Формування інформаційних умінь студентів у системі лінгвометодичної підготовки майбутніх вчителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

«Формування інформаційних умінь студентів у системі лінгвометодичної підготовки майбутніх вчителів початкових класів.»

Вступ

Сучасне суспільство характеризують зростання ролі інформації в соціальних відносинах, збільшення швидкості її опрацювання завдяки комп'ютерній техніці та впровадження інформаційних телекомунікаційних технологій (ІТКТ) у всі сфери суспільного життя. Саме ці процеси зумовили появу інформаційного суспільства (ІС). Про зростання ролі інформації в розвитку суспільства свідчать Закони України „Про інформацію” (1992), „Про захист інформації в автоматизованих системах” (1994), „Про Концепцію Національної програми інформатизації” (1998), „Про Національну програму інформатизації” (1998) та укази Презедента України „Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” (2000), „Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України” (2001) та ін.

Інформатизація суспільства зумовлює необхідність інформатизації системи освіти, підготовку кваліфікованих кадрів для всіх сфер і галузей суспільного життя. В епоху інформатизації суспільства помітно зростає роль освіти, оскільки з усіх соціальних інститутів саме освіта є основою його соціально-економічного і духовного розвитку. На даному етапі в Україні відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження в європейський освітній простір. Учитель перестав бути основним джерелом знань для учнів. На дітей і підлітків нахлинула лавина інформації з різних джерел, таких як: телебачення, відеофільми, комп'ютерні програми й ігри, Інтернет, різноманітна навчальна й науково-популярна література тощо.

Очевидно, що інформатизація освіти вимагає відповідності професійної підготовки вчителів сучасному рівню інформатизації суспільства. Тому однією з глобальних цілей інформатизації освіти є підготовка вчителів, які володіють високим рівнем інформаційної культури (ІК), готові застосовувати ІТКТ у навчально-виховному процесі й управлінні освітою, беруть активну участь у процесі інформатизації освіти. ІК розглядаємо як інтегроване особистісне утворення, що є чинником і показником професійної підготовки, являє собою систему знань, умінь і навичок щодо формулювання потреби в інформації, здійснення пошуку необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, відбору, оцінювання, збереження, інтеграції, структуризації та створення нової інформації.

Проблемам підготовки вчителів на сучасному етапі розвитку суспільства

інформатизація освіта вчитель

Необхідність формування ІК для майбутніх учителів зумовлена тим, що змінюється інформаційне забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах (ВНЗ) і загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ), формується інформаційна інфраструктура, розширюється мережа інформаційних баз знань, електронних освітніх і міжнаукових комунікацій. Крім того, процес інформатизації педагогічної освіти ініціює:

- вдосконалення методології і стратегії відбору змісту, методів і організаційних форм навчання й виховання, що відповідають завданням розвитку майбутнього вчителя в умовах ІС;

- проектування та реалізацію науково-методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу студентів, на формування вмінь самостійно добувати знання, переробляти інформацію;

- створення і застосування засобів ІТКТ, що забезпечують функції збирання, продукування, накопичення, зберігання і передавання інформації.

Аналіз діяльності випускників педагогічних ВНЗ допоміг виявити такі суперечності між:

- традиційною системою навчання, що переживає глибоку кризу, та новими умовами глобальної інформатизації всіх сфер життєдіяльності сучасної людини;

- реальними потребами ІС в педагогічних кадрах і рівнем їхньої професійної підготовки;

- вимогами до педагогічної праці, яка має бути індивідуально-творчою, та заформалізованою системою підготовки вчителя;

- багатопредметністю професійної підготовки вчителя початкових класів і недостатніми міждисциплінарними зв'язками, що унеможливлює інтеграцію знань;

- обсягом інформації, що одержується людством, і можливостями її засвоєння;

- невичерпними дидактичними можливостями всесвітньої інформаційної мережі Iнтернет і низьким рівнем їх використання в процесі підготовки майбутнього вчителя початкових класів;

- швидкими темпами комп'ютеризації навчання у ЗНЗ і неготовністю вчителів початкових класів до використання ІТКТ;

- необхідністю постійного самовдосконалення і здійснення неперервної освіти і низьким рівнем ІК вчителя початкових класів.

Проблемам підготовки вчителів на сучасному етапі розвитку суспільства присвячені дослідження філософів (В.П. Андрущенко, Г.П. Васянович, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.О. Кудін та ін.), психологів (Г.О. Балл, І.Д. Бех, О.І. Кульчицька, Л.М. Мітіна, В.О. Моляко, В.А. Семиченко та ін.), педагогів (С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, А.Є. Мойсеюк, О.С. Падалка, О.М. Пєхота, Л.П. Пуховська, М.І. Сметанський, С.О. Сисоєва та ін.). Аналіз досліджень із проблем педагогічної професійної освіти показав, що відсоток праць, присвячених підготовці вчителя початкових класів, - незначний. У їх переважній більшості (О.А. Біда, А.М. Богуш, Н.П. Гудзик, П.М. Гусак, І.Я. Каплунович, М.П. Лещенко, О.М. Отич, Н.С. Побірченко, О.Я. Савченко, Н.В. Сулаєва, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич, І.Б. Червінська та ін.) розглядається лише його психолого-педагогічна та методична підготовка.

На необхідності розвитку в майбутнього вчителя ІК постійно наголошує Міністерство освіти і науки України, яке рекомендувало ввести до стандартів вищої освіти відповідних вищих закладів як обов'язкову дисципліну „Інформаційна культура студента” (інформаційні листи №1/9-336 від 15.07.02 р. та 1/9-439 від 03.10.03 р.). Проте аналіз наукових досліджень і досвіду роботи педагогічних ВНЗ України дають підстави констатувати, що формування та розвиток ІК майбутнього вчителя початкових класів ще не були предметом цілісного педагогічного дослідження:

? не обгрунтовано теоретико-методологічні засади досліджуваної проблеми;

? не здійснено комплексного дослідження на основі діяльнісного, особистісного, критеріального, праксеологічного, аксіологічного та технологічного підходів до розвитку ІК студента;

? не розглянуто взаємозв'язок і взаємозалежність між теоретичною і практичною підготовкою вчителя до роботи з інформацією;

? не виявлено закономірності розвитку ІК студентів педагогічних ВНЗ.

Очевидно, що професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів вимагає більш детального дослідження, корекції та оновлення відповідно до вимог ІС. Вивчення процесів інформатизації в системі освіти і результатів практики, спроби зрозуміти сутність ІК вчителя і визначити чинники ефективності інформаційно-комунікаційних нововведень у педагогіку вимагають теоретичного й методичного обгрунтування, а також аналізу спеціально зібраного емпіричного матеріалу.

Доведено, що сучасна освіта є засобом розв'язання найважливіших проблем не лише всього суспільства, а й окремих індивідів, залишаючись одним із найважливіших етапів у тривалому процесі їхньої соціалізації. Сучасні тенденції в галузі вищої освіти та нові завдання, що стоять перед нею, зумовлюють необхідність переосмислення її ролі й місії, вироблення нових підходів і визначення нових пріоритетів розвитку. Система освіти нині значно трансформується і змістово, й організаційно. Вона має озброювати знаннями, формувати у студентів потреби в неперервному самостійному оволодінні ними, розвивати вміння й навички самоосвіти. Провідним стає принцип ”освіта впродовж життя”. Крім того, кардинально змінюється й інформаційне середовище освіти. Основним елементом навчального процесу є створення знань і отримання їх із одержуваної інформації. Ці тенденції приводять до такого висновку: знання, вміння й навички в роботі з інформацією варто формувати і розвивати цілеспрямовано, про що свідчить накопичений у світі позитивний досвід в освітній сфері. Робота з інформацією в сучасному суспільстві передбачає високий рівень ІК, розвивати яку необхідно ще з шкільних років, починаючи з початкової школи. Для цього вчителі початкових класів самі мають володіти високим рівнем ІК і бути готовими до постійного самовдосконалення в цій сфері.

Аналіз світового досвіду інформатизації освіти показує, що багато науковців розуміють ІК як уміння цілеспрямовано працювати з інформацією та використовувати для її одержання, обробки і передавання ІТКТ. Таке трактування, на нашу думку, є дещо звуженим, неточним і не враховує цілої низки аспектів, пов'язаних із знаходженням і використанням інформації фахівцями різних галузей.

За результатами дослідження стану професійної підготовки вчителів у нових соціально-економічних умовах сформульовано основні концептуальні положення підготовки педагогічних кадрів на нинішньому етапі розвитку ІС. Професійна підготовка вчителів до діяльності в сучасному інформаційному просторі має ґрунтуватися на положеннях про значення феномена інформації для розвитку особистості й цивілізації; про творчий характер ІД, що зумовлює багатоваріантну плюралістичну сутність інформаційного простору; поліфункціональний вплив інформаційних джерел на особистість; необхідність виховання грамотного реципієнта інформаційного простору. Основою формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є становлення системи його неперервної особистісно орієнтованої освіти з урахуванням новітніх педагогічних технологій і можливостей використання ІТКТ, оскільки реальну перспективу для подолання суперечності між темпами суспільного й індивідуального соціокультурного розвитку вчителя створює саме стратегія неперервної освіти з використанням новітніх ІТКТ.

У зв'язку із загальним підвищенням рівня науковості всіх сфер громадського життя, в тому числі й освітніх процесів, зростають вимоги не тільки до загальнокультурного і професійного рівня вчителя, а й до рівня його ІК. З іншого боку, процеси інформатизації освіти, що відбуваються в нашій країні, зумовлюють необхідність уведення науково обгрунтованих методів і методик використання ІТКТ у фаховій діяльності педагогічних працівників. Констатовано, що у вирішенні цього завдання вчителі і викладачі ВНЗ розділилися на дві групи: для одних персональний комп'ютер (ПК) став засобом, що допомагає реалізувати й удосконалювати процес навчання, для інших - невідомим, до якого ставляться з недовірою й острахом. Тому, формуючи ІК вчителя початкових класів, ми приділяти більше уваги розвитку інтересу до проблем інформатизації, постійної потреби в нових знаннях, прагнень до цивілізованого спілкування, готовності до практичних раціональних видів фахової діяльності; системи спеціальних знань і вмінь, поглядів і переконань в галузі інформатики та ІТКТ, виходячи з принципів і закономірностей сучасних освітніх парадигм; потреби осмислення своїх індивідуальних і творчих потенційних можливостей; потреби в неперервній освіті впродовж усього життя.

Серед компонентів формування в індивіда потреби у неперервній освіті на сучасному етапі найбільш істотним, на наш погляд, є саме розвиток його творчих можливостей. Працювати в режимі творчості - необхідна вимога до професійної діяльності сучасного фахівця. Сучасний учитель початкових класів має вміти вдало структурувати елементи навчального матеріалу, інтегрувати різнопредметні знання, максимально застосовувати образотворчу ілюстрацію, відеотехніку та комп'ютерну графіку, анімацію, методи проблемного навчання, діалогічні форми навчання тощо.

Тому найважливішими напрямами розвитку системи підготовки творчого вчителя початкових класів в умовах глобальної інформатизації суспільства вважаємо такі: інформатизація освіти, інтеграція змісту освіти, гуманізація, забезпечення наступності і неперервності, розвивальний, діяльнісний характер освіти, активізація навчальної і педагогічної діяльності, надання їй характеру творчого пошуку.

Вітчизняними та зарубіжними педагогами надається перевага окремим із цих напрямів. Головним напрямом вважають комп'ютеризацію В.Ю. Биков, І.Є. Булах, Р.С. Гуревич, А.М. Гуржій, Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак; інтеграцію - Є.С. Барбіна, В.Р. Ільченко, І.М. Козловська, Т.С. Яценко; гуманізацію - С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.І. Мирошниченко, Г.С. Тарасенко; неперервність освіти - П.М. Воловик, М.А. Лобанов, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва. Розвивальному і діяльнісному характеру освіти надають перевагу Г.О. Атанов, Г.О. Балл, В.В. Давидов та ін. Проте постать учителя початкових класів настільки багатогранна, його професійна діяльність настільки широкомасштабна, а контингент учнів настільки специфічний, що в процесі його підготовки, як показали дослідження, важливими й необхідними є всі згадані напрями, а головним їх результатом має стати здатність учителя до творчості, самоосвіти, новаторства. Тому всі визначені напрями мають бути наявними в процесі його підготовки і слугувати посиленню творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів. У зв'язку з цим визначено такі завдання педагогічних ВНЗ:

· забезпечити підготовку вчителів на основі навчання інноваційного типу та їхньої неперервної освітньої діяльності;

· змістити з пасивної на активну професійно-особистісну позицію майбутніх учителів щодо засвоєння перспективних педагогічних технологій;

· перевести навчальну діяльність студентів із режиму одержання інформації в режим інноваційного розроблення, спільного пошуку орієнтирів професійної діяльності;

· створити інноваційно-творче середовище для ІД майбутнього вчителя.

Аналіз розвитку професійно-педагогічної культури вчителя з позицій синергетики дав можливість зробити висновок, що ІК є системотвірним чинником його професійної культури. З урахуванням результатів здійсненого аналізу психолого-педагогічної літератури та різних підходів до трактування поняття ІК сформульовано означення ІК вчителя початкових класів, визначено її компоненти, критерії, показники, рівні.

Визначені закономірності розвитку професійної культури вчителя, такі, як ускладнення її структури як сукупності психічних процесів і якостей особистості; односпрямованість і періодичність розвитку, що відображається в необмеженості незворотних і спрямованих змін інтелектуальної системи від простого до складного, від нижчого до вищого рівнів і в періодичному повторенні властивостей, процесів і явищ на різних рівнях; часової неузгодженості щодо розвитку підсистем (одні підсистеми професійної культури вчителя розвиваються швидше, інші - повільніше). Зроблено висновок, що професійно-педагогічну культуру можна розглядати як систему, здатну до самоорганізації.

На основі аналізу педагогічної діяльності в контексті культуротворчого підходу визначено структурні компоненти професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів.

Професійно-педагогічна культура вчителя є відкритою системою. Розвиток цієї інтелектуальної системи залежить від ступеня надходження, опрацювання й ефективного використання інформаційних потоків із навколишнього середовища. Останнє означає, що сучасний учитель має бути відкритим до сприйняття інформації. З огляду на перенасиченість її в сучасному суспільстві, складність і різноманітність інформаційних технологій він має володіти високим рівнем ІК. Очевидно, що поняття ІК генерується двома фундаментальними поняттями: культура та інформація, відтворюючи їх взаємозв'язок і взаємовплив (рис.1.).

Наявність різних означень і трактувань ІК та їх ускладнення з урахуванням рівня розвитку суспільства свідчить про динамічність цього поняття й необхідність врахування вимог інформаційного розвитку суспільства при його визначенні. Для творчого вчителя початкових класів проблема ІК ускладнюється ще й тим, що він працює з різнопредметною інформацією і презентує її учням з урахуванням їхніх вікових особливостей.

Рис.1. Генерування поняття інформаційної культури

Враховуючи різні підходи дослідників до визначення поняття ІК та її місця в професійній культурі вчителя, пропонуємо своє бачення цієї структури (рис.2). ІК зображена в центрі схеми, оскільки вона є „джерелом живлення” всіх інших структурних компонентів професійної культури вчителя. Вплив ІК на кожну із підсистем професійної культури майбутнього вчителя можна довести. Наприклад, пошук наукової інформації, ознайомлення з науковими методами її обробки, збирання, дослідження, аналіз і зіставлення певних фактів, понять, явищ розвивають наукову культуру студента.

Систематичне застосування ІТКТ для пошуку, відбору, інтегрування, структурування і створення власної інформації розвивають предметну компетентність, технологічну й методологічну культуру майбутнього вчителя.

Отже, ІК є системотвірним чинником професійної культури вчителя, оскільки перетворює її у відкриту, самодостатню систему, що саморозвивається і саморегулюється.

Слід зауважити, що ІК, в свою чергу, є підсистемою професійної культури. ІК, як показано в третьому розділі, теж має ознаки системності. Її компоненти взаємодіють між собою, зміни в розвитку одного неминуче викликають зміни в розвитку інших.

Рис.2. Структура професійної культури вчителя

Пропонуємо таке визначення цього складного і багатокомпонентного поняття: інформаційна культура вчителя початкових класів - це інтегроване особистісне утворення, яке є системою ціннісних орієнтацій, знань, умінь і навичок формування потреби в інформації, здійснення пошуку необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, відбору, оцінювання, збереження знайденої інформації, інтеграції, структурування та створення нової інформації, презентації її учням з урахуванням їхніх вікових особливостей, використаня в навчально-виховному процесі початкової школи ІТКТ, зокрема комп'ютерних дидактичних ігор.

Основним чинником розвитку ІК майбутнього вчителя початкових класів визначено інформаційну діяльність (ІД). З метою організації ефективної ІД здійснювалося формування позитивної мотивації студентів до виготовлення інформаційних продуктів через позитивний вплив творчих завдань, що не мають чіткого алгоритму їх розв'язування; емоційне задоволення від виконання завдання, від подолання труднощів під час розв'язування навчальних завдань; підвищення самооцінки студента. Для організації самостійної ІД майбутніх учителів початкової школи використовувались такі методичні прийоми: створення ситуації самостійного пошуку інформації з використанням бібліотеки ВНЗ як інформаційного центру; створення альтернативної ситуації; обговорення прочитаного в газетах і журналах; підготовка власної інформації з використанням різних носіїв; використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет.

Доведено ефективність ресурсно орієнтованого навчання, технології співробітництва та методу проектів в організації ІД студентів. Особлива увага в розділі приділена проблемі підготовки вчителя до формування ІК учнів початкової школи.

Для успішного розв'язання цих проблем є один шлях - широке використання нових педагогічних технологій у навчальному процесі і створення інформаційних фондів для них на базі сучасних ПК. Це завдання не може бути розв'язане традиційними методами і технологіями навчання, необхідне широке використання можливостей ІТКТ, що значно інтенсифікують процес презентації інформації, забезпечують якість засвоєння навчального матеріалу з різних дисциплін, допомагають студентам самостійно здобувати знання на базі сучасних засобів телекомунікацій.

Стрімкий розвиток і активне використання сучасних ІТКТ дозволяють учителю на якісно новому рівні організувати процеси пошуку, зберігання та поширення інформації. Традиційні форми надання інформації не завжди уможливлюють оперативне і повне задоволення потреб у професійній інформації. Оптимальним нині є поєднання традиційних і сучасних методів забезпечення інформаційних потреб майбутнього педагога.

Для того, щоб ІТКТ позитивно сприймалися освітнім співтовариством, зокрема студентами і викладачами, і позитивно позначалися на навчанні й викладанні, їх використання, безумовно, варто включати в коло тих питань, що визначають завдання ВНЗ щодо вдосконалення процесу навчання, викладання, а також інформаційних служб, особливо бібліотек. Подальший розвиток цих технологій у галузі вищої освіти залежить від шляхів подолання суперечностей між потребою освітнього співтовариства в доступі до інформації та готовністю студентів до роботи з різними джерелами інформації. Залучення майбутніх учителів до такого полісистемного освітнього простору, як глобальна мережа Інтернет, забезпечує формування загальної і педагогічної культури на якісно новому рівні, озброює їх більш культуровідповідними технологіями навчання, здатними забезпечити культурний розвиток і соціальну адаптацію дитини в сучасному ІС.

Проведене дослідження дозволило визначити такі основні напрями використання ІТКТ у професійній діяльності вчителя початкових класів:

1) створення різноманітних документів і дидактичних матеріалів (створення публікацій, стінних газет, бюлетнів, оголошень, роздаткового матеріалу та інших друкованих матеріалів; створення комп'ютерних презентацій та інтерактивних наочних посібників; побудова діаграм і схем);

2) комунікації та спілкування (пошук і завантаження інформації з Інтернет; електронне листування; обмін миттєвими повідомленнями; створення власних веб-сайтів; ІР - телефонія тощо);

3) розрахунки, візуалізація даних (прості розрахунки з табличними даними; побудова графіків функцій; візуалізація даних);

4) мультимедіа, робота з графікою (перегляд і обробка фотографій, створення фотоколажів, альбомів; створення схем, логотипів, креслень, векторних ілюстрацій; зйомка, запис і монтаж відеофайлів).

Доведено, що в професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів поряд із перевагами ІТКТ доцільно враховувати деякі негативні аспекти широкого впровадження комп'ютерів у наше життя і, особливо, - життя учнів молодшого шкільного віку, вчити вчителів, як можна компенсувати негативний вплив комп'ютерів на дітей. У суспільстві гостро постала проблема психологічної безпеки розвитку ігросфери, зокрема психологічної безпеки ігрових впливів і необхідності спеціальної уваги до екології ігросфери особистості, що посилює актуальність формування та розвиток комп'ютерно-ігрової культури вчителя та учня.

З метою формування ігрової культури в майбутніх учителів початкових класів, окрім вивчення психолого-педагогічних основ застосування ігрових технологій, вони ознайомлюються з досягненнями ігрової комп'ютерної індустрії, видами комп'ютерних ігор, можливостями їх застосування в навчальному процесі початкової школи. На практичних заняттях з методик викладання окремих предметів демонструвались ігрові програми з фонетики, морфології, правопису української мови; арифметики, геометрії, логічних вправ тощо, аналізувались переваги і недоліки комп'ютерних ігрових технологій у викладанні конкретних тем. Спостереження показали, що в експериментальних групах, де вивчалися методичні прийоми застосування комп'ютерних ігор, у студентів підвищилася мотивація до вивчення методик, поглибилися методичні знання і розуміння впливу гри на психіку дитини, розширилися уявлення про можливості ІТКТ.

На основі дослідження професійної діяльності вчителя початкових класів визначено структуру його професійної культури, до якої належать: методологічна, наукова, технологічна, моральна, правова, естетична, екологічна, психологічна, інформаційна та інші види культур. Результат аналізу специфіки кожного із названих компонентів показує, що вони тісно пов'язані, утворюючи цілісну структуру.

Професійно-педагогічна культура є відкритою системою, оскільки на її розвиток значно впливають зовнішні чинники, що визначаються рівнем розвитку суспільства (статус педагога в суспільстві, вимоги суспільства до педагогічних кадрів, умови педагогічної праці, заробітна плата тощо). Оскільки професійно-педагогічна культура є відкритою системою, що самоорганізується, то для її розвитку, згідно із законами синергетики, необхідно залучати всі можливі ресурси самоорганізації, до яких віднесено: загальнокультурний, фаховий і загальноосвітній рівень учителя, його потреби й інтереси, особистісні цінності, високий рівень ІК. Системно-синергетичний підхід дав змогу довести, що ІК є підсистемою професійно-педагогічної культури вчителя, а ІД - системотвірним чинником ІК. За допомогою методів математичної статистики показано, що рівень ІК істотно впливає на розвиток кожного структурного компонента професійної культури вчителя, а отже, і на становлення його професіоналізму.

Висновок

Підсумовуючи різні підходи до трактування ІК, можна констатувати, що ІК вчителя на сучасному етапі розвитку суспільства і педагогічної освіти - це його новий світогляд, нове мислення, нові форми спілкування і життєдіяльності в різних інформаційних потоках, що орієнтовані на саморозвиток і самоосвіту.

Важливість і необхідність нового напряму в теорії і практиці підготовки вчителя початкових класів - розвиток ІК майбутнього педагога в умовах інформаційної глобалізації. Процес формування інформаційно грамотної особистості вчителя початкових класів ґрунтується на організації ІД, головне завдання якої полягає в підготовці до життя в сучасних інформаційних умовах, навчанні знаходити, сприймати, розуміти, використовувати різноманітну інформацію, усвідомлювати специфіку її впливу на психіку, спілкуватися через засоби масової інформації.

Теоретичними основами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є фундаментальні положення філософії освіти, сучасні педагогічні концепції, діяльнісна теорія навчання, концептуальні положення теорії систем і синергетики, досягнення теорії інформації. Доведено, що оскільки розвиток інтелектуальної системи, якою є професійно-педагогічна культура, залежить від ступеня надходження, опрацювання й ефективного використання ІП із навколишнього середовища, то ІК є головним компонентом у цій системі і джерелом її розвитку.

Основними організаційно-методичними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є: створення у ВНЗ інформаційного середовища для забезпечення максимального доступу до ІР; застосування особистісно орієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів; створення умов для творчої ІД; вивчення студентами продуктів комп'ютерно-освітньої та комп'ютерно-ігрової індустрії.

З урахуванням досліджень провідних українських і зарубіжних науковців виокремлено три основні структурні компоненти ІК: 1) культура розумової праці; 2) комунікативна культура; 3) комп'ютерна грамотність та інформаційна компетентність. Такий поділ є умовним, оскільки всі компоненти ІК взаємопов'язані: розвиток чи занепад одного з них впливає на якісні зміни інших, ще раз підтверджуючи те, що ІК має системний характер.

Застосування ціннісно-особистісного, процесуального і результативного підходів дало змогу визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутніх учителів початкових класів. На основі названих підходів запропоновано такі критерії: аксіологічний, мотиваційний, когнітивний, конструктивно-операційний і дослідницько-творчий. Основними показниками сформованості ІК визначено такі: висока комунікативна культура; розуміння тенденцій розвитку ІС; володіння основами аналітичної переробки інформації; знання особливостей інформаційних потоків у педагогічній сфері діяльності; вміння працювати з різнопредметною інформацією, здобувати інформацію з різних джерел, оцінювати якість інформації, інтегрувати різнопредметну інформацію; вміння створювати власну та презентувати нову інформацію в зрозумілому вигляді.

Література

1. Коломієць А.М. Інформаційна культура вчителя початкових класів: Монографія. - Вінниця: ВДПУ, 2007. - 379 с.

2. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход. - М.: Высшая школа, 1991.- 207 с. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Метод. посібник.- К.: Вид-во навч. л-ри, 2003.- 316 с.

3. Гончарова О.Н., Королев О. Подготовка учителя младших классов к формированию информационной культуры учащихся // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія Педагогіка і психологія: Зб. статей.- К.: Педагогічна преса, 2001.- Вип. 3.- Ч. 1.- С. 116-119.

4. Глузман А.В. Университетское педагогическое образование: основные положения концепции // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія Педагогіка і психологія: Зб. статей.- К.: Педагогічна преса, 2001.- Вип. 3.- Ч. 1.- С. 9-14.

5. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теор. і метод. аспекти). - Автореф. дис. ...доктора пед. наук. - К., 2001. - 24с.

6. Грищенко О.А Інноваційні технології як фактор удосконалення педагогічної майстерності вчителя // Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього: Зб. м-лів Всеукраїнської наук.-практ. конф-ції.- Мелітополь, 2002.- Т. 2.- С. 92-95.

7. Добудько Т.В. Формирование профессиональной компетентности учителя информатикив условиях информатизации образования: Дис. …д-ра пед.наук: 13.00.02 / Самарск.гос.пед.у-нт. - Самара, 1999. - 340с.

8. Лавриненко Н.А. Педагогические условия формирования информационной культуры студентов: Автореф. дис...канд. пед. наук: 13.00.08.- Краснодар: Краснодар. гос. ун-т культуры и искусств, 2004.- 23 с.

9. Набочук Ю.К., Ясінський А.М., Семещук І.Л. Особливості формування основ інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія Педагогіка і психологія: Зб. статей.- К.: Педагогічна преса, 2001.- Вип. 3.- Ч. 1.- С. 185-188.

10. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Генеза, 2002. - 368с.

11. Савченко О.Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія Педагогіка і психологія: Зб. статей.- К.: Педагогічна преса, 2001.- Вип. 3.- Ч. 1.- С. 3-8

12. Соловей М.І., Спіцин Є.С. Основи професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти.- К.: Вид. центр КНЛУ, 2002.- 232 с.

13. Хуторской А.В. Практикум по дидактике и современным методикам обучения.- СПб.: Питер, 2004.- 541 с.

Размещено на Allbest.ru