Розвиток умінь самостійно-дослідницької діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи

Принципи організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи. Дослідження проблем організації самостійної роботи з іноземної мови для студентів немовних спеціальностей в умовах даної системи. Шляхи ефективного розв’язання цієї проблеми.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2012
Размер файла 20,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток умінь самостійно-дослідницької діяльності студентів в умовах кредитно-модульної системи

Стаття висвітлює проблему організації самостійної та навчально-дослідної роботи з іноземної мови для студентів немовних спеціальностей в умовах кредитно-модульної системи. Автор пропонує шляхи системного та ефективного розв'язання цієї проблеми.

навчальний процес кредитний модульний система

Ключові слова: самостійно-дослідна діяльність, кредитно-модульна система, принципи організації самостійної роботи.

Статья освещает проблему организации самостоятельной и учебно-исследовательской работы по иностранному языку для студентов неязыковых специальностей в условиях кредитно-модульной системы. Автор предлагает пути системного и эффективного решения этой проблемы.

Ключевые слова: самостоятельная исследовательская деятельность, кредитно-модульная система, профессиональные умения, принципы организации самостоятельной работы.

The article highlights the problem of organization of student individual and research work in English as a foreign language for the students of non-linguistic specializations in the system of credits and modules. The author suggests the ways of systematic and efficient solution to this problem.

Key words: self research system, professional skills, credit module system, self work organization's principles.

Зміст

Постановка проблеми

Виклад основного матеріалу

Висновок

Список використаних джерел

Постановка проблеми

Відповідно до нормативних документів, які визначають зміст і перспективи розвитку вищої освіти в Україні, організація навчального процесу у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до кредитно-модульної системи [3]. Її впровадження має на меті оптимізувати процес навчання, привести у гармонійне співвідношення процеси навчання та контролю якості знань, створити умови для самостійного здобуття студентами професійних знань, оволодіння ними навчальним матеріалом. Окрім того, кредитно-модульна система дала новий імпульс самостійній та дослідній роботі студентів.

Відповідно до принципів організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи навчання, самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу без участі викладача у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Як засвідчують спостереження за навчальним процесом з іноземних мов у вищій школі, у тих випадках, коли можливості самостійної та науково-дослідної роботи студентів використовуються не повною мірою, студенти схильні до оволодіння навчальним матеріалом на репродуктивному рівні, недостатньо реалізовують свої творчі здібності, істотними є проблеми в розвитку їхніх професійних умінь, спостерігається обмеженість в рівні формування мовної та мовленнєвої компетенцій.

На наш погляд, реалізація цієї складової кредитно-модульної системи є слабкою ланкою сучасної практики навчання у вищих навчальних закладах, не зважаючи на низку теоретичних досліджень, які були спрямовані на розв'язання проблеми (А.М. Алексюк, М.О. Князян, В.А. Козаков, В.Д. Мороз, О.О. Письменна, П.І. Підкасистий, та ін.).

Виклад основного матеріалу

Однією з проблем повільного і не завжди ефективного утвердження системи самостійної роботи з іноземної мови студентів ВНЗ за нових умов є, на наш погляд, відсутність масового усвідомлення в середовищі науковців та викладачів того, якими мають бути конкретні методи та технології організації самостійної та навчально-дослідної роботи студентів.

Поширеним стереотипом, який частково успадкований з традиційної системи, є розуміння викладачами цієї діяльності як такої, відповідальність за яку несуть самі студенти. Якщо ж самостійна робота студентів стосується такого специфічного предмету як «Іноземна мова», це вимагає особливих підходів як від викладача, так і від студентів щодо систематичності опрацювання матеріалу, регулярної роботи з мовою і мовленням. Оскільки кредитно-модульна система дещо зміщує акценти з підсумкового контролю убік поточного, то самостійну роботу слід розуміти відтепер як виконання цілком конкретних завдань, поставлених викладачем (обраних студентами за рекомендацією викладача), причому технологія опрацювання цих завдань, процедура їх виконання, критерії оцінювання є предметом детального розгляду учасниками навчального процесу.

Говорячи про ефективне організаційно-методичне забезпечення самостійної та навчально-дослідної роботи студентів, окремо слід сказати про такий важливий чинник як інформаційні технології. Навчальні засоби на основі нових інформаційних технологій володіють необхідним потенціалом для того, щоб максимально спростити та оптимізувати організацію, проведення та контроль самостійної та навчально-дослідної роботи. Відходить в минуле практика «начитування» лекцій під диктовку, переписування студентами конспектів лекцій один в одного з метою отримання заліку або забезпечення мінімальних вимог до заліку, довгих годин пошуку та реферування джерел в читальному залі. Натомість, за допомогою засобів сучасних інформаційних технологій студенти отримують вільний доступ до будь-яких необхідних для їхньої підготовки навчальних посібників, наукових праць, рекомендацій, статей, питань, завдань, тестів, а також мультимедійних файлів і засобів навчання. Відтепер, значну частку відповідальності за характер і якість самостійної роботи студентів несуть самі викладачі, адже вони розміщують рекомендовану літературу в базах даних внутрішніх мереж для використання студентами, у режимі індивідуальних занять та консультацій відстежують успішність виконання індивідуальних завдань і проектів, готові прийти на допомогу та відповісти на будь-які поточні питання студентів.

Необхідність систематичної роботи з “домашнього читання” викликана практичною важливістю читання для формування професійних умінь студентів, їх рівня мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенції. Концепція “домашнього читання” отримала достатньо ґрунтовну теоретичну базу (Ю.Б. Борисов, Л.П. Карпенко, Т.К. Левіна, Л.Ф. Рудакова, Н.А. Шарова, M. Swan, M. West та ін.), вона практично реалізується у мовних ВНЗ і на філологічних факультетах, а також у середній школі, що підтверджує її ефективність. Сутність даного підходу полягає в тому, що студенти систематично опрацьовують значні масиви літератури різних жанрів - художньої, публіцистичної та фахової літератури за профілем підготовки [1]. У науково-методичній літературі пропонують різні моделі самостійної роботи студентів з «домашнього читання», що складаються з певних компонентів, таких як технологія роботи з літературними джерелами, організація контролю та звітності студентів, застосування критеріїв оцінювання навчальних досягнень тощо. Ключовими принципами організації самостійної роботи з екстенсивного читання студентів ВНЗ, є забезпечення їх постійного щільного контакту з мовою, опанування ними адекватними методами і прийомами роботи, комунікативність (що об'єднує декілька принципів - індивідуальний підхід, вмотивованість, наявність комунікативної мети, адресованість, апроксимація, ситуативність). Контроль цієї діяльності виражається в регулярному моніторингу з боку викладача, який забезпечується за допомогою спеціальних засобів, наприклад, ведення студентами журналів з фіксацією певної опорної інформації, а також через організацію інтегрованої мовленнєвої діяльності на основі змісту прочитаного.

У сучасній методиці навчання іноземних мов ґрунтовне теоретичне осмислення та широке практичне застосування отримав «Метод проектів». Цей метод «дозволяє органічно інтегрувати знання учнів з різних галузей при розв'язанні однієї проблеми, дає можливість застосувати отримані знання на практиці, генеруючи при цьому нові ідеї» [2]. Відповідно до існуючих в методичній літературі класифікацій проектів нам уявляється доречним використання в умовах навчального процесу у ВНЗ насамперед дослідницьких проектів. Дослідницькі проекти передбачають чітко визначені структуру та цілі, обґрунтування актуальності теми дослідження, визначення об'єкта та предмета, завдань дослідження, його методів, оформлення результатів дослідження та формулювання висновків. Дослідницькі проекти можуть охоплювати такі різновиди як короткострокові, середньої тривалості та довгострокові; індивідуальні, парні та групові; монопроекти та міжпредметні; внутрішні, регіональні та міжнародні [2]. Таким чином, такі параметри як тривалість проекту, кількість його учасників або характер контактів можуть визначати його загальний зміст та риси, а отже, й місце в навчальному процесі - у контексті вивчення певної теми, в межах циклу занять, або як підсумок певного періоду, етапу навчання. За нашими спостереженнями, саме процедурні, технологічні питання, що є необхідними для виконання проекту, часто залишаються поза увагою викладачів, які забезпечують організацію проектної діяльності. Це визначення основної проблеми і мети, обговорення його структури, складання плану роботи, добір необхідного мовного і мовленнєвого матеріалу, збір інформації, координація дій учасників, оформлення результатів та підготовка проекту до презентації. Викладач повинен пересвідчитися не лише в тому, що студенти в змозі знайти потрібний матеріал, розуміють вимоги до змісту і форми, але й усвідомлюють специфіку своєї роботи на кожному етапі, можуть сформувати в себе та продемонструвати цілий комплекс умінь - комунікативних, дослідницьких, творчих, організаційних.

Значну питому вагу в самостійній роботі студентів посідає писемна діяльність. Вона може бути органічною складовою проектної діяльності, що передбачає інтегровану роботу з різних видів мовлення. Письмові творчі роботи, самостійно виконувані студентами в контексті комунікативного навчання цього виду мовленнєвої діяльності, пропонуються студентам на регулярній основі в руслі кожної теми або блоку тем, і їх мета полягає в формуванні навичок і умінь викладати свої думки на письмі, опанування правил та стилю писемного мовлення. Важливо принципово зазначити, що оскільки ця робота виконує радше тренувальну, навчальну функцію, ніж функцію вимірювання та фіксування об'єктивної картини знань, умінь і навичок студентів, то при оцінюванні письмових творчих робіт більшою мірою враховується їх зміст, ніж мовно-стилістична грамотність. У визначенні підходів до організації, проведення та оцінювання творчих робіт студентів, на нашу думку, потрібно послуговуватись принципом апроксимації, відповідно до якого помилки студентів щодо мовної форми розглядають як об'єктивне явище, а також як неминучу «плату» студента за намагання висловитись вільно і змістовно.

Реферування є традиційним для вищої школи видом діяльності, однак останнім часом доцільність цього виду діяльності ставиться під сумнів через формальне його виконання, особливо із зростанням популярності Інтернет ресурсів для студентів. На наш погляд, основна проблема продуктивності рефератів приховується навіть не стільки у формальному ставленні студентів до їх написання, скільки у ще більш формальному ставленні самих викладачів до організації та методичного забезпечення цієї роботи. Часто поза увагою викладачів залишаються важливі методичні аспекти, які визначають ефективність цього виду роботи взагалі: розвиток вміння опрацьовувати різноманітні джерела, виділяти основні ідеї, синтезувати їх зміст, представляти інформацію в логічній структурі тощо. Декотрі викладачі переконані, що ефективність реферату полягає лише в можливості його «захисту» студентом, однак, можемо запевнити, що, скориставшись готовим рефератом або 1-2 джерелами (часто не в еквівалентній пропорції), студент може звести свій захист до банального репродукування інформації.

Все ж, на нашу думку, реферат залишається важливим та ефективним індивідуальним видом роботи з англійської мови у контексті опрацювання різноманітних джерел за певною темою в руслі певного напряму підготовки. Для того, щоб забезпечити самостійність у процесі реферування фахової англомовної літератури, студентам пропонуються теми, які передбачають інтенсивну роботу з різноманітними науковими, довідковими та інформаційними джерелами, творчий характер аналізу, систематизації та узагальнення матеріалів, незалежність та оригінальність у висновках. На відміну від письмових творчих робіт, від реферативної роботи не вимагається високого ступеня самостійності у викладенні думок, адже реферат є структурно логічним синтезом інформації, положень, ідей, що містяться у різних джерелах опрацьованої літератури, її значних масивах. Методично доцільною вважається така тематика реферативних робіт, яка технічно «не дозволить» студенту розкрити певну тему, користуючись досить обмеженою кількістю джерел, хоч би якими вичерпними та ґрунтовними вони не були. З іншого боку, якщо реферат супроводжується надто великим списком літератури, то викладач може з'ясувати, наскільки виправданим є така широка номенклатура використаних джерел для того, щоб не допустити формальності та зловживань. На захисті студент не повинен «дублювати» зміст реферату, натомість, має передати квінтесенцію змісту, основні думки та положення, висвітлені в роботі.

Висновок

Отже, сумуючи сказане вище, наголошуємо, що навчально-дослідній та самостійній роботі студентів у навчальному процесі з іноземної мови в умовах кредитно-модульної системи навчання належить одне із центральних місць, і тому наукове обґрунтування та практична реалізація відповідної системи роботи залишається у фокусі уваги теоретиків і практиків навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах. Важлива проблема, яку необхідно розв'язати, пов'язана із стереотипним для вищої школи розумінням самостійної роботи студентів як складової навчального процесу, за яку відповідальність несуть насамперед самі студенти, а організація та методика проведення цієї роботи традиційно зводиться до підготовки викладачами певних методичних рекомендацій. Натомість, умови кредитно-модульної системи визначають більш активну участь викладачів в здійсненні методичного супроводу самостійної та навчально-дослідної роботи студентів, а це потребує якісно та принципово нових організаційних та методичних підходів.

Список використаних джерел

1. Вдовіна Т.О. Методика навчання майбутніх вчителів іноземної мови читання англійських художніх текстів. Ав-т дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук. 13.00.02. - Теорія та методика навчання. Київ. 2003. - 23 с.

2. Полат Е.С. Метод проектов на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе - № № 2, 3 - 2000 г.

3. Наказ МОН України від 20 жовтня 2004 року №812.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.