Психологічні особливості вибору професії старшокласниками

Оскільки усвідомлений вибір професії впливає на подальше життя, визначає успішність самореалізації, соціалізації, кар'єрного та професійного росту, необхідно допомогти старшокласнику в усвідомленому виборі професії, яка відповідає суспільним і особистісним вимогам, робить цю проблему надзвичайно актуальною. Разом з тим, у цей період людина має зробити один із найвідповідальніших особистісних виборів у своєму житті - вибір майбутньої професії. Саме тому дослідження, на основі яких можна оптимізувати професійний вибір особистості, завжди будуть актуальними та необхідними.

Висновки до 1 розділу

Отже, професійне самовизначення - це складне особистісне утворення, яке проявляється у самореалізації особистості в професійній діяльності в результаті найбільш повного використання нею власних здібностей й індивідуально-психофізіологічних можливостей із врахуванням вікових особливостей розвитку, це пошук «своєї» професії і «себе в професії», власної професійної ролі в ній, визначення для себе професійних перспектив та їх досягнення. Професія все більше починає розглядатися і як засіб для досягнення життєвого успіху, і як засіб для знаходження свого місця в суспільстві, і як засіб самореалізації особистості. Проблема самовизначення стає актуальною як для самого учня, так і для суспільства. Адекватне професійне самовизначення - це головне досягнення успіху в професійній діяльності. На основі всього вище зазначеного маємо загальні висновки щодо основних напрямків психічного розвитку в юнацькому віці:

Відбувається набування почуття особистісної самовизначеності, цілісності (ідентичності);

Відбувається професійне самовизначення, самостійне обрання життєвої платформи, цілей та професії;

Розвиваються ціннісні світоглядні орієнтації, самостійність, відповідальність, рефлексивна самосвідомість, самоцінність, самоповага;

Набувається психосексуальна ідентичність, усвідомлюється причетність до представників певної статі;

Виробляється індивідуальний стиль розумової діяльності, розвиваються та удосконалюються розумові здібності та спеціальні на основі диференціації інтересів та орієнтації на майбутню професію.Оскільки усвідомлений вибір професії впливає на подальше життя, визначає успішність самореалізації, соціалізації, кар'єрного та професійного росту, необхідно допомогти старшокласнику в усвідомленому виборі професії, яка відповідає суспільним і особистісним вимогам, робить цю проблему надзвичайно актуальною. Разом з тим, у цей період людина має зробити один із найвідповідальніших особистісних виборів у своєму житті - вибір майбутньої професії. Саме тому дослідження, на основі яких можна оптимізувати професійний вибір особистості, завжди будуть актуальними та необхідними.

Розділ 2. Методи дослідження профеійного самовизначення старшокласників

2.1 Огляд і обгрунтування вибору методик

У другому розділі дипломної роботи дається теоретичне обґрунтування методів дослідження, пояснення щодо їх вибору, а також перелік і повний зміст використаних методик.

Як відомо, методи дослідження можуть бути різними, але на практиці частіше вони реалізуються у вигляді:

а) спостережень за школярами на уроках, де фіксується ступінь активності учнів, а також їхні відповіді;

б) бесід, що проводяться з метою виявлення внутрішніх проблем учня та його професійних намірів, при чому тут краще уникати прямих запитань;

в) анкетування, яке складається з прямих запитань, що потребують коротких і однозначних відповідей або ж мають декілька готових варіантів, і учень підкреслює ту, що найбільш йому підходить;

г) тестів.

Використання того чи іншого методу супроводжується вибором різних методик в залежності від того, що саме цікавить експериментатора і якими прийомами він буде здійснювати необхідне дослідження.

Для проведення експерименту обрано методи дослідження, які адаптовані до умов школи, а їх методики порівняно прості, компактні, інформативні, дають можливість залучити до експерименту велику кількість учнів.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є психологічна теорія діяльності, основні принципи вітчизняної психології: єдності свідомості та діяльності, розвитку, соціальної та діяльнісної обумовленості онтогенезу особистості. При підборі методів дослідження дотримано вимоги вивчення психіки в діяльності та дослідженні психічних явищ в розвитку, а також принцип об'єктивності, який полягає в застосуванні єдиних за змістом, але відмінних за формою методик для вивчення того чи іншого психічного явища, принципу системності, що передбачає вивчення предметів та явищ дійсності в їх суттєвих взаємозв'язках, взаємозалежностях. Цей принцип також полягає у вимозі розгляду об'єкта дослідження як цілісності, виявлення елементів його структури, взаємозв'язків, якими характеризуються особливості об'єкта, вивчення об'єкта як частини більш загальної структури і взаємовідношень між ними.

При підборі конкретних методик дослідження, перш за все враховувалася близькість за змістом і відміна за формою, що забезпечувало різнобічність дослідження, підвищило достовірність і надійність експериментальних даних.

У роботі, враховуючи специфіку теми дослідження та вік піддослідних, використано ряд методик, спрямованих на вивчення психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників. До них відносяться тестові методики: «Опитувальник для визначення типу особистості» (за Д. Голландом), методика «Визначення формули професії» (за М. С. Пряжніковим), методика «Визначення нахилів людини до тієї чи іншої сфери діяльності» (за Л. Йовайші).

2.2 Опитувальник для визначення типу особистості (за Д. Голландом)

Методика [13, с. 496] визначає ступiнь зв' язку типу особистості зi сферою професійної дiяльностi, до якої у неї є нахили. Адже люди у бiльшостi випадкiв прагнуть знайти середовище i професiю, якi дозволили б їм найкраще розкрити свої здiбностi, виразити свої iнтереси, цiнностi, орієнтації. Виходячи з цього, Д. Голланд виділяє шiсть типiв особистостi: реалiстичний, iнтелектуальний, соцiальний, конвенцiональний, дiловий, артистичний. Вiдповiдно до зазначених типiв особистості видiлено i шiсть типiв професiйного середовища з аналогiчними назвами. Не вдаючись до розгляду причин i спонукальних сил формування кожного окремого типу особистостi, Д. Голланд описує цi типи за схемою: освітні й професiйнi цiлi, кращi професiйнi ролi, здiбностi, спецiальнi обдарування, оригiнальнi досягнення, особистiсний розвиток, життевий шлях. Наведемо опис типiв особистості за Д. Голландом.

Реалiстичний тип - переважно чоловiчий, несоцiальний, емоцiйно стабiльний, оргенгований на сьогодення. Його представники займаються конкретними об'єктами та їх практичним використанням. Вiддають перевагу професiям, якi вимагають моторних навичок, спритностi, конкретності: механік, електрик, iнженер, агроном, садівник, токар, водiй, будiвельник тощо. Характерними є переважно невербальнi iнтелектуальнi здiбностi. Психомоторнi навички переважають над математичними та мовними здiбностями.

Iнтелектуальний тип - орієнтований на розумову працю, несоцiальний, аналiтичний, рацiональний, незалежний, оригінальний, Переважають теоретичнi, частково практичнi здiбностi. Роздумам про проблему надає бiльшу перевагу у порiвняннi з заняттями по реалiзацiї пов' язаних з нею рiшень. Подобаетъся вирiшувати завдання за допомогою абстрактного мислення. Iнтелектуал, надає перевагу науковим професiям: ботанiк, астроном, фiзик, математик тощо. Володіє високорозвиненими як гуманiтарними, так i математичними здiбностями.

Соцiальний тип - ставить таку мету i завдання, якi дозволяють йому встановлювати тiсний контакт із навколишнім середовищем. Має комунiкативнi вмiння й потребує соцiальних контаків. Рисами його характеру е комунiкабельнiсть (здатнiсть до спiлкування), бажання повчати й виховувати, гуманнiсть, жiночнiсть. Перевагу надає навчанню й лiкуванню, в основному - це лiкарi, вчителi, психологи. Намагаеться триматися осторонь вiд iнтелектуальних проблем. Активний, залежний, йому притаманна пристосованiсть. Проблеми вирішує, спираючись в основному на емоції, почуття та вмiння спiлкуватися, має хорошi гуманітарні, але вiдносно слабкi математичнi здiбностi.

Конвенцiональний тип - надає перевагу структурованiй дiяльностi. 3 оточуючого середовища обирає мету, завдання й цiнностi, якi формуються iз звичаїв i обумовленi станом суспiльства. У вiдповiдностi до цього його пiдхiд до проблем має стереотипний, практичний i конкретний характер. Спонтаннiсть i оригiнльнiсть йому не притаманнi. Певним чином йому притаманні ригiднiсть, консервативність i залежнiсть. Надає перевагу професiям, якi пов' язанi з канцелярією та розрахунками: машинопис, бухгалтерія, економіка. Він уміє добре спiлкуватися i має хорошi моторні навички. Водночас це слабкий органiзатор i керiвник. Його рiшення залежить вiд людей, якi його оточують.

Дiловий тип - обирає мету i завдання, які дозволяють йому виявити енергiю, оптимiзм, iмпульсивнiсть, потяг до пригод. Надає перевагу «чоловічим», керiвним ролям, у яких він може задовольнити свої потреби у домiнантностi й визнаннi. Це - керiвник, директор, репортер, дипломат, журналiст. Не подобаються заняття, пов' язанi з ручною працею, а також ті, що вимагають посидючостi, великої концентрацй уваги й iнтелектуальних зусиль. Надае перевагу вербальним завданням, якi пов' язанi з керiвним статусом i владою. Агресивний, дiловий. Його загальнi та iнтелектуальнi здiбностi посереднi, до певної мiри вищими є вербальнi здiбностi.

Артистичний тип - ухиляеться від чітко структурованих проблем та видiв дiяльностi, якi пов'язанi з великою фiзичною силою. У спiлкуваннi з оточуючими спирається на свої безпосереднi вiдчуття, емоцii, iнтуiцiю та увагу. Йому притаманна гнучкiсть, незалежнiсть рiшень. Це асоцiальний, оригiнальний тип з рисами жiночностi. Надає перевагу заняттям творчого характеру: музицi, лiтературi, живопису, фотографи тощо.

2.3 Методика «Визначення формули професії» (за М.С. Пряжніковим)

Методика [13, с. 496] розроблена для самовизначення підлітків. Сама назва методики базується на «формулі професії» Є. О. Клімова (1988, 1990), що включала 4 групи характеристик професійної праці.

Методика призначена для оперативного пошуку (або уточнення) образу найбільш привабливої для підлітка професії, а також для знайомства з основними групами характеристик. Її завдання - не тільки інформувати підлітка, скільки пробудити його інтерес до світу професій і бажання взяти на себе відповідальність за вибір майбутнього, тобто активізувати підлітка, зробити активним суб'єктом. Мета і психологічний зміст: визначення найпривабливіших цілей, предметів, засобів та умов праці.

Цей опитувальник може надати суттєву допомогу у виявленні індивідуальної переваги праці.

Згідно інструкції: піддослідний повинен підкреслити найбільш значимі для нього цілі, предмети, засоби і умови праці із запропонованого переліку.

Учням роздається стимульний матеріал на окремих бланках і вони на протязі 15-20 хвилин заповнюють його. У процесі обробки ми визначаємо, що з наведеного вище переважає у піддослідних (у %).

2.4 Методика «Визначення нахилів людини до тієї чи іншої сфери діяльності» (за Л. Йовайші)

Дослідження психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників проведено за раніше описаними методиками. Експеримент було проведено в грудні 2012 року. В експерименті брали участь учні 9 класу двадцятої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Кременчука та учні 11 класу двадцять п'ятої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Кременчука.

Методики проводились в однакових умовах для усіх учнів:

1). В позаурочний час.

2). Їх проведення відбулося у грудні 2011 року.

3). Першою проводилася методика «Опитувальник для визначення типу особистості» (за Д. Голландом), потім - методика «Визначення формули професії» (за М. С. Пряжніковим), потім методика «Визначення нахилів людини до тієї чи іншої сфери діяльності» (за Л. йовайші).

Ці методики проводилися за чітко зазначеними інструкціями. Час проведення усіх методик співпав з тривалістю уроку, тобто 45 хвилин.

Таким чином, обрані методики дали змогу простежити психологічні особливості професійного самовизначення старшокласників. По обраним методикам був вирахуваний загальний результат кількісних показників із наступним вираженням його у відсотках.

професія самовизначення психологічний старшокласник

Висновки до 2 розділу

У другому розділі курсової роботи надано теоретичне обґрунтування методів дослідження, пояснено їх вибір, наведено повний зміст використаних методик. Для проведення експерименту обрано методи дослідження, які адаптовані до умов школи, а їх методики порівняно прості, компактні, інформативні, дають можливість залучити до експерименту велику кількість учнів.

Методологічною та теоретичною основою дослідження виступила психологічна теорія діяльності, основні принципи вітчизняної психології: єдності свідомості та діяльності, розвитку, соціальної та діяльнісної обумовленості онтогенезу особистості. При підборі методів дослідження враховували вимоги вивчення психіки в діяльності та дослідження психічних явищ в розвитку. При підборі конкретних методик дослідження, перш за все, враховували близькість за змістом і відміну за формою, що забезпечило різнобічність дослідження, підвищило достовірність і надійність експериментальних даних.

У роботі, враховуючи специфіку теми дослідження та вік піддослідних, використано методики, спрямовані на вивчення психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників: методика «Опитувальник для визначення типу особистості» (за Д. Голландом), методика «Визначення формули професії» (за М. С. Пряжніковим), методика «Визначення нахилів людини до тієї чи іншої сфери діяльності» (за Л. йовайші).

Розділ 3. Хід і результати психологічної діагностики професійного самовизначення старшокласників

3.1 Організація емпіричного дослідження

Дослідження психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників проведено за раніше описаними методиками. Експеримент було проведено в грудні 2011 року. В експерименті брали участь учні 9 класу двадцятої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Кременчука та учні 11 класу двадцять п'ятої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Кременчука.

Методики проводились в однакових умовах для усіх учнів:

1). В позаурочний час.

2). Їх проведення відбулося у грудні 2011 року.

3). Першою проводилася методика «Опитувальник для визначення типу особистості» (за Д. Голландом), потім - методика «Визначення формули професії» (за М. С. Пряжніковим) та методика «Визначення нахилів людини до тієї чи іншої сфери діяльності» (за Л. йовайші).

Ці методики проводилися за чітко зазначеними інструкціями. Час проведення усіх методик співпав з тривалістю уроку, тобто 45 хвилин.

Таким чином, обрані методики дають змогу простежити психологічні особливості професійного самовизначення старшокласників. По обраним методикам був вирахуваний загальний результат кількісних показників з наступним вираженням його у відсотках.

3.2 Порівняльний аналіз вибору професії сучасними старшокласниками

Розглянемо професійний вибір учнів 9-11 класів за допомогою методик «Опитувальник для визначення типу особистості» (за Д. Голландом). Результати проведеної методики «Опитувальник для визначення типу особистості» (за Д. Голландом) (додаток А) містяться у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Порівняльна характеристика типів особистості учнів 9-11 класу

Отже, як бачимо з таблиці 3.1, типи особистості 9-го та 11-го класу мають значні відмінності. Розглянемо їх детальніше за допомогою діаграми, побудованої для учнів 9 класу двадцятої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Кременчука та учнів 11 класу двадцять п'ятої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Кременчука згідно пунктам вибору даної методики.

Рис.3.1. Порівняльна характеристика типів особистості 9 -11 класів

Проаналізуємо типи особистості учнів 9-11 класів (див. рис. 2.1). По вертикалі діаграми - кількісна вираженість типів особистості у відсотках, по горизонталі - назви типів особистості (за Д. Голландом): 1 - реалiстичний, 2 - інтелектуальний, 3 - соцiальний, 4 - конвенцiональний, 5 - дiловий, 6 - артистичний. Зазначимо, що діловий тип особистості властивий учням як 9, так і 11 класів (26,40%). Саме цей тип обирає мету i завдання, які дозволяють йому виявити енергiю, оптимiзм, iмпульсивнiсть, потяг до пригод. У 9-го класу переважає інтелектуальний тип особистості (23,10%), орієнтований на розумову працю та артистичний тип особистості (23,10%), який ухиляється від чітко структурованих проблем та видiв дiяльностi, що пов'язанi з великою фiзичною силою. А у 11 класу домінує соціальний тип особистості (23.10%), що ставить таку мету i завдання, якi дозволяють йому встановлювати тiсний контакт із навколишнім середовищем. Несподівано незначним є відсоток реалістичного типу особистості (6,60%) - переважно чоловiчий, несоцiальний, емоцiйно стабiльний, орієнтований на сьогодення та конвенціонального типу особистості (6,60%), який надає перевагу структурованiй дiяльностi.

Перейдемо до аналізу «Визначення формули професії» (за М. С. Пряжніковим). Результати обстеження наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Порівняльна характеристика професійних інтересів 9 -11 класів

Як бачимо з таблиці 3.2, професійні інтереси 9-го та 11-го класів відрізняються. Розглянемо їх детальніше за допомогою діаграми згідно пунктам вибору даної методики.

Рис.3.2. Порівняльна характеристика мети праці учнів 9 -11 класів

По вертикалі діаграми - кількісна вираженість у відсотках, по горизонталі -мета праці (за М. С. Пряжніковим): 1 - оцінювати, перевіряти, 2 - досліджувати що - небудь, робити відкриття, 3 - перевезення чого - небудь, 4 - виготовляти предмети, 5 - Вчити, виховувати, консультувати, 6 - творити, створювати нове, 7 - керувати людьми, 8 - обслуговувати кого - небудь чи що - небудь, 9 - постійно працювати над собою, «бути в формі». У 9 класі переважає досліджувати що - небудь, робити відкриття, перевезення чого - небудь (16,50%), а у 11 класі домінує оцінювати, перевіряти, досліджувати що - небудь, робити відкриття, творити, створювати нове (13,20%) Інтерес керувати людьми властивий учням як 9, так і 11 класів (23,10%). Незначним є відсоток такої мети праці, як виготовляти предмети (3,30%).

Рис.3.3. Порівняльна характеристика предмету праці 9 -11 класів

По вертикалі діаграми - кількісна вираженість у відсотках, по горизонталі -предмет праці (за М. С. Пряжніковим). 1 - технічні об'єкти, 2 - тексти, графіки, числа, 3 - економіка і політика, 4 - мистецтво, 5 - наука, 6 - рослини і мікроорганізми, 7 - тваринний світ, 8 - люди, 9 - деталі та матеріали. У 9 класі переважає економіка і політика (16,50%), а у 11 класі домінує мистецтво (19,80%). Інтерес до науки та праці з людьми властивий учням як 9, так і 11 класів (13,20%). Незначним є відсоток рослини і мікроорганізми, деталі і матеріали (3,30%).

Рис.3.4. Порівняльна характеристика засобів праці 9 -11 класів

По вертикалі діаграми - кількісна вираженість у відсотках, по горизонталі -засоби праці (за М. С. Пряжніковим). 1 - ручні, 2 - механічні, 3 - атоматичні, 4 - комп'ютери, 5 - інтелект, 6 - виразні рухи, міміка, 7 - творче мислення, 8 - можливості організму та органів чуття. 9 - голос, інтонація. У 9 та 11 класу переважають у якості засобів праці комп'ютери (29,70%), і (16,50%). Решта засобів праці у 9 та 11 класах майже одинакова (див. рис. 3.4.).

Рис.3.5. Порівняльна характеристика умов та організації праці 9 -11 класів

На основі рис. 3.5 встановимо основні відмінності інтересів організації праці учнів старших класів. По вертикалі діаграми - кількісна вираженість у відсотках, по горизонталі - засоби праці (за М. С. Пряжніковим): 1 - побутовий мікроклімат, 2 - приміщення з великою кількістю людей, 3 - роз'їзди, 4 - самостійність, 5 - відкрите повітря, 6 - екстремальні умови, 7 - особливі умови, 8 - вишукані відносини, 9 - робота вдома. У 9 класі на першому місці самостійність (16,50%), а у 11 класі на першому місці роз'їзди (19,80%). Серед умов організації праці 9 класу найменш вагомими є вишукані відносини (6,60%). У 11 класу дещо інакша картина: приміщення з великою кількістю людей (6,60%) та відкрите повітря (6,60%).

Список використаних джерел

1. Васильков В.М. Соціально-психологічні питання професійного самовизначення старшокласників у сучасних умовах // Педагогіка і психологія. - 2000. - № 3. - С. 59-66.

2. Варнавських К. Проблеми професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень // Педагогіка і психологія. - 2002. -№ 4. - С. 109-115.

3. Вітковська О. І. Психологічні умови професійного самовизначення випускників середніх шкіл у процесі профконсультації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Вітковська Оксана Ігорівна. - К., 2002. - 21 с.

4. Вітковська О.І. Професійне самовизначення як життєва проблема особистості // Педагогіка і психологія. -1999. -№ 3. - С. 171-179.

5. Уніат С., Комінко С. Вивчення професійних намірів старшокласників. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. - Тернопіль: “Підручники і посібники”, 1997.- 65 с.

6. Волянюк Н. Ю. Психологічні засади професійного становлення тренера- викладача : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / Волянюк Наталія Юріївна. - К., 2006. - 34 с.

7. Волков Б.С. Психология юності и молодості: Учебник для вузов. - М.: Трикста, 2006. - 256с.

8. Гріньова О. М. Психологічні особливості професійного самовизначення майбутніх учителів в умовах підготовки за двома спеціальностями : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія»/Гріньова О. М.-К.,2008.-20 с.

9. Голомшток А.Е. Выбор профессии и воспитание личности школьника.- М.: Педагогика, 1979.-160 с.

10. Кондрат Е.Н. Профессиональное самоопределение подростков с антисоциальным поведеним // Педагогика. -2004. -№ 3. - С. 45-48.

11. Овчарова Р.В. Методика “Мотиви вибору професії”. Справочная книга школьного психолога. - М.:”Просвещение”, 1996. - 76-80.

12. Орлов Ю. М. Самопознание и самовоспитание характера / Ю. М. Орлов. - М. : Просвещение, 1987. - 222 с.

13. Пряжникова Е. Ю. Профориентация : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е. Пряжникова, Н. Пряжников. - М.: Академия, 2005. - 496 с.

14. Переведенцев В. Человек выбирает профессию / В. И. Переведенцев. - М.: Знание, 1980. - 94 с.

15. Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді : метод. посіб. / за ред. М. П. Тименка. - К. : Ін-т проблем виховання АПН України, 2001. - 153 с.

16. Платонов К.К. Профессиональные способности и профессиональная ориентация. В кн.: Профессиональная ориентация и консультация молодежи.-К.: Рад.школа, 1966. - С.9.

17. Пономарёва Р.О. Ціннісні орієнтації старшокласників і вибір ними професії //Психологія: Респ. наук.-метод. збірник - К.: Рад. школа. Вип. 33.-1989. - С. 9-15.

18. Психологічний словник /За ред. В.І. Войтка. - К.: Вища шк., 1982. - С.96.

19. Разумникова О.М. Взаимодействие гендерных стереотипов и жизненных ценностей как факторов выбора профессии // Вопросы психологии. -2004. -№ 4. - С. 76-83.

20. Рудюк О. Психологічні особливості професійного самовизначення безробітної молоді в процесі профпереорієнтації // Соціальна психологія. -2006. -№ 5. - С. 122-127.

21. Самоукина Н. В. Психология профессиональной деятельности / Н. В. Самоукина. - 2-е изд. - СПб. : Питер, 2003. - 224 с.

22. Сторожева Г. О профессиональном самоопределении учащихся: Школьному психологу // Воспитание школьников. - 2004. -№ 10. - С. 37-44.

23. Тюхтенко Н. Мотиваційні основи професійного самовизначення молоді // Україна: аспекти праці. -1999. -№ 1. - С. 15-18.

24. Уніят С. Вибір професії, або Задача з багатьма невідомими / С. Уніят, С. Комінко. - Тернопіль : Підручники і посібники, 1997. - 87 с.

25. Чорна І. М. Психологічні особливості організації профорієнтаційної роботи в школі. - Тернопіль,: ТДШ. - 1995. -76 с.

26. Юпитов А.В. Исследование ситуации профессионального самоопределения студентов // Социологические исследования. -1997. -№ 3. - С. 84-93.

27. Ярошенко В.В. Школа и профессиональное самоопределение учащихся. - К.: Рад. школа, 1983.-112 с.

28. http://spravochnikprof.narod.ru/klimov.html

29. Божович Л.І. Психологічні особливості особистості старшокласника// Комсомол в школі. - М., 1972. - 64 с.

30. Захарова А.В. Психологічне навчання старшокласників. - М., 1976.- с.127

31. Климов Е.А. Шлях до професії. - Л., 1974. - 190 с.

32. Крягжде С.П. Психологія формування професійних інтересів. - Вільнюс, 1981. - 195 с.

33. Нові дослідження у психології та возрастній фізіології. - М., „Педагогіка", 1990. - 146 с.

34. Решетова З. Психологічні основи професійного навчання.-МГУ,1985.-264с.

35. Шадриков У. Д. Проблема системогенеза в професійній діяльності. - М., 1982. - 234 с.

36. Ярошенко В. Школа і професійне самовизначення учнів.-К., 1983. - 112 с.

37. Абрамова Г.С. Возрастная психология / Г.С. Абрамова. - М.: Академия, 1999. - 267 с.

38. Кон, И.С. Психология юношеского возраста / И.С. Кон. - М.: Просвещение, 1979. - 119 с.

39. Кулагина И.Ю. Возрастная психология / И.Ю. Кулагина. - М.: ТЦ «Сфера», 2001. - 464 с.

40. Максимов В.Г. Профессиональная ориентация школьников / В.Г. Максимов. -- Чебоксары: Школа, 1988. - 301 с.

41. Сафронова Г.Я. Технический лицей -- новая форма профессиональной подготовки молодежи / Г.Я Сафронова, В.В. Темник // Методологические и теоретические проблемы всеобщей профессиональной подготовки молодежи. - 1991. - № 3 - С. 69--77.

42. Пряжников Н.С. Активизирующие опросники профессионального и личностного самоопределения/Н.С. Пряжников. - М.: Издательство “Институт практической психологии”, 1997.-80 с.

43. www.redline.ru/education.old/rubricator

44. www.infomost.ru/pmuz/number

45. Мосієнко С., Клімова Г., Скрипник О., Професійна адаптація та гендерне виховання // Психолог - 4(436) - 2011 - с. 13 - 17.

46. Мерзлякова О. Профорієнтація у сучасній школі // Психолог - 4(436) - 2011 - с. 18-20.

47. Гук Н. Визначення особистісної перспективи // Психолог - 30 - 31 (462 - 463) - 2011 - с. 41-42

48. Челпанова В. Профорієнтаційна робота психолога в навчальному закладі // Психолог - 26 - 27 (458 - 459) - 2011 - с. 45 - 46.

49. Футерко Л. Моє професійне майбутнє //Психолог - 44 (476) - 2011 - с. 6.

50. http://www.osvitaua.com/ps/psg/rubric/2011/351

51. http://textreferat.com.ua/referat2.php?id=9942&p=1

52. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. - М.:Просвещение, 1989 - 187с.

53. Кон И.С. Психология старшеклассника. - М., Просвещение, 1982 - 311с.

54. Климов Е.А. Психология профессионала. - Москва-Воронеж, 1996 - 297с.

55. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 т. -- М.: Наука, 1983 - 345с.

56. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. -- М.: Наука, 1981 - 342с.

57. http://www.social-science.com.ua

Размещено на Allbest.ru