Інформаційно-виховна робота як фактор морально-психологічної стійкості військ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Сутність і значення інформаційно-виховної роботи, види, форми, методи, сили та засоби

2. Практичне застосування інформаційно-виховної роботи для формування морально-психологічної стійкості (на прикладі діяльності Сухопутних військ)

Вступ

виховний робота психологічний стійкість військо

Історичний досвід і сучасна військова практика переконливо свідчать про залежність рівня бойової вишколу і бойової готовності військ, організованості та дисципліни, перемог і поразок на полі бою від цілого ряду соціально-політичних, економічних, військово-технічних та морально-психологічних факторів. Великий вплив на бойову готовність військ надають зброя і бойова техніка. Чим вони досконаліше, чим вище їх перевагу над технікою і зброєю супротивника, тим більше шансів на досягнення перемоги на полі бою.

Однак, як би не була велика роль технічної оснащеності військ, навіть сама досконала техніка і гарне зброя не можуть самі по собі забезпечити бойову готовність частин і підрозділів, їх здатність відбити напад ворога і розгромити його. Техніка і зброя приводяться в рух і управляються людиною. Отже, висока бойова готовність військ у величезній мірі залежить від людей, що володіють цією технікою і застосовують її як в мирних умовах, так і в бою, тобто від людського фактору, від морально-психологічної гарту, бойовий вишколу та фізичної витривалості воїнів.

Основу морально-психологічної стійкості становить морально-психологічний фактор, через який, в кінцевому рахунку, виявляються і інші фактори, такі як бойова виучка і професійну майстерність, фізичне загартування і витривалість, дисциплінованість і організованість, що роблять величезний вплив на бойову готовність військ, поведінку людини в бою, готовність воїнів переносити випробування війни і добиватися перемоги над супротивником. Поряд з матеріальними та іншими факторами морально-психологічний фактор визначає бойову готовність Збройних Сил, здатність протистояти негативному впливу супротивника на свідомість, почуття і волю особового складу і своєчасно відновлювати боєздатність військ.

Таким чином, об'єктом даної роботи є інформаційно-виховна робота як фактор морально-психологічної стійкості військ, а предметом роль і значення інформаційно-виховної роботи для формування морально-психологічної стійкості частин і підрозділів.

На підставі вищесказаного метою даної роботи ставиться:

Розкрити роль і значення інформаційно-виховної роботи для формування морально-психологічної стійкості військовослужбовців.

Досягнення даної мети бачиться у вирішенні таких завдань:

- Розкрити сутність і значення, види інформаційно-виховної роботи.

- Розкрити види, форми, методи, сили та засоби інформаційно-виховної роботи.

- Показати конкретний приклад інформаційно-виховної роботи.

1. Сутність і значення інформаційно-виховної роботи, види, форми, методи, сили та засоби

Морально-психологічний фактор - найважливіша і невід'ємне доданок бойової готовності та боєздатності Збройних Сил, могутності держави. Зміст морально-психологічного фактору визначається сукупністю політичних, моральних, правових, історичних, філософських, релігійних та інших знань, ідей, поглядів, почуттів; силою і спрямованістю волі; ставленням людини до цілей та характеру війни.

Вся службово-бойова діяльність у Збройних Силах є суворе випробування моральних, фізичних і психічних можливостей військовослужбовців. В умовах сучасної міжнародної, військово-політичної, морально-психологічної та інформаційної обстановки, зростання фізичних і психологічних навантажень на особовий склад, загострення інформаційно-психологічного протиборства успішне виконання Збройними Силами завдань із забезпечення військової безпеки Російської Федерації багато в чому буде визначатися ступенем мобілізованності та спрямованості моральних і психологічних можливостей людей, урахуванням закономірностей функціонування людської психіки. Інакше кажучи, рівнем морально-психологічного стану людей, що дозволяє успішно виконувати службово-бойові завдання.

Морально-психологічний фактор відіграє велику роль у ході бойових дій. Його стан визначає морально-психологічну готовність і здатність особового складу діяти в умовах високого динамізму, маневреності, швидкоплинність, просторового розмаху бойових дій, граничного напруження сил сторін і масових втрат. Він забезпечує психологічну стійкість військ при застосуванні противником зброї масового ураження, допомагає витримати величезні морально-психологічні навантаження, зберегти ясність думки, тверду волю і боєздатність.

«Сучасні методики прогнозування та підрахунку психогенних втрат показують, що вони можуть становити в ході бойових дій із застосуванням звичайних засобів ураження до 50%, а у разі застосування (погрози застосування) зброї масового знищення - до 70-75% від загального обсягу фізичних втрат» 1. Від стану морального духу багато в чому залежать величина психогенних втрат, терміни відновлення морально-психологічної дієздатності особового складу. Ось чому дуже важливо при організації бою враховувати, що масові, безперервно зростаючі фізичні втрати, зараження місцевості, пожежі, порушення системи управління та життєзабезпечення, гострий дефіцит медичної допомоги, а також інші фактори можуть надати деморалізуючий вплив на особовий склад, позбавити його здатності думати, розуміти, керувати собою.

Морально-психологічний стан військ

«Морально-психологічний стан особового складу - це обумовлене впливом соціальних, матеріально-технічних і природних факторів і обставин щодо стійкий стан мобілізованності і налаштованості моралі і психіки військовослужбовців, психології військових підрозділів і частин на вирішення бойових і службових завдань, ступінь психологічної готовності та здатності особистого складу виконувати ці завдання».

Формується морально-психологічний стан обумовлює ступінь впевненості особового складу в справедливості виконуваних завдань, у правильності політики, що проводиться військово-політичним керівництвом держави, що дозволяє успішно вирішувати бойові та службові завдання, поступати відповідно до вимог військової присяги і військових статутів, федеральних і інших законів , наказів командирів і начальників. «Морально-психологічний стан військ визначається: глибоким усвідомленням військовослужбовцями цілей війни; духовно-моральної готовністю до виконання бойових завдань і твердою волею до перемоги; психологічною стійкістю; високим професіоналізмом і фізичною підготовленістю; ефективністю системи управління, вірою в своїх командирів (начальників); постійної і цілеспрямованою роботою з вироблення і нарощування морально-бойових якостей; своєчасним і всебічним матеріально-побутовим забезпеченням військ, задоволенням потреб і запитів військовослужбовців; якісною організацією відновлення боєздатності військ, включаючи психологічну реабілітацію та відновлення духовних сил». 2

Основні зусилля державних органів, командирів, штабів, виховних та інших структур військового управління при вирішенні завдань формування та підтримки у військах високого морально-психологічного стану направляються: на вироблення та реалізацію державної політики щодо підвищення престижу військової служби, її соціальну значущість і роль у зміцненні російської державності; виховання особового складу на вітчизняних історичних, військових традиціях; всебічну підтримку героїко-патріотичної складової в культурі та мистецтві; формування і послідовне здійснення державних заходів з підтримки і нарощування морального духу військ; зміцнення єдиноначальності, організованості, правопорядку і військової дисципліни; вдосконалення морального і матеріального стимулювання професійного росту військовослужбовців, активності, ініціативи, сумлінного виконання ними обов'язків військової служби; забезпечення професійної адаптації, психологічної та соціальної реабілітації військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей. Об'єктивною основою морально-психологічного стану військ складають що склалися в державі соціально-політичні, економічні відносини. Чим досконаліше державний устрій, стабільніше соціально-політичні і економічні відносин у суспільстві, тим більше у державних органів, вищого військового керівництва, офіцерських кадрів армії та флоту можливостей для створення ефективної системи підтримки у військах високого морального духу і психологічної стійкості особового складу в мирний і воєнний час.

Важливу методологічну та практичну функції в підтримці в армії та на флоті високого морального духу виконують склалися в державі правові відносини. Їх значення визначається специфічними особливостями морально-психологічного стану військ, перш за все такими, як необхідність неухильно виконувати вимоги військової присяги, детальна регламентація моральних правил поведінки військовослужбовців, висока відповідальність за виконання військового обов'язку, строгість і невідворотність покарання за порушення духовно-моральних норм і т. д.

Закріплюючи за допомогою правових норм обов'язкові правила військової дисципліни, держава регулює поведінку і діяльність військовослужбовців, забезпечує в армії та на флоті необхідний порядок, визначає засоби підтримання військової дисципліни та попередження її порушень.

«Слід також мати на увазі, що морально-психологічний стан військ регулюється не тільки правовими, а й духовно-етичними нормами поведінки, особистими переконаннями військовослужбовців, розумінням необхідності виконання покладених на них обов'язків в інтересах всього суспільства, усвідомленням особистої відповідальності за безпеку своєї Батьківщини». 3

«Виховання у військовослужбовців патріотичної свідомості, вірності військовому обов'язку, військової присяги, готовності до захисту Вітчизни, високої духовності та загальної культури, інших духовно-моральних і бойових якостей є одним з основних напрямків діяльності військових кадрів по зміцненню морально-психологічного стану особового складу армії і флоту ». 4

З метою формування у молодих людей духовно-моральних якостей захисника Вітчизни багато що має робитися ще до призову на дійсну службу. На жаль, ці можливості не завжди використовуються належним чином для виховання у населення, особливо у молоді, усвідомленого розуміння необхідності та корисності ратної праці. Є чимало фактів, коли зусилля державних і незалежних засобів масової інформації, освітніх установ, творів літератури і мистецтва направляються не на виховання гідних захисників Вітчизни, а на пропаганду ідей пацифізму, на формування в суспільстві негативного ставлення до Збройних Сил до військової служби, виконання військового обов'язку. Цим завдається величезної шкоди справі зміцнення оборони країни.

Види, форми, методи, сили і засоби, морально-психологічне забезпечення діяльності військ

Успішне вирішення завдань морально-психологічного забезпечення у мирний і воєнний час, в значній мірі залежить від вмілого застосування командирами, штабами, виховними структурами, іншими органами військового управління і посадовими особами різних видів, форм, методів, сил і засобів впливу на свідомість і поведінку воїнів з метою формування у них духовно-моральних, бойових та психологічних якостей, необхідних для виконання завдань підготовки і ведення бойових дій.

Історичний досвід свідчить, що види, форми, методи, сили та засоби морально-психологічного забезпечення не є незмінними. Вони змінюються залежно від конкретних історичних, соціально-політичних, військово-технічних умов, цілей і завдань підготовки військ.

Сутність, значення та основні форми інформаційно-виховної роботи.

Провідну роль у системі морально-психологічного забезпечення в мирних умовах і в бойовій обстановці відіграє інформаційно-виховна робота. Інформаційно-виховна робота - це система цілеспрямованих, узгоджених заходів, здійснюваних у повсякденному і бойової діяльності військ державним і військовим керівництвом країни, командирами, виховними та іншими органами військового управління та посадовими особами Збройних Сил, військовими засобами масової інформації.

Головне завдання інформаційно-виховної роботи полягає у формуванні в особового складу системи моральних якостей, норм, принципів і переконань, у розвитку моральних мотивів свідомого і сумлінного виконання військового обов'язку у мирний час і в бою.

«У воєнний час в інформаційно-виховної роботи зростає роль морально-політичних аспектів, пов'язаних з мобілізацією особового складу на розгром ворога. Основна увага зосереджується на роз'ясненні військово-політичної обстановки, причин, цілей, характеру розв'язаної війни, викриття її справжніх винуватців, обгрунтуванні необхідності збройного захисту Вітчизни, формування у воїнів переконаності в справедливості справи, за яку вони б'ються з ворогом». 5

Основними формами інформаційно-виховної роботи є: суспільно-державна підготовка офіцерів, прапорщиків (мічманів), солдатів (матросів), сержантів і старшин, цивільного персоналу Збройних Сил; різні форми інформування особового складу (військово-політичне, правове, технічне, медичне та інші види інформування).

Крім того, в інтересах інформаційно-виховної роботи можуть активно використовуватися: науково-практичні та науково-теоретичні конференції; прослуховування і перегляд інформаційних радіо-і телепередач, відео-та аудіоматеріалів; тематичні вечори і зборів військовослужбовців; пряме звернення командування до особового складу; зустрічі особового складу з командуванням, ветеранами війни і праці, державними діячами; виступу перед особовим складом досвідчених воїнів, які раніше брали участь у бойових діях; робота офіцерів виховних органів у бойових порядках; лекції та доповіді, групові та індивідуальні бесіди, різноманітні форми друку, наочної агітації і ін.

Громадсько-державна підготовка - основна форма інформаційно-виховної роботи в мирний час, найважливіший засіб формування в особового складу наукового світогляду, озброєння знаннями в галузі суспільних наук, роз'яснення основ державної та військової політики і національної безпеки, призначення Збройних Сил, виховання у воїнів високих духовно-моральних і бойових якостей, норм і правил поведінки в різних ситуаціях під час виконання завдань захисту Вітчизни.

Громадсько-державна підготовка проводиться відповідно до розкладу занять з навчально-бойової та гуманітарної підготовки військовослужбовців, на основі установок, планів і програм Головного управління виховної роботи Збройних Сил РФ.

«Найбільш поширеною формою інформаційно-виховної роботи в мирний і воєнний час є інформування особового складу, спрямоване на своєчасне надання воїнам вкрай необхідних для успішної повсякденної навчальної та бойової діяльності відомостей соціально-політичного, бойового, військово-технічного та побутового характеру». 6

Залежно від часу, термінів і частоти наданої інформації інформування буває плановим і оперативним (за фактом події), а в залежності від змісту повідомлюваних відомостей - військово-політичним, бойовим, військово-технічним, правовим, медичним та ін.

У процесі військово-політичного інформування першорядну увагу приділяється висвітленню військово-політичної обстановки в світі і СОПР?? Єльня з Росією державах, доведення до особового складу відомостей про соціально-політичної та психологічної ситуації в нашій країні, в районі бойових дій, місця дислокації військ, а також на території супротивника.

Військово-технічне інформування направлено на підвищення рівня військово-технічних знань і бойової виучки особового складу і містить відомості про нові види озброєння, його тактичних і технічні характеристики, способи та досвід їх бойового застосування. Значне місце відводиться інформування особового складу про озброєння і бойової техніки супротивника.

Правове інформування включає в себе заходи, спрямовані на роз'яснивши воїнам правових норм військової діяльності, законодавчих та інших нормативних актів, що стосуються прав, обов'язків і відповідальності військовослужбовців при виконанні військового обов'язку.

Медичне інформування передбачає повідомлення особовому складу відомостей про санітарно-епідеміологічної обстановки в місцях дислокації і в районі бойових дій, озброєння воїнів знаннями, вміннями та навичками збереження здоров'я, медичного забезпечення та надання першої допомоги пораненим і хворим в бойовій обстановці.

Прийнято розрізняти два види інформування: а) "зверху-вниз" і б) "знизу-вгору". Інформування "зверху-вниз" здійснюється вищестоящими командирами, штабами, виховними структурами та іншими органами військового управління з метою надання підлеглому особовому складу підрозділів і частин відомостей та інформації, спрямованих на формування у воїнів правильних уявлень про внутрішню і "зовнішній політиці держави, цілі і завдання війни, характер майбутніх бойових дій, тобто даних, що спонукають до ефективного виконання поставлених бойових завдань.

«До роботи з інформування особового складу залучаються командири, офіцери штабів і виховних органів. У ряді місць створюються позаштатні групи оперативного інформування, до складу яких включаються найбільш підготовлені та досвідчені офіцери частин і з'єднань. З інформаторами проводяться інструктивні заняття, на яких офіцери озброюються прийомами і методами інформаційної роботи». 7

З метою інформування вищого командування про стан справ у частинах використовуються різні форми усної та письмової інформації, а також особисте спілкування командирів і офіцерів-вихователів з воїнами, їх участь у виконанні навчальних і бойових завдань. Крім того, в інтересах інформування використовуються письмові доповіді командирів і офіцерів-вихователів, їх участь у роботі різних нарад, зборів бойового активу та ін.

Джерелом постійної інформації "знизу-вверх" є донесення з частин, в яких викладаються хід бойових дій, зміст, форми і методи виховної роботи, наводяться приклади мужності та відваги воїнів, відомості про бойові втрати, визначаються заходи щодо зміцнення морального духу військ.

«Не завжди в якості основного джерела інформації про стан справ у частинах, виконання бойових завдань і політико-моральний стан військ використовувалося особисту участь командирів, офіцерів-вихователів у бойових діях». 8

Військовий досвід переконливо свідчить, що добре поставлена інформація - важлива складова частина технології управління. Вона дає позитивний ефект тоді, коли є оперативною, правдивою, злободенною, всебічної, систематичної, відповідає на всі питання, необхідні для оцінки морально-психологічного стану та прийняття заходів щодо його зміцнення. При організації інформування дуже важливо вміло використовувати різноманітні джерела і способи отримання відомостей про морально-психологічний стан і військову дисципліну особового складу, бойовий вишкіл, результати навчальної та бойової діяльності. Вирішальну роль відіграють безпосереднє вивчення командирами, штабами, офіцерами виховних органів стану справ у частинах і підрозділах, участь у виконанні навчальних і бойових завдань, постійне спілкування з усіма категоріями особового складу.

Методи інформаційно-виховної роботи.

Інформаційно-виховна робота має в своєму розпорядженні багатий арсенал методів впливу на свідомість і поведінку воїнів в мирних умовах і в бойовій обстановці. Основним методом інформаційно-виховної роботи є переконання - вплив словом і ділом на свідомість і поведінку воїнів з метою формування духовно-моральних і бойових якостей воїна-громадянина, захисника Вітчизни.

Переконувати - значить, спираючись на дані науки, логічні висновки достовірні факти і практичний досвід, впливати на свідомість і поведінку воїнів з метою формування глибокої впевненості в правильності державної політики, справедливості завдань Збройних Сил, що вирішуються в мирний час і в бойовій обстановці, вимог військової присяги і статутів, наказів командирів і начальників. У процесі переконання політичні, моральні, правові ідеї і норми, вимоги військового обов'язку перетворюються в особисті переконання, в систему мотивів поведінки, керівництво до дії при виконанні навчальних, службових і бойових завдань. "Найголовніша дорога людського виховання, - писав К.Д. Ушинський, - є переконання, а на переконання можна тільки діяти переконанням". 9

Успіх переконання досягається пристрастю, емоційністю вихователя, його здатність за допомогою слова, жестів, справи та інших способів впливу на свідомість і поведінку воїнів добитися від них певних дій. Важливе значення у досягненні ефективного переконання мають чарівність командира, офіцера-вихователя, їх вміння розташувати до себе людей, домогтися взаєморозуміння, завоювати довіру підлеглих доброзичливим, товариським ставленням, повагою та турботою про них.

Першорядне місце в системі методів інформаційно-виховної роботи, особливо в бойовій обстановці, належить особистому прикладу командира, начальника, офіцера-вихователя.

Заохочення - ефективний засіб виховання. Воно завжди має бути доцільним, своєчасним і гласним, відповідати ступеню заслуг воїна, застосовуватися за досягнутий результат, за виявлену старанність, працьовитість, ініціативу і творчість, за мужність і героїзм в бою. Важливо, щоб командири і начальники при застосуванні різних заохочень поєднували матеріальні і моральні види стимулювання діяльності окремих воїнів і військових колективів, і вміло обгрунтовували мотиви заохочення військовослужбовців.

У практиці виховної роботи може застосовуватися метод критики дій і вчинків воїнів і військових колективів. Суть цього методу полягає в постійному аналізі командирами та начальниками діяльності кожного військовослужбовця, виявлення в ній недоліків і прорахунків, відкритому і обгрунтованому висловленні суджень про помилки та недоліки в роботі особового складу в мирних умовах і в бойовій обстановці,, про причини, що їх породжують, і шляхи їх усунення.

Метод критики дій і вчинків воїнів сприяє утвердженню в частині, підрозділі атмосфери нетерпимості до недоліків, сприяє формуванню громадської думки, засуджує їх, високої відповідальності за виконання військового обов'язку, наказів командирів і начальників.

Допоміжним методом виховання є примус, що застосовується до окремих військовослужбовцям, чиї дії і вчинки суперечать вимогам статутів і наказів командирів і начальників. Суть методу примусу полягає в застосуванні по відношенню до воїна, який порушив закон і військові статути, таких прийомів і способів впливу, які в кінцевому підсумку змусили б його чесно і сумлінно виконати покладені на нього обов'язки.

Командири, офіцери-вихователі повинні виходити з того, що примус, різні покарання необхідно застосовувати в крайніх випадках. В арсеналі формування у воїнів високих морально-політичних, бойових та психологічних якостей захисника Вітчизни, з попередження негативних явищ є чимало Інших методів і прийомів впливу на їх свідомість і поведінку. Необхідно вміло поєднувати примус з переконанням, роз'ясненням воїну його провини, тяжкості провини, наданням йому допомогу в усуненні.

Сили і засоби інформаційно-виховної роботи.

Важливу роль у загальній системі морально-психологічного забезпечення, поряд з формами та методами грають різні сили і засоби інформаційно-виховної роботи. У сучасних умовах основними силами, що залучаються до організації та проведення інформаційно-виховної роботи в мирний і воєнний час, є; командири всіх ступенів, штаби, органи виховної роботи, юридичні органи Збройних Сил, інших органів військового управління та посадових осіб; військові та цивільні культурно -освітні установи; федеральні та військові установи масової інформації; різні інформаційно-методичні центри, інформаційні пункти, позаштатні групи інформування та ін Важливі функції у структурі сил інформаційно-виховної роботи виконують заступники командирів з виховної роботи та інші офіцери-вихователі частин і підрозділів.

У сучасних умовах провідну роль у системі засобів інформаційно-виховної роботи відіграють засоби масової інформації: система державного теле-і радіомовлення, центральна, місцева і військова печатка, технічні засоби виховання та інформації, стаціонарні та рухомі поліграфічні засоби.

Як в мирних умовах, так і в бойовій зупинці одним з основних засобів впливу на особовий склад є центральна, місцева і військова печатка. Незважаючи на підсилюється конкуренцію з боку радіо і телебачення, друк як і раніше, є найважливішим джерелом інформування особового складу, зміцнення морального духу, формування психологічної стійкості військ. Потреба особового складу в отриманні різної інформації з газет, журналів та інших періодичних видань, як і раніше, залишається високою за умови її оперативності, правдивості та об'єктивності.

Виходячи зі змісту вищесказаного, можна зробити наступні висновки:

- Морально-психологічний стан особового складу - це обумовлене впливом соціальних, матеріально-технічних і природних факторів і обставин щодо стійкий стан мобілізованності і налаштованості моралі і психіки військовослужбовців, психології військових підрозділів і частин на вирішення бойових і службових завдань.

- В даний час є проблеми з реалізацією функцій з формування морально-психологічної стійкості військ, пов'язано це з проблемами комплектування армії офіцерськими кадрами.

- Основними формами інформаційно-виховної роботи є: суспільно-державна підготовка офіцерів, прапорщиків (мічманів), солдатів (матросів), сержантів і старшин, цивільного персоналу Збройних Сил; різні форми інформування особового складу (військово-політичне, правове, технічне, медичне та інші види інформування).

- Найбільш поширеною формою інформаційно-виховної роботи в мирний і воєнний час є інформування особового складу

- Інформаційно-виховна робота має в своєму розпорядженні багатий арсенал методів впливу на свідомість і поведінку воїнів в мирних умовах і в бойовій обстановці.

2. Практичне застосування інформаційно-виховної роботи для формування морально-психологічної стійкості (на прикладі діяльності Сухопутних військ)

Під повсякденною діяльністю Сухопутних військ розуміється цілеспрямований процес підтримки постійної бойової, мобілізаційної та морально-психологічної готовності органів управління об'єднань, з'єднань, частин і підрозділів до вирішення поставлених перед ними завдань у мирний час і в бойовій обстановке. 10

Повсякденна діяльність Сухопутних військ у мирний час включає навчально-бойову (бойову підготовку), службову (службу військ) та господарську діяльність. Крім того, за рішенням органів державної влади, Сухопутні війська в мирний час можуть залучатися до проведення спеціальних операцій: виконання миротворчих завдань у різних регіонах земної кулі, сприяння внутрішнім військам у локалізації соціально-політичних та міжнаціональних конфліктів на своїй території, проведення контртерористичних операцій, надання допомоги населенню у ліквідації наслідків стихійних лих, виконання завдань в умовах надзвичайного стану та ін.

У воєнний час основу повсякденної діяльності Сухопутних військ складають бойові дії. Провідна роль в загальній структурі повсякденній діяльності Сухопутних військ у мирний час належить бойової підготовки - системі заходів з навчання та військового виховання особового складу, злагодження підрозділів, частин і з'єднань для ведення бойових дій і виконання інших завдань відповідно до їх призначенням.

Морально-психологічна стійкість у бойовій підготовці.

Основними видами бойової підготовки Сухопутних військ є тактична, вогнева, технічна, стройова і фізична подготовка11. Всі вони пред'являють винятково високі вимоги до духовно-моральних, психологічних і фізичних якостей особового складу і вимагають добре організованого і змістовного морально-психологічного забезпечення. Разом з тим у кожному з основних видів бойової підготовки Сухопутних військ за умови гарної організації закладені величезні можливості для формування у воїнів високих морально-політичних якостей, психологічної стійкості, здатності стійко переносити всі тяготи і позбавлення військової служби, сміливо і рішуче діяти в бою. < br /> Одночасно відбувається формування особистості бійця, його морально-психологічних якостей, виробляється психологічна стійкість.

У процесі формування морально-психологічної стійкості враховується, що вплив вогневої підготовки на психіку воїна тим сильніше, чим повніше на навчальних заняттях моделюється обстановка бою, бойових дій військ в цілому. Це досягається як ускладненням умов тренувань і занять, так і роз'яснювальною роботою, мобілізуючою свідомість воїнів на успішне виконання вогневої задачі.

Не менш важливо в підготовці військ використовувати аналіз і розбір результатів стрільб, пусків ракет. Цю роботу потрібно проводити так, щоб у воїнів, невдало виконали вправу, не виникало відчуття невпевненості в своїх силах, а, навпаки, з'являлося прагнення до виправлення виявлених помилок шляхом більш глибокого вивчення зброї та інтенсивних тренувань.

Великими можливостями для формування у воїнів моральної переваги над супротивником і високої психологічної стійкості мають заняття з технічної підготовки. Добре організовані заняття на бойовій техніці викликають у солдатів обгрунтовану віру в її надійність, можливість використання в бою, формують почуття впевненості у перемозі. Техніка вимагає грамотного Догляду та обслуговування і тим самим розвиває у воїнів прагнення до організованого виконання своїх обов'язків, своєчасного проведення регламентних і ремонтних робіт.

Велике гартуючу вплив на воїнів надає робота на бойовій техніці при здійсненні тривалих і напружених маршів в різних умовах місцевості, погоди і видно, через природні та штучні перешкоди, зони зараження, пожеж, руйнувань, на плаву і під водою.

Великий вплив на морально-психічний стан воїна роблять стройова і фізична підготовка. У процесі стройової підготовки у воїнів виробляється така важлива якість, як вміння розуміти і чітко виконувати команди командира, формуються навички узгоджених дій у складі підрозділи, що розвиваються витривалість, координація рухів, відточуються і отримують подальший розвиток дисциплінованість і зібраність, прагнення в будь-якій обстановці бути підтягнутим і охайним. Під час фізичної підготовки військовослужбовці зміцнюють не лише фізичне здоров'я, але й нервову систему, що визначає вольове поводження людини.

Вінцем бойової підготовки є тактична підготовка, яка зосереджує в собі всі інші види підготовки військ. У ході тактичної підготовки, на ротних, батальйонних і дивізійних навчаннях вирішуються завдання всебічної комплексной підготовки воїнів, підрозділів і частин. На навчаннях закріплюються і вдосконалюються якості, необхідні воїну для сучасного бою. Одночасно командири, штаби, офіцери виховних структур набувають досвід організації і проведення морально-психологічного забезпечення у складній і напруженій обстановці сучасного бою.

Морально-психологічне забезпечення спеціальних операцій

Важливе місце в роботі командирів, штабів, виховних органів Сухопутних військ приділяється інформаційно-виховної роботи у спеціальних операціях. Сухопутні війська за рішенням політичного керівництва країни можуть залучатися до виконання миротворчих завдань за кордоном Російської Федерації (на території іноземних держав). Особливості євр у миротворчій діяльності обумовлюються характером стоїть завдання (припинення збройного конфлікту, розведення ворогуючих сторін, проведення гуманітарних операцій тощо), особливостями політичного та військового керівництва миротворчим контингентом, військово-політичною ситуацією на території іноземної держави, ставленням місцевого населення до наших військам та іншими обставинами.

Основними завданнями євр в миротворчих операціях є: інформування та роз'яснення особовому складу державної політики в галузі оборони і безпеки України; досягнення морально-психологічної переваги над силами протиборчих сторін у складній, різко змінюється обстановці; забезпечення психологічної стійкості особового складу та зниження психогенних втрат; підтримка організованості та військової дисципліни в підрозділах; надійний захист особового складу від інформаційно-психологічного впливу ворогуючих сторін.

При виконанні завдань євр у миротворчих операцій першорядну увагу звертається на всебічну духовно-моральну, психологічну та професійну підготовку особового складу до виконання миротворчих функцій; запобігання випадків можливого втягування миротворчого контингенту в конфлікт між ворогуючими сторонами; підтримання морально-психологічного стану особового складу в умовах перебування на території іноземної держави, відриву від Батьківщини, звичних умов життя; дотримання суворого нейтралітету, недопущення односторонніх симпатій та подвійного стандарту при прийнятті рішень на відповідні дії.

Вкрай важливо враховувати і вміло долати обмежені можливості у веденні інформаційно-психологічного протиборства та культурно-дозвільної роботи з особовим складом, що знаходяться далеко від Батьківщини.

За рішенням вищих державних органів Сухопутні війська можуть залучатися до сприяння військам МВС, ФСБ, ФПС, МНС та іншим у проведенні операцій з локалізації соціально-політичних та міжнаціональних, у тому числі озброєних конфліктів на своїй території.

Размещено на Allbest.ru