Підготовка майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки

учитель правознавство девіантний

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Cклaднi соцiокультурнi умови розвитку нашої країни, нестабiльнiсть суспiльної ситуації, знецiнення загальнолюдських цiнностей i зниження рiвня життя населення негативно впливають на формування пiдростаючої особистості. Ці чинники провокують девiантну поведiнку, аномалiї розвитку й нерiдко деградацiю та саморуйнування молодої людини. Так, у значної кількості школярів, у тому числі підліткового віку, усе частіше виявляються такі негативнi риси, як споживча орiєнтацiя, iндивiдуальний i груповий егоїзм, пасивне ставлення до навчання, шкідливі звички (паління, алкоголізм, наркоманія тощо). Певною мірою в навчально-виховних закладах втрачена системність у виховній роботі, що, у свою чергу, призводить до зростання девіацій у поведінці підлітків. Означена ситуація вимагає як теоретичного осмислення, так і нагального практичного розв'язання проблеми підготовки майбутнього вчителя правознавства до роботи з такими підлітками.

Особлива роль у пропедевтиці відхилень у поведінці школярів, виховній роботі з девіантними підлітками належить учителю правознавства, який у силу специфіки свого педагогічного фаху має бути компетентним у цій сфері.

Проте, як свідчать дані проведеного в межах роботи над дисертаційним проектом пілотажного дослідження, під час якого було опитано 147 учителів шкіл і 500 майбутніх учителів правознавства, 68,0 % педагогів і 57,9 % майбутніх фахівців не вважають своїми прямими обов'язками організацію спеціальної роботи з девіантними школярами; 54,1 % опитаних учителів правознавства і 57,8 % студентів відповідного профілю не змогли розкрити суть поняття «девіантна поведінка»; 48,9 % учителям і 61,7 % студентам виявилося складно визначити найбільш ефективні методи й форми виховної роботи з девіантними підлітками. Отримані дані дають підстави стверджувати, що рівень підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки в сучасних ВНЗ знаходиться на недостатньому рівні.

Аналіз результатів пілотажного дослідження дав можливість стверджувати, що низький рівень готовності майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками зумовлений відсутністю спеціальної професійної підготовки студентів до такої роботи. Більшість педагогів не отримують належної фахової кваліфікації з питань девіантних відхилень, психологічно не готові до роботи з підлітками, які мають відхилення в поведінці. На це практично не зорієнтовані навчальні програми, зміст і характер виховної роботи.

На підставі аналізу наукової літератури з проблем якості підготовки спеціалістів вищої педагогічної школи можна дійти висновку, що сьогодні досить ґрунтовно розроблено теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутнього вчителя (О. Абдулліна, М. Васильєва, І. Зязюн, В. Євдокимов, Н. Кузьміна, В. Гриньова, В. Лозова, О. Пєхота, О. Попова, В. Сластьонін, С. Сисоєва, А. Троцко та інші науковці). У педагогічно-правовому напрямі виконано низку наукових досліджень із питань професійної підготовки майбутніх педагогів до правового забезпечення професійної діяльності (В. Одарій, Л. Романова), правової культури вчителя як складника його професійної культури (М. Подберезський, І. Романова).

В останні роки були виконані дисертаційні роботи, які безпосередньо розкривають різні аспекти досліджуваної проблеми. Так, М. Малькова, Н. Савельєва, Г. Яворська дослідили формування професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з девіантними підлітками, І. Дарманська розглянула специфіку правової підготовки майбутнього вчителя початкової школи в умовах ступеневої освіти.

Водночас проблема підготовки вчителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки не знайшла спеціального вивчення в педагогічних дослідженнях. Відсутні роботи, у яких науково обґрунтовані поняття, зміст, етапи підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками.

Актуальність і доцільність наукового вивчення обраної проблеми посилюються необхідністю усунення виявлених суперечностей, що об'єктивно мають місце в сучасній педагогічній теорії й практиці, а саме: між вимогами, які висуваються сучасним суспільством до вчителів правознавства щодо роботи з підлітками девіантної поведінки, і недостатнім рівнем готовності майбутніх учителів до здійснення такої роботи; між необхідністю забезпечення готовності майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками й нерозробленістю методологічних і теоретико-методичних засад забезпечення цього складника професійно-педагогічної підготовки майбутнього фахівця вказаного профілю.

Таким чином, актуальність, недостатня теоретична розробленість проблеми та необхідність подолання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Підготовка майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки».

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами. Тема дисертації є складником комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих закладах» (РК № 01 - 200199004104).

Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 1 від 23.02.2006), узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 3 від 21.03.2006).

Мета дослідження - перевірити вплив науково обґрунтованої технології на ефективність підготовки майбутнього вчителя правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки на рівні її сформованості.

Відповідно до мети дослідження визначено його завдання:

1. На підставі аналізу наукової літератури з'ясувати сутність поняття «підліток девіантної форми поведінки», розкрити особливості підготовки майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками.

2. Обґрунтувати й експериментально перевірити технологію підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки.

3. Уточнити критерії й показники рівнів готовності майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками.

Об'єктом дослідження є процес підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками.

Предмет дослідження - технологія підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що підготовку майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки можна забезпечити шляхом запровадження на засадах контекстного навчання науково обґрунтованої технології, що реалізується на таких етапах: підготовчо-організаційному (підготовка викладачів до здійснення відповідної роботи зі студентами, розробка науково-методичного забезпечення цього процесу); мотиваційно-ціннісному (усвідомлення майбутніми вчителями необхідності спеціальної підготовки до роботи з девіантними підлітками, професійно-ціннісне ставлення до такої підготовки); змістово-діяльнісному (оволодіння студентами необхідними знаннями й уміннями); рефлексивно-коригувальному (корекція змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками на основі оцінки й самооцінки результативності запровадженої технології).

Для вирішення завдань, поставлених у дослідженні, перевірки сформульованої гіпотези були використані такі методи дослідження:

· теоретичні: аналіз наукової, навчально-методичної літератури для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення поняттєвого апарату, а також обґрунтування педагогічної технології підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками;

· емпіричні: спостереження, анкетування, опитування, бесіда, метод експертних оцінок, вивчення результатів професійної підготовки студентів для виявлення за визначеними критеріями й показниками рівня професійної готовності майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези;

· статистичні: методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу одержаних емпіричних даних.

Експериментальною базою дослідження було обрано Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. У педагогічному експерименті взяли участь 220 студентів і 38 викладачів. Пілотним дослідженням було охоплено 500 студентів, 147 учителів середніх навчальних закладів і 119 викладачів вищих навчальних закладів.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягають у тому, що вперше:

§ визначено зміст структурних компонентів готовності майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками;

§ науково обґрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки, що реалізується на підготовчо-організаційному (підготовка викладачів до здійснення відповідної роботи зі студентами, розробка науково-методичного забезпечення цього процесу); мотиваційно-ціннісному (усвідомлення майбутніми вчителями необхідності спеціальної підготовки до роботи з девіантними підлітками, професійно-ціннісне ставлення до такої підготовки); змістово-діяльнісному (оволодіння студентами необхідними знаннями й уміннями) та рефлексивно-коригувальному (корекція змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками на основі оцінки й самооцінки результативності запровадженої технології) етапах.

Уточнено сутність поняття «готовність учителя правознавства до роботи з девіантними підлітками», яке розглянуто як стійке особистісне утворення, у якому інтегровані мотиви, цінності, знання, уміння й особистісні якості майбутнього фахівця, що зумовлює ефективне вирішення виховних завдань у процесі навчально-виховної діяльності з учнями, які мають відхилення в поведінці; критерії та показники рівнів такої готовності: мотиваційно-ціннісний (професійна спрямованість на педагогічну діяльність, професійно-пізнавальний інтерес щодо набуття готовності до роботи з девіантними підлітками як професійно значущої якості вчителя); змістовий (сукупність професійно-педагогічних знань і вмінь для здійснення роботи з девіантними підлітками); особистісно-рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки, виявлення особистісно-професійних якостей).

Подальшого розвитку набули форми і методи підготовки майбутнього вчителя правознавства до виховної роботи з підлітками (проблемно-моделювальні лекції, лекції-конференції, семінари, ділові зустрічі, психолого-діагностичні тренінги, екскурсії до соціальних інститутів освіти й виховання, створення проектів пропедевтичної виховної діяльності вчителя).

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається експериментальною перевіркою розробленої технології підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки, що дає можливість застосовувати цю технологію в практиці сучасних педагогічних ВНЗ.

Основні результати дослідження впроваджено в педагогічний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка про провадження № 03-024 від 24.03.2011), Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка про впровадження № 01-443/06-09 від 29.03.2011), Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (акт про впровадження № 07-325 від 30.03.2011).

Розробленими науково-методичними матеріалами з питань підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки можуть послугуватися викладачі, куратори академічних груп для вдосконалення навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти ІІІ - IV рівнів акредитації, а також для укладання підручників, навчально-методичних посібників. Матеріали дисертації можуть бути використані магістрами, слухачами факультетів та інститутів післядипломної освіти при вивченні курсу «Педагогіка вищої школи», при написанні дипломних і магістерських робіт, розробленні освітніх проектів тощо.

Вірогідність та обґрунтованість висновків дисертації забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій; застосуванням комплексу теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження; дослідно-експериментальною перевіркою висунутого припущення, репрезентативністю вибірки досліджуваних; тривалістю дослідження; особистим досвідом автора; кількісним і якісним аналізом результатів експериментальної роботи й упровадженням їх у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів.

Апробація та впровадження результатів здійснювалася на наукових конференціях: «Наукова конференція викладачів та аспірантів кафедри загальної педагогіки» (Харків, 2007, 2008), «Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність» (Харків, 2008), «Реабілітаційна педагогіка: актуальні питання теорії та практики» (Полтава, 2008), «Державно-громадське управління сучасними закладами освіти» (Херсон, 2009), «Костюківські читання» (Херсон, 2009). Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Основні результати й висновки виконаної роботи обговорювались і були позитивно оцінені на засіданнях кафедр загальної педагогіки, історії педагогіки та порівняльної педагогіки, звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу (2006 - 2009 рр.) Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені в 12 публікаціях, серед них: 6 ? статті в провідних фахових наукових виданнях, 6 - тези в збірниках матеріалів конференцій.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (389 найменувань, із них 3 - іноземною мовою), 13 додатків, 10 таблиць. Загальний обсяг дисертації 221 сторінка, із них основного тексту - 165 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначену мету, об'єкт, предмет, завдання, гіпотезу; висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні питання підготовки майбутніх учителів правознавства для роботи з підлітками девіантної поведінки» на підставі аналізу наукової літератури складено психолого-педагогічну характеристику підлітків із девіантною формою поведінки, проаналізовано причини виникнення різних видів девіацій у поведінці сучасних школярів; визначено зміст структурних компонентів готовності майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки, теоретично обґрунтовано технологію підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з такими підлітками.

На ґрунті аналітичного вивчення наукових джерел з'ясовано, що більшість педагогів і психологів (Г. Аванесов, І. Aкинфієв, А. Бєлкін, Л. Вєйландє Е. Ільїн, А. Ковальов, І. Кон, М. Малькова та інші) поняття девіантна (від лат. deviation ? відхилення) поведінка пов'язують із порушенням нормального розвитку особистості, з викривленням процесу соціалізації людини, який виявляється в конкретних актах поведінки підлітків. Поведінка, яка не відповідає віковій нормі, не відповідає тій нормі, на яку очікує від вихованця суспільство (педагоги, батьки, соціальні групи тощо), розцінюється як девіантна.

Водночас установлено, що деякі сучасні вчені (Л. Банько, Д. Забзелюк, Л. Канішевська, М. Малькова, М. Студишкін та інші) доводять, що девіації поведінки не завжди мають деструктивний характер, виконуючи, наприклад, демаркаційну, інноваційну, нормотворчу функції. Проте з огляду на специфіку діяльності вчителя правознавства, головними завданнями якої є формування правової культури учнів, профілактика асоціальної поведінки школярів, у дисертації розглядаються саме негативні (деструктивні) девіації поведінки, тобто дії, що порушують моральні, правові й інші норми, завдають шкоди суспільству, окремій особистості.

На основі такого розуміння сутності девіантної поведінки в дисертації поняття підлітка з девіантною формою поведінки (девіантного підлітка) визначено як особу, у якої виробився досить стабільний стереотип поведінки, що відхиляється від норм і стандартів, прийнятих у конкретному суспільстві.

У дослідженні доведено, що важливу роль в усуненні девіантної поведінки підлітків та її профілактиці відіграє цілеспрямована робота учителів правознавства з таким контингентом учнів. Проведення зазначеної діяльності вимагає спеціальної підготовки вчителів, результатом якої є готовність майбутнього вчителя правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки. Ця готовність у дисертації розглядається як стійке особистісне утворення, у якому інтегровані мотиви, цінності, знання, уміння й особистісні якості майбутнього фахівця, що зумовлює ефективне вирішення виховних завдань у процесі навчально-виховної діяльності з учнями девіантної поведінки.

Рис. 1. Структура готовності майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками

На підставі аналізу наукової літератури з досліджуваної проблеми (Л. Вєйландє, Є. Гармаш, В. Грехнєв, Ф. Гоноболін, І. Зязюн, І. Ісаєв, В. Сластьоні та інші) визначено структуру готовності майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками, яку представлено як сукупність мотиваційно-ціннісного, когнітивного, практичного й особистісного компонентів (рис. 1 на с.7).

Сформульовані теоретичні положення лягли в основу обґрунтування технології підготовки майбутнього вчителя правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки. Ця технологія передбачає підготовчо-організаційний, мотиваційно-ціннісний, змістово-діяльнісний і рефлексивно-коригувальний етапи (див. табл. 1 на с. 9).

У дисертації доведено, що успішній реалізації розробленої технології сприяє контекстний підхід до професійної підготовки майбутнього вчителя, що найбільшою мірою забезпечує трансформацію навчальної діяльності майбутнього вчителя в його професійну діяльність. Це пояснюється тим, що в основу контекстного навчання покладено: а) розуміння змістовоутворювального впливу предметного й соціального контекстів майбутньої професійної діяльності студента на процес і результат його навчальної діяльності; б) теоретичне узагальнення різноманітного досвіду активних методів навчання; в) діяльнісна теорія навчання й розвитку (А. Вербицький). Контекстне навчання передбачає реалізацію динамічної моделі професійного становлення майбутнього вчителя від власне навчальної діяльності (лекції, семінарсько-практичні заняття тощо) через квазіпрофесійну (ігрові методи, тренінги тощо) і навчально-професійну (науково-дослідна робота студентів, педагогічна практика тощо) до власне професійної діяльності.

У другому розділі «Експериментальна перевірка технології підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки» висвітлено загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, методи й перебіг експериментальної роботи, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв, проаналізовано результати експерименту.

Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. В експериментальному дослідженні взяли участь студенти історичного факультету (спеціальність «Історія і правознавство») і факультету правознавства загальною кількістю 240 осіб, з яких було сформовано експериментальну (150 осіб) і контрольну (90 осіб) групи.

Головною метою констатувального етапу експерименту було з'ясування вихідного рівня сформованості готовності майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками. Це вимагало уточнення критеріїв і показників рівнів такої готовності, серед яких було виокремлено: 1) мотиваційно-ціннісний (професійна спрямованість на педагогічну діяльність, професійно-пізнавальний інтерес щодо набуття готовності до роботи з девіантними підлітками як професійно значущої якості вчителя); 2) змістовий (сформованість професійно-педагогічних знань і вмінь для здійснення роботи з девіантними підлітками); 3) особистісно-рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки, виявлення особистісно-професійних якостей).

Формувальний експеримент був спрямований на забезпечення етапів технології підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками. Для кожного з етапів визначалися мета й завдання, обиралися форми, методи й засоби реалізації (табл. 1).

Таблиця 1. Забезпечення технології підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками

Перший етап розробленої технології передбачав передусім психолого-педагогічну підготовку викладачів до здійснення процесу професійної підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки. Ця підготовка здійснювалася на кафедрах, у методичному об'єднанні кураторів, керівників гуртків і клубів і передбачала: 1) підвищення професійного інтересу викладачів до досліджуваної проблеми; 2) оволодіння педагогами методикою формування готовності майбутнього вчителя до роботи з девіантними підлітками. Теоретико-методична підготовка викладачів включала ознайомлення їх із різноманітними діагностичними, розвивальними й корекційними методиками. Із цією метою був розроблений і прочитаний спецкурс і науково-методичний семінар за загальною темою «Підготовка майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками», проведення яких сприяло формуванню позитивної мотивації до розв'язання поставленої проблеми, підвищенню рівня теоретичної складової професійної компетентності викладачів, активізувало їхню самоосвітню діяльність.

На факультетах була організована та працювала «Служба методичної допомоги», завданням якої було підвищення рівня професійної компетентності педагогічного колективу шляхом надання консультацій, методичних порад, психолого-педагогічної допомоги.

Проведена робота сприяла відновленню, систематизації й актуалізації науково-методичних знань викладачів, формуванню єдиний поняттєвого апарату, оволодіти теоретичними основами проблеми підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками і необхідним технологічним інструментарієм для цього.

На мотиваційно-ціннісному етапі вже на І курсі студенти під час лекції «Педагогічна професія і сучасність» (курс «Основи педагогічної майстерності») отримали цільову установку на оволодіння вчительською професією в цілому й підготовку до роботи з девіантними учнями зокрема, на усвідомлення соціальній ролі вчителя правознавства на сучасному складному етапі розвитку нашого суспільства.

У подальшому викладачі, куратори груп, керівники студентських гуртків, клубів постійно проводили відповідну роз'яснювально-інформаційну роботу.

Для вирішення завдань, що вирішувалися на мотиваційно-ціннісному етапі розробленої технології викладачами кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, психології та кураторами груп було організовані відвідування майбутніми вчителями правознавства різних соціальних інститутів освіти й виховання, які безпосередньо пов'язані з роботою з девіантними підлітками (центрів соціального захисту дітей, центрів психологічної допомоги, дитячих будинків, дитячих кімнат міліції, колонії для неповнолітніх правопорушників). Після таких відвідувань на семінарсько-практичних заняттях проводилося їх обговорення, аналіз можливостей взаємодії учителів правознавства з класними керівниками, різними соціальними інститутами для підвищення ефективності виховної роботи з девіантними підлітками. На практичні заняття також запрошували досвідчених педагогів, працівників правоохоронних органів, які пояснювали майбутнім учителям правознавства їхню роль у процесі соціалізації й захисту «важких» учнів, доводили необхідність для сучасного вчителя сформованої компетентності щодо роботи з девіантними підлітками.

Крім того, на цьому етапі було проведено низку емоційно насичених виховних заходів («Конкурс педагогічної майстерності», різноманітні ділові ігри, аналіз конкретної ситуації, «мозкова атака», «круглий стіл», розв'язання ситуаційних задач), що викликали в студентів професійну зацікавленість.

Головною метою змістово-діяльнісного етапу технології підготовки майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками було забезпечення оволодіння студентами системою знань, умінь, особистісних якостей як підґрунтя успішності у відповідній діяльності.

З огляду на контекстний підхід реалізація цього етапу була забезпечувана на трьох рівнях: на рівні навчальної діяльності; на рівні квазіпрофесійної діяльності; на рівні навчально-професійної діяльності.

На рівні навчальної діяльності експериментальна робота була спрямована на: 1) збагачення змісту навчальних дисциплін теоретичними питаннями про сутність, змістову наповненість, місце та значення виховної діяльності вчителя правознавства; 2) запровадження спецкурсу «Робота вчителів правознавства з підлітками девіантної поведінки».

Студенти отримували необхідні знання в процесі вивчення психолого-педагогічного циклу й фахових дисциплін, зміст яких було доповнено такими питаннями, як: «Особливості підлітка девіантної форми поведінки», «Конфлікти та їх розв'язання в колективі» (курс «Загальна психологія»), «Причини девіантної поведінки підлітків», «Шляхи подолання девіантної поведінки школярів» (курс «Педагогіка»), «Робота з батьками підлітків девіантної форми поведінки» (курси «Педагогіка», «Соціальна психологія»), «Взаємодія сім'ї й суспільства з метою корекції девіантної поведінки підлітків» (курс «Сімейне право»), «Права, свободи та обов'язки дітей і підлітків як основа її конституційно-правового статусу» (курс «Конституційне право»).

При цьому були застосовані лекції-бесіди, що забезпечували безпосередній контакт з аудиторією, давали можливість привернути увагу студентів до найважливіших питань теми; лекції-дискусії, що передбачали вільний обмін поглядами з певної проблеми, давали можливість коригувати позиції окремих студентів із метою зміни негативних і хибних установок; лекції з розглядом проблемних або конфліктних ситуацій взаємодії з учнями девіантної поведінки, що уможливлювали ознайомлення студентів із методами подолання подібних ситуацій; семінарські заняття, засновані на діалогово-дискусійних методах («мозковий штурм», «круглий стіл», «аналіз ситуацій»).

Для поглибленого засвоєння студентами знань про роботу з підлітками девіантної поведінки було розроблено й запроваджено спецкурс «Робота з підлітками девіантної поведінки». У процесі вивчення спецкурсу були використано такі організаційні форми й методи навчання, як лекції, семінари, екскурсії, домашня самостійна робота, індивідуальні завдання, залік, консультація. Під час проведення занять викладач створював ситуації творчого пошуку з опорою на знання, отримані студентами на попередніх етапах професійної підготовки; майбутні вчителі правознавства розробляли авторські виховні проекти з виявлення, корекції й профілактики девіантних форм поведінки.

На рівні квазіпрофесійної діяльності на семінарсько-практичних заняттях і під час організації позааудиторної навчальної й виховної роботи широко застосовувалися ділові ігри («Педагогічна нарада», «Педагогічний консиліум» із використанням імітаційних комп'ютерних програм тощо); створення, аналіз, розв'язання, моделювання та програвання різноманітних імітаційних ситуацій професійно-педагогічного характеру («Прийняття педагогічного рішення», «Стратегія усунення конфліктів» тощо), що давали можливість наблизити навчальний процес до умов професійної діяльності, пережити відчуття задоволення при вирішенні завдань професійного характеру; ділова гра «Я ? вихователь», спрямована на розвиток професійно вагомих якостей майбутнього вчителя правознавства.

У позааудиторній виховній діяльності використовували в межах академічних груп такі форми виховної роботи, як педагогічні інформації, усні журнали, дискусії, диспути. Також була організована робота, спрямована на пошук інформації з першоджерел; збирання інформаційних матеріалів щодо практичної реалізації проблеми. Систематизацію інформації з першоджерел студенти здійснювали шляхом складання картотеки щодо проблеми («Книжкова полиця вчителя»), анотування провідних ідей («Перлинки для вчителя»), збирання та розробки власної «Скарбнички вчителя» (заповіді педагогічного спілкування, поради молодому вчителеві тощо). Методичні розробки цих заходів подано в додатках дисертації.

Значною мірою підвищенню компетентності майбутніх учителів правознавства в роботі з девіантними підлітками сприяли кураторські години, а також студентські об'єднання (клуб «Професіонал», науковий гурток «Еврика»).

На рівні навчально-професійної діяльності особливу увагу було відведено організації проходження студентами всіх видів педагогічної практики: пропедевтичної (ІІ-ІІІ курс) та професійно-педагогічної (ІV-V курс). Студентам після ознайомлення з досвідом виховної роботи вчителів і класних керівників пропонувалися такі завдання: скласти план бесіди з девіантним підлітком для з'ясування причин відхилень у його поведінці; скласти психолого-педагогічну характеристику девіантного підлітка, план бесіди з його батьками; виступити на батьківських зборах з доповіддю (наприклад, на тему «Причини девіантної поведінки підлітків»); розробити власну модель взаємодії із соціальними службами, спрямовану на подолання девіантної поведінки школярів. Під час проходження практики студентами була проведена низка позаурочних навчально-виховних заходів, спрямованих на пропедевтику девіантної поведінки («Фоторобот», «Адвокат», «Незаселений острів», «Права людини», «Суд над шкідливими звичками» (методичні розробки цих заходів подано в додатках дисертації).

Під час організації науково-дослідницької діяльності студентів активно залучали до написання рефератів, виконання мікродосліджень та оприлюднення їх результатів на науково-практичних конференціях.

Реалізація мети рефлексивно-коригувального етапу розробленої технології вимагала вирішення таких завдань: 1) стимулювання майбутніх учителів до самоаналізу та самооцінки власної діяльності; 2) оволодіння студентами методикою діагностики, рефлексивного аналізу; 3) допомога студентам в організації професійного самовиховання; 4) унесення коректив до організації подальшої роботи як викладачів, так і студентів з урахуванням недоліків і прорахунків, які були виявлено. Для цього після виконання завдань на заняттях або під час самостійного опрацювання навчального матеріалу, наприкінці роботи або вивчення певної теми були широко запроваджені оцінювання відповідей товаришів і самооцінювання, що дозволило залучати студентів до конструктивного аналізу індивідуальної і колективної діяльності, виявлення помилок, знаходження способів їх усунення в подальшій діяльності та шляхів коригування своїх дій.

На контрольному етапі експерименту було проаналізовано й узагальнено результати експериментальної роботи. Динаміку рівнів готовності майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної поведінки за визначеними критеріями й показниками відбито в таблиці 2. Як свідчать наведені в таблиці дані, за всіма визначеними критеріями й показниками більш суттєві зміни відбувалися в студентів експериментальної групи, порівняно зі студентами контрольної групи, що дає підстави для висновку про підтвердження висунутої гіпотези.

Таблиця 2. Результати експериментальної роботи (приріст у %)

Вірогідність результатів експериментальної роботи доведена засобами математичної статистики (аналізувалася зміна статистичних характеристик експериментальних і контрольних вибірок за критеріями значущості).

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:

1. На підставі аналізу наукової літератури з'ясовано зміст поняття «девіантний підліток», розкрито особливості підготовки майбутнього вчителя правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки.

1.1. Девіантного підлітка (підлітка девіантної форми поведінки) визначено як таку особу, у якої виробився досить стабільний стереотип поведінки, що відхиляється від норм і стандартів, прийнятих у конкретному суспільстві, руйнує особистість підлітка.

1.2. Дослідженням доведено, що важливу роль в усуненні девіантної поведінки підлітків і її профілактиці відіграє цілеспрямована робота учителів правознавства з таким контингентом учнів. Ця діяльність вимагає спеціальної підготовки майбутніх учителів, результатом якої є готовність майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками як стійке особистісне утворення, у якому інтегровані мотиви, цінності, знання, уміння й особистісні якості майбутнього фахівця, що зумовлює ефективне вирішення виховних завдань у процесі навчально-виховної діяльності з учнями девіантної поведінки.

1.3. Структуру готовності майбутнього вчителя правознавства до роботи з девіантними підлітками представлено як сукупність мотиваційно-ціннісного (професійний інтерес; мотиваційно-ціннісне ставлення до підготовки до роботи з девіантними підлітками як важливого складника професійної підготовки; потреба в професійному саморозвитку й удосконаленні), когнітивного (знання сутності, причин виникнення й особливостей девіантної поведінки підлітків, знання специфіки та способів виховної роботи з ними; особливостей моніторингу процесу виховання, критеріїв вихованості особистості; знання вікових і психологічних особливостей девіантних підлітків; основ педагогічної конфліктології; нормативно-правових документів щодо соціально-правового захисту особистості та прав дитини), практичного (інтелектуально-логічні, діагностико-прогностичні, організаторсько-комунікативні, рефлексивно-корекційні вміння) та особистісного (гуманізм, чесність, гідність, відповідальність, толерантність, тактовність, доброзичливість, комунікабельність тощо) компонентів.

2. Обґрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки в процесі професійної підготовки.

2.1. Технологія підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки передбачає підготовчо-організаційний (підготовка викладачів до здійснення відповідної роботи зі студентами, розробка науково-методичного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки); мотиваційно-ціннісний (усвідомлення майбутніми вчителями необхідності спеціальної підготовки до роботи з девіантними підлітками, професійно-ціннісне ставлення до такої підготовки); змістово-діяльнісний (оволодіння студентами необхідними знаннями й уміннями); рефлексивно-коригувальний (корекція змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками на основі оцінки та самооцінки результативності запровадженої технології) етапи.

2.2. Експериментальним запровадженням зазначеної технології в процес професійної підготовки майбутніх учителів правознавства доведена її ефективність. Так, в експериментальній групі кількість студентів із високим рівнем сформованості готовності до роботи з девіантними підлітками збільшилася на 20,7 %, а в контрольній групі лише на 4,9 %; водночас кількість студентів, у яких виявлено низький рівень сформованості цієї готовності, зменшилася в експериментальній групі на 23,8 %, а в контрольній - на 4,3 %.

3. Уточнено критерії й показники рівнів готовності майбутніх учителів правознавства до роботи з девіантними підлітками: мотиваційно-ціннісний (професійна спрямованість на педагогічну діяльність, професійно-пізнавальний інтерес до набуття готовності для роботи з девіантними підлітками як професійно значущої якості вчителя); змістовий (сукупність професійно-педагогічних знань і вмінь для здійснення роботи з девіантними підлітками); особистісно-рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки, виявлення особистісно-професійних якостей).

Література

1. Островська І. М. Причини прояву девіантної поведінки у сучасних підлітків / І. М. Островська // Професійна педагогічна підготовка - вимоги сьогодення : зб. наук. праць. ? Харків : Стиль-Іздат, 2007. ? С.114 - 120.

2. Островська І. М. Шляхи підготовки майбутнього вчителя права до роботи з дітьми девіантної форми поведінки / І. М. Островська // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Запоріжжя : Запоріз. обл. ін-т післядипл. пед. освіти, гуманіт. ун.-т «ЗІДМУ», 2007. ? Вип. 46. - С. 62 - 65.

3. Островська І. М. Дослідження поняття «девіантна поведінка підлітків» / І. М. Островська // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Запоріжжя : Запоріз. обл. ін-т післядипл. пед. освіти гуманіт. ун.-т «ЗІДМУ», 2007. ? Вип. 47. - С. 254 - 258.

4. Островська І. М. Педагогічні причини формування девіантної поведінки підлітків / І. М. Островська // Пошуки важелів підвищення якості вищої освіти: зб. наук. праць. -- Харків : Стиль-Іздат, 2008. ? С. 215 - 220.

5. Островська І. М. Професійна готовність майбутніх учителів права до роботи з підлітками девіантної поведінки / І. М. Островська // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка : зб. наук. праць. ? Харків : Луганськ. держ. Інститут культ. і мистецтв, 2008. ? Вип. 10. ? С. 284 - 291.

6. Островська І. М. Сім'я, як один із основних чинників впливу на формування девіантної поведінки підлітка / І. М. Островська // До проблем формування професійно значущих якостей фахівця: зб. наук. праць. ? Харків : Стиль-Іздат, 2008. ? С. 154 - 159.

7. Островська І. М. Вплив антисоціальних груп на поведінку неповнолітніх / І. М. Островська // Матеріали наукової конференції викладачів та аспірантів кафедри загальної педагогіки ( Харків, 15-17 травня) / М-во освіти і науки України. - Харків : ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2007. - С. 50 - 51.

8. Островська І. М. Професійна підготовка вчителя права до роботи з девіантними підлітками / І. М. Островська // Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., (Харків, 20-21 травня 2008 р.). - Харків : Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2008. - Ч. 1. - С. 350 - 352.

9. Островська І. М. Кризовий стан підлітка, як один із основних факторів формування девіантної поведінки неповнолітніх / І. М. Островська // Матеріали наук. конф. викладачів та аспірантів кафедри загальної педагогіки, (Харків, 17-18 червня) / М-во освіти і науки України. - Харків : ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2008. - С. 38 - 40.

10. Островська І. М. Кризові стани підліткa що призводять до девіантної поведінки / І. М. Островська // Реабілітаційна педагогіка: актуальні питання теорії та практики : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., (Полтава, 20-21 листопада, 2008) / М-во освіти і науки України. - Полтава : Полтавький ДПУ ім. В. Г. Короленка, 2009. - С. 92 - 93.

11. Островська І. М. Управління процесом підготовки майбутніх учителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки у вищих навчальних закладах / І. М. Островська // Державне громадське управління : матеріали третьої обл. наук.-літ. конф., (Херсон, 16 грудня, 2009) - Херсон : РІПО, 2009. - С. 117 - 120.

12 . Островська І. М. Причини девіантної поведінки підлітків які виділяє наука педагогіка / І. М. Островська // Г.С. Костюк - видатний психолог ХХ століття. До 110-річчя від дня народження : матеріали обл. пед. читань, (Херсон, 17 грудня, 2009) - Херсон : РІПО, 2009. - С. 54 - 56.

Размещено на Allbest.ru