Наукові дослідження у галузі соціальної педагогіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукові дослідження у галузі соціальної педагогіки (результати моніторингу 2007-2009 рр.)

У статті подано кількісний та якісний аналіз дисертаційних робіт із соціальної педагогіки, захищених у 2007-2009 роках.

В статье представлен количественный и качественный анализ диссертационных работ по социальной педагогике за 2007-2009 годы.

The article presents quantitative and qualitative analysis of dissertations in social pedagogy, secure in 2007-2009.

В останні роки спостерігається стрімкий розвиток соціальної педагогіки як нової галузі педагогічних знань та сфери наукових пошуків. Свідченням цього є відкриття кафедр соціальної педагогіки в педагогічних вищих навчальних закладах, зростання кількості публікацій у фахових педагогічних виданнях, навчальних посібників із соціальної педагогіки. Одним із каталізаторів наукових розвідок у галузі соціальної педагогіки можна вважати розробку паспорту спеціальності 13.00.05 - соціальна педагогіка та визначення напрямів досліджень у цій галузі, що були оприлюднені у бюлетені № 5 Вищої атестаційної комісії України у 2007 році.

Одним із показників розвитку наукової галузі та оцінки її стану є якісні та кількісні результати наукових досліджень. Тому мета статті полягає в аналізі дисертаційних досліджень із соціальної педагогіки, захищених у 2007-2009 роках. соціальний педагогіка дисертаційний дослідження

Наразі в Україні діють три спеціалізовані ради з правом прийняття до захисту кандидатських та докторських дисертацій за спеціальністю 13.00.05 - соціальна педагогіка. Результати їхньої роботи за три останні роки подано у табл. 1.

Таблиця 1

Результати роботи спеціалізованих рад за спеціальністю 13.00.05 - соціальна педагогіка

Як бачимо, найбільша кількість дисертацій із соціальної педагогіки захищена у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. Це певною мірою закономірно, оскільки саме у цій раді почали прийматися до розгляду роботи із соціальної педагогіки, у ній найбільша кількість докторів за спеціальністю 13.00.05 порівняно з іншими спеціалізованими вченими радами такого ж профілю. Вагомим є і той факт, що саме у цьому університеті працює науково-дослідний центр з проблем соціальної педагогіки та соціальної роботи під керівництвом відомого вченого, доктора педагогічних наук, професора Харченка С.Я.

Перш ніж, перейти до розгляду тем дисертаційних досліджень, насамперед проаналізуємо кількісні показники за три останні роки, які подані на діаграмі.

Зауважимо, що дані по захисту робіт подані не за датами авторефератів, а за протоколами експертної ради ВАК з педагогіки, тому є певні неспівпадання по роках між фактичною датою захисту роботи та її розглядом у Вищій атестаційній комісії.

Як видно з діаграми (Рис 1.) протягом трьох років практично спостерігається стабільна цифра по захисту докторських дисертацій. Кількість захищених кандидатських дисертацій натомість збільшується у 2009 році майже удвічі порівняно з 2008 роком. Таке стрімке зростання числа дисертаційних досліджень можна пояснити не лише активним розвитком соціально-педагогічного знання, але й більш суворими вимогами до ліцензування та акредитації спеціальностей у вищих навчальних закладах, оскільки згідно з останніми вимогами Міністерства освіти і науки України на кафедрах соціальної педагогіки мають працювати кандидати наук відповідної спеціальності, тобто 13.00.05. Свідченням цього є і той факт, що 94 % здобувачів є штатними працівниками вищих навчальних закладів різного рівня акредитації, і лише близько 5% працівниками науково-дослідних інститутів АПН України.

Варто також зауважити, що показники на діаграмі могли бути значно вищими, оскільки за ці роки захищено кілька докторських та кандидатських дисертацій з проблеми професійної підготовки соціальних педагогів та соціальних працівників, але за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти, хоча у паспорті спеціальності 13.00.05 - соціальна педагогіка виокремлено напрям досліджень з фахової підготовки соціальних педагогів, соціальних працівників. Узагальнені дані по цих дисертаціях подано у табл. 2.

Таблиця 2

Наступними кількісними характеристиками для нашого аналізу будуть показники захищених дисертацій за напрямами досліджень паспорту спеціальності, які подано у табл. 3. Варто зробити заувагу про те, що зроблений нами розподіл тем дисертаційних досліджень досить умовний, оскільки є роботи, які важко однозначно зарахувати до того чи іншого напряму дослідження.

Таблиця 3

Показники захищених дисертацій за напрямами досліджень паспорту спеціальності

Щоб перейти до якісного аналізу дисертаційних досліджень, вважаємо за доцільне подати у зведених табл. 4 і 5 перелік їх назв за 2007-2009 рр.

Таблиця 4

Докторські дисертації за спеціальністю 13.00.05

Таблиця 5

Кандидатські дисертації за спеціальністю 13.00.05

На підставі аналізу даних таблиць 4 і 5 можемо зробити висновки, що переважно дослідження у галузі соціальної педагогіки були присвячені різним аспектам соціалізації особистості (13 робіт), більшою мірою студентів вищих навчальних закладів та організації дозвіллєвої діяльності дітей та молоді (5 робіт).

Можна впевнено констатувати, що значна кількість проблем соціальної педагогіки залишається поза увагою дослідників. Зокрема наразі найбільш актуальними є розробка методологічних засад соціальної педагогіки: її парадигм, закономірностей, концепцій та характеристика інтеграційних процесів з іншими суспільними науками.

Одним із проблемних питань сучасної соціальної педагогіки все ще залишається неузгодженість термінології, нечітке, а часто і подвійне трактування багатьох понять, що не дозволяє дати точну оцінку багатьом новим соціально-педагогічним явищам та процесам. На цьому акцентує увагу багато дослідників, тому тезаурус соціальної педагогіки теж має стати одним із напрямків наукових досліджень.

Дотепер немає системних досліджень генези соціальної педагогіки як науки, особливостей соціально-педагогічної практики у різні історичні періоди, соціально-педагогічної діяльності окремих персоналій.

Практично поза увагою залишаються питання впливу на особистість різних соціальних інститутів, підготовка соціальних педагогів та працівників до роботи з різними цільовими групами, порівняльної соціальної педагогіки, розробки інноваційних технологій соціально-педагогічної діяльності.

При аналізі дисертаційних досліджень у галузі педагогіки, і соціальної зокрема, варто опиратися на певні критерії. На нашу думку, доцільно взяти до уваги критеріальні компоненти інформаційного забезпечення досліджень у галузі соціальної педагогіки, визначені відомим російським дослідником І.А. Ліпським [2, с.9]. Серед критеріїв аналізу наукової роботи ми виокремлюємо такі:

· галузевої відповідності (відповідність теми і змісту роботи паспорту спеціальності);

· збалансованості наукового апарату дослідження (взаємозв'язок об'єкту, предмету, гіпотези, завдань, наукової новизни та практичної значущості дослідження);

· термінологічної чіткості (однозначне трактування базових понять дослідження);

· змістової відповідності (відповідність змісту роботи об'єкту, предмету, завданням дослідження, логічний взаємозв'язок теоретичної та експериментальної частини дослідження)

· інструментальної відповідності (взаємозв'язок між констатувальним та формувальним етапами експерименту, темою і завданнями дослідження).

Відповідно цих критеріїв членами експертної комісії ВАК із педагогіки під час експертизи кандидатських і докторських дисертацій були визначені найбільш типові помилки в авторефератах і дисертаційних дослідженнях

1. Співпадання предмету з назвою дослідження.

2. Співпадання мети і одного із завдань дослідження.

3. Надмірна кількість завдань, які можна об'єднати.

4. Формулювання завдань ширше за мету дослідження.

5. Некоректне формулювання предмету дослідження.

6. Декларативний характер гіпотези дослідження, що не містить припущення, а за змістом виражає аксіоматичні положення.

7. Розбалансованість наукового апарату (наприклад, у темі роботи заявлено про організаційно-педагогічні засади оцінювання, але в об'єкті, предметі, меті, завданнях вони не згадуються; або в меті обґрунтувати рівні розвитку чогось, а в науковій новизні обґрунтовано критерії розвитку).

8. Неузгодженість наукової новизни із завданнями, гіпотезою дослідження.

9. Формулювання наукової новизни як звіту про зроблене чи у формі анотації.

10. Не визначення всіх трьох позицій наукової новизни.

11. Не завжди положення, що декларуються як отримані вперше, є суто педагогічними чи новими.

12. Невідповідність загальних висновків завданнями дослідження.

13. Дублювання у загальних висновках текстових фрагментів автореферату.

14. Формулювання висновків одним, двома реченнями. Іноді вони формулюються як звіт про виконану роботу.

15. Чітко не виписуються рівні, критерії та показники, які стосуються експериментальної частини дослідження.

16. Не вказується кількість осіб у експериментальних і контрольних групах. Замала кількість учасників експерименту, або він проводиться лише на базі одного закладу, що неприпустимо.

17. Визначення метою дослідження розробку моделі, оскільки моделювання це один з методів дослідження, а модель його кінцевий результат. Тому розробка моделі може бути завданням дослідження.

18. Відсутність в авторефераті чітко прописаних мети, завдань та етапів експерименту.

Аналіз тем дисертаційних робіт, захищених за 2007-2009 роки, дає можливість простежити певні негативні тенденції. Останнім часом з'явилася низка робіт, які ні за назвою, ні за змістом не відповідають формулі спеціальності та напрямам досліджень соціальної педагогіки. Наприклад, «Соціально-педагогічні засади виховання моральної культури старшокласників засобами ноосферної освіти», «Соціально-педагогічні умови організації студентського самоврядування у вищих навчальних закладах», «Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища у позанавчальній діяльності», «Соціокультурне виховання учнів засобами українського фольклору». Список подібних назв можна продовжити. Додавання слова «соціально-педагогічний» у теми дисертаційних досліджень, які виразно мають відношення до спеціальності 13.00.07 - теорія та методика виховання, дискредитує соціальну педагогіку як нову галузь наукових досліджень, провокує певні суперечності між суміжними педагогічними спеціальностями.

У зв'язку з цим виникає питання про уточнення наукового паспорту спеціальності соціальна педагогіка, який було розроблено і прийнято у 2006 році. Проведений нами аналіз дисертаційних досліджень підтверджує необхідність вилучення окремих дослідницьких напрямів із цього паспорту, наукової корекції та уведення нових напрямів з урахуванням сучасного стану розвитку соціальної педагогіки.

Список використаних джерел:

1. Краевский В.В. Методология педагогики : новый этап : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В.В. Краевский, Е.В. Бережнова. - М.: Академия, 2006. - 400с.

2. Липский И.А. Социальная педагогика. Диссертационные исследования. - М.: Институт семьи и воспитания РАО, 2008. - 158 с.

Размещено на Allbest.ru