Методи розвитку сприйняття творів живопису дітьми шостого року життя

- Емоційність сприйняття картини.

Взявши за основу вищеперелічені критерії, ми розробили такі рівні сприйняття дітьми твори живопису.

Характеристика рівнів

Високий рівень

Мова дітей. Дитина впевнено відповідає на поставлені питання, розглядає об'єкти цілісно; здатна до узагальнень, виявлення об'єктивних зв'язків усередині групи предметів. Багатий словниковий запас, наявність великої кількості прикметників, образних епітетів, порівнянь. Розуміє і використовує у своїй мові слова, що позначають численні відтінки кольорів, а також почуття і настрої людини. В оповіданні по картині діти використовують поетичні цитати. відповідають на запитання правильно, розгорнуто, логічно. Можуть самостійно визначити, що зображено, про що картина, що хотів показати художник, написавши цю картину?

Візуальна грамотність. Вміє пояснити причини вибору даної картини. Діти розуміють вигадку художника конкретної картини. Від простого перерахування побачених об'єктів переходять до аналізу задуму художника; засобів, за допомогою яких він цей задум реалізовував. Висловлюють своє емоційно-особистісне ставлення до цієї картину. Діти розуміють і використовують у своїй промові такі мистецтвознавчі терміни як жанр, живопис, портрет, натюрморт, пейзаж, відблиск, мазок; назви інструментів художника.

Середній рівень

Мова дітей. Односкладово пояснює причини вибору картини. Дитина відповідає на питання правильно, але не вміє довести, чому він так думає. Висловлювання за картиною представляють перелік об'єктів. Переважання простих речень. Не використовує в мові епітети, образні порівняння.

Візуальна грамотність. Намагається висловити своє емоційне ставлення до картини. Незадовільно використовує у своїй промові такі мистецтвознавчі терміни як жанр, живопис, портрет, натюрморт. Не виділяє засоби виразності, які використовував художник у своєму творі.

Низький рівень

Мова дітей. Не вміє цілісно викласти своє ставлення до картини. Однозначно відповідає на поставлені питання. Переважання перерахувань об'єктів картини, простих пропозицій.

Візуальна грамотність. Не може визначити жанр твору. Не виділяє засоби виразності, які використовував художник у своєму творі. Емоційно байдужий до змісту картини.

Ми провели дослідження рівнів сприйняття у дітей старшого дошкільного віку. Дослідження здійснювалося у дошкільному навчальному закладі № 157 "Зоряний", старша група № 10 "Дзвіночки"

Кількість дітей, що брали участь у експеременті 11.

Терміни дослідження 18.03.2013 - 06.04.3013

Матеріал. Картини: А.А. Дейнека "Гладіолуси з горобиною", І. Левітан "Осінній день. Сокільники ", І. С. Остроухов" У абрамцевского парку ", представлення картин. Фіксація відповідей.

Етап 1. Бесіда за картинами.

Результати представлені в наступних таблицях

А.А. Дейнека "Гладіолуси з горобиною"

1) Тобі подобається картина?

Дмитро К.	Так, мені подобається картина
Даша Г.	Так
Ілона М.	Мені подобається
Діана І.	Так, гарна картина

2) А що на ній зображено?

Дмитро К.	На картині намальовані квіти
Даша Г.	Квіти, хлопчик на коні, бариня
Ілона М.	На картині намальовані квіти у вазі і листочки
Діана І.	На картині намальовані квіти та іграшки

3) Як називається картина, на якій намальовані різні предмети?

Дмитро К.	Натюрморт
Даша Г.	Не знаю
Ілона М.	-
Діана І.	Натюрморт

4) Які кольори ти бачиш на картині?

Дмитро К.	Я бачу червоний, зелений, рожевий, помаранчевий, фіолетовий
Даша Г.	Червоний, синій, білий
Ілона М.	Червоний, рожевий, синій, сіруватий
Діана І.	Я бачу червоний, помаранчевий, фіолетовий, зелений, жовтий, рожевий

5) Як ти думаєш, що головне в картині?

Дмитро К.	Я думаю, головні квіти
Даша Г.	Квіти
Ілона М.	Квіти
Діана І.	У картині головні квіти

6) Чому ти так вважаєш?

Дмитро К.	Вони великі і яскраві
Даша Г.	Вони червоні
Ілона М.	Вони великі
Діана І.	Тому, що вони великі та яскраві

7) Як би ти назвав картину?

Дмитро К.	Дзвіночки
Даша Г.	Квіти
Ілона М.	Не знаю
Діана І.	Червоні квіти

І. Левітан "Осінній день. Сокільники "

1) Яка пора року зображена на картині?

Артем К.	Осінь
Уля П.	Осінь
Наталя Н.	На картині намальована осінь
Антон Д.	На картині намальована золота осінь

2) А чому ти так вважаєш?

Артем К.	Листя опадає
Уля П.	Жовті дерева
Наталя Н.	Жовте листя на деревах
Антон Д.	Тому що листя лежать на доріжці

3)На що схожі листя?

Артем К.	На золото
Уля П.	На сонечко
Наталя Н.	Листя схожі на золото
Антон Д.	Листя схожі на золото

4) Небо ясне або затягнуте хмарами?

Артем К.	Ясне
Уля П.	Затягнуте хмарами
Наталя Н.	Небо затягнуте хмарами
Антон Д.	Художник намалював хмари

5) У картині тепло чи холодно?

Артем К.	Тепло
Уля П.	Холодно
Наталя Н.	У картині холодно
Антон Д.	У картині холодно

6) Чому?

Артем К.	Тому що листя жовті
Уля П.	Небо сіре
Наталя Н.	Тому що дівчинка тепло одягнена
Антон Д.	Тому що небо хмарами затягнуте

7) Як би ти назвав цю картину?

Артем К.	Я хочу назвати картину "осінь"
Уля П.	Осінь
Наталя Н.	Осінь
Антон Д.	Золота осінь

І. С. Остроухов "У абрамцевского парку"

1) Яка пора року зображена на картині?

Ліза М.	На картині намальована осінь
Марго О.	Осінь
Емілія Н.	На картині намальована осінь
Філіп М.	На картині намальована золота осінь

2) А чому ти так вважаєш?

Ліза М.	На деревах жовте листя
Марго О.	Жовте листя
Емілія Н.	На землі лежить жовте листя
Філіп М.	З дерев падає жовте листя

3) Як ти думаєш, у картині є рух?

Ліза М.	Так
Марго О.	Ні
Емілія Н.	Так, листочки літають
Філіп М.	Здається, є

4) У картині тепло чи холодно?

Ліза М.	Тепло
Марго О.	Тепло
Емілія Н.	У картині тепло
Філіп М.	У картині тепло

5) Чому?

Ліза М.	У картині світло
Марго О.	Жовте листя лежать
Емілія Н.	Не знаю
Філіп М.	Тому що все жовте

6) Щоб ти робив якби опинився в картині?

Ліза М.	Збирала листя
Марго О.	Бігала з Ванею
Емілія Н.	Подарувала мамі букет
Філіп М.	Грав зі своєю собакою

Етап 2. Складання розповіді за картиною.

А.А. Дейнека "Гладіолуси з горобиною"

Дмитро К.: Мені подобається картина. На картині я бачу червоний, зелений, рожевий, помаранчевий, фіолетовий кольори. Я думаю, на картині головні квіти. Вони великі та яскраві. Я хочу назвати картину "Дзвіночки". Тому що квіти схожі на дзвіночки.

Діана І.: Красива картина. Вона називається натюрмортом, тому, що на картині намальовані квіти та іграшки. Я бачу червоний, помаранчевий, фіолетовий, зелений, жовтий, рожевий кольори на картині. У картині головні квіти Тому, що вони великі та яскраві. Я б назвала картину "Червоні квіти".

Ілона М.: Мені подобається картина. На картині намальовані квіти у вазі і листочки. На картині червоний, рожевий, синій і сіруватий кольори. Головні в картині квіти, тому що вони великі.

Даша Г.:

На картині намальовані квіти, хлопчик на коні, бариня. На картині я бачу червоний, синій, білий кольори. Головні в картині квіти, тому що вони червоні. Я хочу назвати картину "Квіти"

І. Левітан "Осінній день. Сокільники "

Антон Д.: На картині намальована золота осінь, бо листя на доріжці лежать на доріжці. Листя схожі на золото. У картині холодно. Художник намалював хмари на небі. Я хочу назвати картину "Золота осінь".

Наталя Н.: На картині намальована осінь. Художник намалював жовте листя на деревах. Листя схожі на золото. А ще небо затягнуте хмарами. У картині холодно, тому що дівчинка тепло одягнена. Я назву картину "Осінь".

Артем К.: На картині намальована осінь, тому що листя опадає. Художник намалював небо без хмаринок. У картині тепло, тому що листя жовті. Я хочу назвати картину "Осінь".

Уля П.: На картині намальована осінь, бо жовті дерева. Листя схожі на сонечко. Небо затягнуте хмарами. Можна назвати картину "Осінь".

І. С. Остроухов "У абрамцевского парку"

Філіп М.: На картині намальована золота осінь, бо з дерев падає жовте листя. Здається, листочки літають у картині. У картині тепло, тому що все жовте. Я хочу опинитися в картині.

Емілія Н.: На картині намальована осінь. У картині на землі лежить жовте листя. У картині вітер і листочки літають. У картині тепло. Я хотіла б пограти у картині.

Ліза М.: На картині намальована осінь, бо на деревах жовте листя. Художник намалював вітер і листочки літають. У картині тепло, тому що світло. Я хочу опинитися в картині.

Марго О.: На картині намальована осінь. Художник намалював жовте листя. У картині тепло, бо на землі лежить жовте листя.

Вивчивши отримані результати нашого дослідження, можна зробити висновок про кількість дітей з певним рівнем сприйняття творів живопису. Дані занесли в таблицю 2.1

Табл. 2.1 Показники рівнів сприйняття творів живопису

Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
6 дітей	5 дітей	відсутній

Малюнок 1. Рівень сприйняття творів живопису дітьми групи №10 ДНЗ №157 "Зоряний"

Дані нашого дослідження говорять про те, що дітям шостого року життя доступні для сприйняття різні жанри живопису. Діти з цікавістю їх розглядають, намагаються зрозуміти задум художника, будують описові розповіді.

2.3 Організація і зміст експериментального дослідження

З метою виявлення особливостей естетичного ставлення до творів живопису ми провели експериментальне дослідження. Дослідження мало теоретико-емпіричний характер та проводилося у три етапи.

Експериментальною роботою було охоплено 56 дітей старших груп №10 та №6 ДНЗ № 157, м. Маріуполя Донецької області.

Здійснено констатуючий експеримент, під час якого узагальнено зібраний фактичний матеріал з питань використання творів живопису у навчально-виховному процесі, визначено та обґрунтовано основні показники естетичного ставлення до творів мистецтва, розроблено технологію естетичного виховання дітей на заняттях засобами живопису.

Проведено формуючий експеримент, систематизовано та узагальнено результати досліджень, здійснено якісну та кількісну обробку даних, впроваджено теоретичні та практичні результати у навчаль, оформлено результати наукового пошуку, визначено перспективи подальших досліджень.

У процесі використання творів живопису як засобу естетичного виховання дітей ми враховували, що твори живопису є одним із засобів ознайомлення учнів з життям. Вони допомагають їм краще зрозуміти його. Звертаючись до педагогів, художник С.В. Герасимов підкреслював цю особливість творів живопису. Він говорив, що треба ознайомлювати дітей з картинами художників, звертаючи їх увагу на реалістичність мистецтва, на майстерність художника, який за допомогою пензля і фарб уміло передає найтонші відтінки явищ природи, найглибші настрої і переживання людини.

Перш ніж перейти до вивчення естетичного ставлення до жанрів живопису, нам було цікаво знати їх естетичне ставлення до дійсності. За допомогою бесід нам вдалося виявити деякі особливості естетичного ставлення дітей до дійсності.

У процесі естетичного сприйняття об'єктів дійсності діти по-різному реагували на їх естетичні якості. Одні об'єкти зумовлюють певні естетичні судження і почуття, а інші - ні.

В естетичних судженнях насамперед відбивається спрямованість їх естетичного ставлення, вибірковий характер сприйняття. Аналіз висловлювань дітей дав змогу встановити однобічну спрямованість естетичного ставлення дітей до об'єктів дійсності.

З аналізу естетичних суджень видно, що коло об'єктів, в яких діти вбачають красиве, розширюється переважно за рахунок розуміння прекрасного в людині.

Хоч аналіз даних бесіди і виявив зазначену вище специфіку естетичного ставлення дітей до дійсності, проте на основі їх висловлювань ще не можна було судити про особливості естетичних суджень. Для встановлення цих особливостей і для перевірки даних бесіди і був проведений експеримент на матеріалі живопису.

Першу серію експерименту проводили в умовах вільного вибору. Кожний дошкільник мав право вибрати одну репродукцію, яка найбільше йому подобалась, і повинен був обґрунтувати свій вибір. Дані вибору репродукцій за жанром подано в табл. 3.

Таблиця 3. Результати вибору репродукцій дітьми

№ п/п	У чому вбачають красиве	Кількість дітей
11.	Пейзаж	52%
22.	Сюжетна картина	31%
33.	Портрет	17%

Таким чином, дітям старшого дошкільного віку найбільше подобаються живописні твори пейзажного жанру. Краса природи, яку ми сприймаємо з раннього дитинства, здавна є могутнім стимулом художньої творчості. У наш час, як і в минулі часи, своє перше слово художники здебільшого віддають красі рідної землі. Почуття краси природи поглиблюється з кожним кроком науково-технічного прогресу, а разом з тим розширюються межі нашого естетичного ставлення до природи.

Пейзаж, як самостійний жанр в образотворчому мистецтві, виник наприкінці XVI - на початку XVII ст., коли зміцніло критичне ставлення людини до релігії, коли вона гостро відчула свою єдність з природою. Це була перша перемога природознавства. На XIX ст. припадає розквіт реалістичного пейзажу в певному співвідношенні з бурхливим розвитком усіх галузей природознавства - географії, біології, геології. Таким чином, самі історичні тенденції визначали діяльність ученого й художника, хоч і проявлялися по-різному.

Значення пейзажного жанру в живопису в свій час підкреслював Д.І. Менделєєв: "Як природознавству належить у недалекому майбутньому вищий розвиток, так і пейзажному живопису серед предметів мистецтва. Людина як об'єкт вивчення і мистецтва не загублена, а зображується тепер не як володар і мікрокосм, а як одиниця у множині. І віки наші будуть коли-небудь характеризувати появою природознавства в науці і пейзажу в живопису. Обидва черпають з природи, поза людиною".

Краса природи така багатогранна, що для художнього її відтворення мало самого живопису; потрібні ще література, музика та Інші види мистецтва. Але серед усіх видів мистецтва в показі гармонії і досконалості природи одне з основних місць належить живопису.

Мабуть тому, коли ми дивимось на залиті місячним сяйвом стіжки сіна на луках, мимоволі спадає на думку: "зовсім як у Левітана". Навіть ми кажемо: "левітанівський пейзаж", "шишкінський пейзаж". А це означає, що якби не було в нас картин художників-пейзажистів Левітана, Васильєва, Шишкіна, Полєнова, Герасимова, Пластова та ін., наше сприймання рідної природи було б далеко не повним. Твори живопису виховують у нас не лише естетичні почуття, а й почуття патріотизму, навчають не лише відчувати красу рідної природи, а й любити її, гордитись нею.

Пейзаж - це зображення природи, її явищ. Пейзажний живопис багатий і різноманітний за своїми видами і настроями. Він зображує простори полів і морів, багатство і різноманітність лісів і гір, вигляд сучасного села, міські ансамблі, окремі архітектурні пам'ятки, парки, сквери.

Навіть найскромніші пейзажні мотиви в полотнах сповнені хвилюючої поезії. Але найголовніше в творчості художників не лише в тому, що їх пейзажі красиві, а насамперед у тому, що вони глибоко змістовні. Саме в цьому полягає їх поетичність.

Часто краса лісів особливо загострено сприймається завдяки пейзажам Шишкіна, а замріяна прозорість осені або радість блакитної весни - завдяки творам Левітана. У нескінченних змінах природи відчувається потік життя.

Важливою властивістю мистецтва є його емоційна дійовість. Наукова істина потребує розуміння, а художня істина без емоцій залишається недоступною. Отже, якщо художній твір не збуджує в людини почуття, то він не доходить до неї, не збагачує її своїм змістом.

Велике почуття, яке запалювало художника в час творчості, передається глядачеві. Це могутнє почуття правди і краси життя художник переніс на полотно. І якщо він керувався сильними, глибокими почуттями, то в картині все буде зображено точно і легко. Цю легкість і точність глядач відчує тим повніше, чим адекватніші почуття збудить у нього цей твір. Фарби, як і музика, мають емоційну силу; вони також впливають на людину - заспокоюють або збуджують її почуття. Завдяки фарбам художник створює образ - мальовничий, колоритний, правдивий. Але якщо правда життя порушена, якщо якоїсь фарби художник дав трохи більше, тобто неправильно відчув різницю кольорів на світлі і в затінку, то як би він не намагався зобразити правдиво пейзаж, у нього нічого не вийде, тому що він порушив гармонію кольорів, яка існує в природі. Полотна Левітана, Васильєва, Пластова та ін. захоплюють емоційно, вражають глядача відображенням світосяйної, барвистої природи. А це результат того, що ці художники знали закони живопису: білий сніг, написаний різнобарвними мазочками, блакитними, рожевими, синіми, виглядає як "живий".

Отже, емоційність картини залежить від того, як глядач відчув її колорит, який у свою чергу передає настрій зображеного. Велику роль у збудженні в глядача відповідних почуттів відіграє експресивність мови, якою подане пояснення до картини.

Працюючи над пейзажем, художник створює образ природи, ставлення людини до природи. Пейзажний живопис розрахований не лише на відтворення тих зорових ефектів, якими нагороджує нас "байдужа природа", що сяє вічною красою. Художній пейзаж відбиває не просто ті або інші види природи, а насамперед сприймання природи людиною, певне ставлення до неї, яке завжди пов'язане з світоглядом художника, певним колом ідей, переживань тощо. Художній задум розкривається в творі з явним розрахунком на пригадування і асоціації, що повинні виникати в глядача, який сприймає пейзаж.

Переважній більшості третьокласників пейзажні твори подобаються своїми зовнішньо-красивими ознаками: кольором, формою, розміром. Це виявляється в судженнях дітей такого типу: "На ній картині мені подобається могутній, великий дуб", "На картині "Березовий гай" мені особливо подобається яскраво-зелена трава", "Мені подобається "Блакитна весна", дуже красиво намальовано, яскравими фарбами".

Учням цієї групи подобаються картини, намальовані яскравими, бадьорими фарбами. Вони в своїх судженнях підкреслюють естетичні властивості природи, наприклад, їм подобається те, що яскраво забарвлене: "червоні жоржини", "молода зелена травичка". Учні в своїх судженнях не говорять про почуття, проте, якщо простежити за виразами їх облич, інтонацією, то можна сказати, що вони досить емоційно ставляться до тих об'єктів, які сприймають. Така естетична реакція на колір проявляється у вигуках: "Як красиво, який колір!"

У дітей відчуття кольору одне з найсильніших естетичних відчуттів. Почуття кольору є "найпопулярнішою формою естетичного почуття взагалі". Почуття, які учні переживають під час естетичної реакції на колір, - це прості естетичні почуття, почуття естетичного задоволення.

Аналіз естетичних висловлювань дітей цієї групи показав, що естетичне ставлення до кольору в них мають різні відтінки. Так, деяким дітям подобається колір не всієї картини, не як певний чуттєвий тон, а як властивість окремого предмета. Для них колір є проявом певної естетичної властивості предмета, сигналом того, що цей предмет має специфічні естетичні якості: "Красиво намальована природа - зелені дерева, зелена трава", "блакитне, небо", "художник зобразив небо блакитним тому, що хотів показати красиву природу". Дитина навела цікаве пояснення своєї оцінки: "У хорошу погоду небо красиве, блакитне, мені дуже приємно, коли погода хороша". У цьому судженні дитина звертається до власного досвіду. Між почуттям приємного, радісного і ясною, сонячною погодою встановився в неї безпосередній зв'язок: і блакитне небо за асоціацією, як образний вираз, ознака красивого, закріпився в її свідомості. Тому і на картині вона сприйняла блакитне небо як "красиве".

Інший характер мають естетичні судження дітей другої групи. Насамперед треба сказати про їх емоційність. Діти проймаються настроєм картини, розуміють його. Говорять і про свій власний настрій при сприйманні картини: "Веселий настрій збуджує "Блакитна весна". "Сумно дивитись на цю картину, навіть страх бере, така вона темна" ("Біля виру" І. Левітана). Власні почуття діти найчастіше пояснюють певними забарвленнями картини, веселим або похмурим її колоритом, причому їм більше подобаються яскраво забарвлені картини; вони говорять, що їм приємно, весело на них дивитися, що в них поліпшується настрій.

В естетичних судженнях діти намагаються дати диференційовану оцінку тим почуттям, які вони переживають. "Коли роздивляюсь картину "В блакитному просторі", у мене виникає, приємний настрій". Дуже часто свої естетичні почуття діти називають приємними, але дати пояснення, яке це приємне, для них важко. Особливо важко їм дати оцінку об'єкту, який збудив це приємне почуття. Дехто намагається дати якісну характеристику цього почуття - в одних воно веселе, в інших - сумне, у третіх - просто приємне, "бо приємно дивитись на цю картину".

Зображене збуджує приємні почуття також тому, що діти люблять це в дійсності: "Подобається картина тому, що я дуже люблю весну". Часто учні зовсім не можуть пояснити ті почуття, які переживають, І говорять так: "Ось коли не питали, які почуття, то я відчував, а як почав думати про них, то нічого не переживаю".

У деяких судженнях відбивається зв'язок естетичних почуттів з волею. При сприйнятті картини в учнів виникають бажання, про які вони зазначають у своїх судженнях. "Картина подобається тим, що самій хочеться побувати на тій галявині в лісі". "Картина збуджує хороший настрій, і хочеться побувати там". "Така зелена, трава аж хочеться там побігати" ("Березовий гай" І. Левітана). У цих судженнях виявляється прагнення дітей до прекрасного.

Це не просто бажання задовольнити якусь біологічну потребу, а прагнення "прилучитись до прекрасного" в природі, у дійсності. Твір мистецтва допоміг дітям відчути це прекрасне в дійсності, і в них виникає природне бажання сприймати його безпосередньо всіма органами чуття, "почути шелест листя і трави", "відчути ласкаве доторкання теплого вітерцю, тепла сонячних променів і прохолоди в затінку дерев".

Частина дітей цієї групи у своїх естетичних судженнях вводять себе в картину, ніби стають спостерігачами в тому пейзажі і говорять про нього так, наче вони це сприймають безпосередньо: "Неначе стоїш і дивишся; дерева високі, небо дуже високо і повітря прозоре" ("Блакитна весна"). У цих судженнях значну роль відіграє уява учнів. Вони не лише сприймають те, що бачать, а й продовжують уявляти, що може бути за межами картини.

Окрему групу становлять діти, в естетичних судженнях яких особливо яскраво проглядає залежність естетичної оцінки від власного досвіду. У таких дітей естетичні переживання зумовлюються подібністю зображеного до життя. "Подобається картина, бо природа на ній зображена правдиво, як у житті". "У "Березовому гаю" берізки стоять як живі, дуже правдиво все намальовано, і мені це подобається". "Промені сонця падають так, як буває в природі", "Красиво намальоване небо, бо восени воно сіре" ("Золота осінь" І. Левітана).

У цих висловлюваннях правдивість зображеного стає ніби головним критерієм естетичної оцінки. Одні діти вбачають цю правдивість у колориті картини. Так, розглядаючи репродукції таких картин пейзажного жанру, як "Золота осінь", "Березовий гай", "Блакитна весна" та ін., учні звертали увагу на ті їх об'єкти, які яскравіше забарвлені: "Які ніжні білі берізки, я бачив такі, коли бував у лісі", "Яскраво-зелена трава в лісі; це тому, що на картині зображено початок літа і в лісі багато тіні - трава така свіжа, як буває в дійсності". "Яскраво-білий сніг на картині дуже нагадує сніг на сонці взимку або навесні, коли аж боляче на нього дивитися, такий він білий і блискучий".

Критерії правдивості у дітей різні, у деяких оцінка правдивості базується на власних спостереженнях природи. "В голубому просторі" - лебеді відлітають на південь, вода в морі темна, мабуть, холодна, з усього видно, що осінь". "Лебеді якісь дуже великі, хоч і близько від нас, я такого ніколи не бачила, це неправдиво". "Вода в річці темна, холодна, я бачив восени річку - в неї справді така вода, це тому, що в ній відбивається осіннє небо, яке вже не таке яскраве, як літом. Зелень на деревах вже темно-бура або жовтувата - це все робить колір води в річках і озерах восени темним, сірим. Художник Левітан правильно підібрав фарби, і тому картина "Золота осінь" дуже правдива". "Зелений колір трави неоднаковий-то яскравий, то темний. Це тому, що від беріз падають тіні - я це бачив у лісі".

У цих дітей естетичні судження відзначаються розгорнутістю форми. Такі учні люблять природу і відзначаються добре розвиненою спостережливістю. Це ми встановили в процесі індивідуальних бесід, спостережень за ними і з характеристики учителів. Здебільшого такі діти спостережливі, особливо щодо явищ природи. Вони оцінюють зображене не лише короткими словами "так буває", а й обов'язково пояснюють, чому і коли так буває, бо вони це бачили, переживали, запам'ятали, зберегли у власному досвіді.

Інші критерій правдивості знаходять у своїх знаннях з живопису, читання та інших навчальних предметів. Так, оцінюючи "Золоту осінь", правдивість її колориту, учні наводили описи осені з поезії О.С. Пушкіна: "Люблю розкішне я природи зав'ядання, В багрець та золото одягнуті ліси…".

Навіть характеризуючи картину, вони вживають літературні вирази ("Гуси-лебеді летять над морем"), часто порівнюють новий живописний твір з відомим: "Небо на цій картині ("В голубому просторі") не подобається, воно якесь неправдиве, ось у "Золотій осені" воно таке, як буває восени, і воно мені подобається, а це ні. Не розбереш по ньому, яка пора року".

Мотиви естетичних оцінок з точки зору правдивості йдуть від особистих спостережень - бачив, чув, сприймав; від знань з тих або інших навчальних предметів, особливо літератури; від сприймань творів мистецтва порівнянням. Деякі діти, вибираючи якусь картину, говорять, що вона подобається, але на запитання "Чим саме? Що в ній красивого?" вони перелічують усе, що бачили, не даючи жодного пояснення: "Художник намалював природу, ліс, поляну". "Дерева з жовтим листям, річка тече темна, трава пожовкла, на небі темні хмари".

Ці діти дуже старанно називають усі кольори, які бачать на репродукції, але жодним словом не пояснюють, чому або для чого художник використав той або інший колір, який настрій породжує або відбиває колорит картини. "Художник вибирає кольори: зелений, голубий, синій, білий, рожевий, чорний". Естетичний характер цих суджень сумнівний. Сприйманню дітей були доступні всі підібрані картини; вважалося, що вони доступні і для естетичного сприйняття. Але з наведених суджень видно, що в них немає ознак естетичних суджень, зокрема їх емоційності і оцінності. Характерно, що такі діти охоче вибирають картини і охоче говорять про те, що бачать; вони навіть слова "подобається" і "бачу" на картині підмінюють одне одним. Коли для уточнення в них запитували - подобається, чи бачиш? - відповідали: "Так, подобається все, що бачу".

Отже, серед дошкільників старшої групи слід виділити невелику групу дітей, які не мають естетичних суджень. У судженнях цих учнів помітна схильність до звичайного перелічування предметів зображення.

Наведені судження свідчать про те, що їм доступні естетичні властивості природи, зображені на картині. У них діти стверджують або заперечують наявність певного стану природи, характеризують свою чутливу реакцію на колорит картини, свій власний настрій. Серед них не знайшлося жодного, хто, сприймаючи пейзажний твір, не звернув би увагу на колорит. Колорит, як засіб зображення, зрозумілий для переважної більшості дітей; серед них частина просто реагує на певні кольори, не порівнюючи зображеного з дійсністю, а частина підкреслює їх правдивість. Останні реагують на колір як на засіб відображення певного значення, певного емоційного стану явищ природи. Якщо в судженнях учнів виявляється певний настрій від спостереження явищ природи, то ці судження є естетичним ставленням їх до дійсності.

Як показали дослідження, усі діти реагують на кольорову гаму картини, але всі по-різному виявляють у судженнях своє естетичне ставлення до колориту. Одні вбачають у ньому стан природи, інші говорять про свої почуття, які виникають від сприймання твору. Естетичне ставлення учнів до пейзажних творів виникає переважно в результаті реакції учнів на конкретно-чуттєві ознаки явищ природи. Естетичні почуття, які виникають внаслідок цього, у переважної більшості дітей мають безпосередній характер. Дослідження підтвердили відоме положення про те, що в дітей відчуття кольору є одним з найсильніших естетичних відчуттів, що воно значною мірою визначає естетичне ставлення їх до явищ дійсності.

В естетичних судженнях дітей відображається дальший розвиток цілісності естетичного сприйняття ними творів пейзажного живопису. Вони вже розуміють єдність зовнішньо красивої форми зображеного і внутрішнього змісту.

Зіставлення явищ, відображених у художніх образах, з явищами, які учні спостерігали в житті, приводить їх до розуміння характерних сторін цих явищ, що в свою чергу дає змогу виробити емоційну оцінку, аналогічну до авторської. А це важлива умова формування в молодших школярів правильного естетичного ставлення не лише до творів мистецтва, а й до навколишньої дійсності, вироблення в них правильних естетичних оцінок.

Подальший розвиток естетичного ставлення до творів живопису проявляється в підвищенні інтелектуального компонента у доборі об'єктів зображення, що подобаються дітям. Часто розповідь дітей за картиною не про всі зображені об'єкти, а лише про той, який дитину найбільше вразив, який їй найбільше подобається. Дитина вибирає його з загальної композиції і починає над ним міркувати, розкривати в ряді суджень естетичне ставлення до зображеного.

2.4 Аналіз результатів експериментального дослідження

Ми враховували, що програмою не передбачаються окремі заняття тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Тому оцінка за тему враховувала позитивні зрушення (від заняття до заняття) у ставленні дітей до образотворчої діяльності, прагненні до спілкування з приводу мистецтва та якість виконаних художньо-творчих робіт. За основу якісної оцінки творчих робіт ми брали виразність, наявні естетичні характеристики і ступінь реалізації поставлених завдань.

Як елемент педагогічної діагностики усвідомленості малювання ми застосовували метод спостереження.

Важливою умовою творчого малювання було вміння порівнювати свій малюнок з дійсністю і на цій основі виявляти раніше непомічене або помилкове. Це насамперед розвивало аналітичні здібності дітей і в цілому впливало на процес роботи над малюнком.

Таким чином, розвиваючи у дітей спостережливість, вихователь навчав їх реалістично сприймати навколишнє, виробляти правильні поняття про предмети, малювати, продумуючи кожний штрих, що сприяє загальному розумовому розвиткові.

Експериментальне дослідження педагогічних умов естетичного виховання старших дошкільників на заняттях з творчого малювання показало, що внаслідок поетапного включення дітей до пошуково-візуально-пізнавального, евристичного та зображувального процесів вектор їхнього розвитку мав напрям від елементарних проявів естетичної вихованості до самостійного естетичного пошуку в образотворчій діяльності (таблиця).

Робота, яка проводилася нами в експериментальній групі, позитивно вплинула на підвищення рівня естетичної вихованості, а також якості знань і вмінь старших дошкільників. Так, діти експериментальної групи значно краще виконали запропоновані завдання, ніж контрольної. Покажемо (див. табл. 5).

Таблиця 5 Вираження емоційного ставлення до краси в учнів експериментального і контрольного класів (у%)

№ п/п	Ставлення	Контрольна група	Експерементальна гррупа
1.	учень спостерігає, милується та виражає емоційне ставлення до краси	84	98
2.	захоплення від сприймання природних об'єктів (різноманітність та виразність форми, кольору)	78	92
3.	впізнає (з-поміж інших) пейзажні твори та натюрморти, декоративне та реалістичне зображення	82	90
4.	аналізує й інтерпретує (на елементарному рівні та при підтримці вчителя) твори пейзажного живопису (стан і настрій природи, "палітру кольорів")	74	86
5.	аналізує й інтерпретує (на елементарному рівні та при підтримці вчителя) роль кольору у передачі настрою	68	84

Зіставивши дані експериментальної і контрольної групи, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів естетичної вихованості дітей. Ця різниця показує, що кількість дошкільників експериментального класу, які підвищили свій рівень естетичної вихованості внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень естетичної вихованості хоча й зросла, однак несуттєво.

Так, 18% дітей експериментальної групи і 29% контрольної групи має низький рівень естетичної вихованості. До середнього рівня естетичної вихованості відноситься найбільша кількість дітей за середнім значенням - 44% - ЕК і 48% - КК. Високого рівня творчого розвитку досягли майже половина учнів експериментального класу (38%) і лише 23% учнів контрольного класу.

Одержані результати дали змогу стверджувати, що експериментальна методика естетичного виховання старших дошкільників значно підвищила мотивацію учнів початкової школи до творчості, сприяла допитливості та самостійності їхньої образотворчої діяльності, яка виражалася у вільному виборі засобів, матеріалів образотворчого мистецтва, у поєднанні різних технік виконання малюнків. Це продемонстрували діти експериментальних груп під час роботи над тестовими та творчими завданнями. Порівняльний аналіз малюнків щодо їх якісної характеристики за діяльнісним критерієм показав, що учні високої естетичної вихованості мають оригінальне художнє мислення, нешаблонність дій, розвинуту асоціативність, фантазію, насиченість уяви цікавими художніми образами.

Проаналізувавши результати дослідження, нами встановлено, що між виділеними критеріями і факторами, які зумовлюють естетичну вихованість старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва, і заняттями з творчого малювання існує зв'язок

Результати проведеного аналізу підтверджують адекватність та методичну достовірність розроблених нами педагогічних умов формування естетичної вихованості реальному навчально-виховному процесу. Нами доведено, що впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній творчій діяльності, тобто дає змогу досягти більшої ефективності у підвищенні рівня естетичної вихованості старших дошкільників.

Висновки до другого розділу: Таким чином нами були вивчені психологічна, педагогічна та мистецтвознавча методики за допомогою яких ми змогли розробити власну методику вивчення рівня сприйняття творів живопису дітьми 6-го року життя. У ході проведення діагностики було виявлено, що у дітей групи, в якій було проведено дослідження, високий і середній рівні сприйняття живопису.

Діти з високим рівнем сприйняття живопису розуміють задум художника, виділяють головне в картині, висловлюють свою емоційно особистісне ставлення, розуміють і використовують у своїх розповідях мистецтвознавчі терміни такі як жанр, пейзаж, натюрморт і т.д.

Діти з середнім рівнем сприйняття живопису самостійно будують повні пропозиції, складають описові розповіді за картинами, висловлюють своє емоційне ставлення до картини.

Результати дослідження естетичного ставлення учнів молодшого шкільного віку до творів живопису дають змогу зробити такі висновки.

Уміння аналізувати об'єкти естетичного сприйняття, яке виявляється в естетичних судженнях, значно поглиблює естетичне ставлення дітей до об'єктів і робить його більш усвідомленим. Лише окремі діти не виявляли естетичного ставлення до об'єктів дійсності без спеціального стимулювання.

Кількісні і якісні зміни в розвитку естетичних суджень дітей свідчать про залежність естетичного ставлення до об'єктів дійсності як від їх вікових особливостей, так і від специфіки самого об'єкта естетичного сприйняття. Чим глибше естетичне сприйняття його, тим більше естетичних суджень висловлюють про нього діти. Якісні особливості естетичних суджень залежать від тих самих факторів, що й кількісні. Щодо якісних особливостей, то насамперед слід підкреслити емоційність естетичних суджень. Емоційність естетичних суджень залежить від естетичної реакції дітей на конкретно-чуттєві ознаки зображеного. Діти перш за все реагують на такі образотворчі засоби картини, як колорит і композиція. В емоційності естетичних суджень третьокласників відображається обмеженість їх естетичних переживань. їх судження мають характер безпосередніх емоційних вражень від сприйняття естетичного об'єкта. Дітям старшого дошкільного віку не подобаються твори живопису, які збуджують негативні почуття. Дальшим кроком в естетичних оцінках дітей є мотив зрозумілості зображеного. Цей мотив лежить в основі естетичних оцінок переважно тематичних картин. Оцінюючи їх, діти віддають перевагу сюжету, дії. Естетичні судження і естетичні почуття виникають у них насамперед тоді, коли вони спостерігають відомі сюжетні картини. Естетичні оцінки залежать від ставлення дитини до сюжету, до предмета зображення, до образотворчих засобів. На розуміння дітьми художнього образу впливають супутні уявлення, що виникають за асоціацією, а також наявні в їх власному досвіді зорові оцінки, глибина усвідомлення змісту зображеного.

Висновки

Головною метою нашої роботи було виявити особливості сприйняття і розуміння творів живопису дітьми шостого року життя. Робота складається з двох розділів, кожна з яких буде коротко проаналізовано нижче.

Перша розділ присвячен теоретичним основам сприйняття дітьми дошкільного віку творів живопису. Нами були розкриті особливості сприйняття живопису дітьми дошкільного віку. Ми визначили завдання і вимоги до ознайомлення з живописом дітей шостого року життя. Так само в роботі були охарактеризовані методи ознайомлення дітей з живописом.

Другий розділ присвячен безпосередньо дослідженню рівнів сприйняття живопису шостого року життя. Нами були розроблені критерії оцінювання рівнів сприйняття творів живопису дітьми старшого дошкільного віку. Ми провели дослідження рівнів сприйняття творів живопису дітьми старшого дошкільного віку в ході якого було опитано 11 дітей. З них 6 дітей з високим рівнем сприйняття та 5 дітей із середнім рівнем. Дані нашого дослідження показують, що діти з інтересом розглядають картини, з легкістю описують їх, і намагаються зрозуміти задум художника.

Дослідженням виявлено вплив практичної діяльності на розвиток емоційності естетичних суджень, на збагачення мотивації естетичних оцінок. Якщо це діяльність "для себе", то в ній переважає безпосереднє емоційне ставлення до творів живопису; якщо ця діяльність має вже певне суспільне значення, то посилюється вплив етичних мотивів на естетичну оцінку, а в судженнях підвищується роль оцінних компонентів.

Вплив практичних завдань на розвиток естетичних суджень і почуттів показує, що треба враховувати рівень розвитку цих суджень, а також специфіку естетичного ставлення учнів молодшого шкільного віку до творів мистецтва. Підбираючи тематику для образотворчої діяльності учнів, слід ураховувати їх індивідуальні смаки і запити. Твори мистецтва треба підбирати для роботи з учнями так, щоб вони були для них цікаві і зрозумілі.

Залежність емоційності естетичних суджень від усвідомлення дітьми образотворчих засобів, від естетичних реакцій їх на конкретно-чуттєві сторони зображеного показує, що ознайомлення дітей з образотворчими засобами творів живопису треба починати з колориту, тому що колорит, як виявило дослідження, найдоступніший розумінню дітей засіб зображення, а також тому, що він є найбільш специфічною якістю живопису. Крім того, розвиток естетичного сприйняття кольору в творах живопису сприяє підвищенню культури зорових відчуттів, зокрема відчуття кольору. Одночасно слід розкривати перед учнями значення образотворчих засобів у всіх жанрах живопису. Урахування цих особливостей у процесі естетичного виховання дітей є обов'язковим для того, щоб забезпечити його ефективність і запобігти підміні розвитку естетичних суджень та почуттів знаннями і вміннями просто судити про твори мистецтва, як про звичайні пізнавальні об'єкти.

Також систематичне проведення бесід і занять по ознайомленню дітей з творами реалістичного живопису збагачує естетичні почуття і уявлення дітей, формує їх смаки та ідеали, розширює сферу їх естетичного ставлення до дійсності. Зіставлення явищ, відображених у художніх образах, з явищами безпосереднього спостереження в навколишньому житті розкриває перед підлітками характерні сторони останніх і приводить до оцінок, аналогічних авторським.

Результати цього дослідження, на нашу думку, можна взяти до уваги під час розробки питань методики навчання дітей образотворчим засобам живопису.

Список використаної літератури

1. Алексеева М.М., Яшина В.И. Методика развития речи и обучения родному языку дошкольников: Учеб.пособие для студ. пед. учеб. заведений. - М.; Издательский центр "Академия",1997.-400с.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку " Я у Світі" / М-во освіти і науки України, Акад. пед.наук України; наук. ред. та упоряд. О.Л. Кононко.- К.: Світич, 2008.- 430 с.

3. Баскакова И.Л. "Внимание дошкольника. Методы его изучения и развития: Методические рекомендации" "Институт общегуманитарных исследований" Москва, 2002 г.- 501 с.

4. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М., 1979. 421 с.

5. Волков Н.Н. Восприятие картины. М., 1997.- 241с.

6. Воспитание и обучение детей шестого года жизни. / Под ред. Ушаковой О.С., Парамоновой Л.А. - М.: Просвещение, 2001. - 160с

7. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1991.

8. Ганзен В.А. Восприятие целостных объектов. - Л., 1976. - 315с.

9. Григорьева Г.Г. Изобразительная деятельность дошкольников. - СПб.: Детство-Пресс, 1997. - 224с.

10. Гусев Е.О. Творческий процесс и художественное восприятие. Л., 1978.-94с.

11. Зубарева Н.М. Дети и изобразительное искусство. - М.,1969. - 111 с.

12. Казакова Т.Г. Развивайте у дошкольников творчество.- М.: Просвещение, 2005. - 146с.

13. Козлова С.А. Дошкольная педагогика: Учебник для студ. сред. пед. учеб, заведений / С.А. Козлова, Т.А. Куликова.-5-е изд., испр. - М.: Издательский центр "Академия", 2004.

14. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / В кн. Керівника дошкільного навчального закладу: Довідково методичне видання / Упоряд. О.А. Копєйкіна; Л. В.Гураш.- Харьків: Торсінг плюс, 2006.-512 с.

15. Маслова С.Г. В мир прекрасного: программа художественно-эстетического воспитания в детском саду.- СПб.: Нестор-История, 2010.- 176 с.

16. Мелик-Пашаев А.А., Новлянская З.Н. Ступеньки к творчеству. М., 1987. 126 с.

17. Ожегов С.И. Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений/ Российская академия наук. Институт русского языка им. В.В. Виноградова. - 4-е изд., дополненное. - М.: Азбуковник, 1997. - 944 с

18. Разумный В.А. Эстетическое воспитание. - М, 1967. - 190 с.

19. Сакулина Н.П., Комарова Т.С. Изобразительная деятельность в детском саду. - М.: Просвещение, 2003. - 208с.

20. Урунтуева Г.А. Дошкольная психология: Учебное пособие для учащихся педагогических учебных заведений.-2-е изд.-М.: Издательский центр “Академия”, 1997.- 336 с.

21. Художественное творчество в детском саду / под. ред. Н.А. Ветлугиной. - М., 1974.- 227 с.

22. Чумичева Р.М. Дошкольникам о живописи. - М. 1992.- 186 с.

23. Эстетическое воспитание в детском саду: пособие / под. ред. Н.А. Ветлугиной. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1985. - 207 с.

24. Блудова В. Природа и структура художественного восприятия // Эстетиче ские очерки. М, 1977, № 4. С.38-62.

25. Вершинина П.А. Возможности освоения дошкольниками некоторых знаний о композиции произведений живописи // Содержание знаний и умений в обучении детей дошкольного возраста. Л., 1984. С. 128-136.

26. Мелик-Пашаев А.А., Новлянская З.Н. Формирование эстетической позиции как условие развития творческих способностей детей // Нов. исслед. в психологии. 1981. № 2. С.49 - 53; 1982. № 1. С. 55 - 60.

27. Фокина Т. Программа художественно-эстетического развития дошкольников / Т.Фокина // Дошкольное воспитание. - 1999.-№1.-С.35-38.

28. Шульга Л. Барви натхнення. Програма спецкурсу з формування колористичної культури дітей 3-10 років // Палітра педагога.- 2008.- № 4. -С.9-13.

29. Шульга Л. Розвивальні ігри з дослідження колірних відтінків // Дошкільне виховання.- 2008.- № 12.- С.20-23.

30. Вербенец А.М. Как изучать опыт посещения музеев у детей дошкольного возраста. http://www.twirpx.com/files/humanitarian/pedagogics/

31. Развитие восприятия в разные периоды детства. http://www.psychology-online.net/articles/doc-1341.html

Додаток. Завдання з Базової програми "Світ мистецтва"

Передає ставлення до різних видів мистецтва - образотворчого, музичного, літературного, театрального; орієнтується в назвах основних видів мистецтва (живопис, графіка, скульптура, архітектура); в одному-двох жанрах образотворчого мистецтва (пейзаж, портрет, натюрморт, побутовий жанр) і назвах предметів, пов'язаних з ізодеятельностью; називає деякі види образотворчої діяльності (вишивка, різьба, писанкарство, витинанка тощо); вживає слова на позначення дій (домалювати, розфарбувати, вирізати, склеїти і т.д.); називає відтінки кольорів; позначає словами інструментальні та вокальні твори; називає кілька творів класичної, народної та сучасної музики; прізвища окремих композиторів; деякі музичні інструменти; вживає слова для позначення різних музичних жанрів (марш, пісня, танцювальна мелодія); називає літературні твори, знає назви професій (художник, письменник, скульптор, композитор, співак і т.д.).

Організація життєдіяльності:

Дорослий створює сприятливі умови для розвитку основ художнього смаку старшого дошкільника, його чутливість до краси природи, предметного і соціального навколишнього, внутрішнього світу людини. Оскільки естетичне ставлення дитини до світу стає більш осмисленим і активним, він здатний не тільки сприймати красу навколишнього світу, а й певною мірою відтворювати її, доцільно розширювати простір своєї образотворчої діяльності.

Надання можливості експериментувати з фарбами, різними художніми матеріалами, комбінувати різні види образотворчого творчості в одному творі, передавати настрій, емоції, рухи, створювати складні художні образи сприяє інтенсивному розвитку художніх здібностей, емоційної сприйнятливості як зовнішнього особистісного якості.

У бесідах з дітьми дорослий звертає їх увагу не тільки на основний матеріал, а й на емоційне забарвлення. Формує особистісну позицію при сприйнятті творів мистецтва. Залучаючи дитину до національної та світової культур, батьки і педагоги вчать її бачити, відчувати, милуватися і захоплюватися чарівним світом, розвивають інтерес до українського народного мистецтва. Піклуючись про розвиток художніх здібностей, дорослий формує вміння створювати многофактурні сюжетні композиції, розміщуючи їх на аркуші паперу ближче і далі; самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції видів образотворчої діяльності; привертає до основ рукоділля, вишивання, вчить створювати оригінальні роботи з непридатного та природного матеріалів; сприяє вихованню стійкого інтересу до певних видів художньої діяльності, розвитку творчої спрямованості.

Батьки та педагоги продовжують знайомити дошкільника з різними видами і жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний, графікою, скульптурою, архітектурою); вчать розрізняти їх за зображально - виразними засобами; посилюють емоційні враження від сприйняття художнього образу відповідним музичним, поетичним супроводом, казками. Прислів'ями, приказками і т.д.; сприяють розумінню явищ навколишнього життя. Ціннісного ставлення до них; розвивають чуйність до гармонії кольорів і уяви, до виразності ліній, форм та обсягу.

Художньо-естетичний розвиток:

* використовує мистецтво для вираження своїх знань, думок, почуттів, відносин;

* розуміє і схвально ставиться до різних видів мистецтва;

* володіє художніми звичками і певними техніками;

* має елементарні особисті естетичні критерії;

* сформовані зачатки художнього смаку: має свої літературні, музичні, образотворчі смаки;

* розуміє, що мистецтво відображає культуру народу;

* обізнана про рідну культуру, поважає традиції своєї родини і країни, проявляє інтерес до культури інших народів України та світу;

* з готовністю слухає музику, співає, музицірує, танцює, декламує, малює, конструює і т.п.;

* розрізняє "красиве" і "потворне", емоційно відгукується на нього, передає враження кольором, лінією, композицією і т.п.

Размещено на Allbest.ru