Педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru

Класичний приватний університет

САВІЩЕНКО Вікторія Миколаївна

УДК 378.634

Педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Запоріжжя - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Комунальному закладі “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради.

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор

Сущенко Тетяна Іванівна,

Класичний приватний університет,

професор кафедри управління навчальними

закладами та педагогіки вищої школи

Офіційні опоненти

доктор педагогічних наук, професор,

Васильєва Марина Петрівна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,

професор кафедри інноваційних педагогічних технологі

Захист відбудеться “ ” грудня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.04 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “ ” листопада 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Гура

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пріоритетна роль в утвердженні ідеалів рівності, свободи і справедливості в суспільстві належить юристу, оскільки через його діяльність реалізується державна політика, спрямована на захист прав та інтересів громадян, правове виховання й освіту. Проте між проголошеними демократичними цінностями та реальним станом їх реалізації існує значна невідповідність, яка породжує такі тенденції, як: збільшення злочинів, скоєних досить часто навіть тими, хто знає закон, зловживання владними повноваженнями, винесення несправедливих судових рішень тощо.

У зв'язку із цим актуальною стає проблема забезпечення правоохоронних органів, установ і організацій професійно компетентними кадрами, діяльність яких має відповідати моральним нормам, загальнолюдським цінностям, що, у свою чергу, зумовлює необхідність формування в майбутніх юристів професійно значущих якостей, завдяки яким вони зможуть втілювати ідеї гуманізму, створювати соціально-правову державу, відроджувати демократичні цінності.

На необхідність формування в майбутніх юристів професійних якостей вказується в документах ООН, Ради Європи та Міжнародної асоціації юристів; у вітчизняних деонтологічних кодексах, професіограмах, нормативних актах, що регламентують їх діяльність. У Законі України “Про вищу освіту” зазначається, що у студентів “у процесі навчання мають бути сформовані система знань, умінь і навичок, професійних ... якостей”. Але існуюча практика підготовки правоохоронців орієнтована на оволодіння системою знань, умінь і навичок. Поза увагою залишається формування професійних якостей майбутнього спеціаліста. Отже, професійна підготовка правників потребує переосмислення мети, змісту, форм організації юридичної освіти з метою орієнтації її на формування професійно значущих якостей. Численні спроби науковців вирішити дане питання стримує ряд суперечностей між:

високими темпами розвитку правової системи держави й повільним оновленням змісту підготовки майбутніх юристів, недостатньою увагою вищих навчальних закладів до формування в них професійно значущих якостей;

орієнтацією вищої освіти на формування високого рівня правової компетентності фахівців, структурним компонентом якої є професійно значущі якості, і відсутністю науково-педагогічних основ їх формування;

необхідністю підвищення якості професійної підготовки майбутніх юристів та низьким рівнем педагогічної готовності до цієї роботи самих викладачів.

Основною причиною існування таких суперечностей, на наш погляд, є відсутність науково обґрунтованих організаційно-педагогічних умов, від яких залежить успішне формування професійно значущих якостей майбутнього юриста у вищих навчальних закладах.

Аналіз філософської, психолого-педагогічної, деонтологічної літератури з проблем професійної підготовки майбутнього юриста, професійного становлення особистості, формування професійних якостей свідчить, що різні аспекти досліджуваної проблеми знайшли своє відображення в таких напрямах наукової думки:

пізнання юридично-педагогічних явищ, що відносяться до предмета педагогічного правознавства (М. Подберезський, І. Рябко та ін.);

розкриття загальних основ професійної підготовки і становлення особистості, особливостей професійної діяльності (Б. Ананьєв, В. Бодров, В. Дружинін, Г. Зараковський, Є. Клімов, М. Корольчук, В. Крайнюк, О. Леонтьєв, Б. Ломов, Н. Ничкало, К. Платонов, В. Шадриков та ін.);

висвітлення морально-етичних, деонтологічних, культурологічних, психологічних, педагогічних, порівняльно-правових, історичних аспектів юридичної діяльності (С. Алексєєв, О. Бандурка, І. Бенедик, П. Біленчук, М. Васильєва, В. Васильєв, В. Горшенєв, С. Гусарєв, А. Жалінський, А. Кобліков, С. Микитюк, О. Скакун, С. Сливка, О. Тихомиров, Н. Чабан та ін.);

визначення професійно значущих якостей особистості як структурного компоненту професійної готовності, компетентності, майстерності (Є. Барбіна, М. Васильєва, І. Зязюн, В. Лозова, Є. Павлютенков, Т. Попова, А. Теймуразян, В. Шадриков та ін.).

Важливе значення для дослідження має аналіз понять “якості особистості”, “професійні якості”, зміст і структуру яких розкрито в працях А. Батаршева, М. Буланової-Топоркової, О. Гури, М. Євтуха, Е. Зеєра, Є. Ільїна, В. Кельби, В. Мерліна, І. Пєтухова, Л. Регуша, В. Сла-стьоніна, М. Щукіна та ін.

Ряд праць присвячений дослідженню професійно значущих якостей юриста, сформованість яких є необхідною умовою виконання його професійних функцій (Т. Анісімова, М. Ануфрієв, А. Бражнікова, О. Скакун, В. Полянська, С. Потапова, А. Теймуразян, В. Чергинець та ін.).

Особливе місце в розробці проблеми формування професійно значущих якостей майбутнього юриста займають дослідження, пов'язані з удосконаленням педагогічних, організаційних та дидактичних умов навчально-виховного процесу вищого навчального закладу (Т. Анісімова, А. Бражнікова, Т. Бунакова, А. Вербицький, Т. Попова, М. Птуха, М. Савушкін, Н. Сушик, Т. Сущенко, А. Теймуразян, В. Шинкаренко та ін.).

Проте, незважаючи на наявність у сучасній науці великої кількості підходів до проблеми формування професійно значущих якостей майбутніх юристів, вона залишається однією з найбільш дискусійних. Це спричинено складністю й системністю самого феномену професійних якостей, його ототожненням зі здібностями, психічними властивостями та процесами, невизначеністю педагогічних умов, що сприяють успішному формуванню професійно значущих якостей майбутніх юристів.

Соціальна, науково-практична значущість та актуальність визначеної проблеми, нерозробленість її теоретико-методичних основ зумовили вибір теми дослідження: “Педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Комунального закладу “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри педагогічної майстерності “Реформування вищої освіти в умовах інтеграції України до європейського освітнього простору” (номер державної реєстрації 0107U001275), в якій автор брав безпосередню участь.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Комунального закладу “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради (протокол № 2 від 13 червня 2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 10 від 18 грудня 2007 р.).

Мета й завдання дослідження. Метою роботи є визначення, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка сукупності організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі.

Для досягнення мети поставлено такі завдання:

проаналізувати стан висвітлення проблеми формування професійно значущих якостей майбутнього юриста на теоретичному і практичному рівнях;

уточнити поняття “професійне становлення юриста”, “якості особистості юриста”, “професійно значущі якості юриста”, “формування професійно значущих якостей юриста”, “організаційно-педагогічні умови формування професійно значущих якостей юриста”;

визначити та класифікувати професійно значущі якості юриста, вивчити рівень їх сформованості на різних етапах професійної підготовки студентів;

обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування професійно значущих якостей юриста та експериментально перевірити їх ефективність;

розробити рекомендації для керівників та викладачів юридичних факультетів з формування у студентів професійно значущих якостей юриста.

Об'єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх юристів.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього юриста у вищому навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження базується на тому, що успішність формування професійно значущих якостей майбутнього юриста залежить від реалізації в процесі його підготовки такої сукупності педагогічних умов:

зорієнтованості навчально-виховного процесу на формування професійно значущих якостей майбутнього юриста;

підвищення рівня педагогічної компетентності викладачів, які готують юристів;

гуманізації навчально-виховного процесу;

поглиблення психолого-педагогічної підготовки майбутніх правників;

розширення сфери активного професійного спілкування студентів у позааудиторній роботі.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використано такий комплекс методів дослідження:

теоретичні методи: аналіз і зіставлення філософської, психолого-педагогічної, деонтологічної літератури, нормативної документації - для розгляду еволюції уявлень про професійно значущі якості та порівняння різних підходів до їх формування; класифікація й систематизація - для розробки класифікації професійно значущих якостей юриста; синтез, порівняння, прогнозування - для узагальнення досліджень організаційно-педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутнього правоохоронця у вищому навчальному закладі, прогнозування цього процесу; теоретичне моделювання - для розроблення дослідної моделі формування у студентів таких якостей;

емпіричні методи: безпосереднє та непряме спостереження - для вивчення реального стану проблеми в педагогічній практиці; анкетування, інтерв'ю, бесіда, тестування, самооцінка й діагностичні стандартизовані методики - для визначення рівня сформованості у студентів професійно значущих якостей майбутнього юриста, рівня педагогічної готовності викладачів до формування у студентів означеного феномену; експертне оцінювання - для виявлення переліку найважливіших для юридичної діяльності професійних якостей; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності організаційно-педагогічних умов формування професійно значущих якостей юриста;

методи обробки результатів дослідження: кількісний і якісний аналіз, метод математичної статистики (х2-критерій), які застосовувалися з метою забезпечення вірогідності та об'єктивності результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше визначено категорію професійно значущих якостей інтегративним результатом професійного становлення майбутнього юриста, її сутнісні характеристики, структурні компоненти, перелік таких якостей на основі головних принципів та функцій юридичної діяльності; обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що сприяють успішному формуванню означеного явища; розроблено й обґрунтовано концептуальну модель цього процесу;

уточнено зміст таких дефініцій: “професійне становлення юриста”, “якості особистості юриста”, “професійно значущі якості юриста”, “формування професійно значущих якостей юриста”, “організаційно-педагогічні умови формування професійно значущих якостей юриста”;

розроблено навчально-методичне забезпечення процесу формування професійно значущих якостей юриста;

набули подальшого розвитку науково-теоретичні положення про сутність, зміст і структуру якостей особистості, особливості професійного становлення та діяльності правозахисника.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено та впроваджено в процес професійної підготовки юристів за спеціальністю “Правознавство” навчально-методичний комплекс, який включає: робочі навчальні програми з дисциплін “Юридична деонтологія” та “Основи психології і педагогіки”, зі спецкурсу “Основи професійної майстерності юриста”; програму розширення сфери активного професійного спілкування студентів у позааудиторній роботі (серію ділових ігор “Справедливосте, пануй у світі!”, правових брейн-рингів, КВК, диспутів, дискусій, набуття студентами практичного досвіду захисту прав та інтересів незахищених верств населення в роботі професійного гуртка “Юридична вітальня”, Студентської ради); методичні рекомендації для керівників та викладачів юридичних факультетів з формування у студентів професійно значущих якостей; нормативно-методичні документи (Положення про юридичний факультет, Положення про студентське самоврядування).

Авторські напрацювання використовувалися у процесі професійної підготовки майбутніх юристів Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (довідка № 1/1858 від 16.05.2008 р.), Харківського національного університету внутрішніх справ (довідка № 1 від 12.09.2008 р.), Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (довідка № 2798 від 09.09.2008 р.) та Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (довідка № 1/1798 від 19.05.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідались на наукових і науково-практичних конференціях: міжнародних: “Еволюція теорії та методики професійної освіти в Україні на етапі націєтворення” (м. Запоріжжя, 2006), “Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку” (м. Суми, 2008), “Філософія освіти і формування національної управлінської гуманітарно-технічної еліти” (м. Алушта, 2008), “Актуальні проблеми правоохоронної діяльності” (м. Дніпропетровськ, 2008); всеукраїнської “Педагогіка професійної освіти” (м. Запоріжжя, 2007); обговорювались на засіданнях кафедри педагогічної майстерності Комунального закладу “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради та постійно діючих відповідних наукових і науково-методичних семінарів Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні теоретичні положення й результати дисертаційного дослідження викладені в 12 одноосібних публікаціях, з яких 8 статей - у провідних фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 4 публікації - у збірниках матеріалів і тез конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (242 найменування). Загальний обсяг роботи - 255 сторінок, з них основного тексту - 172 сторінки. Дисертація містить 13 таблиць, 9 рисунків на 8 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

професійний якість юрист навчальний

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження обраної теми; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано гіпотезу, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення; наведено дані про впровадження й апробацію результатів дослідження, структуру дисертації.

У першому розділі - “Теоретико-педагогічні засади формування професійно значущих якостей юриста в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу” - здійснено аналіз загальнонаукових концепцій сутності якостей особистості взагалі та професійно значущих якостей юриста зокрема, підходів до їх формування; проведено констатувальний аналіз рівнів сформованості у студентів досліджуваного явища.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної, деонтологічної літератури дав підстави виділити чотири основні підходи до визначення сутності професійно значущих якостей юриста:

як системи світоглядних, морально-етичних, естетичних та інших переконань, що відображаються в характері людини, її ставленні до професії (Б. Ананьєв, А. Бражнікова, К. Левитан, І. Пєтухов та ін.);

як системи здібностей, що забезпечує успішність оволодіння трудовими вміннями, навичками та знаннями (О. Ковальов, В. Шадриков, М. Щукін та ін.);

як системи властивостей, що зумовлюють готовність до виконання професійних функцій, і системи характеристик, що визначає рівень розвитку тих психічних явищ, вираженням яких вони є (Л. Регуш, В. Сластьонін та ін.);

як системи індивідуальних особливостей, що впливають на ефективність професійної діяльності, успішність її засвоєння (О. Гура, Е. Зеєр, Є. Ільїн, В. Мерлін та ін.).

На основі синтезу цих підходів професійно значущі якості юриста визначено як ознаки психіки, які зумовлюються здібностями та характером особистості, значно впливають на ефективність юридичної діяльності, забезпечують високий рівень професійної майстерності та самовдосконалення.

Вивчення юридичної діяльності в історичному, морально-етичному, культурологічному аспектах розкриває її зв'язок з розвитком держави, права, освіти, культури суспільства, який зумовлює уявлення про особистість юриста, його професійні якості. Враховуючи наукові підходи Т.Анісімової, М.Ануфрієва, А.Бражнікової, О.Скакун, С.Потапової, А.Теймуразян, В.Чергинця та інших до визначення переліку професійно значущих якостей юриста, їх експертну оцінку юристів-практиків, деонтологічні норми вітчизняного й міжнародного права, професійно значущі якості юриста класифіковано за принципами законності, гуманності, справедливості, толерантності, компетентності та провідними функціями юридичної діяльності (регулятивної, охоронної, превентивної, дослідницької, педагогічної) (рис. 1).

Рис. 1. Класифікація професійно значущих якостей юриста

Утвердження цивілізованого правопорядку визначає гуманістичну спрямованість як норм права, так і особистості юриста - фахівця, який втілює ці норми в життя. Тільки в такій діалектичній єдності правозахисна система країни може забезпечувати права і свободу людини. Тому до професійно значущих якостей юриста віднесені гуманістичні якості.

Комплекс асертивних якостей спрямований на забезпечення протидії негативним стороннім впливам та використання правником морально виправданих методів для досягнення професійної мети.

Правосвідомість, повага до права, законослухняність, правова культура є ознаками цивілізованого суспільства, результатом правового виховання, яке відбувається під впливом багатьох факторів, у тому числі й особистості юриста. Здійснювати такі педагогічні функції, як: правове навчання та виховання населення, перевиховання правопорушників, освітянська діяльність у навчальних закладах, юрист повинен свідомо й компетентно. Якості, які забезпечують успішну реалізацію педагогічної функції, віднесені до професійно значущих.

Професійний розвиток молодого спеціаліста після закінчення вищого навчального закладу великою мірою залежить від сформованих інтелектуальних і акмеїстичних якостей - стійких особистісних утворень, що допомагають моделювати процес професійного самовдосконалення, саморозвитку, досягнення “вершини” в професії.

У дисертації з'ясовано критерії сформованості професійно значущих якостей юриста:

мотиваційно-ціннісний: наявність професійних мотивів, сформованість бажання успішно реалізувати себе в даній професії, прагнення студента до самовдосконалення, наполегливість у досягненні професійних цілей, ідеали, переконання, інтереси особистості, її ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе;

когнітивний: усвідомлення сутності професійно значущих якостей, розуміння студентом значення таких якостей у здійсненні юридичної діяльності;

рефлексивно-вольовий: відповідальність особистості за результати своєї діяльності, прийняття рішень, професійне вдосконалення.

Змістовні характеристики критеріїв покладено в основу виділення рівнів сформованості професійно значущих якостей юриста.

Високий рівень сформованості професійно значущих якостей характерний для студентів, яким притаманне: усвідомлення сутності професійних якостей; зорієнтованість на подальшу роботу у сфері юриспруденції, професійний саморозвиток; високий рівень ерудованості, культури; зорієнтованість на соціальні цінності; сформованість навичок самоконтролю; виявлення емпатії, творчого мислення, інтуїції; позитивне, доброзичливе ставлення до людей; висока активність у громадській діяльності; встановлення комфортних відносин з оточуючими; вміння контролювати свої дії в конфліктних ситуаціях, протидіяти стороннім впливам, адекватно оцінювати рівень власної підготовленості до виконання професійних обов'язків; емоційна стабільність, самодостатність.

Середній рівень сформованості професійно значущих якостей властивий студентам з частковим усвідомленням сутності таких якостей; достатнім рівнем ерудованості, культури; схильністю до самопізнання та виявлення професійної спрямованості; середнім рівнем самоконтролю; невідповідністю між усвідомленням сутності професійно значущих якостей та виявленням їх на практиці; ситуативним характером громадської активності; здатністю інколи підкорятися сторонньому впливу.

Низький рівень сформованості професійно значущих якостей у студентів відзначається байдужим ставленням до професійного розвитку, пасивністю в опануванні професії, відсутністю бажання працювати у сфері юриспруденції; низьким рівнем ерудованості, культури, неусвідомленням сутності професійно значущих якостей; зверхністю, авторитарністю, нестриманістю в спілкуванні; відсутністю ініціативи, пасивною громадською позицією; схильністю до загострення конфлікту; безпринципністю, безвідповідальністю, емоційною нестабільністю, індивідуальною орієнтацією на особистісні інтереси.

З метою дослідження реального стану організації навчального процесу з формування професійно значущих якостей майбутнього юриста, рівня їх сформованості проведено констатувальний експеримент, на різних етапах якого взяли участь 880 студентів Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Харківського національного університету внутрішніх справ, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, 43 юристи-практики, 150 пересічних громадян, 157 викладачів.

Констатувальний експеримент здійснено двома етапами. На першому етапі проаналізовано навчальні плани, робочі навчальні програми, освітньо-професійні програми, освітньо-професійні характеристики, плани роботи кураторів груп з метою виявлення їх орієнтації на формування професійно значущих якостей юриста; анкетування юристів-практиків і громадян з метою визначення переліку найважливіших якостей юриста; анкетування студентів і викладачів з метою визначення рівня усвідомлення необхідності формування таких якостей. На другому етапі визначався рівень сформованості означеного феномену в студентів-першокурсників і випускників.

З цією метою використано обґрунтовані, апробовані на практиці методики: діагностика професійної мотивації (за С. Єрмаковою), мотивації досягнення (за М. Корольчуком і В. Крайнюк), суб'єктивного контролю особистості (за Є. Бажиним), ціннісних орієнтацій (за А. Батаршевим), усвідомлення сутності професійно значущих якостей юриста (за О. Ліпманом).

За результатами констатувального експерименту виявлено низький рівень сформованості професійно значущих якостей юриста як у студентів-першокурсників (46%), так і у випускників юридичних факультетів (38%). Рівень сформованості досліджуваного феномену у випускників значно не відрізнявся від рівня його сформованості в першокурсників.

Результати констатувального етапу експерименту дали змогу зробити висновок про загальний низький рівень сформованості означеного феномену у випускників юридичних факультетів, що підтверджує необхідність розробки організаційно-педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів.

У другому розділі - “Формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу” - визначено організаційно-педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього юриста, подано модель формування досліджуваного явища; розкрито загальні питання проведення формувального експерименту; викладено результати експериментальної перевірки основних теоретичних положень дослідження.

У роботі запропоновано дослідну модель формування професійно значущих якостей майбутнього юриста, яка базується на розумінні педагогічної технології формування означеного феномену як сукупності пов'язаних складових (мети, завдань, організаційно-педагогічних умов та результату), взаємодія яких забезпечує постійний і послідовний вплив на професійну підготовку студентів (рис. 2).

Встановлено, що успішне формування професійно значущих якостей майбутнього юриста забезпечують такі організаційно-педагогічні умови: зорієнтованість навчально-виховного процесу на формування професійно значущих якостей; підвищення рівня педагогічної компетентності викладачів, які готують юристів; гуманізація навчально-виховного процесу; поглиблення психолого-педагогічної підготовки майбутніх юристів; розширення сфери активного професійного спілкування в позааудиторній роботі.

Упровадження запропонованої дослідної моделі відбувалося в процесі формувального експерименту, який проводився в Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. На цьому етапі педагогічного експерименту взяло участь 137 студентів (експериментальна група (ЕГ) - 68 осіб, контрольна група (КГ) - 69 осіб), підготовка яких здійснювалась за спеціальністю 6.060100 - Правознавство протягом 2004-2008 рр.

Враховуючи тривалість і динамічність процесу формування професійно значущих якостей майбутнього юриста, програмою педагогічного експерименту передбачено поетапність формувальних впливів.

На першому етапі здійснювалась підготовка викладачів до формування у студентів професійно значущих якостей майбутнього юриста на основі роботи “Школи педагогічної майстерності”, “Педагогічного майстер-класу”, “Клубу кураторів”.

Рис. 2. Модель формування професійно значущих якостей майбутнього юриста

На другому етапі формувального експерименту відбувалась гуманізація навчально-виховного процесу, яка передбачала визнання цінності кожного студента й викладача як особистості, їх прав на свободу, щастя, захист і охорону життя, здоров'я; створення позитивного емоційного фону, атмосфери емоційного натхнення, умов для розвитку особистості в аудиторній та позааудиторній роботі, її творчого потенціалу, схильностей, здібностей, надання допомоги в життєвому самовизначенні, повноцінній самореалізації в професійній діяльності. Такий підхід вимагав вивчення психологами, викладачами, кураторами та методистами індивідуальних особливостей студентів, їх інтересів, смаків, потреб, поглядів; впровадження особистісно орієнтованих форм і методів викладання (лекцій-візуалізацій, проблемних лекцій, дискусій, ділових ігор, колоквіумів, круглих столів, мозкової атаки, метаплану, методу випадків тощо).

У процесі поглиблення психолого-педагогічної підготовки майбутніх юристів визначальна роль відводилась логічній побудові циклу психолого-педагогічних дисциплін “Основи психології і педагогіки” (І курс), “Юридична деонтологія” (І курс), “Юридична психологія” (ІІІ курс) та спецкурсу “Основи професійної майстерності юриста” (IV курс), що сприяв формуванню професійно значущих якостей майбутнього юриста у процесі аудиторної та самостійної роботи студентів, зокрема через систему лекційних, семінарських, практичних занять, ділових ігор, дискусій і тренінгів.

Розширення сфери активного професійного спілкування майбутніх юристів у позааудиторній роботі реалізовувалось у таких формах і видах діяльності студентів, як: залучення до роботи в художніх, спортивних, наукових гуртках, Студентській раді, професійному клубі “Юридична кав'ярня” та гуртку “Юридична вітальня”, діяльність якого спрямована на надання допомоги незахищеним верствам населення; під час проходження практики, стажування, професійної атестації; проведення професійних свят (Дня юриста, Дня прокуратури, Дня міліції, Дня прав людини) і правових навчально-пізнавальних заходів (“Брейн-рингу”, “Що? Де? Коли?”, ділової гри “Справедливосте, пануй у світі!”). Залучення студентів у сферу активного професійного спілкування відбувалось поетапно, з урахуванням особистісних і вікових особливостей протягом усього періоду професійної підготовки за такою програмою: І курс - етап професійного занурення, ІІ курс - етап професійної апробації, ІІІ курс - етап професійного становлення молодого спеціаліста, IV курс - етап професійної готовності.

Отже, створення в навчально-виховному процесі ВНЗ необхідних організаційно-педагогічних умов значно вплинуло на якість підготовки майбутніх юристів, про що свідчать порівняльні дані рівнів сформованості професійно значущих якостей у студентів експериментальних і контрольних груп до та після формувального впливу (рис. 3).

Рис. 3. Рівні сформованості у студентів професійно значущих якостей майбутнього юриста

Аналіз результатів формувального експерименту показав, що на прикінцевому етапі відбулися відчутні позитивні зміни в професійній підготовці студентів. Так, після проведення формувального експерименту в експериментальних групах було виявлено низький рівень сформованості професійно значущих якостей - 8%, тоді як на констатувальному етапі він становив 46%. Кількість студентів із середнім рівнем сформованості професійно значущих якостей зросла з 37 до 51% в експериментальних групах та з 36 до 40% в контрольних групах. Високий рівень сформованості у студентів означеного явища було виявлено в 41% експериментальних груп та в 22% контрольних груп. Достовірність і наукова обґрунтованість цих положень та інших результатів дослідження забезпечувалась валідністю й надійністю стандартизованих психодіагностичних методик.

Для порівняння результатів даних, отриманих до та після формувального етапу експерименту, аналізу ефективності запропонованих організаційно-педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутнього юриста було застосовано метод математичної статистики - xІ-критерій. Здійснивши обчислення, ми отримали Темп = 11,52. Порівняння його з критичним значенням критерію (11,52 > 5,99) дало підстави для висновку, що різниця між даними експериментальної й контрольної вибірки не є випадковою, вона виникла внаслідок реалізації в навчальному процесі ВНЗ дослідної моделі формування професійно значущих якостей майбутнього юриста.

Таким чином, результати експериментальної перевірки підтвердили гіпотезу дослідження щодо ефективності створених у навчально-виховному процесі ВНЗ організаційно-педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутнього юриста.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки.

1. На основі здійсненого аналізу наукової літератури доведено, що формування професійно значущих якостей майбутнього юриста - важлива складова підготовки студентів до високопрофесійної діяльності, забезпечення правопорядку, захисту прав та інтересів громадян, правового виховання й освіти населення. Зважаючи на генетичний зв'язок моралі, етики та права, сучасні вимоги суспільства до особистості юриста, які закріплені в нормативно-правових актах, професійних кодексах, представники всіх юридичних професій зобов'язані діяти відповідно до гуманістичного характеру професійної мети. Тому найбільш вагомим є не стільки озброєння майбутнього юриста знаннями, скільки формування професійно значущих якостей юриста, без яких неможливе успішне виконання професійних функцій (регулятивної, охоронної, превентивної, дослідницької, педагогічної), дотримання принципів юридичної діяльності (законності, гуманності, справедливості, толерантності, компетентності).

2. Теоретико-методологічний аналіз попередніх досліджень філософії, психології, деонтології, професійної освіти та власного педагогічного досвіду дав змогу уточнити такі основні поняття: “професійне становлення юриста”, “якості особистості юриста”, “формування професійно значущих якостей”.

Сутність поняття “професійно значущі якості юриста” розкрито в дисертації як ознаки психіки, які визначаються здібностями й характером особистості, відповідають вимогам юридичної діяльності, забезпечують високий рівень майстерності та професійного самовдосконалення.

3. Науково обґрунтовано, що перелік професійно значущих якостей юриста зумовлюється рівнем розвитку культури суспільства, права, держави, принципами та функціями юридичної діяльності. Враховуючи сучасні тенденції вищої освіти, розвиток правової доктрини України, історичний досвід підготовки майбутніх юристів, деонтологічні норми вітчизняного й міжнародного права, експертну оцінку, професійно значущі якості юриста класифіковано в такі комплекси: гуманістичні, інтелектуальні, педагогічні, акмеїстичні, асертивні.

В основу класифікації покладено принципи законності, гуманності, справедливості, толерантності, компетентності та провідні функції юридичної діяльності.

4. За результатами теоретичного аналізу та констатувального експерименту розроблено дослідну модель формування професійно значущих якостей майбутнього юриста, яка ґрунтується на культурологічному, діяльнісному, гуманістичному, особистісно орієнтованому та деонтологічному підходах.

Виділено основні компоненти моделі: мету, завдання, організаційно-педагогічні умови, форми та методи організації навчально-виховного процесу, результат.

Визначено, що організаційно-педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього юриста - це педагогічні обставини, які створюють діалогічну, творчу, психологічно комфортну, інтелектуально напружену взаємодію суб'єктів навчально-виховного процесу, спрямовану на підвищення якості підготовки майбутнього юриста.

Доведено, що необхідними організаційно-педагогічними умовами ефективного формування професійно значущих якостей майбутнього юриста є такі: зорієнтованість навчально-виховного процесу на формування професійно значущих якостей майбутнього юриста; підвищення рівня педагогічної компетентності викладачів, які готують юристів; гуманізація навчально-виховного процесу; поглиблення психолого-педагогічної підготовки майбутніх юристів; розширення сфери активного професійного спілкування студентів у позааудиторній роботі.

Встановлено, що найбільш ефективними у формуванні професійно значущих якостей майбутнього юриста виявились: упровадження спецкурсу “Основи професійної майстерності юриста”, оновлення змісту й використання резервів дисциплін “Основи психології і педагогіки” “Юридична деонтологія”; застосування лекцій-візуалізацій, проблемних лекцій, дискусій, ділових ігор, колоквіумів, круглих столів, мозкової атаки, метаплану, методу випадків тощо; використання індивідуально-дослідницьких завдань, психолого-педагогічних тренінгів, ведення щоденників самопізнання; організація роботи Студентської ради, професійного гуртка “Юридична вітальня” (надання юридичної допомоги пенсіонерам, інвалідам, сиротам та ін.), клубу “Юридична кав'ярня”, гуртків (спортивних, художніх, наукових); проведення професійних свят та правових навчально-пізнавальних заходів (“Брейн-рингу”, “Що? Де? Коли?”, ділової гри “Справедливосте, пануй у світі!”); впровадження практики, спрямованої на формування професійно значущих якостей майбутнього юриста.

5. Результати прикінцевого етапу дослідження дають підстави стверджувати, що відбулися відчутні позитивні зміни в рівнях сформованості професійно значущих якостей майбутнього юриста. Так, в експериментальній групі, де проведено цілеспрямовану роботу з формування професійно значущих якостей майбутнього юриста, виявлено 41% студентів з високим рівнем їх сформованості (проти 17% до початку формувальних впливів). Середнього рівня сформованості професійно значущих якостей майбутнього юриста досягли 51% студентів експериментальної групи (порівняно з 37% до початку експерименту). Низький рівень сформованості професійно значущих якостей юриста в майбутніх юристів експериментальних груп виявлено в 8% (проти 46% до початку експерименту).

Таким чином, розв'язання завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети - визначення, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі.

Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти проблеми формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Подальшого дослідження потребують такі його аспекти: забезпечення професійного відбору абітурієнтів на юридичні факультети, організація професійно-орієнтаційної роботи в загальноосвітніх закладах юридичного профілю, врахування особливостей роботи зі студентами різних спеціалізацій, формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в умовах заочної, дистанційної, екстернатної форм навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

Савіщенко В.М. Проблеми педагогізації юридичної освіти / В.М. Савіщенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Київ ; Запоріжжя, 2006. - Вип. 38. - С. 406-410.

Савіщенко В.М. Асертивність як професійно значуща якість юриста / В.М. Савіщенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 39. - С. 341-345.

Савіщенко В.М. Формування моральної свідомості юриста як педагогічна проблема / В.М. Савіщенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 40. - С. 390-395.

Савіщенко В.М. Формування творчого мислення юриста / В.М. Савіщенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 41. - С. 304-309.

Савіщенко В.М. Дослідження виявлення професійно значущих якостей юристів у практичній діяльності / В.М. Савіщенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 46. - С. 128-135.

Савіщенко В.М. Педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього юриста / В.М. Савіщенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 47. - С. 283-288.

Савіщенко В.М. Дисципліни психолого-педагогічного циклу як важливий засіб формування професійно значущих якостей юриста / В.М. Савіщенко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 48. - С. 279-287.

Савіщенко В.М. Розширення сфери активного професійного спілкування майбутніх юристів у позааудиторній роботі / В.М. Савіщенко // Социальные технологии: актуальные вопросы теории и практики : зб. наук. пр. / редкол. О.Л. Скидин (глав. ред.) и др. - Запорожье, 2008. - Вып. 37. - С. 313-319.

Тези й матеріали конференцій

Савіщенко В.М. Модель професійних якостей юриста в умовах нових суспільно-політичних перетворень / В.М. Савіщенко // Еволюція теорії та методики професійної освіти в Україні на етапі націєтворення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 5-6 жовтня 2006 р. - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Т. 4. - С. 139-140.

Савіщенко В.М. Виховна компонента в юридичній освіті / В.М. Савіщенко // Педагогіка професійної освіти : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 жовтня 2007 р. - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - Т. 3. - С. 313-314.

Савіщенко В.М. Етапи професійного становлення сучасного юриста / В.М. Савіщенко // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 травня 2008 р. - Суми, 2008. - С. 128-131.

Савіщенко В.М. Методологічні основи формування гуманістичних цінностей у майбутніх юристів / В.М. Савіщенко // Філософія освіти і формування національної управлінської гуманітарно-технічної еліти : матеріали Міжнар. конф.,
27-31 травня 2008 р. - Алушта, 2008. - С. 150-153.

АНОТАЦІЯ

Савіщенко В.М. Педагогічні умови формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

У дисертації досліджено проблему формування професійно значущих якостей майбутнього юриста в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. З'ясовано структурні компоненти та сутнісні характеристики професійно значущих якостей, їх роль у юридичній діяльності. Розроблено й науково обґрунтовано дослідну модель формування професійно значущих якостей майбутнього юриста. За результатами дослідження визначено та експериментально перевірено ефективність організаційно-педагогічних умов, що забезпечують цей процес.

Запропоновано навчально-методичний комплекс для керівників і викладачів юридичних факультетів вищих навчальних закладів.

Ключові слова: юрист, особистість юриста, якості особистості, професійно значущі якості, професійна майстерність юриста, організаційно-педагогічні умови.

АННОТАЦИЯ

Савищенко В.Н. Педагогические условия формирования профессионально важных качеств будущих юристов в учебно-воспитательном процессе высшего учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет, Запорожье, 2008.

Диссертация представляет собой исследование проблемы формирования профессионально важных качеств будущего юриста в учебно-воспитательном процессе высшего учебного заведения. На основе анализа общенаучных концепций сущности качеств личности, особенностей юридической деятельности под профессионально важными качествами юриста в работе понимаются признаки психики, которые обуславливаются способностями и характером личности, отвечают требованиям юридической деятельности, обеспечивают высокий уровень мастерства и профессионального самосовершенствования. Исследуемое явление является структурным компонентом профессиональной готовности, мастерства, компетентности и важной составляющей процесса профессиональной подготовки студентов.

В работе профессионально важные качества юриста классифицированы в комплексы: гуманистические, интеллектуальные, педагогические, ассертивные, акмеистические. В основу классификации положены принципы (законность, гуманность, справедливость, телерантность, компетентность) и функции юридической деятельности (превентивная, педагогическая, исследовательская, регулирующая, охранная). Определены критерии сформированности профессионально важных качеств юриста: мотивационно-ценностный (профессиональная мотивация, желание успешно реализоваться в профессии, стремление к самосовершенствованию, настойчивость в достижении профессиональных целей, идеалы, убеждения, интересы личности), когнитивный (понимание сущности профессионально важных качеств юриста, их значения в осуществлении юридической деятельности), рефлексивно-волевой (ответственность личности за результаты своей деятельности, принятые решения, профессиональное самосовершенствование). Под формированием профессионально важных качеств юриста следует понимать обеспечение их становления и придания завершённости. Выделены основные этапы формирования у студентов исследуемого феномена: I курс - этап профессионального погружения, II курс - этап профессиональной апробации, III курс - этап профессионального становления молодого специалиста, IV курс - этап профессиональной готовности.

В диссертации обосновано, что организационно-педагогические условия формирования профессионально важных качеств юриста - это педагогические обстоятельства, которые создают диалогическое, творческое, психологически комфортное взаимодействие субьектов учебно-воспитательного процесса, ориентированного на повышение качества подготовки будущего юриста. Необходимыми для эффективного формирования профессионально важных качеств будущих юристов являются такие организационно-педагогические условия: ориентация учебно-воспитательного процесса на формирование профессионально важных качеств будущих юристов; повышение уровня педагогической компетентности преподавателей; гуманизация учебно-воспитательного процесса; углубленная психолого-педагогическая подготовка будущих юристов; расширение сферы активного профессионального общения во внеаудиторной работе.

На основе выявленных концептов создана и обоснована модель формирования профессионально важных качеств будущих юристов. Она содержит цель профессиональной подготовки будущего юриста, которая конкретизируется в задачах и реализуется в содержании, формах, методах учебно-воспитательного процесса.

Доказано, что успешному формированию профессионально важных качеств будущих юристов способствовало: дополнение цикла дисциплин “Основы психологии и педагогики”, “Юридическая деонтология” спецкурсом “Основы профессионального мастерства юриста”; применение в учебном процессе инновационных форм и методов; использование психолого-педагогических тренингов, правовых деловых игр, дискуссий; проведение профессиональных праздников; участие студентов в оказании благотворительной, юридической помощи пенсионерам, инвалидам, детям-сиротам; проведение правового лектория в учебных заведениях, трудовых коллективах, ориентация практики на формирование профессионально важных качеств будущих юристов.

Результат формирования исследуемого явления представлен осознанием студентами сущности профессионально важных качеств, ориентацией на гуманистические, социальные, духовные ценности, профессиональное саморазвитие; позитивным отношением к профессиональному окружению; позитивной профессиональной мотивацией.

В диссертации предложена организация экспериментальной работы и обоснованы ел результаты по проверке эффективности организационно-педагогических условий формирования профессионально важных качеств будущих юристов.

Ключевые слова: юрист, личность юриста, качества личности, профессионально важные качества, профессиональное мастерство юриста, организационно-педагогические условия.

ANNOTATION

Savishchenko V.M. Pedagogical conditions of forming of significant professional qualities of future lawyer in the learning and education process of higher educational establishment. - Manuscript.

Dissertation for Candidate's Degree in Pedagogical Sciences, 13.00.04 - Theory and methodology of professional education. - Classic Private University, Zaporizhzhya, 2008.

The problem connected with forming of significant professional qualities of future lawyers in a higher educational establishment is considered in the dissertation research work. The theoretic and systematic components of forming of significant professional qualities of future jurists was elaborated and scientifically proved in the research. The main problems, the levels and criterions of forming of significant qualities of future students of law were formed, defined and proved during the experiment. It was described the essence of these qualities. The pedagogical conditions of forming of significant professional qualities of future lawyers, psychological future training of future lawyers have been found, extended and grounded. It was recommended the systematic complex for leaders of law faculties, teachers and students of higher educational establishments.

Key words: a juridical activity, significant professional qualities, a professional training of future lawyer, a professional competence of lawyer, formation of professional qualities, organizational and pedagogical conditions.

Размещено на http://www.allbest.ru