Вивчення теми "Художнє оздоблення виробів з фанери та деревини"

Размещено на http://www.allbest.ru/

План конспект уроку

Тема: художнє оздоблення виробів з фанери та деревини.

Мета: Навчальна: сформувати знання про процеси оздоблення виробів з деревини, навчити самостійно обирати вид художнього оздоблення і розробляти малюнки;

Виховна: виховувати відповідальне та бережливе ставлення до інструменту та культуру праці;

Розвиваюча: розвивати власне мислення та кмітливість, уміння застосовувати свої знання на практиці.

План уроку

Організаційна частина 2хв

Актуалізація знань учнів 3хв

Повідомлення теми, мети, завдань уроку 3хв

Викладання нового матеріалу 10хв

Закріплення нового матеріалу 2хв

Вступний інструктаж 3хв

Самостійно-практична діяльність учнів та поточний інструктаж 15хв

Заключний інструктаж 1хв

Підведення підсумків роботи 2хв

Завдання для виконання вдома 1хв

Прибирання робочих місць 3хв

Організаційна частина

Привітання з класом. Концентрація уваги учнів та перевірка їх наявності. Організація та перевірка готовності учнів до роботи, наявності спецодягу, створення позитивної емоційної атмосфери.

Актуалізація знань учнів

Методи: фронтальна бесіда.

Форми організаційної навчальної діяльності: фронтальна.

Що називається процесом свердління?

Якими основними інструментами виконується свердління?

У чому переваги свердлильного верстата над іншими пристроями для свердління отворів?

Назвіть основні частини настільного свердлильного верстата?

Повідомлення теми, мети завдань уроку.

Тема уроку: записується на дошці.

Мета: Ознайомитись з процесом художнього оздоблення виробів з деревини та фанери.

Викладення нового матеріалу.

Методи: Пояснення з елементами бесіди.

Основні поняття: оздоблення.

План

Історичні відомості про художнє оздоблення деревини

Основні види оздоблення

Мета оздоблення

Правила роботи приладом для випалювання

Фарби, які використовуються для розмальовування

Виготовлення виробу завершується його оздобленням.

Мета оздоблення - надати виробові гарного зовнішнього вигляду і захистити деревину від вологи, пилу тощо.

Розвиток техніки оздоблення має багатовікову історію. Предмети з деревини, виконані близько 3400…2980 років до нашої ери, що зберігалося в історичних пам'ятках Стародавнього Єгипту, прикрашені різьбленням та інкрустацією. Уже в той період для оздоблення застосовували лаки і фарби, при чому плівкоутворювачами були яєчний білок, віск і природні смоли.

У наші дні успіхи хімії полімерів до появи лакофарбових матеріалів на основі синтетичних смол, характерною особливістю яких є утворення покриттів не в наслідок процесів простого випаровування розчинників, як, наприклад, у шелаків або нітролаків в результаті хімічних перетворень, що відбуваються після процесу нанесення лаку на поверхню деревини.

Захисно - декоративні покриття на виробах з деревини дуже різноманітні як за зовнішнім виглядом, так і за будовою. Вони можуть складатися з одного або кількох шарів різних матеріалів, що виконують різноманітні функції.

Вироби з фанери і деревини можна прикрасити випалюванням, розмалювати фарбами, полакувати.

Випалювання - один із видів художнього оздоблення дерева. Його застосовують при виготовленні сувенірів, меблів та різних дрібних виробів із дерева. Найкращий матеріал для випалювання - березова фанера, заготовки з липи та вільхи.

Перед випалюванням заготовку зачищають шліфувальною шкуркою і наносять малюнок. Випалюють малюнок приладом для випалюванням з нагрівальним наконечником (пером), що закріплений у пластмасовій ручці. Ручку з нагрівальним пером тримають у правій руці як олівець. Пером починають працювати, якщо воно розжарилось до темно-червоного кольору. Нагрівання пера регулюють регулятором від положення М (менше) до Б (більше). Поворотом ручки вправо збільшують напругу що подається на перо і навпаки. Слід пам'ятати, що, коли перо розігрівається до яскраво-червоного кольору, воно може перегоріти.

Перш ніж випалювати якийсь малюнок чи узор, треба навчитись нагрівальним пером ставити точки одного розміру, проводити швидким рухом пера тонкі лінії і повільним рухом пера - товсті. Під час випалювання займають зручну робочу позу. Руки повинні вільно лежати на столі або на заготовці.

Працюючи приладом для випалювання, потрібно пам'ятати:

Прилад вмикати тільки з дозволу вчителя.

Перед вмиканням приладу все підготувати для випалювання.

Нагрівати перо тільки до темно-червоного кольору.

Після 10…15 хв. роботи прилад вимкнути на 2…3хв.

Періодично провітрювати приміщення.

Не залишати прилад увімкнутим.

Після закінчення роботи треба вимкнути випалювач з електромережі і дочекатись, поки голка охолоне.

Вироби розмальовують фарбами по шліфованій поверхні пензлями з білячою шерстю і використовують для цього акварельні, гуашеві та водополімерні фарби. Після нанесення малюнка поверхню треба добре просушити і покрити лаком.

Лаки наносять на поверхню пензлем один або два рази в залежно від потрібної якості оздоблення.

Після кожного нанесення шару лакову плівку просушують. Виріб після лакування повинен мати рівний і однаковий по всій поверхні блиск.

Обробку лаком проводять у добре провітрюваному приміщенні.

VI. Закріплення нового матеріалу.

Які види оздоблення деревини ви знаєте?

Яка мета оздоблення?

Які правила роботи приладом для випалювання?

Які фарби використовують для розмальовування виробів з деревини?

VII. Вступний інструктаж.

Тема нашої практичної роботи «Художнє оздоблення виробів з деревини ». Метою нашої практичної роботи є - вибір малюнка для оздоблення і нанесення його на поверхню дошки .

Зараз для прикладу я вам покажу декілька малюнків, якими ви зможете користуватись при оздобленні своїх дощечок. Оздоблювати дошки ми будемо на протязі двох занять.

Сьогодні кожен з вас підбере малюнок за яким і буде оздоблювати свій виріб та почнемо працювати, а на наступному уроці продовжимо нашу з вами роботу.

VIII. Самостійна практична робота учнів та поточний інструктаж

Самостійна робота учнів:

зміст роботи учнів (вибір рисунка, нанесення його на дошку; оздоблення дошки за рисунком);

форма проведення (індивідуальна).

В. Інструктаж вчителя:

1) форма проведення (індивідуальна);

2) зміст цільових обходів робочих місць учнів:

1-й обхід: перевірка правильності організації робочого місця і початку роботи;

2-й обхід: перевірка правильності виконання трудових прийомів, дій, рухів і якості оздоблення;

3-й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю;

4-й обхід: перевірка правильності дотримання технічних умов і т.д. Постійна перевірка виконання учнями правил безпеки праці виробничої санітарії.

3) прийняття і оцінка робіт учнів.

X. Заключний інструктаж

Підведення підсумків практичної роботи;

Повідомлення оцінок за якість оздоблення кожного учня;

Визначити кращу з робіт і їх демонстрація;

Аналіз найхарактерніших помилок і недоліків в роботі учнів;

Загальна характеристика заняття.

XI. Підведення підсумків уроку

Таким чином, сьогодні на уроці ми ознайомились з процесом оздоблення, обладнанням та інструментами, які використовували при оздобленні даних виробів.

XII. Завдання для виконання вдома

Вдома ви повторите новий матеріал по конспектах та параграф 22 у підручнику. На наступний урок обов'язково мати спецодяг.

XIII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні; закінчення уроку.

Тема уроку: "Залежність механічних властивостейдеревини від напрямку волокон і вологості. Захист деревини."

Мета уроку: Вивчити фізичні, механічні та технологічні властивості деревини.

Матеріально-технічне забезпечення уроку:

1. Зразки деревини.

2. плакати.

Тип заняття: комбінований.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Організаційний момент:

а) перевірка кількості учнів;

б) перевірка підготовки учнів до уроку, спецодягу;

в) призначення чергових;

г) перевірка наявності інструменту і обладнання.

//. Актуалізація опорних знань:

а) які правила техніки безпеки та санітарної безпеки

необхідно виконувати в майстерні?

б) для чого вивчається тема?

///. Викладання нового матеріалу:

Текстурою деревини називається природний візерунок на обробленій ЇЇ поверхні, який утворюється внаслідок перерізання волокон, річних шарів, серцевинних променів, сучків, нерозвинутих бруньок. Найкращий візерунок виходить на тангентальному розрізі деревини, особливо таких порід, як ясен, дуб, каштан, горіх, ільм, тис, модрина. Текстура деревини змінюється під впливом хімічних забарвлень та при грибних ураженнях, її враховують у виробництві меблів та художніх виробів із деревини.

Другою основною властивістю деревини є густина. У деревині є порожнини клітин, міжклітинні простори.

Якби вдалось зпресувати деревину, щоб усі порожнини зник¬ли, то одержали б суцільну речовину з густиною 1540 кг/м . Густина справжньої деревини менша, ніж густина деревної речовини.

Із збільшенням вологості деревини збільшується її густина. Наприклад, густина деревини бука при вологості 12 % складає 670

-5 -у

кг/м , а при вологості 25 % -- 710 кг/м .

Вологість деревини, виражена в відсотках, показує, скільки грамів води, що міститься в деревині, припадає на 100 г абсолютно сухої деревини. Наприклад, вологість деревини 20 %. Це означає, що на кожні 100 г цієї деревини в абсолютно сухому стані припадає 20 г наявної в ній води; 100 г абсолютно сухої деревини при вологості 20 % важить 120 г.

За ступенем вологості розрізняють такі види деревини: мокра, яка тривалий час перебувала у воді (понад 100 %); свіжозрубана (50--100 %); повітряно-суха, що довго зберігалась на повітрі (15-- 20 %); кімнатно-суха (8--12 % ) і абсолютно суха (0 %).

За умовну стандартну вологість прийнято вологість деревини, що становить 12 %.

Волога деревина схильна до загнивання.

виріб оздоблення деревина учень

Механічні і технологічні властивості деревини

До механічних властивостей належать такі: твердість, міцність, в'язкість (табл.) та ін.

Твердістю деревини називають її здатність чинити опір проникненню іншого твердого тіла.

Знання твердості деревини має велике практичне значення -- різальні інструменти для обробки деревини добирають і заточують з урахуванням її твердості. Чим вища твердість деревини, тим важче її обробляти.

Майже у всіх порід деревини торцева твердість більша твердості бокової (радіальної або тангентальної). Твердість деревини значною мірою залежить від її вологості. Із збільшенням вологості її твердість зменшується.

Міцністю деревини називають її здатність чинити опір руйнуванню від механічних зусиль. Міцність деревини залежить від напряму і швидкості дії навантаження, породи дерева, густини, вологості, наявності вад.

Середньостатнстичні показники фізико-механічних властивостей деревини при вологості 12

Породи Густина, Границя міцності, МПа Торцева Ударна

кг/м3 твердість, в'язкість,

стиск статич- Сколювання вздовж Н/мм2 Дж/м"

вздовж ний волокон

волокон згин радіальне танген-

тальне

Модрина 660 65 112 9,9 9.4 44 51993

Сосна 500 49 86 7,5 7,3 29 41202

Ялина 445 45 80 6,9 6,8 26 39240

Дуб 690 58 108 10,2 12,2 * 68 76518

Ясен 680 59 127 13,9 13,4 80 88290

Бук 6 ТО 56 109 11,6 14,5 61 80442

Береза 650 55 ПО 9,3 11,2 47 93195

Залежно від того, які деформації викликають діючі сили: розтяг, стиск або згин -- і в якому напрямі, тобто вздовж чи впоперек волокон, деревина по-різному чинить їм опір. Наприклад, під час розтягу вздовж волокон деревина має міцність 117,6...147,0 МН/м , а при стиску -- майже в 3 рази меншу.

В'язкість -- властивість деревини поглинати механічну енергію без її руйнування при ударі. Чим більші залишкові деформації деревини під дією механічних сил, тим в'язкість її вища.

Деревина листяних порід, як правило, чинить опір згину в 1,5--3 рази більший, ніж деревина хвойних порід.

Технологічні властивості деревини. Деревина як конструк¬ційний матеріал характеризується можливістю утримувати металеві кріплення, здатністю до згину, зносостійкістю і опором розколюванню.

Властивість деревини утримувати в собі металеві кріплення (цвяхи, нагелі, шурупи та Ін.) пояснюється ЇЇ пружністю. Цвях, який забивають у деревину, розсовує волокна, які внаслідок своєї пружності тиснуть на поверхню цвяха і тим самим чинять опір його витягуванню.

Здатність деревини утримувати цвяхи та інші металеві кріплення визначається силою в кілограмах, потрібною для їх витягування. Сила утримування цвяхів і шурупів у деревині залежить від площі дотикання забитої частини цвяха до деревини й глибини загвинчування різьби шурупа в деревину.

Для витягування цвяха, забитого в торець, прикладають менше зусилля (на 10--50 %) порівняно із зусиллям, яке

необхідне для витягування такого ж цвяха, забитого впоперек волокон. Чим більша густина деревини, тим вищий опір витя¬гуванню цвяха або шурупа.

Найбільшу здатність до гнуття мають листяні кільцесудинні породи (дуб, ясен) і розсіяно-судинні (береза). У хвойних порід невелика здатність до гнуття. У вологої деревини (25-- ЗО %) здатність до гнуття вища, ніж у сухої.

Зносостійкість деревини характеризується здатністю ЇЇ поверхневих шарів протистояти зношуванню.

Деревина має досить високу зносостійкість, яка прямо залежить від її твердості і об'ємної маси.

Волога деревина більше схильна до зносу, ніж суха.

Розколюваність -- це здатність деревини розчеплюватись уздовж волокон під дією клина. Легко розколюються всі хвойні породи, а також бук, осика, липа, а в радіальному напрямі -- дуб. Цю властивість деревини широко використовують, заготовляючи бондарну колоту клепку, штукатурну дранку, спиці.

V. Підведення підсумків:

В кінці уроку вчитель перевіряє точність і якість виконання роботи. Вчитель відмічає учнів, які успішно виконали завдання, вказує на помилки, які допущені учнями. Виставляє оцінки.

Чергові прибирають майстерню.

Мета: 1) ознайомити учнів з основними способами різання деревини, елементами і кутами різця. Забезпечити засвоєння правил ТБ;

2) виховувати в учнів уважність, відповідальне ставлення до обладнання майстерні, бережливість. Формувати навички користування різцями.

3) удосконалювати у школярів вміння користуватися різцями для обробки деревини.

Дидактичні матеріали: підручник з трудового навчання 8-й клас

Матеріально-технічне забезпечення: рубанок, пилка

Об'єкт навчальної чи продуктивної праці: Підготовлена заготовка для виготовлення ручок для стамесок.

Тип заняття: комбіноване

План заняття:

І. Організаційна частина. 3 хв.

ІІ. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності учнів. 2 хв.

ІІІ. Перевірка і узагальнення знань з раніше вивченого матеріалу. 5 хв.

ІV. Вивчення нового учбового матеріалу. 15 хв.

V. Закріплення одержаних знань. 3 хв.

VІ. Вступний інструктаж. 5. хв.

VІІ. Самостійна практична діяльність учнів і поточний інструктаж. 45 хв.

VІІІ. Заключний інструктаж. 3 хв.

ІX. Підведення підсумків заняття. 3 хв.

X. Домашнє завдання. 2 хв.

XІ. Прибирання майстерень. 4 хв.

Хід заняття:

І. Привітання, відмічання відсутніх, призначення чергових.

ІІ. Тема уроку: Основи різання деревини.

ІІІ. Запитання для перевірки:

1. Що таке круглі лісоматеріали?

2. Що означає запис 6,5*18?

3. На які три групи, за товщиною, поділяються круглі лісоматеріали?

4. Яким чином одержують пиломатеріали?

5. Чим відрізняються між собою бруски і бруси?

6. Які основні елементи розрізняють у пиломатеріалів?

7. Що називається заготовками?

8. Поясніть технологічний процес виготовлення ДВП і ДСП.

ІV. Деревину обробляють різанням на спеціальних верстатах і за допомогою ручних інструментів.

Розрізняють два способи різання деревини: із зняттям стружки (пиляння, фрезерування, стругання, свердління, довбання, точіння, шліфування) і без зняття стружки (розколювання, різання ножицями, штампування).

Найбільш поширеним способом обробки деревини є різання із зняттям стружки різальними інструментами, які мають один або кілька різців. Різець складається з двох частин: державки (тіла різця) і головки (робочої частини).

Щоб відбувся процес різання, різець ставлять під певним кутом до площини різання. При різанні деревини утворюються такі кути: кут ? - між передньою гранню різця і перпендикуляром, опущеним до площини різання в місці дотику різця; задній кут ? - кут між задньою гранню і площиною різання; кут загострення ? - між передньою і задньою гранями різця; кут різання ? - між передньою гранню різця і площиною різання.

Величина кутів загострення і різання дуже впливає на силу різання і шорсткість поверхні. Тому при різанні деревини треба знати під яким кутом ставити його до оброблюваної поверхні.

Залежно від напряму розміщення волокон в деревині розрізняють такі види різання: торцеве (поперек волокон) - перпендикулярно напряму волокон з перерізанням їх; поздовжнє (вздовж волокон) - у площині поздовжнього розрізу стовбура; поперечне (поперек волокон) - у тій самій площині.

V. Питання для закріплення:

1). Перелічіть основні способи різання деревини.

2). Для чого визначають кути різця?

3). Як сколюється стружка при різних видах різання? Чому?

VІ. Вступний інструктаж. Розповісти порядок виконанні роботи.

VІІ. Учні виконують практичну роботи, а вчитель слідкує за правильністю виконання роботи, за правильною робочою позою учнів, за дотриманням правил техніки безпеки, за дотриманням організації робочого місця.

VІІІ. Перевірка правильності виконаних робіт, виділення кращих робіт, виявлення недоліків, роз'яснення цих недоліків.

ІX.Виставлення оцінок за роботу на уроці, враховуючи правильність виконання, самостійність, активність на уроці.

X. Д/з §13, стр.39.

XІ. Прибирання майстерень.

Размещено на Allbest.ru