Інтегративне навчання: іноземна мова та історія

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНТЕГРАТИВНЕ НАВЧАННЯ: ІНОЗЕМНА МОВА ТА ІСТОРІЯ

Значні зміни у соціально-політичному, економічному та культурному житті України, які відбулися за останні роки, зумовили зміни «соціального замовлення» сучасного суспільства стосовно вищої освіти, що вимагає перегляду змісту освіти та традиційних методик викладання дисциплін у ВНЗ.

З входженням українських ВНЗ до Болонського процесу, великого значення набувають академічна та професійна мобільність, зростає вплив закордонного педагогічного досвіду, інтерес до різних напрямів, видів та форм педагогічних новацій, які активно застосовуються на всіх етапах вітчизняної та зарубіжної освіти. Важливо співвідносити процеси та тенденції в освітній сфері закордоном та в Україні, щоб забезпечити цілісне бачення проблем, шляхи їх подолання, а також вироблення напрямків розвитку української освіти та їх прогнозування.

Одним з важливих нововведень в системах освіти країн Європи, США, Росії та України є інтеграція в освіті. Йде процес подолання предметоцентризму шляхом впровадження інтегративного навчання, для чого дослідниками розробляються різноманітні курси (В. М. Волинкіна, С. М. Гапеєнкова, М. А. Шаталов, С. Т. Швецова, D. F. Berlin, U. Brameier, W. Haigh, G. Mueller, F. Pajares, D. Rehfeld, A. L. White, D. I.Wright та ін.).

Так, в Німеччині розробка і розвиток міжпредметної інтеграції розпочалася ще з 60 - 70-х рр. ХIХ ст. Т. Ціллером та В. Рейном. В навчальному плані Т. Ціллер вважав необхідним об'єднувати предмети навколо історії та релігії, як таких, які мають найбільші виховні можливості. У німецьких школах, альтернативних державній системі, давно практикується міжпредметний підхід. З 60-х рр. ХХ ст. міждисциплінарність стала головною темою реформи вищої школи. З середини 90-х рр. ХХ ст. Союз ВНЗ Німеччини видав каталог з 4000 предметів, які викладаються у ВНЗ, з рекомендаціями щодо вивчення комплексних міжпредметних тем, які інтегрують знання з декількох дисциплін. Інтегративне навчання в Німеччині націлене на посилення зв'язку професійних та загальноосвітніх знань з трудовим життям, пошук нових форм навчання, покликаних сформувати альтернативне мислення студента - основу в оцінці фактів та подій. У ФЗ Тюрінгія цього було досягнуто шляхом інтегративного навчання всім дисциплінам в рамках міжпредметних тем, у ФЗ Рейнланд- Пфальц - через розрбку проектів з професійним спрямуванням. Наприклад, розроблено проект «Відкриття Коберн-Горндоф» для 10-го класу регіональної школи в Коберн-Горндоф, де інтегровані такі навчальні галузі як історія, німецька мова та праця (фотосправа) [1].

В Україні проблемою інтегративного навчання займається значна кількість науковців, серед яких С.У.Гончаренко, Ю. І. Мальований, О. В. Сергєєв, Т. М. Усатенко, О. І. Джулик, Є. Б. Яворський, І. М. Богданова, Л. В. Вичорова, Т. О. Горзій, О. Т. Проказа, Є. М. Романенко, Т. Д. Якимович, І. М. Козловська. Незважаючи на багаточисельний доробок наукових праць із зазначеної проблеми, система інтегративного навчання все ще залишається недостатньо опрацьованою.

Інтегративне навчання є однією з інновацій, яка надає можливість вирішити чисельні проблеми сучасної освітянської системи України. До її основних принципів належать орієнтація навчання на сьогоденні вимоги суспільного розвитку, формування цілісної системи знань, єдиної картини світу, наукового світогляду, поєднання інтегративного й диференційованого підходів до навчання, безперервність освіти та її вихід на рівень професійної освіти. Як видно з «Державного стандарту базової і повної загальної освіти» від 23 листопада 2011 [2], де зазначені не окремі предмети, а освітні галузі, цей нормативний документ орієнтує освітян на інтеграцію змісту, на можливість його гнучкої варіативної організації. У «Проекті Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки» також наголошується на необхідності «використання позитивного досвіду підготовки вчителів за інтегрованими програмами (у тому числі й за подвійними спеціальностями на рівні професійного магістра)» [3].

Орієнтація тільки на одну професію все частіше виявляється недостатньою. У зв'язку з цим необхідно шукати шляхи розширення кваліфікаційних можливостей випускників ВНЗ, підвищення їхньої професійної мобільності. Паралельне навчання студентів за декількома спеціальностями надає сприятливі умови для створення і реалізації інтегрованих курсів.

У межах даної роботи представлена спроба вирішення зазначених проблем інтегративного підходу в навчання іноземній мові на історичному матеріалі, побудованому на основі реалізації міжпредметних зв'язків.

На сучасному етапі, відповідаючи на соціально-історичні запити суспільства, у Горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов розпочато інтегративне навчання у двох напрямках: англійська мова та суспільні і гуманітарні науки; англійська мова та історія. Гуманітарний факультет інституту провадить підготовку вчителів зі спеціальності історія / англійська мова та англійська мова історія, на факультеті англійської мови створено експериментальні групи, в яких на першому курсі дисципліна «Історія України» викладається англійською мовою.

Впровадження інтегративного навчання покликано сприяти функціональному вивченню мови: її використанню в різних сферах життя суспільства, як засіб спілкування між професіоналами, а також вирішенню проблеми навчання у поліетнічних групах. Таким чином, суттєво зміщено акцент у мотивах вивчення мови, яке більше не розглядається як самоціль. У зв'язку з цим виникла необхідність докорінної зміни методики викладання дисциплін, спрямованих на професійно-орієнтоване навчання, і підготовки викладацьких кадрів нового типу.

Інтегративне навчання іноземній мові та історії дає можливість розпочати професійно-орієнтоване навчання вже на початковому етапі. Рання професіоналізація оптимізує та інтенсифікує навчальний процес, а також значно підвищує мотивацію студентів.

При підготовці інтегративного викладу дисципліни особливе значення відіграє вибір програми та підручників при навчанні студентів-істориків іноземній мові. Питання створення навчально-методичних посібників все ще залишається актуальним на сьогоднішній день для вітчизняних викладачів, адже існуючі підручники та посібники з англійської мови для істориків переважно російського походження, які не враховують реальні комунікативні потреби українських фахівців, а отже, вони не є самодостатніми [4]. Джерелом додаткових матеріалів можуть слугувати газети та журнали («Kyiv Post», «Lviv Today», «Business Spotlight Ukraine»), навчальні посібники відомих закордонних видавництв (Oxford, Cambridge, Longman),

Для успішної реалізації інтегративного навчання іноземній мові та історичним дисциплінам структура курсу, розробленого викладачами інституту, поєднує дві складові: загальну мову - General English та мову для спеціальних цілей - Language for Specific Purposes; відбір змісту навчального матеріалу здійснюється в логіці предмета «Англійська мова» та в логіці викладу історичних дисциплін; застосовуються інтерактивні форми и методи навчання, спрямовані на забезпечення іншомовної професійної компетентності.

Однією з найважливіших складових ефективного навчання є його цілеспрямованість, яка передбачає вивчення професійного лексикону, що формується переважно в період навчання у ВНЗ через оволодіння категорійно-понятійним апаратом певної предметної галузі у циклі загально-професійних та спеціальних дисциплін, ці знання необхідно актуалізувати як інформаційну основу для формування іншомовного лексикону професійного міжкультурного спілкування. Для цього необхідно відібрати та дидактично організувати об'єднаний професійно значимою проблемою лексикон; відібрати текстові та мультимедійні матеріали, які вміщають в себе професіонально-орієнтований лексикон; створити комплекс вправ для формування професійного лексикону усної та письмової форм мовленнєвої діяльності.

Предметом вивчення у нашому випадку є ті слова і вирази, які необхідні історикам у їх роботі. Історичний лексикон відрізняється надзвичайною різноманітністю, яка витікає зі специфіки історії як науки, що значною мірою ускладнює процес вивчення іноземної мови.

Для студентів-істориків особливого значення набувають вправи на розвиток навичок бесіди на спеціальні теми, формування вміння логічно мислити, вести дискусію. Незважаючи на виключну увагу, яка останнім часом приділяється усному мовленню як об'єкту вивчення іноземної мови, читання все ж залишається надзвичайно важливим, адже цей вид мовленнєвої діяльності дозволяє студенту отримати нову інформацію з різноманітних історичних джерел (історичні наукові статті, довідкові та документальні матеріали). Для науково-історичної літератури характерна єдність фактів та узагальнень, які студент має не просто запам'ятати, а також їх оцінити, що вимагає максимально повного сприйняття, відчуття нюансів у викладенні та трактовці історичних фактів. Тексти для самостійного читання можуть бути використанні для розвитку навичок реферування та анотування англомовної історичної літератури, що закладає основи наукової діяльності студентів-істориків на старших курсах.

Отже, цілеспрямоване інтегрування іноземної мови з циклом історичних дисциплін забезпечує нову якість навчальної діяльності, яка з власне навчальної діяльності перетворюється на квазіпрофесійну, навчання мові відбувається через історію, а вивчення історії - через мову. Крім того, інтегративне навчання відкриває для студентів перспективи не тільки вдалого працевлаштування, а й спілкування з іноземними колегами, проходження підвищення кваліфікації та навчання за спеціальністю закордоном, участь у міжнародних конференціях, дозволяє займатися науковою роботою на основі іншомовних джерел. Кваліфікація таких спеціалістів набагато вища, адже вони знаходяться у курсі останніх світових розробок у своїй галузі.

інтегративний навчання іноземний історичний

ЛІТЕРАТУРА

1. http://english-leader.ru/

2. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п

3. http://rectors.odessa.ua/ua/uploads/.../strategia.doc

4. Бонди Е. А. Английский язык для студентов-историков: Учебник. - 2-е изд., испр. и доп. / Е. А. Бонди. - М. : ООО «Издательство Астрель» : ООО «Издательство ACT», 2001. - 400 с.

5. Григорьева Г. Г. Английский язык для историков / Г. Г. Григорьева, Е. А. Кириллова, Т. Г. Лобова, С. Г. Тер-Минасова. - М. : Изд-воМГУ, 1991. - 318 с.;

6. Колесникова М. В. Учебно-методическое пособие по английскому языку для студентов-историков. История России IX-XVIII вв. / М. В. Колесникова, А. П. Миньяр-Белоручева, И. Г. Рытова, Л. Н. Седелкина, Г. Н.Фукс. - М. : МГУ, 1997. - 96 с.;

7. Миньяр-Белоручева А. П. Английский для историков. Учебно-методическое пособие для поступающих в вузы / А. П.Миньяр-Белоручева. - М. : Путь, 2001. - 100 с.;

8. Гринь Г. С. Страницы истории южных и западных славян. Учебное пособие по английскому языку для студентов-историков старших курсов / Г. С. Гринь. - М. : МГУ, 2003. - 249 с.;

9. Миньяр-Белоручева А. П. Английский язык. Цивилизация, история, государство: Учебно-методическое пособие. Изд. 3-е, исп. / А. П. Миньяр-Белоручева, Г. Н.Фукс, Л. В.Шейнина. - М. : Проспект-АП, 2004. - 160 с.

Размещено на Allbest.ru