому курсі дозволяє старшокласникам заповнити прогалини в оволодінні мовою. Крім того, школа може надати додаткові освітні послуги за рахунок шкільного компоненту (факультативи, практикуми).

Тут можливі варіанти:

- можуть бути використані навчально-методичні комплекси (HMK) для старшої школи (для загальноосвітнього, базового курсу). Ці HMK можуть бути доповнені фрагментами з інших підручників та різноманітних джерел інформації;

- можуть бути створені нові НМК, окремо для загальноосвітніх і профільних курсів;

- може бути створений різнорівневий НМК, націлений як на навчання в рамках загальноосвітніх, так і профільних курсів.

Деякі видавництва випускають каталоги, в яких представлені профільні та елективні курси.

Схема 2.

Сучасному вчителю необхідно йти в ногу з часом і своїми учнями, вміти організовувати та ефективно використовувати власний професіональний віртуальний простір.

Існує чимало сайтів, які можна легально та безпечно використовувати на уроках французької мови на середньому та вищому етапах навчання [4]: сайт www.larousse.fr., тут передбачено простір для користувачів, які б хотіли додати свою інформацію; наступний сайт www.histoire-image.org.; цей сайт може стати джерелом країнознавчого матеріалу для використання на заняттях з французької мови, що ми і використали на узагальнюючому уроці за темою «Франкофонія» у 11 профільному класі.

Сайт «WapEduc» дає можливість використовувати його на уроках французької мови у старших класах для створення мовного середовища, близького до реального; сайт www.nouvelos.com дає різноманітні можливості для роботи зі статтями авторів - носіїв мови; за допомогою сайту французького телебачення www.france 2 fr. учні мають можливість працювати з відеорепортажами; також існує багато сайтів французької преси (www.liberation.fr, www.lemonde.fr), які дають учням чудову можливість працювати з граматикою та новою лексикою. Такі сайти, як www.yahoo.fr, www.orange.fr можна використовувати для пошуку будь-яких матеріалів на французькій мові в Інтернеті.

Таким чином, спілкування у віртуальному просторі може не тільки значно підняти престиж учителя в очах учнів, але і суттєво підвищити їх мотивацію до вивчення іноземної мови.

Список використаних джерел

іноземний мова школа філологія

1. Білім И.Л., Биболетова М.З. и др. Иностранный язык в системе школьного филологического образования / И.JI. Бим, М.З. Биболетова // Иностранные языки в школе. - 2009. - №1. - С.4-8.

2. Бім I.JI. Профільне навчання іноземним мовам на старшому ступені загальноосвітньої школи. Проблеми та перспективи / I.JI. Бім. - M.: Просвіта, 2007.-317 с.

3. Сысоев П.В. Языковое поликультурное образование / П.В. Сысоев // Иностранные язики в школе. - 2006. - №4. - С.51-60.

4. Internet World Stats. Электронный ресурс. http//www.internetworldstats. com

5. Колесникова А.А. Проблемы преемственной связи между старшими классами филологического профиля и лингвистическим ВУЗом / А.А. Колесникова // Иностранные языки в школе. - 2009. - №5. - С.35-41.

6. Профільна школа. Іноземні мови: стратегічні документа / Іноземні мови у навчальних закладах. - 2010. - №1. - С.5-18.

Размещено на Allbest.ru