У шкільному курсі вивчення української літератури неабияке місце посідає розгляд творчості В. Сосюри і В. Стуса. Але, звичайно, запропонований курс не може повністю охопити художній світ цих письменників і вірші, що вивчаються, не охоплюють образне багатство ліриків. На це є багато причин: не достатньо годин для вивчення, закритість доступу для учнів до деяких джерел, застарілість і неактуальність підходів до вивчення матеріалу і т.д.

У курсі вивчення цих поетів пропонується розглянути такі теми: "Лірична поезія В. Сосюри", "Соціальні мотиви у поезії В. Сосюри", "Громадянська та політична тематика в творчості В. Стуса". Актуальність цього проявляється в тому, що школярам та студентській молоді близькі пейзажні та урбаністичні образи, цікавим стає оригінальне філософське осмислення проблеми В. Стусом та ліричний підхід В. Сосюри. Наша концепція розрахована на поглиблене вивчення творчості цих поетів і може бути використана вчителями шкіл на уроці закріплення матеріалу, або може бути корисною для розробки окремої теми на спецкурсі "Література рідного краю".

Я пропоную розглянути період та тематику цих письменників у порівнянні і для цього активізувати учнівську діяльність із книгами та в групі. Творчість цих поетів вивчається в середніх класах і тому моя розробка спрямована на 7-8 класи.

Запропонувати для швидкої та продуктивної роботи класі поділитися на дві групи, кожна з яких буде готуватися за одним із запропонованих поетів. В межах груп даються індивідуальні завдання. До повноцінної відповіді учні повинні вже пройти біографію письменників, інтимну лірику В. Сосюри та політичні і громадські мотиви творчості В. Стуса. При самостійної роботі в класі учні повторюють біографію поетів, поглиблюють свої знання про один період, глибше проникають у світ образотворення поетів. Обов'язково вони повинні звернути увагу на листи В. Стуса до друзів і рідних та на запропонований уривок із роману "Третя Рота" В. Сосюри. Знайомлячи учнів із поезією про рідний край, можна дати їм додаткові завдання: вивчити вірш, у якому присутні пейзажі чи змальовується урбаніка міста, виписати добірку цитат із зображенням Донеччини.

Володимир Сосюра

КОЛИ ПОТЯГ У ДАЛЬ ЗАГУРКОЧЕ…

Ой ви ночі Донеччини сині,

і розлука, і сльози вночі…

Як у небі ключі журавлині,

одинокі й печальні ключі…

НАД ШАХТАМИ ЛИНЕ ЗАДИМЛЕНЕ НЕБО…

в огні заводському заграв.

Донець мій коханий, давно я про тебе

пісень голубих не складав.

ОДКРИЛИ ЗОРІ ЗОЛОТОЇ ВОРОТА

ми в битві за щастя своє,

і з попелу згарищ моя Третя Рота

в симфонії праці встає.

Як я люблю тебе, мій краю вугляний,

твій кожний камінець, твою билину кожну,

де пішов на бій за щастя в даль тривожну,

що снилося мені в заграві заводській…

… Ті верби над Дінцем, що я повз них проходив,

і рейок дивний дзвін, і шахти на горі,

куди біжать, біжать вагончики з заводу,

смуглява дітвора, щасливі матері…

***

Де небокраї сині й чисті,

зорі обарвлені огнем,

не раз, не два жовтіло листя

і осипалось над Дінцем…

Мені усе там рідне, миле -

і гай, і содовий завод,

де ми ходили, де любили

послухати шум донецьких вод.

ДЕБАЛЬЦЕВЕ

У імені твоїм

Я чую рейок дзвін.

Дало мені життя ти

В срібний день зимовий,

Щоб, як і всі,

Я йшов з тобою до вершин,

І розцвіла весна

І дружби, і любові.

ВАСИЛЬ СТУС

ДОДОМУ!

В ілюмінаторі

вже труби заводські

і терикони -

головою в хмари.

Аеродром!

…А ти гориш,

ти твориш, вічно поривний,

о залізобетонний

мій Донбас!

ВСЯ В ЖУЖЕЛИЦІ, ПОРОСІ, ВУГІЛЛІ…

Вся в жужелиці, поросі, вугіллі,

вся сіра, й чорна, і брудна, й кургуза,

збігаючи донизу, там, де балку

перетинає залізничний насип,

мені наснилась вуличка моя…

Я блукав містом своєї юності,

марно відшукуючи в нових кварталах

вчорашні споруди, сквери, стежки,

знайому ліпку на фронтонах будинків -

географія втрачена.

Місто покращало й виросло,

з'явились нові бульвари, готелі, вулиці,

пам'ятники, стадіони, дерева,

тільки жодного знайомого обличчя в натовпі,

жодного обличчя,

котре б нагадало тобі

згублену молодість.

Вдасться чи ні

сього разу повернутись додому?

Вдасться чи ні?

Старий терикон шахти 10-біс,

де ти в дитинстві збирав вугілля…

Для перевірки засвоєння матеріалу можна застосувати короткий тест:

1. На якій станції народився В. Сосюра?

А. Дебальцеве.

В. Ясинувата.

2. Де навчався В. Стус?

А. Донецький педагогічний інститут.

В. Горлівський гуманітарний інститут.

3. Де відбував педагогічну практику В. Стус?

А. На Совур-Могилі.

В. У середній школі Донецька.

4. Кому із поетів належать рядки:

ВСЯ В ЖУЖЕЛИЦІ, ПОРОСІ, ВУГІЛЛІ…

Вся в жужелиці, поросі, вугіллі,

вся сіра, й чорна, і брудна, й кургуза,

збігаючи донизу, там, де балку

перетинає залізничний насип,

мені наснилась вуличка моя…

5. Коли був виданий роман В. Сосюри "Третя Рота"?

А. 1988 рік.

В. 1956 рік.

6. Кому належить поезія "Дебальцеве"?

А.В. Стус.

В.В. Сосюра.

Активізуючи самостійну роботу учнів та їх творчій розвиток, можна запропонувати їм скласти власний вірш або написати твір на тему "Екологія Донеччини" або "Трагедія шахтарів".

Видатний педагог-новатор Василь Олександрович Сухомлинський створив організовану систему впливу на вихованців, яка сприяє всебічному розвитку дитини. Методика гуманістичного виховання у Василя Сухомлинського являє в собі гармонійно поєднаних різноманітних способів та методів виховання. Він розробив свою універсальну систему естетичного виховання дітей через красу природи та гармонію душі, розуму та тіла. Видатний педагог уміло поєднував у своїй діяльності теорію і практику виконання в області естетичного виховання, що є немаловажним на цей час. В.О. Сухомлинський надавав особливо великого значення в естетичному вихованні учнів казці, музиці, живопису. Він дбав про те, щоб його вихованці діставали світлі враження, які вже самі по собі повинні ставати могутніми засобами виховання людини. Це досягалося за допомогою яскравих полотен, доступних дітям за змістом і формою, виразно прочитаної народної казки, краси рідної природи.

В.О. Сухомлинський справедливо вважав, що естетика починається з краси переживань і не визнавав емоційного убозтва. Основним об'єктом свого педагогічного впливу він називав культуру почуттів, яка є живлячим ґрунтом для високоморальних дитячих вчинків. "…Там, де немає чуйності, тонкості сприймання навколишнього світу, виростають бездушні, безсердечні люди", - попереджав педагог [3-87].

Формування естетичних смаків і ідеалів - обов'язкова умова виховання всебічно і гармонійно розвиненої особи, нової людини. Основи естетичних поглядів і переконань людини закладаються в шкільні роки. Тому формування естетичних почуттів дітей, їх емоційної культури - одне із важливих завдань системи освіти і виховання.

Таким чином, аналізуючи та переосмислюючи творчу спадщину Сухомлинського, приходжу до висновку, що гуманістичні ідеї видатного педагогу не лише належать минулому, вони знаходять втілення в сучасності і мають творче майбутнє.

Роблячи висновки з приклада педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського, можна виділити найважливіше завдання естетичного виховання - навчити дитину бачити красу навколишнього світу та відчувати в ній духовне багатство, доброту, сердечність і на основі цього утверджувати прекрасне в собі.

Спектр питань, що стосується педагогічної техніки вчителя, освітлюється Сухомлинським досить широко і ґрунтовно. Його рекомендації, цінні поради надзвичайно потрібні, корисні, актуальні для сучасного вчителя.

Василь Олександрович прагнув навчити педагогів бачити красу в усьому - в природі, праці, побуті, людських взаєминах. І не тільки бачити, а і створювати її, жити у світі краси, у гармонії внутрішнього світу особистості, у гармонічних стосунках з природою.

Творче осмислення спадщини видатного українського педагога й методиста збагачує досвід роботи над словом на уроках української мови. Заглиблюючись у його поради, побажання, переконуєшся, що кращої методики навчання рідної мови, як у Василя Олександровича Сухомлинського, по суті, нині немає. Варто лише вчителям опанувати її й уміло використовувати на практиці.

Виховувати почуття - це не значить говорити про почуття чи вчити переживати. Відчуття треба викликати, пробуджувати і це потрібно робити протягом усього учбового процесу в школі і не має значення чи це урок предметний, чи переміна, чи похід у ліс.

Для Сухомлинського формування естетичного почуття дитини, її емоційної культури - основне завдання гуманістичного виховання. А сприйняття й осмислення прекрасного - основа естетичної культури, без якої почуття лишаються глухими до всього високого й благородного.

Таким чином, аналізуючи та переосмислюючи творчу спадщину В.О. Сухомлинського, всі будуть згодні, що дитину потрібно навчити спостерігати, помічати відношення між речами, явищами, а саме головне навчити відчувати найтонкіше в речах у світі, людської душі та природі.

Висновки

Естетичне виховання - це: по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.; по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати, з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого - як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини. Водночас із формуванням естетичних здібностей здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення.

Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного судження, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності.

Засоби естетичного виховання - це "слово" і емоційна культура вчителя, емоційні ситуації, казки, природа та бачення її краси, твори мистецтва, художня література, музика, живопис, оточуючого світу та побуту, участь людини в різних видах діяльності.

В історії педагогіки накопичений значний досвід з проблеми естетичного виховання. Це питання займає важливе місце і у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського, який широко розробляв конкретні питання естетичного виховання, які знайшли практичне втілення в роботі керованої ним Павлиської школи і були докладно відображені в його педагогічних працях.

Найважливішим завданням естетичного виховання В.О. Сухомлинський вважав навчити дитину бачити красу оточуючого світу, красу людських стосунків, духовне багатство, доброту, щирість і на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі. Саме естетичне виховання, на думку педагога, має різнобічні зв'язки з усіма сферами духовного життя особистості та колективу.

Варто відзначити, що використовуючи оповідання В.О. Сухомлинського на уроках, учитель повинен бути майстром педагогічної техніки.

Завдання, які стоять перед сучасною педагогічною наукою, полягають в накресленні оптимальних шляхів підвищення ефективності естетичного виховання дітей у навчальних закладах.

1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у 5 т. т.1. - К., Рад. школа, 1976

2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у 5 т. т.2. - К., Рад. школа, 1976

3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у 5 т. т.3. - К., Рад. школа, 1977

4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у 5 т. т.4. - К., Рад. школа, 1977

5. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у 5 т. т.5. - К., Рад. школа, 1977

6. Василь Сухомлинський і сучасність: науково - методичний збірник \ Упорядник і відповідальний редактор - М.Я. Антонець. - Київ, 1994. - с.162

7.І.Я. Зазюн, Є.Г. Родчанин Морально-естетичний погляд В.О. Сухомлинського. - Київ 1980

8. Методичні рекомендації студентам, вчителям, викладачам вузів \ Упоряд.Л.Д. Попова, К.А. Юр'єва. - Харків: ХДПІ, 1993 - с.24

9. Європейська педагогіка і Василь Сухомлинський як сучасний педагог - гуманіст: Матеріали Міжнародної науково - практичної конференції, присвяченої 75 - річчю від дня народження видатного українського педагога. - Київ - 1993 - с.104

10. Педагогіка Василя Сухомлинського на зламі епохи: Матеріали Міжнародної науково-практичної концепції та 5-их Всеукраїнських педагогічних читань "Василь Сухомлинський і сучасність" 1999

11. Гончаренко Семен Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. - с.376

12. Педагогічний словник \ Редактори Г.М. Воловникова, Л.И. Генсіровськая Издательство академии педагогических наук. Москва 1960

13. Персоналії в історії національної педагогіки.22 видатних українських педагога: Підручник А.М. Бойко, В.Д. Бардінова - К.: В.Д. "Професіонал", 2004. - с.578

14. Деловая столица №39 (363) 6-12 жовтня 2001 "Філософія серця, або гуманізм Василя Сухомлинського. "

15. Дзеркало життя №34 (363) 13-19 вересня 2008 "Константи Василя Сухомлинського"

16. Бабанський Ю.К. Комплексный подход к воспитанию школьников. - М., 1980. - с. 190

17. Кирило Стеценко: Спогади, листи, матеріали / Упор. Є. Федотов. - К.: Музична Україна, 1981. - с.480

18. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім.Г.С. Сковороди. - 2 - е вид., випр. і доп. - Харків: “ОВС”, 2002. - с.400

19. Сухомлинський В.О. Сто порад вчителю // Вибр. Твори: в 5 т. - Т.2 - К.

20. Сухомлинський Василь Олександрович - матеріали з Вікіпедії - вільної енциклопедії http://uk. wikipedia.org/wiki/Сухомлинський Василь Олександрович

21. Педагог Сухомлинський Василь Олександрович - наукова спадщина - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ http://www.nbuv.gov.ua/nsu/sukhomlynsky/

Размещено на Allbest.ru