Форми організації самостійної роботи студентів-філологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Форми організації самостійної роботи студентів-філологів

самостійний робота студент філолог

У національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття», державній програмі «Концепція педагогічної освіти» зазначається, що основна мета української системи освіти - створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, сформувати покоління, здатні навчатися впродовж усього життя [1, с. 13]. Особливої актуальності набуває проблема професійного саморозвитку майбутнього вчителя, вирішення якої потребує оновлення всієї педагогічної освіти, її гуманізації, орієнтації на неповторність особистості кожного вчителя, диференційованого й творчого підходу до його підготовки. Саме тому самостійна робота має стати провідною в навчанні студентів, які незабаром розпочнуть свою професійну вчительську діяльність.

Самостійна робота студентів, підходи до якої потребують докорінних змін, на сучасному етапі повинна стати основою вищої освіти, важливою частиною процесу підготовки фахівців.

Мета нашого дослідження полягає у виведенні реєстру форм самостійної роботи студентів майбутніх педагогів філологічного напряму, які сприяли б ефективності здобуття нових знань.

Дидактичними цілями самостійної роботи є закріплення, поглиблення, розширення й систематизація знань; самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом; формування умінь і навичок самостійної розумової праці; мотивація регулярної цілеспрямованої роботи з освоєння спеціальності; розвиток самостійності мислення; формування здатності до самоорганізації.

Сучасний практичний педагогічний досвід свідчить, що організація самостійної роботи студентів, зокрема в умовах кредитно-модульної системи навчання, вимагає інноваційних підходів, теоретичним підґрунтям яких має бути особистісно орієнтована освіта. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом (робочим навчальним планом) і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни.

Збільшення обсягу годин на самостійне опрацювання навчального матеріалу вимагає від студентів високої самоорганізації, володіння способами й методами здобуття знань. У сучасних умовах співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення й дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять [2, с. 67]. Вибір завдань для самостійної роботи залежить від специфіки навчального предмета.

Спинимося докладніше на найбільш ефективних видах самостійних завдань для студентів.

1. Читання відповідних розділів у підручниках і посібниках, професійно орієнтоване читання методичних статей: конспектування, реферерування прочитаного. Наприклад, якщо підручник якогось одного автора вважають за основний, то можна дати завдання ознайомитися з такою ж темою з підручника іншого автора й порівняти їхні погляди на явище, яке вивчається.

2. Складання списку статей з певної теми й анотування кількох, що найбільше сподобались. При цьому студенти мають змогу, послухавши своїх одногрупників, доповнити власні списки.

3. Рецензування методичних статей за схемою: назва статті, автор, де вміщено статтю; тема статті, обґрунтування актуальності, основні положення статті; висновки, яких дійшов автор; де може бути використаний методичний матеріал.

4. Складання розгорнутого плану до наукової статті.

5. Визначення цілей, завдань і змісту певної теми (розділу). При виконанні таких завдань студенти користуються матеріалом лекції, підручником, дібраною методичною літературою.

6. Підготовка студентами коротких повідомлень методичного характеру. Досвід показує, що студентам бракує вміння стисло, послідовно, логічно викладати власні думки.

Саме з цієї причини вони стикаються із значними труднощами під час складання різних іспитів.

7. Підготовка рефератів, доповідей. Надзвичайно важливо організувати їх обговорення в групі, виступити опонентами. Допомогти в цьому може така схема аналізу доповіді (реферату):

а) як розкрито тему в її теоретичній і практичній частинах: чи виявив студент знання науково-методичної літератури з проблеми, чи зумів практично оцінити її; чи витримав систему викладу, логічний зв'язок між частинами доповіді?;

б) чи переконав доповідач у важливості розробки цієї теми?;

в) якою мірою в доповіді розкрито зміст?;

г) як ви оцінюєте манеру викладу доповідача (культура мовлення, темп, зв'язок з аудиторією);

д) чи відповідають висновки тим завданням, які поставлені в доповіді?

1. Підготовка до лекцій: ознайомлення з необхідним для розуміння змісту лекцій теоретичним матеріалом (вивчення історії питання, ознайомлення зі статутами, установчими документами, картами, зведеними таблицями тощо).

2. Підготовка до семінарів, лабораторних робіт, заліків, іспитів, контрольних робіт.

3. Підготовка ТЗН до вивчених тем, ілюстративних матеріалів, науково-методичних бюлетенів.

4. Підготовка й захист курсових і бакалаврських робіт.

5. Укладання тезаурусів до окремих тем, термінологічних словників, довідників труднощів з дисципліни тощо, наприклад: диференціація аломорфів і варіантів морфем, прислівного й детермінантного зв'язку в реченні, непрямих додатків і обставин, родів невідмінюваних іменників, закінчень а / я та у / ю іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку.

6. Упорядкування реєстрів засобів вираження лексико-граматичних категорій, наприклад: головних і другорядних членів речення, суфіксів демінутивності й пейоративності, збірності й одиничності, на позначення назв осіб за дією, ознакою, вподобаннями, категорії роду тощо.

7. Укладання банку практичних завдань до окремих тем чи всієї дисципліни.

8. Укладання фрагментів уроків до вивчення нового матеріалу, наприклад:

сформулюйте мету і завдання заняття з теми «…»; укладіть систему запитань до актуалізації знань для вивчення теми «…»; запропонуйте групу взаємопов'язаних вправ для закріплення матеріалу до теми «…» тощо.

9. Створення банку даних (портфоліо) про педагогічні й методичні знахідки студентів, банку ігор і вправ.

10. Вивчення змісту шкільних підручників на предмет особливостей опанування граматичного матеріалу, створення порівняльних таблиць вишівських і шкільних підходів до вивчення матеріалу.

11. Вивчення змісту періодичних видань з фаху (навчально-методичних та наукових часописів), створення й систематизація картотек наукових статей, наприклад: укладіть картотеку статей журналу «Дивослово» за 2000-2011 рр. з теми «…».

12. Пошук інформації в мережі Інтернет за ключовими словами.

13. Створення web-квестів (спеціальним чином організована web-сторінка) [3, с. 35]. Web-квестом називається спеціальним чином організований вид дослідницької діяльності, для виконання якої студенти здійснюють пошук інформації в мережі Інтернет за вказаними адресами. Вони створюються для того, щоб краще використовувати час, щоб застосовувати отриману інформацію з практичною метою і щоб розвивати вміння критичного мислення, аналізу, синтезу й оцінки інформації.

Незважаючи на те, що самостійна робота з дисципліни покликана перш за все виховувати самостійність студента й націлена на його саморозвиток і самовдосконалення, вона повинна систематично проходити етап обліку й оцінювання. Однією з ефективних форм реєстрації повноти виконання самостійної роботи є облікова картка самостійної роботи студента з дисципліни або зошит з самостійної роботи (бажано, на друкованій основі), які мають містити переліки основних видів робіт з докладним інструктажем до їх виконання й форми та терміни перевірки самостійної роботи.

Література

1. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти : навч. Посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти / Я. Я. Болюбаш. - К. : ВВП «КОМПАС», 1997. - 64 с.

2. Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение : учебн. пособие / В. А. Козаков. - К. : Вища школа, 1990. - 112 с.

3. Ландэ Д. В. Поиск знаний в интернет. Профессиональная работа / Д. В. Ландэ. - М. :Издательский дом «Вильямс», 2005. - 72 с.

Размещено на Allbest.ru