Відмінності старої та нової системи оцінювання в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Реферат

на тему: Відмінності старої та нової системи оцінювання в Україні

Виконала:

Студенка І курсу

Групи 1-ГРС

Терещенко Валентина Петрівна

Викладач:

Кібальник Л. О.

Кандидат економічних наук, доцент

Черкаси 2012

Вступ

5 років тому Україна приєдналася до Болонського процесу, який дозволяє взаємне визнання дипломів про вищу освіту, а також низку інших новацій. Нині освітяни підбивають перші підсумки реформування освіти за європейським зразком.

Болонський процес насамперед дає можливість вчитися в будь-якому унівеситеті Європи, не втрачаючи додаткового часу. Тобто, якщо студент, який здобуває ступінь бакалавра, поїхав на рік вчитися до Франції чи Німеччини,то після повернення в Україну він не втрачає рік, а всі вивчені предмети йому зараховуються. Окрім того, українські вузи мають уніфікувати із закордонними свої навчальні програми та систему оцінювання знань студентів.

Через п'ять років після провадження Болонського процесу в Україні ця реформа має як своїх прихильників, так і критиків. Ті, хто розчарований, передусім нарікають на поспіх, з яким її запроваджували.

До них належить ректор Міжнародного Соломонова університету Олександр Розенфельд: “Я пам'ятаю атмосферу 2005 року: “Терміново, до 2010 року щоб вся Україна перейшла!” Що за поспіх такий? Супутник пускаємо? Я б це зробив спокійніше, щоб змінилися покоління викладачів”.

Зараз виявилося, що вузи пройшли шлях реформування з різною швидкістю і з вкрай різними наслідками. У міністерстві освіти не поспішають робити різких висновків.

Ярослав Балюбаш, керівник департаменту Міністерства освіти:“Хто сказав, що не так? Є затримка із внесенням змін до закону про вищу освіту. Він підготовлений, розглянутий Кабінетом Міністрів, думаємо, незабаром його розгляне Верховна Рада - це перехід на трициклову систему: бакалавр, магістр, доктор філософії чи доктор PhD. За кордон же не приймають так просто, за кордон треба їхати навчатись, треба мати кошти. Це дуже багатогранне питання”.

Перехід від старої системи оцінювання до нової

За часiв СРСР нам намагалися вкласти в голови переконання, що радянське - найкраще в свiтi. Звичайно, щодо одягу або їжі ці настанови якось не дуже спрацьовували. Натомість радянська СИСТЕМА ОСВІТИ (подобається це зараз комусь чи нi) насправді була однією з найсильніших.

Всi попереднi науковi розробки, що стосувалися навчання дiтей дошкiльного вiку, попереджали: 6-рiчнi дiти потребують особливого режиму, близького до дитсадкового, i особливих програм. Натомiсть, на дiтей просто навiсили важелезнi портфелi i запхали їх за парти.

Освiта незалежної України - спадкоємиця радянської. Однак час iде, i навiть найкращi речi потребують змiн. Не є виключенням i освiта. Тому давайте ще раз згадаємо, що було зроблено в цiй галузi, що буде змiнено i врештi-решт спробуємо передбачити, чим серце заспокоїться?

Особливості старої системи

Так склалося, що найсуперечливiші реформи в українськiй освiтi пов'язанi саме з числом «12». Першим суттєвим нововведенням стало впровадження в українських школах 12?бальної системи оцiнювання. Мета полягала в тому, щоб, по?перше, мати змогу точнiше визначати не лише рiвень знань, а й рiвень творчих здiбностей учнiв. По?друге, була зроблена спроба уникнути нарештi негативних оцiнок, тобто, низькi бали мали вказували лише на рiвень знань учнiв, а не застосовувались як система покарань.

Побоювання, що ця шкала стане штучною для нашої школи, не справдилися - i вчителi, й самi учнi пристосувалися до неї досить швидко. Але чи стала вона справдi точним iнструментом для оцiнювання рiвня знань? Адже деякi вчителi сьогоднi вважають, що нова шкала - це, по сутi, просто трохи пiдправлена 5?бальна, тобто бали, наприклад, 7, 8, 9 вiдповiдають радянськiй четвiрцi (з мiнусом, «звичайнiй» та з плюсом), а бали нижче 4 можуть вважатися старою доброю «двiйкою». З однiєю лише вiдмiннiстю: зараз «двiєчникiв» нiхто не залишає на другий рiк, що, в принципi, є непоганим нововведенням.

Навколо iншої «дванадцятки» i зараз тривають гарячi дискусiї. Я маю на увазi 12?рiчний термiн навчання. Вiн був уведений 1 вересня 2002 року, хоча закон про нього був прийнятий ще в 1999?му. Закон передбачав, що навчання дiтей буде розпочинатися з 6?рiчного вiку, а в старших класах (10?12) школярi мали отримувати профiльну освiту. Але ця реформа закiнчилась великим пшиком. І це не дивно, тому що iз самого початку пiд нього були закладенi двi великi «мiни». Перша - це те, що бiльшiсть 6-рiчних дiтей фактично не готова до школи. І справа тут навiть не в iнтелектуальному вiдставаннi. Просто дитинi такого вiку дуже важко фiзично витримати шкiльнi навантаження, окрiм того, вона ще не має достатнiх соцiальних навичок для «дорослої» школи.

Всi попереднi науковi розробки, що стосувалися навчання дiтей дошкiльного вiку, попереджали: 6-рiчнi дiти потребують особливого режиму, близького до дитсадкового, i особливих програм. Натомiсть, на дiтей просто навiсили важелезнi портфелi i запхали їх за парти.

Щодо «профiльного навчання» - теж нiчого зроблено не було. Навпаки, за останнi роки система профтехосвiти перебуває в занепадi, а «профiльнi класи» з'явилися лише у великих мiстах, у маленьких мiстечках та селах про жодне «профiльне» навчання навiть мови не було.

Тому не дивно, що в липнi цього року закон про 12?рiчний термiн навчання був скасований. Школа має повернутися до 11?рiчного термiну. Але фактично навчання все таки повинно тривати 12 рокiв - за рахунок так званих «нульових» класiв в дитсадках. Ідея такої реформи дуже непогана i вiдповiдає європейськiй моделi. Для того, щоб система запрацювала, державi треба буде придiлити особливу увагу дошкiльнiй освiтi, яка перебуває в занедбаному станi. Потрiбнi не лише спецiальнi програми, а й цiла армiя викладачiв, що добре знаються на особливостях психiчних та пiзнавальних процесiв дiтей дошкiльного вiку. Тому нині передбачається, що спочатку альтернативою «нульовцi» в дитсадках стануть усiлякi курси раннього розвитку дитини та стара добра домашня освiта.

Болонський процес. Його переваги та недоліки

Перейдемо вiд школярiв до студентiв: найвизначнішим нововведенням у системi вищої освiти стало приєднання України до Болонського процесу. В 1999 роцi в Болонії мiнiстри освiти 29 європейських держав прийняли декларацiю «Зона Європейської вищої освiти». Тобто вузiвськi програми, система викладання в рiзних країнах повинні бути унiфiкованими таким чином, щоб студенти мали змогу вiльно мiгрувати Європою, вибираючи найбiльш цiкавi для себе програми i викладачiв, а потiм отримували б дипломи, що дiйсні у всiх країнах - членах Болонської системи. Україна приєдналася до Болонського процесу в 2005 роцi, задекларувавши цим актом своє прагнення до входження в ЄС i… правду кажучи, поки що для пересiчного студента цi гучнi заяви заявами i залишаються.

Що насправдi може дати Болонська система Українi та чому всi цi нововведення поки що не дуже спрацьовують? Україна вже перейшла до європейської моделi дворiвневої вищої освiти (бакалавр-магiстр). А от щодо вiльного пересування Європою, чи може про це йти мова, доки Україна не стала повноправним членом ЄС? І давайте будемо вiдвертими - одного вступу до ЄС замало, необхiдно належним чином реформувати… програми вивчення iноземних мов ще в школi. Адже для того, щоб навчатися за кордоном, людина має вiльно володiти мовою навчання. Натомiсть минулорічні тести з англiйської мови показали, що багато випускникiв (якi, зауважте, добровiльно обрали цей предмет!) не змогли зрозумiти кiлька маленьких статей, взятих iз англiйських газет! Про яке навчання за кордоном можна говорити?

У київських вузах почали відмовлятися від перспектив переходу на європейську систему навчання - занадто вже вони туманні.

Сам Болонський процес ні для Києва, ні для України - не новина. Введення у вузах бакалаврату та магістратури, що наробило у свій час багато шуму, було його першим етапом. Нововведення пережили, звикли, а тепер настала черга переходу на нову систему оцінки знань, прийняту у всій Європі. Як і повелося, першими піддослідними кроликами стають столичні студенти.

По ідеї, з остаточним введенням нової системи дипломи наших вузів будуть визнаватися за кордоном. Це обіцяє випускникам можливість влаштовуватися за кордоном на роботу зі спеціальності, а не йти у двірники та посудомийки. Або ж з будь-якого курсу продовжити навчання в європейських вузах. Але поки що ці світлі перспективи затьмарюються масовим нерозумінням того, що відбувається. Здається, у нас у Європу, як завжди, поспішили...

Нинішні першокурсники вже не відчують на собі старе студентське прислів'я "від сесії до сесії живуть студенти весело". І не зможуть вони, здолавши за троє діб товстий підручник, одержати на іспиті "відмінно". А доведеться вчитися за Болонською системою, тобто, день у день копітко заробляти бали.

Суть Болонської системи полягає в тому,що на початку кожного семестру студент одержує від викладача план, де прописані всі вимоги, плани лекцій, семінарів, самостійної роботи, перераховані всі контрольні й принципи їх оцінювання. У Болонській декларації система оцінювання чітко не прописана. Тому багато доводиться допрацьовувати викладачам.

Максимальна оцінка студента - 100 балів. Набираються вони у два етапи - під час навчання потрібно заробити не менше 60. Якщо студент за результатами семестру їх не набирає, повинен добрати на індивідуальних відпрацьовуваннях, інакше не буде допуску до іспиту, на якому вирішується доля інших 40 балів.

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова одним з перших взяв участь у експерименті з впровадження Болонського процесу в практику роботи ВНЗ України.

У 2004 році модульно-рейтингова система навчання як експеримент була цілеспрямовано впроваджена в усьому університеті. Були проведені семінари, створені інструктивно-методичні матеріали, а Вчена рада та Науково-методична комісія університету зуміли переконати викладачів у доцільності та перспективності роботи по-новому. Але успіх упровадження у навчальний процес будь-якої інновації залежить не лише від створення відповідного навчально-методичного забезпечення, а й від того, як віднесуться студенти до нововведення. Тому метою нашого дослідження стало визначення ставлення студентів Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова до впровадження кредитно-модульної системи навчання, а також дослідження актуальних проблем, з якими стикається студентство у зв'язку з нововведеннями.

Анкетування проводилося в Інституті корекційної педагогіки та психології. В ньому було задіяно 96 студентів 2-5 курсів. Результати аналізу відповідей показали, що більше половини опитаних студентів (62 студенти) негативно ставляться до впровадження нової системи організації навчального процесу та модульно-рейтингової системи оцінювання.

При поясненні цього явища нами було виділено наступні групи причин:

1. Недостатня розробленість нової системи організації навчального процесу та контролю знань (у порівнянні з традиційною) дестабілізує процес навчання та викликає непорозуміння при оцінюванні.

2. Звичність традиційної системи оцінювання. Багато досвідчених викладачів, професорів похилого віку так і не змогли змінити більш прийнятну для них стару систему оцінювання на нову.

3. Традиційна система дає можливість легше заробити позитивну оцінку, а отже, й отримати екзамен чи залік автоматом.

4. Серйозною проблемою стала відсутність можливості опитати всіх студентів групи на семінарах, тим самим не давши змоги набрати необхідну кількість балів.

5. Нова система оцінювання все одне не дала змоги давати точну оцінку роботи студента.

6. Можливість поєднання роботи з навчанням при традиційній системі.

7. Легкість і простота її сприймання.

Більш глибокий аналіз цих причин свідчить, що головною перешкодою на шляху активного впровадження нововведень є неготовність більшості студентів, а також викладачів, руйнувати стереотипи в поглядах на освітній процес, які формувалися протягом десятиліть; небажання змінювати звичний режим роботи, адже побудова ефективно працюючої системи вимагає значних розумових витрат та витрат часу, що часто відштовхує і студентів, і викладачів. Таким чином, формується психологічний бар'єр між людьми й нововведенням, і система не спрацьовує або працює неефективно.

На перший погляд, проблема з упровадженням нової системи дійсно існує, але кожна з виділених нами причин неприйняття студентами нової системи оцінювання при глибокому аналізі проблеми піддається корекції. Незважаючи на негативне ставлення більшості респондентів до нововведення, значна їх частина (34 студенти) все ж таки визнають позитивний вплив модульно-рейтингової системи на систематичність роботи над навчальною дисципліною.

Переваги:

w позитивний вплив модульно-рейтингової системи на систематичність роботи над навчальною дисципліною;

w можливість легше отримати залік чи екзамен („автоматом”);

w можливість покращити оцінку при складанні екзамену чи заліку, якщо студент незадоволений результатами роботи за семестр;

w система створює умови індивідуального підходу до кожного студента та сприяє організованості при роботі з предметами.

Дослідження також було спрямоване на те, щоб з'ясувати, що саме не влаштовує студентів у новій системі, які її недоліки гальмують процес модернізації системи освіти. Аналіз отриманих статистичних даних виявив наступні недоліки як самої модульно-рейтингової системи, так і її організації:

w кредитно-модульна система призводить до нервового та розумового виснаження через безперервну напругу протягом семестру;

w постійне змагання призводить до погіршення стосунків між членами коллективу;

w недостатня кількість часу для самостійної роботи над предметом;

w дуже високі вимоги до отримання балів з деяких дисциплін;

w різні вимоги на різних кафедрах створюють додаткові складності для продуктивної роботи над предметом;

w незадоволеність підходом до оцінювання навчальних досягнень;

w незвичність і незрозумілість нової системи організації навчального процесу й контролю знань.

Аналізуючи отримані результати, можна дійти висновку, що здебільшого студентів не влаштовує не сама модульно-рейтингова система як така, а деякі особливості її організації в різних інститутах та на різних кафедрах. Значна частина студентів висловилась позитивно стосовно її впровадження, та лише за умови доопрацювання, вдосконалення з урахуванням потреб та інтересів студентів.

Експеримент, проведений в Інституті корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова розкрив проблеми, що можуть виникнути в інших інститутах університету. Зараз студентам потрібно усвідомити те, що ми відкидаємо стару, перевірену роками, вдосконалену до неможливості, систему на нову, зі своїми проблемами та недоліками, але молоду та прогресивну. Все це дає нам змогу Україні стати ближче до Європи, вступити в освітній глобалізаційний процес.

Особливості нової шкали оцінювання

болонський процес оцінювання

Нова шкала оцінювання є елементом такої системи едукації, яка зумовлюється ідеологією наших реформ, про що йшлося в попередніх розділах. Застосування її у річищі старого педагогічного мислення як такої, що лише "кількісно" відрізняється від п'ятибальної, є перекрученням її сутності й завдає великої шкоди процесам реформ. Виникає, отже, потреба враховувати бодай такі особливості нової системи оцінювання.

По-перше, вона спрямована на певне "знецінення" оцінки. Та ситуація, що дитина ходить до школи лише за оцінкою і батьки питають її лише за неї, завдає великої шкоди справі формування самодостатності людини. Оцінка затінює предмет, сенс вивчення якого дитина повинна постійно звіряти крізь призму власних життєвих цілей. Проти оцінки саме як "феодального батога" в руках учителя виступали свого часу М. Пирогов, К. Ушинський та інші українські педагоги. У цьому сенсі переосмисленню підлягає, найперше, поточне оцінювання, яке повинно зводитись, головним чином, до функції заохочення і широко замінюватися оцінним судженням, схваленням тощо.

По-друге, в контексті прогнозованої системи едукації оцінюванню підлягає не рівень засвоєння інформації (у вигляді знань, умінь і навичок), а компетенція, під якою розуміють здатність (спроможність) учня вирішувати проблеми. Сама ж ця здатність визначається не тільки інформованістю, але й рівнем активності його психічних функцій -- інтелекту, волі, здібностей, ціннісних орієнтацій тощо. Співвідношення цих чинників -- інформованості, з одного боку, і участі психічних функцій, з іншого, -- у діяльності різних учнів буде різним, але нова шкала покликана стимулювати поступове збільшення саме участі функцій психічних.

По-третє, трактуючи оцінку як чинник заохочення та схвалення і відкриваючи дитині простір для самоаналізу і само-оцінювання(без чого не може сформуватися самодостатня особистість), нова система виключає оцінку негативну, що досі відігравала каральну роль. Бо якщо людину покарати, то її сумління відразу звільняється від докорів. Тим часом мета сучасної педагогіки -- розвивати в дитині саме таку здатність -- самій судити себе. І хоча на цьому шляху будуть певні "втрати", іншої дороги не існує.

По-четверте, знецінення оцінки, про що йшлося вище, зовсім не означає зниження вимогливості до дитини. Йдеться лише про те, щоб повсякденне "поганяння" замінити періодичним звітом дитини про виконану нею роботу. Власне так можемо трактувати так зване тематичне оцінювання. Дитина, маючи право приходити на урок непідготовленою, не має права переступити через блок предмета, якщо він нею не опрацьований -- бодай на тому рівні, на який вона здатна від природи. Такий звіт дитина може робити навіть повторно (двічі), якщо результат першої "спроби" її не задовольняє.

По-п'яте, нова шкала оцінювання, якщо її застосувати правильно, стимулюватиме намагання дитини діяти з максимальною опорою на свої психічні можливості, мобілізуючи розум, здібності, волю, ціннісні орієнтації, тобто вестиме до розвитку. Вона спрямована на нарощування творчого потенціалу дитини, здатності до нестандартних рішень, еврестичності, здогадливості, наполегливості, відповідальності тощо.

Незрозумілості нової системи

- Головний сенс Болонського процесу в тому, щоб наші дипломи збігалися з європейськими. Більшість викладачів поки скептично ставиться до нововведень, але, у принципі, усі намагаються втілити їх у життя, хоч і розуміє їх кожний по-своєму, - розповідає Олександр Іванюта, замдекану радіофізичного факультету університету ім. Т. Шевченко.

За його словами, на початку експерименту довелося зіштовхнутися з декількома проблемами. Наприклад, раніше виставлялися атестації або не атестації, а в результаті дивилися, допущений студент до здачі іспитів чи ні. А тепер, коли курс поділений на модулі, потрібно відразу дивитися, освоєний студентом чи модуль ні. Якщо ні, потрібно приймати рішення про повторне проходження модуля або про те, що студент взагалі не повинен його проходити. Із приводу цієї двозначності ніхто ще не дав відповіді.

Є проблема вибору студентом курсів лекцій. Раніше були факультативні курси - не обов'язкові - і лекційні - обов'язкові. А тепер незрозуміло, як студентові вибирати собі предмети, адже в програмі вони між собою взаємозалежні.

- Головний недолік - у студентів міняється стимул одержання освіти. Якщо й раніше багато хто вчилися заради одержання диплома, то зараз у них з'явилася настирлива ідея - нагромадити бали. Про одержання знань уже забувають, - говорить Володимир Бугров.

Список джерел:

1) Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу/ За ред. В.Г. Кременя. - Тернопіль: ТДПУ імені В. Гнатюка, 2004. - 147 с.

2) Педагогічна освіта України в стратегії Болонського процесу// Освіта України. - 2004. -- № 13. - С. 4.

3) Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д. та ін. Болонський процес у фактах і документах. - Тернопіль: ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. - 115 с.

4) Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в європейський простір вищої освіти. - К.: Політехніка - 2003. - 200 с.

5) Болонський процес: тенденції, проблеми, перспективи / Укл. В.П.Бех, Ю.Л.Маліновський: за ред. Академіка В.П.Андрущенка. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. - 221 с.

6) http://pidruchniki.ws/12461220/pedagogika/osvita_suchasniy_ukrayini#771

7) http://pidruchniki.ws/15950210/pedagogika/osoblivosti_novoyi_shkali_otsinyuvannya#506

8) http://www.osvita.org.ua/bologna/articles/05.html

Размещено на Allbest.ru