4

36

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ МОВНИХ ЛОГІЧНИХ ЗАВДАНЬ В ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ

План

• Вступ
• 1. Методи ознайомлення дошкільників з природою
• 1.1 Дидактичні ігри
• 1.2 Робота з роздатковим матеріалом
• 1.3 Робота з підручником
• 2. Види мовних завдань у структурі інтегрованого заняття природознавства і мовлення у дошкільників
• 2.1 Мовні засоби інтегрованих занять
• 2.2 Комплексне заняття на тему "Рідна природа”
• Хід заняття
• 2.3 Інтегрований урок
• Висновки
• Література

Вступ

"Людина була і завжди залишається сином природи, і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватися для її прилучення до багатств духовної культури." (В.О. Сухомлинський).

Однією з фундаментальних проблем розвитку дитини, що досліджував В. Сухомлинський, є формування загально навчальних умінь у рамках концепції розумового розвитку.

Компоненти цього розвитку - набуття знань, умінь і навичок, розвиток творчих здібностей учня, уміння аналізувати, порівнювати і узагальнювати навчальний матеріал, формування пізнавального інтересу до навчальної діяльності.

Свого часу К. Ушинський писав про те, що логіка природи найдоступніша і найкорисніша для дітей. Цю ідею К. Ушинського застосував В. Сухомлинський. "Природа - величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу", - відзначає В. Сухомлинський. Він разом з учителем домагався того, щоб перші наслідки своєї розумової праці дитина відчула під час активної взаємодії з природою.

Вчений-педагог зазначав, що вміння навчити дитину вчитися можна порівнювати з найтоншим інструментом, який має 5 різців: уміння спостерігати явища навколишнього світу, думати, висловлювати думки, читати писати. Всіма цими вміннями дитина і має оволодіти у початковій школі. А своєчасно і міцно сформовані - вони і є тим інструментом, що породжує гідність мислителя-трудівника, - підкреслював В. Сухомлинський. Він, зокрема, писав: "Навчити дитину вчитися, дати їй уміння, з допомогою яких вона буде самостійно підніматися із сходинки на сходинку довгого шляху пізнання - це одне з найскладніших завдань учителя".

Ознайомлення з природою має велике значення у вихованні в дошкільників суспільної активності, ініціативи, набутті навичок бережливого ставлення до природи та в психологічній підготовці до виконання корисних справ.

У дітей зростає відповідальність, почуття гордості за те, що й вони брали участь у важливих для країни справах.

Актуальність проблеми, її недостатня наукова розробка послужили причиною вибору теми курсової роботи.

Об'єкт дослідження - уявлення дошкільників про природу

Предмет дослідження - процес оволодіння дітьми розв'язання словесно-мовних завдань.

Мета дослідження - вивчення педагогічних умов ефективного використання словесно-логічних завдань як метод ознайомлення дошкільників з природою.

Робоча гіпотеза: - ефективність ознайомлення дошкільнят з природою залежить від доцільного використання словесно-логічних завдань в роботі з дітьми.

Завдання:

- аналіз літератури;

- аналіз передового педагогічного досвіду;

- виявлення основних характеристик педагогічного процесу.

1. Методи ознайомлення дошкільників з природою

1.1 Дидактичні ігри

Відомий український педагог, засновниця першого українського дитячого садка в Києві (1871 р.), Софія Русова зазначила: "Раніш держалися такої думки, що виховання починається зі школи, й поки дитина не має шкільного віку, доки не потребує ніякого виховання. Але за останній час психологія виясняє, що такий погляд дуже шкідливий й неправдивий, бо усі нахили дитини, її здоров'я, її характер - усе це розвивається. Бере напрям і зміцнюється у перші роки життя, і в 8 літ вже дитини має свої сталі звички, погані чи добрі - в залежності від оточення, свою волю й свої змагання, з якими вже нелегко боротися в школі, бо легше не дати вкоренитися тому чи іншому почуттю, аніж його поборювати, коли воно уже зміцнилося”.

У розвитку дитини і колективу дітей велика роль відводиться основному виду дитячої діяльності в дошкільний період - грі.

Філософи, історики, етнографи, психологи, педагоги вивчають походження гри, її місце в житті дитини, можливості ефективного використання ігор для вирішення виховних завдань.

Для дітей дошкільного віку ігри мають виняткове значення: гра для них - навчання, гра для них - праця, гра для них - серйозна форма виховання.

Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього.

Високо оцінюючи виховну роль і дитячих ігор, А.С. Макаренко писав: "Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, така з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається насамперед у грі".

Серед розмаїття ігор, які проводяться в підготовчій групі значне місце посідають дидактичні ігри. Виконуючи неабияку навчальну функцію, вони забезпечують дитині психологічний комфорт, дають можливість практично застосовувати знання, а відтак сприяють становленню її життєвої компетенції. З раннього віку малята знайомляться з навколишнім світом, отримують відомості про різні предмети, їхні ознаки та особливості. Як правило, ці знання неповні та невпорядковані. Для їх уточнення та систематизації, а також практичного використання застосовують дидактичні ігри. Цей вид діяльності відомий з давніх-давен, згадаймо такі ігри для наймолодших, як "Печу-печу хлібчик", "Сорока-злодійка". З'являються й сучасні новинки, часто створені на зразок відомих телевізійних передач.

Виховне значення дидактичних ігор полягає в тому, що вони сприяють розвиткові в дітей активності, самостійності, віри в свої сили, загартовують волю, навчають гідно перемагати та програвати. Цікава гра не набридає, а дає можливість самовдосконалюватися - діти повертаються до неї знову й знову, запрошують до неї нових партнерів, придумують нові правила.

Тож дидактична гра - одна з форм навчального впливу вихователя на дитину.

Вона стане йому в добрій нагоді під час засвоєння дітьми будь-якого матеріалу, передбаченого програмою, й має проводитися на заняттях; може входити до музичного заняття, бути одним із елементів прогулянки, а також особливим видом діяльності. Друга мета дидактичної гри - суто ігрова, задля якої діє дитина. Це ігри в які діти граються самостійно, поза заняттями, коли можуть обирати їх за власним бажанням.

Кожна дидактична гра містить конкретне завдання і, щоб виконати його необхідно долати труднощі, самостійно діяти в певній ситуації або з певними предметами, набуваючи власного досвіду.

Дидактична гра має певні правила, які водночас виконують важливу роль - визначають характер та спосіб ігрових дій, організують і визначають поведінку та взаємини дітей у грі. Засвоєння дошкільнятами правил та їхнє виконання сприяють вихованню самостійності, забезпечують самоконтроль і взаємоконтроль у грі.

Ігрові дії - це дії, які діти виконують під час гри. Що вони різноманітніші, то більше дітей бере участь у грі і тим цікавіша вона сама.

Фіналом дидактичної гри є певний результат. Ним може бути відгадування загадок, виконання певних доручень та ігрових завдань, прояви кмітливості, що сприймаються дошкільнятами як досягнення. Для виховання результат гри завжди є показником успіхів дітей у засвоєнні знань, у розумовій діяльності, в характері її стосунків з партнерами.

Результатом дидактичної гри, окрім правильно виконаного завдання, є й задоволення, яке вона дає учасникам.

У роботі з дітьми не варто обмежуватись використанням одного виду ігор, а краще застосовувати якомога більше різноманітних варіантів. Наприклад, вивчаючи тему "Свійські тварини", можна пограти і в словесні ігри ("Відгадай за описом", "Хто більше назве", "Небилиця"), і в настільні - карткову чи маршрутну.

Слід відмітити, що дидактичні ігри будуть ефективними, якщо їх використовують систематично, послідовно, дотримуючись головного принципу дидактики: "від простого до складного". Спочатку необхідно ознайомити дітей з ігровим матеріалом, застосовуючи його в повсякденній індивідуальній та груповій роботі, підготовчих вправах, а згодом і під час занять. Треба обов'язково заохочувати дітей до частого використання знайомих ігор у вільний час, адже це дає їм можливість закріпити вже набуті навички, шукати нові можливості перемогти та пограти з різними партнерами. Доцільно вводити в процес дидактичні ігри різних видів не лише з усіх розділів програми, а й з кожної теми зокрема.

Оскільки навчання дошкільнят має бути ігровим, то основне місце в ньому належить дидактичній грі, яка вчить дитину легко, швидко і цікаво.

Чим більше дитина грається, чим найрізноманітніші її ігри, тим краще вона розвивається, тим більшого досвіду набуває. Особливо цінними є сюжетно-рольові ігри, та сюжетно-рольові відносини, в яких перебуває дитина. А яким важливим є гармонійне поєднання гри з природою:

Ознайомлення дітей з Природою - одно із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об'єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.

У підготовчій групі здійснюються певні програмні задачі ознайомлення дітей з природою. Вони передбачають поступове засвоювання природних знань.

Спочатку дітей знайомлять з рослинами, тваринами, явищами неживої природи, привчають відокремлювати їх в просторі, виділяти і правильно називати деякі прикмети рослин (забарвлення листя, квітів), рух і голоси тварин. При цьому у дітей удосконалюються аналізатори (очний і слуховий), розвивається інтерес і увага до побаченого, формується добре відношення до них.

Пізніше у дітей формується уявлення про предмети і явища природи, з якими вони постійно зустрічаються в житті, приводять їх до установлення таких зв'язків, які діти можуть пізнати в процесі предметно-чутливої діяльності на заняттях, іграх і відобразити їх в формі конкретних уявлень.

Дітей вчать спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об'єми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у них утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності.

До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення. До приходу в школу у дітей повинна бути розвинута спостережливість, допитливість, любов і дбайливе відношення до природи, здатність знаходити в ній красиве, інтерес до сільськогосподарської праці.

В процесі ознайомлення дітей з природою дитячому раду використовують різні методи:

наочні (спостереження, демонстрація фільмів, дивитись картини);

практичні (ігровий метод, праця);

елементарні (досліди);

словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди)

Вибір методів і прийомів визначається змістом програми і залежить від природного оточення, місця і об'єкта спостереження. А також від віку дітей і їхнього досвіду.

Ознайомлення дітей підготовчої групи з природою проходить в основному шляхом спостереження на екскурсія прогулянках, під час ігор і праці. В цих групах велике місце відводиться бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури.

Заняття - це основна форма організації дітей при ознайомленні з природою. Заняття проводять в певні години по розробленому плану, згідно програми. Заняття будують так, щоби в процесі ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальна здатність і мова дітей, виховання інтересу і любові до природи. Головне в занятті - це засвоєння всіма дітьми програмного матеріалу.

Екскурсія - це заняття, на якому діти знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю.

Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсій під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.

Ознайомлення дітей з природою вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація кутка природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно.

Діти підготовчої групи мають свою ділянку, на якій діти проводять більшу частину часу, особливо в теплу пору року.

Ділянка - це місце для ігор, прогулянок, занять, спостережень за рослинами протягом всього року.

Наявність на ділянці дерев, кущів, квітника, має велике виховне значення. Діти разом з вихователем вирощують рослини, доглядають за ними, одержують конкретне уявлення про їх ріст і розвиток. В процесі догляду за рослинами у них виробляється уміння правильно користуватись простими знаряддями по обробці землі і догляду за рослинами, формується бережливе відношення до природи.

Красиво оформлена ділянка, правильно підібрані декоративні рослини мають великі значення для естетичного виховання.

Для людини, котра народилася й зростала в селі, природа є середовищем життєдіяльності. Вміння вудити рибу, збирати гриби та лікарські рослини, годувати птахів і твори, обробляти землю, вирощувати й збирати врожай, формується без будь-яких спеціальних "занять”, лише за аналогією, як це роблять старші. За таких умов дитина набуває неоцінного досвіду сюжетно-рольової взаємодії.

Однак сучасне життя висуває перед людиною нові виклики, адекватні відповіді на які не може почерпнути лише з того, що дає сільській дитині досвід життєдіяльності. Тай далеко не кожна родина розуміє свої виховні функції, а тим паче виконує їх. В епоху інформаційного буму, коли всі процеси набувають величезного прискорення, а час стає спресованим, це може позначитися на майбутніх досягненнях сільських хлопчиків і дівчаток, адже сучасні діти мають розвиватися відповідно до викликів сьогодення. Те, що раніше людина дізнавалася протягом усього життя. Сучасна дитина має осягнути за кілька років. Тож дошкільна освіта й покликана забезпечити гармонію єднання з природою та насиченого до динамічного, стрімкого, насиченого технікою та електронікою сьогодення.

Сучасна школі висуває високі вимоги до майбутніх першокласників, тож нам належить подбати, щоб у дошкільному віці діти накопичили певний запас знань, розвинули мовлення, мислення, пам'ять, навчилися бути уважними.

Виконання цих вимог вимагає від вихователя творчості, активного пошуку, знання індивідуальних особливостей кожної дитини, вміння прогнозувати її можливості при зміні змісту і методів організації діяльності, знаходити оптимальні шляхи впливу на кожного вихованця.

Щоб навчання було гулким і бажаним, важливо пропонувати такий зміст знань, який дитина на даному етапі розвитку своєї психіки може сприйняти найбільш оптимально-зацікавлено з найменшими труднощами. Саме тому, працюючи з дошкільнятами, слід враховувати особливості їхньої психіки та фізичні можливості організму.

Період навчання грамоти - найважливіший у житті дитини. Вчителі бажають бачити серед першокласників дітей, які вже вміють читати, або вимагають, щоб дитя опанувало це мистецтво дуже швидко. Батьки, у свою чергу знають, яка важка для малюків ота наука. Основна мета вихователя викликати інтерес до навчання.

1.2 Робота з роздатковим матеріалом

Чуттєве сприймання відіграє велику роль у пізнавальній діяльності учнів молодших класів. Саме з ними тісно пов'язана робота з роздатковим матеріалом. Це можуть бути рослини, зібрані піп час екскурсій, гербарій, колекції комах, вологі препарати, предмети неживої природи, роздавальні картки тощо.

Щоб дітям легше було визначити істотні ознаки предметів, які вивчаються, бажано під час роботи додержуватись певної послідовності у її виконанні, яка буде для учнів планом їхніх дій.

Роздавальні картки можна використовувати під час фронтальної роботи з класом, для самостійних занять учнів, для ущільнення опитування, письмових, контрольних робіт тощо.

Широко використовують технічні засоби навчання. За допомогою їх можна вивчати віддалені предмети і явища природи, за якими в даний момент важко спостерігати в природі. Кольорові зображення викликають у дітей позитивні емоції, інтерес, що полегшує усвідомлення нового матеріалу. Демонстрування кінофільмів дає можливість показати явища в динаміці й розвитку.

Особливо зручно користуватись слайдами. На екрані учням можна показати збільшене кольорове зображення предмета, явища.

Методика роботи із слайдами така сама, як із таблицями чи репродукціями картки. Це може бути складання коротких оповідань учнями, виділення істотних ознак в об'єктах, які вивчаються, проведення ігор та інше.

Доцільно для активізації пізнавальної діяльності учнів перед переглядом діафільмів чи кінофільмів давати їм такі завдання: коротко описати предмети, явища за змістом кадрів, виділити істотні ознаки, з'ясувати, як пристосувалися рослини і тварин по життя в певному середовищі, розвити причини явищ, взаємозв'язків у природі тощо.

Після перегляну екранних засобів можна проводити не тільки бесіду, а й письмову самостійну роботу.

На уроках природознавства треба ширше використовувати грамзаписи. Увага та інтерес дітей значно зростають, коли учні прослуховують музику, співи птахів, короткі оповідання і вірші.

мовний дошкільник природа

1.3 Робота з підручником

Відповідно дошкільної програми з природознавства побудовано за сезонним принципом. У ньому показано природу і працю людей за порами року, то дає вчителеві можливість поєднувати вивчення статей із спостереженнями учнів, ширше використовувати в навчанні місцевий матеріал.

Система запитань і завдань, що міститься в підручнику допоможе краще учням ознайомитись з предметами та явищами природи. Робота з малюнками а підручнику може бути різноманітною. Наприклад - можне пати завдання учням розглянути їх та сказати, що зображено на них, порівняти малюнки, знайти спільні ознаки та істотні відмінності скласти оповідання за малюнком з використанням своїх спостережень. Користуючись малюнком, розповісти про розвиток рослини чи комахи, виділити істотні ознаки в предметах і явищах, які вивчаються.

У підручнику вміщено кольорові таблиці з якими учні повинні працювати піп час вивчення тем "Рослини", "Тварини", "Охорона рослин".

Перед статтями вміщено запитання і завдання для виявлення життєвого досвіду учнів. активізації їх пізнавальної діяльності: здобутих знань перед тим, як ознайомлювати з новою темою, щоб створити проблемну ситуацію і зацікавити на запитання.

Важливо навчити другокласників самостійно працювати з підручником у класі і вдома. Потрібно привчити дітей давати повні відповіді на запитання, пов'язувати зміст прочитаного з власними спостереженнями і поповнювати його. Слід рекомендувати учням вибирати із статей матеріал по поставлених запитань. Тоді вони краще запам'ятають основний матеріал по поставлених запитань і навчаться працювати з текстом.

Але робота з підручником не передбачає різноманітну пізнавальну діяльність учнів. Тому пропонуємо використання різноманітних форм роботи для підвищення активізації навчальної діяльності учнів на прикладі теми "Звірі " при вивченні різних пір року.

2. Види мовних завдань у структурі інтегрованого заняття природознавства і мовлення у дошкільників

2.1 Мовні засоби інтегрованих занять

У процесі конструювання інтегрованих занять провідною групою мовних завдань є розгляд виучуваних мовних засобів (фонетичних, лексичних, граматичних, словотворчих) у функціонально-стилістичному аспекті. Такі завдання передбачають:

- спостереження за живописною функцією мовних засобів у тексті, їхньою роллю у передачі інформації, створенні художнього образу;

- обгрунтування доцільності, виразності вжитих автором тих чи інших слів, граматичних форм;

- самостійний добір лексичних, граматичних багатств рідної мови для вираження власної думки, почутті.

Ці завдання можна конкретизувати таким чином:

1. З якою метою вжито в тексті синоніми, антоніми, образні слова, звертання, речення з окличною інтонацією, перелічування? Які риси характеру, які події, предмети вони зримо малюють? Який викликають настрій?

2. Доберіть з довідки влучні слова для характеристики предмета, героя, події, явища. (Найчастіше в довідці подаються антоніми). З ким (чим) порівнюються події, вища, предмети, дійові особи в тесті? Чому? Яке цим створюється враження? Якими словами змальовуються барви, звуки, дивні обриси предмета, явища?

3. Опишіть словами, що уявляєте, слухаючи поезію, музику.

4. Поговоріть з героями тексту. Висловіть побажання, застереження, співчуття, пораду.

5. Побудуйте діалог, розповідь за мотивами тексту.

6. Дайте відповідь на запитання тесту (з використанням опори й самостійно).

7. Відновіть текст (із розсипаних слів, речень, з переставленими частинами).

8. Чи відповідає зміст твору заголовків? Чи не пропущено щось важливе. Можливо, є щось зайве?

9. Чи допомагають вжиті слова зримо уявити те, про що розповідається? Речення будують з двох-трьох слів, за одним зразком чи з багатьох слів, різні за метою висловлювання та інтонацією?

10. Прийоми коректури - допоможуть Незнайкові виправити помилки.

Широко використовується також група завдань на зіставлення зовні схожих мовних явищ (змінених слів, спільнокореневих. Синонімів, з омонімічними коренями), їх класифікацію, на удосконалення опорних умінь. Тренувальні завдання, зорієнтовані на відпрацювання навичок, на інтегрованих заняттях, як правило, не ставляться.

Найголовніше - домогтися, аби мовні завдання активізували словесну творчість, а не гальмували її.

Коли сьогодні обговорюється проблема перебудови дошкільного виховання, то перш за все, мова йде про оновлення форм організації навчання і виховання дітей, про раціональне поєднання індивідуального і колективного навчання.

Навчально-виховний процес, для якого характерне врахування типових індивідуальних відмінностей дітей, рівнів, розвитку, прийнято називати диференційованим. У педагогічній практиці таке навчання називають "груповим” "індивідуально-груповим”, або "колективно-груповим" навчанням.

Проблема диференційованого навчання в нашій країні гостро постала під впливом вирішення важливих питань розвиваючого навчання (Л.С. Виготський, Л.В. Заков, Ю.К. Чабанський т. і.). В шкільній дидактиці обґрунтовані деякі принципи розвиваючого навчання, навчання на високому рівні складності; просування в навчанні швидким темпом; забезпечення провідної ролі теорій та ін.

Індивідуалізація і диференціація в навчанні і вихованні дітей дошкільного віку досліджувалась перш за все з точки зору розвитку здібностей дітей. Так система індивідуального підходу в роботах Л.П. Князєвої, Г.М. Дикопольської, Я.Й. Ковальчук, С.О. Лади вір включає, головним чином, варіювання завдань, запитань, вказівок, установок з урахуванням окремих якостей особистості дитини.

На основі оптимальної діагностики визначаються рівні навченості, розробляються специфічні програми, що відповідають рівню розвитку дітей, це і дозволяє авторам експериментальних досліджень досягти більш високих результатів навчання. Так, в дослідженні Т.М. Степанової, доведено переваги раціонального поєднання різних форм організації навчання дітей математики.

В останні десятиліття питання розвиваючого навчання розглядаються у тісному зв'язку з інтеграцією програмних завдань, особливо це характерне в навчанні дошкільників математики. Для дітей молодшого і середнього шкільного віку більш природнім є набуття знань, зображувальній діяльності. Тому рекомендується один-два рази в місяць проводити інтегровані заняття: математика і малювання, математика і фізкультура, конструювання і математика, аплікація і математика і т.д.

Експериментальні дослідження і педагогічна практика навчання дошкільників елементами математики переконують у перевазі такої організації навчального процесу, при якій органічно поєднуються різні форми навчання (Т.М. Степанова).

У дидактиці особливе місце відводиться засобам і методам навчання і впливу їх на результат цього процесу.

Під засобами навчання розуміються: сукупності предметів, явищ (Ф. Є. Гурман, Ф.Ф. Корольов), знаки (моделі) дії (П.Ф. Атутов, І.С. Якіманська), а також слово (Г.С. Костюк, О.Р. Лурія, М.М. Статків), яке бере участь в навчально-виховному процесі і забезпечує засвоєння нових знань і розвиток розумових здібностей.

Можна сказати, що засоби навчання - це джерела отримання інформації, як правило, це сукупність моделей різного походження. Розрізняють матеріально-предметні (ілюстративні) моделі та ідеальні (мислительні) моделі. В свою чергу, матеріально-предметні моделі поділяються на фізичні, предметно-математичні (прямої та непрямої аналогії) і просторово-часові. Серед ідеальних розрізняють образні і логіко-математичні моделі (опис, інтерпретації, аналогія). Матеріально-предметні моделі, пристрої, таблиці, діапозитиви, діафільми та ін. Ідеальні: дидактичні, навчальні, методичні посібники.

Основними функціями навчання є:

1) реалізація принципу наочності;

2) репрезентація складних абстрактних математичних понять у доступній формі;

3) ведення до оволодіння способами дій;

4) сприяння накопиченню чуттєвого досвіду;

5) надання можливості вихователю керувати пізнавальною діяльністю дітей;

6) збільшення об'єму самостійної пізнавальної діяльності дітей;

7) раціоналізація, інтенсифікація процесу навчання.

Слід визначити, що ці функції постійно змінюються, в зв'язку із удосконаленням теорії і практики навчання дітей.

Кожен засіб навчання виконує певну функцію. Так, образ, як засіб навчання, в основному забезпечує розвиток особистого досвіду дитини, відображеного в уявленнях, дія - формування умінь і навичок, слово (вихователя, дитини і художнє слово) створює можливість формування узагальнених уявлень, абстрактних понять.

Поняття, образ, як засіб навчання, в основному забезпечує розвиток особистого досвіду дитини, відображеного в уявленнях; дія - формування умінь і навичок, слово (вихователя, дитини і художнє слово) створює можливість формування узагальнених уявлень, абстрактних понять. Поняття "образ" дещо ширше, ніж наочність. Під ним розуміють не тільки різноманітні види дидактичного матеріалу, але і ті образи, які виникають на основі уявлень пом'яті (М.М. Поддьяков).

У дослідженнях відмічається, що без безпосереднього практичного орієнтування дитини у просторі і часі неможливе формування уявлень і понять. Однак на певному етапі навчання, коли необхідне розуміння дітьми цих відношень, більш суттєвим є не практичне орієнтування у просторі, а саме сприймання і розуміння просторових і часових відношень з допомогою графіків, схем, моделей. Формування у дітей уявлень і понять про величину і форму просто неможливе без наочності.

Зазначимо, що форсування певного методу навчання не отримало необхідного підтвердження на практиці. Найбільш раціональним, за даними наукових досліджень і педагогічного досвіду є поєднання різноманітних ігрових методів прямого навчання. В останні роки розроблена ідея найпростішої логічної підготовки дошкільників, введення їх у сферу логіки математичних уявлень на основі використання спеціально серії "навчаючих ігор” (А.А. Столяр). Ці ігри цінні ще й тим, що вони актуалізують приховані інтелектуальні можливості, розвивають їх (Б.П. Нікітін).

При виборі методів враховується мета завдання навчання, зміст знань, що формуються на даному етапі, вікові та індивідуальні особливості дітей необхідні дидактичні засоби, а також особисте ставлення вихователя до тих чи інших методів і конкретні умови, в яких відбудеться процес навчання. Правильно організована діяльність дітей і вихователя в процесі навчання забезпечує достатній рівень математичного розвитку дошкільнят.

2.2 Комплексне заняття на тему "Рідна природа”

Мета: Продовження ознайомлювати дітей з ознаками і властивостями снігу та води: холодна, гаряча, тепла, солона, кисла; має здатність зафарбовуватись, потрібна людям, тваринам і рослинам для життя, Вчити відповідати на запитання вихователя.

Розвивати діалогічне мовлення, мовлення пов'язане з розвитком рухів, фонематичний слух та мовне дихання.

Збагатити словник словами: "Капітошка”, "снігопад”.

Виховувати шанобливе ставлення до всього живого і неживого, любов до рідної землі.

Обладнання: вправа на розвиток мовного дихання "Снігопад”, дидактичні ігри "Допоможи Капітошці”, Відшукай за кольором”,

"Впізнай за смаком”, вірші про зиму, прислів'я.

Хід заняття

Вихователь: Діти, пригадайте того чудового віршика про мову.

Завжди говоримо красиво,

Не поспішаючи, сміливо,

Є в нас у роті язичок.

Він говорить: чок, чок чок.

Далі скажем:

Лю-лю-лю - я природу люблю.

- А тепер скажіть усі:

- А чому на річці лід

- І сніжок на землю ліг.

(Бо зима прийшла:

Снігу намела).

Так до нас завітала справжня зима і намела багато снігу. А для чого ж нам той сніжок?

(Щоб гратися в сніжки, кататися на санках. лижах, ліпити сніговита, напоїти землю і все живе).

Звідки ж прилетіли сніжинки?

(З неба)

З якого неба? Веселого чи сердитого, похмурого?

(Сердитого, похмурого, де пливуть хмаринки).

А чи сідала вам сніжинка на носик, щічки чи руки? І що ж замість неї залишилось?

То ж з чого зроблена сніжинка?

(З води)

А хто її викував?

(Мороз)

А як це відбувається, я зараз вам розповім.

Коли на небі зберуться хмаринки, вони пустять краплинки погуляти, або полити чи напоїти землю, а мороз тут як тут. Заморозить крапельку і викує з неї чарівну зірочку, ось таку, як у мене є (показує сніжинку з паперу). А коли таких сніжинок падає багато, то таке явище в природі називається снігопад. Снігопад надає природі особливої краси. Ось ми зараз зробимо снігопад в групі.

(Проводиться вправа на розвиток мовного дихання "Сніжинки” або "Снігопад”).

Діти йшли, йшли, йшли

І Сніжинки знайшли.

Стали, дмухнули і знову пішли.

А хто знає вірші про сніжинки?

Білесенькі сніжиночки

Вродилися з води.

Легесенькі, мов пушиночки,

Спустилися сюди.

Ніжна зірка, сніжно-біла,

На рукав з гори злетіла,

Поки несла її сюди

Стала крапелька води.

Ми сніжинки, ось де ми -

Парашутики зими,

Подружилися з вітрами

І кружляємо над вами.

Упала сніжинка мені на рукав.

Яка ж вона гарна, а я і не знав.

Біленька, пухнаста, така чарівна,

А я завжди думав - вона крижана.

Закружлялися сніжинки,

Як метелики прудкі,

Прилетіли до ялинки

Й почепились на гілки.

А ви б хотіли стати сніжинками? У мене є чарівна паличка, яка вмить зможе зробити вас сніжинками, тільки варто змахнути нею і промовити чарівні слова.

Паличко, паличко!

Раз, два, три.

Діткам диво покажи:

Хлопчиків та дівчаток

В сніжинки перетвори.

(Проводиться психогімнастика).

Малесенькі сніжиночка, спустилися з хмариночки (бігають по кімнаті). Подув вітерець і закружив сніжинки (кружляють навколо себе). Вітерець затихає і сніжинки лягають на землю (присідають, ручки під щічки). А вранці пригріло сонечко, сніжинки проснулися, весело піднесли свої рученята і засміялись.

А чи знаєте ви, що ж насправді стане з сніжинками, коли пригріє сонечко?

(Вони розтануть і утвориться вода)

Стук у двері.

Добрий день! Як тебе звати хлопчику? І чому ти плачеш?

Капітошка.

Я - веселий Капітошка, Поспішав до вас у гості.

Та коли я йшов до вас,

У хмаринках заблукав.

Налетів мороз страшенний,

Заморозив геть усіх,

І сестричок, і братів.

Як же визволити їх?

Не плач, Капітошко, наші діти допоможуть тобі визволити твоїх сестричок і братиків. Вони знають, як це зробити.

(Капітошка роздає сніжок діткам, а вони обігрівають його і утворюються крапельки води).

Капітошка. Дякую вам за все. (Виходить)

А для чого ж нам потрібна вода?

(Для росту рослин, для потреб людини, для тварин).

Ми трішки притомилися, зробимо фізкультхвилинку.

Водичко, водичко,

Умий моє личко,

Щоб і очки ясніли,

Щоб і брівки чорніли,

Щоб сміявся роток,

Щоб кусався зубок.

(Діти імітуються основні рухи)

А тепер ми пограємо з водою.

Д/г "Допоможи Незнайці”

Д/г "Відшукай за кольором”

Д/г "Впізнай за смаком”.

Без води життя гине - сонце, квітка, гине звір, замовкає пташка. Все живе на землі потребує води. Кожна крапелька води є дорогоцінним даром природи. Вона напуває землю, а земля годує все живе, людину, тварину, рослину.

Воду потрібно берегти.

Бережімо ріки,

Бережімо воду,

Як матусю рідну

Бережіть природу,

Бережімо кожну

Квіточку й травинку,

Бо ми всі природи

Рідної частинки.

Все, що навколо тебе,

Слід берегти і любити.

Слід не тільки берегти і любити природу. Їй ще потрібно й радіти.

Я всміхаюсь сонечку:

Здравствуй, золоте!

Я всміхаюсь квітоньці

Хай вона цвіте!

Я всміхають дощику

Лийся мов з відра!

Друзям усміхаюся-

Зичу їм добра.

Ми теж зичимо добра всім присутнім в залі й даруємо свої теплі усмішки, щоб вам від них стало тепліше, веселіше, радісніше.

2.3 Інтегрований урок

(природознавство та розвиток зв'язного мовлення)

Тема: Кругові води в природі. Складання казки.

Мета: Формувати уявлення про кругообіг води в природі, про перетворення води з одного смаку в інший, вміння бачити і встановлювати залежність між компонентами природ, розвивати світоглядні уявлення школярів і вчити фантазувати, будувати казки, збагачувати мову школярів новими словами.

Обладнання. Сигнальні картки, символічні зображення явищ природи, зошити з розвитку зв'язного мовлення.

(Звучить пісня "Водограй у виконанні С. Ротару)

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Ви повинні були дібрати і вивчити прислів'я про воду. Зачитайте їх. (Ланцюком).

- Від березневих дощів земля квітне.

- Весна багата водою.

- Вода з гір потекла, весну принесла.

- Земля найбагатша, вода найсильніша.

- Квітень з водою, травень з травою.

- Тиха вода береги рве.

- З малого джерела велика річка буває.

- Де вода, там і верба.

- Вода пливе - час минає.

Сьогодні наш урок буде присвячено одній чудодійній речовині, без якої не можливе саме життя на Землі.

Що ж це за речовина?

Відома звіку рідина,

Усяк її вживає.

Буває хмаркою вона,

Пушинкою буває.

Бува, як скло,

Крихка, тверда.

Це звичайнісінька (вода).

Їй присвячено багато пісень, віршів.

Ось як співає Софія Ротару:

А куди - знає!

(Звучить запис пісні)

А вдома ви повинні були підібрати вірші, прислів'я, приказки проводу

Жива вода дає життя Всьому живому в світі Якщо живе вода Тоді земля у цвіті Не треба вибухів війни, Живи, жива водице, Для праці хай ростуть сини І жито колоситься	З гір на долину Біжу, стрибаю, рину! Місточки збиваю, Всі гребельки зриваю Всі гатки, всі запруди, Що загатили люди Бо весняна вода - Як воля молода!

- Куди водиця тече, там тавиця росте.

- В живому джерелі вода студена.

- Схожі як дві краплі води.

- Вилами по воді писано.

- Не братися і за холодну воду.

- Росте, як із води.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми познайомимося з новою темою "Кругообіг води в природі”. Ваше завдання - згадати свої спостереження в природі, розповідати про них, відгадувати загадки, уважно слухати мої пояснення. Відповідати на запитання, пояснювати деякі природні явища. А ще ви послухаєте казку і спробуйте придумати свою. Отож, хай девізом нашого уроку стануть слова:

Активним і уважним будь

І про кмітливість не забудь

Видумуй, пробуй і твори!

Розум, фантазію, прояви!

ІІІ. Перевірка та закріплення знань.

Цей урок розширить ваші уявлення про воду, які ви отримали на попередньому уроці. Ви вже ознайомились із значенням води для живої природи, вивчили властивості води, знаєте про те, в яких станах зустрічається вода в природі.

Зараз перевіримо ваші знання з допомогою тесту. Сигнальними картками показуйте чи вірне судження:

1) Більшу частину поверхні Землі займає вода.

2) Вода знаходиться в океанах, морях, річках, озерах, але під землею і в повітрі її немає.

3) У повітрі вода є рідкому, твердому і газоподібному стані.

4) У воді розчиняються всі речовини.

5) Колір, запах і смак води залежать від розчинних в ній речовин.

6) При нагріванні води перетворюється на лід.

7) При охолодженні вода замерзає.

(Учні доводять свою думку)

ІV. Актуалізація опорних знань

- Доповніть речення.

З поверхні річок, озер, ставків, морів, а також рослин і тварин вода постійно. (випаровується).

- Де дівається водяна пара?

Значить води не Землі стає все менше і менше і через деякий час зовсім не стане?

- Як поповнюються запаси води на нашій планеті?

- Які опади бувають у різні пори року?

- Чому йде дощ або падає сніг?

- Коли швидше висихають калюжі - влітку чи восени? Чому?

- Як бачите, на ці такі легкі б здавалося запитання не завжди легко відповісти. Тож зараз ми уточнимо ваші уявлення про ці та інші природні явища.

V. Виклад нового матеріалу

1) Відгадайте загадки:

- Крутиться вертиться, берега держиться. (Річка)

- Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, сонце закрила. (Хмара).

- Голуба хустина, червоний клубок по голубій хустині качаєшся, людям усміхаєшся (Небо і Сонце).

- Коли мене нема - всі чекають, коли прийду - тікають (Дощ).

(Відгадки малюнки розміщуємо на дошці)

- Давайте розмістимо малюнки у вигляді ланцюжка. Почнемо із хмари.

(Хмара - дощ, річка та сонце).

2) Розповідь казки "Як краплинка подорожує”

(Магнітофонний запис)

Була собі краплинка. Вона жила високо в небі в хатинці-хмаринці разом зі своїми сестричками. І кожна з них швидко росла. Одного разу хмаринка не витримала їх ваги і порвалася. Впали краплинки на землю рясним дощем.

На небі засяяло сонечко. Краплинки нагрілися і перетворилися на невидиму пару. Вони стали легенькими і знову піднялися вгору. А там холодно! Стали вони тулитися одна до одної, щоб зігрітися. І знову утворилася хмарка. Сонечко світило і світило, і все нові і нові краплинки піднімалися вгору.

Хмарка стала такою важкою, що не втримала і порвалася. А краплинки знову впали краплинки на землю рясним дощем.

Не любить краплинка сидіти на одному місці. Так вона і подорожує завжди згори - вниз і знизу - вгору.

3) То як нам вдосконалити ланцюжок з малюнків, щоб показати безперервність, нескінченність руху води в природі.

1) Робота з підручником.

- Отже сьогодні ми ознайомились з кругообігом води в природі. Зараз ми прочитаємо про це в підручнику з природознавства.

- Поясність за малюнком.

VІ. Розвиток зв'язного мовлення.

1) Задача

Ніжна зірка сніжно-біла

На рука згори злетіла

Поки ніс її сюди -

Стала краплею води.

2) Фізкультхвилинка (Діти співають пісеньку про сніжинки і виконують вправи).

3) А тепер настав час проявити фантазію і створити свою казочку "Як сніжинка подорожує”. Вам допоможе план і опорні слова.

Фізкультхвилинка

Я - сніжинка,

Білесенька, малесенька,

Вродилася з води,

Легесенька, як пушин очка,

Спустилася сюди.

Мені приємно кружляти в повітрі

Серед інших сніжинок

Я глибокого вдихаю прохолоду,

я торкаюсь верхівок дерев

і повільно спускають на землю.

- А сніжинки вже учнями стали і за парти посідали.

4) План.

1. Де жила сніжинка?

2. Як вона потрапила на землю?

3. Чи повернулася сніжинка знову на небо і як?

Але зараз ми зробимо невеличку творчу розминку. Пограємось в гру "Загублене слово”.

- Знайти потрібне слово, дібравши риму, і вставити у віршик.

Весна до нас спішить -

Про це струмок (дзвенить, дзюрчить, шумить, бринить, кричить).

Як радо щодня і щоночі

Весняна водичка. (шепоче, клекоче, бурмоче, хлюпоче, дзюркоче, плюскоче)

Гімн воді.

(Дібрати влучні слова - характеристики)

Розлягалася вода неозора,

А найкраща вода (прозора)

На землі - калинове намисто,

А найкраща вода (чиста, іскриста)

Тут діброва шумить невмируща,

Найсмачніша вода (цілюща)

Ось і день промайнув. Ніч коротка,

А найкраща вода (солодка).

(Опорні слова записані на дошці)

Діти ознайомлюються з планом і опорними словами.

Сніжинки-сестрички, подружки;

Хмаринка-хатинка і вітер-розбишака;

Посипались, полетіли, опустились, лежали;

Нагрілись, перетворились, піднялись, повернулись,

- Складаючи казку, пам'ятайте приказку:

"В кожній казці є частинка правди”, тож не забувайте про кругообіг води в природі.

2) Усне складання казки.

VІІІ. Підсумок уроку і д/з.

- Що вам сподобалось на уроці?

- Що допомогло вас класти казку?

- Що називається кругообігом води в природі.

Вдома прочитати статтю в підручнику, перевірити свої знання про кругообіг за запитаннями і завданнями в підручнику.

Придуману казку записати в зошит із зв'язного мовлення.

Висновки

Виховання як гуманітарна суспільна практика має певне спрямування, яке визначається його метою і конкретизується у завданнях. Мета виховання уособлює суспільний ідеал - уявлення про те, яка особистість відповідає вимогам суспільства. Актуальним для сучасного виховання є прилучення дітей до національних і загальнолюдських цінностей, захист інтересів і прав дитини як особистості, забезпечення умов для її індивідуального творчого розвитку.

Головною метою виховання є допомога кожному стати всебічно розвиненою, гармонійною особистістю. Такою вона мислиться з давніх часів, відколи люди стали перейматися проблемами виховання підростаючого покоління,

Етнопедагогіка стверджує, що у народній мудрості кожна людина постає як втілення духовно-моральних зв'язків принаймні трьох поколінь: минулого (дідів та їхніх батьків), сучасного (її батьки), майбутнього (онуків і їхніх дітей). Отже, за нормальних зв'язків між поколіннями людину пам'ятатимуть не менше трьохсот років. Людина має долати свій життєвий шлях у неперервному вихованні - "від колискової пісні до плачу-гол осіння, від народження до смерті, від діда до онука". Ідеали досконалої особистості в усіх народів ґрунтуються на загальнолюдських і національних цінностях, а також окреслюють і тендерні чесноти: чоловік - сміливий, мужній, чесний, гордий, щедрий; жінка - розумниця і красуня, вірна, хороша мати, господиня.

Гуманістичний ідеал виховання як самовдосконалення обґрунтований у філософських працях Г. Сковороди. В одній із притч він розповідає про давнього мудреця Едипа, який, умираючи, заповідає синові: "Не будь нахабним і безсовісним, ступай тихенько, життя є небезпечний шлях; привчай себе задовольнятися з малого, не наслідуй тих, хто розтрачує серце по зовнішності. Вчися збирати розсипані думки твої і повертати їх всередину себе. Щастя твоє всередині тебе, тут центр його закопаний: пізнавши себе, все пізнаєш. Не пізнавши себе, у пітьмі ходитимеш і лякатимешся страху, де його не було. Пізнати себе повно, пізнатися й здружитися з собою - це є невід'ємний мир, істина щастя і мудрість досконала. Ах, якби я міг тепер закарбувати на твоєму серці пізнання самого себе!., але світло це осяває у пізньому віці, якщо хтось щасливий. Будь добрим до всіх. Не образиш і ворога свого, якщо хоч трохи намагатимешся себе пізнати.".

Самопізнання і самовдосконалення пов'язане з духовністю особистості як спосіб її розбудови. Важливим компонентом структури особистості є ціннісні орієнтації, які регулюють, спрямовують, стимулюють поведінку і діяльність людини.

Мета виховання втілює у собі прагнення до гармонійного розвитку кращих якостей людської особистості. Таке розуміння мети єднає її з ідеалом виховання. У всі часи орієнтація на всебічний розвиток особистості мала непересічну цінність. Вона убезпечує від таких хибних підходів до трактування мети виховання, як ідеологізація (пріоритет класових інтересів) і технокрапшзація (перевага раціонального над моральним у формулюванні мети виховання).

К. Ушинський наголошував, що мета виховання тісно пов'язана з культурою рідного народу, оскільки воно створене народом і засноване на народних засадах, має виховну силу, якої позбавлені системи, що ґрунтуються на абстрактних чи запозичених в інших народів ідеях:". Основа виховання і мета його, а значить, і головний його напрям різні в кожного народу і визначаються народним характером", тому "не можна запозичити чужого характеру і тієї системи, в якій виявляється характер". На цій підставі він обґрунтував такі висновки:

загальна система народного виховання для всіх народів неможлива ні на практиці, ні в теорії;

кожен народ формує свою систему національного виховання, а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем неможливе;

досвід народів у вихованні є дорогоцінною спадщиною для всіх настільки, наскільки досвід всесвітньої історії належить усім народам. "Як не можна жити за зразком іншого народу, яким би принадним цей зразок не був, так не можна виховувати за чужою педагогічною системою, яка б вона не була струнка і добре обдумана. Кожний народ щодо цього повинен випробувати свої власні сили".

Література

1. Горощенко В.П. Методика преподавания природоведения, - М.: "Провлещение", 1984.

2. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально - методичний посібник. - К.: Стафед - 2, 2000.320с.

3. Шипович Є.Й. Методика викладання географії: Навчальний посібник для студентів географічних факультетів університетів. - К.: Вища школа, 1981. - 174с.

4. Душина И. В.; Понурова Г.А. Методика преподавания географии: Пособие для учителей и студентов педагогичных университетов и институтов. - М.: Просвещение, 1996. - 192с.

5. Методика обучения географии в средней школе: Пособие для учителей /Под редакцией И.С. Матрусова. - М.: Просвещение, 1985. - 256с.

6. Методика обучения географии в средней школе: Учебное пособия для студентов пед. институтов по географ. спец. /Под ред.Л.М. Панчешниковой. - М.: Просвещение, 1983. - 320с.

7. Дьяконов К.Н. и др. Современные методы географических исследований: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1985-256с.

8. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., 1999.

9. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К., 2002.

10. Болтарович 3. Традиції сімейного виховання // Народна творчість та етнографія. - 1993. - № 2.

11. Буре Р.С., Островская Л.Ф. Воспитатель и дети. - М., 2003.

12. Вільчковський Е.С. Критерії оцінювання стану здоров'я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку. - К., 1998.

13. Вільчковський Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. - Л., 1998.

14. Венгер Л.А., Пилюгина Э.Г., Венгер Н.Б. Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет. - М., 1988.

15. Виховання дошкільників в праці / За ред.3.Н. Борисовой - К., 2002.

16. Воспитание гуманных чувств у детей / Под ред.Л.Н. Проколиенко, В.К. Котырло. - К., 1987.

17. Денисенко Н. Впровадження програми з валеології // Дошкільне виховання. - 1998. - № 9.

18. Державна національна програма "Освіта. Україна XXI століття" // Освіта. - 1993. - № 44-46.

19. Дитина: Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3-7 років у дитячих закладах. - К., 1992.

20. Єфименко М.М. Театр фізичного виховання та оздоровлення дошкільників. - К., 1995.

21. Запорожец А.В. Проблемы развития психики // Избранные психологические труды. - М., 1986.

22. Киричук О.В. Філософія освіти і проблеми виховання // Нові технології навчання. - К., 1997.

23. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. - М., 2002.

24. Комарова Т.С. Изобразительное творчество дошкольников в детском саду. - М., 1984.

25. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук, ред. О.Л. Кононко. - К., 2003.

Размещено на Allbest.ru