Важливими є ігри та завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків, порівняння, вибір. Наведемо деякі з них.

Гра „Чому це сталося?” має за мету розвивати вміння дітей знаходити причини подій. Вихователь пропонує дітям ситуації, а малюки називають якомога більше причин їх виникнення.

Метою гри „Знайди пару” є розвиток уміння узагальнювати предмети за функціональними ознаками. У грі „Що для кого?” малюки повинні серед показаних предметів вибрати ті, що були б добрим подарунком для бабусі, мами, тата, сестри, брата. А для себе? Далі дітям пропонували намалювати те, що б вони хотіли самі зробити в подарунок своїм рідним.

Гра „Родичі” вимагає від дошкільнят уміння встановлювати зв'язки: ялинка - родич їжака, тому що… Ведмідь - родич їжака, тому що…

Дітям також можна запропонувати розв'язати декілька завдань-проблем, завдань головоломок:

1. У Сашка було 4 олівці, що на 1 олівець більше, ніж у Миколи. Скільки олівців було у Миколи?

2. Коли Іра і Наташа прийшли до дитячого садка, там уже було 6 дівчаток. Скільки дівчаток було спочатку в дитячому садку?

3. Хто більше: корова або коза? Птах або метелик? У кого більше лап: у собаки або півня?

4. Чому з хмари іде дощ, а з облака ні?

5. Сашко вище Наталі, а Наталя вище Олі. Хто найвищий, а хто найнижчий?

6. У Тетяни було 3 іграшки, а у Ніни 2 іграшки. Скільки іграшок було в Сергійка?

7. У стрічки два кінці. Один кінець відрізали. Скільки кінців залишилось у стрічки?

8. На столі горіло 5 свічок. Хлопчик потушив 3 свічки. Скільки свічок залишилося стояти на столі?

9. У мами є кіт Пушок, собака Дружок і донька Даша. Скільки дітей у мами?

10. На одному березі курчата, на другому - каченята. Посередині острів. Хто швидше допливе до острова?

11. Йшов зимою солдат: лісом, полем, лісом, полем. Коли бачить - річка як йому перейти через річку?

При оцінці виконання дітьми цих завдань важливо враховувати такі показники, як: самостійність, тобто вміння без сторонньої допомоги розв'язувати проблеми; правильність групування (вміння правильно виділяти загальні ознаки, знаходити відмінні риси); мовленнєва опосередкованість (уміння знаходити відмінні риси); мовленнєва опосередкованість (уміння пояснювати свою відповідь, використовуючи поширені речення).

Окрім художньої та мовленнєвої діяльності, для розвитку пізнавальних здібностей використовують різноманітні розвиваючі ігри, зокрема ігри Б.П.Нікітіна, що містять надзвичайно широкий діапазон завдань як за складністю, так і за різноманітністю характеру.

У дослідженнях вітчизняних та зарубіжних психологів (Ананьєв Б.Г., Воронюк І.В., Джеклін К., Коломинський Я.Л., Кон І.С., Маккобі Е., Мелтсас М.Х., Репіна Т.А.) розглядається проблема наявності міжстатевих відмінностей, виникнення під впливом статевої належності особливостей творчої діяльності людини. Особливого значення статеві відмінності набувають у період розвитку людини, при формуванні важливих якостей особистості [17, 90].

У дослідженні І.В.Воронюк представлено дані про існування особистісного фактора, пов'язаного з міжстатевими розходженнями, що обумовлює велику творчу ефективність дівчаток у практичних діях, а хлопчиків у соціальному поводженні і міжособистісних відносинах. Отже, для більш гармонійного розвитку для хлопчиків важливі вправи у творчо продуктивних діях, а для дівчаток необхідні завдання щодо соціальної творчої самореалізації [15, 173]. Щодо статевих відмінностей у прояві мисленнєвих операцій, то різниця між хлопчиками та дівчатками шести-семи років є недостатньо суттєвою (Цибух Л.М.).

Увагу вчених привертає також емоційний аспект проблеми розвитку здібностей малюків. Науковці вважають, що не будь-яка діяльність розвиває здібності, а лише та, у процесі якої виникають позитивні емоції (Чудновський В.Е., Юркевич В.С.). Постійно займаючись із дітьми, їх можна чомусь навчити, але для того, щоб розвинути їхні здібності, необхідно, щоб малюкам подобалось те, що вони роблять.

Вплив на емоційну сферу особистості забезпечує розвиток через емоції пізнавальних здібностей (Гапійчук І.М.). В.У.Кузьменко у своєму дослідженні розглядає питання індивідуального підходу до розвитку пізнавальних здібностей дошкільників. Вона зазначає, що індивідуальний підхід у розвитку пізнавальних здібностей полягає у визначенні індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності дитини; розробці індивідуально-зорієнтованого плану роботи педагога, створенні сприятливих умов, прогнозуванні перспектив індивідуального розвитку пізнавальних здібностей, забезпеченні наступності в роботі зі школою [4, 34-36].

Отже, для розвитку пізнавальних здібностей дошкільників слід враховувати індивідуально-психологічні особливості, тобто темп засвоєння знань, особливості емоцій, регуляцію поведінки; формувати позитивне емоційне відношення до будь-якої діяльності; використовувати інтеграцію різних видів дитячої діяльності. Використовуючи в своїй роботі розвиваючі ігри, кросворди, ребуси, завдання-головоломки; організовуючи художню, художньо-мовленнєву та мовленнєво-побутову діяльність, художній аналіз творів, різноманітні форми пізнавальної діяльності, мовленнєвотворчу діяльність, випуск газет, різноманітні інтелектуальні конкурси і турніри, конструктивну діяльність, педагог тим самим сприяє розвиткові пізнавальних здібностей дошкільників. Таким чином, шляхами розвитку пізнавальних здібностей є художньо-мовленнєва та мовленнєво-побутова діяльність, художній аналіз літературних творів, під час якого увага дітей спрямовується на образні та мовні засоби твору. Дошкільники вчаться розуміти образний зміст фразеологізмів, прислів'їв, приказок, метафор.

ВИСНОВКИ

Пізнавальні здібності та пізнавальний інтерес являє собою важливий фактор навчання й у той же час є життєво-необхідним чинником становлення особистості.

Проблема розвитку пізнавальних здібностей не є новою і широко розглянута у філософській, психолого-педагогічній і методичній літературі, де визначено суть здібностей, природу пізнавального інтересу, його структуру, шляхи формування та етапи розвитку пізнавальних здібностей, залежність від вікових особливостей.

Пізнавальний інтерес як мотив навчання та стійка риса особистості є яскравим показником розумового розвитку особистості. Пізнавальні здібності дітей дошкільного віку як особистісне утворення є достатньо точним показником ефекту введення в процес навчання та гри всіх компонентів (категорій, понять, підходів) дидактики як певної системи, що скеровує практику навчального процесу. За допомогою пізнавальних здібностей чіткіше виявляється внутрішня сторона навчального та ігрового процесу, ефект освітньої, розвиваючої та виховної функції навчання. Пізнавальні здібності, як особистісне утворення є тією зв'язковою ланкою між навчанням і вихованням, котре входить і в спрямованість особистості, і в міжособистісні відносини, і в формування поглядів і переконань дітей дошкільного віку.

Пізнавальні здібності сприяють загальній спрямованості діяльності і гри дитини дошкільного віку, можуть відігравати значну роль у структурі її особистості. Вплив пізнавального інтересу на формування особистості забезпечується рядом умов:

- рівнем розвитку інтересу (його силою, глибиною, стійкістю);

- характером (багатобічними, широкими інтересами, локальними-стрижневими або багатобічними інтересами з виділенням стрижневого);

- місцем пізнавального інтересу серед інших мотивів і їх взаємодією;

- своєрідністю інтересу в пізнавальному процесі (теоретичною спрямованістю або прагненням до використання знань прикладного характеру);

- зв'язком з життєвими планами й перспективами.

Зазначені умови забезпечують силу й глибину впливу пізнавальних здібностей та пізнавального інтересу на особистість дитини дошкільного віку.

Пізнавальні здібності дітей дошкільного віку є інтегрованим типом здібностей, які є аналогом загальних здібностей, та які доцільно розглядати системно, як синтетичний прояв рівня творчих можливостей дитини (творчий компонент або креативність), пізнавального розвитку (інтелектуальний компонент), пізнавальної активності, зацікавленості та загальної научуваності дитини (поведінково-результативний компонент). Розвиток пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку як специфічно-інтегрованого типу загальних здібностей базується на застосуванні різних форм сучасних ігрових технологій та ігрових психотехнік (розвивально-дидактичних, рухових, релаксаційних), що дозволяє системно оптимізувати базові компоненти пізнавальних здібностей у їх поєднанні, серед яких провідним визначається творчий компонент.

Передумовами розвитку пізнавальних здібностей дітей є базові психологічні особливості дошкільного віку: активізація пізнавальних інтересів дитини, інтерес дитини до навчання та гри, швидке й гнучке реагування на безпосередні враження, пізнавальна активність, підвищена схильність до засвоєння й впровадження знань, гострота та рухливість сприйняття, гнучкість і швидкість мисленнєвих процесів тощо.

Психологічними показниками пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку є: творчий компонент - продуктивність, гнучкість, оригінальність мислення, розробленість теми; інтелектуальний компонент - фіксування і зберігання образів реально існуючих об'єктів, продуктивне запам'ятовування матеріалу, який сприймається на слух (довільне, мимовільне), відтворення смислових одиниць у певній послідовності, здатність діяти в плані образів, класифікація та узагальнення об'єктів, конструктивність мислення та орієнтування в просторі, соціальна поінформованість, поінформованість про колір і форму, виділення та відтворення ознак об'єкта, що сприймається за допомогою довільної уваги; поведінково-результативний компонент - відношення до змістовної сторони діяльності, відношення до результату діяльності, динаміка емоційного стану, ступінь самостійності у пізнавальній діяльності, готовність до розумової напруги, ступінь повноти прийняття та збереження завдання, самооцінка результату діяльності, поведінка при ускладненнях.

Ефективним щодо розвитку пізнавальних здібностей у дітей дошкільного віку є застосування різноманітних за змістом, спрямованістю (комп'ютерні, дидактичні, змагальні, імітаційні, релаксаційні, рольові) і засобами (зі знаряддям, без знаряддя) ігрових психотехнік, які орієнтовані, перш за все, на розвиток „домінантних показників” пізнавальних здібностей, які у кожної дитини мають різну специфіку. Завдяки цьому оптимізується весь процес розвитку пізнавальних здібностей дитини, виробляється найважливіший для наступного кроку розвитку дитини індивідуальний „почерк”, що проявляється в першу чергу в індивідуально-успішному вирішенні дитиною пізнавальних завдань, гармонійності розвитку різних компонентів пізнавальних здібностей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ