Використання методу синквейну на заняттях з німецької мови у вищому навчальному закладі

Використання методу синквейну на заняттях з німецької мови у вищому навчальному закладі

Модернізація освіти орієнтується не лише на зміни у змісті навчальних дисциплін, але й на зміни у методиці викладання, розширення арсеналу методичних прийомів, активізацію діяльності студентів.

У сучасних умовах актуальним є використання інноваційних форм, методів навчання. Головною метою інноваційного навчання є розвиток інтелектуальних, комунікативних, лінгвістичних і творчих здібностей учнів; формування особистості учня; формування вмінь, які впливають на навчально-пізнавальну діяльність і перехід на рівень продуктивної творчості; розвиток різних типів мислення; висока якість знань, умінь і навичок.

Сучасне суспільство потребує креативних фахівців, здатних приймати нестандартні рішення та вражати своєю оригінальністю. Тому в процесі підготовки майбутній фахівців робиться акцент на формування студента-дослідника, людини духовної, спрямованої не на оволодіння готовими знаннями, а на їх набуття та творче використання; на формування особистості, яка навчається творчо, нестандартно мислити [6; 72]. Усі ці вимоги, на нашу думку, задовольняє метод синквейну.

Освітні інновації були предметом вивчення багатьох науковців ще з 50-х років ХХ століття. Теорією інноватики займалися Л. Даниленко, Н. Юсуфбекова, Р. Фатхутдінов. Вивчення та аналіз наукової літератури свідчить про зростаючий інтерес до синквейну як методичного прийому у викладанні різних навчальних дисциплін, зокрема іноземних мов. Переваги цього методичного прийому вже оцінені Ю. Сищенко, Е. Калініченко, О. Проклова.

Метою статті є охарактеризувати метод «синквейну» в системі інноваційного навчання як різновида мовленнєвотворчого завдання, проаналізувати умови його використання на старших курсах під час вивчення німецької мови як другої іноземної.

Використовуючи інноваційні технології у вивченні предметів гуманітарного циклу, педагоги успішно застосовують такі прийоми: асоціативний ряд, опорний конспект, інтерактивну систему запису для ефективного читання і роздумів (ІНСЕРТ), мозкову атаку, групову дискусію, ключові терміни, кластери, есе, логічні ланцюжки, медіапроекти, дидактичну гру, лінгвістичні карти, лінгвістичні алюзії, дослідження тексту, синквейн тощо.

Синквейн (інша назва - сенкан, від англ. cinquain) виник у США на початку ХХ століття. Основоположницею жанру синквейну вважають американську поетесу Аделаїду Крепсі, яка після знайомства з книгою «Сто віршів стародавньої Японії» відкрила для себе світ японського хайку. Саме ці твори дали їй можливість створити свій поетичний оригінальний стиль - станс, який мав 22 склади і складався приблизно з 5 рядків. Після виходу збірника «Поезія» («Verse») станси Аделаїди Крепсі - п'ятирядкові строфи з закінченою думкою - стали надзвичайно популярними в Америці та всьому світі.

Синквейн - це мала віршована форма для фіксації емоційних оцінок та опису миттєвих вражень, відчуттів, асоціацій; невеликий за обсягом твір, що характеризує тему чи предмет і складається з п'яти рядків та укладається за певним планом. Згідно з правилами віршування, традиційний синквейн складається з п'яти неримованих рядків:

1-й рядок має містити іменник або займенник, який позначає об'єкт обговорення.

2-й рядок - два прикметники або дієприкметники, що описують і

характеризують тему.

3-й рядок складається з трьох дієслiв про характерні дії об'єкта.

4-й рядок є фразою, за допомогою якої висловлюється особисте враження, розуміння теми (іноді вдалим є використання цитати з тексту, прислів'я).

5-й рядок - це одне слово-резюме (зазвичай іменник), синонім до теми, що являє собою підсумок і висловлює сутність об'єкта. Прийменники, сполучники, частки можна використовувати додатково.

Наприклад: Schule

Interessant, spannend

Lernen, sprechen, spielen

Es ist immer super

Die beste Zeit im Leben.

Існують різні види синквейну: зворотній, дзеркальний, метелик, корона синквейнів, гірлянда синквейнів і т. д. [5].

Спрощена, дидактична форма синквейну розвинулась у шкільній практиці США, а з кінця 90-х років ХХ століття з'явилася і на пострадянському педагогічному просторі. Синквейн у дидактиці - це: ефективний метод розвитку образності мовлення, який дозволяє швидко отримати результат; метод оцінювання понятійного і словникового запасу; прийом технології критичного мислення на етапі рефлексії; метод інтегральної освітньої технології; інструмент для синтезу й узагальнення інформації.

Синквейн використовують у своїй практиці викладачі різних дисциплін, адже це надзвичайно цікавий методичний прийом, який дозволяє активізувати творчу діяльність студентів з різним рівнем знань. Робота над синквейном дозволяє гармонійно поєднувати елементи інформаційної, діяльнісної та особистісно орієнтованої освітніх систем. Це поєднання разом з умінням студентів створювати синквейн виявляє рівень розуміння теми, знання матеріалу, вміння виділяти головне та застосовувати отримані знання для вирішення нового завдання.

Організаційні форми роботи з синквейном: індивідуальна (виконання домашнього завдання; на практичному занятті), у групі (конкурс творців синквейну за певною темою; аналіз неповного синквейну для визначення відсутньої частини), виконання контрольного завдання (визначення теми неповного синквейну; написання мінітвору за готовим синквейном; корекція й удосконалення запропонованого). Перевагами використання даного методу як особливої форми творчого завдання є: алгоритмічність, доступність різним віковим категоріям, нівелювання тривожності (сумнівів у власних силах) [1]. синквейн німецька мова навчання

У своєму дослідженні ми дійшли висновку, що синквейн, як різновид мовленнєвотворчого завдання, містить в собі два компоненти: комунікативний і творчий. З одного боку, використовуючи цей прийом, ми розвиваємо креативність у студентів, а з іншого - здійснюємо принцип комунікативності у навчанні іноземної мови, який передбачає навчити учнів спілкуватися іноземною мовою в типових ситуаціях [4; 51].

Ми вважаємо, що даний методичний прийом можна використовувати як на початку вивчення теми, так і в кінці. Використання синквейну на початку вивчення теми дає можливість побачити, які уявлення та асоціації мають студенти з певної теми, відчути їх особистісну оцінку того чи іншого явища. В кінці вивчення теми можна проаналізувати рівень якості знань студентів.

На наше переконання, метод синквейну доречно використовувати на старших курсах, тому що студенти IV та V курсів уже мають сформовані граматичні навички з найголовніших граматичних тем; володіють ґрунтовними знаннями з психології, філософії, педагогіки, культурології та інших наук; мають великий життєвий та читацький досвід.

Таким чином, варто зазначити, що використання методу синквейну в навчальному процесі вищих навчальних закладів, зокрема при вивчення гуманітарних дисциплін, створює умови для розвитку самореалізації особистості та допомагає досягти високого інтелектуального розвитку студентів. Використання синквейну є дієвим засобом активізації пізнавальної та творчої діяльності студентів, який не лише допомагає організувати діалог, а й дозволяє відпрацьовувати навички аналізу тексту, сприяє індивідуалізації навчання, забезпечує мовленнєвий розвиток учнів. Використання запропонованого методу позитивно впливає на розвиток і вдосконалення іншомовних умінь студентів та надає їм можливості для самовираження і самореалізації засобами іноземної мови.

Література

1. Афанасьева Т. М. Синквейн как форма творческого задания в индивидуальной и групповой работе педагога-психолога / Т. М. Афанасьева // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: // www.spbappo.com/

2. Козлова О. Г. Синквейн, что это такое? [Текст] / О. Г. Козлова // Биология в шк. - 2000. - № 5. - С. 37.

3. Лущевська О. Від японського хайку - до американського стансу / О. Лущевська // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.zahid-shid.net/

4. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / Кол. авторів під керівн. C. Ю. Ніколаєвої. - К: Ленвіт, 1999. - 320 с.

5. Синквейн - Вікіпедія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/

6. Скалкин В.Л. Обучение монологическому высказыванию: (на материале англ. яз.) / В. Л. Скалкин // Пособие для учителей. - Киев.: Рад. школа., 1983. - 119 с.

Размещено на Allbest.ru