Використання дидактичних функцій іншомовних художніх текстів у формуванні особистості студента як суб’єкта діалогу культур

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання дидактичних функцій іншомовних художніх текстів у формуванні особистості студента як суб'єкта діалогу культур

іноземний художній твір мовлення

Сутність і зміст навчання іноземної мови у вищій школі полягає в досягненні студентами не лише вміння іншомовного спілкування, але й у досягненні ними інтеркультурної свідомості, яка визнає існування інших центрів національно-культурної ідентичності. У зв'язку з цим важливим напрямом підготовки майбутніх учителів іноземної мови є формування студента як культурного посередника в ситуаціях міжкультурного спілкування. Одним із шляхів виховання студента як суб'єкта діалогу культур є читання іншомовних художніх текстів, що забезпечує реалізацію трьох взаємопов'язаних компонентів навчання іноземної мови: користування мовою, усвідомлення природи мови, розуміння іноземної та рідної культур.

Загальновідомо, що читання іноземною мовою як комунікативне вміння та засіб спілкування є важливим видом мовленнєвої діяльності та однією з головних цілей навчання

«Практики усного та писемного англійського мовлення» у вищій мовній школі. Вагоме місце в навчанні іноземних мов займає читання художніх творів. Багатоаспектний і багаторівневий характер художнього тексту зумовлює його поліфункціональність і можливість використання в усіх компонентах методичної підготовки вчителя іноземної мови, що сприяє реалізації освітньої, виховної, розвиваючої та практичної цілей навчання.

Займаючи чільне місце в методиці викладання іноземних мов у вищій школі, проблема навчання читання оригінальних художніх творів пов'язана з такими аспектами процесу іншомовного читання: розглядом читання як засобу розширення мовних знань студентів з метою вдосконалення усного мовлення (Ю. Борисов, В. Важеніна, Е. Вильялон, В. Матвейченко, С. Тер-Минасова), із застосуванням естетико-стилістичного аналізу художнього тексту (Т. Ніфака), з відбором художніх творів (Т. Левіна, Т. Михайлюкова, Н. Селиванова, Л. Смєлякова, Н. Трубіцина), зі смисловою інтерпретацією літературного твору (О. Дупленко, М. Вавилова), із формуванням соціокультурної компетенції в процесі читання художнього тексту (Л. Рудакова), із використання твору художньої літератури у навчанні писемного мовлення (Т. Глазунова, Г. Янісів), із удосконаленням уміння читати (Н. Коряковцева, Н. Шарова, Ph. Prowse, М. Swan, M. West).

Однак, аналізуючи тексти, запропоновані як матеріали для навчальної дисципліни

«Домашнє читання», та враховуючи власний досвід роботи у вищій школі, зауважимо, що в процесі навчання читання іншомовні художні твори в основному застосовуються як засіб для розширення мовних знань студентів, а їх використання для розвитку соціокультурної компетенції відбувається стихійно. Отже, деякі аспекти навчання читання художніх текстів у вищій мовній школі потребують подальшого вивчення як у теоретичному, так і в практичному планах.

Читання іншомовних художніх текстів, на нашу думку, має розглядатися як специфічна форма міжкультурного спілкування, в процесі якого у читача-студента формуються зразки і моделі поведінки, розвиваються мислення, здатність до аналізу і оцінки, складається образ світу і самого себе. Результатом спілкування автора художнього твору і читача є розуміння, яке характеризується діалогічним характером та породженням особистісних смислів читача (М. Бахтін, В. Борєв, М. Каган, N. Holland та ін.).

Аналіз методичної літератури показав, що можливості використання художніх текстів у навчанні студентів вищої мовної школи читання, які слугують розвитку їх читацької компетенції, потенційно невичерпні. В такому аспекті навчання читання тісно пов'язане з дидактичними функціями художніх творів.

Виходячи з природи, характеристики і специфіки використання художніх текстів у навчальному процесі, слідом за Л. Смєляковою [5], визначаємо такі дидактичні функції художніх текстів, завдяки яким здійснюється формування соціокультурної, мовної, мовленнєвої і когнітивної компетенції студентів: 1) мотиваційно-стимулювальну; 2) інформаційно-комунікативну; 3) виховно-впливову; 4) навчально-керівну.

Дидактична мотиваційно-стимулювальна функція художнього тексту полягає в збудженні, підтримці та стимулюванні у студентів інтересу до читання іншомовних оригінальних художніх текстів.

Феномен «інтересу» з лінгвістичних позицій ще не став предметом спеціального вивчення, хоча, як відомо, мовна тканина твору створюється, організується з урахуванням читацького сприйняття, а отже, орієнтована на інтерес.

Психолінгвістичні дослідження феномена «інтерес» у студентів вищої мовної школи виявили, що об'єктами інтересу в процесі читання художнього тексту, є: проблеми і герої (70% студентів), захоплюючий сюжет (35% студентів), іронія та гумор (15% студентів), психологічні роздуми (10% студентів) [1, c. 43].

Інтерес до читання твору у читача підтримується автором завдяки використанню ним відповідних мовних засобів, що викликає емоційний настрій у студентів, формує позитивне ставлення як до оволодіння іноземною мовою, так і до читання зокрема.

Інтерес до твору є процесуальним, оскільки читання оригінальних іншомовних художніх текстів задовольняє потребу в естетичному переживанні (естетичну потребу) саме своєю процесуальною стороною. Читач шукає в творі не лише джерело інформації, а, передусім, задоволення естетичної потреби. Оскільки механізм інтересу включає задоволення потреби в естетичних переживаннях, а інтенсивно переживається лише нове - це надає діяльності читання, викликаній інтересом, посилено пошукового, творчого характеру [1, с. 38-39].

Ефект новизни інформації в художньому тексті може бути зумовлений як фактографічним аспектом (сюжетною напругою, зміною ситуацій, несподіваністю розв'язки та ін.), так і художньою майстерністю автора (зверненістю до читача, використанням характерних штрихів, деталей тощо), що виявляється у їх мовному та мовленнєвому оформленні, предметному, смисловому змісті та слугує актуалізації мотиваційно - стимулювальної функції твору.

Отже, художні твори, виконуючи дидактичну мотиваційно-стимулювальну функцію в процесі читання, впливають на формування мотиваційної сфери студентів, завдяки тому, що вони: 1) задовольняють потребу студентів у новій, цікавій, захоплюючій, емоційно забарвленій інформації; 2) задовольняють потяг до розширення знань про країну виучуваної мови, її культуру, побут, традиції; 3) дають відчуття задоволення від усвідомлення своєї здатності читати шедеври світової літератури в оригіналі.

Дидактична мотиваційно-стимулювальна функція художніх текстів забезпечує позитивне особистісно-зацікавлене читання. Внаслідок реалізації цієї функції здійснюється також розвиток комунікативної компетенції студентів.

Інформаційно-комунікативна функція художнього тексту полягає в тому, що текст можна використовувати в процесі читання як джерело різноманітної лінгвістичної та екстралінгвістичної інформації, завдяки чому розвивається мовна, мовленнєва та соціокультурна компетенції студентів.

По-перше, у читача виникають асоціації з власним життєвим досвідом та запам'ятовуються лексичні одиниці завдяки образності, неповторності, унікальності мови твору.

По-друге, як джерело екстралінгвістичної інформації художній текст формує і розвиває соціокультурну компетенцію читачів-студентів - їхню здатність здійснювати міжкультурну комунікацію, що ґрунтується на вторинній акультурації, на уміннях використовувати країнознавчі та фонові знання про країну виучуваної мови; лінгвокраїнознавчий мінімум словникового запасу мови; факти, норми та цінності національної культури [2, с. 69]. Соціокультурна компетенція студентів співвідноситься з їхнім лінгво-когнітивним рівнем, тобто тезаурусом, «образом світу», або системою знань про світ. Відсутність у студентів фонових знань призводить до неадекватного розуміння мовних одиниць, до численних недоліків мовлення, а також труднощів у розумінні художніх текстів [5].

Отже, інформаційно-комунікативна функція сприяє ознайомленню студентів з культурою країни та народу, мова якої вивчається.

Через виховно-впливову функцію художнього тексту здійснюється вплив на розум, волю, емоції, підсвідомість, на весь духовний світ майбутніх учителів іноземної мови. Виховно-впливова функція художнього твору реалізується у процесі підключення емоційно - психічної сфери, самопізнання та саморозвитку студентів, що зумовлюється виникненням емоцій у процесі читання. Вони відіграють важливу роль в оволодінні іноземною мовою загалом та у навчанні читати художні тексти, зокрема. У процесі читання емоції збуджують уяву читача, підтримують увагу, посилюють читацьке зацікавлення, впливають на запам'ятовування твору. Успішність навчання читати іншомовний художній твір залежить від емоційного стану читача, який виникає внаслідок задоволення мотивів у процесі читання, що, в свою чергу, мобілізує процес розуміння [3].

Думки автора не залишають студентів байдужими, вони підштовхують їх до роздумів,

сприяють виникненню асоціацій із власним життєвим досвідом, тобто дозволяють розглядати читання як творчий процес. Творча діяльність процесу читання виступає важливим чинником реалізації виховних функцій художнього тексту. Отже, художні твори у процесі читання виконують дидактичну виховно-впливову функцію, яка полягає у вихованні почуттів, емоцій, виникненні емпатії у процесі читання.

Як наслідок сприймання краси мови та змісту художнього тексту, його переживання формується оцінка твору, що містить два важливих компоненти: емоційний відгук на твір і його художньо-естетичний аналіз, які характеризуються усвідомленням вражень і почуттів. Естетичні оцінки, що є продуктом аналізу, виражаються в оцінних судженнях щодо художнього твору.

Дидактична навчально-керівна функція - це використання твору художньої літератури з різними цілями: для розвитку різних видів читання; для розширення мовних та країнознавчих знань; розвитку смислового сприймання в процесі читання та ін. Навчально - керівна функція художнього тексту полягає в тому, що він є:

? об'єктом вивчення студентами;

? засобом викладача для керування навчальною діяльністю студентів.

Усі художні твори, які використовуються в навчальному процесі, виконують дидактичну навчально-керівну функцію. Ця функція зумовлює формування когнітивної та професійної компетенції студентів, розвиток їхніх спеціальних умінь і навичок, у тому числі (залежно від мети їх вивчення та використання) й мовно-естетичних та творчих.

Студенти поступово мають оволодівати вміннями і навичками користуватися знаннями, поняттями, термінами, здобутими в процесі читання, зокрема:

- літературознавчими поняттями про: 1) художній текст; 2) форму і зміст; 3) творчий задум: основні події часів написання твору чи загальні риси, що характеризують певний напрямок у мистецтві, відомості про автора, характеристика його творчості, епохи (історико-географічний фон та соціокультурні реалії), в якій жив та творив письменник; 4) творчий метод, жанр; 5) композиційну структуру художнього тексту; 6) ідею, тему, проблеми твору;

- мовними: усвідомлення їх значення (як нормативного, так і образного), зосередження уваги на фонетичному, морфологічному та синтаксичному аналізі текстів, тобто системі форм і конструкцій, що відбивають узагальнювальні значення, без яких неможливо побудувати речення [4,109].

У такий спосіб студенти набувають умінь користуватися зображально-виражальними властивостями мови на основі творів художньої літератури, навичок стилістичного, фонетичного, морфологічного та синтаксичного аналізу, здатність усвідомлювати норми мовної грамотності для вираження емоційного стану, оволодівають різними видами мовно - естетичної діяльності на основі художніх текстів тощо.

Завдяки накопиченню певних умінь і навичок у процесі мовно-естетичної діяльності досягається високий рівень творчої діяльності студентів, відбувається удосконалення вміння творчо переосмислювати текст на основі власних оцінних критеріїв, іде пошук продуктивних нестандартних рішень [3, с. 23], що, в свою чергу, потребує пошуку нових прийомів роботи з художнім текстом, які можуть забезпечити активну діяльність студентів. Творчий характер роботи з текстом полягає в тому, що читачі в результаті активної переробки змістової інформації самостійно виводять нове, експліцитно не виражене в тексті знання, використовуючи при цьому евристичний пошук рішення комунікативної задачі.

Отже, реальні можливості для формування майбутнього вчителя іноземної мови як суб'єкта діалогу культур закладені як у самому процесі читання, яке ми розглядаємо як комунікативно-пізнавальну діяльність, так і в природі іншомовного художнього тексту, його дидактичних функціях.

Размещено на Allbest.ru