Організація методичної роботи навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка

Звіт

З педагогічної практики

на ІV курсі

Керівник

Практики від КППК _______________ Геращенко Н.М.

Студентка

групи 33БП _______________ Глущенко А. М.

Київ, 2012

ЗМІСТ

Вступ

План індивідуальної роботи під час практики в КВПУСД.

Характеристика навчально-матеріальної бази ПТНЗ та організації методичної роботи.

Педагогічна характеристика навчально-учбово-виробничої групи.

Педагогічна характеристика на двох учнів.

Письмовий аналіз чотирьох уроків теоретичного навчання.

План - конспект двох залікових уроків теоретичного навчання.

Протоколи обговорення залікових уроків теоретичного навчання.

План виховної роботи в групі.

Письмовий аналіз двох позакласних виховних заходів.

План - конспект залікового позакласного виховного заходу.

Протокол обговорення залікового позакласного виховного заходу.

Анотації до підручників з проблем дидактики.

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Педагогічна практика є важливою частиною навчально-виховного процесу в ході якого проходить безпосереднє поєднання і реалізація теоретичних знань, що отримують студенти на заняттях з їх практичною діяльністю в якості педагогів. Це дозволяє з одного боку, закріпити і поглибити знання теорії, а з іншого - набути вміння і навички необхідні для майбутньої самостійної роботи. В системі підготовки вчителя важливе місце належить педагогічній практиці. Вона є з'єднуючою ланкою між теоретичним навчанням майбутніх вчителів та їх самостійною роботою в навчально-виховних закладах, надає досвід педагогічної діяльності. В період проходження педагогічної практики перед студентом практикантом стоїть головна мета - це узагальнення, систематизація і поглиблення загально педагогічних знань, умінь і навичок, підготовка до виконання усіх функцій учителя, а також реалізації системи навчально-виховної роботи з учнями.

Основними завданнями педагогічної практики є:

· виховання професійно значущих якостей особистості педагога;

· формування потреби в педагогічній самоосвіті;

· виховання інтересу й любові до професії;

· закріплення, поглиблення та збагачення знань в процесі вирішення педагогічних завдань;

· формування і розвиток професійних умінь та навичок;вироблення творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності;

· ознайомлення з сучасним станом навчально-виховного процесу в освітніх закладах, передовим педагогічним досвідом;

Практика з виховної роботи та проведення пробних уроків у ПТНЗ безсумнівно важлива та необхідна, оскільки вона спрямована на формування професійних вмінь та навичок, які є необхідними викладачам - майстрам виробничого навчання.

Характеристика

На студентку - практикантку Глущенко Альону Михайлівну, студентку IV курсу Київського професійного - педагогічного коледжу ім. А. Макаренка.

Глущенко Альона Михайлівна проходила педагогічну практику в КВПУСД

м. Києва з 26.01.2012 по 15.03.2012 року включно. Відповідно до програми педагогічної практики Альона склала план педагогічної діяльності і план виховної роботи з групою, за якими була виконана робота в повному обсязі.

Альона відвідувала поточні та залікові уроки теоретичного навчання і виробничого навчання, позакласні виховні заходи у викладачів, які мають високий професійний рівень.

Під час педагогічної практики студентка - практикантка добре зарекомендувала себе. Якісно виконувала навчальний план і програму виробничого, теоретичного навчання та виховної роботи. Альона Михайлівна старанно готувалася до кожного уроку, слідкувала за поведінкою в аудиторії під час уроку, складала плани-конспекти уроків, проводила перевірку знань у вигляді самостійних робіт.

Альона Михайлівна вихована, знаходить швидко спільну мову з учнями та колективом, дисциплінована та відповідальна.

По результатам педагогічної практики студентка - практикантка Глущенко Альона Михайлівна заслуговує оцінки «відмінно».

Директор училища

Є.О.Агафонов

Затверджую

Керівник педагогічної практики

від КППК ім. А. Макаренка

Геращенко Н. М.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ У КВПУСД НА ПЕРІОД З 26.01.2012 ПО 15.03.2012

№ п/п	Заходи	Термін виконання (тижні)	Термін виконання
1	Знайомство з групою №24 та класним керівником.	1-6 тижні	26.01 - 05.03
2	Знайомство із структурою навчального закладу та матеріально-технічною базою.	1-3 тиждень	26.01 - 16.02
2.1	Знайомство з організацією методичної роботи навчального закладу	2-4 тиждень	03.02 - 22.02
3 3.1	Відвідування занять теоретичного навчання. Аналіз занять теоретичного навчання.	1-5 тиждень	30.01 - 02.03
4 4.1	Підготовка до проведень залікових уроків теоретичного навчання. Проведення двох залікових уроків теоретичного навчання.	5-7 тиждень	27.02 - 12.03
5	Складання характеристики навчальної групи та характеристики на двох учнів.	5-6 тиждень	27.02 - 07.03
6 6.1	Відвідування позакласних виховних заходів. Аналіз виховних заходів.	2-6 тиждень	03.02 - 07.03
7 7.1	Підготовка до проведення виховних заходів. Проведення залікового виховного заходу.	3-5 тиждень	16.02 - 02.03
8	Оформлення звіту.	1-7 тиждень	26.01 - 15.03

Студентка - практикантка Глущенко А. М.

ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Літопис навчального закладу розпочинається з далекого 1944 року (ремісниче училище №6). Осінь. Після жорстоких боїв було звільнено Київ. Ще не загоїлися рани, а життя продовжувалося. Саме тоді і виникла ідея про підготовку кадрів для швейного виробництва.

Так було створено ремісниче училище РУ - 6. В 1946 році, яке було розташоване на Жилянській, 43. В ньому навчалося понад 250 учнів. Першим директором РУ - 6 була Скороход Катерина Іванівна. РУ - 6 об'єдналось з профтехшколою на базі Української Ради промислової кооперації. В 1965 році, училище було названо як: «Міське професійно - технічне училище № 39». З роками його переназивали на училище № 8, з'єднували з іншими навчальними закладами, але все таки училище відстояло свою назву і номер 39. Проте лише недавно здобуло назву « Київське вище професійне училище сервісу та дизайну».

В мальовничому куточку Нивок розташована невелика чотирьохповерхова будівля - це Київське професійне училище сервісу та дизайну (з 27 березня 2003 року).

Київське вище професійне училище сервісу і дизайну - сучасний навчальний заклад, в якому навчається більше 600 учнів. Училище має 15 навчальних майстерень, 11 навчальних кабінетів, спортивний зал, 2 комп'ютерні класи, актову залу та буфет.

В училищі учні здобувають професії на базі 9 та 11 класів, за спеціальністю: швачка, кравець, закрійник; перукар-модельєр; секретар керівника; оператор комп'ютерного набору, обліковець бухгалтерських даних.

На базі 9 класів учні разом з професією отримують повну загальну середню освіту. Форма навчання в училищі - денна.

В училищі, також, здійснюється курсова підготовка за професіями закрійник, перукар та манікюрниця. В училищі працюють гуртки художньої творчості, художньої самодіяльності, спортивні секції, вокальний гурток, театр мод. Учні неодноразово ставали переможцями міських, регіональних конкурсів професійної майстерності, олімпіад. Училище має спільні навчальні центри з Національним університетом технології і дизайну, Київським професійно - педагогічним коледжем ім. Макаренка.

Училище займається підготовкою дітей - інвалідів, навчає глухих дітей, які 2 роки підряд виборювали перемогу в міському конкурсі "Кращий за професією кравець" серед дітей з вадами слуху.

Працівники училища постійно працюють над удосконаленням підготовки фахівців. Для покращення навчально-виховного процесу в училищі проводиться удосконалення методичної роботи згідно з Конституцією України, Законами України "Про освіту", "про професійно-технічну освіту", Положенням про методичну роботу, Статутом училища, та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти.

Для підготовки майбутніх фахівців у Київському вищому професійному училищі сервісу і дизайну рівень матеріально-технічного та програмно-методичного забезпечення предметів і професій, відповідає вимогам діючих навчальних планів і програм.

Всі майстерні оснащені швейним обладнанням в достатній кількості, що дає можливість кожному учню мати свою персональну машину, та своє окреме робоче місце. Виробничі майстерні мають також все необхідне комплексно - методичне забезпечення: зразки швейних виробів, планшети із зразками, папки із зразками робіт тренувального періоду.

Структура управління в КВПУСД: Директор - Агафонов Євгеній Олександрович; Заступник директора з навчально-виховної роботи - Мошнягул Ирина Ярославівна; Заступник директора з НВР та СП - Кравченко Софія Юхимівна; Заступник директора з НМР - Колосюк Євгенія Костянтинівна.

Методична комісія виробничого навчання галузевих напрямів: методична комісія «швейного напрямку»; комісія «секретарської справи»; методична комісія «операторів комп'ютерного набору», та інші комісії з загальноосвітніх дисциплін, а також методичні комісії класних керівників та вихователів.

Засідання педагогічних рад та методичних комісій відбувається щомісяця. Під час засідань методичних комісій та педрадах розглядаються актуальні питання з навчально-виховного процесу, єдності навчально-виробничої і позакласної роботи училища.

Науково-методична робота в училищі сприяє вдосконаленню навчально - виробничого навчання, запроваджує інноваційні форми і методи діяльності, підвищує майстерність педагогічних працівників; вимагає залучення педагогів-практиків до творчої діяльності; дослідницько - експериментальної роботи; формує нові підходи щодо організації науково-методичної роботи.

Основними завданнями методичної роботи є:· організаційно-методичне забезпечення програм розвитку професійно - технічного навчального закладу; удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання учнівської молоді, забезпечення єдності, та професійної підготовки учнів і слухачів на основі принципів гнучкості, наступності, прогностичності, ступневості професійно-технічної освіти; розвиток педагогічної та професійної майстерності педагогічних працівників, їх загальної культури, створення мотивації і умов для професійного вдосконалення; інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем педагогіки, психології, педагогічного та виробничого досвідів; організаційно-методична допомога у розвитку педагогічної творчості, училищі працюють методичні комісії викладачів методична комісія «перукарського мистецтва»; виховного процесу, програмно-методичному оновленню, органічного взаємозв'язку загальноосвітньої інформування про досягнення науки передового експериментально-дослідницькій роботі, впровадженні результатів наукових досліджень,передового досвіду, педагогічних технологій тощо; створення комплексно-методичного забезпечення предметів і професій, розробка та видання навчальних, методичних посібників, наочних засобів навчання; забезпечення інтеграції навчального процесу, науки і практики; підготовка до атестації педагогічних працівників.

Організуючим центром методичної роботи у навчальному закладі є методичний кабінет. Основними завданнями методичного кабінету є: надання допомоги педагогічним працівникам у підвищенні їх науково - методичного рівня та педагогічної майстерності; координація змісту, форм і методів самоосвіти та колективної роботи педагогічних працівників щодо підвищення їх кваліфікації.

У методичному кабінеті знаходяться: основні законодавчі акти про освіту; якісний і кількісний склад педагогічних кадрів; навчальні плани, програми; видавничі матеріали регіональних центрів(кабінетів) технічної освіти,управління освіти, методичного кабінету; матеріали атестації педагогічних кадрів; матеріали про перспективний педагогічний досвід; педагогічна, науково - методична література, педагогічні, методичні журнали, газети, програми, розробки занять; пропаганда і впровадження сучасних досягнень досягнення психолого-педагогічної науки, анкети, схеми, пам'ятки, плани, методичні рекомендації, документація методичних комісій, об'єднань (методичний паспорт,діагностична карта); працює методична комісія, об'єднання, програми, тексти виступів педагогічних працівників на засіданні методичних комісій, результативність їх роботи; план навчання керівників методичних комісій, графік проведення методичних заходів з педагогічними працівниками тощо.

Отже, Київське вище професійне училище сервісу і дизайну має гарне керівництво та педагогічний склад, налагоджену співпрацю з різними підприємствами та навчальними закладами. Також має сучасне матеріально-технічне забезпечення майстерень та кабінетів.

ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ГРУПИ №24

Група навчається на другому курсі, на базі 11 класу, за професією кравець. Всього в групі 29 учнів, з них 2 хлопчики та 27 дівчат. Вікова категорія учнів досить різна, Учні в групі 1985 - 1995 років народження. Більшість з яких з повноцінних середньо забезпечених дітей. Одна студентка перебуває в декретній відпустці, 4 учні з багатодітних родин, 3 напівсироти. Загалом колектив учнів згуртований, дружній, учні допомагають один одному в навчанні та досить часто відвідують музеї, театри та кінотеатрі майже всією групою. Більшість студентів приймають участь у творчих та спортивних заняттях, а також відвідують гуртки самодіяльності.

Загалом група добре навчається, має високий інтерес до обраної професії. Учні дисципліновані, ввічливі, сумлінно відвідують заняття та виконують домашні завдання. З 29 студентів п'ятеро відмінників та троє учнів в яких досить низька успішність, всі інші навчаються добре.

Актив навчальної групи:

Веклюк Аліна Георгіївна - староста, 1993 року народження, мешкає в Київській області. Навчається на відмінно та допомагає іншим.

Джола Юлія Михайлівна - заступник старости, 1993 року народження, мешкає в м. Чернігові. Добре навчається, активно допомагає класному керівнику в організації групи.

Мельник Марія Володимирівна - відповідальна за чергування. 1989 року народження, проживає в м. Києві. Дуже відповідальна, має добрі відносини з групою та на відмінно навчається.

Рябодзей Альбіна Анатоліївна - відповідальна за культурно - масову роботу. Дівчина добре навчається, мешкає в Черкаській області, 1993 року народження.

Ігнатенко Владислав Володимирович - відповідальний за спортивний стан групи. Добре навчається, 1995 року народження, проживає в м. Києві.

Замша Анна Анатоліївна - голова редакційної групи. 1994 року народження, проживає в м. Києві, відмінно навчається.

Тарасенко Наталія Петрівна 1995 року народження, мешкає в м. Києві. Член редакційної ради.

Перинок Світлана Олександрівна - член редакційної ради. 1993 року народження, мешкає в Черкаській області.

Класний керівник Чорна Мирослава Владиславівна - викладає такі дисципліни як «конструювання одягу» та «малюнок». Педагог зі стажем, добре знає свою справу, користується авторитетом в педагогічному колективі, заходить спільну мову з учнями, допомагає учням, які не дуже добре навчаються та погано відвідують уроки, налаштовує їх на якісне навчання, переймається не лише навчанням групи, а й особистими проблемами учнів. Мирослава Владиславівна поєднує в собі класного керівника, педагога віщої категорії, порадника та наставника.

Майстри в групі - Колдіна Алла Леонідівна та Кривенцева Ольга Василівна - майстри вищої категорії, добре знають свою справу. Важливо відмітити й те, що майстри знаходять підхід у навчанні індивідуально до кожного, так, щоб жоден учень не залишився без уваги та завжди був зайнятий роботою. Майстри гуманні та уважні.

Отже, в основному група: дисциплінована, сумлінна, відвідує заняття та активно працює на уроках теоретичного та виробничого навчання. Під час моєї практики в Київському училище сервісу та дизайну була проведена ярмарка в якій учні групи активно брали участь.

До навчання та обраної професії більшість учнів групи ставиться добре, із зацікавленням, намагаються як найбільше розвинути свої вміння, набути хороших навичок та знань.

ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НА УЧНЯ ГРУПИ №24

Кравчук Леся Ігорівна навчається в Київському вищому професійному училищі сервісу та дизайну в групі № 24 на другому курсі. Леся народилася 26 квітня 1993 року та проживає в місті Бровари Київської області. Леся єдина дитина в родині, проживає з батьком та матір'ю.

Батько - Кравчук Ігор Михайлович працює таксистом. Мати - Кравчук Тетяна Юріївна працює акушером - гінекологом у пологовому будинку.

Леся фізично та ментально повністю здорова дитина. До навчання ставиться серйозно та відповідально. Захоплюється танцями, малюнком та вишивкою. Вчиться добре, по деяким дисциплінам має оцінку «відмінно». З учнями групи дівчина в нормальних відносинах ,комунікабельна, ввічлива та ніколи не відмовить у допомозі одногрупникам.

За словами Лесі, любов до професії в ній розвивала бабуся яка теж була кравцем. Проте професію дівчина обрала самостійно ,без допомоги батьків та друзів. Спостерігаючи за ученицею я зрозуміла що професія їй до вподоби, особливо старанна вона на уроках виробничого навчання.

Леся за два роки навчання вже неодноразово допомагала майстру у виготовленні колекції суконь для конкурсів та свят. Ось, наприклад, 14 лютого 2012 року в училищі відбувся конкурс «Чарівна леді» до дня закоханих, на якому були представленні сукні в розробці яких учениця приймала участь.

Леся, як і будь - яка творча особистість, досить ранима. Проте відносини в групі склалися настільки позитивно, що будь хто (і я в тому числі) почувається досить комфортно.

За типом темпераменту Леся - меланхолік. Дівчина - людина настрою. Іноді досить запальна, а іноді занадто спокійна.

Загалом дівчина досить врівноважена, адекватна, уважна на заняттях та уважна до оточуючих.

ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НА УЧНЯ ГРУПИ №24

Кузьменко Марина Геннадіївна навчається в КВПУСД на другому курсі в групі № 24. Народилася 26 липня 1992 року в місті Овруч київської області.

Марина напівсирота, батько помер. Мати - Кузьменко Наталія Миколаївна працює технологом на «Хлібозаводі» м. Овруч.

Марина повністю здорова дитина, як фізично так і морально та розумово.

Незважаючи на те що дівчина росла та виховувалась в неповній родині вона нічим не відрізняється від інших учнів. Матеріальний стан в родині достатній. Дівчина дуже активна та повністю здорова і фізично і ментально.

Марина вчиться майже на відмінно. Творчо розвинена, захоплюється малюванням співами та танцями. Дівчина постійно виконує сольні пісні на концертах училища.

Особливо можна відмітити захоплення Марини під час виконання вправ на виробничому навчанні. При виконанні вправ вона дуже зосереджується що додає їй ще вищої якості пошиття одягу.

У групі Марина особливо нічим не виділяється. Вона досить спокійна, ввічлива, уважна та відповідально ставиться до навчання. Як я вже говорила раніше, відносини в групі досить позитивні та не надокучливі, тому всі учні групи № 24 добре ладнають між собою та допомагають один одному у навчанні, і Марина тому не виключення.

Спостерігаючи за дівчиною я помітила, що вона дещо не впевнена в собі. Особливо це помітно коли Марину доводиться відповідати на поставлені викладачем або сторонньою людиною запитанні. Проте це є лише величезним плюсом якщо брати до уваги навчання. Так учениця більше зосереджується на дійсно важливих моментах, та в результаті краще їх виконує.

За типом темпераменту Марина сангвінік з деякими рисами флегматика. Дуже старанна та сумлінна. Беручись за будь - яку справу вона завжди доводить її до кінця. Марина трішки замкнута в собі, проте учнями групи добре ладнає.

ПИСЬМОВИЙ АНАЛІЗ УРОКІВ ТЕОРЕТИЧНОГО НАВЧАННЯ

АНАЛІЗ УРОКУ №1

Професія: кравець

Група: № 24

Кількість учнів: 28

Дата: 01 лютого 2012 року.

Дисципліна: Технологія виготовлення одягу.

Викладач: Колосюк Євгенія Костянтинівна

Тема уроку: Види кишень. Способи їх обробки.

Мета уроку: Вивчити особливості обробки кишень та освоїти технологічні прийоми обробки кишені різних видів.

Урок розпочався вчасно. Всі учні були готові до уроку, у кожного учня на парті лежав зошит - конспект, ручки, та безліч непотрібних на уроці речей типу люстерка, телефону та ін.

В аудиторії було охайно та чисто. Всі парти стояли рівно, за партами належна кількість стільців, дошка та підлога були чистими. Я звернула увагу й на те що в аудиторії не було жодної зламаної парти чи то стільця чи будь якого іншого предмету. Тобто можна сказати що санітарно-гігієнічний стан кабінету відмінний.

Зайшовши до аудиторії викладач привіталась та запропонувала учням сісти. Євгенія Костянтинівна мала охайний вигляд, була підготовленою до уроку та ввічливо привіталася з присутніми. Після чого викладач відкрила класний журнал відмітила відсутніх учнів та оголосила оцінки за минулу контрольну роботу. На організаційну частину уроку було витрачено 5 хвилин. Потім Євгенія Костянтинівна роздала всім аркуші паперу та провела невеличку самостійну роботу (5 -10 хвилин), для того, щоб перевірити знання з минулої теми.

Після того як всі здали свої самостійні роботи викладач оголосила тему уроку яку учні записали в зошити - конспекти.

Євгенія Костянтинівна була добре готова до уроку. Викладач мала при собі план - конспект лекції, декілька зразків виготовлених кишень різних видів, а також журнали мод ,плакати та схеми. Викладач пояснювала тему дуже цікаво та роз'яснювала всі пункти та нюанси, приділяючи особливу увагу тим учням, які не дуже розуміли. Вимова викладача була чіткою та емоційною. Загалом учні активно приймали участь у ході уроку, і з того як вони відповідали на поставлені запитання викладача можна оцінити знання учнів як достатній рівень знань. Конспектували учні не дуже багато, лише саме основне. Викладач більше застосовувала таку форму викладення нового матеріалу як бесіда.

Урок був комбінованого типу, тобто на початку урок мав повторювально - узагальнюючий тип (самостійна робота), а потім - засвоєння нових знань.

Після викладення нового матеріалу Євгенія Костянтинівна задавала учням запитання для того щоб виявити зрозуміли учні нову тему чи ні. В кінці уроку викладач завдала домашнє завдання, подякувала всім за увагу та попередила учнів що наступного уроку буде практична робота і тому необхідно взяти з собою тканину, ножиці та голку з нитками в тон тканини.

Урок був проведений цікаво, жваво, емоційно та продовжувався 45 хвилин. Тема уроку була повністю розкрита, а мета досягнута.

АНАЛІЗ УРОКУ № 2

Професія: кравець

Група: № 24

Кількість учнів: 26

Дата: 15 лютого 2012 року.

Дисципліна: Технологія виготовлення одягу.

Викладач: Колосюк Євгенія Костянтинівна

Тема: Технологія обробки жіночого жакету.

Тема уроку: Технологія обробки пілочок жіночого жакету.

Мета уроку: Навчити учнів правильно виконувати обробку пілочок. Розповісти всі можливі дефекти при обробці та способи їх усунення

Урок розпочався вчасно. Всі учні були готові до уроку. Зайшовши до аудиторії кожен учень зайняв своє місце приготувався до уроку. На партах всі мали необхідні речі, а саме зошити та ручки. Санітарно - гігієнічний стан кабінету був відмінний. Зайшовши до аудиторії викладач привіталася та запропонувала учням сісти. Євгенія Костянтинівна мала охайний вигляд, що необхідно для викладача, та необхідні план - конспект уроку та дидактичні забезпечення (схеми та таблиці).

Викладач відкрила класний журнал та підняла старосту для того щоб вона (староста - Веклюк Аліна) сказала хто відсутній. На організаційні моменти було потрачено 5 хвилин.

Далі Євгенія Костянтинівна оголосила тему уроку та задала декілька запитань з минулої теми щоб перевірити знання учнів. Викладач була добре готова до уроку. Вимова її була емоційною та жвавою. Урок був побудований у формі лекції з елементами демонстрації та пояснення. Майже весь урок учні конспектували лекцію у свої зошити. Євгенія Костянтинівна все детально пояснювала особливу увагу приділяючи учням у яких виникали питання.

Після того як лекція була повністю прочитана викладач задала декілька питань для того, щоб перевірити чи добре учні засвоїли тему. Роблячи висновок з того як учні відповідали на початки та вкінці уроку можна оцінити рівень знань учнів як достатній. Всі, без виключення охоче відповідали на запитання вчителя. Деякі учні не завжди правильно відповідали ,проте не соромились цього.

За декілька хвилин до кінця уроку Євгенія Костянтинівна задала домашнє завдання та подякувала всіх присутніх за увагу. Урок був проведений цікаво, жваво, емоційно та продовжувався 45 хвилин. Тема уроку була повністю розкрита, а мета досягнута.

АНАЛІЗ УРОКУ №3

Професія: кравець

Група: № 24

Кількість учнів: 29

Дата: 20 лютого 2012 року.

Дисципліна: Конструювання одягу

Викладач: Чорна Мирослава Владиславівна

Тема: Побудова креслення спідниці з чотирма клинами .

Мета уроку: Показати учням як правильно будувати спідницю з чотирма клинами та навчити прийомам швидкої та якісної побудови.

Урок розпочався вчасно. Коли учні заходили до аудиторії Мирослава Владиславівна вже сиділа на своєму місці та готувалася до проведення уроку. Всі учні були готові до уроку, у кожного на парті лежав зошит - конспект, масштабні лінійки, лекала та кольорові олівці ( ручки ,фломастери). В аудиторії було чисто та охайно про що можна сказати що санітарно - гігієнічний стан кабінету був відмінний. Викладач була добре готова до уроку, мала при собі всі необхідні матеріали уроку та дидактичне забезпечення. Мирослава Владиславівна ,як завжди, виглядала дуже охайно та стильно. Коли продзвенів дзвінок на урок, викладач привіталася з усіма та розпочала урок.

Оголосивши тему уроку Мирослава Владиславівна попросила учнів відкрити зошити та записати туди тему уроку, а також почати будувати основу креслення прямої спідниці (оскільки учні це вже вміють дуже добре робити самостійно). Після того як учні виконали завдання Мирослава Владиславівна увімкнула комп'ютер та за допомогою пушки та демонстраційного полотна демонструвала всім учням як крок за кроком будувати необхідну спідницю.

Таким чином учні у своїх зошитах та викладач на компюторі за допомогою програми «Гербер» (все відображалося на демонстраційному полотні) паралельно будували креслення. На мою думку такий метод викладання досить вдалий, особливо такої дисципліни як «Конструювання одягу»,адже учні можуть добре бачити як саме необхідно будувати креслення. І особливо метод демонстрації значно скорочує витрату часу на пояснення так як учні все ясно та чітко бачать самі, це дає змогу більш детально розкрити тему

Наприкінці уроку Мирослава Владиславівна запитала чи всі зрозуміли тему, відповіла на запитання які учні задала, та попросила вдома побудувати таке саме креслення на аркуші паперу формату А1 та вставити креслення в папку закрійника. Після всього цього викладач відмітила відсутніх та відпустила учнів готуватися до наступного уроку.

Урок тривав 45 хвилин. Урок був комбінованого типу: повторювально - узагальнюючий та засвоєння нових знань. На уроці використовувались такі дидактичні засобі як плакати, схеми, а також компюторна демонстрація. Дисципліна на уроці була відмінна. Всі учні уважно слухали викладача та старанно виконували креслення в своїх зошитах. Вимова Мирослави Владиславівни була жвавою, не монотонною та дуже чіткою у вимовленні.

Отже якщо підвести підсумок то можна сказати що урок був проведений дуже цікаво, продуктивно, учні засвоїли досить багато нового. Тема уроку була повністю розкрита, а мета досягнута.

АНАЛІЗ УРОКУ № 4

Професія: Кравець

Група: № 24

Кількість учнів: 23

Дата: 27 лютого 2012 року.

Дисципліна: Конструювання одягу

Викладач: Чорна Мирослава Владиславівна

Тема: Побудова креслення спідниці з моделюванням нижньої частини.

Мета уроку: Навчити учнів якісно виконувати моделювання. Та пояснити прийоми досягнення бажаної форми та моделі спідниці за допомогою моделювання.

Урок розпочався своєчасно. Коли зайшла Мирослава Владиславівна учні вже всі сиділи на своїх місцях та були повністю готові до уроку. Викладач привіталася, запропонувала учням сісти та оголосила тему уроку. Відразу після того як була сказана тема уроку учні відкрили свої конспекти та записали її.

Мирослава Владиславівна до уроку була підготовлена, у неї були всі необхідні матеріали (план уроку, конспект, дидактичні засоби), та мала належний охайний для педагога вигляд.

Аудиторія була у належному санітарно-гігієнічному стані. Освітлення було в міру яскравим, температура нормальною. Усі меблі кабінету були в доброму стані.

Педагог чітко повідомила тему та мету уроку, пояснила учням значення вивчення даного матеріалу і зацікавила їх ефективно виконувати необхідні вправи. Далі викладач пояснила учням, які їм надаються завдання і яким чином вони будуть оцінюватися. Пояснюючи матеріал, Мирослава Владиславівна наочно демонструвала через проектор різноманітні моделі спідниць та стимулювала учнів роздивлятися малюнки, ескізи і аналізуючи їх, відповідати, де необхідно допомагала у цьому учням.

Далі викладач запропонувала учням самостійно виконати креслення основи спідниці. Після того як учні самостійно виконали завдання Мирослава Владиславівна за допомогою комп'ютерної програми «Гербер» будувала всі необхідні лінії для подальшого моделювання спідниці та все це за допомогою техніки, а саме компютора та пушки демонструвалось на полотні так, що учні мали змогу уважно слідкувати за тим що саме робить викладач та відтворювати побачене у себе в конспектах. Потім за допомогою кальки та кольорового паперу учні разом з викладачем виконали необхідне моделювання.

На сам кінець уроку Мирослава Владиславівна завдала домашнє завдання та відмітила відсутніх у класному журналі. Урок продовжувався 45 хвилин.

Підводячи підсумок я можу сказати, що урок був цікавим, пояснення матеріалу у нормальному темпі, помірним, проте енергійним тоном, правильною мовою, чіткою вимовою. Учні активно приймали участь у ході уроку та відповідали на всі поставлені викладачем запитання що свідчить про достатній рівень знань учнів. Тема уроку була повністю розкрита, а мета досягнута.

ПЛАН - КОНСПЕКТ ДВОХ ЗАЛІКОВИХ УРОКІВ ТЕОРЕТИЧНОГО НАВЧАННЯ

ПЛАН - КОНСПЕКТ ЗАЛІКОВОГО УРОКУ ТЕОРЕТИЧНОГО НАВЧАННЯ №1

Предмет: Технологія виготовлення одягу.

Професія: Кравець.

Група: № 24

Кількість присутніх учнів: 27

Дата: 29 лютого 2012 року.

Тема уроку: Види кишень в жіночих брюках.

Мета уроку: Закріпити знання з минулої теми. Ознайомити учнів з різновидом кишень. Навчити технологічно правильно виконувати обробку кишень.

Етап навчального процесу: Формування понять.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу та засвоєння нових знань.

Методи навчання: Інформаційний ( пояснення з використанням наочних посібників).

Призначення методу: Сприйняття та запам'ятання навчальної інформації учнями.

Форма організації навчальної діяльності: Фронтальна

Дидактичне забезпечення:Плакати, схеми, підручники.

Мотивація навчальної діяльності: Пізнавальний інтерес до майбутньої теми.

План уроку

1. Організаційна частина. Привітання та оголошення теми уроку.

(2-3 хв)

· Привітання

· Перевірка присутніх.

· Оголошення теми уроку.

· Оголошення мети уроку.

2. Основна частина (30 хв)

Види кишень у виробах, способи їх обробки.

Мода нам постійно диктує як саме нам необхідно вдягатися. На даний час актуально прості у крої речі проте з безліччю елементів таких, як коміри (особливо з бісеру чи каміння), манжети, пояси, а також і кишені.

Кишені бувають накладні, прорізні і в швах. Розрізняють такі типи обробки кишень: обробка кишень у швах, у швах закритою листочкою, поясом, з підрізом і клапаном.

Обробка простої накладної кишені.

Деталі для накладних кишень викроюють з припуском для підгинання по бокових і нижній сторонах на 1-1,5 см з урахуванням того, що ширина оздоблювальної строчки дорівнює 0,5-1 см. По верхньому краю кишені залишають припуск 2-4 см залежно від моделі і технології обробки кишені.

Обробляють кишеню в такій послідовності.

1. Намічають місце кишені по лекалу.

2. Викроюють кишені по лекалу, залишаючи з бокових сторін і знизу припуски. У виробі з сипучих тканин зрізи кишень обметують.

3. Заметують сторони кишені на 0,5 см від підігнутого краю і лінії підгину верхнього краю кишені. Довжина стібків при заметуванні 0,5-1 см.

Якщо кишеня викроєна по косій нитці або тканина виробу розтягується, то, щоб запобігти відтягуванню, у верхньому його краї розміщують прокладку завширшки 3-5 см. Прокладку вирізують з бавовняної або лляної тканини.

4. Припрасовують кишеню з вивороту або через пропрасовувач.

5. У виробах з тонких тканин припуск з бокових сторін зшивають на ширину припуску, попередньо відігнувши його на лицьовий бік, а потім вивертають і припрасовують. Для економії тканини верхній край кишені можна обробляти обшивкою.

6. Уточнюють місце кишені на основній деталі по лекалу.

7. Накладають кишеню на деталь. Малюнок суміщають, якщо передбачено моделлю.

8. Настрочують кишеню оздоблювальною строчкою. Початок і кінець її закріплюють подвійною строчкою. Відстань строчки від краю кишені залежить від моделі.

9. Перевіряють якість з'єднання кишені з виробом.

10. Відпрасовують готову кишеню.

У масовому виробництві обробку накладної кишені і її з'єднання з основною деталлю виконують без попереднього заметування бокових сторін і приметування до виробу. Після обметування бокових сторін кишеню пришивають до основної деталі по намічених лініях за допомогою спеціального пристрою або настрочують оздоблювальною строчкою з одночасним підгинанням бокових сторін кишені.

Прорізна кишеня.

Прорізні кишені бувають з прямими, овальними або фігурними рамками, а також з різними клапанами і листочками.

Прорізну кишеню з прямими рамками обробляють кількома способами.

1. Намічають місце кишені на основній деталі за допомогою підсобного лекала або лінійки двома горизонтальними і двома вертикальними лініями. Відстань між горизонтальними лініями дорівнює подвоєній сумі ширині двох кантів, а відстань між вертикальними лініями залежить від моделі.

2. Обшивку і мішковину (необхідну для обробки кишень цього виду) розміщують підігнутими краями у стик до горизонтальних ліній, причому підігнутий зріз мішковини повинен розміщуватись до нижньої лінії. Пришивають обшивку й мішковину на ширину канта до вертикальних ліній.

3. Розрізують вхід до кишені, починаючи від середини кишені. У кінці кишені тканину розрізують під кутом до строчок, не доходячи до них на 0,1-0,2 см і утворюючи при цьому ріжки завдовжки 1-1,5 см.

4. Вивертають обшивку і мішковину в напрямі вивороту основної деталі, закріплюють ріжки подвійною машинною строчкою, розправляють рамки або кант і трохи натягують тканину деталі.

5. Верхній зріз мішковини пришивають до обшивки на відстані 0,1-0,2 см від строчки пришивання. Під час пришивання треба стежити за тим, щоб не було перекосів.

6. Складають мішковину пополам, перепускають угору за проріз кишені на 1-,5 см. Прокладають строчку біля шва з вивороту. При цьому стежать за тим, щоб мішковина не зсувалась, не було перекосів.

7. Зшивають бокові сторони мішковини на 1-1,5 см від зрізів, строчку в ріжках мішковини закруглюють і обметують зрізи її з усіх боків на спеціальній машині (можна для зшивання користуватись спеціальною машиною 508-М класу з одночасним обметуванням).8. Відпрасовують готову кишеню праскою або на пресі.

Обробка кишені у шві.

Для обробки кишені вирізують дві деталі мішковини, причому їхні верхні краї роблять трохи вужчими від нижніх. Основна нитка в мішковині проходить по довжині деталі.

Обробляють кишеню в такій послідовності.

1. Намічають місце кишені на основних деталях виробу проведеними крейдою лініями або надсічками.

2. Пришивають мішковину до бокових зрізів спідниці швом завширшки 1-1,5 см між надсічками або проведеними крейдою лініями, випускаючи мішковину вгору за надсічки або проведені крейдою лінії на 2-З см. Пришивають мішковину,

3. Розправляють мішковину на виворітний бік деталі і прокладають оздоблювальну строчку, якщо вона передбачена моделлю, по верхній деталі. Строчку прокладають за допомогою лапки-напрямляча.

4. Зшивають частини основної деталі (бокові шви) й одночасно сторони мішковини швом завширшки 1-1,5 см.

5. Обметують бокові шви виробу й одночасно зрізи мішковини.

6. У кінцях кишені з лицьового або виворітного боку ставлять закріпки, іноді для оздоблення їх роблять у вигляді трикутників.

7. Відпрасовують готову кишеню.

Кишені у швах з листочкою, клапаном, бейкою або рюшами обробляють аналогічно, тільки деталі листочки, клапана, рюш розміщують відразу на основній деталі кишені лицьовим боком всередину; на них накладають деталь мішковини й одночасно пришивають їх до основної деталі виробу між надсічками або проведеними крейдою лініями.

3. Закріплення нового матеріалу (10 хв)

Питання для контролю:

1. Що необхідно враховувати при виготовлення кишені (виробу) у клітинку або смужку?

2. Якщо кишеня викроєна по косій, які особливості в обробці?

3. Якщо кишеня має озлоблюючи елементи, в якій послідовності їх необхідно обробляти?

4. В чому складність обробки прорізної кишені?

5. Якими деталями або конструктивними єлементами можна прикрасити кишеню?

4. Заключна частина уроку. Підсумки, домашнє завдання (2-3 хв)

· Дякую за увагу

Домашнє завдання:

· Повторити (вивчити новий матеріал)

· Відтворити знання на уроці виробничого навчання практично.

ПЛАН - КОНСПЕКТ ЗАЛІКОВОГО УРОКУ ТЕОРЕТИЧНОГО НАВЧАННЯ №2

Предмет: Конструювання одягу.

Професія: Кравець.

Група: № 24

Кількість присутніх учнів: 23

Дата: 7 березня 2012 року.

Тема уроку:Побудова креслення жіночих шортів - спідниці.

Мета уроку: закріпити раніше засвоєний матеріал. Показати відмінності та схожість у побудові жіночих брюк різних фасонів. Навчити робити моделювання шортів - спідниці.

Етап навчального процесу: Формування понять.

Тип уроку: Комбінований Урок повторення пройденого матеріалу, вивчення нового матеріалу та засвоєння нових знань.

Метод навчання:Інформаційний (пояснення з використанням наочних посібників).

Призначення методу: Сприйняття та запам'ятання навчальної інформації учнями.

Форма організації навчальної діяльності: Фронтальна

Дидактичне забезпечення: плакати ,креслення жіночих шортів - спідниці у масштабі.

Мотивація навчальної діяльності: Пізнавальний інтерес до майбутньої теми.

Необхідні матеріали: зошити, лінійки, клей, ножиці, кольоровий папір, калька, ручка, олівці, кольорові ручки.

План уроку

1. Організаційна частина. Привітання та оголошення теми уроку.

(2-3 хв)

* Привітання

* Перевірка присутніх.

* Оголошення теми уроку.

* Оголошення мети уроку.

2. Основна частина (30 хв)

Вже давно в жіночу моду увійшли брюки. З року в рік вони змінювалися, змінювали свою довжину, ширину, форму. Змінювалася навіть тканина з якої модно шити жіночі брюки. Сьогодні така річ в гардеробі кожної жінки не тільки модна, а й практична та навіть необхідна. Не зважаючи на те, що брюки вважаються чоловічим одягом жінка вдягнувши таку річ має все ж таки залишатися жіночною.

1. Пропоную сьогодні нам побудувати креслення жіночих шортів - спідниці. Почнемо креслення з основи жіночих брюк. Пропоную побудувати креслення на фігуру 46 розміру.

Для креслення шортів - спідниці нам необхідні такі мірки:

Ст = 35 см

Сс = 48 см

Дспід = 60 см

Дсп = 102 см

Дзз = 103 см

Дзб = 104 см

Дсід = 103, 5 см

Конструктивні особливості:

ь Баланс бокового шва:

Дзб - Дсп = 104 - 102 = 2 см

ь Баланс середини заднього полотнища:

Дзз - Дсп = 103 - 102 = 1 см

ь Баланс через сідниці:

Дсід - Дсп = 103, 5 - 102 = 1,5 см

ь Сума розхилу виточок:

В = (Сс + Пс) - (Ст + Пс) = (48 + 0) - (35,5 + 0,5) = 12, 5 см.

ь Розхил задньої виточки:

Рзв = В - (Рпв + Р бв) = 12,5 - (2,5 (стандарт) + 6.8) = 3.2 см

ь Висота сидіння спідниці - брюк

Вс (вимір) + 0 - 2 см = 26,5 + 1,5 = 28 см.

ь Ширина кроку переднього полотнища

Шкр пп = ? Сс - 2 = ? *48 - 2 = 10 см.

ь Ширина кроку заднього полотнища

Шкр зп = ? Сс + 2 = ? * 48 + 2 = 14 см.

ь Розхил бокового шва внизу 2 -3 см

2. Самостійно виконати креслення жіночих шортів. Використовуючи раніше набуті знання та конструктивні особливості.

3. Виконуємо моделювання шортів - спідніці.

1. На кресленні проводимо олівцем вертикальну лінію від розхилу виточки до низу.

2. На кальку перезнімаємо креслення передньої та задньої частини брюк. Уважно тп чітко переносимо всі лінії.

3. Робимо шаблон креслення. З кольорового паперу.

4. Розрізаємо по додатковій вертикальній лінії.

5. Приклеюємо шаблон шортів - спідниці на аркуш паперу роблячи розхил у розрізаній лінії - 6, 5см.

6. Моделювання готове.

3. Закріплення нового матеріалу (10 хв)

Питання для контролю:

1. від чого залежить ширина шортів?

2. Чому необхідно чітко визначити (або виміряти висоту сидіння)?

3. Чому необхідно правильно знімати мірки?

4. Що дасть нам розхил бокового шва внизу?

5. В чому різниця побудови жіночих шортів - спідниці та брюк - спідник?

4. Заключна частина уроку. Підсумки, домашнє завдання (2-3 хв)

* Дякую за увагу

Домашнє завдання:

Виконати креслення та моделювання шортів - спідниці на власну фігуру.

Зразок креслення шортів - спідниці

Моделювання шортів - спідниці

ПЛАН ПОЗАКЛАСНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ГРУПІ № 24 НА ТЕРМІН ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

підготовка вчитель виховний виробничий

Затверджую Заступник директора КВПУСД

З виховної роботи та соц. питань

Кравченко С.Ю.

Лютий - березень 2012р..

ПЛАН

організації та проведення виховної роботи з учнями на лютий - березень місяць 2012 навчального року

№ п/п	Зміст роботи	Строк проведення	Відповідальні особи
1	Виховні години в групі	03.02.12; 22.02.12;	Чорна М.В., Колдіна А.Л. Кривенцева О.В.
2	Відвідування конкурсу «Чарівна Леді» до дня закоханих.	14.02.12	Колосюк Є.К.
3	Проведення залікового виховного заходу на тему: «Роль ГМО в житті людини»	16.02.12	Плех І. О. Чорна М.В.
4	Святковий концерт до Дня захисника вітчизни	23.02.12	Кравченко С.Ю.
5	Екскурсія до музею «Чорнобиль».	24.02.12	Чорна М.В.
6	Проведення залікового виховний заходу на тему: «Дошлюбне виховання або секрети щасливих відносин»	02.03.12	Глущенко А.М. Чорна М.В.
7	Відвідування виховного заходу на тему: « Охорона праці»	01.03.12	Чорна М.В., Колдіна А. Л.
8	Святковий концерт до дня 8 березня.	07.03.12	Кравченко С.Ю.

ПИСЬМОВИЙ АНАЛІЗ ДВОХ ПОЗАКЛАСНИХ ВИХОВНИХ ЗАХОДИ

АНАЛІЗ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ №1

Професія: кравець

Група: №24

Дата: 16.02.2012

Викладач / класний керівник :Чорна М.В.

Організатор заходу: Плех І. О.

Тема: Роль ГМО в житті людини

Мета виховного заходу: донести інформацію про прогресуючу харчову промисловість, використання у ній певних добавок, ароматизаторів та іншого. Важливість питання вибору корисних продуктів харчування для кожного. Навчити учнів використовувати знання про харчові добавки при покупках у магазині. Розвивати у учнів цікавість до оточуючого.

Виховний захід проводила студентка - практикантка Плех Ірина Олександрівна. Захід був проведений досить цікаво. Ірина розкрила дуже важливі питання. Взагалі тема дуже важлива та потрібна, особливо в час харчування напівфабрикатами та «модою швидкого харчування». Здорове харчування - це залог нашого здоров'я!

Ірина розпочала захід з привітання. Після чого оголосила тему заходу та чому саме вони зібралися. Учні, всі без виключення, дуже уважно слухали. В аудиторії панувала тиша до того моменту доки не почали колективно обговорювати питання, які турбували кожного. Вимова оратора була емоційною ,жвавою. Та в міру гучною, так що навіть на останніх партах було досить гарно чути. Тема була повністю та обширно розкрита, проте не було сказано нічого зайвого. Особливу увагу Ірина приділили питанню про продукти які студенти та школярі особливо часто вживають. Це такі продукти як: чіпси, сухарики, напої «Соса-Соla», «Sprite», «Fanta», тоник «Кінлі», «Фруктайм», «Pepsi», «7-Up», та шоколадні вироби «M&M», «Snickers», «Twix», «Milky Way» та інші.

Також Ірина наголосила на тому що якщо ми хочемо прожити здорове та досить довге життя, нам необхідно правильно харчуватися та особливу увагу приділяти своєму фізичному здоров'ю, а саме позбутися шкідливих звичок та займатися спортом.

Далі Ірина запропонувала деякі запитання для колективного обговорення.

Питання для колективного обговорення:

1. Давайте замислимось над власним майбутнім. Потрібно обрати власну точку зору з приводу даного питання. Отже до яких роздумів вас підштовхнула ця інформація? Чому?

2. Що було для вас новим?

3. Що ви раніше знали цікавого про ГМО?

4. Що ви знаєте про відношення людство до цієї проблеми?

5. Чи плануєте ви взяти на замітку інформацію про ГМО яку ви почули сьогодні?

Після обговорення цих запитань Ірина подякувала всіх за увагу.

Взагалі тема харчування дуже важлива. Особливо для молоді. Адже якщо постійно говорити про шкідливі сторони продуктів то рано чи пізно будь яка свідома людина задумається над своїм життям та намагатиметься щось змінити. Проте виникає запитання. чи не буде занадто пізно? Проте як говорив видатний класик: «Наша доля в наших руках». Тому завдання викладачів, як наставників та вихователів побільше приділяти увагу виховним годинам зі схожими темами.

Урок був проведений дуже цікаво, тема повністю розкрита та мета досягнута.

АНАЛІЗ ПОЗАКЛАСНОГО ВИХОВНОГО ЗАХОДУ №2

Кількість учнів: 26

Дата: 03.02.2012 року

Організатор:

Чорна Мирослава Владиславівна

Тема заходу: виховна година

Присутні майстри в\н:

Колдіна Алла Леонідівна,

Кривенцева Ольга Василівна

Виховна година була проведена в запланований день і час та почалась вчасно. Санітарно - гігієнічний стан аудиторії був відмінний.

Зайшовши до класу класній керівник та майстри привіталися з тими кого ще не бучили в той день та зайняли свої місця. Виховний захід був проведений з метою підведення підсумків за певний період навчання.

На почату класний керівник групи відкрила класний журнал та по ньому перевіряла успішність учнів, а також виясняла чому у деяких учнів були не здані деякі самостійні роботи. Після чого майстри виробничого навчання також відмітили успішність групи у виробничому навчанні. Також було наголошено на тому що актив групи відмінно справляються зі своїми обов'язками та активно живуть життям навчального закладу.

Далі Мирослава Владиславівна разом з майстрами відмітили тих учнів які вчаться на відмінно, та заохочували інших підтягнутися у навчанні. Та на сам кінець майстри оголосили що невдовзі відбудеться конкурс в училищі, в якому учні кожної групи мають обов'язково взяти учать.

Виховна година тривала 30 хвилин. Присутніх було 25 чоловік з усієї групи та майстри, а також класний керівник групи.

Підсумок: майже всі учні навчаються добре, з радістю приймають участь у різноманітних конкурсах та виступах. Доручення майстрів на класного керівника охоче виконують. Група вихована, відповідальна та відзивчива.

ПЛАН - КОНСПЕКТ ЗАЛІКОВОГО ПОЗАКЛАСНОГО ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Дата проведення: 2 березня 2012 року.

Професія: кравець

Група: № 24

Кількість присутніх учнів:25

Тема виховного заходу: «Дошлюбне виховання або секрети щасливих відносин»

Мета виховного заходу: Донести до учнів секрети щасливого шлюбу та «прийоми», які необхідно використовувати щоб зробити свою половинку щасливішою.

І. ПРИВІТАННЯ ТА ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Доброго дня. Тема сьогоднішньої нашої зустрічі досить цікава та актуальна, на мою думку, для нашого з вами покоління. Відносини - річ дуже складна, над якою необхідно постійно працювати. Отже, тема сьогоднішньої зустрічі : «Дошлюбне виховання або секрети дошлюбних відносин».

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Історія шлюбних відносин

Початок формування шлюбних відносин у зароджуваному суспільстві пов'язаний із потребою в особливих соціальних нормах для регуляції статевого спілкування всередині роду, приборкання біологічного інстинкту. Так, накладалися заборони (табу) на статеве спілкування між чоловіками та жінками даного роду в певні періоди (підготовка до полювання, саме полювання). Табу привели до виникнення звичаїв, котрі згодом породили екзогамний шлюб (міжродовий, міжплемінний).

Заборони поширювалися тільки на членів свого роду, обмежували статеве спілкування тільки між кревними родичами, однак вихідців з інших родів і племен не стосувалися. Виникнення екзогамного шлюбу збігається з процесом формування гомо сапієнс, що з'явився приблизно 40 тис. років тому. Таким чином із ендогамії, тобто статевого зв'язку між представниками тільки одного роду, через агамію, тобто тимчасову заборону статевих зносин, виникла екзогамія -- систематичні статеві зв'язки між представниками різних родів. Виникає груповий (дуальнородовий) шлюб, де всі мужчини одного роду є чоловіками всіх жінок іншого роду, мужчини ж цього другого роду, відповідно,-- чоловіками жінок першого.

У рамках групового шлюбу виробничі та дітородні стосунки були відірвані одні від одних. Груповий шлюб іще не став шлюбом персональним, тобто скільки-небудь постійних «подружніх» пар не існувало. За таких відносин визначити лінію батьківства було неможливо Походження дітей лічилося тільки по матері, визнавалася тільки жіноча лінія рідства. Діти знали тільки своїх матерів. Сестри з їхніми дітьми, кревні брати та інші родичі й становили материнський рід. Матеріальною основою групового шлюбу виступало головним чином домашнє господарство, оскільки мисливство вже не завжди могло забезпечити добробут роду.

Поступово в рамках дуально-родового шлюбу на ґрунті взаємних потягів почали складатися досить постійні пари. Парний шлюб не регулювався спільнотою -- його підтримувала тільки добра воля партнерів, тому він ще не був моногамним. Чоловік міг бути зв'язаний такими парними стосунками з кількома жінками, так само як і жінка--з кількома чоловіками. Такий шлюб скоріше був первісно-егалітарним, тобто рівноправним. Дана форма шлюбу виникла приблизно 25--24 тис. літ тому, що зумовлювалося переходом до нових форм господарських, економічних відносин усередині роду, виникненням особистої власності.

Поява останньої, надлишків продуктів у деяких членів роду поклала початок дарообмінові як черговому крокові на шляху до усталення сім'ї, перетворення її на господарську одиницю суспільства. Чоловік дарував «своїй» жінці з чужого роду частину надлишку, жінка ж могла дарувати йому свою. Й доки існував дарообмін, підтримувався зв'язок між чоловіком і жінкою. Так виник індивідуальний парний шлюб.

Формування обособленої парної сім'ї передбачало неадекватний дарообмін, тобто щоб чоловік дарував жінці більше, ніж вона йому. Таким чином, чоловік ставав годувальником сім'ї, дружини та дітей. Подібна практика викликала виникнення всередині дуально-родової організації такої постійної господарської одиниці, як община, котра складалася з парних сімей. До кожної з них входили чоловік, жінка та її діти. В такому вигляді шлюб виглядав як спілка між чоловіком і жінкою, а одна з цілей даної спілки -- забезпечення утримання та виховання дітей жінки. Нарешті, з виникненням парного шлюбу статеві відносини між партнерами вже регулювалися не тільки моральними нормами, а й певними соціально-економічними відносинами.

Виникнення та зміцнення приватної власності привело до усталення класових відносин, що лягли підвалинами в сучасного виду шлюб -- моногамію. Своєї класичної форми моногамний шлюб і моногамна сім'я досягають лише в зрілому класовому суспільстві.

Оскільки володіння приватною власністю на засоби виробництва стали основою розподілу створеного в суспільстві продукту, чоловік виступає в ролі годувальника тільки тому, що е власником засобів виробництва. Розвиток нових економічних відносин змінив роль партнерів у сім'ї, жінка фактично стала рабою чоловіка, материнське право було ліквідоване. За словами Ф. Енгельса, це була всесвітньо-історична поразка жіночої статі, в результаті якої «чоловік захопив кермо влади і в домі, а жінка була позбавлена свого почесного становища, закабалена, перетворена в рабу його бажань, в просте знаряддя дітородіння».