Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ВЧЕНІ (АКАДЕМІЧНІ) СТУПЕНІ ДВОХ НАВЧАЛЬНИХ

ЦИКЛІВ

РОЗДІЛ 2. НАВАНТАЖЕННЯ КРЕДИТІВ У ECTS НА ОДИН

НАВЧАЛЬНИЙ РІК

РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

«ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА»

ЗГІДНО УМОВ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, включно вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації. Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і здобутками національних систем освіти і науки, зможе бути мобільними на європейському ринку праці.

Через рік чотири країни -- Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина -- підписали так звану Сорбонську декларацію, завдання якої спрямовані на створення відкритого європейського простору вищої освіти, який має стати більш конкурентноспроможним на світовому ринку освітніх послуг. Основна ідея цих документів -- двоступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ECTS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти, що надає особі кваліфікацію та право продовжувати навчання за програмами магістра відповідно до положень Лісабонської угоди. контроль якість освіта

Саме таким чином поступово створювалися умови для інтеграційних процесів у сфері вищої освіти європейських країн. Україна була і є активним учасником цих процесів.

Обрані шляхи модернізації вищої освіти Украіни співзвучні загальноєвропейським підходам. Запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічний ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі) розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS є багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий момент запровадження акумулюючої кредитної системи -- можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання досягнень студента повинно стати основою для вирішення ще однієї задекларованої в Болоньї мети -- створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників на теренах Європи.

Обов'язковою також вважається наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю якості освіти.

Загалом визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб'єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та після вузівському етапах підготовки; посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти.

Ці вимоги є певною програмою розвитку вищої освіти України.



РОЗДІЛ 1. ВЧЕНІ (АКАДЕМІЧНІ) СТУПЕНІ ДВОХ НАВЧАЛЬНИХ ЦИКЛІВ

1. Вчені (академічні) ступені двох навчальних циклів

Гуманістична парадигма є підґрунтям розбудови сучасної системи вищої освіти України (див. рис.).

Закінчивши загальноосвітню школу, громадянин отримує «атестат зрілості», що, як і після закінчення професійно-техничної школи (технікуму, училища, та ін.) з отриманням диплому молодшого спеціаліста, надає йому право вступу до ВНЗ.

Нині ступенева структура вищої освіти передбачає чотирирічну базову вищу освіту з отриманням сертифіката про базову вищу освіту і надання кваліфікації «бакалавр».При подальшому навчанні можлива часткова зміна напряму навчання чи спеціальності на другому циклі терміном в I рік, навчальний план якого містить переважно спеціальні дисципліни.

Випускнику має присвоюватися кваліфікація «спеціаліст».

Продовжити навчання в магістратурі (1;1,5-2 роки) можуть кращі випускники-бакалаври та спеціалісти, які відбираються для навчання на основі рейтингових показників та досягнень у науково-дослідній роботі.

Успішне завершення навчання за магістерськими програмами та захист магістерської роботи дає право отримати диплом фахівця освітно-кваліфікаційного рівня «магістр».

Теперішнього часу вищими рівнями підготовки фахівця-професіонала є аспірантура та докторантура.

До аспірантури на конкурсній основі зараховують магістрів (в окремих випадках фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст») для проведення самостійних наукових досліджень, підготовки і захисту дисертаційної роботи.

Студії аспірантів передбачають обов'язковий супровід зі сторони наукового керівника і складання кандидатських іспитів. Успішний захист дисертаційної роботи у Спеціалізованій вченій раді, які функціонують при провідних вищих навчальних закладах або в наукових установах Національної академії наук України чи галузевих академій, дає право на здобуття наукового ступеня "кандидат наук".

Кандидат наук мас право продовжити навчання в докторантурі, захистити більшу за обсягом дисертацію у тій самій або іншій (зазвичай суміжній) галузі знань у Спеціалізованій вченій раді на здобуття наукового ступеня "доктор наук".

"Доктор наук" є найвищим рівнем наукової кваліфікації в Україні та дає широкі права на особисту автономію і зайняття вищих посад у науковій ієрархії.

Присудження Спеціалізованими вченими радами наукових ступенів "кандидат наук" та "доктор наук" затверджується державним органом - Вищою атестаційною комісією (ВАК) України.

Відповідно підписаних Україною Болонських угод у майбутньому планується перехід до наступних освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр - магістр - доктор філософії (PhD).

Тобто у вищій школі фактично запропоновано запровадити три взаємопов'язані наскрізні цикли підготовки фахівців.

Перший - має зазвичай тривати 3-4 роки і завершуватися здобуттям академічного ступеню "бакалавр". Навчання упродовж другого циклу може передбачати отримання через 1-2 роки ступеня магістра. За умови загальної тривалості навчання не менше 8-9 років і захисту дисертації може бути отриманий ступінь "доктор наук" (доктор філософії в певній галузі наукових знань).

Для прикладу розглянемо систему кваліфікацій в США. Першим рівнем є бакалавр, підготовка якого найчастіше триває чотири роки (окрім медицини, права і деяких інших спеціальностей).

Цей час поділяється на дві половини. У першій - викладаються загальні дисципліни, з яких менше 50% стосується майбутньої спеціалізації, у другій половині - спеціалізованих предметів уже більше половини. Дипломи цього рівня (Bachelor's Degree) за змістом - це переважно академічні кваліфікації і представлені дипломами бакалавра мистецтв або наук.

Програма другого рівня передбачає спеціалізацію у певній галузі та за 1-2 роки навчання має завершуватися присвоєнням диплома магістра (Master Degree). Вимоги для отримання цього диплома досить різноманітні: написання наукової роботи, складання іспиту з іноземної мови, засвідчення вміння користуватися комп'ютером та базами даних, складання заключних іспитів.

Третім рівнем є аспірантура (докторантура) і підготовка дисертації для отримання ступеня PhD-доктора філософії в певній науковій галузі. Навчання в аспірантурі має продовжуватися упродовж 3-5 років після отримання диплома магістра. Загальні та фахові іспити складаються зазвичай упродовж перших двох років докторських студій. Звання доктора філософії (PhD) є найвищим академічним званням у США.

Згідно вимог Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) теперішнього часу пропонується нова модель модернізації структури освіти в Україні.

При упроваджені пропонованої моделі необхідно досягти конкурентноспромо-жності бакалавра на ринку праці, як це має місце за кордоном.

З цією метою необхідно сформувати громадську думку у кадрових агентів щодо достатньої компетентності бакалаврів, які мають достатній обсяг знань та умінь для виконання професійних обов'язків.

Водночас слід урахувати що існують галузі техніки, економіки та суспільної діяльності, в яких бакалавр не зможе знайти свого місця (наприклад, ядерна енергетика, філософія та ін.).

До магістерських студій можуть залучатися студенти, які отримали високий рівень підготовки у першому циклі і здатні навчатися за магістерськими програма-ми.

Магістерські програми у майбутньому пропонується модифікувати. Так, сьогодні в українській вищій школі пропонуються програма "Магістр наук" і програма, яка орієнтована на практичну діяльність.

Нині обговорюється питання еволюції двох варіантів магістерських програм: магістра академічного і магістра професійного (наприклад, магістр наук та магістр

інженерії для технічних спеціальностей).

За деякими напрямками, максимально зберігаючи прогресивний національний досвід, необхідно визначитися із підготовкою фахівців за програмою інтегрованих магістрів (Integrated Magister's Degree).

Підготовка інтегрованого магістра має здійснюватися за окремими спеціаль-ностями: педагогічна освіта, медицина, фармація, філософія, мистецтво, транспорт, національна безпека тощо.

В руслі вимог Болонського процесу дискутується проблема реформування двох традиційних наукових ступенів (кандидат-доктор наук) в одну (доктора PhD), яку слід розглядати під кутом сприйняття освітянським та науковим середовищем, ринком праці, соціального забезпечення та існуючих стереотипів.

Рівні вищої освіти и наукових ступінів в Україні та за кордоном

Країна	Початковий рівень вищої освіти	Повна вища освіта	Післядипломна наукова підготовка
Роки	1 2 3	4 5 6	1 2 3 4 5 6
Україна	Молодший спеціаліст	Бакалавр Магістр Спеціаліст	Кандидат наук Доктор наук
Росія	Молодший спеціаліст	Бакалавр Магістр Спеціаліст	Кандидат наук Доктор наук
Бєларусь		Спеціаліст (додатково + бакалавр)	Спеціаліст по спеціалізації (додатково + магістр)	Кандидат наук Доктор наук
США	Associate Diploma	Bachelor Master	Ph. D
Велика Британия	Diploma of Higher Ed. Bachelor Major Bachelor	Master (4 - 6)	Ph. D Higher Doctorate
Франція	Diplome universitaire de technologic (OUT) Diplome d'Etudes Universitaires generales (DEUG) Diplome d'Etudes Universitaires scientifiques et techniques (DEUST) Licence (DEUG/DEUST + 1 год	Maitrise (4) Diplome (5) (D. d'ingenieur, D. d'Etat de docteur en pharmacie, etc.) D. d'Etudes Superieures Specialisees (DEES) D. d'Etudes Approfondies (DEA)	Doctorat Habilitation a diriger des recherches
Німеччина	Diplom (Fachhochschulen), Betriebswirt (Berufsakademien) Diplomvorprufung	Diplom Magister Lizentiat (4,5--5) Aufbaustudium Erganzungsstudium	Doctor Doctor habilitatis
Нідерланди	Baccalaureus (4)	Doctor
		Doctorandus (4-6) Meester Ingenieur (4) (5)
Італія	Diploma Universitario D. di Technico	Diploma di Laurea (4-6) Dottore in... Specialiste in... Attestato/ Diploma di Prefezionamento	Dottorato di Ricerca
Іспанія	Titulo de Doplomado	Licenciado (5)	Doctor
Польща	Licencjat, Inzynier	Magister (4-5), Magister Inzynier (5) Lekarz (6)	Doctor Doctor habilitovany

РОЗДІЛ 2. НАВАНТАЖЕННЯ КРЕДИТІВ У ECTS НА ОДИН НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Кредити ECTS

Що таке кредити ECTS?

Кредити ECTS є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для їх завершення.

Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного

Навчання у закладі, тобто лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота - в бібліотеці чи в вдома - і екзамени чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням.

ECTS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обме-жується лише аудиторними годинами.

Кредити ECTS - це скоріше відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента.

Вони лише визначають, яку частину загального річного навального наванта-ження займає один блок курсу в закладі чи факультеті, який призначає кредити.

У ECTS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік, і, як правило, 30 кредитів на семестр, і 20 кредитів на триместр.

Кредити ECTS забезпечують, щоб відповідність програми з точки зору навчального навантаження на період навчання за кордоном.

Два приклади:

- Студент, вибір блоків курсу якого веде до навчальної програми, що становить 120 кредитів ECTS на навчальний рік, був би змушений працювати удвічі більше, ніж звичайний студент закордонного навчального закладу.

- Студент, програма навчання якого становить 30 кредитів ECTS за весь навча-льний рік, взяв би на себе набагато менше роботи, ніж середній місцевий студент і навчався б, по суті, без відриву від виробництва.

Студенти одержують кредити ECTS за всю академічну роботу, яку вони виконують у вищому навчальному закладі.

Місцеві і закордонні заклади готують інформацію і обмінюються переліком оцінок дисциплін кожного студента, який бере участь у ECTS до і після навчання за кордоном. Копії цих переліків додаються до особистої справи студента. Місцевий навчальний заклад визнає загальну суму кредиту, одержаного його студентами у закладах-партнерах за кордоном, щоб кредити для пройденого блоку курсу замінили кредити, які у протилежному випадку були би отримані у їхньому місцевому закладі. Навчальний контракт дає студентові гарантію авансом, що кредити для затвердженої програми навчання будуть перезараховані.

РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА» ЗГІДНО УМОВ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Загальні положення навчального плану

В Спільній декларації міністрів освіти Європи, підписаній у Болоньї 19 червня 1999 року, наголошується про підтримку принципів, викладених у Сорбонській декларації, координацію політики з метою досягнення у найближчому часі таких цілей, які мають першочергове значення для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі. Болонський процес, Лісабонська конвенція спрямовані на просування європейських стандартів у галузі вищої освіти, співробітництва між освітніми закладами стосовно розробки навчальних планів, схем мобільності студентів та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.

Україна, тримаючи курс до світового освітянського простору, модернізує свою систему вищої освіти таким чином, щоб забезпечити умови для такого переходу. Перш за все - це удосконалення нормативно-правової бази вищої освіти, зокрема навчального плану вищого навчального закладу.

Навчальний план згідно з наказом Міносвіти України “Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах” та Законом України “Про вищу освіту” - це нормативний документ (стандарт) вищого навчального закладу (ВНЗ).

Відповідальність за якість складання навчального плану, його відповідність стандартам вищої освіти покладається на керівника вищого навчального закладу (стаття 14 Закону України “Про вищу освіту”).

Навчальний план затверджується керівником ВНЗ і засвідчується печаткою закладу. Навчальний план складається за змістом і на підставі освітньо-професійної програми (ОПП) та структурно-логічної схеми підготовки фахівців і визначає:

- графік навчального процесу;

- план навчального процесу;

- зведений бюджет часу;

- перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;

- послідовність їх вивчення;

- конкретні форми проведення занять та їх обсяг;

- форми проведення підсумкового контролю;

- обсяг часу, передбачений на самостійну роботу студентів.

Навчальний план складається за структурою, єдиною для всіх ВНЗ ІІ, ІІІ і ІV рівнів акредитації.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджується деканом факультету.

Методична допомога щодо складання навчального плану ВНЗ надається Відділенням змісту вищої освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

При складанні плану навчального процесу кількість екзаменів в екзаменаційну сесію, заліків, а також інтервал між екзаменами визначається ВНЗ. Протягом семестру ВНЗ можуть запроваджувати кредитно-модульну систему контролю якості підготовки студентів.

Навчальні дисципліни гуманітарно-економічного та природничо-наукового (фундаментального) циклів ОПП підготовки бакалавра доцільно планувати протягом перших двох років навчання.

Курсове проектування визначається відповідною програмою навчальної дисципліни. В плані навчального процесу вказується, в якому семестрі виконується проект. Навчальний час, передбачений на самостійну роботу студента, повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Навчальний день студента становить не більше 9 академічних годин, а навчальний тиждень - не більше 54 академічних годин, аудиторне навантаження студента рекомендується планувати не більше 30 годин на тиждень. Водночас рекомендується планувати у робочому навчальному плані проведення самостійної роботи студентів під керівництвом викладачів. Зазначений вид роботи зараховується до навчального навантаження викладача обсягом не більше 6 годин на тиждень.

Складання навчального плану перепідготовки фахівців для отримання другої вищої освіти здійснюється на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів і магістрів з урахуванням особливостей післядипломної освіти. Структура навчального плану не має принципових відмін від запропонованої.

Структура навчального плану містить у собі цикли дисциплін відповідно до Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту).

Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах передбачається проведення індивідуальних занять зі студентами та виконання індивідуальних завдань, які їм видаються.

Індивідуальні заняття є формою організації навчального процесу у ВНЗ, метою яких є створення умов для реалізації творчих можливостей студентів, що виявили особливі здібності до науково-дослідної роботи.

Індивідуальні заняття проводяться з окремими студентами, як правило, у позаурочний час і за окремим графіком, затвердженим деканом факультету, і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін. Індивідуальні заняття здійснюються за індивідуальним навчальним планом студента, який передбачає види індивідуальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного та підсумкового контролю і, в свою чергу, складається на підставі робочого навчального плану вищого навчального закладу. Тобто індивідуальний навчальний план студента складається на кожний навчальний рік. Обсяг часу, передбачений на індивідуальні заняття студентів, є додатковим до загального обсягу на весь період навчання.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи) тощо) є однією з форм організації навчального процесу. Як правило, вони виконуються окремо кожним студентом самостійно під керівництвом викладачів.

У випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти інших факультетів.

В графах 12...23 плану навчального процесу вказується кількість тижнів згідно з графіком навчального процесу за традиційною двосеместровою схемою. Вищий навчальний заклад самостійно визначає кількість тижнів у семестрі. В цих же графах вказується кількість аудиторних годин на тиждень з конкретної дисципліни. Загальний обсяг будь-якої навчальної дисципліни планується в годинах і кредитах.

Дотримання назв нормативних навчальних дисциплін та їх обсягів є обов'язковим для навчального закладу. Збільшення часу на нормативні навчальні дисципліни дозволяється і може відбуватися лише за рахунок годин, відведених на цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ.

Зменшувати мінімальний обсяг нормативних дисциплін, вилучати їх із ОПП, а також вводити нові нормативні дисципліни, не передбачені ОПП, забороняється. На останній семестр навчання планується, як правило, значна за обсягом практична та науково-практична робота (педагогічна, переддипломна, науково-дослідна практики), яка завершується державною атестацією у вигляді державних екзаменів (тестування), захисту випускної роботи бакалавра, дипломного проекту спеціаліста або випускної магістерської роботи. Зменшення часу на практичну та науково-практичну підготовку випускників введенням додаткових тижнів теоретичного навчання в останньому семестрі не рекомендується.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом, складаються з циклів самостійного вибору ВНЗ та вільного вибору студента і вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо.

До цього циклу можуть бути віднесені гуманітарні, соціально-економічні, природничо-наукові (фундаментальні), загально-професійні, професійно-орієнтовані та спеціальні дисципліни. Для реалізації дійсно вільного вибору студенту вищим навчальним закладом може бути запропоновано декілька блоків дисциплін цього циклу, кожний обсягом по 756 годин, або їх перелік у кількості, достатній для вільного вибору з них саме цих 756 годин. В межах цього обсягу студент може одержати також військову підготовку за відповідною програмою, що передбачає теоретичне навчання та військові табірні збори (останні - за рахунок канікулярного часу) і відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних документів, на підставі яких може бути присвоєно звання офіцера запасу (675 год.).

Організація навчальної роботи за заочною (дистанційною) формою навчання здійснюється вищим навчальним закладом відповідно до стандартів вищої освіти і Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

Структура і зміст навчального плану для заочної (дистанційної) форми навчання має відповідати навчальному плану для денної форми навчання. При розподілі навчального часу слід виходити з того, що основною формою навчальної роботи при підготовці фахівця є самостійна робота.

Методичні рекомендації щодо побудови структури навчального плану ВНЗ, змістовного наповнення кожного з його елементів можуть бути корисними також при формуванні ліцензійних і акредитаційних справ.

ВИСНОВКИ

Незважаючи на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система України, вона, однак, ще не забезпечує потрібної якості.

Чимало випускників вищих навчальних закладів не досягли належного рівня конкурентоспроможні на європейському ринку праці.

Це зобов'язує глибше аналізувати тенденції в європейській та світовій освіті.

Необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та самореалізації у цьому світі.

Зазначені процеси диктують перш за все необхідність визначення, гармонізації та затвердження нормативно-правового забезпечення в галузі освіти з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартів та сертифікації.

В Україні, як і в інших розвинених країнах світу, вища освіта визнана однією з провідних галузей розвитку суспільства. Стратегічні напрямки розвитку вищої освіти визначені Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України.

Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень.

Стратегічними завданнями реформування вищої освіти в Україні є трансформація кількісних показників освітніх послуг у якісні.

Цей трансформаційний процес має базуватися на таких засадах:

по перше, це національна ідея вищої освіти, зміст якої полягає у збереженні і примноженні національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати громадянина держави Україна, гармонійно розвинену особистість, для якої потреба у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави;

по друге, розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватись законам ринкової економіки, тобто закону розподілу праці, закону змінності праці та закону конкуренції, оскільки економічна сфера є винятково важливою у формуванні логіки суспільного розвитку. Водночас, необхідно враховувати при цьому не менш важливі чинники - соціальні, політичні, духовного життя, суспільної свідомості, культури та морально психологічних цінностей. Значна частина проблем, що накопичилася у системі вищої освіти, пов'язані насамперед з розбалансованістю комплексу зазначених чинників суспільних перетворень;

по третє, розвиток вищої освіти слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у т.ч. європейських. Зокрема, привести законодавчу і нормативно-правову базу вищої освіти України до світових вимог, відповідно структурувати систему вищої освіти та її складові, упорядкувати перелік спеціальностей, переглянути зміст вищої освіти; забезпечити інформатизацію навчального процесу та доступ до міжнародних інформаційних систем. Вищій школі необхідно орієнтуватись не лише на ринкові спеціальності, але й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровадити сучасні технології навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу, вийти на творчі, ділові зв'язки з замовниками фахівця.

У 2001 році вступив у дію "Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти". Даним документом регламентуються нові вимоги до освіти і професійної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, що обумовлені ідеями і принципами ступеневої освіти в Україні. У числі засад і факторів, що обумовили виникнення концепції ступеневої освіти названі:

- демократизація суспільства, формування нових соціально-економічних структур, їхня орієнтація на ринкові відносини, жорстка професійна конкуренція;

- необхідність розрізнення двох процесів, що є основою діяльності вищого навчального закладу -- освіти і професійної підготовки. Відповідно до ступеневої освіти підготовка фахівців (4 ступеня) орієнтована на мобільність і мінливість соціальної і виробничої діяльності, адаптація до яких виступає як одна з ознак рівня освіти;

- забезпечення випускникам можливості здійснювати професійну кар'єру при одночасному дотриманні ними принципів соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей і моралі;

- диференціація вимог до характеру і змісту освіти і професійної підготовки фахівців з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

- введення механізму об'єктивного педагогічного контролю з визначення результатів діяльності системи вищої освіти і навчальних досягнень тих, хто навчається. До такого віднесена технологія стандартизованого тестування.

Європейські країни прагнуть наздогнати заокеанських партнерів, що потребує величезних зусиль, для того, щоб прискорити впровадження і розвиток нової технології.

Основні цілі Болонського процесу зводяться до наступного:

- побудова Європейського простору вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;

- посилення міжнародної конкурентоспроможності як національних, так і в цілому Європейської систем вищої освіти;

- досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти;

- формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу окремих країн та Європи у цілому;

- підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних та Європейських культурних цінностей;

- змагання з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив, гроші та престиж.

Стояти осторонь від цього процесу Україна не може. Освітянське суспільство України зацікавлене діяти зі всіх напрямків Болонського процесу.

Освіта вже стала одним з найважливіших чинників політики.

Україна починає робити відповідні кроки. Рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 р. (протокол № 2/3-4) було ухвалено здійснення комплексу заходів щодо виходу національної вищої школи на міжнародний ринок освітніх послуг та здійснити комплекс заходів щодо організаційного забезпечення приєднання України до Болонського процесу.

“Болонським процесом” в останні роки прийнято називати діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Основний зміст Болонської декларації, прийнятої 19 червня 1999 року, полягає в тому, що країни-учасниці зобов'язалися до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність певному єдиному стандарту.

Вихідні позиції учасників процесу у тексті Болонскої декларації формулюються наступним чином: ”«Європа знань» є на сьогодні широко визнаним незамінним фактором соціального і людського розвитку, а також невід'ємною складовою зміцнення та інтелектуального збагачення європейських громадян, оскільки саме така Європа спроможна надати їм необхідні знання для протистояння викликам нового тисячоліття разом із усвідомленням спільних цінностей та належності до єдиної соціальної і культурної сфери”.

Болонський процес - один з інструментів не лише інтеграції в Європі і в Європу, а й інструмент загальної світової тенденції нашого часу - глобалізації. Європейська спільнота має намір зробити внесок в якісну освіту шляхом заохочення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості власної освіти. Відштовхуючись під цього, Європейська комісія надає фінансову і політичну підтримку цьому процесові, що виходить за рамки ЄС. Сьогодні східноєвропейські країни лише починають приймати Болонські ідеї.

Співпраця з європейцями у сфері освіти на шляху входження України в Європу є одним із пріоритетів розвитку вищої освіти в Україні. Проте не є самоціллю проголошення йти будь-якими шляхами тільки в Європу, тільки інтегрування в Європу.

Участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти.

Ключова позиція реформування: Болонські вимоги - це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн.

Метою є і те, щоб Європа зрозуміла, що в Україні - потужна система вищої освіти, потужні школи. Україна відчуває підтримку європейської спільноти. За цей час у нашій країні побувало багато місій Ради Європи, які розглядали стан освіти, проводили експертизу освітянської законодавчої бази і практично зауважень не було. Сьогодні вже майже немає опонентів щодо ступеневості вищої освіти. Вона підвищує мобільність і вертикальну, і горизонтальну. Напрями розвитку вищої освіти в Україні, з одного боку, стратегічні, з іншого - вони дадуть імпульс для подальшого поліпшення стану освіти і науки вже в недалекому майбутньому.

Перший напрям - це розширення доступу до вищої освіти, другий - якість освіти й ефективність використання фахівців з вищою освітою і третій - це інтеграційні процеси.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. С.М. Гончаров, В.С. Мошинський / Вища освіта України і Болонський процес. - Рівне: НУВГП, 2005. - 142 с.

2. Джуринській А.Н. Розвиток освіти в сучасному світі: Навч. Посібник.- М: ВДАДОС, 2009. - 124 с.

3. Опорний конспект лекцій з дисципліни "Вища освіта України і Болонський процес", Миколаїв, 2004.

4. Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців. - Кривий Ріг: КТУ, 2005. - 19 с.

5. Сутність кредитно-модульної системи організації навчання у вищій школі як засобу реалізації ідей Болонського процесу: http://konstantinus.com/

6. www.bankreferatov.ru

Размещено на Allbest.ru