Вища освіта. Болонський процес
Загальні принципи формування систем вищої освіти, основні тенденції її розвитку. Історія Болонського процесу, підписання Сорбоннської декларації. Зближення і гармонізація систем вищої освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.09.2012 |
| Размер файла | 54,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра менеджменту
ІНДУВІАЛЬНО-НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА
з навчальної практики: "УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА"
на тему: "ОСНОВНІ ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЗОНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ"
Виконав:
Студент 1 курсу 1 групи
Факультету "Менеджменту і маркетингу" /підпис/ Мелеш А.В.
Спеціальності "Менеджмент організації"
Перевірила: /підпис/ проф. Гриньова В.М.
Харків - 2012
Зміст
- Вступ
- 1. Загальні принципи формування систем вищої освіти
- 1.1 Основні тенденції розвитку вищої освіти
- 2. Болонський процес
- 2.1 Історія Болонського процесу
- 2.2 Ключові поняття, критерії: перші запитання та відповіді
- 2.3 Основні документи Болонського процесу
- 2.4 Переваги та недоліки Болонського процесу
- Висновок
- Список літератури
Вступ
В наш час університети та інші заклади вищої освіти відіграють ключову роль у розвитку суспільства, економіки та культури на всіх рівнях: глобальному, державному, регіональному та місцевому. У розвиненому суспільстві знання задачі університетів не обмежуються розвитком і збереженням базової науки; вони беруть активну участь в тлумаченні, поширенні та практичному застосуванні нових знань. Однак діяльність університетів зводиться не тільки до підготовки майбутньої професійної, технічної та соціальної еліти - вони дають освіту масовому студентству. Університети перетворилися на комплексні і великомасштабні установи, для управління якими вже недостатньо керуватися традиційними академічними і колегіальними нормами.
Ці зміни місії і структури вищої освіти і науково-дослідної діяльності поставили під сумнів традиційне уявлення про університети та зумовили необхідність їх подальшого реформування. Чисельність університетів зростає небаченими темпами. Виникають нові типи ВНЗ, і навіть найбільш консервативні університети беруть на себе нові розширені зобов'язання. На сьогодні університети опинилися в центрі виключно щільної мережі організацій, пов'язаних зі знанням. У результаті з'явилася необхідність рівноваги між діяльністю університетів на благо суспільства і їх підприємництвом. Однак зростання значущості ринку - це лише один аспект трансформації, інший - наростаюча активність реформ, здійснюваних у багатьох європейських країнах. Болонський процес призведе до далекосяжних змін у структурі (а в довгостроковій перспективі - в культурі) європейської вищої освіти [6].
болонський процес вища освіта
1. Загальні принципи формування систем вищої освіти
• Сучасна підготовка кадрів
Нашому світу властива економічна гнучкість, технологічна складність, моральна і наукова невпевненість, а також недостатній рівень національної безпеки. Ці "постмодерністські" умови вплинули на характер і рівень професіоналізму у викладанні.
Сфера освіти повинна формувати і виховувати новий тип особистості, який здатний швидко реагувати і відповідати на виклики історії, трансформуватися відповідно до змін, що відбуваються в усіх сферах життя.
Головне завдання вищої школи - не формування людини за заданими зразками, а допомога в самореалізації, у розкритті і розвитку особистісного потенціалу, в прийнятті та освоєнні власної волі і відповідальності за життєві вибори.
Зміни, які відбуваються у світі, висувають нові вимоги до підготовки кадрів:
• Перехід до постіндустріального суспільства, значне розширення масштабів міжнародної взаємодії обумовлює необхідність розвитку таких якостей фахівця, як: комунікабельність, толерантність, соціальна мобільність, інформаційно-технічна культура, гнучкість мислення.
• Виникнення і зростання глобальних проблем, які можуть бути вирішені лише в рамках міжнародного співробітництва, вимагає глобального, системного, планетарного, інформаційно-технологічного, проективного світогляду і мислення.
• Динамічний розвиток економіки, зростання конкуренції, скорочення сфери некваліфікованої та малокваліфікованої праці, глибокі структурні зміни в сфері зайнятості вимагають від сучасних фахівців професійної компетентності та мобільності, викликають постійну потребу в підвищенні професійної кваліфікації та перепідготовці, в посиленні конкурентоспроможності.
• Розвиток підприємництва, індивідуальної приватної діяльності, створення ринку праці, вплив попиту та пропозиції на підготовку кадрів є в сучасному суспільстві передумовами розвитку підприємливості, здатність до підприємництва, конкурентоспроможності, здатність до професійного самозбереження, формуванню індивідуального стилю професійної діяльності.
• Необхідність приймати самостійні рішення в швидко змінюються, динамічних виробничо-технічних умов, аналізувати себе і результати професійної діяльності вимагає професійної самостійності, відповідальності, креативності, рефлексії, адекватної самооцінки [1].
Оскільки в ході професійного розвитку відбувається взаємодія та інтеграція професійної спрямованості та компетентності, то утворюються якості і властивості фахівця, що забезпечують йому конкурентоспроможність, професійну мобільність і розвиток кар'єри.
1.1 Основні тенденції розвитку вищої освіти
У структурі світової вищої освіти домінують дві тенденції:
1. Унітарна, або єдина, система, коли вища освіта забезпечується університетами чи іншими закладами. Такі заклади пропонують як загальні академічні ступені, так і професійно орієнтовані програми різного рівня. До складу унітарній системі входять лише університети, а частина інших ВНЗ становить незначний відсоток. Таким є утворення в Італії, Іспанії, Австрії, Фінляндії, Швеції.
2. Бінарна, або подвійна, система з традиційним університетським сектором, яка опирається на концепцію Humboldt університету та на окремий неуніверситетський сектор вищої освіти, що має чітко окреслену структуру. Така система освіти притаманна більшості розвинених країн світу, де поряд з університетським сектором існують спеціалізовані заклади, які приймають чималу частину молоді. З європейських країн бінарну систему вищої освіти мають Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Нідерланди, Норвегія, Німеччина. Франція, Швейцарія та ряд інших [2].
Достатньо ефективною для світової вищої освіти є тенденція удосконалення і розширення "короткої професійної" вищої освіти. Мова йде не про аналоги технікумів, а про інтенсивну навчанні в сьогоденному вузі (це, нерідко, - особливий підрозділ університетів), але упродовж малого проміжку часу, до трьох років. За умови гарної організації (прикладом є створені нещодавно "університетські інститути" у Франції) отримують грунтовну освіту, як наслідок - випускники легко знаходять роботу.
Тенденції до всебічної (єдиної) університетської системи разом з розвитком сильного сектору вищої освіти неуніверситетського рівня сприяли ширшому тлумаченню поняття "університет", що відрізняється від визначення, яке традиційно використовується щодо континентального європейського університету, - установи з інтенсивним співробітництвом, узгодженістю між викладанням, навчанням і успіхами в ньому, де велика увага приділяється індивідуальному навчанні.
Основні ж завдання щодо організації навчальних закладів вищої освіти, які мають професійно-орієнтовані програми навчання паралельно з університетським сектором, практично однакові. У більшості країн це:
• Запропонувати економічно вигідні типи освіти для задоволення потреб ринку праці;
• Задовольнити потреби зростаючої кількості вступників без істотного збільшення урядових витрат на вищу освіту;
• Запропонувати програми, засновані на дослідженнях прикладного характеру;
• Відновлення і поліпшення вже існуючого професійно-орієнтованої освіти.
2. Болонський процес
2.1 Історія Болонського процесу
У 1998 році міністри освіти чотирьох європейських країн (Франції, Німеччини, Великобританії та Італії), що брали участь у святкуванні 800-річчя паризького університету Сорбонна, зійшлися на думці, що сегментація європейської вищої освіти в Європі заважає розвитку науки і освіти. Ними була підписана Сорбоннського декларація (англ. Sorbonne Joint Declaration, 1998). Мета декларації полягає в створенні загальних положень по стандартизації Європейського простору вищої освіти, де мобільність слід заохочувати як для студентів і випускників, так і для підвищення кваліфікації персоналу. Крім того, вона повинна була забезпечити відповідність кваліфікацій сучасним вимогам ринку праці.
Цілі Сорбонської декларації були підтверджені в 1999 році при підписанні Болонської декларації, в якій 29 країн висловили свою готовність взяти на себе зобов'язання підвищити конкурентоспроможність європейського простору вищої освіти, підкреслюючи необхідність збереження незалежності та самостійності усіх вищих навчальних закладів. Всі положення Болонської декларації були встановлені як міри добровільного процесу узгодження, а не як жорсткі юридичні зобов'язання.
Таким чином Болонський процес став процес зближення і гармонізації систем вищої освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
На сьогоднішній день процес включає 47 країн-учасниць з 49 країн, які ратифікували Європейську культурну конвенцію Ради Європи (1954). Болонський процес відкритий для приєднання інших країн.
Таблиця 2.1 Країни-учасниці і роки їх вступу в Болонський процес [3]
|
Рік |
Країни |
|
|
1999 |
Австрія, Бельгія, Болгарія, Велікобратія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія |
|
|
2001 |
Хорватія, Кіпр, Ліхтенштейн, Туреччина |
|
|
2003 |
Албанія, Андорра, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Росія, Сербія, Македонія |
|
|
2005 |
Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна |
|
|
2007 |
Чорногорія |
2.2 Ключові поняття, критерії: перші запитання та відповіді
Ключовими поняттями в переліку завдань Болонського процесу, обов'язкових до виконання в короткий термін для тих університетів, які мають намір увійти в процес, є поняття Європейської системи трансферу та акумуляції кредитів (залікових балів), ECTS, а також поняття додатку до диплому ( (Diploma Supplement, DS), яке використовує систему ECTS та її компоненти.
ECTS є орієнтованою на студента системою опису освітніх програм (або учбових планів) шляхом кількісної оцінки їх компонентів у залікових балах (кредитах). Система кількісної оцінки компонентів освітніх програм (предметів, модулів, блоків) у кредитах базується на повному учбовому навантаженні студента, необхідному для осягнення декларованих цілей (знань, умінь, навичок) відповідного компоненту програми.
ECTS впроваджується в Європі з 1989 року і з того часу була перевірена в ході пілотних проектів та удосконалена у 145 європейських університетах. Система дає можливість підтримати мобільність студентів у межах країн-учасниць, забезпечує взаємне визнання учбових досягнень студента за періоди навчання в різних університетах (і навіть різних країнах). Система ECTS дозволяє акумулювати досягнення студента в умовах вибору ним власної траєкторії та темпу навчання. Вона робить учбові програми легкими для читання та порівняння студентам, як місцевим, так і іноземним. Нарешті, ECTS є обов'язковим євростандартом Болонського процесу.
ECTS базується на угоді, що 60 кредитів вимірюють повне учбове навантаження студента за один учбовий рік (відповідно 30 кредитів за один семестр,20 кредитів - за триместр).
Повне учбове навантаження включає всі види роботи, включно з самостійною роботою студента, підготовкою до іспитів, їх складання, практиками, тощо.
Кредити оцінюють всі компоненти річної учбової програми - модулі, учбові курси, практику, дипломне проектування, тощо і відображують лише кількість учбової роботи, необхідної студенту для їх виконання та засвоєння, у співвідношенні до повного обсягу роботи за учбовий рік (60 кредитів). Кредити не оцінюють складності, або відносного рівня окремих курсів, предметів, або інших компонент учбової програми.
Кредити є також шляхом кількісної оцінки учбових досягнень. Студент отримує кредити лише за ті компоненти програми, в яких досяг сформульованих цілей і виконав всі необхідні роботи, а також склав іспит, або пройшов іншу передбачену учбовим планом форму контролю.
Успішність студентів оцінюється в національній шкалі оцінок. Втім, доброю практикою вважається дублювання національної шкали оцінок успішності в залікових книжках студентів та інших відповідних відомостях в шкалі оцінок ECTS, яка є елементом системи. Наведена нижче порівняльна таблиця дає уявлення про співвідношення української шкали оцінок та шкали ECTS.
Таблиця 2.2 Шкала ECTS [4]
|
Шкала ECTS |
Статистичні критерії шкали ECTS |
Відповідні рівні діючої української шкали успішності |
Співвідношення між національною шкалою та ECTS |
|
|
A - excellent |
кращі 10% |
відмінно |
5 - відмінно |
|
|
B - very good |
наступні 25% |
добре |
4,5 - дуже добре |
|
|
C - good |
наступні 30% |
4 - добре |
||
|
D - satisfactory |
наступні 25% |
задовільно |
3,5 - цілком задовільно |
|
|
E - sufficient |
останні 10 % |
3 - задовільно |
||
|
FX |
два типи неуспішних студентів |
незадовільно |
2,5 - недостатньо |
|
|
F - fail |
2 - незадовільно |
Примітка до таблиці: Оцінки двох останніх рядків таблиці стосуються двох різних типів неуспішних студентів. Зокрема оцінка FX означає - "недостатньо, студенту необхідно трохи більше роботи для заліку курсу", тоді як оцінка F означає - "незадовільно, студенту потрібний значний обсяг роботи для заліку курсу". Обидві ці оцінки виставляються у залікові, або екзаменаційні відомості, але не у залікову книжку студента. так само, як це практикується відносно існуючої української оцінки "незадовільно".
На діаграмі можна бачити симетричність та одномодальність розподілу успішних студентів по відсотковому рейтингу в межах статистичних критеріїв шкали ECTS.
З чого складається ключовий набір документів системи ECTS? Ключових документів, необхідних для запровадження європейської системи трансферу та акумулювання кредитів, відносно небагато:
Регулярний Інформаційній каталог учбових программ/курсів (Information Package/Course Catalogue), які забезпечує студентам університет, оприлюднений двома мовами (або лише англійською, якщо курси, або програми викладаються англійською) на Web-сайті і/або у вигляді друкованого буклету (буклетів). Каталог складається за стандартизованою формою системи ECTS, доступною в Інтернеті (наприклад _http://www.socleoyouth. be/)
Угода про навчання (Learning Agreement) яка містить перелік курсів, що надаються, погоджений поміж студентом та відповідним підрозділом університету. У випадку кредитного трансферу (пере заліку) угода про навчання укладається поміж студентом, який переводиться, та обома університетами ще до його переходу, і вона негайно оновлюється в разі якихось змін у змісті навчальних програм, або їх переліку. Існує стандартна форма такої угоди.
Академічна довідка (The Transcript of Records). Обмін (трансфер) кредитів поміж університетами здійснюється шляхом надання академічних довідок. Академічна довідка, зокрема, описує учбові досягнення кожного студента як до, так і після навчання за кордоном, або в іншому університеті. Кожен курс (предмет), який вивчав студент, під час навчання, відображений в академічній довідці не лише кількістю здобутих ECTS-кредитів, але також оцінками за національною шкалою оцінок і за шкалою ECTS. Підписана та завірена академічна довідка надається обом університетам, а також студенту. Існує стандартна для Болонського процесу та системи ECTS форма академічної довідки англійською та іншими мовами.
ECTS сертифікація надає університетові статус прозорого та надійного партнера Європейської кооперації в річищі Болонського процесу. Сертифікацію здійснює Генеральний директорат з освіти та культури Європейської Комісії (Брюссель). Документи приймаються щороку до 1 листопада поточного року. ECTS - сертифікація можлива при виконанні невеликої кількості усталених вимог:
ECTS сертифікат надається університетам, які правильно впровадили ECTS на обох циклах навчання (нижчому, бакалавріаті, та вищому, магістратурі). Сертифікат надається на три роки.
Критеріями надання ECTS-сертифікату є, зокрема, також наявність в університеті зазначених вище ключових документів: Інформаційного каталогу учбових програм/курсів (двома мовами) університету, зразків Угод про навчання та Академічних довідок, впровадження та практичне використання ECTS в університеті, а також наявність доказів академічного визнання університету
Університети, які впроваджують та використовують ECTS, повинні призначати як ECTS координатора університету, так і координаторів у справах ECTS на факультетах, на яких впроваджується система. Персоналії координаторів фігурують, зокрема, у вказаних вище ключових документах.
Функції координаторів стосуються впровадження та контролю за використанням системи. Проте вони помітно відрізняються на університетському та факультетських рівнях:
Університетський координатор гарантує відповідність університету принципам та механізмам ECTS. Його/її обов'язком є розвиток системи як в університеті, так і за його межами, зокрема в ході програм міжнародного співробітництва, сприяння практичному впровадженню системи, підтримка та навчання координаторів нижчих ланок. Зокрема, у великих університетах важливо, щоби координатор був персоною відповідного рангу, маючою сильні зв'язки та вплив як серед академічних працівників так і серед адміністрації закладу, з добрим знанням як європейських так і державної мов. Обов'язком координатора є також інформування студентів відносно ECTS, підготовка та видання Інформаційних каталогів учбових програм/курсів спільно з координаторами факультетів. Координатор також забезпечує контрактні угоди з відповідними структурами Європейського Союзу, університетами-партнерами, а також грантодавцями (як закордонними так і національними).
Координатор ECTS на факультеті (в інституті) є контактною персоною для студентів та персоналу факультету по справах системи. Він інформує студентів відносно деталей системи, зокрема, надає інформацію щодо Інформаційних каталогів програм/курсів від університетів-партнерів, допомагає студентам у складанні Угод про навчання, Академічних довідок, Додатку до диплому, тощо. Зв'язки поміж двома університетами у справах навчання студента звичайно відбуваються через факультетських координаторів. Координатор узагальнює та реалізує пропозиції кафедр та викладачів факультету щодо розподілу річної квоти у 60 кредитів відносно існуючих на факультеті курсів та предметів. Він/вона готують певну (факультетську) частину Інформаційного каталогу программ/курсів університету. Необхідна якість - володіння англійською та державною мовами, авторитет серед студентів та персоналу факультету, комунікабельність.
2.3 Основні документи Болонського процесу
1. Болонська декларація "Зона європейської вищої освіти". Прийнятої 19 червня 1999 р. на конференції в м. Болоньї (Італія) міністрами освіти 29 європейських держав. Складена на основі Сорбонської декларації.
Мета: створення загальноєвропейського простору вищої освіти з метою підвищення мобільності громадян на ринку праці, посилення конкурентоспроможності європейської вищої освіти, зміцнення Європи в цілому.
Завдання:
Прийняття системи чітких і порівнянних академічних ступенів;
Прийняття двоступеневої системи вищої освіти: бакалаврат - магістратура;
Встановлення загальної системи залікових одиниць ECTS як засобу для порівнянності навчальних програм і полегшення мобільності студентів;
Розширення академічної мобільності;
Формування загальноєвропейської системи забезпечення якості;
Стимулювання міжуніверситетського співробітництва.
Методи: міжурядове співробітництво, співпраця з європейськими неурядовими організаціями, активна участь університетів.
Терміни реалізації: створення європейського простору вищої освіти має бути завершено до 2010 р.
2. Празьке комюніке "До зони європейської вищої освіти". Прийнято 19 травня 2001 на конференції в м. Празі, Чехія, міністрами освіти 32 європейських держав. Вибір Праги для проведення цієї зустрічі символізує бажання втягнути в цей процес усю Європу в світлі розширення Європейського союзу.
Мета і завдання: підтверджені мета і завдання, сформульовані у Болонській декларації. Підкреслена необхідність гнучкого поєднання загальноєвропейської системи з індивідуальними особливостями освітніх систем різних країн Європи та різних навчальних закладів, з метою ефективного використання позитивного потенціалу останніх.
Допоміжні завдання, службовці до досягнення поставлених цілей:
Розвиток навчання протягом усього життя;
Активна участь у процесі університетів, інших вищих навчальних закладів, активну участь студентів;
Розвиток модулів, курсів і програм з "європейським" змістом;
Забезпечення привабливості Зони європейської вищої освіти;
Енергійне продовження співпраці міністерств освіти країн-учасниць
Терміни реалізації: підтверджений термін створення європейського простору вищої освіти до 2010 р.
3. Берлінське комюніке 2003 прийняття 19 вересня 2003 р. на конференції в м. Берліні, Німеччина, міністрами освіти 33 європейських держав.
Цілі і завдання: З урахуванням ряду обставин: соціальний аспект Болонського процесу, економічні потреби європейського суспільства, хід розвитку Болонського процесу та ін - схвалені прийняті раніше цілі і завдання, ряд завдань уточнено та конкретизовано. Пріоритетними на найближчі два роки названі: запровадження ефективних систем забезпечення якості, підвищення ефективності застосування двоступеневої системи освіти та поліпшення системи визнання ступенів і періодів навчання. Позначені конкретні дії по даних напрямках на найближчі два роки.
Сформульовано додаткові завдання:
Забезпечення більш тісних зв'язків між вищою освітою та науково-дослідними інститутами, включення в рамки Болонського процесу третього циклу вищої освіти - аспірантури;
Визначення механізму оцінки прогресу розвитку Болонського процесу.
Рішення:
Створена Робоча група для реалізації всіх завдань, позначених в Комюніке, загального спостереження за Болонським процесом і підготовки наступної зустрічі міністрів;
Змінено порядок вступу в загальноєвропейський простір вищої освіти нових членів, прийняті заявки на вступ від семи нових країн, в тому числі Росії.
Термін: термін реалізації проміжних цілей, встановлених Комюніке, - 2005 р.
4. Бергенське комюніке 2005 Загальноєвропейський простір освіти - досягнення цілей. Прийнято 20 травня на конференції в Бергені, Норвегія, міністрами освіти 45 країн. На підставі доповіді Робочої групи, сформованої на попередній конференції, підведені проміжні підсумки по ключових питаннях, головним чином: трирівнева система освіти, система забезпечення якості, визнання рівнів та термінів навчання. Відзначено позитивні досягнення і проблемні моменти по кожному напрямку.
Прийняті:
Загальна рамка кваліфікацій у загальноєвропейського простору вищої освіти;
Стандарти і принципи забезпечення якості для Загальноєвропейського простору вищої освіти;
На найближче майбутнє пріоритетними названі наступні завдання:
Посилення взаємодії вищої освіти і наукових досліджень;
Соціальні аспекти Болонського процесу - головним чином, питання загальнодоступності якісної вищої освіти;
Посилення мобільності студентів і викладачів;
Підвищення привабливості європейського простору вищої освіти.
Проміжні завдання:
Впровадження стандартів та принципів забезпечення якості відповідно до пропозицій доповіді Європейської мережі із забезпечення якості;
Впровадження національних систем кваліфікацій;
Присудження і визнання подвійних дипломів, у тому числі докторських ступенів;
Створення в системі вищої освіти можливостей реалізації гнучких траєкторій навчання, включаючи процедури визнання раніше отриманого навчання.
Доручення робочій групі до наступної конференції: підготувати зіставні дані про мобільність співробітників і студентів, а також про соціальне та економічне становище студентів в країнах-учасницях, який буде покладено в основу моніторингу, аналізу та доповіді до наступної конференції міністрів.
Терміни: проміжні завдання повинні бути в основному вирішені до 2007 р.
5. Лондонське комюніке 2007 р. На шляху до європейського простору вищої освіти: відповіді на виклики глобалізованого світу. Прийнято 18 травня 2007 р. на конференції в Лондоні, Великобританія. Розглянуто прогрес реалізації цілей Болонського процесу, позначені досягнення і проблемні області. Засновано реєстр європейських агенцій із забезпечення якості вищої освіти. Прийнята стратегія "Європейський простір вищої освіти в глобальному".
Названі пріоритети на найближчі два роки:
Мобільність - зокрема, усунення перешкод до мобільності, пов'язаних з проблемами імміграції, визнання, недостатнього фінансового заохочення і негнучкий схем;
Соціальний вимір;
Вдосконалення баз даних щодо мобільності та соціального виміру в усіх країнах-учасницях;
Поліпшення можливості працевлаштування;
Європейський простір вищої освіти в контексті глобалізації: розробка веб-сайту Секретаріату Болонського процесу, вдосконалення процедур взаємного визнання між вузами різних країн світу;
Вдосконалення аналізу ходу реалізації Болонського процесу.
Терміни: проміжні завдання повинні бути вирішені до 2009 р. 2010 р. встановлений як рік переходу від Болонського процесу до Європейського простору вищої освіти, пов'язаного з переглядом початкових цілей та "перенаведенням" систем вищої освіти на курс, орієнтований на нові виклики майбутнього.
6. Льовенське комюніке 2009 р. Болонський процес 2020 - Європейський простір вищої освіти у наступному десятиріччі. Прийнято 28-29 квітня на конференції в Левені і Лувен-ла-Неві, Бельгія. Комюніке оцінює досягнення Болонського процесу в першому десятилітті XXI в. і намічає плани подальшого розвитку Європейського простору вищої освіти на прийдешнє десятиліття. Відзначено, що цілі Болонського процесу досягнуті в значній, але не в повній мірі. Крім того, і в зв'язку з досягнутими цілями, перед ЄПВО постають нові перспективи. У цьому зв'язку формулюються пріоритети до 2020 р.:
Соціальний вимір: рівноправність при доступі до вищої освіти та його завершенні.
Освіта протягом всього життя - розвиток, розробка методів оцінки та визнання;
Підвищення рівня працевлаштування випускників;
Розвиток дослідницької та інноваційної діяльності;
Міжнародна відкритість;
Мобільність;
Поліпшення і розширення збору даних станом освіти, його динаміці і перспективам;
Розробка багатовимірних інструментів забезпечення прозорості освіти в різних країнах і ВУЗах;
Фінансування: досягнення адекватного державного фінансування, пошук нових і диверсифікованих джерел і методів фінансування.
Дано доручення робочій групі підготувати план робіт по просуванню визначених пріоритетів.
Терміни: розробка плану заходів щодо реалізації поставлених цілей - 2012 р. Досягнення цілей - 2020
7. Будапештсько-Віденська декларація 2010 Прийнята 12 березня 2010 р. на конференції, що проходила 11 та 12 березня в Будапешті (Угорщина) і Відні (Австрія). Декларація оголошує відкриття Європейського простору вищої освіти, передбачене Болонською декларацією 1999 р., що відбувся. Відзначені значні досягнення Болонського процесу, що залучив до себе увагу всього світу. Визнано, що цілі Болонського процесу, здебільшого, досягнуті. При цьому зазначено, що деякі з цілей реалізовані в різному ступені і заради їх цілковитого досягнення необхідна подальша робота. Підтверджені цілі та план заходів на наступне десятиліття, прийняті на конференції в Левені і Лувен-ла-Неві, виражені зобов'язання активно працювати над їх втіленням у життя [5].
2.4 Переваги та недоліки Болонського процесу
Переваги Болонського процесу: розширення доступу до вищої освіти, подальше підвищення якості та привабливості європейської вищої освіти, розширення мобільності студентів і викладачів, а також забезпечення успішного працевлаштування випускників вузів за рахунок того, що всі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути орієнтовані на ринок праці. Приєднання Росії до Болонського процесу дає новий імпульс модернізації вищої професійної освіти, відкриває додаткові можливості для участі російських вузів в проектах, фінансованих Європейською комісією, а студентам і викладачам вищих навчальних закладів - в академічних обмінах з університетами європейських країн.
США не тільки спостерігають за процесом європейської освітньої інтеграції, але й досить активно беруть участь у ньому. У 1992 році при ЮНЕСКО була створена робоча група з розробки нормативної бази для забезпечення можливості взаємного визнання документів про освіту країн Європи та Америки. Однак за два роки не вдалося прийти до консенсусу, з'ясувалося, що однією з головних проблем на шляху конвергенції двох освітніх систем є проблема зіставлення Європейської системи взаємного визнання залікових одиниць (ECTS) з американською системою залікових одиниць (англ. credits). У США застосовуються більш різноманітна і гнучка система обліку навчального навантаження, що складається з системи залікових одиниць (credits), підрахунку сумарних оцінок за критеріями кількості (GPA) та якості (QPA), а також додаткових балів за успішну навчальну та наукову роботу (Honors).
Роботодавців, які навчалися за часів СРСР, потрібно інформувати про те, що всі сучасні ступені вищої освіти є повноцінними, але деякі ступеня в більшій мірі призначені для науково-педагогічної діяльності у ВНЗ, наприклад ступінь магістра та доктора філософії. Ступінь спеціаліста в ЄС і більшості країн, які беруть участь у Болонському процесі, відсутня. Болонський процес дав розвитку освіти в Росії дуже багато, зокрема, він змусив серйозно і критично осмислити те, що ми маємо, і намітив певні кроки по руху і по зміні цієї системи.
Одна з серйозних проблем інтеграції української системи освіти в Болонський процес - недостатньо повна інформованість посадових осіб як про поточний стан справ у російському та європейському освіті, так і про цілі Болонського процесу [7].
Висновок
Завдяки винятковим досягненням останніх декількох років процеси, що відбуваються в Європі, набули більш конкретного характеру, стали більш повно відповідати реаліям країн Європейського союзу і його громадян. У зв'язку з цим ще більше забезпечуються можливості розвитку, відкриваються перспективи відносин з іншими європейськими країнами. Отже, ми потребуємо встановлення більш тісних зв'язків у всій Європі, формування і зміцнення її інтелектуального, культурного, соціального і науково-технологічного потенціалу.
"Європа знань" тепер уже широко визнана як незамінний чинник соціального й гуманітарного розвитку, а також невід'ємною складовою зміцнення та інтелектуального збагачення європейських громадян, спроможна надати громадянам необхідних відомостей для протистояння викликам нового тисячоліття разом із усвідомленням спільних цінностей та належності.
Список літератури
1. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти [Електронний ресурс] - Режим доступу до статті: http://rudocs. exdat.com/docs/index-207884.html? page=2
2. Загальні принципи формування систем вищої освіти європейських країн [Електронний ресурс] - Режим доступу до статті: http://murzim.ru/nauka/pedagogika/obwaja-pedagogika/26142-obschie-principy-formirovaniya-sistem-vysshego-obrazovaniya-evropeyskih-stran.html
3. Що таке Болонський процес [Електронний ресурс] - Режим доступу до статті: http://education.ua/2009/11/bologna-process/
4. Ключові поняття, критерії: перші запитання та відповіді [Електронний ресурс] - Режим доступу до статті: http://almamater.com.ua/modules/smartsection/item. php? page=1HYPERLINK "http://almamater.com.ua/modules/smartsection/item. php? page=1&itemid=2"&HYPERLINK "http://almamater.com.ua/modules/smartsection/item. php? page=1&itemid=2"itemid=2
5. Основні документи Болонського процесу [Електронний ресурс] - Режим доступу до статті: http://www.uchkom. info/index. php? option=com_contentHYPERLINK "http://www.uchkom. info/index. php? option=com_content&view=article&id=286&Itemid=31"&HYPERLINK "http://www.uchkom. info/index. php? option=com_content&view=article&id=286&Itemid=31"view=articleHYPERLINK "http://www.uchkom. info/index. php? option=com_content&view=article&id=286&Itemid=31"&HYPERLINK "http://www.uchkom. info/index. php? option=com_content&view=article&id=286&Itemid=31"id=286HYPERLINK "http://www.uchkom. info/index. php? option=com_content&view=article&id=286&Itemid=31"&HYPERLINK "http://www.uchkom. info/index. php? option=com_content&view=article&id=286&Itemid=31"Itemid=31
6. Бухарестська декларація етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі [Електронний ресурс] - Режим доступу до статті: http://ef. vgi. volsu.ru/index. php? option=com_contentHYPERLINK "http://ef. vgi. volsu.ru/index. php? option=com_content&task=view&id=77&Itemid=152"&HYPERLINK "http://ef. vgi. volsu.ru/index. php? option=com_content&task=view&id=77&Itemid=152"task=viewHYPERLINK "http://ef. vgi. volsu.ru/index. php? option=com_content&task=view&id=77&Itemid=152"&HYPERLINK "http://ef. vgi. volsu.ru/index. php? option=com_content&task=view&id=77&Itemid=152"id=77HYPERLINK "http://ef. vgi. volsu.ru/index. php? option=com_content&task=view&id=77&Itemid=152"&HYPERLINK "http://ef. vgi. volsu.ru/index. php? option=com_content&task=view&id=77&Itemid=152"Itemid=152
7. Болонський процес [Електронний ресурс] - Режим доступу до статті: http://ru. wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%81
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Болонський процес як засіб інтеграції та демократизації освіти України. Основні завдання та етапи формування Європейського простору вищої освіти. Використання Болонського процесу у Тернопільському державному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка.
курсовая работа [83,9 K], добавлен 23.03.2011Болонський процес - процес перебудови вищої освіти, який є складовою історичного розвитку Європейського Союзу. Введення у навчання системи переведення і накопичення кредитів. Гармонізація системи європейської вищої освіти. Реформування освіти України.
контрольная работа [99,7 K], добавлен 16.02.2011Політичні і економічні аспекти "Болонського процесу", його основні історичні етапи, концептуальні положення та проблеми розгортання в вітчизняних умовах. Особливості вітчизняної системи вищої освіти і розмаїття систем вищої освіти в європейських державах.
реферат [44,9 K], добавлен 25.04.2009Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Характерні особливості системи ЕСТS. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.
курс лекций [291,5 K], добавлен 21.12.2009Концептуальні основи і державні пріоритети розвитку освіти в Україні. Основні шляхи і реалізація програми реформування системи освіти. Приєднання України до Болонського процесу та участь у формуванні Загальноєвропейського простору вищої освіти.
реферат [18,0 K], добавлен 18.01.2011Актуальність проблеми Болонського процесу в контексті об’єднання Європи. Історія інтеграції вищої освіти в Європі. Започаткування сучасного Болонського процесу та його основні цілі. Вступ України до Болонського процесу. Кредити ЕСТS і кредитна система.
реферат [26,9 K], добавлен 27.12.2006Зміст та головні принципи Болонського процесу та відповідність вищої освіти України його вимогам з огляду на перспективу інтеграції її системи в європейський освітній і науковий простір. Основні напрямки структурного реформування вищої освіти України.
реферат [210,1 K], добавлен 08.04.2012Болонський процес, як засіб створення європейського простору вищої освіти. Передумови виникнення. Основні завдання Болонського процесу. Кредитно-модульна система, як фактор стимулювання до ефективної роботи викладача і студента. Ефективність навчання.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 12.11.2003Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009Загальні принципи та тенденції формування систем вищої освіти європейських країн, їх сутність і особливості, оцінка ефективності на сучасному етапі. Основні завдання організації навчальних закладів освіти. Реформи освіти після Другої світової війни.
реферат [26,6 K], добавлен 17.04.2009
