Розвиток професійно-методичної компетентності вчителів іноземних мов загальноосвітньої школи

Визначення сутності та структури професійно-педагогічної компетенції вчителів іноземних мов, аналіз методичної діяльності педагогів в закладах освіти, дослідження поглядів на методичну компетентність вчителя та вдосконалення його професійного рівня.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2012
Размер файла 21,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток професійно-методичної компетентності вчителів іноземних мов загальноосвітньої школи

методичний компетентність вчитель

Сьогодні в Україні відбувається процес оновлення системи вищої освіти, орієнтованої на входження у глобальний світ до єдиного європейського освітнього простору. Приєднання України до Болонської конвенції потребує реформування системи освіти, оновлення її змісту і структури.

В межах наукових уявлень про професійно-педагогічну компетентність сформувалося декілька напрямів щодо визначення її сутності, структури, функцій. Окремим напрямом професійної діяльності вчителя іноземних мов є методична діяльність, яка неможлива без сформованої в учителя професійно-методичної компетентності.

Необхідність постійного вдосконалення професійного рівня викладачів в умовах швидкого «старіння» їхнього педагогічного досвіду, появи нових педагогічних технологій актуалізували проблему вдосконалення професійно-методичної компетентності як ключового структурного компонента професійно-педагогічної компетентності.

Професійно-методичну компетентність учителів іноземних мов розглядаємо як сукупність компетенцій, наявність професійно-методичних знань та досвіду практичної роботи, необхідних для ефективної професійної діяльності в загальноосвітній школі; сукупності вмінь: упевнено орієнтуватись у багатоманітності сучасних науково-педагогічних підходів і методичних рішень, використовувати й адаптувати готові методичні рішення, самостійно виконувати науково-методичну роботу; вміння реалізовувати принципи, зміст, форми, методи й засоби навчально-педагогічної діяльності; аудитивні вміння й навички ефективного володіння іноземною мовою, що створюють об'єктивні передумови якісних змін освітнього процесу. Як і будь-яка інша, професійно-методична компетентність має власну структуру, зміст, питому вагу з-поміж інших компонентів професійної компетентності і пов'язана з реалізацією інформаційно-орієнтаційної, моделюючої, мобілізаційної, трансляційної, контрольно-оцінювальної й аналітичної функцій діяльності педагога.

Поняття професійної компетенції вчителя іноземної мови розглядають у вигляді групи професійних умінь: організаторських, адаптаційних, комунікативних, мотиваційних, дослідницьких та контролюючих. Професійність вчителя іноземної мови включає мовну, методичну і комунікативну компетенції. Що до мовної компетенції, то вона передбачає наявність досконалих знань іноземної мови, вміння ними практично користуватися для того, щоб розуміти мовлення інших людей у процесі іншомовного спілкування, а також для вираження власних думок та для аналізу мовлення учнів із точки зору його відповідності навчальним нормам. Методична компетенція вчителя передбачає вміння користуватися іноземною мовою у професійних цілях, у плануванні педагогічної діяльності, вміння адекватно використовувати широкий спектр методичних прийомів відносно віку учнів і поставлених цілей навчання, періодичне ознайомлення з новинками сучасної методичної літератури, бажання підвищувати свій професійний рівень [1].

В сучасній науковій літературі репрезентовано загальнотеоретичний фундамент вивчення проблеми професійної компетентності і компетенції (О. Абдуліна, М. Аверіна, С. Антоненко, А. Асмолов, І. Бестужев-Лада, О. Бондаревська, Н. Глузман, В. Кан-Калик, Н. Кузьміна, Ю. Кулюткін, І. Лернер, Ю. Пелех та ін.). Зокрема розглянуто деякі підходи до структури, аналізу й характеристики соціокультурного середовища; виявлено проблеми вищої та післядипломної освіти; обґрунтовано структуру професійно-педагогічної компетентності; схарактеризовано психолого-педагогічну компетентність учителів.

Вивченню окремих аспектів навчання іноземній мові присвячено дисертаційні дослідження Є. Калмикова, Т. Левченко, П. Сердюкова, О. Тарнопольського, І. Халєєвої. Пошук шляхів ефективного викладання іноземних мов у вищій школі призвів до формування як традиційних, так й інноваційних підходів, до яких належать свідомо-практичний підхід В. Плахотника; комунікативно-функціональний підхід Т. Сірик; інтенсивний підхід Н. Скляренко; комунікативно-діяльнісний підхід О. Вишневського; комунікативно- особистісний підхід Л. Биркун; системно-комунікативний підхід Р. Мартинової. Разом із тим, попри всі ті переваги, які характеризують означені підходи, спільним для них є те, що вони недостатньо розкривають особистісно-орієнтований аспект, надаючи перевагу комунікативно-мовленнєвій складовій.

У вітчизняній педагогіці відсутні системні дослідження рівнів і характеру розвитку цього виду компетентності викладача іноземних мов на етапі його професійної діяльності. До сьогодні не розроблено цілісної моделі розвитку професійно-методичної компетентності вчителя іноземних мов у системі методичної роботи загальноосвітньої школи.

Аналіз наукової літератури та практики дозволив конкретизувати певні суперечності процесу розвитку професійно-методичної компетентності майбутніх учителів іноземних мов, а саме між:

- необхідністю і потребою викладача в означеній компетентності й недостатньою розробленістю теоретичних основ процесу її вдосконалення;

- необхідністю неперервного вдосконалення методичного рівня професійно-педагогічної діяльності та існуючою системою підвищення кваліфікації вчителів іноземних мов;

- соціальним замовленням на високоосвіченого й компетентного фахівця й інертністю багатьох учителів іноземних мов стосовно приведення власних знань і вмінь у відповідність до сучасних вимог освітнього процесу;

- унікальними можливостями кожної особистості й недостатнім їх урахуванням у моделюванні та здійсненні форм і методів удосконалення професійної, у тому числі професійно-методичної компетентності.

Аналіз стану проблеми на практиці засвідчує, що існуюча сьогодні система методичної роботи в загальноосвітній школі вимагає суттєвих змін та концептуального оновлення.

У зв'язку з цим назріла необхідність проведення спеціального дослідження, в межах якого були б визначені теоретичні і методичні основи розвитку професійно-методичної компетентності вчителя іноземних мов.

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі розвитку професійно-методичної компетентності вчителів іноземних мов.

Об'єкт дослідження - професійна діяльність учителя іноземної мови в системі методичної роботи загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - зміст, форми та засоби розвитку професійно-методичної компетентності вчителів іноземних мов.

Методи дослідження: теоретичні - порівняння, що застосовувався з метою виявлення суперечностей, а також спільних та відмінних особливостей розвитку професійно-методичної компетентності вчителів іноземних мов; узагальнення результатів із проблеми дослідження на основі вивчення філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури; емпiричнi - тестування, анкетування, бесіди, спостереження за рівнем розвитку професійно-методичної компетентності вчителів іноземних мов на різних етапах їхнього професійного становлення з метою здобуття фактів експериментальної перевірки динаміки відповідної компетентності.

Література

1. Пушинська А. Забезпечення іншомовного діалогічного спілкування в умовах колективно-учбової діяльності

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.