Розвиток творчих здібностей молодших школярів у процесі роботи з природнім матеріалом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток творчих здібностей молодших школярів у процесі роботи з природнім матеріалом

Постановка проблеми. Мета державної освітньої політики полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя [1]. Проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів актуалізується потребою розвитку їх особистості з перших років навчання, оскільки саме в цей час у них закладається основа життєтворчості. Найпотужніший вплив на розвиток творчості дітей має природа і особливо їх робота з природним матеріалом.

Аналіз наукових досліджень. Аналіз наукових досліджень і публікацій учених засвідчив, що проблема впливу роботи з природнім матеріалом на розвиток творчих здібностей молодших школярів не є новою(Ф. В. Фребель, К. Д. Ушинський, Є. І. Тихеєва, В. О. Сухомлинський, А. С. Макаренко). Ідеї педагогів минулого про виховну цінність природи знайшли своє віддзеркалення в діяльності вітчизняних методистів у галузі природознавства О. Я. Герда, А.М. Бекетова, К. А. Тімірязєва, Д. М. Кайгородова і багатьох інших. Завдяки зусиллям відомих ботаніків А. М. Бекетова і К. А. Тімірязєва в шкільну практику ввійшли елементи самостійного дослідження природи. О. Я. Герд, розробляючи проблему формування світогляду в процесі вивчення світу природи, науково обґрунтував методи, що формують у дитини пізнавальний інтерес, спостережливість, самостійність, нестандартність мислення.

Аналіз публікацій сучасних науковців дав можливість з'ясувати стан зазначеної проблеми з позицій загальнотеоретичного, науково-педагогічного та спеціального підходів і показав недостатню вивченість питання розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі роботи з природним матеріалом на уроках трудового навчання, зокрема навчальне і методичне забезпечення.

Мета статті. Мета статті полягає у розкритті можливостей вдосконалення методики проведення уроків з метою розвитку творчих здібностей учнів у процесі роботи з природним матеріалом.

Виклад основного матеріалу. Аналіз проблеми розвитку здібностей і обдарованості багато в чому зумовлюватиметься тим змістом, який ми вкладатимемо в ці поняття.

Педагогічний словник визначає творчу особистість як особистість, що має «...здібності, мотиви, знання і уміння, завдяки яким створюється продукт, який відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю» [4].

Здібності розглядаються як індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють одну людину від іншої, від яких залежить можливість успіху діяльності, а обдарованість - як якісно своєрідне поєднання здібностей (індивідуально-психологічних особливостей), від якого також залежить можливість успіху в діяльності [8].

Задатки - природжені анатомо-фізіологічні особливості організму. До них відносяться перш за все особливості будови головного мозку, органів чуття і руху, властивості нервової системи, якими організм наділений від народження. Задатки є лише можливостями, і передумовами розвитку здібностей, але ще не гарантують, не зумовлюють появи і розвитку тих або інших здібностей.

Б. М. Теплов визначає здібності як певні індивідуально-психологічні особливості, які відрізняють одну людину від іншої, які не зводяться до вже наявного у людини запасу навичок та знань, а обумовлюють легкість і швидкість їх засвоєння [8]. В. Д. Шадріков під здібностями розуміє властивість функціональних систем, які реалізують окремі психічні функції, мають індивідуальну міру вираження, яка проявляється в успішному і якісному засвоєнні дійсності. Індивідуальна міра вираженості здібностей оцінюється на основі параметрів продуктивності, якості і надійності діяльності. Саме розуміння здібностей як функціональної системи дозволяє, нарешті, вирішити проблему співвідношення задатків і здібностей. Якщо здібності - це властивості функціональної системи, то задатки - властивості компонентів цієї системи [12].

Творчість є одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості, закріплення комплексу емоційно-вольової регуляції, а головне -- актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю, переживання радості від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі й творчих здібностях.

На думку С. Л. Рубінштейна, творчість - діяльність людини, яка створює нові матеріальні і духовні цінності, які, в свою чергу, мають суспільну значимість [6].

Безумовно, продукти творчої діяльності молодших школярів не мають суспільної значимості, вони відзначаються лише певними елементами новизни і носять скоріше за все суб'єктивний характер. Звичайно, елементи новизни, які школяр вносить у свою діяльність, мають досить відносний характер, проте вони є передумовою динамічності тих знань, якими володіє дитина. З розширенням цих знань з'являється можливість більш високого рівня прояву новизни, оригінальності.

На важливість природи для розвитку творчих здібностей дитини, а також на важливість використання природного матеріалу, звертав увагу і А. С. Макаренко. Він наголошував, що такий природний матеріал, як глина, дерево, шишки, листочки ближче всього до нормальної людської діяльності: з матеріалів людина створює цінності і культуру... В іграшці-матеріалі є багато гарного реалізму, але в той же час є простір для фантазії, не просто уяви, а великої творчої фантазії. [5]

«Творчість дітей - глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самоутвердження, в якому яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність неможливо охопити якимись правилами, єдиними і обов'язковими для всіх» [7].. У системі В. О. Сухомлинського велика роль належить природі як об'єкту пізнання, сфері активної діяльності, відчутнішої частини дитячого життя. Природа сама собою не виховує, а виховує тільки активна взаємодія людини з природою. «Ми прагнемо того, щоб усе життя вихованців було сповнене творіння у світі природи!» [7].

Василь Сухомлинський відмічав, що «забуваючи про найважливіше джерело знань - навколишній світ, природу, ми штовхаємо дітей на зубріння і цим самим отупляємо їхню думку» [7].

Робота з природним матеріалом має великий вплив на розумовий розвиток дитини, на розвиток її уяви. Якщо простежити шлях виготовлення з дітьми виробів з природного матеріалу, то можна помітити, що спочатку діти розглядають зразок, аналізують його структуру, способи виготовлення, а потім, після засвоєння цього процесу, робота ускладнюється: дітям показують малюнок або фотографію іграшки, яка виготовляється і, врешті-решт, вони без попереднього аналізу виготовляють виріб за завданням або за власним задумом. Чому ж саме природний матеріал є таким важливим? Тому що природного матеріалу навколо безліч - це й листочки, й шишечки, й квіточки, й трави, й гілочки, й різні крупи. Отже, простір для дитячої фантазії величезний.

Методично правильно побудована робота по виготовленню іграшок з природного матеріалу сприяє розвитку у дітей уваги - підвищується її стійкість, формується довільна увага, зацікавлене ставлення до дійсності.

Вироби з природного матеріалу у великій мірі задовольняють допитливість дітей. У цій праці завжди є новизна, творчий пошук, можливість домагатися більш досконалих результатів.

Сприятливий емоційний настрій дітей під час виготовлення іграшок, радість спілкування у праці, насолода, яка відчувається у процесі створення красивої іграшки, дуже важливі для загального розвитку. Щиру радість, захоплення приносять малюкам вироби з мушлів, рогозу. Улюбленою іграшкою дітей стає яка-небудь весела собачка, виготовлена своїми руками. Ці емоції є важливим стимулом для виховання у них працьовитості. Наприклад, під час виготовлення собачки дітям пропонують спочатку уважно подивитися, де треба робити отвори для лап (вони повинні бути розташовані симетрично, на одному рівні, що не надто високо і не занадто низько, щоб були як справжні), як прикріпити голову та інші деталі.

Праця з виготовлення іграшок з природного матеріалу сприяє розвитку особистості дитини, виховання її характеру. Не так-то просто зробити іграшку. Її виготовлення вимагає певних вольових зусиль: коли дитина зустрічається з труднощами, вона намагається самостійно їх вирішити. Іноді їй не вдається відразу виконати яку-небудь роботу, а саме: підібрати шишки потрібної форми для створення віслючка або з'єднати частини іграшки певним способом. Під керівництвом дорослого дитина навчається встановлювати причини невдач, долати їх. При цьому у неї формуються цілеспрямованість, наполегливість, вміння доводити розпочату справу до кінця.

У даному виді праці дітей є реальні можливості формувати у них контроль та оцінку власної діяльності. Так, при виготовленні виробів діти зустрічаються з необхідністю не тільки аналізувати зразок і планувати послідовність дій, але й контролювати себе під час роботи, співвідносити свій результат із зразком.

Праця з виготовлення іграшок з природного матеріалу може бути індивідуальною та колективною. Як і дорослим, колективна праця приносить дітям велику радість своєю злагодженістю, чіткою організованістю. Тут особливо важливо, щоб діти розуміли результативність колективної праці, усвідомлювали її переваги.

Бажано використовувати різноманітні форми колективної роботи дітей для формування у них умінь планувати свою діяльність з урахуванням загальної мети, умінь розподіляти операції. Великий вплив колективна праця здійснює на формування у дітей дружніх, доброзичливих відносин, взаємодопомоги, товариства. Результати колективної праці, особливо позитивно відмічені дорослими, окриляють малюків, спонукають їх до виконання нових виробів. За кожну роботу вони беруться все з більшим емоційним піднесенням.

У процесі роботи з природним матеріалом дітям відкривається необмежене поле для прояву і розвитку своїх творчих здібностей, оскільки вироби з нього можуть бути найрізноманітнішими. Так, при правильній організації освітньо-виховного процесу робота з природним матеріалом стає ефективним засобом розвитку творчості дітей.

Володимир Тименко зазначав, що психологічний аспект творчої діяльності полягає у розкритті закономірностей творчого процесу і створення атмосфери, яка його стимулює [11]. Творчі здібності властиві кожній людині, потрібно тільки створити умови для їх розвитку.

Розглянемо педагогічні умови, які сприяють розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі роботи з природнім матеріалом на уроках трудового навчання. По-перше, створення у класі психологічної атмосфери. Вчитель має створити доброзичливу, невимушену атмосферу. Цьому дуже добре сприяє музичний супровід під час уроку. При роботі з природним матеріалом доречно, щоб діти працювали під спів пташок, звуки дощу, шелест трав.

Важливою умовою є доброзичний діловий стиль спілкування педагога з дітьми. Він ні в якому разі не має бути авторитарним, оскільки будь-який примус відбиває бажання до творчості. Дітям має бути цікаво. Тому що цікавість пробуджує активність і творчість, отже, вчитель має підготувати для дітей якийсь цікавий матеріал: інформацію про природу, казку, героїв якої вони зможуть створити, ігри тощо.

Однією з ефективних педагогічних умов є здійснення особистісно-орієнтованого підходу до молодших школярів у процесі роботи з природнім матеріалом на уроках трудового навчання. До учнів, які просто бояться або соромляться проявляти свої здібності, творчість, повинен бути особливий індивідуальний підхід. До учня, який на уроках малювання, трудового навчання створює прекрасні творчі роботи, доцільною є похвала вчителя, що уможливлює вселення впевненості у собі і бажання й далі розвивати свої творчі здібності.

Найважливішою для розвитку творчості і творчих здібностей є мотивація, заохочення, стимулювання до неї. Найпростіший спосіб заохочення - оцінка. Вчитель може запропонувати дітям зробити роботу за зразком або творчо, але наголосити, що за роботи, які будуть виконані не за зразком, буде ставитись вища оцінка. Також до творчості учнів стимулює зауваження вчителя, що найкращі, творчі роботи будуть висіти на виставці.

Отже, можна зробити висновок, що для прояву творчих здібностей учнів, учителю потрібно правильно організувати урок, продумати, як стимулювати, заохотити дітей до творчості.

Проаналізувавши програму з трудового навчання для учнів 1-4 класів можна побачити, що в кожному класі повторюється вивчення п'яти основних розділів, при вивченні яких молодші школярі поглиблюють знання з одних і тих же тем, здобувають якісно нові знання, більш складні, згідно їх вікових особливостей [10].

Робота з природним матеріалом здійснюється учнями під час вивчення розділу «Людина і природа». В першому класі діти знайомляться з природними професіями фермера, лісника, можуть відрізняти на малюнках рослин від тварин, вчаться робити аплікації та композиції з рослинних форм, також вже у першому класі діти роблять об'ємні вироби з природного матеріалу (жолудів, шишок, ягід), вчаться ліпити з пластиліну й глини, з'єднувати пластиліном різні частини об'ємної іграшки з природного матеріалу. творчий здібність учень природний

В другому класі діти знайомляться із знаряддями праці, які використовують в роботі працівники природних професій, самостійно збирають і заготовляють природний матеріал. В другому класі під час виготовлення аплікацій з природного матеріалу, діти вже розрізняють предметну і сюжетну аплікацію, вчаться робити орнамент, об'ємні іграшки, які виготовляють діти, стають більш складними. Другокласники вчаться ліпити реальних тварин у русі та фантастичних істот.

У третьому класі учнів знайомлять з метою і умовами праці професій напряму «людина і природа», діти вчаться робити композиції з рослинних форм - ікебани, мозаїку з насіння, аплікацію з соломи. Під час роботи з пластичним матеріалом дітей ознайомлюють з поняттям пропорції. Учні створюють сюжетні композиції із об'ємних природних форм.

У четвертому класі дітям надають профінформацію про кваліфікаційні якості працівника природничих галузей і дизайнерів ландшафтів. В роботі з рослинним матеріалом діти вчаться виготовляти букети з натуральних та штучних квітів, виготовляють сувеніри із соломки, різноманітні композиції з природного матеріалу. Також у четвертому класі діти знайомляться із пап'є-маше.

Проаналізувавши програму, можна побачити, що матеріал подається дітям циклічно, тобто теми кожного класу залишаються ті самі, але зміст розширюється і поглиблюється.

Якщо проаналізувати кількість уроків у кожному класі, які відводяться на роботу з природним матеріалом, то ми побачимо, що в першому класі з площинним матеріалом діти працюють вісім уроків з шестидясяти в цілому за рік. Теми: «Екскурсія в парк. Збирання природного матеріалу», «Збирання квітів. Квіткова абетка», «Аплікація з рослинних форм», «Декоративна аплікація», «Сюжетна аплікація».

В другому класі всього три уроки з тридцяти двох: «Складання орнаменту у смужку», «Предметна аплікація (зайчик)», «Акваріум з рослинного матеріалу». У третьому класі з тридцяти чотирьох уроків також три відводиться на роботу з площинним природним матеріалом: «Закладка в книжку з рослинного матеріалу», «Аплікація з листя, трав і квітів», «Аплікація на основі насіння клена і ясеня (метелик)».

У четвертому ж класі лише два уроки із тридцяти чотирьох: «Робота з рослинним матеріалом. Композиція з квітковими формами», «Аплікація із злакових». Отже, на роботу з природним матеріалом на уроках трудового навчання відводиться дуже мало часу.

Висновки. Проблема розвитку творчості і творчих здібностей учнів хвилювала в різні часи не тільки відомих педагогів, але й дослідників, мислителів, філософів, науковців. Якщо говорити про творчість дитини, слід наголосити, що учні найчастіше не створюють щось зовсім нове, але створення, відкриття суб'єктивно нового для дитини вже є проявом творчості. Робота не за шаблоном, не за зразком є також показником розвинутих творчих здібностей. Розвиток творчості в учнів є важливим не лише тому, що завданням сучасної освіти є формування творчої особистості, а й тому, що людина, яка вміє творчо мислити, в нестандартних ситуаціях завжди знайде вихід, такій людині буде легше адаптуватися в житті.

Природний матеріал є потужним засобом розвитку творчих здібностей молодших школярів, розвитку її уяви, уваги, спостережливості. Робота з природним матеріалом сприяє екологічному вихованню учня (бережливе ставлення до природи; формуванню естетичного ставлення до дійсності). Діти вчаться відчувати красу природи і створювати не менш красиві вироби з різноманітного матеріалу власними руками.

Список використаних джерел

1. Національна доктрина розвитку освіти - К.: Шкільний світ, 2001.

2. Бублій О. А. Розвиток творчих здібностей учнів / О. А. Бублій. Нива знань. - 2005. - № 3. - С. 30-32.

3. Выготский Л. С. Воспитание творчества, эстетического суждения и технических навыков /Л. С. Выготский. Пед. психология. - М. : Педагогика, 1991. - 480 с.

4. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко // - К. : Либідь, 1997. - 376 с.

5. Макаренко А. С. Педагогические сочинения в 8-ми томах / А. С. Макаренко. -- М. : Педагогика, 1983--1986. -- Т. 5. -335 с.

6. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. - М. : Просвещение, 1946. -704 с.

7. Сухомлинський В. О. Школа і природа / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв.: У 5 т. - К. : Радянська школа, 1977. - Т. 5. -549 с.

8. Теплов М. Б. Избранные труды. / М. Б. Теплов. М. : Просвещение, 1971.

9. Тименко В. П. Кожний урок - нестандартний /Володимир Тименко// Початкова школа. - 1991. - № 1. -С.18-23.

10. Тименко В. П. Трудове навчання: 1-4 кл. Програма. - К. : 2006.

11. Тименко В. П. Зміст і педагогічні засоби розвитку творчості школярів : метод. рекомендації / За ред. В. П. Тименка. - Бердянськ, 1996. - 44 с.

12. Ушинский К. Д. Педагогическая антропология: Человек как предмет воспитания. Опыт педагогической антропологии. Ч. 2. - М. : УРАО, 2002. - 496 с.

Размещено на Allbest.ru