Шляхи формування в учнів п’ятого класу просторових компетенцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шляхи формування в учнів п'ятого класу просторових компетенцій

Успішна реалізація головної мети курсу «Вступ до історії» у п'ятому класі - підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії - неможлива без формування просторових компетенцій та картографічних вмінь та навичок, адже всі події які вивчаються розглядаються у просторі й часі.

Методиці роботи з картою на уроках історії присвячено багато досліджень. Так, за радянських часів вивченням даної проблеми займалися Г. І. Годер, Ф.П. Коровкін, А. І Стражев [1-3]. Саме вони заклали методичні основи роботи з історичною картою. Розробку даного питання продовжили вже сучасні науковці. Зокрема, О. І. Пометун, О.Г. Фідря, у своїх працях розглянули шляхи формування просторових та картографічних умінь учнів [4-5]. О. Летошко приділила увагу формуванню просторової компетентності засобами електронних картографічних джерел [6].

В той же час питання формування просторових компетенцій в учнів п'ятого класу розглянуто недостатньо. Для кращого розуміння проблеми зупинимося більш докладно на визначенні поняття просторова компетентність.

На нашу думку, просторові та картографічні вміння, навички у програмі представлені дещо загально («знаходити», «показувати»), що призводить до дублювання курсу географії. Заслужений вчитель України О. Фідря, умовно пропонує поділити картографічні вміння та навички на картографічні описові та картографічні аналітичні [9]. Всі вище зазначені просторові вміння, які необхідно формувати у п'ятикласників, належать до першої групи і носять репродуктивний характер, що є основою для картоописових вмінь. В той же час треба пам'ятати, що при вивченні історії саме друга група вмінь, яка полягає у баченні за умовно - площинними зображеннями конкретних історичних фактів, подій, явищ і є основою. Оволодіння ними дозволяє учням відбирати, систематизувати та пояснювати факти; встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Тому вже з п'ятого класу доцільно привчати учнів не просто використовувати карту для показу об'єктів, про які йде мова, а й звертати увагу на вплив природно - географічних умов на певні історичні події, заняття, побут, релігійні вірування, культуру населення, тобто вчити школярів «читати» історичну карту.

Знайомство з історичною картою доцільно розпочати вже на вступному уроці. На розгляд п'ятикласників необхідно представити географічну та історичну карти. Вчителю доцільно нагадати, що кожна карта має свої умовні знаки, спираючись на які необхідно з'ясувати відмінності історичної карти від географічної. Вчитель повинен звернути увагу школярів на те, що звичні кольори географічних карт на історичних картах мають інше значення. Зеленим кольором показують не тільки низовини, але й найдавніші райони землеробства і скотарства. Географічна карта - статична, а на історичній легко побачити виникнення держав, зміну їх територій, напрямки військових походів тощо. Пересування людей, військові удари на карті показують стрілками, місця боїв - схрещеними мечами, райони повстань - крапками або вогнищами.

Подальше знайомство з історичною картою продовжується на наступних уроках.

Треба зазначити, що використання карти доцільне і необхідне на всіх етапах навчання: при вивченні нової теми, при закріпленні й узагальненні вивченого, при перевірці знань та умінь школярів. Успіх даного виду діяльності залежить від ретельної підготовки вчителя, добре продуманих питань, пов'язаних з використанням карти; від дотримання певних правил роботи з картою. Під час демонстрації історичної карти вчителю необхідно стояти біля карти так, щоб не заслоняти джерело світла та об'єкт; указку тримати в тій руці, яка ближче до карти. Поступово до цього будемо привчати й учнів. Перед показом вчитель повинен дати словниковий опис географічного розташування пункту, місця події, спираючись вже на відомі учню орієнтири або звертаючись до фізичної карти - «на північ від…»; «вище за течією річки знаходиться…», «на північному березі Чорного моря, на території сучасного міста Керч, була заснована грецька колонія Пантікапей».

Описуючи кордони необхідно називати не тільки фізико-географічні орієнтири, але й сусідні держави, народи. Річки необхідно показувати від витоку до гирла; міста - крапкою; кордони держави безперервною лінією. Звернемо увагу й на те, що учнів п'ятого класу не можна перевантажувати багатою кількістю об'єктів, тому треба акцентувати увагу на найбільш важливих картографічних даних з точки зору подальшого вивчення історії - «на правобережжі середньої течії Дніпра жили поляни, назва яких походила від місця проживання - серед поля. Племінним центром полян був Київ. На північ і захід від полян, між ріками Россю і Прип'яттю, в лісі, жили древляни, тобто ті, хто сидить на деревах, з центром у Іскоростені; на заході від полян по верхній течії Південного Бугу - волиняни; південніше від полян у Південному Подніпров'ї - уличі, а ще далі на південний захід, у басейні Дністра - тиверці. Були й інші слов'янські племена, з якими ми ближче познайомимося, коли будемо вивчати історію у сьомому класі».

З'ясував словами місце розташування об'єкту та показав його на карті, вчитель може записати назву на дошці і запропонувати учням знайти цей об'єкт на карті підручника. Для перевірки наскільки учні добре засвоїли нову інформацію після показу об'єкту вчителем, доцільно викликати когось з учнів і запропонувати йому знайти новий пункт на настінній карті. Від учнів треба вимагати не тільки швидкого та точного показу картографічних даних, пов'язаних з відповіддю, але й розвивати у них вміння «читати карту». Добитися останнього можливо тільки завдяки поєднанню об'єкту з важливими явищами та подіями, які його супроводжують.

Наприклад, коли учні 5-го класу вивчають тему «Трипільська культура», вони повинні запам'ятати назви найважливіших поселень знати їх місце розташування на карті, отримати декілька яскравих картин із життя найдавніших землеробів на території України (господарство, побут), вміти показувати територію поширення даної культури - «трипільські племена поступово засвоїли території нинішніх Румунії, Побужжя, Південної Київщини й частин Лівобережної України».

Треба зазначити, що більша частина учнів відчувають перед карою страх, для подолання якого п'ятикласникам необхідно пояснити, що карта є їхнім найкращим помічником під час відповідей. За допомогою карти вони зможуть пригадати нові історико-географічні назви (Ольвія, Пантікапей, Тіра і т.д.), основні історичні дати та місця битв (битва на річці Калка у 1223 р. проти монгольських орд, перемогу козацького війська під проводом Б. Хмельницького над поляками біля річки Жовті Води у 1848 р. тощо).

Для подальшого удосконалення уміння «читати карту» необхідно постійно тренувати просторові уміння та навички школярів за допомогою спеціальних вправ:

1. Як би ти жив у Київській Русі, який би обрав шлях, щоб дістатися до столиці Візантії - Царграда? (шлях «із варяг в греки», який пролягав з півночі на південь).

2. Порівняй місце розташування Ольвії та тієї місцевості, де розташована наша школа. Де погода буде більш теплою? Чому? (в Ольвії, бо вона знаходилася на півдні нашої країни).

3. Перед вами карта «Перші державні утворення на території України», що означають фіолетові лінії? (район розселення скіфів).

4. Назвіть міста, які входили до складу Чернігово-Сіверського князівства у XII-XIII ст. (Чернігів, Путивль, Стародуб тощо).

Для закріплення отриманих просторових знань можна проводити гру «Хто швидше збере карту Київської Русі за часів правління Володимира Великого, Ярослав Мудрого». Для розкриття внутрішніх зв'язків досліджуваних подій та явищ використовують карти-схеми, які відтворюють у спрощеному вигляді яку-небудь історичну подію чи явище («Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького»). Важливим засобом практичного навчання історії, розвитку пізнавальної діяльності учнів, закріплення отриманих знань виступають контурні карти [10].

Таким чином, у програмі з історії для 5-го класу картографічні вміння та навички представлені недостатнім чином для формування просторової компетентності, яка полягає не тільки в репродуктивній діяльності (показати, назвати тощо), але й в розвитку інтелектуальних здібностей (систематизувати, пояснити, розкрити). Тому вже з п'ятого класу доцільно привчати учнів «читати карту», а не читати назви на карті, за допомогою творчого її використання на кожному уроці; дотримання певних правил роботи з нею; виконання спеціальні вправ та завдань.

Література

карта урок історія курс

1. Годер Г.И. Преподавание истории в 5-м классе: Пособие для учителя / Георгий Израилевич Годер. - М.: Просвещение, 1985. - С. 49-62.

2. Коровкин Ф.П. Методика обучения истории в средней школе / Федор Петрович Коровкин. - М., 1978. - С. 27-28. истории в школе. - 2002. - №10. - С. 59-63.

4. Пометун О.І. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. - К.: Генеза, - 2005. - С. 177-180.

5. Фідря О. Методологя історії та формування хронологічних і просторових компетенцій

учнів / Олег Фідря // Історія в школі. - 2003. - №3. - С. 18-23.

6. Летошко О. Формування в учнів просторової компетеності засобами електронних картографічних джерел / Олена Летошко // Історія україни. - №10 (698). - 2011. - С. 13-16.

7. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. (5-12 класи) / Затверджена міністерством освіти і науки. - К.: Перун, 2005. - С. 14-19.

8. Фідія О. Методологія історії та формування хронологічних і просторових компетенцій учнів / Олег Фідря // Історія в школі. - 2003. - №3. - С. 22.

9. Пометун О.І. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. - К.: Генеза, 2005. - С. 180.

Размещено на Allbest.ru