Наукове осмислення літературного краєзнавства Донеччини

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВЕ ОСМИСЛЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО КРАЄЗНАВСТВА ДОНЕЧЧИНИ

Наука доводить, що справжнє виховання - глибоко національне за суттю, змістом, характером та історичним покликанням. Адже нація - це, насамперед, система різноманітних природних, історично зумовлених особливостей тіла, душі й розуму, тобто психології, характеру, інтелекту певної культурно-історичної спільноти. Особистість може розвиватися успішно лише в умовах рідного для неї етнокультурного і соціокультурного середовища, суспільства загалом з боку правової держави, надання кожній особистості можливостей для всебічного розвитку.

Українська національна свідомість - це відчуття й усвідомлення гордості за належність до своєї нації. Національна свідомість формується успішно у тих учнів, а потім і студентів, які, починаючи ще з родини, школи, вищих навчальних закладів, користуються рідною мовою, охоче вивчають історичне минуле України, рідного регіону, міста, селища, де вони народилися і проживають. У цьому їм сприяє літературне краєзнавство. Воно сконцентровує всю багатогранну діяльність учнівської молоді на загальнонаціональні завдання, проблеми, стимулює до плідної праці.

Мета дослідження вбачається у з'ясуванні й обґрунтуванні оптимальних підходів щодо наукового осмислення літературно- краєзнавчого матеріалу та впровадження його на заняттях з літератури у школах вищого рівня Донеччини.

До проблеми висвітлення методичного забезпечення літературного краєзнавства свого часу зверталися Х. Алчевська, Б. Грінченко, В.Сухомлинський, пізніше до цієї справи долучилися педагоги- методисти: Є. Пасічник, І. Прус, Г. Горланов. Проте їхні праці, на жаль, уже не відповідають сучасним вимогам освіти. Маємо відзначити вагомий внесок у розробку наукових засад літературного краєзнавства В. Шуляра, П. Гомона, подружжя Л. та О. Неживих, розробки уроків для школи донецьких краєзнавців В. Оліфіренка, В. Романька.

Літературне краєзнавство - це «специфічна галузь науки про літературу, предметом якої є вивчення фольклорної спадщини та літературних творів, художніх образів, навіяних природою, історичними подіями, традиціями, звичаями, побутом і людьми рідного краю» [2, с. 34]. «Занурення» в літературне краєзнавство - насамперед вчить про складні та ґрунтовні речі говорити просто, доступно, аргументовано.

Саме таким чином удосконалюється мислення, логічність висловлення думки, поширюється кругозір, систематизуються знання учнів.

Донецький регіон щедрий на видатних талановитих непересічних митців слова. В. Оліфіренко зазначає, що розвиток літературного життя на Донеччині має свою характерну специфіку: «Незважаючи на пізнє інтенсивне заселення Сходу України та несприятливі культурно-політичні умови функціонування і розвитку тут українського художнього слова, протягом останніх двох століть літературний рух в Донбасі хоч і повільно, все ж таки розвивався» [1, с. 4].

У чинних шкільних програмах з української літератури (а саме: Українська література 10-11 класи: Рівень стандарту, академічний рівень / За ред. Р. Мовчан. - К., 2011р. окремих годин на вивчення творчості письменників рідного краю не винесено, лише у загальній таблиці розподілу за текстуальним вивченням літератури - це дві аудиторні години, тоді як у програмі для профільного навчання учнів загальноосвітніх закладів: Філологічний напрям (профіль української філології) відведено по дві години у кожному класі. Це і розчаровує, і насторожує вчителя-предметника, адже за цей час складно, та практично неможливо створити і передати повне системне уявлення про літературне краєзнавство у всіх його вимірах. Та попри це, творчі вчителі намагаються створити свої власні підходи у подачі матеріалу про письменницьке надбання Донеччини, розробляючи факультативні курси, курси за вибором чи залучення краєзнавчого матеріалу до позакласної роботи. Добираючи навчальний матеріал до уроків з літератури рідного краю варто врахувати її регіональну специфіку, тим самим закладаючи підвалини сучасної наукової методології їхнього проведення. Літературне краєзнавство спирається на вивірені факти, компетентність дослідників і цим близьке до наукового літературознавства. Дослідницька робота єднає літературне краєзнавство з джерелознавством та книгознавством.

Широкий діапазон методики краєзнавчих досліджень: самостійна робота в бібліотеках, музеях, архівах, підготовка зустрічей з письменниками, читацьких конференцій, літературних свят, ювілеїв, а також екскурсії, літературно-туристичні мандрівки, проходження польової практики по збору усної народної творчості у рідній місцевості.

У процесі підготовки до уроків багато важитиме дослідницька діяльність самих учнів, особливо філологічного чи суспільно - гуманітарного профілю. Учні випускного класу вже мають той рівень підготовки, що дає їм можливість писати розлогі анотації, відгуки, рецензії на окремі твори чи творчість улюблених письменників Донеччини. Найбільш сумлінні і наполегливі виконують і демонструють свою роботу в літературознавчій, історичній та краєзнавчій секції Малої Академії наук. За останні три роки ухил до літературно-краєзнавчої наукової роботи учнів шкіл Донеччини значно зріс, попередньо це були одна-дві роботи, у яких, як правило висвітлювалася творчість В. Сосюри або ж В. Стуса, то тепер, відсотків п'ятдесят, тих робіт, що проходять другий етап (обласний) і допущені до конкурсу, це роботи за творчістю письменників Донеччини: М. Петренка, С. Черкасенка, М. Чернявського, В. Гайворонського, С. Божка, В. Біляїва, Г. Гордасевич, А. Косматенка, Є. Андієвської, Ю. Доценка та ін.

Велика увага зосереджена і на творчості тих митців Донбасу про письменницьку діяльність яких відомо лише не великому загалу читачів, на превеликий жаль, творчість яких ще належно не поцінована, а їх твори не потрапили до загальнолітературного контексту: О.Москаленко, В.Павловський, П. Гайворонський та багато інших. У навчально-літературній практиці вчитель-словесник активно використовує різноманітні підходи щодо сучасного вивчення літературного краєзнавства, що може стосуватися таких форм роботи з учнями як: створення літературної картографії; виготовлення літературно - краєзнавчих альбомів; збирання фольклору від автентичних зразків до постмодерних жанрів, що користуються великою популярністю в учнівської молоді; проведення літературних вечорів з демонстрацією виразного читання улюблених поезій чи інсценізації окремих епізодів із творів; створення і поповнення фондів шкільного краєзнавчого музею («Учні та їхні досягнення», «Колишні випускники школи») і т.д.; проведення тематичних уроків з елементами краєзнавства.

Типологія уроків з літератури рідного краю відзначається своєю багатогранністю і зводиться до особистісно-зорієнтованого їх про- ведення та невтомно-творчої фантазії вчителів-словесників: урок- екскурсія, урок художнє дійство, відео-урок, урок-семінар, урок чи- тацька конференція, урок уявлювана мандрівка по рідним місцям.

Методика проведення подібних занять може передбачати інтер- активну технологію з використанням Intel-програм та мережею Internet. Це зумовлено використанням нових інформаційних технологій і підтверджує, що теорія і практика вивчення літератури рідного краю знаходиться в постійному розвитку, зміцнюється і збагачується разом із науково-технічним розвитком суспільства. При підготовці уроків літератури рідного краю варто залучати документальні джерела, які пояснюють психологію творчості письменників, ґенезу їх творчої думки. З цього погляду корисними для вивчення стануть мемуаристика та епістолярій письменників, документальні свідчення тощо. Це праці І. Костирі «Думи про Донецький край», В. Біляїва «На неокраянім крилі», В. Терещенка «Донецькі світанки Микити Шаповала», про П. Байдебуру «Спогади про письменника. Дослідження творчості», «Письменники Донеччини. Довідник» та інші.

У позакласній роботі важливим є також дослідницько-пошуковий метод, який найбільш ефективний за умови роботи в музеях, архівах, бібліотеках. У м. Красноармійську на базі ЗОШ № 12 створено кімнату- музей С. Божка, керує ним Надія Божко, вчитель від Бога, яка завдяки своєму сумлінню і вчительському покликанню виховала не одне покоління учнів «закоханих» в літературу. По справжньому, подвижницьку роботу у цьому напрямку проводить Петро Максимович Бабець, відомий ентузіаст-краєзнавець, з с.м.т. Межова, надзвичайно талановитий письменник Петро Максимович Гайворонський та багато інших. література урок краєзнавчий донеччина

Отже, наукове осмислення літературного краєзнавства необхідне для духовного розвитку, національно-патріотичного виховання, як ефективний засіб розвитку творчих здібностей учнів, формування читацьких інтересів, знайомства з високохудожніми зразками літератури рідного краю, що є невід'ємним складником загального літературно-мистецького процесу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Оліфіренко В. Вивчення літератури рідного краю в школі: Посібник для вчителів і студентів. - Донецьк: Донбас, 1996. - 112 с.

2. Шуляр В. Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення // Дивослово. - 2003. - № 7. - С. 34-39.

Размещено на Allbest.ru