Окремі моделі нетрадиційних уроків у загальноосвітній школі

Участь в екскурсії, вихід усім класом за межі школи з перспективою дізнатися про щось нове мають бути для дітей очікуваною і радісною подією. Щоб зацікавити дітей майбутніми спостереженнями, бажано перед цим провести коротку бесіду-розповідь або продемонструвати відповідні ілюстрації.

Другий етап -- проведення екскурсії за наперед складеним планом. У плані треба зазначити освітні, розвивальні і виховні цілі, визначити послідовність дій в огляді, спостереженнях. Бажано сформулювати два-три проблемно-пізнавальних запитання, на які учні зможуть відповісти в результаті самостійних спостережень.

Треба привчати дітей не бути байдужими до незрозумілого, незнайомого; підтримувати їх інтерес у процесі спостережень цікавими запитаннями, поясненнями, порівняннями.

Третій етап -- післяекскурсійна робота. Тут важливо закріпити результати екскурсій і дати дітям можливість застосувати нові знання, враження, індивідуальні почуття у різноманітній діяльності. Можливі й корисні такі форми роботи: узагальнююча бесіда на уроці, складання задач тощо [17, 37].

Найважливіше завдання екскурсії -- розвиток спостережливості учнів. Спостережлива дитина, сприймаючи об'єкти, прагне всебічно зрозуміти їх.

2.12. Урок - казка

В сучасних школах дуже популярними стають уроки, в яких використовуються фрагменти з казок. Такі уроки -- важлива і невід'ємна частина навчального процесу, їх виконання передбачає:

закріплення, поглиблення та розширення знань, умінь і навичок;

підготовку учнів до активного сприймання нового матеріалу;

формування вмінь і навичок самостійної праці.

Працюючи над такими уроками, школяр продовжує навчатися, тому тут, як і в процесі засвоєння знань на уроці, необхідно забезпечувати додержання основних дидактичних принципів: активності і самостійності навчальної праці, доступності і науковості змісту, систематичності, урахування індивідуальних особливостей тощо.

Втілення цих принципів вимагає від учителів належної уваги до змісту уроку-казки. Тому для такої роботи молодшим школярам доцільно пропонувати і завдання продуктивного характеру, які вимагають застосування знань у новій ситуації, порівнювання, узагальнення, оцінювання, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, доведення, виділення головної думки тощо [31, 34].

Дуже добре час від часу під час уроку-казки давати дітям творчі завдання: описати свої враження; придумати задачу, дібрати приклади, які ілюструють певну властивість, закономірність; провести тривалі спостереження; скласти характеристику явища з певної казки. Такі завдання за відповідної підготовки учнів до роботи під керівництвом учителя стимулюють їхню пошукову діяльність, пробуджують допитливість і фантазію.

РОЗДІЛ 3. Особливості проведення нетрадиційних уроків у школі

Переваги нестандартних уроків уже доведені методистами, педагогами та психологами. До основних переваг таких уроків відносять: незвичайність і захопливість змісту; набуття практичного або суспільного досвіду; значна активність учнів; створення в учнів позитивного емоційного настрою; формування інтересу до предмета.

Соціологічне опитування серед учителів середніх загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл показало, що педагогам відома досить велика кількість видів нетрадиційних уроків, однак, за визнанням самих педагогів, у своїй практичній діяльності вони використовують їх недостатньою мірою. У наведеній нижче таблиці 1 подано отримані результати опитування [17, 42].

Таблиця 1

Нетрадиційні форми навчання	Педагоги зі стажем до 5-ти років, %	Педагоги зі стажем 5-15 років, %	Педагоги зі стажем понад 15 років, %
	знають	використовують	знають	використовують	Знають	використовують
Інтегрований урок	100	38	100	53	100	64
Урок-лекція	100	89	100	93	100	96
Урок-семінар	100	69	100	78	100	87
Урок-конференція	100	3	100	43	100	45
Урок-залік	100	24	100	37	100	52
Урок-огляд знань	48	14	64	24	73	29
Урок-КВК	47	9	53	15	67	17
Урок-мандрівка	42	7	48	9	61	12
Урок-екскурсія	40	15	54	23	72	31
Урок-розслідування	21	5	38	10	41	12
Урок-суд	12	2	34	6	36	6
Урок-брейн-ринг	7	--	17	6	32	4
Урок-новела	--	--	15	4	24	5
Урок-композиція	--	--	12	4	19	3
Урок-есс	--	--	9	--	12	3
Урок-казка	--	--	7	--	10	-

Розглядаючи нестандартні уроки, психологи відзначають дві їх основні психологічні особливості. По-перше, в процесі таких уроків з'являються нові можливості спілкування за типом «учитель -- учень». По-друге, нестандартні уроки, безумовно, сприяють розвитку пізнавальних процесів у школярів.

Аналізуючи особливості спілкування, що виникають на таких уроках, можна виокремити кілька типів моделей спілкування [17, 43]:

* модель А, до якої належать нестандартні уроки, що передбачають однобічний вплив на учня з боку вчителя;

* модель Б, що містить нестандартні уроки, які передбачають взаємодію учнів у процесі парної чи групової роботи;

* модель В, що об'єднує нетрадиційні уроки, в яких передбачається як вплив учителя на учня, так і виконання роботи в парі або групі з рештою учнів.

У наведеній нижче таблиці 2 подано класифікацію нетрадиційних уроків згідно з наведеними моделями.

Таблиця 2

Модель А	Модель Б	Модель В
Урок-лекція	Урок-огляд знань	Інтегрований урок
Урок-семінар	Урок-брейн-ринг	Урок-мандрівка
Урок-суд	Урок-конференція	Урок-екскурсія
Урок-новела	Урок-КВК	Урок-есе
Урок-залік	Урок-розслідування	Урок-композиція
		Урок-казка

Охарактеризуємо деякі психолого-педагогічні особливості різних видів нестандартних уроків.

Урок-лекція передбачає послідовний виклад учителем навчального матеріалу. До основних вимог уроку належать: емоційність викладу, цілісне розкриття теми або певного розділу, аналіз конкретних фактів та явищ, чіткість аргументації та наукова доказовість висновків, використання вчителем різноманітних методичних прийомів. Такі уроки вимагають довільних процесів: уваги, запам'ятовування. Тому вчитель повинен використати під час лекції такі прийоми, які допомагають утримувати увагу учнів та сприяють запам'ятовуванню матеріалу: наочність, і складання плану; опорних схем; стисле конспектування основних моменті» тощо.

Урок-семінар є одним із поширених видів навчальної діяльності учнів старших класів. Такий урок зазвичай полягає в обговоренні повідомлень, рефератів, доповідей, виконаних учнями самостійно або під керівництвом учителя. Виокремлюють три типи уро-ку-семінару. Перший тип має на меті поглиблене вивчення певної теми, другий передбачає систематизацію та узагальнення наявних в учнів знань, третій має дослідницький характер. Такі уроки насамперед сприяють розвитку смислового запам'ятовування, що неможливо без обмірковування. Під час підготовки до уроку-семінару Вчитель повинен навчити учнів використання прийомів, які допомагають смисловому запам'ятовуванню Навчального матеріалу; чітке розуміння того, що саме слід запам'ятати та засвоїти; застосування матеріалу, який запам'ятовується, у практичній діяльності; повторений; для полегшення матеріалу, що важко запам'ятати, порекомендувати прийоми мнемотехніки.

Урок-суд передбачає створення ситуацій, в яких відбувається обговорення двох протилежних думок щодо питання, яке вивчається. Учні вчаться формулювати та захищати свою точку зору, аргументувати свою думку. Такий підхід сприяє розвитку критичності мислення.

Урок-новела являє собою невелику розповідь на певну тему, яка відзначається чіткістю сюжету та відсутністю описовості, небуденністю події. Головна мета таких уроків -- розширення кругозору учнів, оскільки Матеріал, що пропонується на них, часто «виходить за межі» програми.

Урок-залік пов'язаний з перевіркою наявних в учнів знань з певної теми. Як правило, учням заздалегідь пропонуються питання, за якими вони готуються відповідати (відповіді можна подавати як в усній, так і письмовій формі). Такі уроки сприяють розвитку механічного та смислового запам'ятовування, якості мислення (глибина, широта, самостійність тощо), мовлення. Підготовка до уроку-заліку передбачає збереження учнями необхідного навчального матеріалу, що стає можливим завдяки; установкам зберегти необхідну інформацію; глибині розуміння вивченого матеріалу; повторенню (для повторення доцільно рекомендувати використання наочності, наведення власних прикладів та ілюстрацій; виконання завдань на порівняння, класифікації та узагальнення вивченого матеріалу; використання вивченого матеріалу для розв'язання нових навчальних задач та ін.).

Урок-огляд знань так само, як і урок-залік, спрямований на перевірку наявних в учнів знань, але, в цьому випадку учні самостійно готують матеріал з певної теми, демонструючи не лише теоретичні знання, але й уміння використовувати ці знання на практиці. Можливе об'єднання учнів у групи. Тоді завдання формулюється для всієї групи, а відповідає за роботу групи відповідальний. Виконання завдань вимагає від учнів критичності та гнучкості мислення, уяви.

Урок-брейн-ринг передбачає перевірку знань учнів у нетрадиційній формі. Так, замість традиційного індивідуального опитування учні об'єднуються в групи та готують питання одне для одного. Це можна зробити в нетрадиційній формі, прочитавши уривок з відповідного літературного твору та поставивши до нього запитання. Безумовно, додаткової цінності надає ретельно дібраний літературний матеріал. Психологічна цінність таких уроків полягає в тому, що використовується групова робота. Аналізуючи виконання завдань у груповій формі, можна виокремити такі особливості: бажання учнів обмінюватись інформацією, позитивна емоційність під час виконання всіх завдань, взаємодопомога підчас обговорення, поява в деяких учнів орієнтації на підлітків, прагнення самоствердитись.

Урок-конференція є зборами, нарадою представників різних спеціальностей для обговорення певних проблем. Така форма уроку вимагає використання сукупності різних методичних приймів і засобів навчання. При цьому (і це найголовніше) школярі є Не пасивними спостерігачами, а активними учасниками перебігу подій. Участь у подібних іграх передбачає активну розумову діяльність, а також активізацію наявних знань і самостійності учня.

Урок-КВК насамперед сприяє формуванню самостійності мислення, стимулює розвиток творчих здібностей, а також розширює кругозір.

Урок-розслідування передбачає збирання учнями конкретних фактів, що характеризують стан певної проблеми. Найчастіше такі уроки пов'язані з еколбгічними проблемами, оскільки в засобах масової інформації та літературі наводиться достатньо фактів, що демонструють загрозу природі через результати людської діяльності. Цінність цього виду уроку полягає в тому, що у школярів формуються навички самостійної роботи з літературою, а також розриваються мовленнєві здібності, вміння чітко викладати свої думки. Цей тип уроку передбачає мінімальну підготовку вчителя, який у цьому випадку виконує два основні завдання: по-перше, чітко формулює завдання учням, а по-друге, класифікує та логічно «вибудовує» отриманий в результаті самостійної роботи учнів матеріал.

Інтегрований урок має такі особливості: по-перше, дозволяє учням здійснити засвоєння знань з предмета в сукупності з іншими науками; по-друге, сприяє формуванню пізнавального інтересу; по-третє, забезпечує узагальнення наявних знань, уміння використовувати їх у процесі вивчення інших наук.

Урок-мандрівка має задовольняти вимоги, що висуваються до ігор-мандрівок: пересування гравців у просторі; оформлення території відповідно до змісту гри; повідомлення учням пізнавальної інформації у захоплюючій формі; чітке формулювання завдань на кожній зупинці впродовж гри; вироблення шкали оцінювання виконання гравцями завдань; оформлення карти-схеми, на якій позначено маршрут учасників гри. Такі уроки сприяють розвитку спостережливості та уваги школярів, розширенню їх кругозору.

Урок-екскурсія передбачає, що урок буде проведено поза школою, учні для ознайомлення з об'єктом, який вивчається, вийдуть на природу, виробництво, до музею і т. ін. Головна мета цих уроків -- спостереження учнями предметів, явищ, процесів, які вивчаються, та вміння використовувати теоретичні знання на практичних прикладах, що супроводжується поясненнями вчителя або екскурсовода. Головна психологічна особливість таких уроків -- посилення сприйняття того матеріалу, який в інших умовах подання є складним або навіть недоступним розумінню учнів.

Урок-есе -- сукупність філософської, естетичної, літературно-критичної, художньої, публіцистичної літератури з парадоксальним викладом. На такому уроці може розглядатися цікава й актуальна одночасно для кількох шкільних предметів тема. Такі уроки показують, що отримані на уроках знання необхідні в повсякденному житті, їх можна та слід використовувати.

Урок-композиція є однією з форм подання матеріалу за допомогою мистецтва (музики, літератури). Побудова уроку-композиції передбачає виклад матеріалу в певній послідовності з додаванням літературних і музичних елементів, репродукцій. Отже, цей урок є прикладом можливої інтеграції будь-якого предмета з літературою, а то й музики, образотворчого мистецтва.

Урок-казка спрямований на розвиток уяви та творчого мислення учнів. Цьому сприяє залучення школярів до складання сюжету казки. Інсценізація казки формує мовленнєві здібності учнів, сприяє естетичному розвитку. Сюжет казки передбачає виконання цілої низки умов: чітка цільова установка; вибір найбільш відповідного об'єкта; складання запитань, на які потрібно відповісти учням за допомогою наявних знань (під час інсценізації мають бути сформульовані запитання, спрямовані на активізацію наявних в учнів знань, а також може здійснюватися перевірка домашнього завдання); створення фабули (ланцюжок подій, що описуються в казці в певній послідовності); літературне оформлення. У процесі літературного оформлення казки необхідно враховувати деякі моменти:

* цікавість змісту казки;

* нескладність її інсценування;

* можливість створення костюмів для учасників казки;

* проведення хімічних дослідів;

* використання наочності, що допомагав сприйняттю хімічних елементів казки.

Отже, нестандартні уроки відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов'язковою для всіх учнів. Їхні правила, зміст, методика проведення розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться тим чи іншим предметом, ці уроки можуть послужити вихідною точкою у виникненні цього інтересу. Однак не можна забувати, що головним у проведенні будь-якого уроку є навчання. Як ми показали, нестандартні уроки лише активізують діяльність учнів, роблять сприйняття більш активним, емоційним, мислення -- творчим, самостійним, гнучким. Тому використання нестандартних уроків дає найбільший ефект у класах, де переважають учні з нестійкою увагою, незначним інтересом до предмета [17, 47].

Але в будь-якому випадку під час підготовки нестандартного уроку слід враховувати певні вікові особливості дітей шкільного віку.

Отже, використання нестандартних уроків сприяє:

* підвищенню загальної обізнаності та освіченості дітей;

* поглибленню знань з предмета;

* підвищенню кругозору учнів;

* перевірці знань учнів у ігровій та захоплюючій формі;

* зняттю втомленості учнів;

* активному розвитку пізнавальних процесів у учнів.

Тож нестандартні роки заслуговують на право доповнити традиційні уроки, які педагоги використовують у своїй практичній діяльності.

нетрадиційний урок школа

ВИСНОВКИ

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики - розвиток нетрадиційних форм організації навчання в загальноосвітніх школах. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Нетрадиційні уроки більше подобаються учням, ніж звичайні буденні заняття з установленою структурою й режимом роботи, тому практикувати такі уроки доцільно кожному вчителю

Вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за шкільною практикою дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:

1. Урок -- це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно Від якості уроку залежить ефективність функціонування всієї школи. Тому багато теоретиків і практиків працюють над його вдосконаленням.

2. Кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу -- освітньої, розвивальної, виховної та самовдосконалення. В контексті сучасних концепцій навчання на перший план, замість освітньої, виходить виховна функція дидактичного процесу -- формування всебічно та гармонійно розвинутої особистості.

3. Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки. Нестандартний урок -- це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Думки педагогів щодо таких уроків різні.

4. Під час будь-якого типу уроку вчитель застосовує різні види навчальної роботи: фронтальну, групову, парну та індивідуальну. Кожна форма цієї роботи має власну методику її організації.

5. Урок-гра -- це імітаційна модель навчальної діяльності учнів, що відтворюється в умовах, максимально наближених до дійсності. Мета гри -- поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності. Урок-гра має свої різновиди: урок-«Еврика», прес-конференція, урок-змагання, урок-турнір, урок-спектакль, урок «КВК», урок-аукціон, урок-забава та ін.

6. Головними умовами ефективності застосування уроку-подорожі або екскурсія є: органічне включення у навчальний процес; захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов'язковість правил, які не можна порушувати; включення лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до дій (його слова й рухи цікаві, несподівані для дітей). Мета уроку-подорожі -- збагатити (розширити, поглибити) чуттєве й логічне пізнання дітей, їхній соціальний досвід, сприяти розвитку мовлення, мислення, уяви.

7. Нестандартні уроки відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов'язковою для всіх учнів. Їхні правила, зміст, методика проведення розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться тим чи іншим предметом, ці уроки можуть послужити вихідною точкою у виникненні цього інтересу

8. Використання нестандартних уроків сприяє:

* підвищенню загальної обізнаності та освіченості дітей;

* поглибленню знань з предмета;

* підвищенню кругозору учнів;

* перевірці знань учнів у ігровій та захоплюючій формі;

* зняттю втомленості учнів;

* активному розвитку пізнавальних процесів у учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі. - К., 1983.

2. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. - М., 1982.

3. Бобруйко О. Урок-казка з математики в 1 класі // Початкова школа. - 2004. - № 7. - С. 25 - 27.

4. Бойченко Т. Цікаві ігри та завдання з математики // Початкова школа. - 2000. - № 5. - С. 45 - 47.

5. Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія. - К., 1995.

6. Джигало Л.В. Урок-забава “Математичний ярмарок” у 3-4 класах // Початкове навчання та виховання. - 2004. - № 3. - С. 45 - 47.

7. Єрмілова Т.Г. Клуб веселих математиків (Для учнів 3-го класу) Відкритий урок. - 2003. - № 7. - С. 45 - 47.

8. Зюзіна З. Вправи та задачі на дві дії різного ступеня (Урок-казка) // Початкова школа. - 2004. - № 5. - С. 45 - 47.

9. Іонова О. М. Дитина в сучасному суспільстві (Вальдорфська педагогіка як «екологія дитинства») // Педагогіка і психологія. - 1999. - № 1. - С. 86 - 92.

10. Кондратюк О. П., Дьомін А. I. Методи і форми організації навчання. К., 1975.

11. Козлітіна І. Урок - космічна заочна подорож Розкажіть онуку. - 2003. - № 25. - С. 45 - 47.

12. Куписевич Ч. Основы общей дидактики. - М., 1986.

13. Любар О. О., Стельмахович А.Г., Федоренко Д. Т. Історія української педагогіки / За ред. М. Г. Стельмаховича. - К., 1998.

14. Малахова І. Новорічна ялинка на острові “Чунга-чанга” // Розкажіть онуку. - 2000. - № 5. - С. 45 - 47.

15. Мартиненко С.М., Хорунжа Л.Л. Загальна педагогіка. - К., 2002.

16. Махмутов М. И. Современный урок. - М., 1981

17. Михайлів Т.В. нетрадиційні уроки // Педагогічна академія пані Софії. - 2006. - Травень. - С. 3-48.

18. Оконь В. Введение в общую дидактику. - М., 1990.

19. Онищук В. А. Урок в современной школе. Вопросы теории. - М., 1981.

20. Организационные формы обучения / Под ред. Ю. И. Малеванного. - К., 1991.

21. Основи національного виховання: концептуальні положення / За ред. В. Г. Кузя та ін. - К., 1993.

22. Падалка О. С., Нісімчук А. С., Смолюк I. О., Шпак О. Т. Педагогічні технології. - К., 1995.

23. Педагогика / Под ред. Ю. К. Бабанского. - К., 1983.

24. Педагогика / Под ред. П. И. Подласого. - М., 1996.

25. Педагогіка / За ред. М. Д. Ярмаченка. - К., 1986.

26. Подласый И. П. Как подготовить эффективный урок. - К., 1989.

27. Подласый И. П. Педагогика: Новый курс: В 2 кн. - М, 1999.

28. Прохоренко Л. Урок на лісовій галявині // Розкажіть онуку. - 2002. - № 12. - С. 15 - 17.

29. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Абрис, 1997. - 416 с.

30. Слінчук Л. Урок-подорож // Відкритий урок. - 2000. - № 5. - С. 45 - 47.

31. Смаглій О. Застосування ігрових ситуацій на уроках математики // Початкова школа. - 2003. - № 7. - С. 45 - 47.

32. Ушинський К. Д. Три елементи школи // Твори: В 6 т. - К., І954. Т. 1.

33. Фіцула М. М. Педагогіка. - К., 2000.

34. Харламов И. Ф. Педагогика. - М., 1990.

35. Черенок И. Ф. Формы учебной работы в средней школе. - М., 1988.

36. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2002. - 560 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

УРОК-ПОДОРОЖ В 3 КЛАСІ.

Тема: Засвоєння таблиці ділення на 8. Задачі на різницеве порівняння двох добутків або двох часток.

Мета: закріпити знання табличних випадків ділення на 8 та вміння користуватися ними при розв'язуванні задач та прикладів, розвивати вміння розв'язувати задачі на різницеве порівняння двох добутків (часток); логічне мислення, обчислювальні навички; виховувати любов та бережливе ставлення до природи, інтерес до знань.

Обладнання: карта подорожі, малюнки вітрильних човнів; картки для усної лічби (гра "Доміно") для естафети команд та індивідуальної роботи.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

II. Перевірка знань учнів.

Розв'язування віршованої задачі.

"Люблять працю дітлахи,

Вона їм дуже до лиця.

Вийшло в поле 7 малят,

Щоб садити деревця.

Разом з татом висаджали

Кожен по 4.

Скільки всіх дерев разом діти посадили?"

Каліграфічна хвилинка.

Письмо числа 28, аналіз числа.

Запис чисел, утворених з цифр 2 і 8 (28, 82)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми проведемо змагання на вітрильних човнах -- регату. Погляньте на карту. Ми побуваємо на мисі "Обчислювальному" відвідаємо "Задачний" острів, зайдемо в “Геометричну” бухту і за допомогою маяка “Чисел” дійдемо до порту "Перемога".

У ході подорожі ми закріпимо табличні випадки множення і ділення, розв'яжемо задачі й виконаємо багато цікавих вправ На кожній зупинці за виконану роботу команди будуть одержувати якорі У кого наприкінці уроку буде більше якорів, та команда і переможе на нашій регаті. Але для того щоб дізнатися, на яких човнах ви будете змагатися, треба розв'язати приклади (2 учня біля дошки розв'язують приклади)

5? 8 - 32 : 8 = 36 36 - 16 : 8 = 34 20 + 64 : 8 = 28 42 - 48 : 8 = 36

56 : 8 + 64 : 8 = 15 32 : 8 + 56 : 8 = 11 64 - 24 : 8 = 61 (55+9) : 8 = 8

(41-9) : 8 = 4 83 - 72 : 8 = 15

Перевірка. Кожному числу відповіді відповідає певна буква. Впишіть їх і прочитайте назви човнів, на яких ви будете змагатися

О	Р	Л	И	К	С	О	К	І	Л
36	28	15	61	4	34	36	11	8	15

IV. Закріплення знань

І. Усна лічба Гра "Доміно".

А ми тим часом набираємо екіпажі Тільки досвідчені моряки можуть швидко досягти миса “Обчислювального”, дістатися острова "Задачного", де й підведемо підсумки

ІІ. Зупинка на острові "Задачному" а) розв'язання задачі за коротким записом.

На пошиття 6 великих вітрил пішло 48 м тканини А на пошиття 4 маленьких вітрил пішло 24 м тканини На скільки менше метрів тканини витрачено на пошиття 1 маленького вітрила, ніж 1 великого вітрила?

6 великих вітрил - 48 м ткн.

4 маленьких вітрила - 24 м ткн.

На ? м ткн. < на а 1 в.

48 : 6 - 24 : 4 = 2 м (ткн).

Фізкультхвилинка

б) розв'язання задачі 530,

в) розв'язання задачі на Індивідуальних картках біля дошки

Перший учень розв'язує задачу

Рибалки спіймали 4 сітки сардини по 8 кг у кожній, та 3 сітки камбали по 7 кг у кожній. Чого спіймали більше і на скільки кілограмів більше?

Другий учень розв'язує задачу

На виготовлення 3 човнів потрібно 27 колод. Скільки потрібно колод для виготовлення 8 таких човнів?

ІІІ. Геометричний матеріал “Старовинна пляшка” Лист Дорогі друзі! Врятуйте нас від піратів. Для цього виконайте завдання №532

АД + ВС = 3 + 3 = 6 см Р = 3 2 + 2 2 = 10 см

АВ + ЄД = 2+2 = 4 см Р = (3 + 2)? 2 = 10 см

4. Зупинка біля маяка "Чисел".

а) знайти зайве число на картках, пояснити чому воно зайве

14, 21, 28, 37, 42, 49 -- не ділиться на 7,

24, 30, 36, 42, 48, 56 -- кругле число,

10, 14, 17, 22, 26, 30 - непарне,

20, 36, 14, 9, 54, 90 -- одноцифрове,

б) записати знаки дій, щоб рівності були правильні

4 ... 4 ... 8 = 2 6 ... 4 ... 8 = 3 18 ... 22 ... 8 = 5

64 ... 8 ... 7 = 56 24 ... 8 ... 9 = 27 60 ... 4 ... 8 = 7

32 ... 8 ... 9 = 13 40 ... 32 ... 8 = 9

в) естафета "Добери число" (додатково)

Орлик	5 ? 8 > 5 ? ... 2 ? 8 = 8 ? ... 8 ? 3 + 8 = 8 ? ... 24: 8 < 24 : ...	Сокіл	4 ? 8 > 4 ? ... 8 ? 6 = 6 ? ... 8 ? 7 + 8 = 8 ? ... 32 : 8 < 32: ...

V. Підсумок уроку.

Визначення переможців

Додатково задачі

У порт пливли 3 судна, а на зустріч їм -- 5 катерів. Скільки суден прибуде в порт? (З, бо катери пливли у протилежний бік)

Зграя з 7 дельфінів пропливла 14 км. Скільки кілометрів проплив кожен дельфін (по 14 кілометрів)

Размещено на Allbest.ru