Педагогічні основи естетичного виховання учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми дослідження. Естетичне виховання молодого покоління займає особливе місце в структурі його духовного становлення. Змістовно воно пов'язане з питаннями культури і мистецтва, з проблемами художнього оздоблення побуту, з системою розваг, з вибором переваг в області художніх, літературних і музичних творів. З естетичним розвитком молоді і суспільства усі більшою мірою зв'язують перспективи духовного розвитку народу, відродження національних традицій, підвищення культурного рівня народу, а також рішення багатьох інших регіональних проблем освіти і виховання.

Економічні перетворення і їх неминучий вплив на рівень культурного розвитку в країні, зайвий прагматизм і комерціалізація вимагають зміщення пріоритетів у бік нескороминущих цінностей. В період девальвації естетичних ідеалів і засилля західних зразків сурогатної культури необхідно актуалізувати історичну спадщину в області естетичного виховання, зафіксоване в працях вчених, в архівних матеріалах, методичних рекомендаціях, досвіді учителів, викладачів, педагогів середніх і вищих учбових закладів.

У зв'язку з цим дослідження проблеми естетичного виховання має велике значення для подальшого розвитку теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з формуванням естетичних почуттів, естетичної свідомості і поведінки особи учня.

Обєктом досліження є процесс естетичного виховання.

Предметом дослідження є реалізація естетичного виховання шляхом. використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки.

Мета: визначити педагогічні основи естетичного виховання учнів ПТНЗ шляхом використання методу організації діяльності і досвіду поведінки, розробити сценарій виховної творчої справи.

1. Педагогічні основи естетичного виховання учнів ПТНЗ шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки

1.1 Естетичне виховання, його сутність, завдання, засоби реалізації

Предметом естетичного вихованки є естетичне ставлення до навколишньої дійсності: праці, природи, мистецтва, поведінки тощо.

Неможливо уявити світ, де люди не розуміють прекрасного, не помічають проявів краси у повсякденному жита й не відгукуються на них щиросердно, тому дуже важливо відтоді, як дитина починає сприймати оточуючий світ, відкривати для неї все розмаїття проявів прекрасного, вчити бачити, відчувати й розуміти красу. «Важливу мету всієї системи виховання, - писав В.О. Сухомлинський, - я бачив у тому, щоб школа навчила людину жити у світі прекрасного, щоб людина не могла жити без краси, щоб краса світу творила красу в ній самій… Краса - могутній засіб виховання чутливості душі… Краса - це яскраве світло, що освічує світ… Я б назвав красу гімнастикою душі - вона випрямляє дух, совість, почуття й переконання». Виховання у дитини відчути й розуміння прекрасного, залучення її до різноманітної художньо-естетичної діяльності, або естетичне виховання, становить один з важливих напрямів виховної роботи у Допоміжній школі. [2]

Естетичне виховання - це цілеспрямований процес формування в учнів здатності сприймати, відчувати, оцінювати естетичні явища в житті, природі, мистецтві, посильно створювати прекрасне.

Естетичне виховання включає в себе естетичний розвиток, організований процес формування естетичного сприймання, емоційного переживання, образного мислення, естетичних потреб. Естетичний розвиток учнів здійснюється за допомогою системи естетичного виховання. Основою цієї системи є вплив засобами мистецтва, на ґрунті якого здійснюється художнє виховання школярів, У свою чергу художнє виховання як органічна частина естетичного виховання - це цілеспрямований процес формування в учнів ставлення до мистецтва та художньо-творчої діяльності. [5]

Вчені-дефектологи (Г.М. Дульнєв, О.М. Граборов, Т.М. Головіна, І.В. Грошенков, І.Г. Єременко, та ін.) неодноразово підкреслювали важливість естетичного виховання як невід'ємної складової корекційно-виховного процесу допоміжної школи з метою забезпечення розвитку й корекції інтелектуальної та емоційної сфери учнів, формування їхніх моральних позицій, розширення соціального та естетичного досвіду. Результати наукових досліджень у цій галузі свідчать, що за дотримання певних дидактичних умов діти з обмеженими інтелектуальними можливостями здатні сприймати, відчувати та відображати сигнали естетичної інформації, але для цього потрібно застосовувати спеціальні засоби корекційно-педагогічного керівництва.

Рівень художньо-естетичного розвитку учнів допоміжної школи багато в чому залежить від ефективності корекційного педагогічного процесу, спрямованого на розвиток інтелектуальних, емоційно-чуттєвих, ціннісних компонентів естетичної свідомості та елементів художньо-творчої діяльності, адже лише цілеспрямовано організоване залучення школярів до різноманітної художньо-естетичної діяльності здатне оптимально розвинути в них естетичне сприймання, естетичний смак, естетичні почуття й потреби. Крім того, важливо, коли й у якій мірі учні були залучені до сфери прекрасного. На думку Г.М. Дульнєва, «уже з перших днів перебування в школі слід прищеплювати вихованцю звички до красивого життя, затишної обстановки, красивих іграшок тощо» 1. [10]

У зв'язку з цим Т.М. Головіна зазначає: «Завдання допоміжної школи в питаннях естетичного виховання учнів полягає не лише в тому, щоб сформувати в учнів певну інтелектуальну та емоційну чуйність щодо об'єктів естетичного сприймання та надати їм низку відповідних навичок, але й у тому, щоб виховати в них певні естетичні потреби. На момент закінчення школи в учнів має бути сформована потреба читати художню літературу, відвідувати музеї, кінотеатри, театри, слухати музику, насолоджуватися красою природи…, бути завжди охайними, просто й красиво одягненим».

Варто зауважити, що нехтування цілеспрямованим естетичним розвитком дітей робить їх «глухими» до прекрасного, оскільки в сучасних умовах на дітей звалюється потік негативної інформації з навколишнього життя, преси, телебачення тощо. У протистоянні цьому розумово відсталі діти більш беззахисні, ніж їхні однолітки, які розвиваються нормально. Як правило, діти з інтелектуальними порушеннями не здатні повно і глибоко самостійно розібратися в якості отримуваної ззовні інформації, проаналізувати її, адекватно оцінити. Отже, запровадження чітко обґрунтованої й ефективної у корекційно-виховному плані безперервної системи педагогічного керівництва естетичним розвитком розумово відсталих учнів з урахуванням їхніх індивідуальних та вікових особливостей постає об'єктивною необхідністю. [1]

Мета естетичного виховання у допоміжній школі - навчити школярів цілеспрямовано й цілісно сприймати, відчувати, розуміти й адекватно оцінювати прекрасне в різноманітних його проявах, як-то: мистецтві природі, суспільних стосунках, вчинках людей тощо, - а також максимально розвинути творчі здібності й нахили учнів. [8]

О.М. Граборов вказував, що розвиток естетичного сприймання та естетичної творчості - взаємопов'язані й взаємозумовлені аспекти естетичного виховання в допоміжній школі: «якщо естетичне сприймання є стимулом для розвитку естетичної творчості, то й сама естетична творчість містить елемент естетичного сприймання. Привчаючись бачити та творити прекрасне, учень ї до самого себе поступово підвищує вимоги - учень естетично розвивається. У нього поступово складається естетична свідомість, тобто розглядання оточуючого з естетичної позиції, і стимул до створення естетичних цінностей. Естетична свідомість стає важливим стимулом поведінки». [6]

Учням потрібно прищеплювати любо® до прекрасного в природі, творах мистецтва, формувати в них уміння спостерігати, розуміти й оцінювати прекрасне у вчинках людей (мужність, скромність, чуйність, доброта, чесність тощо), розвивати інтерес до творчої діяльності, бажання брати участь в інсценівках, у хоровому співі, танцях, організації виставок, концертів тощо.

Естетичне виховання у допоміжній школі тісно пов'язується з розумовим, моральним, фізичним, трудовим вихованням і виконує пізнавальну, корекційно-розвиткову та виховну функції. [3]

Пізнавальна функція естетичного виховання розумово відсталих школярів полягає у формуванні активізації і спеціальній спрямованості їхньої інтелектуальної діяльності на оволодіння елементарними художньо-естетичними знаннями та уміннями: осягати замисел, закладений автором у творі мистецтва, вичленовувати в змісті художнього твору суттєві ознаки, розуміти значення основних засобів виразності, встановлювати логічні зв'язки між формою і змістом художнього образу, порівнювати твори мистецтва. З цього приводу Олюст Роден зазначав: «Мистецтво - це лише почуття. Але без знання найбільш живе почуття паралізоване». Провідною умовою реалізації пізнавальної функції естетичного виховання є педагогічно доцільна організація процесу активізації інтелектуальної діяльності, що підвищує свідомість засвоєння художньо-естетичних знань та умінь, мотивацію пізнавальної діяльності та інтелектуальну самостійність розумово відсталих дітей. [7]

Корекцїйно-розвиткова функція естетичного виховання передбачає використання його засобів з метою удосконалення вищих психічних функцій, вироблення їх усвідомленості та довільності. Та»:, естетичний розвиток розумово відсталих учнів включає відпрацювання й корекцію довільної уваги, образної та логічної пам'яті, інтелектуальної та емоційно-чуттєвої сфери особистості в їх системній єдності, розвиток цілісності, осмисленості й узагальненості сприймання, удосконалення мовленнєвих навичок, формування елементів творчої уяви та свідомого емоційно-особистісного ставлення до прекрасного, вироблення умінь адекватно мотивувати оцінку результатів практично-творчої діяльності істотними ознаками тощо.

Виховна функція реалізується через усвідомлене сприймання дійсності й мистецтва та формування морально-естетичного ставлення до них на основі переживання почуття прекрасного. Натхнуте розумом, це почуття набуває більшого впливу на свідомість та поведінку школярів, підштовхує до побудови власного життя за законами краси, викликає неприйняття всього негарного, потворного, негативного в житті. Адже, як справедливо підкреслює І.Г. Єременко, «моральне - завжди прекрасне, і навпаки, прекрасне - це те, що морально».

Таким чином, естетичні й моральні почуття в учнів формуються на основі збагачення чуттєво-емоційного досвіду. їхнє взаємопроникнення та емоційне осмислення сприяють розвиткові оцінного сприймання явищ мистецтва та дійсності як основи утворюваної системи ціннісних відносин учня допоміжної школи з оточуючим світом та самим собою.

Підґрунтя організації системи естетичного виховання розумово відсталих учнів становлять як загальні принципи виховання, так і низка специфічних принципів. Так, принцип загальності й обов'язковості естетичного виховання обумовлено тим, що учні усіх вікових груп постійно взаємодіють з естетичними явищами в побуті, міжособистісному спілкуванні 31 старшими та однолітками, спілкуванні з природою та мистецтвом. Повсюди й завжди їх супроводжує прекрасне й потворне, трагічне й комічне. З огляду на це цілеспрямоване збагачення чуттєвого досвіду, естетичних Уявлень і понять на уроках, у позакласній та позашкільній роботі, у родині сприяє формуванню у школярів адекватного стійкого емоційно-оцінного ставлення до дійсності. Естетичний розвиток кожної розумово відсталої дитини мас стати найважливішою умовою її соціальної реабілітації підготовки до самостійного життя. [4]

Органічний взаємозв'язок естетичного та корекційного впливу педагогічного процесу спричинює актуальність принципу єдності художньо-естетичного розвитку та корекції пізнавальної, емоційно-чуттєвої ціннісно-орієнтаційної сфер особистості розумово відсталих школярів. Результати вивчення досвіду організації естетичного виховання учнів допоміжних шкіл свідчать про те, що в розв'язанні цього питання наразі чимало недоліків, основний з яких - недостатнє розуміння вчителями й вихователями значення естетичного виховання для корекції психічних недоліків школярів.

У цьому зв'язку дуже важливо, щоб учитель, який працює з такими дітьми, чітко усвідомлював, що необхідними педагогічними умовами повноцінного запровадження естетичного виховання у допоміжній школі є спрямування навчально-виховного процесу на системний розвиток і корекцію інтелектуальних, емоційно-чуттєвих і ціннісних компонентів свідомості учнів, а також цілеспрямована організація їхньої практично-творчої діяльності. Для цього потрібні спеціальні прийоми активізації, упорядкування, спрямування, підкріплення пізнавальної діяльності школярів, виклику й закріплення у них адекватних емоційних реакцій, мотивованих естетичних і моральних суджень-оцінок, розвитку самостійності творчої діяльності тощо.

Принцип постійності зв'язку із життям реалізується через актуалізацію та активізацію особистого емоційного та пізнавального досвіду розумово відсталих учнів у різних життєвих, зокрема побутових, ситуаціях; організація спілкування школярів з мистецтвом (емоційність таких зустрічей буде запорукою та стимулом для підтримання стійкого пізнавального інтересу й активного оволодіння художніми знаннями); сполучена! класних, позакласних, позашкільних занять, різноманітних форм комплексного впливу мистецтв, що посилюють своєю взаємодією емоційність художньо-естетичного сприймання; використання міжпредметних зв'язків, що сприяє усвідомленому переносу отриманих знань та їх практичному застосуванню в нових умовах. [2]

Принцип естетики всього дитячого життя потребує організації корекційно-виховної роботи зі учнями за законами краси, що приносить радість та естетичну насолоду. Для учнів виховного значення набуває і оформлення шкільних приміщень, і охайність у одязі, житті, і форма спілкування з однолітками та дорослими, і естетика в організації трудового, фізичного виховання, і характер шкільного т& сімейного дозвілля тощо, важливо залучати учня до активної діяльності щодо створення та збереження краси навколо себе й у самому собі.

Система естетичного виховання учнів допоміжної школи будується також на основі принципу врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів. Вимоги до естетичних суджень, смаків, почуттів, результатів творчої діяльності мають оптимально співвідноситися з віковими можливостями дитини. Індивідуальний підхід створює найбільш сприятливі умови для розвитку творчих можливостей, нахилів кожного учня. [6]

1.2 Особливості естетичного виховання учнів ПТНЗ

Основним структурним елементом системи естетичного виховання е особистість, оскільки мета, завдання, специфічні методи естетичного виховання орієнтовані на естетичний і загальний розвиток особистості, збагачення її у педагогічному процесі з урахуванням індивідуальних і психологічних особливостей організації впливу на учнів різного віку.

Однією з ведучих підсистем естетичного виховання е навчально-виховний процес школи. Предмети природничо-математичного, гуманітарного та естетичного циклів, а також трудове виховання вносять у цю підсистему свій вклад і одночасно тісно пов'язані між собою як її елементи. Керівну роль у забезпеченні педагогічної цілеспрямованості цього процесу відіграє учитель.

Наступна підсистема - позакласна діяльність школярів, пов'язана з навчально-урочною діяльністю. Особливе місце належить в ній факультативним курсам з предметів художнього та Інших циклів, функціонування цієї підсистеми передбачає необхідність використання творчого підходу до будь-якого виду діяльності дитини, форми І методів пробудження їх до інтересу до естетичної творчості, а також здійснення педагогічного контролю за соціально-цінною діяльністю учнів у процесі позакласної та позашкільної роботи, організації дозвілля і поведінки дітей різного віку. [2]

Важливою підсистемою е також художньо-естетичні впливи засобів масової комунікації (преса, радіо, телебачення, кіно), сім'ї, мікро середовища школяра. Контроль з боку школи за діяльністю її елементів виявляється у вивченні і аналізі впливів, ступеня сформованості в учнів естетичного ідеалу, смаку, критичної оцінки естетичної інформації, художніх інтересів і потреб школярів у галузі мистецтв, мотивів спілкування з ним.

Таким чином функціонування системи естетичного виховання ефективно здійснюється тоді, коли вона діє не ізольовано, а включається у комплекс усієї навчальне-виховної роботи і здійснюється з допомогою цілеспрямованого педагогічного керівництва. Метою естетичного виховання є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності. Естетична культура - сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ, оберігати природну красу. [3]

Її рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, смаків, потреб, ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворюючої діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах. Естетична свідомість - форма суспільної свідомості, яка є художньо-емоційним освоєнням дійсності через естетичні сприйняття, почуття, судження, смаки, ідеали і виражається в естетичних поглядах та мистецькій творчості.

Структуру естетичної свідомості складають:

1. Естетичні сприйняття. Виявляються у спостережливості, вмінні помітити найсуттєвіше, що відображає зовнішню і внутрішню красу предмета, явища, процесу, відчувати радість від побаченого, відкритого.

2. Естетичні почуття. Почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в оточуючій дійсності, творах мистецтва.

3. Естетичні судження. Передають ставлення особистості до певного об'єкта, явища. У педагогічній практиці недопустиме нав'язування учням вчителем своїх міркувань. Навпаки, він повинен допомагати їм виявляти самостійність при з'ясуванні естетичної вартості предметів.

4. Естетичні смаки. Постають як емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного. Мають вибірковий, суб'єктивний характер. Стандартних смаків не існує, вони пов'язані з індивідуальним баченням і сприйняттям.

5. Естетичний ідеал. Це своєрідний зразок, з позиції якого особистість оцінює явища, предмети дійсності. Відображає уявлення про красу, її критерії.

Найважливішим завданням естетичного виховання є формування і розвиток естетичного сприйняття, яке складає основу естетичного почуття.

Зміст естетичного виховання конкретизується у програмах з літератури, музики, образотворчого мистецтва, основ наук, у різних самодіяльних об'єднаннях учнів (хори, оркестри, ансамблі, літературні, драматичні, хореографічні гуртки, кіно- і фотогуртки), у роботі студій (художніх, спортивних тощо), під час факультативних занять з етики, естетики, різних видів художньої творчості, історії мистецтва тощо. [10]

Джерелами естетичного виховання є художня література, музика, образотворче, театральне мистецтво, кіно, природа, естетика шкільних приміщень, зовнішній вигляд учителів та учнів, взаємини між учнями і вчителями та ін.

В естетичному вихованні учнів величезне значення має особистість педагога. Його поведінка, одяг, осанка, рухи, міміка, голос, тон - все це має бути взірцем для учнів. Показники естетичної вихованості учнів - це і їх зовнішній вигляд, манера поводитися, розмовляти, вигляд їхніх підручників, зошитів тощо. [6]

Естетичне виховання є багатогранним процесом, основу якого складають такі напрями:

1. Життя і діяльність дитини в сім'ї. Тут формуються основи естетичних смаків, почуттів, на що впливають організація побуту в оселі, одяг, взаємини в сім'ї, оцінювання старшими краси предметів, явищ, безпосередня участь в естетичній діяльності тощо.

2. Виховна діяльність дошкільних закладів. Здійснюється через естетику побуту, систему спеціальних занять (музика, образотворче мистецтво, танці, ігри тощо).

3. Навчально-виховна діяльність загальноосвітніх закладів. Передбачає залучення учнів до оволодіння змістом навчальних дисциплін (мови, літератури, історії, предметів природничого циклу, музики, образотворчого мистецтва), позакласної виховної роботи (танцювальні гуртки, хорові колективи, студії образотворчого мистецтва та ін.). У школах створюють спеціалізовані гуманітарно-естетичні класи, що сприяє естетичному розвитку учнів.

4. Навчально-виховна робота позашкільних дитячих виховних закладів (будинки і палаци дитячої та юнацької творчості, студії, дитячі музичні та художні школи тощо). Діяльність спрямована на задоволення інтересів, розвиток здібностей дітей, залучення їх до активної естетичної діяльності.

5. Діяльність професійних навчально-виховних закладів. Навчаючись у них, майбутні фахівці отримують естетичні знання, беруть участь у діяльності мистецьких аматорських колективів, набувають вмінь естетичної діяльності.

6. Вплив засобів масової інформації. Діяльність їх поєднує елементи багатьох видів мистецтва. Проте засилля в них «масової культури» ускладнює процес формування здорових естетичних смаків, потребує копіткої роботи вихователів, батьків, випереджуючого формування високих естетичних потреб, смаків, несприйняття потворного. [8]

1.3 Сутність, структура естетичного виховання

Виникнувши як власне педагогічна, проблема естетичного виховання студентів сфокусувала на себе увагу психологів, філософів, соціологів. Враховуючи різноманітність підходів до дослідження питань естетичного виховання, розглянемо його поняття, сутність, структуру та особливості стосовно студентам педвузу.

При цьому вчений звертає увагу на зв'язок естетичного виховання з іншими напрямами виховання (політичним, трудовим, моральним, фізичним, художнім). Інша точка зору представлена позицією А.Л. Радугіна, А.А. Беляева та інші, які трактують даний феномен як цілеспрямоване формування в людині її естетичного ставлення до дійсності [19, с. 180].

Розвиваючи цю думку М.Ф. Овсянников зазначає, що естетичне виховання - це «дієве формування людини, здатної з позицій суспільно-естетичного ідеалу сприймати, оцінювати й усвідомлювати естетичне у житті, природі та мистецтві, здатного жити і перетворювати світ, творити» другу природу» (К. Маркс) по законами краси.

Осмислення представлених вище визначень поняття «естетичне виховання», показує, що в більшості випадків вчені-філософи розглядають даний феномен як процес, однак, виявляються різночитання в націленості даного процесу на формування різних елементів естетичної свідомості (естетичного ставлення до дійсності, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичного сприйняття, естетичної оцінки і т.д.) і т.д.

Аналіз філософських підходів до визначення поняття «естетичне виховання» дозволив виділити ряд важливих для нас положень:

1) естетичне виховання здійснюється за допомогою таких засобів, як мистецтво, природа, відносини і т.д.;

2) даний процес спрямований на формування естетичної культури, структурними складовими якої є естетична діяльність і естетична свідомість;

3) естетичне виховання відбувається протягом усього життя людини.

Далі, розглянемо досліджуваний нами феномен в психологічному контексті. У зв'язку з чим, звернемося до аналізу підходів психологів до визначення поняття «естетичне виховання» (Н.З. Богозов, І.Г. Гозман, К.К. Платонов, В.Г. Крисько і т.д.). [2]

Н.З. Богозов, І.Г. Гозман, Г.В. Сахаров та ін розкривають зміст поняття «естетичне виховання» через виділення ряду характеристик, так чи інакше властивих даному процесу. Зокрема, розуміють естетичне виховання як «виховання естетичних почуттів, естетичного ставлення до дійсності, засобами якого є малювання, спів, музика і т. п.».

Для ряду психологів естетичне виховання являє собою процес, спрямований на:

1) формування естетичного смаку і естетичного ставлення до дійсності не тільки особистостей, але через них - і колективів (К.К. Платонов)

2) формування творчо активної особистості, здатної сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне, трагічне, комічне, потворне в житті і в мистецтві, жити і творити «за законами краси» (В.Г. Крисько).

Якщо підсумувати смислові вектори проаналізованих психологічних аспектів, що стосуються проблеми естетичного виховання, то їх спектр виявиться досить широким:

1) спрямованість на розвиток естетичного ставлення до дійсності, естетичного сприйняття, естетичної оцінки, естетичних почуттів, суджень, переживань та інших елементів естетичної свідомості особистості;

2) формування творчої активності особистості і творчий характер діяльності,

3) обов'язкова присутність у змісті естетичного виховання видів творчої діяльності - малювання, співу, танців і т.п.

Далі необхідно розгляд досліджуваного нами феномена з позицій педагогіки. Тут слід зауважити, що в педагогічному середовищі дослідження поняття естетичного виховання також здійснюється з різних позицій. Першу позицію займають автори, які у зміст поняття «естетичне виховання» вкладають особистісний аспект, який відбиває націленість даного процесу на розвиток особистісних якостей.

Так, В.Н. Шацької та Н.В. Савіним дано таке визначення естетичного виховання - «…виховання здатності цілеспрямовано сприймати, відчувати і правильно розуміти красу в навколишній дійсності, у суспільному житті, праці, в явищах мистецтва». На наш погляд, в цьому визначенні, на жаль, упущена діяльна сторона естетичного виховання. [3]

Другу позицію займають вчені, які розглядають цей процес з позицій не тільки особистісного, а й діяльнісного підходів, тобто відображають його націленість на розвиток естетичної діяльності:

Цікавий підхід до визначення досліджуваного поняття Н.І. Болдирєва, який бачить в ньому формування в людині естетичного ставлення до дійсності і активізації його естетичної діяльності. Цієї ж позиції дотримуються А.І. Буров і Б.Т. Лихачов, що підсилюють педагогічну спрямованість даного процесу, і характеризують його як цілеспрямований, організований і контрольований педагогічний процес формування в особистості естетичного ставлення до дійсності та естетичної діяльності. [2]

Автори педагогічного енциклопедичного словника розглядають естетичне виховання як процес формування і розвитку естетичного емоційно-чуттєвого і ціннісної свідомості особистості та відповідної йому діяльності під впливом мистецтва і різноманітних естетичних об'єктів і явищ реальності. У більш вузькому сенсі естетичне виховання - на відміну від художнього виховання - напрям, зміст, форми виховної та методичної роботи, орієнтовані на естетичні об'єкти реальності та їх властивості, викликають естетичні емоції та їх оцінки. [10]

Нарешті, третю позицію займають дослідники, які у змісті поняття «естетичне виховання», крім особистісного та діяльнісного аспектів, виділяють третій - творчий, тобто визначають дане поняття як процес, спрямований на розвиток не тільки елементів естетичної свідомості (естетичних якостей особистості), але і творчої естетичної діяльності. Ця група авторів підходить до визначення поняття естетичного виховання з позицій цілісного підходу (Г.С. Лабковская, Г.М. Коджаспірова, Б.Т. Лихачов та ін.) Так, Г.М. Коджаспірова і А.Ю. Коджаспіров розглядають естетичне виховання як цілеспрямована взаємодія вихователів і вихованців, що сприяє виробленню і вдосконаленню в підростаюче людині здатності сприймати, правильно розуміти, цінувати і створювати прекрасне в житті й мистецтві, активно брати участь у творчості, творенні за законами краси. [4]

Активно займаючись розробкою проблеми естетичного виховання, Г.С. Лабковская прийшла до висновку, що воно має на увазі цілеспрямовану систему дієвого формування людини, здатної з суспільно-естетичного ідеалу сприймати і оцінювати прекрасне, досконале, гармонійне у житті та мистецтві, здатного жити і творити «за законами краси».

Спираючись на визначення естетичного виховання, дане К. Марксом, Лихачов Б.Т. розкриває його як цілеспрямований процес формування творчо активної особистості дитини, здатного сприймати й оцінювати прекрасне, трагічне, комічне, потворне в житті і мистецтві, жити і творити за законами краси. [7]

Ми поділяємо точку зору педагогів, які акцентують свою увагу не тільки на розвитку особистісного та діяльнісного аспектів у змісті процесу естетичного виховання, а й звертають увагу на творчу сторону цього процесу («жити і творити за законами краси»). На наш погляд, вони пропонують найбільш повну характеристику досліджуваного поняття, оскільки підходять до його визначення з позицій цілісного підходу. Крім того, для нас важливо, що в зміст поняття «естетичне виховання» педагоги-дослідники вкладають три складових - особистісну, діяльнісну та творчу.

Спираючись на аналіз філософських, психологічних і педагогічних визначень досліджуваного поняття, ми розглядаємо естетичне виховання як цілісний педагогічний процес, заснований на спеціально організованої діяльності і спрямований на розвиток естетичної культури та творчої активності особистості.

Дослідження будь-якого процесу передбачає чітке визначення предмета наукового інтересу. Чим складніше цей процес, тим ясніше повинні бути позначені позиції дослідника, його особисте бачення проблеми.

У світлі сучасної гуманістичної парадигми естетичне виховання представляється невід'ємним елементом формування особистості, процесом, що визначає рівень її естетичного і професійного розвитку. В основі естетичного виховання лежить переклад цінностей матеріальної, духовної та художньої життя суспільства в особистий досвід, який утворює специфічні духовні сили, спрямовані на творення (і споглядання) різноманітних конкретно-чуттєвих цінностей і, перш за все, краси. [6]

2 Практичний розділ

естетичний виховання учень

2.1 Виховний захід для студентів ПТНЗ на тему: «Виставки»

Місце проведення: актовий зал

Тема:	Народні майстри нашого краю
Мета: Методи і прийоми: Обладнання: Методичне забезпечення: Умови, порядок проведення та нагородження:	- пропагандувати обраний напрямок; - виховувати та розвивати інтерес до занять історії; - набувати навичок та вмінь роботи з данними, розповідями; Зошити, папер, аркуші, підставки, полки. Щоденник, шаблони. у творчої справі приймають участь 8 учнів ПТНЗ; - в програму змагань входять: - збір інформації; - якість експонатів; - нагородження перше, друге, третє місце солодкими призами та грамотами.

Структура позаурочного заходу

Підготовчий етап:

Не менш ніж за місяць до проведення творчої справи обговорюються всі питання, пов`язані з її проведенням. Приготувати інвентар та приміщення для проведення виставки. Обрати та підготувати учнів. Підготувати заздалегідь матеріал. Закупити призи для команд.

І. Організаційний момент

команди входять в актовий зал під оплески

II. Повідомлення мети заходи.

III. Хід заходу.

· подання журі (до складу журі входять 2 людини класні керівники, учитель історії);

· привітання учасників;

· Задання вопросів згідно з їхніми експонатами

IV. Підведення підсумків.

· нагородження

Сценарій позаурочного заходу

(Звучать фанфари. Під урочистий марш заходять учасники. Команди виходять і стають у рядах. Присутні вітають їх оплесками).

Учитель історії: Дорогі діти, батьки, гості. Сьогодні ми зібралися на виставці, щоб згадати історію і просто відпочити. Рада вас бачити здоровими, бадьорими.

Ведучий 1: Сьогодні будуть змагатися дві групи другого курсу (назви груп та учбового закладу). Судити наші змагання будуть: (представляє журі).

Отже, розпочинаємо наші змагання.

Перший етап: «Показ експонатів».

Учасники стають біля своїх експонатів і розповідають їхню історію місце проходження призводять історичні факти, розповіді які пов'язані не посередньо з експонатами.

Ведучий 2: а зараз подивимось, яка з команд краще володіє занням з обраної теми.

Наступний другий - «Знання історії».

Учасники творчого справи сідають за круглий стіл. Судді починають задавати питання учасникам. Яка команда першим підніметься руку та й буде відповідати на питання. Двом командам на кожне питання дається час для підготовки 15-30 сек. Якщо команда не правильно відповідає на питання то на це питання буде відповідати інша команда.

Ведучий 2: До слова запрошуємо журі з результатами сьогоднішніх змагань.

Ведучий 1: Славні видались змагання! Дуже швидко сплинув час.

Журі підбиває підсумки змагань.

Загальне шикування команд.

Журі оголошує результат.

Нагородження проводить директор школи.

Заключне слово голові журі.

Вчитель історії: Сподіваємось, ви отримали нові знання, дізналися про те, скільки необхідно докласти сил, щоб знання з історії.

В сучасних умовах всебічний і гармонійний розвиток молодої людини є не тільки бажаним, а й життєво необхідним. Сьогодні учні не дуже хочуть активно займатися фізичною культурою, тому треба знаходити засоби та методи, які можуть зацікавити їх приймати участь у різних змаганнях та іграх.

Висновки

Завдання естетичного виховання полягає у формуванні творчо активної особи, яка здатна сприймати і оцінювати прекрасне в природі, праці, побуту і так далі. «Виховання - справа важка, але своє безсилля, промахи не варто видавати за непотрібність естетичного виховання» - говорив В. Соловйов.

Нами були виявлені нові способи діяльності: розробка нового експериментального змісту дисципліни «Культурологія» по формуванню естетичної культури при безумовному виконанні ГОСТу; організація управління навчально-виховним процесом на основі мо-дуловою-рейтингової системи навчання; активізація інтересу до професійної діяльності агронома через призму естетики; розробка нових управлінських способів підготовки висококваліфікованих фахівців сільського господарства.

Були сформульовані і обґрунтовані погляди, що пояснюють суть і прогнозують складні процеси в освітньо-виховній сфері (профільованого викладання; розробки нових педагогічних принципів); виявлено нові суттєві ознаки відомих понять: «Навчальна програма з дисципліни» Культурологія», включає в себе теорію культури» - і новий ознака: «а також естетику сільськогосподарської праці, побуту і відпочинку»; визначені нові способи науково-дослідницької діяльності, наприклад, проведення багатовимірного аналізу з метою обробки великої кількості ознак по кожному рівню художньо-естетичної культури. Крім цього обґрунтовані педагогічні твердження: підвищення закріплюється ™ молоді на селі на основі створення психолого-педагогічних умов.

Література

1. Коджаспирова, Г.М. Педагогический словарь [Текст] /: учеб. пособие для студ. учеб. и сред. пед. уч. заведений / Г.М. Коджаспирова, А.Ю. Коджаспиров. - 2-е изд., Стер. - М.: Академия, 2005. - 176 с.

2. Комарова, Т.С. Детское художественное творчество [Текст]: метод. пособие для воспитателей и педагогов / Т.С. Комарова. - М.: Мозаика-Синтез, 2005. - 120 с.

3. Краткий словарь по эстетике [Текст]: кн. для учителя / под ред. М.Ф. Овсянникова. - М.: Просвещение, 1983. - 223 с.

4. Крысько, В.Г. Психология и педагогика [Текст]: курс лекций / В.Г. Крысько. - М.: Омега-Л, 2004. - 336 с.

5. Липский, И.А. Полифункциональная структура воспитательного процесса в системе образования [Текст] / И.А. Липский, Л.Е. Никитина / / Дополнительное образование. - 2003. - №8 (46). - С. 41.

6. Педагогика [Текст] / Л.П. Крившенко, М.Е. Вайндорф-Сысоева и др.; под ред. Л.П. Крившенко. - М.: ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2004. - 432 с.

7. Педагогический энциклопедический словарь [Текст] / гл. ред. Б.М. Бим-Бад; Редкол.: М.М. Безруких, В.А. Болотов, Л.С. Глебова и др. - М.: «Большая Российская энциклопедия», 2003. - 528 с.

8. Семашко, А. Система и принципы эстетического воспитания [Текст]: Сб статей / А. Семашко; под ред. М.Ф. Овсянникова. - М.: Высшая школа, 1980. - 248 с.

9. Эстетика [Текст]. пособие для вузов / под ред. А.Л. Радугина. - М.: Центр, 1998. - 240 с.

10. Эстетическая культура и эстетическое воспитание [Текст]: кн. для учителя / сост. Г.С. Лабковская. - М.: Просвещение, 1983. - 304 с.

Размещено на Allbest.ru