Характеристика впровадження принципу якості Болонського процесу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет культури і мистецтв

Кафедра філософії мистецтва

Контрольна робота №5

Характеристика впровадження принципу якості Болонського процесу в Україні

Склала студентка

групи КМК - 51 (м)

Крижевич Ю.О.

Перевірила: Цюра С.Б.

Львів 2012

ЗМІСТ

Вступ

Характеристика впровадження якості як фундаментального принципу освіти Болонського процесу в Україні

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Вища освіта забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їхніх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їхньої кваліфікації.

Власне, тому навчальний процес у вищій школі відповідно до Болонського процесу, що поступово впроваджується у вищу освіту України, має бути спрямований на підготовку освіченого фахівця, який уміє ініціативно, творчо мислити, самостійно поповнювати свої знання та застосовувати їх у діяльності.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ЯКОСТІ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО ПРИНЦИПУ ОСВІТИ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ

Якість як фундаментальний принцип освіти. Простір європейської вищої освіти вимагає якості освіти на основі академічних цінностей, які б відповідали вимогам часу та очікуванням студентів.

Якість - основна умова для довіри, мобільності, сумісності і привабливості в європейському просторі вищої освіти. Оцінка якості вимагає балансу між нововведеннями і традиціями, академічними перевагами і соціально-економічною необхідністю, сумісністю програм і вибором студентів. Вона охоплює викладання і наукові дослідження, керівництво та адміністрування, сприйнятливість до потреб студентів і забезпечення позанавчальних послуг.

Контроль якості освіти передбачає створення незалежних від національних урядів і міжнародних організацій акредитаційних агентств. Оцінка якості освіти буде ґрунтуватися не на тривалості та змісті навчання, а на знаннях, уміннях і навичках випускників.

Власне тому цей принцип, що передбачає якість як фундаментальний принцип освіти Болонської системи - ставить акцент акцент на самостійну, творчу роботу студентів з метою розвитку їхнього пізнавально-осмислюючого апарату і вміння його застосовувати. Самостійна робота і творча діяльність студентів стають не лише засобом, а й метою навчального процесу. Особливої актуальності в цілісній системі вищої освіти набуває проблема організації самостійної роботи студентів. Успіх підготовки фахівців залежить від багатьох факторів, одним з яких є самостійна робота студентів. В процесі впровадження кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ, значна частина навчального матеріалу вноситься на самостійне опрацювання студентами. Тому основним завданням викладача у вищій школі стає не репродуктивне викладання набору готових знань, а організація активної самостійної роботи студентів. Оволодіння уміннями та навичками самостійної діяльності є найважливішою умовою здійснення безперервної освіти. Тепер, Все більшої ваги набирає необхідність організації та контролю цієї діяльності, методичного забезпечення, а також визначення ролі викладача в цьому процесі. Педагоги постійно шукають ефективні види організаційно-методичної діяльності, які б сприяли досягненню мети у підготовці фахівців. Організація самостійної роботи студентів потребує методичного і матеріального забезпечення. Не слід недооцінювати роль викладача. Адже не всі студенти можуть сконцентрувати свою увагу на заняттях, не вміють працювати самостійно, вибирати з великої кількості матеріалу необхідні знання, згруповувати і узагальнювати їх. Дійсно, людина сама вивчаючи предмет, не через суб'єктивну призму викладача, не у обмеженому обсязі лекції, а самостійно, вона набагато краще засвоїть його, сформує своє ставлення до викладених питань і власну позицію.

Розвитку пізнавальної діяльності і самостійності студентів сприяють семінарські заняття та науково-практичні конференції. Вони являються одними з ефективних засобів активізації самостійної роботи студентів. Студенти вчаться правильно працювати з літературою, аналізувати наукові тексти, узагальнювати, робити повідомлення, обговорювати поставлені проблем, доводити правильність висунутого положення. Розвитку творчої думки та самостійності сприяють міжпредметні зв'язки. В процесі опрацювання тієї чи іншої теми студенти, спираючись на раніше здобуті знання, на основі логічного порівняльного аналізу, вчаться встановлювати зв'язок між елементами знань і використовувати ці знання на практиці.

Звідси випливає, що відвідування усіх лекцій, семінарів і практичних занять не обов'язково, якщо студент чудово справляється з матеріалом сам. Але, ж не всі студенти можуть сконцентрувати свою увагу на заняттях, не вміють працювати самостійно, вибирати з великої кількості матеріалу необхідні знання, згруповувати і узагальнювати їх.

Індивідуальний підхід до них з боку викладачів потребує систематичної роботи. Отже під самостійною роботою слід розуміти творчу діяльність студента під управлінням викладача. І викладач і студент повинні активно взаємодіяти. Бажання студента отримати глибокі та фундаментальні спеціальні знання слід всіляко підтримувати та заохочувати, щоб виробити в ньому схильність до творчої самостійної роботи, до самостійного мислення, творчого оволодіння найновішими досягненнями науки і техніки, постійного оновлення особистого запасу знань. В ідеалі передбачається, що кількість аудиторних робіт скорочується, студенти працюють в бібліотеці, а семінари перетворюються на такі собі «консультативні години», де викладач лише акцентує увагу на складних для сприйняття моментах. Що ж ми маємо в українській практиці: кількість аудиторних годин і справді скоротилася, але суть лекцій залишилася незмінною тощо.

якість освіта болонський процес

ВИСНОВКИ

Отже, підготовка висококваліфікованих фахівців в умовах Болонської системи, конкурентоспроможних на ринку праці, а також здатних до компетентної, відповідальної й ефективної діяльності за своєю спеціальністю неможлива без підвищення ролі самостійної роботи студентів, спрямованої на стимулювання їх професійного зростання та виховання їхньої творчої активності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Волковський В. Болонська система і Україна: за і проти [http://iifpo.pp.net.ua/publ/5-1-0-26].

2. Козаков, В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение: Учеб. пособие. - К.: 1990.

3. Козаков В.А. Самостійна робота студентів як дидактична проблема / - К.: НМК ВО, 1990. - 62 с.

Размещено на Allbest.ru