Інформатизація вищого навчального закладу

Размещено на http://allbest.ru/

Размещено на http://allbest.ru/

Кабінет міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті

Курсова робота

на тему: «Інформаційні технології в навчальному закладі»

Виконала: Студентка Мельник О. М.

Перевірила: Макодзей Л. І.

Київ 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ I. Інформатизація вищого навчального закладу

1.1 Методологічний аспект інформатизації навчально-виховного процесу

1.2 Основні складові процесу інформатизації, розкриття їх змісту

Розділ II. Інформаційні технології у вищому навчальному закладі

2.1 Характеристика інформаційних технологій

2.2 Автоматизована система керування ВНЗ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ

Інформація все більше наповнює життя сучасної людини, поступово вступає в інформаційну цивілізацію, де виробляється і споживається інтелект, знання, що обов'язково призводить до збільшення частки розумової праці. Від людини вимагається здатність до творчості, зростає попит на знання. Зменшується частка фізичної праці і скорочується обсяг рутинного розумової праці.

В інформаційному суспільстві складаються нові форми масової комунікації, соціального спілкування, стиль мислення і способу життя, нові парадигми економіки, політики, управління, до чого необхідно готуватися. На це і повинна бути спрямована сфера освіти і виховання.

Впровадження в діяльність навчального закладу інформаційних технологій на сьогодні є пріоритетним напрямком реалізації державної освітньої політики. У рамках виконання Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» освітня галузь почала активно модернізувати процес професійної підготовки фахівців різних спеціальностей, впроваджуючи інформаційні і комунікаційні технологій та засоби навчання.

На сьогоднішній день неможливо уявити навчальний процес у вищій школі без використання інформаційних технологій і засобів навчання. Саме сучасні інформаційні технології зробили можливим доступ кожного фахівця до величезної кількості різних видів інформації. Але, щоб доступ до інформаційно-комп'ютерних ресурсів перетворився на володіння ними, студенти повинні оволодіти такими знаннями, уміннями і навичками з інформаційних технологій, які б стали гарантом найповнішої реалізації здібностей особистості та професійно-значущих якостей, підготовки майбутнього фахівця до життєдіяльності у відкритому інформаційному суспільстві [1].

РОЗДІЛ I. ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

1.1 Методологічний аспект інформатизації навчально-виховного процесу

Перехід до інформаційного суспільства прискорив процес широкого використання інформаційно-комунікативних технологій, який охопив абсолютно всі сторони життя. Процес інформатизації освіти почався з оснащення навчальних закладів сучасною комп'ютерною технікою, а згодом перетворився на більш широкий і складний із впровадження інформаційних технологій в навчально-виховний процес: від управління до використання навчальних і наочних посібників на заняттях та в позаурочний час.

Поняття інформатизації (від англ. Informatisation) визначається як "сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян і суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної і комунікаційної техніки" [6].

Тому оснащення навчальних закладів комп'ютерною технікою є лише технічною складовою засобів для використання інформації. Присутність комп'ютерної техніки, навіть найпотужнішої та найсучаснішої, не є достатньою для інформатизації навчального процесу, якщо не відбувається впровадження інформаційних технологій в педагогічну практику.

У Модельному законі про інформатизацію, інформацію та захист інформації, прийнятому на XXVI пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав-учасників СНД, дано таке визначення поняття інформаційних технологій: "… методи та способи пошуку, збирання, зберігання, оброблення і передавання (розповсюдження) інформації на основі використання комп'ютерних та інших технічних пристроїв, програм для електронних обчислювальних машин і засобів зв'язку" [4]. Враховуючи визначення інформатизації та інформаційних технологій, Єльникова О.В. виділяє такі відправні компоненти для визначення інформатизації навчального закладу:

- інформатизація - це сукупність процесів: організаційних, правових, науково-технічних, навчальних, виховних, пізнавальних;

- інформатизація навчального закладу є цілеспрямованим процесом актуалізації студентів і педагогів до життєдіяльності та професійної діяльності у динамічних умовах інформатизації соціуму на основі створення інформаційно-навчального середовища;

- інформатизація навчального закладу заснована на оптимальному і всебічному використанні інформаційно-комунікативних технологій у навчальному та виховному процесах і повсякденному житті;

- інформатизація навчального закладу передбачає активну діяльність усіх учасників навчально-виховного процесу навчального закладу (адміністрації, викладачів, студентів, батьків) у єдиному освітньому інформаційному середовищі.

Така компонентна інформатизація передбачає перехід до нових інформаційних технологій навчання, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження в навчально-виховний процес, раціональне поєднання нових інформаційних технологій навчання з традиційними. Це складна педагогічна задача і потребує вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних, навчально-методичних, організаційних, технічних та інших проблем.

Інформатизації освітнього процесу притаманні риси масовості та індивідуалізації. Масовість, як об'єктивна реальність сучасного викладача володіти комп'ютерними технологіями. Кожен викладач має створювати особисту технологію використання Інтернет та медіа ресурсів на практиці у навчально-виховному процесі. Але будь-яка технологія спрямована на виконання дидактичних вимог освітнього процесу.

Такими вимогами інформатизації освітнього процесу є:

· цілісність, доцільність, об'ємність навчального матеріалу;

· науковість та доступність інформації;

· наочність, сучасність та структурованість навчального матеріалу;

· багатошаровість представлення матеріалу за рівнем складності;

· своєчасність та повнота контрольних питань і тестів;

· інтерактивність, можливість вибору режиму роботи з матеріалом.

Серед методичних вимог інформатизації навчально-виховного процесу виділяють три :

1. Врахування вікових та індивідуальних особливостей студентів, різних типів організації нервової діяльності, різних типів мислення.

2. Забезпечення підвищення рівня мотивації навчання, стимулювання навчальної діяльності.

3. Якість зображення інформації (чіткість, ефективність, зрозумілість, впорядкованість).

Нажаль, нові інформаційні технології дещо механічно та штучно нашаровуються на традиційні форми навчання. Комп'ютерну підтримку кожного предмету неможливо підмінити тільки вивченням курсу інформатики. Сучасний викладач має не тільки володіти комп'ютером на рівні користувача, а й усвідомлено використовувати інформаційні технології при викладанні свого предмету. Для досягнення високих результатів в навчанні з використанням інформаційних технологій І.А.Морев сформулював десять принципів, які необхідно застосовувати завжди, незалежно від предмету вивчення, умов і технологій навчального процесу.

Принцип виховання та всебічного розвитку. Реалізується в навчальному процесі за рахунок багатогранності використання засобів інформаційних технологій.

Вирішує завдання:

- дидактичні ( засвоєння знань, формування умінь та навичок)

- розвиваючі ( удосконалення психологічних характеристик, набуття навичок творчої і дослідницької діяльності)

- виховні ( формування світогляду, моральних якостей)

Принцип науковості та посильної труднощі. Реалізується в навчальному процесі методичною частиною програмово- методичних засобів і змістом навчальних програм. Навчальний матеріал, що вивчається за допомогою ІКТ не повинен дублювати підручники.

Принцип свідомості та творчої активності. Реалізується в навчальному процесі кожним педагогом в міру його педагогічної майстерності, оскільки, маючи одні й ті ж засоби навчання, можна організувати репродуктивну діяльність або створити проблемну ситуацію. Наявність засобів ІКТ стимулює творчу активність педагога.

Принцип наочності навчання та розвитку теоретичного мислення. Реалізується в навчальному процесі за допомогою засобів ІКТ з метою удосконалення наочності. Систематичне застосування обчислювального експерименту дозволяє наблизити методологію навчальної та науково-дослідницької роботи, засвоїти навички дослідницької діяльності, розвиває теоретичне мислення і наближає його до практики.

Принцип системності і науковості. Реалізується в навчальному процесі за допомогою змістовної та методичної частин засобів ІКТ. Науково і системно пропонуючи навчальні проблеми, педагог може від програмування простих задач на символьні змінні, спираючись на елементи теорії інформатизації, може «підняти» студентів до розуміння проблем штучного інтелекту.

Принцип переходу від навчання до самоосвіти. Реалізується в навчальному процесі шляхом застосування тренажерів та розвиваючих ігор. Важливо не тільки дати уявлення про засоби ІКТ, але й навчити засвоювати нові програмні засоби.

Принцип зв'язку навчання з життям. Реалізується в навчальному процесі через формування інформаційної культури - основи підготовки учнів до життя в інформаційному суспільстві.

Принцип міцності результатів навчання та розвитку пізнавального потенціалу. Реалізується в навчальному процесі через тренажери, використання яких на уроці для закріплення навчального матеріалу дозволяє індивідуалізувати процес. Навчальні програми сприяють не тільки глибокому засвоєнню навчального матеріалу, але й розвитку пізнавального потенціалу студентів. Важливим засобом, що сприяє усвідомленому та міцному засвоєнню знань та умінь, є контроль та самоконтроль.

Принцип позитивного емоційного фону навчання. Реалізується в навчальному процесі на уроках з використанням ІКТ, незалежно від майстерності педагога. Інтерес студентів до засобів ІКТ достатньо високий.

Принцип колективного характеру навчання та врахування індивідуальних особливостей. Колективний характер навчання є природнім, але суперечить індивідуальному характеру роботи з комп'ютером. [ 9]

Досліджуючи принципи та аспекти інформатизації освіти, Г.Г.Горобець ввів таке поняття як «інформатикова педагогіка».

Інформатиковою педагогікою автор називає новий науковий напрям, тісно пов'язаний з інформатизацією освіти. Інформатикова педагогіка є діалектичним продовженням робіт з використання мультимедійної техніки в навчальному процесі і має на меті: дослідити підходи, прийоми та методи, характерні для різних дисциплін і різних умов навчання, узагальнити найкраще з накопиченого досвіду, підготувати відповідні програми навчання і дати рекомендації. [3]

До числа основних проблем, які потребують теоретичного і експериментального обґрунтування і вирішення, можна віднести:

? визначення мети створення і застосування у освітньому процесі комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання конкретних предметів;

? розробку методичних прийомів поєднання індивідуальних, групових і колективних форм комп'ютерне-орієнтованого навчання;

? розробку способів використання засобів навчання, які б забезпечували активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, розвиток їх самостійності;

? розробку засобів навчання і методик їх застосування, спрямованих на реалізацію ефективного моніторингу освітнього процесу та організацію ефективного управління навчальним процесом;

? визначення правильних педагогічне доцільних і обґрунтованих пропорцій між комп'ютеро-орієнтованими і традиційними формами навчання;

? формулювання та перевірку психолого-педагогічних вимог до педагогічних програмних засобів на всіх етапах навчального процесу;

? розробку ефективних форм управління навчально-пізнавальною діяльністю з орієнтацією на інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ).

Саме ці проблеми були визначені вченими Жалдак М.І., Лапінським В.В та Шут М.І., які провели дослідження педагогічних умов використання програмно-методичних комплексів та виконали і опублікували їх аналіз. Досвід застосування комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання свідчить, що найефективнішою формою використання у навчальному процесі є їх включення до складу програмно-методичних комплексів, тобто використання програмних засобів разом із супроводжуючими друкованими матеріалами. [ 5]

Виокремлюючи програмні засоби як необхідний елемент процесу інформатизації освіти, слід структурувати їх за метою, призначенням та технічними можливостями.

Програмні засоби за метою використання та методичним призначенням поділяються на:

навчальні - з метою надання суми знань, формування умінь та навичок, забезпечення контролю та самоконтролю, засвоєння та рефлексію знань;

тренажери - для відпрацювання вмінь та навичок,самопідготовки;

контролюючі - для контролю та самоконтролю рівня оволодіння матеріалом;

інформаційно - пошукові - для формування умінь та навичок систематизації та обробки інформації;

моделюючі - для моделювання явищ об'єктів, що вивчаються та мають труднощі переглянути в реальних умовах;

імітаційні - для представлення аспектів реальності при вивченні структурних або функціональних характеристик;

демонстраційні - для наглядного представлення учбового матеріалу, візуалізації явищ, процесів,що вивчаються;

навчально - ігрові - для «програвання» навчальних ситуацій з метою формування умінь та навичок;

розвиваючі - для організації діяльності в позаурочний час з метою розвитку уваги, реакції, пам'яті.

Використання інформаційних технологій на будь-якому етапі заняття залежить від постановки методичних цілей, завдань навчальної ситуації з врахуванням психолого - педагогічних закономірностей засвоєння інформації конкретними студентами.

Це може відбуватися:

· на етапі інформування студентів;

· на етапі засвоєння студентами матеріалу в процесі інтерактивного навчання;

· на етапі повторення та закріплення засвоєних знань, умінь та навичок;

· на етапі контролю та самоконтролю навчальних досягнень;

· на етапі корекції процесу навчання.

З точки зору управління навчальним процесом всі програмні засоби можна розділити на два класи:

1 клас: навчальні системи, в яких управління процесом навчання покладено на користувача. Містить виклад навчальної дисципліни або її розділу відповідно до її логіки на машинному носії у текстовому і графічному форматах.

Навчальні системи даного класу відрізняються між собою функціональністю, властивостями, способами їх реалізації і діляться на наступні підкласи:

1.1 Електронні підручник або методичний посібник з послідовною структурою - можна розглядати як електронну копію традиційного друкованого підручника чи посібника. Структура представлення матеріалу на машинному носії є послідовною.

1.2 Електронні підручник або методичний посібник з гіпертекстової структурою - представлення навчальної дисципліни на машинному носії має гіпертекстову структуру.

1.3 Повнотекстова база даних - є можливість звернення за посиланнями в авторському викладі навчальної дисципліни до оригінальних текстів інших авторів. Як авторський текст, так і тексти інших авторів можуть мати гіпертекстове структуру подання на машинному носії.

1.4 Електронна бібліотека - система, що управляє комплексом електронних навчально-методичних матеріалів різного класу з різних навчальних дисциплін, що дозволяє студентам виконувати пошук інформації (пошук за ключовими словами, пошук по предметної області) простір пошуку повинен допускати розширення, причому необхідна організація взаємодії з відповідною бібліографічної системою.

1.5 Мультимедійні електронні підручник або методичний посібник - виклад навчальної дисципліни повністю виконано або доповнено викладом в аудіо, відео форматах. Дана система дозволяє студентам спостерігати динаміку досліджуваних явищ і змінювати параметри цієї динаміки. Система може мати всі або декількома властивостями повнотекстових баз даних.

1.6 Електронні підручник або методичний посібник з засобами рубіжного контролю - після кожного розділу навчальної дисципліни системою формується оцінка, яка є основою для самоконтролю студента. Система може мати всі або декілька властивостей мультимедійних систем.

2 клас: навчальні системи, самостійно керують навчальним процесом. Містить виклад навчальної дисципліни або її розділу відповідно до її логіки на машинному носії у текстовому, графічному, аудіо, відео форматах. В кінці кожної порції викладу навчальної дисципліни в даних системах учням надаються перевірочні завдання.

На відміну від систем першого класу, в даних системах відповіді і дії студента впливають на подальший хід процесу навчання. Ступінь управління навчальним процесом безпосередньо залежить від ступеня адаптації системи під конкретного студента, тому навчальні системи даного класу поділяються на підкласи за ступенем їх адаптивності та способами реалізації адаптації:

2.1 Автоматизована навчальна система (АОС) з лінійною моделлю навчання - структура представлення матеріалу на машинному носії є послідовною. Залежно від результатів перевірки учню надається чергова (наступна) порція навчального матеріалу або він повертається до додаткового вивчення попередньої порції.

Система може мати всі або декількома властивостями мультимедійних систем 1 класу.

2.2 Автоматизована навчальна система (АОС) з розгалуженою моделлю навчання - для кожної порції навчальної дисципліни в системі задано кілька варіантів викладу матеріалу, що розрізняються за ступенем подробиці, глибині викладу, а так само кілька варіантів запропонованих у кінці кожної порції перевірочних завдань з різними рівнями складності. Дана система адаптується по глибині, ступеня подробиці викладу досліджуваного матеріалу і складності перевірочних завдань, що дозволяє їй формувати індивідуальну траєкторію навчання.

Реалізується параметрична та структурна адаптація.

2.3 Автоматизована навчальна система (АОС) з адаптацією за формою викладу - студент має можливість вибирати форму викладу навчальної дисципліни: переважно або текстова, або графічна, або аудіо, чи відео форма.

Система може мати всі або декількома властивостями АОС з розгалуженою моделлю навчання.

2.4. Автоматизована навчальна система (АОС) з адаптацією за логікою викладу - контроль студента здійснюється на основі зіставлення моделей про предметну область викладача (еталонної моделі) і студента.

У даних системах реалізується структурна адаптація. Реалізується параметрична та структурна адаптація.

2.5 Мультиагентна автоматизована навчальна система (АОС) з адаптацією по об'єкту та цілям навчання - управління навчальним процесом здійснюється колективом агентів, кожний з яких окремо має всі властивості навчальних систем попередніх підкласів. Колектив агентів складається щоразу під конкретного студента, під його мети навчання.

Важливо впровадження інформаційних технологій не підмінити простою автоматизацією тих чи інших складових процесу навчання, або звичайним перенесенням інформації з паперових носіїв на магнітні.

Про використання інформаційної технології можна говорити, якщо:

· вона задовольняє основним принципам педагогічної технології

(попереднє проектування, відтворюваність, послідовність, цілісність);

· вирішує завдання, які раніше не були вирішені з будь яких причин;

· засобом підготовки і передачі інформації у навчальному процесі є комп'ютер. [5]

Негативними наслідками використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі можуть бути:

· психобіологічні, що впливають на фізичний та психічний стан студентів;

· культурні, що загрожують самобутності підлітків;

· соціально-економічні, що створюють нерівні умови отримання якісної освіти;

· етичні та правові, що призводять до безконтрольного копіювання і використання чужої інтелектуальної власності.

Позитивним при використання інформаційних технологій є підвищення якості навчання за рахунок:

· адаптації студентів до учбового матеріалу з врахуванням особистих можливостей;

· доступ до розподілених банків інформаційних ресурсів, навчальних і контролюючих матеріалів;

· підтримки активних методів навчання;

· образній наочній формі представлення учбового матеріалу;

· регулювання інтенсивності навчання;

· навчальні і тренувальні матеріали можуть легко поновлюватися;

· забезпечення on-line зв'язку між студентом і віддаленим викладачем;

· розвитку самостійного навчання.

Основні переваги нових інформаційних технологій мають стати основою у підтримці освітнього процесу. В таких умовах інформатизація освіти має бути керованою.

В цьому контексті В. І. Гинецинський сформулював шість основних принципів організації педагогічних впливів:

1) результативності; педагогічний вплив має обов'язково передбачати досягнення попередньо наміченого результату;

2) ефективності - педагогічний вплив має здійснюватися таким чином, щоб намічений результат досягався з найменшими зусиллями та в найкоротший час;

3) об'єктивної орієнтованості змісту педагогічного впливу - необхідно враховувати новітні досягнення науки і практики;

4)особистісної орієнтованості; в якості кінцевого ефекту педагогічного впливу завжди повинна розглядатися конкретна особистість;

5) рефлексивності - проектувальник програми повинен розглядати самого себе, свої знання, ціннісні орієнтації, здатності як суттєвий фактор ефективності педагогічного впливу;

6) гармонійності - одиничний педагогічний вплив так повинно бути включено в систему інших педагогічних впливів, щоб сприяти досягненню загального ефекту - формуванню особистості

Керованість процесу інформатизації освітнього середовища висуває нові вимоги до педагогів. Поняття «інформаційна компетенція» та «інформаційна культура» стали професійно значимими в умовах впровадження інформаційно - комунікативних технологій. Першочерговим завданням закладів освіти є формування позитивно дієвого ставлення педагогів до систематичного застосування Інтернет та медіа технологій у педагогічній практиці. Результатами інформатизації освіти мають бути: розвиток змісту, методів і засобів навчання з метою піднесення їх до рівня сучасних стандартів; розвиток інформаційної культури людини, удосконалення управління освітою.

1.2 Основні складові процесу інформатизації, розкриття їх змісту

інформатизація навчальний виховний автоматизований

Проведене дослідження показало, що перспектива масової комп'ютеризації, що наближається, навчання створює необхідність великої цілеспрямованої праці в даній сфері: потрібні глибокі й різнобічні дослідження процесу навчання з погляду доцільності й ефективності впровадження ПК, детальна розробка конкретних методик, в остаточному підсумку - створення принципово нової моделі всього процесу навчання. Значення комп'ютера як інструмента педагогічної праці розцінюється в цей час як самий потужний й об'єктивний фактор еволюції всіх систем утворення.

Актуальність проблеми інформатизації управління навчальним закладом полягає в створенні, впровадженні та розвитку комп'ютерно - орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів і технологій.

Головною метою є підготовка фахівця, в тому числі керівника закладу освіти до діяльності в умовах інформаційного суспільства, комплексна перебудова педагогічного процесу, підвищення його якості та ефективності. Вирішенню цього питання сприяє інформатизація навчального закладу.

Інформатизація є одним із головних напрямів сучасної науково-технічної революції, на якому ґрунтується перехід від індустріального етапу розвитку суспільства до інформаційного. Це процес перебудови життя суспільства на основі використання достовірного, вичерпного і своєчасного знання у всіх суспільно значущих видах діяльності. Інформатизація охоплює три взаємопов'язані складові: медіатизацію (лат. - посередник) - удосконалення засобів збирання, збереження і поширення інформації; комп'ютеризацію - удосконалення засобів пошуку та оброблення інформації; інтелектуалізацію - розвиток здібностей, сприйняття і продукування інформації, тобто підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, у тому числі використання засобів штучного інтелекту.

У науковій літературі, зазвичай, в інформатизації навчального закладу виділяється кілька взаємопов'язаних складових: система інформатизації навчального закладу; інформатизація управління навчальним закладом; умови створення інформаційної бази управління навчальним закладом.

Успіх інформатизації навчального закладу залежить від управління цим процесом. Комп'ютерна (інформаційна) технологія навчання спрямована на досягнення цілей інформатизації навчання на основі застосування комплексу функціонально залежних педагогічних, інформаційних, методологічних, психофізіологічних і ергономічних засобів і методик, створених і організованих на базі технічного й програмного забезпечення електронних обчислювальних машин.

Виокремлюють кілька основних напрямів використання ЕОМ у навчальному закладі для: наочного представлення і демонстрації основних понять і об'єктів навчальної дисципліни, основних закономірностей, зв'язку теоретичних положень із практикою тощо; автоматизованого навчання, автоматизації проектування; розв'язання розрахункових задач, оброблення результатів вимірів експериментальних досліджень; контролю підготовленості студентів.

Інформаційна функція пронизує всі етапи процесу управління, оскільки ніяке прогнозування і моделювання без необхідної інформації не може бути здійснено. Проблема інформаційного забезпечення управлінської діяльності стала об'єктом особливої уваги та предметом спеціальних досліджень у педагогічній науці в останні два десятиріччя і набуває подальшої активної розробки в наш час.

У діяльності керівників навчальних закладів інформація відіграє вирішальну роль у забезпеченні ефективного управління. Тільки достовірне знання щодо якісних змін в процесах навчання, виховання, методичного і матеріально-технічного їх забезпечення, інформація з наслідків діяльності педагогічних кадрів і функціонування всіх структурних підрозділів навчальних закладів дає змогу приймати обґрунтовані рішення, адекватні їх потребам, регулювати умови, необхідні для ефективної роботи педагогічного колективу.

Використання засобів ІКТ в організації та плануванні діяльності навчального закладу має певні переваги, а саме:

* підвищення ефективності навчального процесу;

* можливість управління з використанням результатів попередньої діяльності;

* прийняття більш ефективних управлінських рішень;

* підвищення об'єктивності в оцінці діяльності викладачів та студентів;

* більш ефективне управління пізнавальною діяльністю студентів;

* можливість прийняття більш виважених рішень, які стосуються підвищення результативності навчання;

* оперативний доступ до організаційної інформації стосовно діяльності освітнього закладу;

* економія як матеріальних, так і людських ресурсів;

* вільний час на вирішення важливих питань;

* скорочення обсягу рутинної роботи.

Керівнику навчального закладу для вирішення зазначеної проблеми, крім моделювання інформаційної мережі, необхідно вирішувати й інші управлінські завдання. Це такі, як створення та розвиток матеріальної бази інформатизації, що передбачає придбання або отримання комп'ютерів, придбання або розробку комп'ютерних програм, створення корпоративної мережі, підключення до мережі Інтернет, обладнання відповідних приміщень, внесення змін до посадових обов'язків працівників навчального закладу, призначення відповідального за цей процес.

Підготовка членів колективу до оптимального використання можливостей інформаційних технологій, підготовка студентів здійснюється за допомогою навчального процесу, позаурочної роботи, створення можливості використовувати комп'ютерну техніку в повсякденному житті.

Підготовка працівників навчального закладу здійснюється за допомогою лекцій, семінарів, практикумів, вивчення літератури, досвіду комп'ютеризації навчального закладу. Усі перелічені вище завдання вирішуються на початковому етапі інформатизації, але вони не вичерпують усіх завдань управління процесом інформатизації.

Використання ІКТ в управлінні освітою є складовою розвитку єдиного інформаційного середовища. Без чіткої організації роботи центрального органу системи управління освітою неможливо організувати управління всією системою в цілому. Для створення єдиної освітньої інформаційної системи управління використовується корпоративна система, яка дозволяє:

* узагальнити інформаційні потоки;

* класифікувати всю інформацію;

* забезпечити доступ до центральних баз даних;

* забезпечити обмін інформацією.

Усе це дозволяє забезпечити робітникам системи управління освітою доступ до якісно нового рівня інформатизації та дозволяє підвищити ефективність роботи.

Розглянемо інформаційні ресурси навчального закладу, які умовно можна поділити на 5 блоків: навчально-виховна діяльність, інформаційно-методична діяльність, науково-практична діяльність, адміністративно-господарча діяльність, культурно-просвітницька діяльність.

Перший блок «Навчально-виховна діяльність», у якому знаходиться інформація стосовно електронних навчальних матеріалів за програмами ОКР «Бакалавр» та ОКР «Магістр»

Наступний блок «Культурно-просвітницька діяльність», який відповідає за формування культури студента та включає віртуальні музеї, історичні пам'ятники, картинні галереї, музичні твори тощо. Даний напрям відповідає за формування в студентів інформаційної, екологічної та екранної культури, творчої активності, високої моралі та толерантності.

«Інформаційно-методична діяльність» включає програмно-методичний комплекс різних форм навчання (проектних, індивідуальних, дистанційних тощо), а саме створення електронних підручників, комп'ютерних програм, проведення телеконференцій та консультацій.

«Науково-практична діяльність» - це робота наукових гуртків, яка відповідає за формування в студентів професійних навичок, необхідних для життя та роботи в інформаційному суспільстві. До цієї роботи має входити забезпечення електронної бібліотеки, формування медіатеки, видавнича діяльність, робота в Інтернеті.

«Адміністративно-господарча діяльність» забезпечує формування та тиражування різноманітної документації: директивні документи, планування навчального процесу.

Формуючи структуру єдиного інформаційного простору навчального закладу та базу даних, необхідно виходити з того, що реальна робота з їх використання залежить від матеріально-технічної бази та можливостей самого навчального закладу. Модель інформаційного простору може складатися з декількох рівнів.

На першому рівні, коли в наявності є лише один або декілька комп'ютерів, не пов'язаних один з одним, уся база даних встановлюється на один комп'ютер і користувачі змінюються по черзі для роботи з нею. Це мінімальна, але доволі дієва реалізація єдиного інформаційного простору, особливо для малих навчальних закладів.

Другий рівень Інтранет - це внутрішня мережа, коли декілька комп'ютерів об'єднані в єдину мережу. Вона складається з комп'ютерів, які стоять на столах у користувачів, загального сервера та спеціального програмного забезпечення для організації персонального доступу кожного учасника навчального процесу до єдиної інформаційної бази даних.

Наступний рівень функціонування інформаційного простору - Інтернет, а саме створення відкритого доступу для всіх учасників навчального процесу та можливість зовнішнього доступу до навчального закладу, що дозволяє спілкуватися, розміщувати інформацію, яка розрахована на широке коло користувачів та службову інформацію для вузького кола учасників навчально-виховного процесу, з доступом через пароль.

Діяльність окремих людей, груп, колективів і організацій зараз все більшою мірою починає залежати від їх інформованості та здатності ефективно використовувати наявну інформацію. Перш ніж зробити якісь дії, необхідно провести велику роботу зі збору і переробки інформації, її осмислення та аналізу. Відшукування раціональних рішень у будь-якій сфері вимагає обробки великих обсягів інформації, що часом неможливо без залучення спеціальних технічних засобів.

Зростання обсягу інформації особливо стало помітно в середині XX ст. Лавиноподібний потік інформації хлинув на людину, не даючи йому можливості сприйняти цю інформацію повною мірою. У щодня з'являється новому потоці інформації орієнтуватися ставало все важче. Часом вигідніше стало створювати новий матеріальний або інтелектуальний продукт, ніж вести розшук аналога, зробленого раніше. Освіта великих потоків інформації обумовлюється:

- надзвичайно швидким зростанням кількості документів, звітів, дисертацій, доповідей тощо, в яких викладаються результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт;

- постійно збільшується, числом періодичних видань з різних галузей людської діяльності;

- появою різноманітних даних (метеорологічних, геофізичних, медичних, економічних та ін.), записуваних зазвичай на магнітних стрічках і тому не трапляються в сферу дії системи комунікації. Як результат - настає інформаційна криза (вибух), який має наступні прояви:

- виникають протиріччя між обмеженими можливостями людини щодо сприйняття і переробки інформації та існуючими могутніми потоками і масивами, що зберігається. Так, наприклад, загальна сума знань змінювалася спочатку дуже повільно, але вже з 1900 р. вона подвоювалася кожні 50 років, до 1950 р. подвоєння відбувалося кожні 10 років, до 1970 р. - вже кожні 5 років, з 1990 р. - щорічно;

- існує велика кількість надлишкової інформації, яка ускладнює сприйняття корисної для споживача інформації;

- виникають певні економічні, політичні та інші соціальні бар'єри, які перешкоджають поширенню інформації. Наприклад, через дотримання таємності часто необхідною інформацією не можуть скористатися працівники різних відомств.

Ці причини породили досить парадоксальну ситуацію - в світі накопичений величезний інформаційний потенціал, але люди не можуть ним скористатися в повному обсязі в силу обмеженості своїх можливостей. Інформаційний криза поставила суспільство перед необхідністю пошуку шляхів виходу із ситуації. Впровадження ЕОМ, сучасних засобів переробки і передачі інформації в різні сфери діяльності послужило початком нового еволюційного процесу, що називається інформатизацією, в розвитку людського суспільства, що знаходиться на етапі індустріального розвитку.

Інформатизація сучасного суспільства має як позитивні, так і негативні сторони. Перерахуємо деякі небезпеки і проблеми на шляху до інформаційного суспільства:

- реальна можливість руйнування інформаційними технологіями приватного життя людей і організацій;

- небезпека великого впливу на суспільство з боку засобів масової інформації;

- проблема відбору якісної і достовірної інформації при великому її обсязі;

- проблема адаптації людей до середовища інформаційного суспільства, до необхідності постійно підвищувати свій професійний рівень;

- зіткнення з віртуальною реальністю, що має різні психологічні і психічні наслідки для молоді;

- перехід до інформаційного суспільства не обіцяє будь - яких змін у соціальних благах і посилює соціальну напруженість;

- скорочення числа робочих місць веде до масового безробіття;

Розвиток глобального процесу інформатизації, що вже почався в розвинених країнах, перехід до формування нового інформаційного укладу життя ставлять перед системою освіти нову глобальну проблему підготовки людей до життя та діяльності в абсолютно нових для них умовах інформаційного суспільства. Це вимагає принципово нових підходів до проблеми інформатизації сфери освіти. Сьогодні вже загальновизнано, що в перспективній системі освіти повинні домінувати інформаційні компоненти.

РОЗДІЛ II ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

2.1 Характеристика інформаційних технологій

Технологія - система взаємозв'язаних способів опрацювання матеріалів та прийомів виготовлення продукції у виробничому процесі.

Інформація є одним із видів ресурсів, що використовуються людиною в трудовій діяльності і побуті. Інформаційний ресурс - особливий вид ресурсу, який ґрунтується на ідеях і знаннях, накопичених у результаті науково - технологічної діяльності людей у певній області, у тому числі в економіці, і поданий у формі, придатній для накопичення, реалізації та відтворення.

Інформаційний ресурс має низку характерних особливостей, зокрема, на відміну від інших, матеріальних ресурсів, він практично невичерпний; з розвитком суспільства і зростанням використання знань, обсяги інформаційного ресурсу зростають.

З поняттям інформаційного ресурсу пов'язане поняття інформаційної технології.

Інформаційна технологія - технологія опрацювання інформації, яка складається з сукупності технологічних елементів: збирання, накопичення, пошуку, передавання інформації користувачам на основі сучасних технічних засобів.

Технологія як строго наукове поняття означає визначений комплекс наукових і інженерних знань, втілений у способах, прийомах праці, наборах виробничо-речовинних факторів виробництва.

Під інформаційними технологіями розуміється переробка інформації на базі комп'ютерних обчислювальних систем.

Інформаційним технологіям притаманні наступні властивості:

- високий ступінь розчленованості процесу на стадії, що відкриває нові можливості для його раціоналізації і перекладу на виконання за допомогою машин. Це - найважливіша характеристика машинного технологічного процесу;

- системна повнота (цілісність) процесу, що повинний включати весь набір елементів, що забезпечують необхідну завершеність дій людини при досягненні поставленої мети;

- регулярність процесу й однозначність його фаз, що дозволяють застосовувати середні величини при їхній характеристиці, і, отже, що допускають їхню стандартизацію й уніфікацію. У результаті з'являється можливість обліку, планування, диспетчеризації інформаційних процесів.

У такій розвитій формі, що має усі відзначені ознаки, інформаційно - комунікативні процеси присутні в машинних кібернетичних системах.

Інформатика вивчає загальні моменти, властиві всім численним різновидам конкретних інформаційних процесів (технологій). Усім їм притаманні такі атрибути: носії інформації, канали зв'язку, інформаційні контури, сигнали інформації, дані, зведення і т.д. Усі вони описуються такими характеристиками, як надійність, ефективність, інформаційний шум, надмірність і ін.

Інакше кажучи, інформаційні технології визначають способи, методи і засоби збирання, реєстрації, передачі, зберігання, оброблення і видачі (розповсюдження або публікації) інформації в інформаційних системах. Інформаційні технології відповідають на запитання „як, за допомогою чого?”

Принципова відмінність інформаційної технології від виробничої полягає в тому, що вона містить елементи творчого характеру, тобто людського фактора, який не підлягає регламентації та формалізації.

Вирішення економічних і управлінських завдань завжди пов'язане з виконанням дій зі збирання необхідної інформації, опрацювання її за деякими алгоритмами і передавання у зручній формі особі, яка приймає рішення. Таку традиційну технологію розв'язування економічних і управлінських завдань називають предметною технологією.

Функціональна технологія - предметна технологія, яка використовує для вирішення завдань як загальноприйняті, так і спеціальні технічні та програмні засоби - текстові і табличні процесори, системи управління базами даних, експертні системи тощо.

Ознаками сучасних інформаційних технологій є:

- робота користувача в режимі маніпуляції даними, а не програмування. Користувач має можливість переглядати інформацію за допомогою засобів виведення - екран, принтер і діяти шляхом введення даних з клавіатури, сканеру тощо;

- інтерактивний режим розв'язування завдань з можливостями для користувачів впливати на цей процес;

- можливість колективної співпраці для підготовки рішення за допомогою декількох персональних комп'ютерів, об'єднаних засобами комунікації;

- можливість гнучкої й адаптивної перебудови форм і способів надання інформації тощо.

Технічною базою застосування сучасних інформаційних технологій є комп'ютери та комп'ютерні мережі, офісне обладнання.

Оскільки інформаційна технологія є поєднанням процедур, що реалізують функції збирання, накопичення, зберігання, оброблення і передачі даних із застосуванням технічних засобів, тому інформаційна технологія невід'ємно пов'язана з технічним і програмним середовищем, в якому її реалізовано.

Інформаційні технології залежать від різних компонентів, зокрема:

· технічних засобів;

· персоналу, здатного використовувати їх;

· організації, яка об'єднує засоби і персонал в єдиному процесі;

· інформаційних засобів, що здійснюють формування й видачу інформації.

Основу технології оброблення даних становлять процеси перетворення вхідної інформації на результатну. Кожна інформаційна технологія закінчується створенням інформаційного продукту.

Основними завданнями високих інформаційних технологій є:

- досягнення універсальності методів комунікацій;

- підтримка систем мультимедіа і максимальне спрощення інтерфейсу „людина - ЕОМ”;

- відкритість стандартів, тобто використання протоколів з програмних інтерфейсів, що гарантували б створення єдиного інтерфейсу для всі х взаємодій з ЕОМ (доступу до файлів, повідомлень, сторінок, документів, тобто до локальних дисків і Web - сторінок, графіки та мультимедіа).

Метою етапу високих інформаційних технологій є зниження вартості інформаційного контакту, необмеженість обсягу доступної користувачеві інформації, повноцінність використання як персональних машинних ресурсів, так і мережених.

Класифікація інформаційних технологій за деякими ознаками, зокрема:

1. за способом використання засобів обчислювальної техніки під час оброблення інформації

- інформаційні технології у централізованих інформаційних системах;

- інформаційні технології у децентралізованих інформаційних системах;

2. за способом реалізації в інформаційних системах

- традиційні інформаційні технології;

- нові інформаційні технології;

- високі інформаційні технології;

3. за ступенем охоплення задач управління

- інформаційні технології електронного оброблення даних;

- інформаційні технології автоматизації функцій управління;

- інформаційні технології підтримки прийняття рішень;

- інформаційні технології електронного офісу;

- інформаційні технології експертної підтримки;

4. за типом користувацького інтерфейсу

- пакетні;

- діалогові;

- мережеві;

5. за способом побудови мережі

- локальні;

- глобальні;

- багаторівневі;

- розподілені;

6. за класом технологічних операцій, що реалізуються

- робота з текстовими редакторами;

- робота з табличними процесорами;

- робота з системами керування базами даних;

- робота з графічними об'єктами;

- мультимедійні системи;

- гіпертекстові системи;

7. за моделями обчислювального процесу

- технології, що реалізують модель процесу з розподіленими ресурсами;

- технології „клієнт - сервер”;

8. за видом предметної області, що обслуговується

- інформаційні технології бухгалтерського обліку;

- інформаційні технології банківської діяльності;

- інформаційні технології податкової діяльності;

- інформаційні технології страхової діяльності тощо.

2.2 Автоматизована система керування ВНЗ

Автоматизована система керування ВНЗ - комплекс програм, що дозволяють автоматизувати більшість етапів робіт, пов'язаних з функціональною діяльністю ВНЗ (прийом, підготовка й випуск студентів). Система дозволяє оперативно відслідковувати процес підготовки фахівців і здійснювати коригувальні дії.

Склад:

1. Базовий модуль (рейтингова система обліку знань студентів).

2. Планування навчального процесу.

3. Розклад.

4. Модуль «Випускник».

Метою введення даної системи є:

- ведення оперативного контролю навчального процесу;

- активізація пізнавальної діяльності студентів;

- підвищення якості знань;

- виховання у студентів відповідальності й лідерства;

- визначення індивідуального рейтингу студента;

- планування навчального процесу;

- аналіз якості навчального процесу.

Використання системи сприяє вирішенню наступних основних завдань:

- облік кадрів;

- тарифікації викладачів, задіяних у навчальному процесі;

- моніторингу навчального процесу студентів, груп, викладачів, навчальних дисциплін;

- аналізу стану справ;

- ведення розкладу занять;

- формування документів, пов'язаних із закінченням навчання студентів;

- ведення логічного журналу виконуваних робіт.

Отже, об'єктами обліку є:

Алгоритмічні рішення.

За допомогою «Базового» модуля здійснюється моніторинг учбового процесу. Основою його є «електронний журнал», у веденні якого використовується рейтингова система. Студенти оцінюються з позиції «відсотка виконаної роботи». Якщо студент виконав завдання на 100%, то він одержує «1», якщо робота виконана на 85%, то одержує «0,85» і.т.д. Залежно від різноманіття форм оцінювання знань, система обліку може бути або чисто рейтингова, або модульна.

Модуль «планування» реалізує дворівневе планування учбового процесу. Перший рівень - це розподіл контрольних цифр учбового плану, які повинні «закритися» навчальними календарно - тематичними планами відповідних дисциплін. Другий рівень - розподіл наявного навантаження викладацького складу з видачею останнім «індивідуального робочого навантаження» на період (зазвичай, - це рік).

Модуль «розклад» складає розклад проведення занять. Крім того, використовується для додаткового контролю ходу навчального процесу.

Модуль «випускник» на підставі даних про кожного студента формує документ «Додаток до диплома». В ньому відображається уся «учбова діяльність» студента протягом навчання у ВНЗ в установленій законодавством формі.

Програма «тест»

Дана програма дозволяє перевірити знання студентів з навчальних дисциплін за весь період навчання за допомогою тестування й нагромадження отриманих відповідей у базі даних з наступним їх аналізом. Програма ефективна для роботи в навчальному класі, обладнаному ПК, об'єднаними в локальну мережу.

Переваги її використання такі:

- об'єктивність результатів;

- прозорість оцінювання;

- швидкість опитування;

- можливість аналізу викладачем якості засвоєння матеріалу студентами;

- наявність архіву результатів тестування.

Режими роботи:

- проба - студент випробовує свої знання з дисципліни, за якою тестується. виконувати це можна багаторазово або обмежено;

- тестування - залікове тестування (виконується 1 раз);

- можливість дозволяти чи ні режим «Проба» або дозувати його;

- формування екзаменаційних тестів з наявних питань;

- регулювати кількість питань, які задаються, із загальної їхньої кількості.

Під інформаційними технологіями розуміється переробка інформації на базі комп'ютерних обчислювальних систем.

Інформація є одним із видів ресурсів, що використовуються людиною в трудовій діяльності і побуті. Інформаційний ресурс - особливий вид ресурсу, який ґрунтується на ідеях і знаннях, накопичених у результаті науково - технологічної діяльності людей у певній області, у тому числі в економіці, і поданий у формі, придатній для накопичення, реалізації та відтворення.

Інформаційний ресурс має низку характерних особливостей, зокрема, на відміну від інших, матеріальних ресурсів, він практично невичерпний; з розвитком суспільства і зростанням використання знань, обсяги інформаційного ресурсу зростають.

З поняттям інформаційного ресурсу пов'язане поняття інформаційної технології.

Інформаційна технологія - технологія опрацювання інформації, яка складається з сукупності технологічних елементів: збирання, накопичення, пошуку, передавання інформації користувачам на основі сучасних технічних засобів.

Інформаційні технології залежать від різних компонентів, зокрема:

· технічних засобів;

· персоналу, здатного використовувати їх;

· організації, яка об'єднує засоби і персонал в єдиному процесі;

· інформаційних засобів, що здійснюють формування й видачу інформації.

Автоматизована система керування ВНЗ - комплекс програм, що дозволяють автоматизувати більшість етапів робіт, пов'язаних з функціональною діяльністю ВНЗ (прийом, підготовка й випуск студентів). Система дозволяє оперативно відслідковувати процес підготовки фахівців і здійснювати коригувальні дії.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження показало, що перспектива масової комп'ютеризації, що наближається, навчання створює необхідність великої цілеспрямованої праці в даній сфері: потрібні глибокі й різнобічні дослідження процесу навчання з погляду доцільності й ефективності впровадження ПК, детальна розробка конкретних методик, в остаточному підсумку - створення принципово нової моделі всього процесу навчання. Значення комп'ютера як інструмента педагогічної праці розцінюється в цей час як самий потужний й об'єктивний фактор еволюції всіх систем утворення.

Визначити стан справ у тій або іншій сфері діяльності завжди досить важко. Однак у такому питанні, як інформатизація, є один фактор, що досить ясно може охарактеризувати картину в цілому. Це - показник технічної забезпеченості, іншими словами - наявність необхідного парку комп'ютерної техніки й рівень її технічної якості. Справа в тому, що комп'ютеризація робочих процесів прямо залежить від наявності і якісного рівня комп'ютерів на робочих місцях; без цього наявність навіть самої передової наукової думки так і залишиться фактом науки, але не фактором виробничого й громадського життя.

Розвиток глобального процесу інформатизації, що вже почався в розвинених країнах, перехід до формування нового інформаційного укладу життя ставлять перед системою освіти нову глобальну проблему підготовки людей до життя та діяльності в абсолютно нових для них умовах інформаційного суспільства. Це вимагає принципово нових підходів до проблеми інформатизації сфери освіти. Сьогодні вже загальновизнано, що в перспективній системі освіти повинні домінувати інформаційні компоненти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бондар О. А., Кравчина О. Є., Оліфіра О. М. Інформаційна культура як складова професіоналізму методичного працівника. - [Електронний ресурс].

2. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; Под ред. Е.С. Полат. -Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. - М.: Издательский центр “Академия”, 1999.