Використання комп’ютерних технологій як засіб формування творчої особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

Вступ

Пошук нових форм і прийомів вивчення математики в наш час - явище не тільки закономірне, але й необхідне. І це зрозуміло: у вільній школі, до якої ми йдемо, кожен не тільки може, а й повинен працювати так, щоб використовувати всі можливості особистості. В умовах гуманізації освіти реальна теорія і технологія масового навчання повинна бути направлена на формування сильної особистості, здатної жити й працювати у світі, що безперервно зазнає змін, здатної сміливо розробляти власну стратегію поведінки, здійснювати моральний вибір і нести за нього відповідальність, - тобто такої особистості, яка спроможна саморозвиватися і самореалізуватися.

У школі особливе місце відводиться таким формам занять, що забезпечують участь кожного учня у проведені уроку, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність школярів за результати навчальної діяльності. Ці завдання школярів можна успішно розв'язувати завдяки інформаційним технологіям.

Під інформаційною технологією в одних випадках розуміють спосіб і засоби збору, обробки і передачі інформації для отримання нових відомостей про об'єкт, що вивчається, в інших - сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами.

Слід відмітити, що в якомусь значенні всі педагогічні технології є інформаційними, оскільки навчально-виховний процес не можливий без обміну інформацією між вчителем і учнями. Проте в сучасному розумінні інформаційна технологія навчання - це педагогічна технологія, що застосовує спеціальні способи, програмні і технічні засоби для роботи з інформацією. І, в моєму розумінні, значення інформатизації освіти полягає в створенні сприятливих умов для вільного доступу до культурної, учбової і наукової інформації. Комп'ютер повинен перетворитися для дитини з цікавої іграшки в одне з важливих джерел інформації. На сучасному етапі розвитку освіти широко впроваджуються у навчальних закладах інформаційні технології. Вони мають великі можливості застосування в навчальному процесі. Насамперед, як засіб доступу до інформації та індивідуалізації навчання. До того ж нові інформаційні технології навчання виводять дитину за межі школи, відкривають їй двері до світових знань. Ми можемо довго дискутувати з приводу ефективності інформаційних технологій на уроках, але не використовувати їх не маємо права. У загальному вигляді вимога суспільства до школи зводиться до того, щоб випускники володіли не тільки здатністю соціологізуватися в суспільстві, не тільки вміли адаптуватися до змін в суспільному житті, але й виважено та відповідально вирішувати життєві проблеми.комп'ютерний технологія урок математика

Одним з найістотніших психолого-педагогічних доказів необхідності упровадження комп'ютера в учбовий процес є можливість індивідуалізації учбово-пізнавальної діяльності учнів. Ця особливість комп'ютерного навчання корисна, оскільки дозволяє диференціювати трудність учбових завдань з урахуванням індивідуальних можливостей, вибрати оптимальний темп навчання, підвищити оперативність і об'єктивність контролю і оцінки результатів навчання.

1. Теоретичні засади використання комп'ютерних технологій на уроках математики

Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання, що базуються на комп'ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, відкриває перспективи щодо гуманізації навчального процесу, розширення та поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості, інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів, інтенсифікації навчального процесу й активізації навчально-пізнавальної діяльності, посилення спілкування учнів і викладача та учнів між собою і збільшення питомої ваги самостійної навчальної діяльності дослідницького характеру, розкриття творчого потенціалу учнів і викладачів з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки перебігу навчального процесу.

Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, наперед розроблені засоби виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов'язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навчального навантаження і водночас інтенсифікації навчального процесу, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького спрямування, яка природно приваблює учня , результати якої приносять учню задоволення, стимулюють бажання працювати, набувати нових знань.

Значну роль нові інформаційні технології навчання відіграють у формуванні загальнонаукових умінь та навичок (організаційних, загально пізнавальних, контрольно-оцінювальних), до яких належать і вміння адекватно добирати програмний засіб для розв'язування поставленого завдання, і формування та розвиток в учнів потреби неперервно розширювати та поглиблювати свої знання.

Можна виділити позитивні особливості роботи з комп'ютерною технікою:

· скорочення часу вироблення технічних навичок учнів;

· досягнення оптимального темпу роботи учня;

· перетворення учня на суб'єкт навчання (так як програма вимагає від нього активного управління);

· застосування в навчальній діяльності комп'ютерного моделювання реальних процесів;

· забезпечення навчання матеріалами із віддалених баз даних, використовуючи засоби телекомунікацій;

· набуття діалогу з програмою характеру навчальної гри, що у більшості учнів підвищує мотивацію навчальної діяльності.

Потрібно враховувати і недоліки:

· відсутність емоційності діалогу з програмою;

· майже повна відсутність розвитку мовлення, графічної та писемної культури учнів;

· виникнення, крім помилок у вивченні навчального предмету, яких учень допускається і на традиційних уроках, також технологічних помилок - помилок роботи з комп'ютерною програмою;

· обмеження контролю знань кількома формами - тестами або програмованим опитуванням;

· наявність спеціальних знань самого викладача.

Які ж особливості комп'ютеризованого уроку. Особливо потрібно виділити наступне: крім звичайної мети уроку, урок з комп'ютерною підтримкою має технологічну мету: навчання новому методу навчальної діяльності, використанню конкретної навчальної комп'ютерної програми. Головною особливістю такого уроку є те, що перевизначаються потоки інформації на уроці - діалог викладача з учнем відбувається через комп'ютер, який виступає в ролі третього компоненту навчання, індивідуального для кожного учня.

Можна виділити три основні задачі, які необхідно розв'язати для успішного проведення комп'ютеризованого уроку: дидактичну, методичну та організаційну. Під дидактичним забезпеченням розуміють навчальні матеріали уроку, конкретна навчальна програма та апаратура. Методична задача - визначення методів використання комп'ютерів при викладанні теми, аналіз результатів уроку і постановка наступної навчальної мети. Організаційна задача, яка легко вирішується під час традиційного уроку, стає головною. Вона полягає в тому, щоб виробити і закріпити в учнів навички роботи з навчальною програмою, організувати роботу, уникаючи перевантаження учнів та нераціонального використання часу.

Фактори, що найбільше впливають на побудову уроку:

· методична мета уроку і тип уроку, який нею визначається (пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення матеріалу, проміжний контроль тощо);

· кількість учнів у групі і кількість комп'ютерів в навчальному кабінеті;

· гігієнічні вимоги до роботи учнів за комп'ютером;

· рівень підготовки групи;

· готовність учнів до нового виду навчальної діяльності (від того, наскільки учні добре володіють прийомами роботи з комп'ютерними програмами залежить темп і успіх уроку).

2. Програмні засоби навчання на уроках математики

Комп'ютер допомагає розвивати розумові здібності: швидкість мислення, пам'ять, уміння переключати увагу. Використання комп'ютерних технологій: комп'ютерні презентації, комп'ютерне тестування. Програмні засоби використовуються у трьох напрямах: ілюстративному, схематичному та інтерактивному. Схематичний метод дозволяє скористатися можливостями комп'ютерних програм для побудови структурно - логічних схем та опорних конспектів. Після комп'ютерної обробки опорні конспекти стають більш наочними, цікавими.

“Бібліотеки електронних наочностей “Геометрія, 7-9, 10 і 11 класи”.

ППЗ розроблений на таких дидактичних засадах:

1. Інтегрованість. Одну й ту саму наочність можна використовувати з різним цільовим призначенням. Наприклад, побудова трикутників за основними елементами (двома сторонами і кутом між ними, стороною і прилеглими до неї кутами, трьома сторонами) призначена для вироблення вмінь виконувати основні побудови; вона ж використовується для самостійного “відкриття” учнями ознак рівності трикутників, а також для застосування їх в типових ситуаціях. Інтегрованість забезпечується поданням наочно-образної, графічної інформації в поєднанні із знаково-символьною, спільний аналіз яких сприяє виробленню евристичних умінь. Крім того, графічні образи понять властивостей геометричних фігур нерідко підкріплюються їх числовими характеристиками, що дає змогу проводити невеликі дослідження, полегшує усвідомлення суті нових геометричних фактів.

2. Конструктивність. Забезпечується аналізом комп'ютерних зображень реальних предметів, перенесенням їх властивостей на відповідні їм моделі, де увага приділяється по-елементному їх створенню. Тобто поняття вводяться шляхом з'ясування можливості комп'ютерної побудови (відповідних геометричних образів. Внаслідок чого учень самостійно формулює означення нових понять, властивості геометричної фігури чи способи діяльності.

3. Інтерактивність. Це насамперед використання сучасних варіативних методичних технологій проведення уроків (шкільна лекція з ілюстраціями, групова, парна, індивідуальна робота, семінарське заняття тощо), підтримка активних методів навчання (проведення посильних навчальних досліджень, моделювання і конструювання геометричних об'єктів, логічна організація невеликих фрагментів навчального матеріалу тощо).

4. Візуалізація. Забезпечується розробленими комп'ютерними динамічними моделями геометричних об'єктів. Пропонується різне їх перетворення (переміщення, зміна форми і розмірів, розташування на площині), що сприяє розвиткові образного мислення, творчих та евристичних його складових. Все це призводить до кращого засвоєння знань, вироблення вмінь і навичок, формування цілісних геометричних образів. ППЗ розрахований на підтримку кожного етапу уроку геометрії. Мотивація введення нових геометричних фактів, актуалізація опорних знань, умінь і навичок. Залежно від мети і завдань уроку рекомендується використовувати історичні довідки, портрети вчених-математиків, ілюстрації різних практичних ситуацій, які дають змогу обґрунтувати необхідність вивчення того чи іншого геометричного факту. Актуалізації потрібного для вивчення теми матеріалу сприяє оперативне подання графічно-символьної інформації про раніше вивчені геометричні фігури, операційного змісту потрібних вмінь. Наприклад, приступаючи до розв'язання складніших задач на побудову, повторюємо за допомогою “Бібліотеки електронних наочностей” переліки елементарних і основних побудов та унаочнений алгоритм їх виконання. Формування понять, способів діяльності та вивчення властивостей геометричних фігур. Ефективному засвоєнню понять, способів діяльності та вивченню властивостей геометричних фігур сприяє динамічне унаочнення відповідних геометричних фігур, де виділяються істотні ознаки понять та здійснюється варіація неістотних ознак при збереженні постійними істотних. Це дає змогу учням самостійно формулювати принцип варіації і характеризувати істотні і неістотні ознаки.

2.1 Застосування понять, властивостей і способів діяльності

Застосування понять, властивостей і способів діяльності покращується завдяки пропонованій візуалізації практичних життєвих ситуацій (наприклад, розроблені ситуації до тем “Вектори”, “Подібність фігур” і ін.), унаочненому представленню раціональних послідовностей операцій, притаманних певним способам діяльності. Крім того, динамічна наочність дає змогу складати і розв'язувати геометричні задачі за готовими малюнками, варіювати їх умови і вимоги, організовувати змістову роботу над розв'язаною задачею.

«Бібліотека електронних наочностей «Алгебра, 7-9, 10 і 11 класи»

Зазначені педагогічні програмні засоби призначено для використання на уроках алгебри як бібліотеку наочностей. Їх також можна використовувати під час самостійного вивчення навчального матеріалу та підготовки до уроку. За тематикою та змістом програмні засоби повністю забезпечують наочністю проведення уроків математики, якісно посилюючи дидактичні можливості вчителя як під час викладання теоретичного матеріалу, так і під час розв'язання задач. Користуючись програмним модулем «Конструктор уроку», учитель може скласти урок з дидактичних матеріалів, що зберігаються в бібліотеці опорних конспектів.

У програмному модулі «Середовище розв'язання» користувач може розв'язати задачу та включити її до складу уроку, а у програмному модулі «Графіки» він може розв'язати задачу на графічні побудування і також включити її до складу уроку. Уроки проводжу в груповому, індивідуальному або вибірковому режимах. ППЗ дають можливість застосування усіх видів інтерактивних, аудіовізуальних та екранно-звукових засобів навчання, спрямованих на підвищення позитивної мотивації учнів до вивчення алгебри та геометрії.

Це веде до посилення пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх мислення, формування активної позиції особистості в сучасному інформатизованому суспільстві.

Використання ППЗ забезпечує розвиток творчих здібностей учнів і бажання займатися самостійною роботою.

Програмно-методичний комплекс навчального призначення “Математика, 5-6 клас”

ПМК розраховано на використання як для самостійної роботи учнів, так і для колективної форми навчання, а також для проведення тестування.

Весь курс складається зі 139 уроків у п'ятому класі та 127 уроків у шостому, що відповідає навчальній програмі. Кожен урок розкриває конкретну тему згідно навчальної програми та містить засоби для пояснення необхідної теми: текст, формули, статичні та динамічні схеми, моделі, анімації, аудіо- та відеофрагменти, малюнки, світлини тощо.

Для перевірки знань передбачено контрольні запитання та завдання, задачі, тести для самоконтролю та контролю. Інформацію про результати роботи учнів учитель може переглядати на головному комп'ютері у зведеному вигляді, а також індивідуальні результати кожного учня.

Крім того, програмний засіб містить довідкову інформацію: довідку по роботі з ПМК, словник термінів і понять, історичну довідку, додатки (таблиця простих чисел, координатна площина).

Ще одним важливим засобом є конструктор уроків, за допомогою якого вчитель може створити уроки за власною методикою, а також за потреби відредагувати запропоновані розробниками уроки.

Програмний засіб орієнтований на сучасні форми навчання із забезпеченням сумісності з традиційними навчальними матеріалами в повній відповідності з документами, що регламентують зміст освіти. ПМК дає можливість досягнення наступних педагогічних цілей:

· Підтримка групових та індивідуальних форм вивчення математики в умовах класно - урочної системи організації навчального процесу;

· Створення комфортних умов комп'ютерної підтримки традиційних і новаторських технологій навчання математики;

· Підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення математики;

· Забезпечення диференційованого підходу до вивчення математики;

· Формування навичок розв'язування задач практичного та дослідницького характеру;

· Структуризація змісту навчання математики та активізації опорних знань.

ПМК „Математика, 5-6 клас” може бути використаний :

· для підготовки до уроку;

· для пояснення нового матеріалу;

· для створення власних уроків і редагування існуючих;

· для формування та закріплення навичок розв'язування вправ, передбачених програмою;

· для проведення тестового контролю знань;

· для проведення індивідуальних і факультативних занять.

3. Використання мультимедійних презентацій на уроках математики

Програма для створення презентацій Microsoft Power Point є універсальним видом наочності і може бути застосованою у будь-якому класі на уроці будь-якого типу. Та найефективнішим є підготовка та використання презентацій на таких етапах вивчення математики:

- на уроках вивчення нового матеріалу у вигляді комп'ютерного діафільму з використанням елементів анімації;

- на уроках узагальнення і систематизації знань з теми - у вигляді шаблону «навчальний посібник» (презентації з майстра автозмісту) або йому подібного, у якому розглядаються всі поняття, формули, співвідношення з теми, приведено матеріал з історії розвитку даного поняття, міститься яскравий ілюстративний матеріал - діаграми, схеми, ілюстрації, аудіо та відеофайли, матеріали для контролю та самоконтролю знань.

Такий матеріал доцільно використовувати в умовах мультимедійного класу, демонструвати учням презентацію з оптимальною на конкретному етапі роботи швидкістю, за потреби повертаючись до деяких слайдів або повторюючи презентацію декілька разів.

3.1 Класифікація мультимедійних презентацій

Конспект уроку. Обов'язкова наявність основних візуальних складових традиційного уроку: тема, мета, план, ключові поняття, закріплення, домашнє завдання і т.д.

Ілюстративний ряд грає, в даному випадку, явно допоміжну і незначну роль. Досить часто подібні уроки в змістовній (а іноді, і в ілюстративній частині) орієнтовані на базовий підручник. Дана форма презентації, як правило, частіше називають традиційними мультимедійним супроводом уроку.

Слайд-шоу. Повна відсутність тексту і акцент на яскраві, великі зображення або колажі (Може демонструватися на початку, в кінці, або всередині уроку, ставлячи за мету створення певного емоційного настрою. Як правило, супроводжується музичними фрагментами). Демонстрація слайд-шоу впродовж всього уроку представляється малоефективною.

Тільки текст. Варіант, протилежний по своїй суті тому, що пропонувалося в попередньому пункті. Дидактичний ефект досягається за рахунок зміни типів шрифтів, що використовують, розміру шрифту і колірної гами. Також активно використовуються різні варіанти підкреслень.

Анімовані схеми. У цьому варіанті презентації особливий акцент зроблено на різних графіках і схемах. Образотворчий ряд - мінімальний. Основна сфера застосування - заняття повторювально-узагальнюючого характеру.

Опорні сигнали. Фактично даний підхід ІКТ - є розвитком ідей В.Шаталова. Природно, що в даному випадку передбачається робота в офісних програмах і, можливо в графічних редакторах (малювання).

Заповнюємо таблицю. Варіант презентації рекомендований при проведенні уроків закріплення, систематизації навчального матеріалу. Це можуть бути тематичні, синхронні, хронологічні та інші види таблиць. Використовуючи як фоновий малюнок зображення, характерне для теми, що вивчається, вчитель послідовно виводить на слайд незаповнену таблицю або частково заповнену таблицю (поетапно), а учні завершують роботу. «Заповнення» таблиці відбувається після відповідного обговорення в класі або навпаки.

Аналіз картини. Презентація, змістом якої є одна картина, плакат, зображення (наприклад, обговорення картини відомого художника). На уроці вчитель виділяє та обговорює з учнями фрагменти цього зображення, акцентуючи увагу на деталі, організовує роботу навколо змісту і характеристики цього зображення, історії створення.

Тренажер. Закріплення умінь, навичок учнів через виконання, і можливістю виправлення помилкових кроків.

Тестування. Варіант, який також може бути рекомендований при проведенні повторювально-узагальнюючого уроку. За допомогою відповідних гіперпосилань, відповідь учнів супроводжується певною реакцією програми.

Робочий зошит. «Екранний варіант» робочого зошита на друкованій основі. «Заповнення» зошита відбувається після відповідного обговорення в класі або самостійно вдома. Передбачається середовище для активного моделювання різних об'єктів і ситуацій, творчість учня.

Наприклад, на уроці узагальнення і систематизації знань з теми «Ознаки рівності трикутників» у 7 класі можна використати презентацію, створену в процесі підготовки до заняття, яка побудована у вигляді тренажера (Рис. 1). Дана презентація дає можливість перевірити рівень засвоєння учнями даної тами, а також систематизувати їхні знання.

Рисунок 1.

Найбільш важкими для учнів є задачі на побудову, тому доцільно при вивченні даного програмового матеріалу використовувати презентацію як наочний посібник (Рис. 2).



Рисунок 2.

Можна використовувати презентації для розв'язування геометричних задач з готовими малюнками (Рис. 3).

Рисунок 3.

Комп'ютерні презентації можна використовувати для актуалізації знань учнів при вивчення будь-яких тем (Рис. 4).

Рисунок 4.

Звичайно, що всі перераховані вище види мультимедійних супроводів уроків можуть використовуватися як окремо, так і в поєднанні. Все залежить від творчості вчителя, його бачення уроку. Мультимедійна презентація може виступати як підготовлена вчителем розробка із заданою навчальною метою і завданнями, орієнтована на цілком конкретні результати навчання, де демонстраційний матеріал носить лише ілюстративний характер або учень є активний учасник процесу, виконує інтерактивні завдання, втручається в процеси, активно взаємодіє з комп`ютером. Така організація навчальної діяльності можлива лише в умовах "1 учень - 1 комп`ютер". Вона надає можливість обирати серед достатнього набору інформаційних ресурсів, дидактичних інструментаріїв та здійснювати принципи особистісно-орієнтованого навчання. На такому уроці істотно змінюється роль вчителя, який в даному випадку є, перш за все, організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.

Слід звернути увагу й на хід уроку з мультимедійним супроводом. Як би не був розроблений урок, багато що залежить від того, як вчитель організує пізнавально-дослідницьку роботу учнів. Віртуозне проведення такого заняття складніше, ніж робота шоумена якої-небудь телепередачі. Вчитель повинен не тільки володіти комп'ютером, знати зміст уроку, але й організувати роботу в учнів в різному для кожного темпі, невимушено, постійно акцентуючи увагу на самостійність учнів. Необхідно продумати зміну ритму, урізноманітнити форми навчальної діяльності, подумати, як витримати при необхідності паузу, як підбадьорити невпевнених в собі учнів, як забезпечити позитивний емоційний фон уроку...

4. Структура уроку математики з використанням комп'ютерних технологій

Використання комп'ютера можливе на всіх етапах, що складають процес навчання: представлення нового матеріалу учням, перевірка засвоєння ними знань, що вивчаються, уточнення змісту матеріалу і методів його викладання, фіксація всіх успіхів і невдач.

На уроках математики можливе використання персонального комп'ютера за такими напрямками, як:

· контролююча машина;

· навчальний тренажер;

· моделюючий стенд;

· інформаційно-довідникові системи;

· ігрове навчальне середовище;

· електронний конструктор

· експертна система.

Контролююча машина; використання різноманітних навчально-тестуючих комплексів в залежності від поставлених задач. Тест-W2 дає можливість перевірити теоретичні знання, та має більш розширенні можливості для перевірки просторового уявлення учнів. Крім того можна використовувати тестуючу програму, створену власноруч в середовищі Microcoft Oficc.

Навчальний тренажер; виконання тренувальних вправ типу: «знайди помилку», «встанови закономірність», вдосконалення усного рахунку, тренування обчислювальних навичок.

Моделюючий стенд; найбільш продуктивно його використовую на уроках геометрії для створення динамічних та анімаційних моделей.

Інформаційно-довідникові системи; вони мають важливе значення як на уроці так і в організації позакласних заходів, підготовці до олімпіад та зовнішнього незалежного тестування. Найчастіше я звертаюсь до електронної енциклопедії Кирила і Мефодія, серія енциклопедій «Хочу все знати», а також використання інформаційно-пошукових систем глобальної мережі Інтернет.

Ігрове навчальне середовище; за допомогою комп'ютера легко створити на уроці цікаву ігрову ситуацію. Учні з захопленням відправляються на пошуки піратських скарбів, фантастичних світів, в космічні подорожі, але для цього їм доведеться засвоїти певні математичні знання та отримати необхідні математичні навички.

Комп'ютер може узяти на себе виконання навчальних функцій, не говорячи вже про функції тренувального характеру, орієнтовані на закріплення знань, умінь, навичок.

Систематичне використання ПК на уроці сприяє наступному:

- підвищенню рівня використання наочності на уроці;

- покращенню продуктивності уроку;

- встановленню міжпредметних зв'язків з інформатикою та іншими науками;

- організації проектної діяльності учнів щодо створення навчальних програм та електронних посібників з курсу під керуванням учителів інформатики та математики;

- логічності подавання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів;

- зміні на краще взаємин з учнями, далекими від математики, особливо тими, які із захопленням ставляться до ПК;

- зміні ставлення школярів до ПК як до захоплюючої іграшки;

- сприйманню його, як універсального інструмента для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

У процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама собою, а те, наскільки її використання сприяє досягненню освітніх цілей. Тому, необхідно також розв'язати психолого-педагогічні проблеми комп'ютерного навчання, а саме:

- уроки у комп'ютерному класі викликають емоційне піднесення в учнів, що не завжди сприяє ефективності процесу навчання. Тому 1-2 уроки протягом семестру носитимуть лише показове навантаження, а не навчальне. Для оптимізації процесу навчання математики необхідне систематичне використання комп'ютерних технологій;

- комп'ютерні уроки вимагають від учнів організованості, швидкості мислення, вміння переключати увагу протягом всього навчального часу.

Ураховуючи, наскільки це важко для сучасної гіперактивної дитини, необхідно ретельно продумувати хід навчального заняття, чітко розподіляти види діяльності учнів на різних етапах, щоб не перетворити урок на скупчення мультимедійних матеріалів, а учнів - на глядачів у кінотеатрі, урок можна представити у вигляді наступної схеми:

Етап				Час
1.	Організаційний момент, постановка мети	2 хв.
2.	Робота з комп'ютером	Інші форми роботи	Інші форми роботи	10-12 хв..
3.	Інші форми роботи	Робота з комп'ютером	Інші форми роботи	10-12 хв.
4.	Інші форми роботи	Інші форми роботи	Робота з комп'ютером	10-20 хв.
5	Підведення підсумків, домашнє завдання	4-5 хв.

Така схема побудови уроку з успіхом виправдовує себе. На такому уроці викладач виступає в якості консультанта, а не в якості „джерела знань”.

Якщо в класі є учень, що має міцні навички роботи з комп'ютером, можна використовувати його як технічного консультанта. На цю роль можна запросити вчителя інформатики або старшокласника, якщо є така можливість.

Висновки

Звичайний шкільний вчитель, працюючи за шкільною програмою, просто не в змозі приділяти багато уваги кожному учневі. Ось чому вчителі постійно приділяють увагу пошуку нових форм навчання, методів, що дозволяють підвищити ефективність засвоєння матеріалу.

Пошук нових форм і прийомів вивчення математики в наш час - явище не тільки закономірне, але й необхідне. І це зрозуміло: у вільній школі, до якої ми йдемо, кожен не тільки може, а й повинен працювати так, щоб використовувати всі можливості особистості.

Потреби сучасності і вплинули на мій вибір теми творчої наукової роботи, а саме «Використання комп'ютерних технологій як засіб формування творчої особистості».

Мета моєї роботи: формування сильної особистості, здатної жити й працювати у світі, що безперервно зазнає змін, здатної сміливо розробляти власну стратегію поведінки, здійснювати моральний вибір і нести за нього відповідальність, тобто такої особистості, яка спроможна саморозвиватися і само-реалізуватися.

У світі існує багато інформаційних засобів (програм) для спрощення складних математичних розрахунків і громіздких геометричних побудов. Складність програм змінюється - від найпростіших навчальних до складних професійних систем.

Впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій потребує переосмислення традиційної системи навчання, її змісту, методів і форм організації, залишаючи при цьому незмінними цілі навчання. Це пов'язано з тим, що будь-який засіб (у нашому випадку таким засобом є комп'ютер), включений в ту чи іншу діяльність, впливає на саму діяльність, а особливо тоді, коли йому властиві специфічні, характерні тільки для нього функції. Однак нові інформаційні технології можуть принципово вплинути на процес навчання тільки в тому випадку, коли ці технології будуть включені в нову модель навчання, а їх засоби повною мірою реалізують притаманні тільки їм функції. Основна мета такої моделі навчання - сприяти розвитку учня як особистості, формувати в нього потребу і здібності до дослідницької діяльності, самоосвіти, самовираження та ін. Модель такого навчального процесу повинна базуватися на формулі: діяльність - рефлексія - теоретичні знання і практичні навички. Учень у даній діяльності повинен виступати в ролі активного суб'єкта, а педагог - у ролі організатора комунікацій у тріаді викладач-учень-комп'ютер.

Якщо розглядати комп'ютер як результат технічного, технологічного досягнення людства , то він виступає тут і як предмет вивчення, і як предмет, який формує навчальне середовище, і як засіб управління навчальною діяльністю, і як засіб зв'язку, і як засіб навчальної діяльності. Останній підхід до визначення місця комп'ютера в навчально-виховному процесі все більше поширюється в освітянській громадськості. Ці якості комп'ютера, його властивість виступати у різних іпостасях (залежно від педагогічного завдання та педагогічної ситуації) суттєво відрізняють його від традиційних технічних засобів навчання. Залучення комп'ютера до навчально-виховного процесу - це залучення не тільки техніки, а й того зовнішнього інтелекту, який презентовано через технологію та програмне забезпечення. Таким чином, застосування комп'ютера в навчально-виховному процесі за умови правильного визначення його місця дає підстави сподіватися на певні зрушення, поворот дидактичного простору обличчям до майбутнього, яке проектується сьогодні.

Чи готуємо ми своїх учнів до життя в XXI столітті? А чи готові ми самі «пропускати через себе» нову інформацію, використовувати сучасні комп'ютерні і телекомунікаційні технології навчання?

Я вже декілька років веду своїх вихованців у країну математичних знань, і переконалася, що головне завдання вчителя зробити навчання цікавим. Тому на урок потрібно йти не лише зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором задач і вмінням їх майстерно розв'язувати, але і з різноманітними та цікавими способами організації роботи учнів.

Таке непросте завдання можна вирішити лише шляхом поєднання традиційних методів навчання з використанням інноваційних технологій, серед яких чільне місце займають інформаційно-комунікативні технології навчання. Вони відкривають нові, ще недостатньо досліджені можливості вдосконалення навчальної діяльності.

Позитивний результат гарантовано, бо молодь до комп'ютерів ставиться дуже доброзичливо, вона їх любить, їм довіряє, навіть їх обожнює. І треба розумно використати це ставлення школярів до комп'ютера при плануванні навчального процесу.

Будь-які зміни, нововведення -- нелегка, кропітка праця. Це невдачі і прорахунки, промахи і поразки, але разом з тим це знахідки, досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Адже «гладеньке» впровадження часто означає, що насправді нічого не змінюється. Важливо, щоб у цьому процесі учні посідали не пасивну позицію, були не спостерігачами, а співтворцями уроку. Успіх залежатиме від ступеня довіри, оптимістичного і творчого ставлення вчителя до дитини.

Список використаної літератури

1. Вербицький А.А. Формування пізнавальної та професійної мотивації. - М.: Освіта, 1986. - 364 с.

2. Колеченко І.В. Енциклопедія педагогічних технологій; посібник для викладачів. - СПб.:КАРО, 2005. - 368 с.

3. Никишина І.В. Інноваційна діяльність сучасного педагога: методичний посібник. - Вчитель, 2007. - 91 с.

4. Пічуріна А.Ф. Виховання учнів на уроках математики. - М.: Освіта, 1987. - 390 с.

5. 1.Пометун О.І.,Пироженко Л.В..Сучасний урок. Інтерактивні теорії навчання. -2004.

6. 2.Пєхота О.М., Любарська О.М. та ін..Освітні технології. -2004.

7. Думанська Г.О. Застосування комп'ютерних технологій у

навчальному процесі. // Математика в школах України. № 4.-2009.-С. 2-4.

8. Пінчук О.П. Використання педагогічних програмних засобів на уроках математики. // Математика в школах України. №19-20.-2006.-С.34.

9. Апатова Н. П. Інформаційні технології в навчанні математики // Сучасні інформаційні технології в навчальному процесі. - К.:НПУ, 1997. - С. 39.

10. С.А.Раков, В.П.Горох, К.О.Осенков, О.В.Думчикова, О.В.Костіна, О.Р.Ларін, В.Т.Лисиця, В.В.Пікалова.Відкриття геометрії через комп'ютерні експерименти в пакеті DG. - Харків: ХДПУ, - 2002. - 108 с.

11. Жалдак М. І., Вітюк О. В. Комп'ютер на уроках геометрії: Посіб. для вчителів. - К.: Дініт, 2002. - 170 с.

Размещено на Allbest.ru