Психолого-дидактичні завдання навчання іноземної мови в початковій школі

Размещено на http://allbest.ru/

ПСИХОЛОГО-ДИДАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Як відомо, мета навчання іноземної мови у початковій школі є інтегративною за своєю суттю. Вона полягає у формуванні елементарної комунікативної компетенції молодшого школяра на доступному для нього рівні в основних видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні й письмі. На кінець початкової школи учні мають оволодіти іноземної мовою на рівні елементарного користувача, в термінології експертів Ради Європи з мовної освіти (Рівні А1 та А2) [3].

Досягнення цієї мети є доволі складним процесом, що зумовлено передусім фундаментальністю початкової освіти, оскільки, формуючи навички і вміння іншомовної мовленнєвої діяльності, вчитель покликаний разом з тим і вирішувати провідні психолого-дидактичні завдання початкової школи, а саме: формувати навчальну діяльність та її суб'єкта, створювати ситуацію соціального розвитку дитини, яка розпочинає шкільне життя.

Вирішення цих завдань згідно з принципами діяльнісної теорії учіння, покладеними в основу системи розвивального навчання Д. Б. Ельконіна - В. В. Давидова, є можливим за умов дотримання наступних вимог:

?розвиток у молодшого школяра довільності й усвідомлення всіх психічних процесів, формування інтелектуальних операцій (аналіз, синтез, міркування, зіставлення), а також здатності до саморегуляції власної діяльності шляхом її рефлексії;

?наукова обґрунтованість змісту навчання з урахуванням психологічних новоутворень дітей молодшого шкільного віку, його градуйована подача з поступовим підключенням свідомих способів засвоєння на основі доступності у формуванні змістового компонента навчальної діяльності та посильності вправляння;

?забезпечення тим самим необхідного підґрунтя для гнучкого і плавного переходу молодших учнів до вивчення відповідного предмета (у даному разі - іноземної мови) в основній школі.

Між тим аналіз вітчизняних програм з іноземних мов 2005 і 2011 років, доповнений ознайомленням з авторськими концепціями, покладеними в основу чинних підручників з іноземних мов для початкової школи, свідчить про недостатнє врахування авторами цих матеріалів (нормативних, навчальних) функціональних і вікових особливостей молодших школярів, чий навчальний і соціальний досвід набувається в інформаційно розвиненому багатомовному та полікультурному суспільстві.

Наслідком цього чинниками вважаємо появу деяких тенденцій початкової іншомовної освіти, з якими, поділяючи позицію творчих учителів [4], важко погодитись.

Ідеться про наступне:

?надання переваги інтуїтивним, наслідувальним способам оволодіння лексичним і граматичним матеріалом, що є методично виправданим лише у першому класі, призначення якого - забезпечити передумови для ранньої комунікативно- психологічної адаптації дітей до нового мовного світу, відмінного від світу рідної мови і культури;

?обмежена кількість або відсутність вправ, що готують дітей до самонавчання та рефлексії власної діяльності;

?недостатнє врахування можливостей комунікативного розвитку молодших школярів у рідній мові, зокрема впливу цього розвитку на формування мета лінгвістичних здібностей учнів, наявність яких допомагає їм гнучко і на абстрактному рівні засвоювати нову мову, помічати її відмінності від явищ рідної мови, свідомо оперувати нею;

?намагання з самого початку закрити канал рідної мови, що звужує можливості організації усвідомленого засвоєння нової мови і культури;

?наявність некритичного копіювання у цьому напрямі особливостей побудови оригінальних підручників / НМК, які, незважаючи на свої достоїнства (автентичність текстотеки і мови, комунікативна цінність вправ), є монокультурними за своїм характером і не розраховані належною мірою на навчання іноземної мови поза природного мовного середовища. Іншими словами, на умови, в яких, за Л. С. Виготським та О. О. Леонтьєвим, загальний напрям оволодіння іншомовним мовленням можна визначити як шлях від усвідомлення особливостей мовних одиниць і правил їх функціонування у мовленні до практичного оволодіння мовленням як засобом спілкування;

?недотримання певною мірою наступності при розподілі навчального матеріалу початкової школи (де він необґрунтовано спрощений, чого не спостерігається в російських програмах) і основної, що спричиняє певні труднощі при навчанні дітей іноземної мови в 5-му класі;

?брак переконливих стимулів (з огляду на зазначені вище чинники) до професійного самовдосконалення і творчої самореалізації вчителя-предметника, оскільки навчання іноземної мови на інтуїтивній, наслідувальній основі не вимагає такого рівня психолого-дидактичної та методичної підготовки, якої потребує залучення свідомих способів організації навчального процесу на самому початку вивчення мови. Тим більш із застосуванням різних підходів до навчання у контексті нової освітньої парадигми (діяльнісного, культурознавчого, комунікативно-когнітивного, компетентнісного [1]), чому дотепер у вітчизняній методичній літературі не приділяється належної уваги.

Вихідним при організації пропедевтичного етапу вивчення іноземної мови в початковій школі є діяльнісний підхід, що зумовлено структурою навчальної діяльності, яку діти мають опанувати.

Дійсно, з позиції діяльнісного підходу Л. С. Виготського, О. М. Леонтьєва, Д. Б. Ельконіна, В. В. Давидова та інших психологів, до основних компонентів навчальної діяльності слід відносити: 1) мотиви (ігрові, пізнавальні, навчальні); 2) навчальну мету; 3) навчальну задачу; 4) навчальні дії і операції (орієнтування, перебудова матеріалу, контроль/самоконтроль і оцінка/самооцінка. Таким чином, наслідком формування основних компонентів навчальної діяльності при навчанні іноземної мови молодших школярів стає інтеграція предметних, загальнонавчальних та універсальних умінь [2].

Лінгводидактичної цінності у цьому напрямі набуває принцип співрозвитку когнітивних і комунікативних умінь учнів, що зумовлено його роллю у створенні умов, сприятливих для вирішення провідних психолого-дидактичних завдань початкової освіти.

Сутність принципу полягає у постійній опорі на когнітивні здібності учнів при формуванні і відпрацюванні мовних і мовленнєвих навичок, а також комунікативно- мовленнєвих умінь, що передбачає:

?опору на мовний досвід вивчення рідної мови і комунікативний досвід спілкування нею;

?дидактично виправдане використання рідної мови в дидактичному мовленні вчителя;

?свідоме оперування базовими лінгвістичними поняттями (звук, транскрипція, артикль тощо);

?залучення дітей доступними і привабливими для них засобами до систематизації мовних знань, до самостійних узагальнень під час роботи з мовним матеріалом;

?повідомлення найбільш значущої частини граматичних знань у вигляді стислих правил-інструкцій, викладених у доступній формі в опорі на свідомість і граматичне моделювання як на прийом формування орієнтувальної основи граматичних дій учнів початкових класів (М. З. Біболєтова, Н. В. Добриніна, О. А. Ленська, З. М. Нікітенко, В. В. Сафонова, С. Г. Тер-Мінасова та інші);

?реалізація принципу застосуванням системи пізнавальних задач, в ході вирішення яких учні «відкривають» мовні і комунікативні закономірності використання відповідної іноземної мови у мовленні, наслідком чого стає формування елементарних лінгвістичних понять, розвиток мовленнєвих, інтелектуальних і пізнавальних здібностей молодших учнів, а також загально навчальних та універсальних умінь, необхідних і для самостійного вивчення іноземної мови;

?підвищення творчої пошукової діяльності дітей на заняттях і вдома шляхом застосування завдань-проектів для індивідуального, парного та групового виконання, а також і в ході самостійного укладання Мовного портфеля як інструмента самооцінювання навчальних досягнень кожного учня.

Методична доцільність принципу доведена нашим досвідом підручникотворення і узагальненням результатів дослідного навчання. Перспективним у цьому напрямі є дослідження співвідношення інтуїтивних і свідомих способів оволодіння учнями іншомовним матеріалом у другому класі загальноосвітньої школи.

комунікативний мовленнєвий навчання шкільний

ЛІТЕРАТУРА

1. Бим И. Л. Иностранный язык в системе школьного филологического образования (концепция) / И. Л. Бим, М. З. Биболетова, А. В. Щепилова, В. В. Копылова // Иностр. языки в школе. - 2009. - № 1. - С. 4-8.

2. Виноградова Н.Ф. О соотношении предметных, общеучебных и универсальных умений в содержании начального образования / Н.Ф. Виноградова // Иностр. языки в школе. - 2008. - № 4. - С. 11-15.

3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання // Наук. редакт. українського видання докт. пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. - К. : Ленвіт, 2003. - 261 с.

4. Рєзнік Л.С. Аналіз теоретичних засад серії НМК з англійської мови для початкової школи / Л. С. Рєзнік // Іноземні мови. - 2010. - № 1. - С. 36-42.

Размещено на Allbest.ru