Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

«Формування професійної спрямованості за допомогою методів формування свідомості»

План

Вступ

1. Теоретичний розділ. Педагогічні основи професійної спрямованості виховання учнів ПТНЗ шляхом використання методу формування свідомості

1.1 Особливості професійної спрямованості учнів ПТНЗ

1.2 Метод формування свідомості як ефективні методи у процесі професійної спрямованості учнів ПТНЗ

2. Практичний розділ. Виховний захід для учнів ПТНЗ за темою «Як вибрати професію»

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність роботи "Вибір професії зумовлює успіх професійної і життєвої кар'єри". На роботі людина здобуває друзів, включається в суспільство людей, близьких за інтересами, життєвим сенсів. І якщо людина не зумів знайти себе в професії, не задоволений її результатами, він не відчуває себе комфортно. Потреби молоді у професійному самовизначенні, психологічної підтримки в процесі подолання труднощів професійного життя, конфліктів, незадоволеності працею, професійної втоми, надання допомоги при вимушеному звільнення, втрати працездатності - все це соціально та особистісно значущі проблеми, які треба вирішувати саме тому було обрано цю тему.

Проблема самовизначення особистості та професійної спрямованості займає важливе місце в дослідженнях таких вчених як М.Ю. Варбан, М.Р. Гінзбург, І.В. Дубровіна, І.С. Кон, Б.С. Круглов А. Маслоу, М.М. Муканов та ін.

Об'єкт - навчально-виховний процес у професійно-технічних навчальних закладах.

Предмет - система професійної спрямованості у професійно-технічних навчальних закладах різних типів.

Мета - розробити і обґрунтувати теоретико-методологічні засади професійної спрямованості у професійно-технічних навчальних закладах.

Завдання:

1. Вивчити педагогічні умови ефективності професійної спрямованості учнів у ПТНЗ.

2. З урахуванням виявлених умов розробити і експериментально перевірити педагогічні рекомендації з професійної спрямованості учнів у ПТНЗ.

Гіпотеза: ефективність професійної спрямованості учнів у ПТНЗ значно підвищиться з використанням методу формування свідомості

1. Теоретичний розділ. Педагогічні основи професійної спрямованості виховання учнів ПТНЗ шляхом використання методу формування свідомості

1.1 Особливості професійної спрямованості учнів ПТНЗ

Однією з найважливіших проблем у житті кожної людини є проблема вибору професії. Вибір професії повинен залежати не тільки від наших особистих потреб, але і від наших здібностей. Бо часом, вибравши не кращий варіант, нам доводиться переучуватися, підлаштовуватися під нову роботу, що, відповідно, веде до негативних наслідків (зниження продуктивності праці, перестомлюваності і т.д.). Тому так важливо розглянути професійну спрямованість особистості..

Професійна спрямованість - це ієрархія або сукупність стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості, що виражається в інтересах, відносинах, цілеспрямованих зусиллях. ¹

Таким чином, професійна спрямованість трактується як сукупність мотивів, установок особистості, планів, ціннісних орієнтацій у галузі певної професійної діяльності.

Професійна спрямованість стає найважливішою в особистісній спрямованості школяра і визначає його інтереси, схильності, переконання, ідеали. Простіше кажучи, професійна спрямованість диктує стиль життя, розподіл вільного часу, вибір читання, придбання знань, інтерес до певних навчальних предметів, переваги у спілкуванні і т.п., а головне - вибір професії за покликанням. Такий вибір - велика рідкість, але все ж він існує. Це ідеальна ситуація, на жаль, характерна не для багатьох.

Професійний вибір безпосередньо пов'язаний з особистісною ідентифікацією, і для нього підходить приблизно та ж класифікація, яку запропонував канадський психолог Д. Марші для типових варіантів формування ідентичності. У професійній орієнтації така ідентичність відповідає готовності до професійного самовизначення.

У різних професійних сферах успіх і високу ефективність мають люди з різними індивідуально-психологічними особливостями. Психологи виділяють п'ять основних професійних сфер: професії типу «людина - природа», «людина - техніка», «людина - людина», «людина - знак» і «людина - художній образ».

Учбово-професійна діяльність ПТНЗ є основним видом діяльності учня. Нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього і значущість учіння, його завдань та цілей. Старші школярі оцінюють навчальний процес з точки зору того, що він дає для їх майбутнього. У них, в порівнянні з підлітками, зростає інтерес до учіння. Це пов'язано з тим, що утворюється нова мотиваційна структура учіння, відбуваються зрушення у мотиваційній сфері їх діяльності. Мотивація зумовлюється свідомо поставленою метою і носить довільний характер.

Мотиваційна сфера учіння включає в себе:

мотиви пов'язані із самовизначенням і підготовкою до самостійного життя (орієнтація на майбутнє, на віддалені перспективи і цілі займає провідне місце, є досить дієвою);

широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінним членом суспільства, переконання щодо практичної значущості науки, переконання щодо зростання спроможності конкурувати на ринку праці за рахунок власної компетентності та ерудованості);

інтерес до змісту і процесу навчання (з'являється інтерес до методів наукового дослідження, до самостійної пошукової діяльності з метою розв'язання складних завдань).

Учні добре розуміють значення навчання для майбутньої трудової діяльності, для продовження навчання у вищих навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя. Така пізнавальна мотивація може поширюватись на усі предмети, на цикл певних предметів чи на окремий предмет. Вибірковість пізнавальних інтересів старших школярів часто пов'язана з життєвими планами, які сприяють формуванню учбових інтересів. Характерне взаємопроникнення широких соціальних і пізнавальних мотивів.

Професійна орієнтація - науково-практична система підготовки підростаючої особистості до свідомого професійного самовизначення. Цю включають повідомлення про різні професії, їхні особливості, виховання інтересу до певної професії чи групи професій з урахуванням особистих нахилів.

Центральним у профорієнтаційній роботі з учнями ПТНЗ є її психологічний аспект, оскільки предмет професійної орієнтації - це формування ставлення, інтересів, намірів і здібностей особистості до майбутньої професійної діяльності.

Професійна придатність - відповідність індивідуальних рис професіонала вимогам, які висуває певна професія до рівня розвитку цих рис. Професійної придатності сприяє досягненню особистістю високих показників у праці і морального задоволення від неї.

Професійне самовизначення учнів ПТНЗ - процес прийняття рішення особистістю щодо вибору майбутньої трудової діяльності. Воно полягає в усвідомленні особистістю себе як суб'єкта конкретної професійної діяльності і передбачає самооцінку людиною індивідуально-психологічних якостей та зіставлення своїх можливостей з психологічними вимогами професії до спеціаліста.

1.2 Методи формування свідомості як ефективні методи у процесі професійної спрямованості учнів ПТНЗ

Методи формування свідомості. Це методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю з метою формування поглядів і переконань. До них належать словесні методі: бесіда, лекція, диспут і метод прикладу.

Бесіда. Особливість її полягає в тому, що педагог, спираючись на наявні у вихованців знання моральних, етичних норм, підводить їх до розуміння, освоєння нових.

Успішне проведення бесіди забезпечує дотримання таких умов:

обґрунтування актуальності теми;

формулювання питань, які спонукали б до розмови;

спрямування розмови в належному напрямі;

залучення вихованців до оцінювання подій, учинків, явищ суспільного життя і на цій основі формування у них відповідного ставлення до дійсності, до своїх громадських і моральних обов'язків;

підсумовування розмови, прийняття конкретної, раціональної програми дій для втілення її у життя.

Лекція. Як послідовний, систематичний виклад певної проблеми вона може мати епізодичний характер чи належати до певного тематичного циклу, кінолекторію. Використовують її в середніх і старших класах, студентських колективах.

Для успіху лекції важливо продумати її композиційну побудову, дібрати переконливі аргументи, необхідні при оцінюванні подій і фактів. Мова лектора має бути жвавою, емоційною. Для підтримання уваги слухачів використовують спеціальні психологічні прийоми.

Диспут. Як метод формування свідомості особистості передбачає вільний, невимушений обмін думками, колективне обговорення питань, що хвилюють.

Під час диспуту його учасники відстоюють свою позицію, переконуються в правильності чи помилковості своїх поглядів. Тут розкриваються їх ерудиція, культура мовлення, розвивається логічне мислення.

Тематику диспуту підбирають із таким розрахунком, щоб спонукати його учасників до роздумів над серйозними світоглядними питаннями - про мету життя, справжнє щастя, обов'язок людини перед суспільством. На диспуті можна обговорювати й факти із життя групи, класу, виробничого колективу, літературний твір, газетну чи журнальну статтю, певну актуальну проблему. Питання диспуту повинні викликати інтерес, примушувати задумуватися над суттю проблеми, сприяти й формуванню власного ставлення до неї. При цьому створюють атмосферу невимушеності: всі повинні почувати себе рівними, ніхто не має права повчати і ображатися, виступи мають бути відвертими й аргументованими. Метою диспуту не є прийняття остаточних рішень, а створення можливості для самостійного аналізу його учасниками проблеми, аргументація власних поглядів, спростування хибних аргументів інших.

Приклад. Його використовують для конкретизації певного теоретичного твердження, доведення істинності певної моральної норми. Він є переконливим аргументом і часто спонукає до наслідування. Інтенсивність виховного впливу прикладу зумовлена його наочністю й конкретністю. Чим ближчий і зрозуміліший він, тим більше його виховна сила.

Використання прикладу у вихованні вимагає враховувати вікові й індивідуальні особливості молоді. Так, за своїм віком вихованці ПТНЗ уже не наслідують сліпо приклад, а критично ставляться до нього. Однак за браком життєвого досвіду іноді прикладом вважають зовсім не те, що гідне наслідування.

Виховування на позитивному прикладі не може зводити до називання позитивних героїв художніх творів, кінофільмів, кращих вихованців тощо. Необхідно образно показати позитивні якості конкретної особистості, щоб

До прийомів виховання на негативному прикладі належать:

громадський осуд негативних проявів;

пояснення сутності негативності;

протиставлення аморальним учинкам наслідків аморальної (асоціальної) поведінки;

залучення вихованців до боротьби з проявами зла.

Дбаючи про формування свідомості особистості, необхідно під час формулювання конкретних світоглядних понять, обговорення поглядів і переконань враховувати наявні погляди вихованців на життя. Намагаючись переконати їх, слід впливати не тільки на розум, а й на емоційну сферу, наводити близькі й зрозумілі приклади, домагатися, щоб молода людина не тільки розуміла почуте, а й погоджувалася з ним. Надзвичайно важливим чинником при цьому є переконаність, такт, майстерність самого педагога.

2. Практичний розділ. Виховний захід для учнів ПТНЗ за темою «Як вибрати професію»

професійний спрямованість педагогічний учень

ТЕМА : Як вибрати професію

МЕТА : Виховати шанобливе ставлення до обраної професії

Форма групова

Метод формування свідомості

Засоби : виставка книжок про різні професії, репродукція картин, фотографії людей різних професій за роботою.

Хід заходу:

І Підготовча частина

План

1. Робота з підготовки приміщення

- прибирання приміщення

- з`ясувати чи вільне приміщення в назначений час;

2. Підготовка необхідного обладнання та ТЗН

- перевірка справності освітлення

- перевірка справності мікрофону.

ІІ Основна частина

1 План проведення заняття

1.1 Вступне слово вчителя

1.2 Основна частина

1.3 Заключна частина

Сценарій виховного заходу

1.1 Вступне слово вчителя

Вчитель. Кожен з вас замислювався над тим, яку професію вибрати. Існують тисячі різних професій і спеціальностей, і знайти для себе роботу по душі дуже складно.

Що ж необхідно враховувати при виборі професії? По-перше - це зацікавленість. Одній людині цікаво розводити кімнатні квіти, іншій - програмувати на комп'ютері, третій - виконувати музичні твори на фортепіано. Щоб професія не була тягарем, необхідно вибирати її у сфері ваших інтересів. Інтереси можуть змінюватися.

1.2 Основна частина. А зараз ближче познайомимося з деякими професіями.(виступи учнів)

Учень 1. Я розповім про професію дресирувальника службових собак. Дресирувальник повинен знати особливості кожної породи службових собак, добре розбиратися в їх поведінці, в догляді за ними, знати психофізіологічні основи дресировки, володіти різними її методами.

До кожної собаки дресирувальник повинен знайти індивідуальний підхід, бути терплячим та уважним, він повинен вміти аналізувати свою роботу з собакою, знаходити та виправляти помилки.

Для захисно-караульної служби найбільш підходить порода німецька вівчарка. У захисно-караульних собак виробляють недовірливе, злісне ставлення до чужих, навички затримання людини, яка тікає, її охорони та конвоювання, захисту господаря від нападу, вибирання речей за запахом, обшуку місцевості та приміщень.

Дресирування розшукових собак більш складне, так як собака повинна безвідмовно виконувати команди та жести при віддаленні від дресирувальника на відстань не менше 30 метрів, вона повинна бути терплячою, стриманою та дисциплінованою. Дресирувальник повинен ще на початку курсу дресировки визначити, чи є в собаки такі якості. Для розшукової служби в міліції, на кордоні, у внутрішніх військах пригожими є німецькі вівчарки, колі, ротвейлери, боксери, доги. Крім навиків собак захисно-караульної служби, у розшукових собак виробляють навики пошуку людини за слідом та вибирання людини зі сліду, вибирання речей по запаху людини та запаху його речей.

Вчитель. Пропоную вам визначити, до якого типу відноситься кожна з названих професій. (Дресирувальник - „Людина-природа”, програміст - „Людина-знакова система”, модельєр - „Людина-художній образ”, пілот - „Людина-техніка”, кореспондент - „Людина-людина”.

1.3 Заключна частина. На закінчення я хочу вам нагадати, що всі професії потрібні. Немає професій поганих і хороших, бувають погані та хороші працівники. Щоб стати професіоналом, майстром своєї справи, про вибір професії необхідно задумуватися ще в школі й, за можливістю, готуватися до цієї професії.

Висновки

Процес особистісного самовизначення учнів ПТНЗ зумовлюється системою їх ціннісних орієнтацій. Специфіка сучасної ситуації розвитку, охоплюючи комплекс внутрішніх (індивідуальних, вікових) та зовнішніх (соціокультурних) умов, детермінує процес особистісного самовизначення як центрального новоутворення юнацького віку, що виражається у необхідності формування в учнів як стійкої системи поглядів, принципів, переконань, так і високої лабільності, гнучкості у процесі вирішення життєво важливих завдань.

Упродовж останніх років накопичено великий та різноманітний соціально-педагогічний досвід щодо сприяння професійному самовизначенню молоді. Діяльність у цьому напрямку характеризується цілеспрямованістю, великою кількістю форм та методів роботи, бажанням залучити до неї зацікавлені організації та установи, охопити різні групи молоді та підлітків. В Україні більшість соціальних служб для молоді розробили та здійснюють спеціальні соціальні програми, реалізація яких сприяє не лише професійному самовизначенню, але й працевлаштуванню та зайнятості молоді.

В ході курсової роботи було визначено умови розвитку та становлення особистості в період ранньої юності, загальна ситуація розвитку, соціальний вплив та внутрішньо-особистісні мотиви професійного та особистого самовизначення юнаків. В проведенні досліджень було застосовано методики, за якими визначалась професійна спрямованість досліджуваних юнаків, які на основі отриманих результатів і опираючись на внутрішні вподобання обиратимуть в подальшому свій професійний напрямок, професійну орієнтацію. Адже правильний вибір сфери навчання і відповідно професійної трудової діяльності є запорукою їх умов повної реалізації в дорослому житті.

Список літератури

1. Вікова та педагогічна психологія: навч. Посіб. /О.В. Скрипченко., Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

2. Возрастная и педагогическая психология / Под. ред. А.В. Петровского. - М., 1979.

3. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо и др. - М., 1984.

4. Кон И.С. Психология юношеского возраста. - М., 1979.

5. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. - М., 1976.

6. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. - М., 1995.

8. Немов Р.С. Психология. Т.1. - М., 1994.

9. Барановский А.Б., Потапенко Г.М., Щекин Г.В. Система методов профессиональной ориентации. Основы профессиональной ориентации: Учебно-методическое пособие. - К., 1991.

Размещено на Allbest.ru