Тренінг як засіб розвитку творчих здібностей школярів на уроках художньої культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТРЕНІНГ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ

художній культура урок

Фелющенко І.В.

Унікальним середовищем виховання людини, особливим соціумом, у якому індивід, залучений до одвічних людських цінностей, має змогу вдосконалюватися духовно, емоційно й інтелектуально, розвиваючи свої творчі можливості, є художня культура. Уроки художньої культури залучають школярів до активної творчої діяльності, в процесі якої народжується “емоційний інтелект”, інтенсивно розвиваються їх творчі можливості; сприяють творчому співпереживанню та особистісному осягненню пізнавально-виховних масштабів світової художньої культури.

Тому основною метою уроків художньої культури є залучення кожного учня до активної творчої діяльності, а саме: написання відгуків та рецензій на відвідані художні виставки і театральні постанови, проведення конкурсів на кращий план шкільного інтер'єру та кабінету з художньої культури, організація й проведення свят, вечорів, олімпіад, що дає учням можливість реалізувати свої творчі потенції, побачити красу навколишнього світу і зрозуміти значущість світової художньої культури для власного розвитку.

Художня культура активізує, збуджує особистісні фактори сприйняття школярами художніх творів, породжує значний пізнавально-мотивований інтерес до них, сприяє усвідомленому опануванню загальнолюдськими цінностями і викликає дієві мотиви, які є двигуном будь-якої діяльності, оскільки тільки мотивована діяльність спонукає учнів до опанування необхідними уміннями й навичками для задоволення інтересів, пізнання нового, долання творчих перешкод на шляху досягнення бажаних результатів у процесі творчої діяльності.

Формування у школярів мотиву досягнення як прагнення до творчого успіху та як потреби домогтися нових звершень порівняно зі своїми попередніми відбувалося за певними законами: 1) потреба з'являлася й розвивалася тільки в процесі систематичної творчої діяльності; 2) усі нові потреби формувалися за типом звички; 3) становлення потреби полегшувалося, коли діяльність забезпечує учням позитивний емоційний стан; 4) важливою умовою розвитку потреб є перехід від репродуктивної діяльності до творчої; 5) потреба зміцнювалася, якщо усвідомлювалась її особистісна і соціальна значущість.

До розвитку потреб школярів спонукають тренінги, що дозволяють їм реалізувати свої творчі можливості, спираючись на творчий досвід.

Наведемо приклади творчих завдань, що можуть бути використані вчителями на уроках художньої культури:

1. Які б декорації Ви використали, якби були художником і писали портрет Робесп?єра?

2. Як Ви думаєте, про що мріє жінка, зображена на полотні Леонардо да Вінчі “Джоконда”?

3. Які асоціації виникають у Вас, коли Ви слухаєте арію Іоанни із опери П.Чайковського “Орлеанська діва”?

4. Якби Ви були художником-іконописцем, чи запросили б Ви позувати для образу Богоматері будь-яку дівчину, яка Вам сподобалась, чи Вас щось зупинило б?

5. Як, на Вашу думку, складеться доля учениці Смольного інституту, зображеної на портреті пензля Дмитра Левицького?

6. Уявіть собі таку гіпотетичну ситуацію-зустріч Робінзона Крузо і Гулівера в Англії. Як, на Вашу думку, відбудеться їх знайомство?

7. Який еталон відображає Ваше уявлення про красу: “Портрет цариці Нефертіті” (невідомий автор), “Венера Мілоська” О.Антіоха, “Джоконда” Леонардо да Вінчі, “Красуня” Б.Кустодієва, Сінді Кроуфорд (рекламна фотографія)?

8. Чому ліра (або кіфара), яку в свій час прославили бог Аполлон і герой Орфей, уважається символом мистецтва і культури?

9. Який вид мистецтва описав М.Пруст у даному фрагменті:”...оттого ли, что на нем играл солнечный луч, оттого ли, что, вслед за движением моего взгляда…на нем переливался, то вспыхивая, то вновь погасал, причудливый пожар, - спустя мгновение, окно это горело переливчатым блеском распущенного павлиньего хвоста, затем трепетало и волновалось огненным фантастическим ливнем, низвергавшимся с высоты мрачных каменных сводов по влажным стенам, как если б я сопровождал моих родных, шедших передо мною с молитвенником в руках, в глубину отливавшего радужными цветами сталактитового грота…” Аргументуйте свою думку.

10. Уявіть собі, що Ви - правитель острова “Утопія”, описаного в однойменному творі Т.Мора. Які нововведення Ви б запропонували?

11. Що, на Вашу думку, замислив “Демон” М.Врубеля?

12. Які алегорії використав Г.Аполлінер у творі “Зарізана голубка і фонтан”?

13. Ви - художник-кубіст. Що б Ви зобразили на полотні “Ерос і цивілізація”?

14. Чому провісником літератури абсурду в Україні вважається “Сфінкс” О. Влизька? Аргументуйте свою точку зору.

15. Якби Ви були міністром культури, які зміни в сучасному кінематографі Ви б рекомендували?

Змістовою основою запропонованих творчих завдань на усне малювання, створення літературних мініатюр, художніх композицій тощо є художня культура, художньо-естетична діяльність.

До розвитку потреб школярів спонукає і виконання творчо-реферативних робіт, теми яких ретельно добираються з урахуванням інтересів школярів. Наведемо приклади таких тем: “Антична скульптура - гімн людині”, “Давньогрецький театр - колиска світового театрального мистецтва”, “Італія - батьківщина оперного мистецтва”, “Імпресіонізм - нове бачення світу”, “Едіт Піаф - королева французької пісні”, “Франція - батьківщина кінематографа”, “Бітлз - символ молодіжної музики ХХ століття”, “Мейсельська порцеляна”, “Класики віденської школи”, “Давньоруська ікона” тощо. У кожній запропонованій учням творчо-реферативній роботі фундаментом теоретичного дослідження виступає художня культура, художньо-естетична, творча діяльність особистості.

Учні, які отримують відмінні оцінки за творчо-реферативні роботи, доповідають про результати свого творчого пошуку на уроці, використовуючи при цьому репродукції, фотоілюстрації, відео- й аудіозаписи, поезію, фрагменти інсценівок. Такий підхід до презентації творчо-реферативних робіт спонукає учнів до реалізації своїх творчих можливостей, дозволяє засвідчитись у необмеженому потенціалі виховного впливу світової художньої культури на становлення й розвиток їх особистісних уявлень про красу навколишнього світу, естетично-чуттєву значущість художніх творів, загальнокультурну ерудицію та гуманістичний світогляд.

Ефективному формуванню у школярів прагнення до творчого успіху сприяє і творча репрезентація основотворчих понять художньої культури.

Наприклад, щоб зрозуміти мову натюрморту, необхідно “оживити” його образи-речі, вдихнути в них струмінь життя, виходячи з того, що “кожна річ має свій характер, свою душу”. Тільки розуміння речей як одухотворених предметів дозволяє учням опанувати таємницею життя натюрморту, зрозуміти взаємовідносини між його образами, об'єднаними в композицію. Школярам створюються відповідні умови для художньо-творчої практичної діяльності, в процесі якої вони мають можливість реалізувати свої творчі здібності.

Наведемо фрагмент уроку. Готуємо два столи, на одному з яких у безладді знаходяться різні речі: книги, тканина, свічник, скульптурний портрет, колоски пшениці, ваза з квітами, хустинка, люстерко, защіпка для волосся, портрети, фотографії, людський череп, яблука, опудало птаха; другий стіл - вільний. Перше творче завдання полягає в тому, щоб кожний з учнів вибрав певну річ і, перевтілюючись в цей образ, розповів про нього від першої особи. Наприклад, “Я - книга...” Учні дуже люблять ігрові моменти на уроці й охоче включаються до такого роду творчої діяльності.

Для ефективної роботи на уроці школярам демонструється приклад (проводиться попередня підготовча робота). Вживаючись в образ, учениця, уявивши себе свічником, розмірковує так: “Колись я була маленькою насінинкою, яку вітром віднесло від батька-дерева. Я впала в м'яку землю і проспала в її ніжних обіймах до весни. Але минули не одна зима, і не одне літо, перш ніж я проросла і доторкнулась до теплих промінчиків сонця, подякувавши за його ласку. Незабаром я перетворилася на молоде деревце. Та прийшов цар природи - могутній чоловік і зрубав мене. І хоча я ще не знав, що буде зі мною, але вірив: людина не завдасть мені шкоди. Багато випробувань випало на мою долю, перш ніж я потрапив до золотих рук майстра. Він зробив мене витонченим, елегантним свічником і надихнув в мене життя. З тих пір минуло багато років. Я пережив не одне покоління хазяїв: багатих і бідних, розумних і не дуже. За цей час стерся блиск на моєму тілі, не одна свіччина сльоза обпекла мою душу... Сьогодні я вже старий і нікому не потрібний. Люди майже не згадують про моє існування: у них з'явилась електрика. Та я не жалкую за своїм життям: воно було щасливим, бо належало людям!”

Учні в своїх іграх-мріях, відтворюючи певний образ натюрморту, підсвідомо передають власні потаємні думки та переживання, які в реальному житті прикривають нігілізмом та байдужістю. На цьому ж уроці їм пропонується створити свої композиції з приготовлених речей, придумати й пояснити назву майбутнього натюрморту.

Цікавим є той факт, що дівчатам притаманне романтично-творче мислення. Складовими їх натюрмортів є такі речі: колоски пшениці, книги, ваза з квітами, хустинка, люстерко, защіпка для волосся, портрети, фотографії тощо. Романтичними є і назви їх композицій: “Місячне сяйво”, “Замріяна душа”, “Дівочі мрії”, “Шалене кохання”, “Біль серця”. Юнаки виявляють більшу схильність до філософських роздумів. Прикладом може послужити робота одного із учнів. На тлі темно-вишневої скатертини він поставив макет людського черепа та розгорнуту перед ним книжку. “Люди народжуються й помирають. Між цими періодами вони, закохавшись, страждають, переносять безліч різних негативних емоцій. Тоді навіщо людина живе? Я думаю, що сенс людського життя в його пізнанні, а це пізнання таке ж безкінечне, як життя Людини на землі. Тому свою композицію я назвав “Вічність”.

Така форма роботи дозволяє “оживити” речі в уяві учнів, зрозуміти їх художню образність та співвіднесеність у композиції, дає можливість кожному учневі, виходячи з його творчих можливостей, розкрити свою індивідуальність, акторські здібності, виявити такі якості творчої особистості як фантазія, оригінальність, імпульсивність, почуття гумору, сміливість уявлень і мислення. У процесі художньо-творчої діяльності школярів виявляється їх естетичне ставлення до навколишнього світу і творче його бачення.

Вивчення художньої культури неможливе без розуміння учнями основних естетичних категорій, що відіграють значну роль у сприйнятті й оцінці художніх творів, дають імпульс до творчості. Наведемо фрагмент уроку, на якому розглядається естетична категорія прекрасного. Під звуки “Місячної сонати” Л. Бетховена змінюються слайди із зображенням жіночих портретів Ф. Рокотова, В. Сєрова, Рафаеля, К. Брюллова, Д. Левицького, Леонардо да Вінчі та ін. Учні розповідають біблейську легенду про Єву - загадкове створіння, читають вірші О. Блока, О. Пушкіна, Н. Гумільова, С. Єсеніна, В. Маяковського, присвячені жінкам.

Для загострення почуттів учнів звучить музика Г. Свиридова “Метель”, В. Моцарта “Маленькі фантазії”, виконується романс Ю. Звєздинського “Очарована, околдована”. Живе спілкування з художніми творами вчить школярів відчувати й розуміти прекрасне, показує можливість піднесення людських почуттів через художні образи, викликає катарсис, очищення, дозволяє реалізувати свої творчі потенції. Виконання творів (складання і читання віршів з елементами акторської майстерності, виконання романсів і пісень) залучає учнів до співучасті в художній творчості, сприяє глибокому проникненню в зміст художнього образу, допомагає виявити їх індивідуальність та можливість творчо самореалізуватися.

На уроках художньої культури учні виявляють свої поетичні, пісенні, акторські обдарування, високий рівень розвитку образного мислення, фантазію, оригінальний підхід у вирішенні творчих завдань, здібність до моделювання і використання різних способів творчої діяльності.

Поштовхом до розвитку творчих здібностей і якостей творчої особистості учня є такий вид творчої діяльності як інсценівка, котрий спрямований на розвиток асоціативно-образного мислення, уяви, співтворчості, фантазії школярів.

Наведемо фрагмент уроку з теми “Культура античної доби”. Дев'ять муз (Калліопа - муза епічної поезії, Евтерпа - муза лірики, Ерато - муза любовних пісень, Мельпомена - муза трагедії, Талія - муза комедії, Терпсихора - муза танців, Кліо - муза історії, Уранія - муза астрономії та Полігінія - муза священних гімнів), перебиваючи одна одну, розповідають богові Аполлону, покровителю всіх видів мистецтв, трагічну історію кохання Орфея та Евридики (ролі виконують самі учні). Емоційний настрій, створений учасниками цього невеликого театрального дійства, дозволяє учням добрати художні твори на тему Орфея, який оплакує свою Евридику (робота О. Сеона “Плач Орфея”, музичні твори Глюка, Оффенбаха, художні твори Г. Моро та ін.).

Перед учнями окреслюється коло запитань: 1) Чому ви обрали саме цей твір? 2) Які асоціації та емоції виникають у вас під час його аналізу? 3) Якими виражальними засобами, на вашу думку, досягаються певні настрої художнього твору?

До виконання подібних завдань учні ставляться позитивно, бо їх вирішення вимагає творчої наснаги, самостійного пошуку і вміння працювати з культурологічною, мистецтвознавчою, історичною літературою, довідниками, енциклопедіями. Обговорення, в якому беруть участь школярі, відбувається в атмосфері гарячих дискусій, зіткнення думок та вражень, зацікавленості. Це сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу і розвитку таких якостей творчої особистості, як надзвичайна напруженість уваги, цілісність сприйняття, відхід від шаблону, висока самоорганізація тощо.

На уроці школярам пропонується у письмовій формі відповісти на такі питання: “Придумайте імена для 10 музи. З яким видом мистецтва ХХІ століття воно буде пов'язане?” Далі письмові роботи одних учнів пропонуються іншим. Останні повинні написати рецензію, визначити позитивні й негативні сторони. Отже, кожний з учнів виступає у ролі критика. Учні-автори мають змогу аргументовано захистити свою роботу, відповісти на запитання та зауваження, решта оцінюють виступ критика, аргументованість і глибину його суджень. Спільне обговорення різних точок зору учнів і підходів до вирішення поставленого питання, групова дискусія, критичність висловлювання сприяє розвитку творчого потенціалу школярів.

Спираючись на вищесказане, зазначимо, що використання творчих завдань на уроках художньої культури сприяє ефективному формуванню у школярів прагнення до творчого успіху, до самореалізації та самовдосконалення. Виконання творчих завдань на уроці передбачає збудження в учневі інтересу, потреби розвивати свої творчі можливості та бажання опановувати світом художньої культури, що завдяки своїй поліфункціональній та художньо-образній природі має можливість культивувати духовність, формувати естетичне середовище, культурну атмосферу життя; створює гармонію понятійного й образного, забезпечує комплексність формування творчої особистості.

Размещено на Allbest.ru