Дидактична гра як засіб підвищення ефективності уроків математики

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Дидактична гра як засіб підвищення ефективності уроків математики»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Педагогічні технології в навчальному процесі

Розділ 2. Ігрові технології - активний метод навчання

Розділ 3. Дидактична гра як активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Розділ 4. Структурні компоненти дидактичної гри

Розділ 5. Види дидактичних ігор

Розділ 6. Ефективні умови застосування дидактичної гри

Висновок

Додаток (приклади застосування дидактичних ігор в навчально-виховному процесі)

Список використаних джерел

Вступ

Сучасна педагогіка (і теоретична, і практична) характеризується переосмисленням й зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів. Сьогодення потребує від педагога-практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу з одного боку й деякої прагматичності та раціоналізму з іншого.

Особливо важливо відчувати тенденції інноваційних змін у системі освіти, розуміти сутність й особливості педагогічних технологій, уміння аналізувати й оцінювати ефективність їх використання.

Щоб успішно жити, навчатися, працювати у дедалі складнішому, інформаційно насиченому суспільстві знань, учні та вчителі повинні ефективно використовувати технології.

У поєднанні з якісно відрегульованою освітньою системою технології здатні допомогти учням: педагогічний технологія навчальний процес

· стати умілими користувачами інформаційних технологій;

· стати споживачами інформації, аналітиками та фахівцями;

· навчитись вирішувати завдання та приймати рішення;

· творчими та ефективним користувачами засобів підвищення продуктивності праці;

· стати ефективними комунікаторами, співпрацівниками, видавцями та виробниками;

· стати свідомими, відповідальними та активними громадянами.

Завдяки постійному та ефективному використанню технологій у навчальному процесі, учні отримують можливість набути важливих умінь та навичок використання технологій. Головними дійовими особами в цьому процесі є учителі. Учитель відповідає за створення сприятливого навчального середовища та забезпечення навчальних можливостей, які полегшують використанню технологій для навчання та спілкування. Тому необхідно щоб усі учителі були готові забезпечити своїх учнів такими можливостями.

Розділ 1. Педагогічні технології в навчальному процесі

Для сучасної освіти характерним є пошук нових педагогічних можливостей, що пов'язано з відмовою від традиційного навчання та виховання, з ідеєю цілісності педагогічного процесу як системи, що спирається на теорії загальнолюдських цінностей, гуманізації, особистісно-орієнтованого підходу. У педагогіці і психології все частіше вживаються поняття «технологія», «педагогічна технологія», «технологія навчання», «технологія виховання», «технологія розвитку особистості», «технологія розвитку колективної творчої особистості» тощо.

Ідея технологізації навчання не є новою. Ще Я. А. Коменський відстоював технологізації навчання. Він закликав до того, щоб навчання стало «механічним» (тобто «технологічним»), прагнув відшукати такий порядок навчання, який неминуче приводив би до позитивних результатів. Я. А. Коменський писав: «Для дидактичної машини необхідно підшукати:

1) чітко поставлені цілі;

2) засоби, точно пристосовані для досягнення цих цілей;

3) конкретні правила, як користуватися цими засобами, щоб було неможливим не досягнути мети».

Від часів Коменського в педагогіці було чимало спроб зробити навчання схожим на добре налагоджений механізм. Пізніше уявлення про технологізацію навчання суттєво доповнювалися і конкретизувалися. Особливо ідея технологізації навчання актуалізувалася з впровадженням досягнень технічного прогресу в різні сфери теоретичної і практичної діяльності.

Сучасні педагогічні технології охоплюють коло теоретичних та практичних питань керування, організації навчального процесу, методів та засобів навчання. Своїм походженням вони зобов'язані реалізації педагогічно-технічних ідей, які висловлювали на межі ХХ ст. засновники прагматичної психології та педагогіки. Науко-технічна революція, яка торкнулася всіх галузей науки, техніки, суспільного життя, освіти, наповнює педагогіку новим змістом.

Поняття «педагогічна технологія» нині має понад триста визначень, залежно від того, як науковці уявляють структуру й складові навчально-виховного процесу. Технологія - грецьке слово за походженням (tehne - «мистецтво» , «ремесло», «наука», logos - «поняття», «вчення») - форма реалізації людського інтелекту, сфокусованого на розв'язанні суттєвих проблем буття. У словниках іншомовних слів: технологія - «сукупність знань про способи й засоби здійснення виробничих процесів».

У наш час поняття «педагогічна технологія» стійко увійшло в педагогічний лексикон. На думку Г. К. Селевка, поняття «педагогічна технологія» може бути представлене трьома аспектами:

1) науковим: педагогічні технології - частина педагогічної науки, що розробляє цілі, зміст і методи навчання та проектування педагогічних процесів;

2) процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення планових результатів навчання;

3) процесуально-діючим: здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів.

Таким чином, він робить висновок про те, що педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, що застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання.

Слід розрізняти педагогічну технологію від методики навчання. Відмінність полягає в тому, що педагогічні технології вдається відтворювати й тиражувати і при цьому гарантувати високу якість навчально-виховного процесу або вирішення тих педагогічних завдань, які закладені в педагогічну технологію. Методики часто не гарантують належної якості. Педагогічна технологія нерозривно взаємопов'язана з педагогічною діяльністю. У педагогічній діяльності головними діючими особами є вчитель та дитина. Саме вони на кожному етапі педагогічної діяльності, взаємодіючи один з одним і колективом у цілому, спільно вирішують завдання виховання, навчання та розвитку. Учитель, як суб'єкт діяльності, керує навчально-виховним процесом, забезпечує його освітній, виховний і розвивальний характер. Удосконалення педагогічної діяльності впливає на розвиток особистості вчителя та учня, оскільки зовнішня дія, як правило, справляє вплив на психічні процеси, які в свою чергу якісно змінюють діяльність, виводять її на рівень творчості. Отже, організація різних видів педагогічної діяльності передбачає використання варіативних технологій на рівні творчості та майстерності. У сучасній дидактиці представлені найрізноманітніші технології бо кожен автор і виконавець привносять в педагогічний процес щось своє індивідуальне.

Розділ 2. Ігрові технології - активний метод навчання

Національна доктрина розвитку освіти ставить перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення й саморозвитку. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини. Дійовим засобом залучення учнів до навчальної діяльності, до одержання радості від пізнання є навчальна гра. Саме гра має велике значення в задоволенні людської потреби пізнання світу, входячи у психічний і фізичний світ дитини з перших днів її існування. Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя - це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. А для дитини гра - це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Недаремно гру називають королевою дитинства. Тому, звичайно, потенціал гри повинен бути використаний і у навчальному процесі. Адже за вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. Психологи стверджують, що гра може стати одночасно й засобом самооновлення, самовдосконалення, до того ж - й стимулятором доброго настрою. З іншого боку, є об'єктивно величезні можливості гри як педагогічного засобу, що збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує пам'ять, вміння міркувати логічно тощо. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.

Так, у давніх Афінах (VI -IV ст. до н.е.) процес виховання й навчання здійснювався в дусі змагань: діти постійно змагалися з гімнастики, у музиці, танцях, малюванні, самостверджувались і відшліфовували свої кращі якості. У західній Європі в епоху Відродження й реформації Т. Кампанелла й Ф. Рабле пропагували принцип ігрового навчання (коли учні в грі опановують основи наук). У XV -XVII ст. Я. А. Коменський закликав усі «школи-майстерні» перетворити на місця ігор. На його думку, навчання у будь-якій школі може стати універсальною грою, яка відповідає віку кожного учня. Гра як філософсько-культурний феномен, засіб взаємодії людини зі світом розглядалася у працях Арістотеля, Платона, Ж. Ж. Руссо, Ф. Шиллера, Г. Гегеля, Г. Скороводи. Велике значення грі приділяли А. Макаренко, В. Сухомлинський.

Поняття «гра» в педагогічній літературі трактується по-різному. За Г. Селевком, гра - «це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та вдосконалюється самоуправління поведінкою». І. Підласий трактує пізнавальну (дидактичну) гру як «спеціально створені ситуації, що моделюють реальність, із яких учням пропонується знайти вихід». У педагогічній енциклопедії читаємо: «Гра - засіб фізичного, розумового, морального виховання дітей». У теоретичній літературі гра розглядається, як:

· особистісне ставлення до оточуючого світу;

· особистісна діяльність дитини, яка змінюється й розширюється як її суб'єктивна діяльність;

· соціально заданий дитині та засвоєний нею вид діяльності;

· діяльність, у ході якої відбувається розвиток психіки дитини;

· соціально-педагогічна форма організації дитячого життя, спілкування.

Особливість ігрової технології навчання полягає в тому, що в ній успішно засвоюється зміст навчальної діяльності. Використання гри сприяє зміні мотивів поведінки, розкриттю нових джерел розвитку пізнавальних сил, підвищенню самооцінки учнів, установленню дружніх стосунків у мікрогрупі й колективі, розвитку уяви тощо. На сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема організації пізнавальної діяльності учнів набирає особливо важливого значення у зв'язку з потребою суспільства в людях кваліфікованих, здатних швидко орієнтуватися в обставинах, мислити самостійно.

Дійсно, гра - це складне, багатогранне явище, яке неможливо однозначно трактувати. Навчальна гра може тривати від кількох хвилин до цілого уроку й може використовуватися на різних етапах, а також у позакласній роботі. Будь-яка гра включає три основні етапи:

· підготовчий (формулюється мета гри, відбирається навчальний зміст, розробляється сценарій, готується обладнання, розподіляються ролі, проводиться інструктування тощо);

· безпосереднє проведення гри;

· узагальнення, аналіз результатів.

Особливість навчальної гри як форми навчання полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учня, тобто не потребує ніяких способів насильства над особистістю. Тому для успішного керівництва іграми важливо вміти завоювати довіру вихованців. Це можливо в тому разі, коли педагог ставиться до гри серйозно, з інтересом, розуміє задуми дітей, їхні переживання, дає простір дитячій фантазії, ініціативі, творчості. Гра допомагає визначити рівні інтелектуальних здібностей, уміння аналізувати, міркувати, комбінувати, програвати.

В іграх діти відпрацьовують механізм навчальної діяльності. Ігрові технології навчання дають змогу виявити в дітей наявність довільної поведінки та спілкування з дорослими й однолітками, вміння тримати увагу, здійснювати елементарний самоконтроль, формувати стосунки з ровесниками, забезпечити можливість учням обирати раціональні й ефективні рішення, при цьому критично оцінювати себе й оточуючих. Гра ефективна лише в поєднанні з іншими методами й засобами навчання. Найбільш продуктивні й доречні ігри на уроках узагальнення отриманих знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок.

Розділ 3. Дидактична гра як активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Розвитку пізнавальних інтересів до навчання повинна сприяти така організація навчання, за якої учень знаходиться в процесі самостійного пошуку та «відкриття» нових знань, тобто організація активної пізнавальної діяльності школярів.

Правильно організовані й вдало здійснені дидактичні ігри виконують такі дидактичні задачі:

· забезпечують реалізацію особистісно орієнтованого навчання;

· зменшують імовірність появи негативних побічних продуктів навчання (втоми, нудьги тощо) або значно відсувають момент їх появи;

· розвивають в учнів дослідницькі навички, постійно захоплюючи гравця своєю перспективою, невпинною зміною ролей, персонажів, прихованих стимулів;

· надають гарну нагоду учням відволіктися від цілеспрямованого тиску навчально-пізнавальної діяльності, домінуючих впливів, заглибитися в змодельоване грою середовище;

· розвивають їхні розумові, психічні, вольові якості та функції;

· змінюють позицію щодо сприйняття оточуючого світу та відшукання свого місця в ньому.

Дидактична гра - це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються. Поєднання навчальної спрямованості й ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом.

Розділ 4. Структурні компоненти дидактичної гри

Специфіка дидактичної гри полягає у тому, що вона відрізняється від будь-якої іншої діяльності, маючи свою постійну структуру, навчальну і педагогічну спрямованість, чітко поставлену мету і відповідний до неї конструктивний результат.

Основні структурні компоненти дидактичної гри:

1) ігрова ідея; 2) правила; 3) ігрові дії;

4) пізнавальний зміст або дидактичне завдання; 5) обладнання;

6) результат гри.

Ігрова ідея зазвичай виражається у назві гри, виступає у вигляді запитання, що передбачає хід гри. Ідея закладена в дидактичній задачі, яку необхідно розв'язати в навчальному процесі, вона вимагає від учасників певних знань і вмінь.

Правила визначають порядок дій і поведінки учнів у процесі гри, сприяють створенню робочої обстановки на уроці. Вони розробляються з урахуванням мети уроку та індивідуальних можливостей учнів. Бажано пропонувати учням такі правила, щоб кожен учень класу прийняв участь у грі, проявив самостійність, цілеспрямованість, активність. Це сприяє формуванню почуття задоволення, успіху, віри в свої сили. Крім того, ігри виховують уміння керувати своєю поведінкою, необхідність підкорюватись вимогам колективу.

Ігрові дії регламентуються правилами гри, дають можливість проявити здібності, застосувати знання, уміння і навички для досягнення мети гри.

Пізнавальний зміст міститься в засвоєнні тих знань і вмінь, що застосовуються під час розв'язування навчальної проблеми, поставленої грою.

Обладнання дидактичної гри значною мірою включає в себе обладнання уроку. Це технічні засоби навчання, а також різні засоби наочності.

Результат, що є фіналом гри, виступає насамперед у формі розв'язаної навчальної задачі і дає учням моральне та інтелектуальне задоволення. Для вчителя результат гри є показником рівня досягнень учнів у засвоєнні знань або в їх застосуванні.

Усі структурні елементи дидактичної гри пов'язані між собою, і відсутність основних з них руйнує гру. Без ігрового задуму, дій та правил дидактична гра стає або неможливою взагалі, або втрачає свою специфічну форму, перетворюється на виконання вказівок, вправ тощо. Тому, готуючись до уроку, що містить дидактичну гру, необхідно скласти сценарій, вказати, скільки часу відводиться на її проведення, врахувати рівень знань і вікові особливості учнів, реалізувати інтегративні зв'язки . поєднання цих елементів, а також їх взаємодія підвищують організованість гри, її ефективність, що призводить до бажаного результату.

Важливим є яскраве пароведення гри. Крім того, учитель повинен і сам залучатися до гри, інакше його вплив і керівництво будуть виглядати не досить природно. Вміння залучатися до гри - також один із показників майстерності. Проводячи дидактичні ігри, слід поєднувати цікавість і навчання таким чином, щоб вони не заважали, а навпаки, допомагали одне одному. Засоби та способи, що підвищують емоційне ставлення учнів до гри, слід розглядати не як самоціль, а як шлях, що веде до виконання дидактичних завдань. Пізнавальний бік змісту гри завжди повинен чітко висуватися на перший план. Лише за цієї умови гра буде виконувати свою роль в інтелектуальному розвитку школярів і вихованні їхнього інтересу до вивчення предметів.

Розділ 5. Види дидактичних ігор

Визначення місця дидактичної гри у структурі уроку та поєднання елементів гри з навчанням значною мірою залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичних ігор та їх класифікації. Доцільність використання дидактичних ігор на різних етапах уроку різна. Так, наприклад, під час засвоєння нових знань можливості дидактичної гри значно менші порівняно з традиційними формами навчання. Тому доцільно ігрові форми занять застосовувати під час перевірки результатів навчання, формування навичок і вмінь, систематизації та узагальнення знань.

Залежно від дидактичної мети уроку, ігри можуть бути:

· навчальними;

· контролюючими;

· узагальнюючими.

Навчальною може бути гра із засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Контролююча гра має на меті повторення, закріплення, перевірку знань, умінь і навичок, якими володіють учні.

Узагальнюючі ігри вимагають інтеграції знань. У процесі таких ігор в учнів формуються вміння застосовувати одержані знання у нових навчальних ситуаціях, виявляти міжпредметні зв'язки, узагальнювати.

Розділ 6. Ефективні умови застосування дидактичної гри

Основні умови ефективності застосування дидактичних ігор на уроках :

· умови, що забезпечують формування соціальної та пізнавальної активності як ключових особистісних характеристик учня;

· умови, що забезпечують розвиток самостійності школярів;

· умови, що забезпечують розвиток здатності до самореалізації та саморегуляції навчальної діяльності учнів у процесі гри;

· умови, що забезпечують розумне поєднання емоційного та раціонального під час навчання;

· умови, що забезпечують узгодженість особистих прагнень учнів з суспільно-корисною спрямованістю їхньої діяльності;

· умови, що забезпечують доцільне поєднання педагогічного керівництва і самостійної діяльності учнів, раціональне співвідношення безпосереднього й опосередкованого впливів педагога та колективу на учня.

Під час організації дидактичних ігор на уроках варто дотримуватися таких положень:

1) правила гри мають бути простими, чітко сформульованими, а зміст матеріалу - доступним розумінню учнів;

2) завдання гри повинні містити достатню кількість інформації для активної розумової діяльності підлітків на уроці, що забезпечуватиме досягнення розвивальної та навчальної цілей уроку;

3) дидактичний матеріал, який використовується в процесі гри, має бути цікавим, педагогічно доцільним і зручним у кори стуванні;

4) якщо дидактична гра має характер змагання, то слід забезпечити справедливий і об'єктивний контроль її результатів;

5) кожен учень має бути активним учасником дидактичної гри;

6) якщо на уроці створюється кілька ігрових ситуацій, то їх варто чергувати за складністю матеріалу, що до них входить, або характером розумових дій, які необхідні для їх виконання;

7) якщо на кількох уроках підряд проводяться дидактичні ігри, які вимагають аналогічних міркувань від учнів, то за змістом матеріалу вони мають задовольняти принцип: від простого до складного, від конкретного до абстрактного;

8) необхідно дотримуватися міри використання дидактичних ігор у навчанні, щоб підлітки не звикли в усьому бачити тільки гру;

9) під час дидактичної гри від учнів слід вимагати чіткого та грамотного висловлення своїх думок, проведення послідовних логічних міркувань, обґрунтування висновків;

10) дидактична гра буде результативнішою, якщо вона закінчується на тому самому уроці, на якому й розпочалася.

Висновок

Застосування ігрових технологій, зокрема дидактичних ігор, полегшує подолання труднощів у навчанні та вихованні, сприяє якіснішому засвоєнню програмного матеріалу, робить процес навчання цікавим і захоплюючим, створює у дітей бадьорий робочий настрій. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв'язується та чи інша навчальна задача, розвивають і підтримують у дітей інтерес до навчального предмета. Використання на уроці дидактичних ігор не є запорукою того, що учні «легко і просто» опанують математику. «Легкого» шляху у засвоєнні знань не буває. Навчання - то наполеглива, щоденна, копітка праця дитини.

Систематичне використання дидактичних ігор на різних етапах уроку вивчення математичного матеріалу є ефективним засобом активізації навчальної діяльності учнів, що позитивно впливає на підвищення якості знань, рівня сформованості вмінь та навичок школярів, розвиток їх здібностей, логічного та абстрактного мислення. Тому дидактичні ігри заслуговують на увагу і вдало доповнюють традиційні технології навчання і виховання учнів, реалізуючи ідеї змагання і колективної співпраці, самоврядування і виховання через колектив, залучення дітей до науково-технічної творчості, виховання відповідальності кожного за навчання і дисципліну всіх. Головна мета використання ігрових технологій навчання на уроці - це важливий спосіб розвитку пізнавальної, творчої активності учнів та успішне оволодіння цікавою, складною, багатогранною наукою - математикою.

Список використаних джерел

1. Кучерова Г.М. Методика проведення гри на уроці. - Х. «Основа», 2010.

2. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. - Х. «Основа», 2010.

3. Коваленко В.Г. Дидактичні ігри на уроках математики.- М. «Просвещение», 1990.

4. Андрєєва В.М. Самосвіта для вчителів у новому форматі. - Х. «Основа», 2009.

5. Назарова Л.І. Ігрові моменти на уроках математики. «Математика в школах України» №113.

6. Я. Бродський, С. Великодний, О. Павлов Компетентнісний підхід у навчанні математики. «Математика в школі» № 121.

7. Кігім Л.О. Предметні тижні. «Математика в школах України». № 11 /2012.

Геометрія 8 клас. Урок-гра.

Тема: Підсумковий урок з теми «Многокутник. Площі многокутників»

Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів про многокутники;

вміння обчислювати площі трикутників, чотирикутників;

удосконалити вміння учнів застосовувати набуті знання та

вміння до розв'язування вправ та задач.

Розвивати культуру математичного мовлення та письма; навички побудови геометричних фігур; логічне мислення учнів; вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; вміння працювати в парі та команді.

Виховувати культуру математичних записів; розуміння значимості геометрії, як науки, в навколишньому світі.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

Обладнання та наочність: креслярське приладдя, картки з роздатковим та демонстраційним матеріалом; набір геометричних фігур-фішок для гри; підручник «Геометрія 8» М.І. Бурда, Н.А. Тарасенкова.

План-схема уроку

І Організаційний момент.

Зачитування епіграфа уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання.

Наявність; запитання учнів; результати обчислень.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

Формулювання теми, мети уроку.

ІV Узагальнення та систематизація знань.

Використання дидактичної гри-змагання «Математичний марафон».

Технологія проведення:

· Гра складається з п'яти «марафонських дистанцій», кожна з яких містить певні завдання (завдання на картках);

· У грі беруть участь всі учні класу, які поділяються на дві команди;

· За кожну правильну відповідь учасник команди отримує картку-фішку (чотирикутник або многокутник, в залежності від дистанції);

· Перемогу одержує команда, учасники якої здобудуть найбільше карток-фішок.

Гра-змагання «Математичний марафон»
«марафонські дистанції»	методи, прийоми, форми роботи	засоби
1	«геометрична розминка»	фронтальне опитування	роздатковий матеріал №1
2	«знайди пару»	геометричний диктант із взаємоперевіркою	роздатковий матеріал №2
3	«біг з перешкодами»	усні вправи за готовими малюнками	роздатковий матеріал №3
4	«гонка за лідером»	розв'язування задач на дошці та в зошитах	Робота з підручником: №714; №813; роздатковий матеріал №4
5	«марш-кидок»	робота в парах: знайти площу фігури	роздатковий матеріал №5

V Підсумок уроку.

1. Інтерактивна вправа «Результат»

(учні по черзі роблять висновки про те, чого вони навчилися на уроці, якого результату досягнули; що давалося важко на уроці, а що легко).

· Я вмію знаходити площу...

· На уроці я дізнався ...

· Мені найбільше сподобалося ...

· На уроці я навчився ...

· Надалі я хочу ...

· На уроці мені було легко / важко ...

2. Оцінюється робота учнів на уроці.

VІ Домашнє завдання.

Повторити П 15 - П 19;

Розв'зати : № 756; №776.

Картки для гри :

· Роздатковий матеріал №1.

· Роздатковий матеріал №2

· Роздатковий матеріал №3



· Роздатковий матеріал №4

· Роздатковий матеріал №5



Математичний марафон

гра-змагання для учнів 8 і 9 класів

Мета проведення гри: розвивати пізнавальну активність, загальну ерудицію учнів, бажання звертатися до додаткових джерел інформації; формувати стійку мотивацію учнів до навчання та самоосвіти; виховувати чесність, доброзичливість під час проведення змагання.

Технологія проведення:

· Гра складається з десяти конкурсів кожний з яких містить певні завдання (завдання на картках);

· Конкурси проводять учениці-ведучі ( дівчата готують костюми : «Математика», «Алгебра», «Геометрія»);

· У грі беруть участь команди учнів 8 і 9 класів, які мають підготувати заздалегіть назву, емблему та представлення команди у вигляді анкети;

· Переможців визначає і нагороджує призами суддівська колегія, яку обирають ведучі;

· Перемогу одержує команда, учасники якої здобудуть найбільше балів;

· На заохочення заслуговують найактивніші глядачі;

· Гра-змагання проводиться за заздалегідь складеним сценарієм.

Сценарій проведення гри

Ведучі:

Сьогодні будем, друзі, з вами

Царицю всіх наук вітать...

Так можем гордо і по праву

Ми математику назвать.

Наук на світі є багато,

Їх навіть важко полічить.

Та нам їх треба добре знати,

Щоб Всесвітом оволодіть.

Сила точної науки,

Що створив наш геній,

Дала зброю людям в руки

В праці їх щоденній.

Найдавніша на планеті

Між наук цариця,

Математика - ти наша

Вірна помічниця.

І сувора й солов'їна

Математика - країна.

Праця тут іде завзята,

Вмій лиш спритно рахувати.

Вмій ділити, віднімати,

Множить швидко й додавати.

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим в відповіді бути.

Сьогодні відбудуться змагання «Математичний марафон».

Ви будете свідками цікавої боротьби юних винахідливих математиків. Запрошуємо всіх на старт.

Сьогодні на бігову доріжку «Математичного марафону» виходять:

команда 9 класу ______Математики__

команда 8 класу _________Піфагорійці___

Не всі ви в майбутньому станете математиками, але математика потрібна і в науці, і в техніці, і в повсякденному житті.

Нехай ті учні, яким математика досі здавалася нудною та нецікавою наукою, сьогодні переконаються, що вона весела та захоплююча.

Стати сьогодні переможцем у грі можливо лише завдяки своїм знанням та наполегливості.

Гра є гра. І не важливо, кому сьогодні поталанить більше. Головне, щоб сьогодні панувала атмосфера доброти і взаємопідтримки.

Сьогоднішну гру буде оцінювати суддівська колегія у складі: __________________________

Бажаємо обом командам цікавого змагання.

Конкурс «Розумова гімнастика»

Кожна команда отримує запитання. Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Завдання для першої команди.

№	Запитання	Відповідь
1	Яка наука розвивалась як наука про рівняння ?	Алгебра
2	Скільки дециметрів в одному метрі ?	10
3	Як називаються прямі, що перетинаються під прямим кутом ?	перпендикулярні
4	Як називають твердження, що приймають без доведення ?	Аксіома
5	Математичний вступ перед початком дитячої гри.	Лічилка
6	У семи братів по одній сестрі. Скільки дітей у сім'ї ?	Восьмеро
7	Яку геометричну фігуру вивчає покарана дитина ?	Кут
8	У скількох точках перетинаються дві прямі ?	В одній
9	Твердження, яке потребує доведення ?	Теорема
10	Як називають трикутник, у якого всі сторони рівні ?	Рівносторонній
11	Як називаються числа при діленні ?	Ділене, дільник, частка
12	Рівність, яка містить невідоме.	Рівняння

Запитання для другої команди.

№	Запитання	Відповідь
1	Числа, що використовують підчас лічби .	Натуральні
2	Число, що стоїть над рискою дробу.	Чисельник
3	Чому дорівнює сума кутів трикутника ?	180 градусів
4	Одне яйце вариться 4 хвилини. Скільки хвилин варитимуться 5 яєць ?	4 хвилини
5	Найбільша одиниця вимірювання площі.	1 квадратний кілометр
6	Двоє коней пробігло 200 метрів. Скільки пробіг один кінь ?	200 м
7	Хто ввів систему координат ?	Декарт
8	Діаметр кола 42 см. Який його радіус ?	21 см
9	Найменше натуральне число.	Один
10	Одна двадцять четверта частина доби.	Година
11	Як називають числа, які мають лише два дільники ?	Прості
12	Чому дорівнює число П ?	3,14

Конкурс «Підказка»

Команди по черзі одержують підказки, за якими потрібно відгадати задумане слово. Для кожного слова зачитую по три підказки. Якщо слово відгадане після першої підказки, команда отримує 3 бали, після другої - 2 бали, після третьої - 1 бал, за невідгадане слово 0 балів.

Конкурс «Кросворд»

Кожна команда одержує кросворд і розв'язує його протягом 5 хвилин. Максимальна оцінка за конкурс 7 балів.

· Поки команди розв'язують кросворди, конкурс для вболівальників. Відгадайте загадки.

Відгадайте загадки:

1. Щоб записувати числа

Чітко правильно і стисло,

Щоб ці числа прочитати,

Точно все підрахувати,

Розгадати шифри,

Нам потрібні … (цифри)

2. Чисел натуральних в світі є багато,

З них число найбільше не можна назвати

Найменше ж знати всім годиться,

І це звичайно … (одиниця)

3. На число це, знайте діти,

Заборонено ділити.

Проте множити - чудово,

Зразу відповідь готова.

Не роби собі проблем,

Обережно будь з … (нулем)

4. Їх в підручнику багато,

Кожну треба розв'язати.

І не будьте ви ледачі

Та розв'язуйте … (задачі)

5. По ній довго можна йти,

Кінця-краю не знайти.

І початку там нема,

Бо це лінія … (пряма)

6. Щоб довжини виміряти,

Інструмент цей треба мати.

Як будуємо пряму -

Цей же прилад я візьму.

Вийде не пряма, а змійка,

Як загубиться … (лінійка)

7. В навчанні нам допомагає,

Про числа він розповідає,

Відрізки, формули, кути …

Його нам треба берегти.

Повинен знати кожен учень:

Наш друг і помічник … (підручник)

8. Що росте без дощу ? (відсоток)

9. Один говорить, двоє дивляться, двоє слухають.

(язик, очі, вуха)

10. Сім братів : роками рівні, а імена в них різні.

(дні тижня)

Математики талановиті люди. Щоб бути математиком, потрібно мати неабиякі здібності в малюванні, аби гарно зображати геометричні фігури та графіки функцій. Конкурс має назву «Художник». З кожної команди запрошуємо по одному учаснику.

Максимальна оцінка за конкурс 5 балів.

3авдання:

намалювати фігурку людини, використовуючи лише

цифру 0.

3авдання:

намалювати фігурку людини, використовуючи лише

цифру 1.

Конкурс «Темна конячка».

Від кожної команди запрошуємо по одному учаснику. Гравці повинні наосліп визначити фігуру. За кожну вірно названу фігуру команда отримує 1 бал.

Конкурс «Чорна скринька».

Таємне завдання від учителя математики.

Конкурс «Ребус»

Командам потрібно розшифрувати назву чотирикутника. Правильна відповідь оцінюється в 5 балів.

· Поки команди розв'язують ребуси, подивіться виступ учнів 6 класу (математичний гумор).

Одного разу давньогрецького математика Евкліда запитали :

- Що краще?

- Двоє цілих яблук?

- Чи чотири половинки?

- Звичайно ж чотири половинки!

- А чому, це ж те саме.

- Ні. Адже беручи двоє цілих яблук, я не дізнаюсь, червиві вони чи ні !

Викликає вчитель Люду,

Слабшу серед дітвори,

І питає: - Скільки буде:

Десять поділить на три?

Розв'язать вона не може,

Звісно, знітилась. Мовчить...

Вчитель каже: - Так не гоже,

Прості дроби треба вчить.

Хай картоплі є десяток, -

Вчитель далі річ веде. -

Розділи на трьох дівчаток,

То по скільки припаде?

Люда каже: - Зайвий клопіт,

І нащо мені це знать?

Я зварю їм ту картоплю,

Потовчу - і хай їдять...

До батьків, до Яблунова,

В рідну хату і садок

З політехніки зі Львова

Гостювать прибув синок.

На обід прибув, до речі,

(Стіл накрили в акурат!),

Мати вийняла із печі

Двоє смажених курчат.

Син підняв до стелі руку:

- Ось курчата ці, фактично,

Двійко тут, як не бери.

А візьми математично,

Помудруй - і вийде три!

- Не мели дурницю, синку!.. -

( І, як видно, розізлив.)

Той схопивсь:

- Одну хвилинку!

Щось помножив, поділив...

- Ось вам, - каже, - рівно троє.

Доказ точний і ясний!

І промовив до старої

Сивий батько мовчазний:

- Якщо так виходить в Петі,

Будуть двоє ці для нас,

Він хай їсть оте вже, третє!

Всім по одному якраз!

Конкурс «Оратор».

Протягом однієї хвилини команда повинна виголосити промову на тему.

Завдання:

тема промови : «Як би я був учителем...»

Завдання:

тема промови : «Математику треба знати, щоб...»

Конкурс «Математичний зоопарк».

Кожна команда отримує набір геометричних фігур, папір та клей. Створіть із цих фігурок аплікацію «Дракончик».

Розваги для глядачів.

Розшифруйте ребус:

· сви 100 к (свисток)

· ли 100 к (листок)

· ті 100 (тісто)

· Е 100 нія (Естонія)

· 100 ляр (столяр)

· 40 а (сорока)

· ш 3 х (штрих)

· с 3 ж (стриж)

· ві 3 на (вітрина)

· мі 100 (місто)

· 7'я (сім'я)

· 100 лиця (столиця)

· і 100 рія (історія)

·  100 янка (стоянка)

· нами 100 (намисто)

· Конкурс на кращого знавця чисел.

1. Назвати казки в назві яких зустрічаються числа.

2. Назвати пісні в яких зустрічаються числа.

Наш математичний марафон наближається до завершення. То ж запрошуємо команди до останнього конкурсу «Марш-кидок». Бал отримає команда, яка першою дасть правильну відповідь.

№	Запитання	Відповідь
1	Найбільше натуральне число.	Не існує
2	Що довше: катет чи гіпотенуза ?	Гіпотенуза
3	Квадрат числа 12.	144
4	Що більше: 1 літр чи 1 куб. дм ?	Рівні
5	Скільки секунд у годині ?	3600
6	Найстародавніший обчислювальний прилад.	Пальці
7	Скільки сторін у п'ятикутника ?	5
8	Куб числа 2.	8
9	Які прямі ніколи не перетинаються ?	Паралельні
10	Що більше : третина чи половина ?	Половина
11	У якого чотирикутника паралельні тільки дві сторони ?	У трапеції
12	Що довше пряма чи промінь ?	Пряма
13	Який видатний математик був олімпійським чемпіоном ?	Піфагор
14	Які фігури утворюють кут - прямі чи промені ?	Промені

За хвилиною хвилина -

Ось і грі настав кінець.

Дві команди добре грали,

Кожен учень - молодець !

Наш марафон закінчено,

Всі добре працювали.

А зараз час послухати,

Які у кого бали?

Математичний марафон завершено. Ми підійшли до фінішу.

Надаємо слово суддівській колегії.

Математичний марафон

Протокол змагань

№	Конкурс	Кількість балів за завдання	Команда Математики	Команда Піфагорійці
1	«Розумова гімнастика»	кожна правильна відповідь 1 бал
2	«Підказка»	відгадано з першої підказки -3 бали, з другої - 2 бали, з третьої - 1 бал
3	«Кросворд»	максимальна оцінка 7 балів
4	«Художник»	5 балів
5	«Темна конячка»	правильна відповідь 1 бал
6	«Чорна скринька»	5 балів
7	«Ребус»	5 балів
8	«Оратор»	6 балів
9	«Математичний зоопарк»	5 балів
10	«Марш-кидок»	правильна відповідь 1 бал
Загальна кількість балів

Размещено на Allbest.ru