Навчання іноземної мови молодших школярів: когнітивний дискурс

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчання іноземної мови молодших школярів: когнітивний дискурс

іноземний мова навчання когнітивний

У зв'язку із процесами глобалізації сучасного суспільства, розвитком інформаційних технологій, розширенням особистісних та ділових контактів виникає потреба у вивченні іноземної мови (ІМ) як засобу спілкування. Тому надзвичайно актуальним в сучасній методиці є пошук таких шляхів до навчання іноземної мови, які б сприяли її ефективному опануванню.

Аналіз досліджень

Згідно з чинним Державним стандартом початкової загальної освіти, метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. [3]

Для досягнення зазначеної мети Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається виконання таких завдань:

· правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;

· оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;

· отримання уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавання відомого лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування;

· розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з використанням наочності;

· участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);

· уміння коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для початкової школи, відтворювати напам'ять римовані твори дитячого фольклору;

· оволодіння технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів, використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;

· правильне написання слів, словосполучень, речень і текстів;

· засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається. [3]

Таким чином, основною вимогою до вивчення ІМ на початковому ступені є не автоматичне заучування учнями фонетичного, лексичного та граматичного матеріалу, а розвиток умінь іншомовної комунікації, тобто спілкування, що можливе за умови комунікативного підходу. [8]

Оскільки основою володіння ІМ є принцип свідомого користування мовою, то навчання ІМ молодших школярів має бути зорганізовано таким чином, щоб учні свідомо застосовували отримані знання на практиці. А це, в свою чергу, можливо за умови когнітивного підходу у навчанні ІМ на початковому ступені.

Зазначимо, що проблемою впровадження когнітивного та комунікативного підходів до навчання ІМ займалося багато науковців, а саме: І. Зимня, С. Ніколаєва, Т. Самосенкова, С. Шатілов та інші.

Постановка мети дослідження

Проблема впровадження когнітивно-комунікативного навчання ІМ на початковому етапі є недостатньо розробленою у сучасній методиці, тому метою нашої статті є розкриття сутності свідомого вивчення ІМ на початковому ступені навчання згідно засад комунікативного підходу.

Виклад основного матеріалу

У сучасній методичній літературі виокремлюють чотири основні підходи до навчання ІМ: біхевіористський підхід (володіння ІМ - це сформованість реакцій на іншомовні стимули); інтуїтивно-свідомий підхід (оволодіння ІМ на основі моделей в інтенсивному режимі з наступним усвідомленням їх значення і правил оперування ними); комунікативний підхід (оволодіння ІМ шляхом практичного застосування раніше отриманих умінь і навичок); когнітивний підхід (свідомий, пізнавальний підхід до вивчення ІМ). [5]

Когнітивний підхід розглядається як свідомий пізнавальний підхід, що спрямовує діяльність учня на засвоєння правил, використання лексико-граматичних моделей, на основі яких здійснюється свідоме конструювання висловлювань. У когнітивній моделі навчання ІМ на початковому етапі учень розглядається як активний і свідомий учасник у процесі засвоєння мовних навичок та їх практичному застосуванні. [5]

Комунікативний підхід до навчання ІМ у початковій школі зорієнтований на вивчення мови через спілкування. Реалізація цього підходу в навчальному процесі з іноземної мови означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню молодшими школярами іншомовної мовленнєвої діяльності. Іншими словами, оволодіння засобами спілкування (фонетичними, лексичними, граматичними) спрямоване на їх практичне застосування у процесі спілкування.

Оволодіння уміннями говоріння, аудіювання, читання і письма здійснюється шляхом реалізації цих видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання в умовах, що моделюють ситуації реального спілкування. У зв'язку з цим навчальна діяльність учнів організовується таким чином, щоб вони виконували вмотивовані дії з мовленнєвим матеріалом для вирішення комунікативних завдань, спрямованих на досягнення цілей та намірів спілкування. [1]

Отже, комунікативно-орієнтовне навчання іноземної мови - це моделювання процесу спілкування, а урок іноземної мови за методикою комунікативно-орієнтованого навчання - це модель процесу комунікації іноземною мовою.

Згідно засад комунікативного підходу вчитель виступє в якості «facilitator». Це означає, що він діє як помічник, заохочуючи учнів до спілкування і створюючи ситуації, в яких таке спілкування могло б проходити. Учні є активними учасниками процесу спілкування, а вчитель взаємодіє з учнями, інколи приймаючи участь у ній, але зазвичай, роль вчителя - допомога, координація, порада учню, як правильно висловити свою думку. Взаємодія «учень - учень» має переважати на уроці. [1]

На нашу думку, для успішного навчання ІМ молодших школярів, потрібно об'єднати когнітивний та комунікативний підходи до вивчення ІМ, оскільки особливістю когнітивного підходу є свідомість до навчання та пізнавальний інтерес, а особливість комунікативного підходу полягає в оволодінні мовленнєвими навичками шляхом здійснення учнями іншомовної комунікації. Отже, за умови використання когнітивно-комунікативного підходу до навчання ІМ молодших школярів, раніше отримані навички з мови слугуватимуть базою для набуття практичного уміння.

Таким чином, можемо виокремити основні принципи організації навчально-виховного процесу з ІМ на початковому ступені згідно засад когнітивно-комунікативного підходу:

Врахування принципу свідомого навчання ІМ (молодші школярі не повинні заучувати фонетичний та лексико-граматичний навчальний матеріал, а мають навчитися свідомо ним користуватися у різних ситуаціях мовлення).

Врахування принципу наступності у навчанні ІМ (раніше отримані знання з мови слугують базою для практичного уміння).

Врахування принципу соціокультурності у навчанні ІМ. Цей принцип передбачає необхідність врахування особливості засвоєння іноземної мови крізь призму національної культури країни, мова якої вивчається.

Врахування психофізіологічних особливостей молодших школярів. Молодший шкільний вік є найбільш сприятливим періодом для вивчення іноземної мови, оскільки інтенсивно набирається словниковий запас і засвоюється морфологічна система мови, якою говорять оточуючі; по-друге, мова забезпечує перебудову пізнавальних процесів (уваги, сприйняття, пам'яті, уяви, а також мислення).

Загальновідомо, що провідною діяльністю молодшого школяра є навчання. Аби навчання іноземної мови викликало задоволення та бажання молодших школярів вивчати мову, воно повинне бути організоване особливим чином, а саме:

· навчальний матеріал повинен бути доступним, але не надто легким, бо учні невдовзі втратять інтерес до вивчення іноземної мови;

· під час вивчення лексичного матеріалу варто використовувати різноманітну яскраву наочність, оскільки учні молодшого шкільного віку здатні краще запам'ятовувати інформацію, а яскраві образи та асоціації сприятимуть кращому запам'ятовуванні;

· учні початкової школи не здатні довго утримувати увагу, тому навчання ІМ має бути цікавим, захоплюючим та динамічним процесом;

· навчання ІМ повинно бути схожим на гру: адже під час гри дитина поводить себе невимушено, через гру вона засвоює певні правила та норми поведінки у суспільстві, а в нашому випадку - через гру учень швидше запам'ятає, наприклад, вживання граматичних структур тощо;

· дрібна моторика рук в учнів молодшого шкільного віку розвинена не дуже добре, тому першокласникам важко писати в межах рядка, координувати рухи руки, не робити зайвих рухів, які спричиняють швидку втому. Тому уроки іноземної мови у початкових класах мають бути комунікативно спрямованими, тобто носити практичний характер.

Варто зазначити, що від практичної спрямованості уроків ІМ у початковій школі залежить наскільки успішно молодші школярі оволодіють іноземною мовою. Практична спрямованість уроків ІМ в початковій школі передбачає практичне опанування учнями умінь мовлення на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі в типових ситуаціях. [5]

Оволодіння учнями іншомовним спілкуванням передбачає формування в них певного рівня комунікативної компетентності, яка реалізується за допомогою мовленнєвих умінь, розвинених на основі мовних, лінгвокраїнознавчих, країнознавчих знань та навичок мовлення. Тому варто наголосити на необхідності надання знань з ІМ (знання з фонетики, лексики, граматики) молодшим школярам, без яких вони не зможуть успішно опанувати іноземну мову. Потрібно пам'ятати про те, що знання (це продукт людської діяльності) є базою для умінь (це готовність до свідомих і точних дій), які ґрунтуються на навичках (це автоматизовані дії). [5]

Зазначимо, що когнітивно-комунікативне навчання ІМ молодших школярів передбачає таку організацію навчальної діяльності учнів, при якій можуть бути успішно сформовані навички та вміння іншомовного мовлення. Ця умова реалізується у навчальному процесі шляхом виконання учнями різноманітних вправ, що спонукають їх до здійснення мовленнєвих дій, в основі яких лежать певні мовленнєво-розумові операції (аналіз і синтез, порівняння, абстрагування, конкретизація, узагальнення, класифікація). Формування та вдосконалення навичок і вмінь мовлення відбувається завдяки функціонуванню цих операцій у процесі виконання вправ. [5]

Згідно когнітивно-комунікативного підходу до навчання ІМ переважна частина уроку з іноземної мови має бути присвячена вправлянню молодших школярів. Тобто, до 85% урочного часу має відводитись на виконання вправ і лише 15% - на засвоєння знань з мови, оскільки у процесі практичного вправляння учні краще удосконалюють мовленнєві навички та вміння з ІМ.

Враховуючи принцип когнітивно-комунікативного підходу до навчання ІМ у початковій школі, в системі вправ основне місце мають посідати умовно-комунікативні (вправи, що передбачають мовленнєві дії учнів у ситуаціях мови) та комунікативні (спеціально організована форма спілкування, коли учень реалізує акт мовленнєвої діяльності мовою, що вивчається) вправи. У разі можливості їм потрібно надати ігрового характеру і виконувати у формі мовних ігор. Так, можна швидко повторити з молодшими школярами лексику з тої чи іншої теми у грі з м'ячем; закріпити слова з певної теми, граючи з учнями в лото; замість словникових диктантів запропонувати учням розв'язати кросворд або зіграти в «Поле чудес». Для формування мовленнєвих навичок (граматичних, лексичних, інтонаційних) потрібні умовно-комунікативні вправи. [5]

Таким чином, ефективність уроків ІМ в початковій школі буде високою, якщо вони будуть реалізовуватись на основі когнітивно-комунікативного навчання, тобто коли переважна частина уроку з іноземної мови буде присвячена практичному вправлянню, під час якого учні будуть свідомо використовувати раніше отримані мовні навички у різних ситуаціях мовлення.

Список використаних джерел

1. Активізація комунікативного підходу на уроках англійської мови (з досвіду роботи) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://school3loz.clan.su/_ld/0/10_Kaschejeva.pdf

2. Глухов Б.А., Щукин А.Н. Термины методики преподавания русского языка как иностранного/ Б.А. Глухов, А.Н. Щукин. - М.: Рус. яз., 1993. - 369 с.

3. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/

4. Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения иностранным языкам в школе / И.А. Зимняя. - М.: Просвещение, 1991. - 222 с.

5. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.

6. Орлов Г.А. Современная английская речь: Уч. пос. для вузов по специальности «Английский язык и литература» / Г.А. Орлов. - М.: Высшая школа, 1991. - 240 с.

7. Роль когнітивно-комунікативного підходу в оптимізації процесу викладання іноземної мови у немовних ВНЗ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_NPN_2010/Pedagogica/65674.doc.htm

8. Самосенкова Т.В. Комунікативно-когнітивний підхід до навчання російській мові іноземних студентів / Т.В. Самосенкова // Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. - 2010. - №53. - С. 42-46.

Размещено на Allbest.ru