Фонові знання як важлива складова фахової компетенції майбутніх перекладачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фонові знання як важлива складова фахової компетенції майбутніх перекладачів

підготовка майбутній перекладач лінгвістичний

Соціальна значущість перекладу та перекладача в сучасному суспільстві значно зросла останнім часом. Саме це обумовлює особливий інтерес до якості підготовки майбутніх філологів та рівню сформованості їхніх вмінь та навичок за фахом.

Загальновідомим є той факт, що перекладач є посередником не лише мов,а й культур. Для успішного здійснення міжмовної та міжкультурної комунікації він має володіти фоновими знаннями, до змісту яких входять: історико-культурний фон, тобто дані про культуру суспільства протягом його історичного розвитку; соціокультурний фон,тобто знання про країну,мова якої вивчається, мовні одиниці з національно-культурним забарвленням (топоніми,історизми, без еквівалентна лексика тощо), а також формули мовленнєвого етикету; етнокультурний фон,тобто інформація про побут, традиції, свята тощо; семіотичний фон (відомості про символіку, знаки тощо) іншомовного середовища. Загалом, ідея фонових знань не є новою. Щеу1970-х роках пропонувалася теорія (schematatheory) [8], суть якої полягала в тому, що під час сприйняття будь-якого тексту індивід тлумачить його, залежно від індивідуальної системи фонових знань, досвіду та світогляду. Вважається, що обсяг і структура фонових знань перекладача від має наближатися до відповідних характеристик носія мови, які формуються під впливом низки чинників і складаються з різних компонентів, накопичених внаслідок особистого досвіду практичного життя.

Аналіз сучасних лінгвістичних та методичних досліджень з проблеми навчання перекладу показав, що існують різні підходи до визначення поняття «фонові знання» та процесу їхнього накопичення. В.С.Виноградов віддає перевагу терміну «фонова інформація», до змісту якого він включав національний тезаурус, а також фонові знання, які входили до поняття « фонова інформація» як частка до цілого [2,с.62]. Дослідник вважає, що фонова інформація не вичерпується лише знаннями, поведінки тварин конкретних географічних зон, або музичних ритмів конкретної етнічної групи чи рецептів приготування національних страв, хоча все це входить до складу фонових знань. Важливо, щоб такі знання відбивалися у національній мові, передусім, у її лексичному складі. Фонова інформація, відповідно до даної точки зору, включає конкретні факти щодо історії та державного устрою національної спільноти, особливостей її географічного середовища, характерних предметів матеріальної культури минулого і сьогодення, етнографічних та фольклорних понять тощо.

А. В. Федоров вважає, що фонові знання є соціокультурними відомостями, які відображають реальний комунікативний фон певного народу або картину життя певної країни. З його точки зору, саме через переклад відбувається розширення фонових знань та поглиблення знання соціокультурної інформації, що дозволяє зрозуміти глибинний зміст оригіналу і перекласти його без смислових втрат та помилок [6,с.200]. Інші дослідники [1;3;4;5] до складу фонових знань відносять базові поняття, які допомагають вірно орієнтуватися у соціокультурному просторі певної комунікативної ситуації, правильно перекладати та інтерпретувати зміст поведінки (як мовленнєвої,так і не мовленнєвої) представників різних культур.

Проблема, однак, полягає втому, що не існує чіткого визначення, що саме входить до структури фонових знань майбутніх перекладачів, а вищезазначені автори є відомими філологами та перекладачами, і тому, цілком природно, викладають свої погляди через власний досвід перекладу та його навчання, а не спираючись на результати методичних досліджень та розробок. Реалізація перекладацької компетенції може бути успішною лише за наявності у нього всебічних фонових знань, які повинні формуватися та накопичуватися при навчанні не лише перекладу,а на інших дисциплінах. Саме тому сьогодні йде мова про створення комплексу дисциплін для підготовки саме майбутніх перекладачів, тобто кожна дисципліна, яка викладається для перекладачів, повинна мати фахову спрямованість,що сприятиме всебічному формуванню відповідних складових фахової компетенції перекладача, а саме предметної (фонові знання), лексичної та професійно-технічної (фахові навички та уміння).

На сьогодні, завдання підготовки майбутніх перекладачів в аспекті фонових знань полягає в тому, що б максимально розширювати обсяг фонової інформації за рахунок збільшення номенклатури тематичних блоків, аби зменшити ризик виникнення перекладацьких труднощів з причини відсутності відповідних знань.

Література

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: учеб. пособие для студентов филол.и лингв.фак-тов.высш.учеб.заведений]/И.С.Алексеева.-СПб.:Филол.ф-тСПбГУ; М.: Академия, 2004.-352. -С.2.

2. Виноградов В. С. Перевод: Общие и лексические вопросы : учеб. пособие /

В.С.Виноградов.-2-е изд.,перераб..- М.:КДУ,2004. -240с.

3. Комиссаров В.Н.Современное переводоведение: учеб. пособие/В.Н. Комиссаров. -М.:ЭТС,2002.-424с.

4. Латышев Л. К. Технология перевода: учеб. Пособие по подготовке переводчиков( Немецкогоя зыка] /Л. К.Латышев. -М. :НВИ-ТЕЗАУРУС, 2000.-280с.

5. Толковый переводческий словарь/Л.Л. Нелюбин.- М.:Флінта-Наука,2003.-320с.

6. Федоров А.В. Основы общей теории перевода: (лингвистические проблемы): [дляин-тов ифак.иностр.языков] /А.В.Федоров.-СПб.:Филол.ф-тСПбГУ;М.:ФИЛОЛОГИЯ ТРИ,2002. -416с.

7. Фурманова В.П. Межкультурная коммуникация и лингвокультуроведение в теории и практике обучения иностранным языкам.- Саранск:Мордовскийун-т,1993.-124с.

8. CarrellP. Schemata theoryand ESL Reading: classroom implications and applications //

Modern LanguageJournal.-1984.-№68.-P.332-343.

Размещено на Allbest.ru